Ухвала

від 23.04.2024 по справі 910/9792/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.04.2024Справа № 910/9792/23Суддя Господарського суду міста Києва Турчин С.О., розглянувши

заяву Державної міграційної служби України про відстрочення виконання рішення

у справі за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі

1. Північного офісу Держаудитслужби

2. Державної міграційної служби України

до 1.Пункту тимчасового розміщення біженців у м. Яготині Київської області

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЗАСОЮЗБУД"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Антимонопольний комітет України

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМ БІЗНЕС ГРУП"

про визнання недійсним договору та стягнення 7126765,40 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби, Державної міграційної служби України до Пункту тимчасового розміщення біженців у м. Яготині Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЗАСОЮЗБУД" про визнання недійсним договору підряду від 06.11.2018 №05-11/Т-С та стягнення 7126765,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем 2 було порушене законодавство про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів публічної закупівлі ПТРБ м. Яготині Київської області, у зв`язку з чим спірний правочин суперечить інтересам держави і суспільства, внаслідок повинен бути визнаний судом недійсним, із застосуванням наслідків недійсності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9792/23.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/9792/23 від 28.09.2023 позов задоволено повністю.

16.11.2023 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

15.04.2024 через систему "Електронний суд" від Державної міграційної служби України надійшли супровідний лист про направлення до суду заяви про відстрочення виконання рішення з додатками, поіменований "заява" та, власне, додатки до такого супровідного листа: 1. Довіреність1.pdf.; 2. Довіреність2.pdf.; 3. заява про відстрочення.pdf.; 4. додаток до заяви - повідомлення Яготинського ВДВС від 28.03.2024.pdf.; 5. доказ направлення ТОВ Тензасоюзбуд.pdf.; 6. доказ направвлення ТОВ Пром Бізнес Груп.pdf.; 7. Квитанція про надсилання стороні КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ПРОКУРАТУРА 02909996.pdf.; 8. Квитанція про надсилання стороні ПІВНІЧНИЙ ОФІС ДЕРЖАУДИТСЛУЖБИ 40479560.pdf.; 9. Квитанція про надсилання стороні ПУНКТ ТИМЧАСОВОГО РОЗМІЩЕННЯ БІЖЕНЦІВ У М. ЯГОТИНІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 26426722.pdf.; 10. Квитанція про надсилання стороні АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ 00032767.pdf.

Сформований в системі "Електронний суд" документ є саме супровідним листом, оскільки, не зважаючи на його назву - "заява" він містить лише перелік учасників справи, найменування "заява", перелік додатків, долучених до матеріалів заяви та дату і прізвище підписанта.

Отже, вказаний вище супровідний лист, який пойменовано "заява", створено представником заявник - Борбуц Іриною Валеріївною в підсистемі "Електронний суд" з додаванням до такого супровідного листа зображень заяви про відстрочення виконання рішення та документів у форматі pdf.

Тобто, суду надано сформований в системі "Електронний суд" документ "заява", підписаний представником Борбуц Іриною Валеріївною шляхом накладення ЕЦП, проте текст заяви про відстрочення виконання рішення в даному документі відсутній. Зазначено, що текст заяви подається в додатках.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 ГПК України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

Згідно частини 8 ст. 6, частини 6 ст. 42 ГПК України особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (далі Положення ЄСІТС) та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до пункту 25 Положення ЄСІТС документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми "Електронний суд", якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.

Згідно з пунктом 26 Положення ЄСІТС електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду (пункт 27 Положення ЄСІТС).

Пунктом 10 Положення ЄСІТС передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.

Вимога про звернення до суду через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС.

Альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему "Електронний кабінет".

Отже, надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Із матеріалів заяви Державної міграційної служби України про відстрочення виконання рішення, доданої до супровідного листа, сформованого в системі "Електронний суд" як документ "заява" вбачається, що в указаній заяві про відстрочення виконання рішення наявне зображення QR-коду для перевірки кваліфікованого електронного підпису, однак такий підпис вчинено без використання підсистем "Електронний суд" та "Електронний кабінет". Матеріали заяви про відстрочення виконання рішення не містять відомостей про підписання такої заяви електронним цифровим підписом із застосування посиленого сертифіката відкритого ключа та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на заяву про відстрочення виконання рішення, із використанням підсистеми "Електронний суд".

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що заяву Державної міграційної служби України про відстрочення виконання рішення не підписано.

Відповідно до вимог ч.ч. 2, 4 ст. 170 ГПК України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що заява Державної міграційної служби України про відстрочення виконання рішення не підписана, а тому підлягає поверненню заявнику без розгляду, на підставі частини четвертої статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою заявою з дотриманням вимог законодавства.

Керуючись статтями 6, 42, 170, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Повернути без розгляду заяву Державної міграційної служби України про відстрочення виконання рішення.

2. Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О. Турчин