Рішення

від 10.04.2024 по справі 902/261/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" квітня 2024 р. Cправа №902/261/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за участю:

представника позивача: Йосипишина Р.В. (довіреність №20-12/23 від 22.12.2023),

відповідач - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН ФОРС ГРУП", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ МОДУЛЬ ГРУП", м.Вінниця

про розірвання договору поставки та стягнення 1367433,39 грн заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН ФОРС ГРУП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ МОДУЛЬ ГРУП" із вимогою розірвати договір "поставки" №АВМГ-2011/2021 від 26.11.2021 та стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 1367433,39 грн, що складається із: 1078231,80 грн - здійсненої позивачем попередньої оплати; 30485,90 грн - 3% річних; 258715,69 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ним і відповідачем укладений договір "поставки" №АВМ Г-2011/2021 від 26.11.2021 (надалі за текстом також - Договір), предметом якого сторони визначили зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ МОДУЛЬ ГРУП" виготовити та поставити продукцію (модульні будівлі) згідно замовлення у строк, вказаний у специфікаціях до Договору. Виконуючи взяті на себе зобов`язання позивач "на умовах попередньої оплати" перерахував відповідачу 1078231,80 грн, проте останній у визначений угодою строк обов`язок щодо виготовлення та поставки продукції не виконав (у тому числі не направляв повідомлень про готовність продукції до відвантаження).

Враховуючи наведене, з посиланням на норми ч.3 ст.612, ч.2 ст.651 ЦК України, позивач просить розірвати Договір; на підставі ч.2 ст.693 ЦК України - стягнути з відповідача 1078231,80 грн попередньої оплати.

Оскільки, за твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН ФОРС ГРУП", у Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ МОДУЛЬ ГРУП" виникло зобов`язання повернути суму попередньої оплати з дня наступного після спливу строку поставки (10.03.2022), позивач додатково просить стягнути з відповідача 30485,90 грн - 3% річних; 258715,69 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, що нараховані за період з 11.03.2022 по 17.02.2023.

Ухвалою суду від 06.03.2023 відкрито провадження у справі №902/261/23, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 18.04.2023.

За наслідками слухання справи, 18.04.2023, суд, з урахуванням позиції представника позивача, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи №902/261/23 до судового розгляду по суті на 18.05.2023.

18.05.2023, за клопотанням представника позивача, була оголошена протокольна ухвала про перерву в судовому засіданні по розгляду справи по суті до 01.06.2023.

31.05.2023 до суду звернувся відповідач із поясненнями б/н від 31.05.2023 (а.с.86-87), де проти позову заперечив, в обґрунтування чого зазначив, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду. Заперечуючи проти доводів позивача про несвоєчасне виконання підрядником зобов`язань, відповідач пояснив, що продукція за Договором ним виготовлена в повному обсязі; невчинення дій щодо повідомлення про готовність модульних будівель до відвантаження пов`язане з простроченням замовника, який не надав докази щодо "...облаштування ним фундаменту чи доказів надіслання повідомлення про готовність прийняти та розвантажити продукцію". В письмових поясненнях Товариство з обмеженою відповідальністю "АВ МОДУЛЬ ГРУП" також зазначило, що до відносин сторін у цій справі підлягає застосуванню положення частини 4 ст.849 ЦК України, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "ІН ФОРС ГРУП" відмовляється від прийняття робіт за договором підряду, а тому зобов`язано виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати йому збитки.

Також 31.05.2023 до суду звернувся відповідач із клопотанням "про долучення доказів" б/н від 31.05.2023 (а.с.89), де просив поновити йому процесуальний строк та долучити до матеріалів справи нові докази, зокрема фото виготовленої продукції (модульних будівель) за договором "поставки" №АВМГ-2011/2021 від 26.11.2021.

01.06.2023 до суду надійшли письмові заперечення б/н від 01.06.2023 (а.с.108-111) відносно пояснень відповідача б/н від 31.05.2023, в яких позивач поставив під сумнів обставину виготовлення усієї продукції (модульних будівель) та зауважив, що передумовою його повідомлення про готовність прийняти продукцію мало би бути сповіщення відповідача про готовність такої продукції до відвантаження.

В судовому засіданні, 01.06.2023, судом постановлена ухвала (занесена до протоколу судового засідання), якою Товариству з обмеженою відповідальністю "АВ МОДУЛЬ ГРУП" поновлено процесуальний строк для подання доказів у зв`язку з поважністю причин його пропуску та прийнято до розгляду документи, долучені до клопотання "про долучення доказів" б/н від 31.05.2023.

В цьому ж судовому засіданні позивач звернувся до суду із усною заявою про огляд доказів за їх місцезнаходженням, а саме: модульних будівель за адресою: вул.Гонти, буд.39 у м.Вінниці. Зазначене клопотання заявник обґрунтував тим, що докази (фотознімки), які прийняті судом відповідно до положень ст.207 ГПК України, не є належними та не підтверджують виконання відповідачем умов договору "поставки" №АВМГ-2011/2021 від 26.11.2021 щодо виготовлення модульних будівель у визначений правочином строк, а тому виникла необхідність для огляду доказів за місцем їх знаходження.

01.06.2023 судом прийнята протокольна ухвала, якою Товариству з обмеженою відповідальністю "ІН ФОРС ГРУП" поновлено процесуальний строк на звернення із заявою про огляд доказів за їх місцем знаходження в зв`язку з поважністю причин його пропуску; заяву позивача задоволено; призначено дату, час і місце огляду доказів (07.06.2023); відкладено розгляд справи до 03.07.2023.

За результатом огляду доказів за їх місцезнаходженням 07.06.2023 складений відповідний протокол (а.с.119), до якого долучені зроблені під час огляду фотознімки.

За клопотанням представника позивача, з метою забезпечення реалізації процесуальних прав учасників справи, 03.07.2023 постановлена ухвала (занесена до протоколу судового засідання) про оголошення перерви з розгляду справи по суті до 11.07.2023.

За наслідком слухання справи, 11.07.2023, для забезпечення можливості вчинення усіх процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, з метою правильного вирішення даного спору, враховуючи позицію сторін, судом постановлено ухвалу про повернення справи №902/261/23 до стадії підготовчого провадження.

Вказане судове рішення мотивоване тим, що з моменту закриття підготовчого провадження у справі до суду надійшли численні заяви та клопотання від сторін про долучення, витребування нових (додаткових доказів), які, всупереч вимогам пункту 10 резолютивної частини ухвали суду про відкриття провадження у справі №902/261/23, не були надані суду на стадії здійснення підготовчого провадження; зі змісту письмових пояснень та заперечень сторін, які були надані до суду, слідує, що вони мають суперечливі позиції стосовно обставин, які мають значення для вирішення справи.

Також, оскільки питання, визначені ч.2 ст.182 ГПК України, не могли бути розглянуті в суді 11.07.2024, підготовче судове засідання відкладено до 14.07.2023.

Під час слухання справи, 14.07.2023, представники сторін висловились щодо наявності підстав для призначення у справі судової експертизи, проте звернулись до суду із усними клопотаннями про оголошення перерви для надання додаткового часу на формування питань, які слід поставити на вирішення судовому експерту. За наслідками здійснення підготовчого засідання, 14.07.2023, суд оголосив ухвалу (що занесена до протоколу судового засідання) про задоволення клопотань сторін та перерву до 21.07.2023.

21.07.2023 постановлена ухвала, якою у справі №902/261/23 призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручено експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України; провадження у справі №902/261/23 зупинено на час проведення у ній судової експертизи.

Це судове рішення мотивовано тим, що правовими підставами позову у цій справі позивач визначив положення ст.612, 693, 712 ЦК України, ст.265 ГК України з чого слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ІН ФОРС ГРУП" вважає, що укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Натомість, заперечуючи стосовно правових підстав позову, відповідач стверджує, що за своєю правовою природою підписана між сторонами угода є договором підряду, в зв`язку з чим відносини в рамках її виконання регулюються главою 61 ЦК України, зокрема ч.4 ст.849 ЦК України, за умовами якої при відмові від договору позивач зобов`язаний виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати йому збитки.

З урахуванням позицій сторін суд дійшов висновку, що під час розгляду цієї справи мають бути з`ясовані обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, зокрема: чи виконані відповідачем взяті на себе зобов`язання за договором "поставки" №АВМГ-2011/2021 від 26.11.2021, в якому обсязі виконані роботи та яка їх вартість, для з`ясування яких необхідні спеціальні знання.

25.08.2023 до суду надійшло клопотання експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Соколовського О.В. №СЕ-19/102-23/14560-БТ від 21.08.2023 (а.с.161-162) про надання додаткових матеріалів.

Ухвалою суду від 04.09.2023 клопотання експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 21.08.2023 було задоволено та зобов`язано сторони протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали надати додаткові матеріали, необхідні для проведення призначеної у даній справі судової експертизи.

Водночас, 23.01.2024 матеріали господарської справи №902/261/23 повернулись на адресу суду разом з повідомленням Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про неможливість проведення судової експертизи №СЕ-19/102-23/14560-БТ від 16.01.2024 в зв`язку з відсутністю додаткових матеріалів, що витребувані згідно з клопотанням експерта від 21.08.2023.

Ухвалою суду від 05.02.2024 провадження у справі №902/261/23 поновлено та призначено підготовче судове засідання на 16.02.2024.

16.02.2024 судом прийнята ухвала, якою відкладено підготовче судове засідання до 08.03.2024. З огляду на те, що судова будівельно-технічна експертиза у справі не була проведена через ненадання сторонами додаткових матеріалів, задля з`ясування питання щодо вартості виконаних робіт за договором "поставки" №АВМГ-2011/2021 від 26.11.2021, ухвалою суду від 16.02.2024 в судове засідання 08.03.2024 викликані повноважні представники сторін, явку яких визнано обов`язковою.

07.03.2024 до суду звернувся позивач із поясненнями б/н від 07.03.2024 (вх. канц. суду №01-34/2529/24 від 07.03.2024), в яких зауважив, що витребувані ухвалою суду від 04.09.2023 документи необхідні для проведення експертизи в розпорядженні позивача відсутні, що унеможливило їх надання експертній установі.

В свою чергу відповідач жодних пояснень відносно ненадання витребуваних ухвалою суду від 04.09.2023 документів суду не надав, в судове засідання, 08.03.2024, не з`явився.

Враховуючи наведене, беручи до уваги позицію позивача, ухвалою суду від 08.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.04.2024.

На визначену судом дату, 10.04.2024, з`явився представник позивача.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, що підтверджується відтиском штемпелю вихідної кореспонденції суду про надіслання ухвали від 08.03.2024 на адресу електронної пошти представника відповідача та на адресу місцезнаходження останнього, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (№2пр. від 23.02.2024; №1пр. від 22.02.2024).

Водночас лист з ухвалою від 08.03.2024 повернувся до суду з відміткою про причини повернення: "за закінченням терміну зберігання", про що свідчить довідка оператора поштового зв`язку (вх. канц. суду №541/24 від 10.04.2024).

Суд відзначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17).

За таких обставин факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежить від волевиявлення самого адресата, тобто має суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19).

Враховуючи викладене є достатні підстави вважати, що судом вжито належних заходів до повідомлення учасників справи про дату, час та місце слухання справи. Слід зауважити, що відповідно до положень ч.3 ст.202 ГПК України, неявка в судове засідання учасників справи без поважних причин або без повідомлення причин неявки є підставою розгляду справи за відсутності таких учасників справи.

В судовому засіданні, 10.04.2024, представник позивача Йосипишин Р.В. позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Після закінчення судових дебатів суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення.

Враховуючи неявку представників сторін на оголошення, 10.04.2024, відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України, судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

26.11.2021 між позивачем (Покупець за договором) та відповідачем (Постачальник за договором) укладено договір "поставки" №АВМГ-2011/2021 (а.с.10-13), предметом якого визначено зобов`язання Постачальника відповідно до замовлення Покупця, згідно специфікацій (додаток №1) до цього договору, що є невід`ємною його частиною, виготовити модульні будівлі (надалі за текстом також - Продукція), а Покупець прийняти цю Продукцію та сплатити її вартість на умовах цього Договору (п.1.1 Договору).

За умовами п.2.1-2.3 Договору загальна вартість цього Договору визначається як загальна вартість усіх Специфікацій, підписаних сторонами в рамках дії даного Договору. Вартість кожної партії Продукції, що поставляється згідно з цим Договором, визначається у відповідних Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього Договору.

Оплата вартості Продукції за цим Договором здійснюється Покупцем на підставі отриманого від Постачальника рахунку-фактури в національній валюті України шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника у наступному порядку:

- платіж на умовах попередньої оплати у розмірі 60% від вартості Продукції, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку-фактури;

- платіж у розмірі 30% від вартості Продукції, по факту готовності Продукції, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку-фактури;

- остаточний розрахунок 10% від вартості Продукції, здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів після здійснення монтажу та підписання Покупцем видаткової накладної.

Відповідно до пп.3, 4, 5, 6 п.3.1 Договору Покупець зобов`язується:

- електронним повідомленням надати Постачальнику відомості про дату та готовність прийняти і розвантажити Продукцію за вказаною Покупцем адресою;

- для встановлення Продукції, Покупець влаштовує фундамент за технічним завданням письмово узгодженим з Продавцем, та сповіщає останнього про готовність фундаменту не пізніше ніж за 3 (три) робочі дні до відвантаження Продукції. Якщо влаштування узгодженого Продавцем фундаменту впливає на термін поставки Продукції (тобто коли термін відвантаження (поставки) настав, а фундамент ще не влаштований чи не відповідає узгодженому із Продавцем), загальний термін відвантаження подовжується на відповідний строк необхідний для його влаштування чи усунення наявних недоліків по фундаменту;

- провести розвантаження Продукції за власний рахунок забезпечити роботу вантажопідйомних механізмів (підйомний кран вантажопідйомністю не менш ніж 5 (п`ять) тонн) за адресою поставки зазначеною у специфікації до Договору;

- провести разом з представником Постачальника огляд перед розвантаженням Продукції та повернути підписану видаткову накладну на отримання Продукції.

Згідно з пп.1, 2 п.3.2 Договору Постачальник зобов`язується:

- виготовити Продукцію згідно замовлення у строк вказаний у Специфікації до даного Договору з моменту зарахування на розрахунковий рахунок Постачальника суми оплати відповідно до умов Договору. У разі відсутності повідомлення Покупця, Постачальник має право притримати поставку Продукції до моменту отримання такого повідомлення та оплати;

- шляхом електронного повідомлення повідомити Покупця про готовність Продукції до відвантаження. Повідомлення надсилається не пізніше одного дня з моменту фактичної готовності Продукції.

Умовами п.4.1, 4.2 Договору визначено, що приймання-передача Продукції здійснюється за адресою вказаною у Специфікації та оформлюється видатковою накладною за підписом представників обох Сторін. Видаткова накладна передається Постачальником Покупцю (представнику Покупця). Покупець зобов`язаний підписати видаткову накладну та повернути її Постачальнику або надати письмову мотивовану відмову від підписання не пізніше 5 робочих днів з дня отримання видаткової накладної від Постачальника. У противному випадку видаткова накладна вважається підписаною, а Продукція отриманою.

Якщо з будь-яких причин виконання Договору Постачальником стане неможливим і Покупець змушений буде вимагати повернення попередньої оплати на підставі ч.2 ст.693 ЦК України, то Постачальник зобов`язаний повернути її негайно. У випадку прострочення виконання зобов`язань з повернення оплати Постачальник сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу за весь час прострочення, а також п`ятдесят відсотків річних від простроченої суми від дня одержання цієї суми від Покупця (розділ 5 Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п.9.3 Договору).

Сторонами складено та підписано Специфікацію №1 від 26.11.2021 (а.с.14-16), в якій визначено, що виготовлення, монтаж та поставка будівлі площею 100,8 кв.м складає 1575000,00 грн; термін виготовлення Продукції - 80 календарних днів з моменту здійснення Покупцем 60% вартості від загальної вартості Продукції.

Також сторонами складено та підписано Специфікацію №2 від 26.11.2021 (а.с.17), в якій визначено, що виготовлення, монтаж та поставка будівлі складає 68000,00 грн; термін виготовлення Продукції - 80 календарних днів з моменту здійснення Покупцем 60% вартості від загальної вартості Продукції.

16.02.2022 між сторонами підписано додаткову угоду №1 до Договору (а.с.18-19), якою:

- змінено вартість виготовлення, монтажу та поставку будівлі площею 100,8 кв.м за специфікацією №1 до 1729053,00 грн;

- змінено термін виготовлення та поставки будівель за специфікаціями №1 та №2 від 26.11.2021 - до 10.03.2022;

- визначено термін монтажу Продукції за специфікаціями №1 та №2 від 26.11.2021 - до 15.03.2022.

На виконання умов Договору Покупцем сплачено 1078231,80 грн - 60% від вартості Продукції, визначеної у специфікаціях №1 та №2 від 26.11.2021, що підтверджується платіжними дорученнями №4094 від 02.12.2021, №4095 від 02.12.2021 та №223 від 18.02.2022 (а.с.20-22).

В матеріалах справи міститься повідомлення про готовністю продукції до відвантаження №01-05 від 12.05.2022 (а.с.23), адресоване Покупцю, де Постачальник повідомив про готовністю Продукції за Договором до відвантаження.

Заявою-повідомленням №1-18/11 від 18.11.2022 (а.с.24) позивач повідомив відповідача про прострочення поставки Продукції більше ніж на 2 (два) місяці, а тому з посилання на ч.3 ст.612 ЦК України повідомив про втрату інтересу та відмову від прийняття виконання зобов`язання; просив повернути суму попередньої оплати протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання цієї заяви-повідомлення. Наявним у справі описом вкладення до цінного листа підтверджується надіслання заяви-повідомлення №1-18/11 від 18.11.2022 на адресу Постачальника.

Відповідно до наявного в матеріалах справи листа-вимоги №1-13/01 від 13.01.2023 (а.с.29) Покупець повторно просив повернути суму попередньої оплати у строк до 25.01.2022. Наявним у справі описом вкладення до цінного листа підтверджується надіслання заяви-повідомлення №1-13/01 від 13.01.2023 на адресу Постачальника (а.с.32).

В матеріалах справи також містяться роздруківки скріншотів електронного листування між директором відповідача та представником позивача Анастасією Нікітіною відносно виконання умов Договору (а.с.133, 134, 143).

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про розірвання договору "поставки" №АВМГ-2011/2021 від 26.11.2021 та стягнення з відповідача 1078231,80 грн - здійсненої позивачем попередньої оплати; 30485,90 грн - 3% річних; 258715,69 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів.

Як було зазначено судом: правовими підставами позову у цій справі позивач визначив положення ст.612, 693, 712 ЦК України, ст.265 ГК України з чого слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ІН ФОРС ГРУП" вважає, що укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором поставки. Натомість, заперечуючи стосовно правових підстав позову, відповідач стверджує, що за своєю правовою природою підписана між сторонами угода є договором підряду, в зв`язку з чим відносини в рамках її виконання регулюються главою 61 ЦК України.

З огляду на наведене, надаючи оцінку правовій природі укладено між сторонами договору "поставки" №АВМГ-2011/2021 від 26.11.2021, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст.656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Згідно зі статтею 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст.837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

З огляду на висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2023 у справі №902/723/22: "Особливістю предмета поставки є те, що його, як правило, не існує на момент укладення договору. Наприклад, товариство, що виготовляє певні технічні вироби, може укласти договір на їх поставку. Договір підряду, в свою чергу, також може укладатися на виготовлення певної речі. Головна відмінність договору підряду від договору купівлі-продажу полягає в тому, що предметом першого є робота підрядника та її матеріалізований результат, а предметом другого - майно, що підлягає передачі у власність покупцю."

Суд враховує, що предметом укладеного між сторонами Договору є зобов`язання відповідача відповідно до замовлення позивача, згідно специфікацій (додаток №1) до цього договору, "виготовити" модульні будівлі.

Умовами Договору на Покупця (позивача) покладено зобов`язання, зокрема надати Постачальнику (відповідачу) замовлення на продукцію із зазначенням її параметрів (пп.1 п.3.2 Договору).

В укладених між сторонами специфікаціях №1 та №2 від 26.11.2021 надано детальні вимоги щодо будівель, які підлягають виготовленню за умовами Договору, зокрема вимоги до каркасу, оздоблення стін, покрівлі, стелі, підлоги, електрообладнання тощо.

З урахуванням встановлених обставин суд доходить висновку, що предметом Договору є саме робота підрядника та її матеріалізований результат - будівлі, які мають відповідати вимогам замовника, визначеним у специфікаціях №1 та №2 від 26.11.2021, а тому укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду, відносини за яким регулюються положеннями глави 61 ЦК України.

На підставі встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що позивач (замовник за договором підряду) звернувся з позовом до відповідача (підрядника за договором підряду) про відмову від договору "поставки" №АВМГ-2011/2021 від 26.11.2021 (договору підряду) до закінчення виконання робіт по ньому.

Отже, до правовідносин сторін підлягають застосуванню положення частини 4 ст.849 ЦК України, за умовами якої: замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Керуючись зазначеними положеннями, суд під час здійснення провадження у справі намагався з`ясувати питання щодо розміру (вартості) виконаних відповідачем робіт за Договором, в зв`язку з чим у справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза, на вирішення якої поставлені такі питання:

"- в якому обсязі Товариством з обмеженою відповідальністю "АВ МОДУЛЬ ГРУП" виконані роботи за договором "поставки" №АВМГ-2011/2021 від 26.11.2021?

- яка вартість виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "АВ МОДУЛЬ ГРУП" робіт за договором "поставки" №АВМГ-2011/2021 від 26.11.2021?"

Ухвалою суду від 04.09.2023 клопотання експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/102-23/14560-БТ від 21.08.2023 було задоволено та зобов`язано сторони протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали надати додаткові матеріали, необхідні для проведення призначеної у даній справі судової експертизи (проектну документацію (робочі креслення), технічні умови, розрахунок (калькуляцію) на виготовлення модульних будиночків; плани-схеми модульних будиночків).

Водночас сторонами вимоги ухвали суду від 04.09.2023 виконані не були, а тому повідомленням Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/102-23/14560-БТ від 16.01.2024 експертна установа зазначила про неможливість проведення судової експертизи.

Відносно надання витребуваних ухвалою суду від 04.09.2023 документів позивач зазначив, що такі у його розпорядженні відсутні, оскільки виготовлення модульних будівель здійснювалось відповідачем. В свою чергу відповідач жодних пояснень стосовно ненадання документів, необхідних для проведення експертизи, суду не надав, в судове засідання, 08.03.2024, - не з`явився.

Суд погоджується з аргументом позивача та вважає, що витребувані судом документи мали перебувати у розпорядженні відповідача, а тому, відповідно до вимог частини 1 ст.75 ГПК України, останній повинен був довести обставини, на які він посилався як на підставу своїх заперечень, а саме: вартість виконаних ним робіт за Договором. Проте, суд констатує, що в зв`язку з неподанням належних доказів такі обставини станом на час ухвалення рішення відповідачем не доведені.

Відповідно до висновку Верховного Суду щодо застосування ст.849 ЦК України, викладеного у постанові від 16.09.2022 у справі №913/703/20, право замовника відмовитись від договору, передбачене ст.849 ЦК України, виникає лише щодо тих договорів, які на момент такої відмови були чинними.

Положеннями п.9.3 Договору встановлено, що він набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Згідно з ст.598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 631 ЦК України та частиною 7 ст.180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи спір про повернення попередньої оплати за договором підряду у постанові від 26.06.2018 у справі №910/9072/17 зазначила: "Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі ст.599 ЦК України, ч.1 ст.202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином. З огляду на те, що закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, Велика Палата Верховного Суду відхиляє доводи скаржника про те, що після закінчення строку дії укладеного між сторонами Договору є неможливим виконання відповідачем робіт за цим Договором та їх прийняття позивачем."

Враховуючи, що виконання зобов`язань за Договором належним чином не проведене, суд доходить висновку, що станом на час ухвалення рішення у цій справі Договір є чинним (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення).

Розглядаючи цей спір в частині вимог позивача про розірвання договору "поставки" №АВМГ-2011/2021 від 26.11.2021, суд зазначає наступне.

За правилами ч.1, 2 ст.651 ЦК України: зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З аналізу змісту ст.651 ЦК України слідує, що йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України (такі висновки наведено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2024 № 926/1876/23).

Технічна характеристика будівель, які зобов`язався виготовити відповідач, визначена, зокрема в плані-схемі до Специфікації №1 від 26.11.2021 (а.с.14).

Враховуючи суперечливу позицію сторін відносно виконання зобов`язань за Договором, під час здійснення провадження у справі №902/261/23 судом здійснено огляд доказів (модульних будівель) за їх місцезнаходженням.

За результатом огляду доказів за їх місцезнаходженням, 07.06.2023 складений відповідний протокол (а.с.119), до якого долучені зроблені під час огляду фотознімки.

Суд констатує, що об`єкт, який наданий відповідачем для огляду як такий, що виготовлений на замовлення позивача, не відповідає тому, на який розраховував останній при укладенні Договору, оскільки габаритні розмірі будівлі (а.с.120-127) не відповідають умовам специфікацій №1 та №2 від 26.11.2021 (а.с.14).

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 16.02.2022: термін виготовлення та поставки будівель - до 10.03.2022.

Встановлені судом обставини дають підстави дійти висновку, що в спірних правовідносинах має місце істотне порушення відповідачем умов Договору, а тому вимога позивача про розірвання Договору "поставки" №АВМГ-2011/2021 від 26.11.2021 підлягає задоволенню як правомірна та обґрунтована.

Враховуючи наведені висновки суду, усі інші пояснення та заперечення сторін судом до уваги не беруться, оскільки не впливають на правильність вирішення спору в цій частині.

Розглядаючи позов в частині стягнення 1078231,80 грн попередньої оплати за Договором, суд виходить з такого.

З огляду на положення п.2.3 Договору: оплата вартості Продукції за цим Договором здійснюється Покупцем, зокрема шляхом платежем на умовах попередньої оплати у розмірі 60% від вартості Продукції, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку-фактури.

Відповідно до ч.2 ст.570 ЦК України: якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Отже, сплачена позивачем сума в розмірі 1078231,80 грн на виконання умов Договору є авансом.

Вирішуючи спір в цій частині суд звертається до правової позиції, висвітленої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, відповідно до якої: "...аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося."

Водночас судом відзначалось, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ч.4 ст.849 ЦК України, відповідно до яких: замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Однак обставини щодо вартості виконаних робіт, у зв`язку з ненадання документів для проведення експертизи у цій справі Товариством з обмеженою відповідальністю "АВ МОДУЛЬ ГРУП", не доведено (про що було зазначено вище).

Наведене в свою чергу свідчить про відсутність підстав для відрахування розміру вартості фактично виконаних робіт за Договором (виплати підрядникові плати за виконану частину роботи).

Відповідно до ч.2, 5 ст.653 ЦК України: у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується сплата позивачем авансу за умовами Договору, а відповідачем доказів щодо вартості виконаних ним робіт за Договором не надано, вимога про стягнення 1078231,80 грн - попередньої оплати підлягає задоволенню.

Вирішуючи цей спір в частині вимог щодо стягнення 30485,90 грн - 3% річних та 258715,69 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, за період з 11.03.2022 по 17.02.2023, суд виходить з наступного.

Як вже було зазначено судом: обґрунтовуючи свої позовні вимоги в цій частині позивач зазначив, що відповідно до норм ч.2 ст.693 ЦК України у відповідача виникло зобов`язання повернути суму попередньої оплати з дня наступного після спливу строку поставки (10.03.2022), а отже з 11.03.2022 він є таким, що прострочив свої зобов`язання з повернення цих коштів, що надало позивачу право вимагати сплати компенсаційних нарахувань на суму попередньої оплати.

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України: якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За правилами ч.2 ст.625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду, а отже положення ч.2 ст.693 ЦК України, якими врегульовано відносини купівлі-продажу товару, до правовідносин сторін, які склались в цій справі, - застосуванню не підлягають.

В свою чергу суд дійшов висновку, що сплачені позивачем кошти як "попередня оплата" за договором підряду в розмірі 1078231,80 грн підлягають стягненню з відповідача на підставі положень частин 2 та 5 ст.653 ЦК України в зв`язку з (внаслідок) розірвання Договору за рішенням суду.

Відповідно до ч.3 ст.653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином визначений позивачем період для нарахування 3% річних та суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, з 11.03.2022 по 17.02.2023 є неправомірним, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення ст. 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат.

За правилами ст.129 ГПК України на відповідача покладається судовий збір в частині правомірно заявлених позовних вимог в сумі 18857,47 грн.

В зв`язку з відмовою позову в частині стягнення 30485,90 грн - 3% річних та 258715,69 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, судовий збір в сумі 4338,03 грн слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір "поставки" №АВМГ-2011/2021 від 26.11.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІН ФОРС ГРУП" (вул.Здановської Юлії, буд.71г, м.Київ, 03189, ідентифікаційний код: 43516421) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВ МОДУЛЬ ГРУП" (вул.А.Бортняка, буд.14, кв.126, м.Вінниця, 21005, ідентифікаційний код: 41899412).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ МОДУЛЬ ГРУП" (вул.А.Бортняка, буд.14, кв.126, м.Вінниця, 21005, ідентифікаційний код: 41899412) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІН ФОРС ГРУП" (вул.Здановської Юлії, буд.71г, м.Київ, 03189, ідентифікаційний код: 43516421) 1078231,80 грн - попередньої оплати та 18857,48 грн - відшкодування витрат на сплату судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. В позові в частині стягнення 30485,90 грн - 3% річних та 258715,69 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, - відмовити.

6. Судовий збір в розмірі 4338,02 грн залишити за позивачем.

7. Повний текст судового рішення надіслати сторонам.

8. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).

9. Повне рішення складено 22 квітня 2024 р.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим. рішення:

1 - до справи;

2 - ТОВ "ІН ФОРС ГРУП" - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС;

3, 4 - представнику ТОВ "ІН ФОРС ГРУП" Йосипишину Р.В. - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );

5 - ТОВ "АВ МОДУЛЬ ГРУП" (вул.А.Бортняка, буд.14, кв.126, м.Вінниця, 21005) - рекомендованим листом;

6 - представнику ТОВ "АВ МОДУЛЬ ГРУП" адвокату Ліскову А.І. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 )