Рішення

від 11.04.2024 по справі 910/18626/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.04.2024Справа № 910/18626/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божка Д.О. розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАМЕД"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне некомерційне підприємство "ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ №3" ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНУ МІСТА КИЄВА.

про зобов`язання вчинити дії

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Жук О.Б.

від третьої особи: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАМЕД" про зобов`язання вчинити дії, а саме звільнити нежитлове приміщення площею 62,2 кв.м. по вул. Ризькій, 1 у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що строк дії договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №504/3 від 30.06.2016 закінчився, відповідач неправомірно після припинення договору використовує об`єкт оренди без чинного договору.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 позовну заяву залишено без руху.

21.12.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/18626/23, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 25.01.2024, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне некомерційне підприємство "ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ №3" ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНУ МІСТА КИЄВА.

22.01.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

24.01.2024 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли пояснення щодо позову та клопотання про розгляд справи за відсутності третьої особи.

У підготовчому засіданні 25.01.2024 суд постановив протокольну ухвалу про продовження відповідачу з ініціативи суду строку для подачі відзиву до 25.01.2024.

Представник позивача у підготовчому засіданні 25.01.2024 надала відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою від 25.01.2024 відкладено підготовче засідання на 08.02.2024.

01.02.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

02.02.2024 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності третьої особи та пояснення щодо відзиву на позовну заяву.

08.02.2024 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 910/1358/24.

Протокольною ухвалою від 08.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 29.02.2024.

27.02.2024 від позивача надішли пояснення на заперечення відповідача.

28.02.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення доказів.

У підготовчому засіданні 29.02.2024 суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, з огляду на таке.

В обґрунтування клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 910/1358/24 відповідач зазначає, що подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про визнання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.06.2016 № 504/3 продовженим на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 2 роки та 364 дні, тобто до 27.06.2025, на тих самих умовах.

З урахуванням викладеного, на думку відповідача, існує об`єктивна необхідність зупинення провадження у цій справі про зобов`язання звільнити приміщення до набрання законної сили рішенням у справі № 910/1358/24, де вирішується питання про дію договору оренди.

Відповідно до приписів п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Об`єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв`язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

При цьому, наведена процесуальна норма прямо встановлює, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №910/6674/19.

Суд зазначає, що зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом даного судового розгляду.

Об`єктивної неможливості розгляду справи №910/18626/23 до вирішення спору у справі №910/1358/24 судом не встановлено.

З урахуванням вище наведеного, у даному випадку відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, а тому суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, про що постановлено протокольну ухвалу.

Також у підготовчому засіданні 29.02.2024 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 28.03.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2024 призначено судове засідання по суті на 11.01.2024.

26.03.2024 від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі третьої особи.

Представник позивача в судове засідання 11.04.2024 не з`явився.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.04.2024 проти позовних вимог заперечив.

У судовому засіданні 11.04.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 у справі № 910/9949/20 визнано договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №504/3 від 30.06.2016, укладений між Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією, Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІАМЕД", Комунальним некомерційним підприємством "ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ №3" ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНУ МІСТА КИЄВА продовженим на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 2 роки 364 дні, тобто до 28.06.2022, на тих самих умовах.

На виконання умов договору та вимог законодавства, позивач та третя особа неодноразово повідомляли відповідача про те, що договір продовжуватись не буде та повідомляли про необхідність повернути орендоване приміщення у зв`язку із закінченням договору.

Оскільки відповідач продовжує незаконно використовувати передане йому майно без належних правових підстав, позивач заявив вимоги про зобов`язання відповідача звільнити нежитлове приміщення.

Позиція відповідача.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на таке:

- позивачем не надано належних доказів на підтвердження дотримання процедури припинення договірних відносин;

- листи, на які посилається позивач в позовній заяві, не містять доказів їх відправлення, а саме відсутній фіскальний чек, який підтверджує відправлення поштових відправлень, а на сайті Укрпошти відсутні дані про відповідні відправлення;

- листи, які датовані 23.05.2022 не входять в проміжок строків, в які мало бути заперечення щодо продовження договірних відносин;

- позивачем не доведене отримання відповідачем вказаних у позові листів;

- договір є продовженим та той самий строк і на тих самих умовах;

- надані заяви балансоутримувача про відсутність наміру продовжувати договірні відносини не мають юридичної сили, оскільки такими правами наділений лише власник майна;

- договір оренди є продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану на підставі ч. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану".

Позиція третьої особи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача підтримала позовні вимоги позивача.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

30.06.2016 між Шевченківською районною в м. Києві державної адміністрацію (далі - орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед" (далі - орендар) та Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Шевченківського району міста Києва" (далі - підприємство - балансоутримувач) укладено договір №504/3 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 01.06.2013 №65/3) (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 27.04.2016 №14 та розпорядження Шевченківської району місті Києві державної адміністрації від 27.05.2016 №318 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об`єкт), який знаходиться на вулиці Ризькій, 1 для розміщення аптеки, що реалізує готові ліки.

Об`єктом оренди є: нежитлове приміщення, 1 поверху загальною площею 62,2 кв.м, згідно з викопіюванням з поверхневого плану, що складає невід`ємну частину цього договору (п. 2.1. договору).

Згідно п. 2.5. договору передача об`єкта в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на цей об`єкт. Власником об`єкта залишається територіальна громада міста Києва, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до п. 4.2.20 договору орендар зобов`язаний після припинення дії цього договору протягом 3-х календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу. Акт прийманння-передачі об`єкта підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.

У разі закінчення/припинення дії цього договору або при його розірванні орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути об`єкт підприємству-балансоутримувачу у стані не гіршому, ніж в якому перебував об`єкт на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об`єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди (п. 7.5 договору).

У п. 9.1 договору сторони погодили, що цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 30.06.2016 до 29.06.2019.

Згідно з п. 9.4 договору, останній припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 9.7. договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються відповідним договором, який є невід`ємною частиною нього договору.

Актом про фактичне використання нежилого приміщення в будинку №1 по вул. Ризька від 30.06.2016, складеним представниками орендаря та підприємством-балансоутримувачем, встановлено, що станом на 30.06.2016 відповідач (орендар) займає об`єкт оренди.

Додатковою угодою №1 від 03.07.2017 до договору сторони внесли зміни до п. 2.1 договору, зазначивши, що об`єктом оренди є нежитлове приміщення 1 поверху загальною площею 56,5 кв.м згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 у справі № 910/9949/20 визнано договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 504/3 від 30.06.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамед", Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією та Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Шевченківського району міста Києва" продовженим на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 2 роки та 364 днів, тобто до 28 червня 2022 року, на тих самих умовах.

Листом від 27.04.2022 вих № 4654-270 третя особа повідомила позивача та відповідача, що балансоутримувачу орендована площа необхідна для власних потреб, а тому після закінчення договору на підставі п. 9.4 договору, передаватись в оренду не буде. В підтвердження відправлення вказаного листа відповідачу надано опис вкладення № 0411107854835, накладну з аналогічним номером, а також рекомендоване повідомлення по вручення відповідачу відправлення 29.04.2022.

23.05.2022 листом вих. № 109-1834 позивач повідомив відповідача (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0100103052445 з відміткою про отримання 21.06.2022), що договір від 30.06.2016 № 504/3 підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, та у зв`язку з тим, що орендоване приміщення необхідне для власних потреб підприємства-балансоутримувача для забезпечення та налагодження більш ефективного процесу надання первинної медичної допомоги населенню.

Листом від 27.07.2022 вих № 109-3173 позивач повідомив відповідача (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0411107890505 з відміткою про отримання 29.07.2022) що термін дії договору №504/3 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду закінчився 28.06.2022 та продовжуватись не буде, а відповідачу необхідно звільнити орендоване приміщення і підписати акт приймання-передачі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що спірний договір оренди припинив свою дію у зв`язку з закінченням строку на який його було укладено, а відповідач продовжує використовувати передане йому нерухоме майно без належних правових підстав.

У свою чергу, відповідач стверджує, що договір є продовженим, а позивачем не надано належних доказів на підтвердження дотримання процедури припинення договірних відносин.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Також приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як підтверджено матеріалами справи, Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІАМЕД" передано в оренду нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вулю Ризька, 1 на 1-му поверсі, що перебуває на балансі Комунального некомерційного підприємства "ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ №3" ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНУ МІСТА КИЄВА.

У частині 1 статті 284 Господарського кодексу України законодавець серед істотних умов договору оренди визначив, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; умови повернення орендованого майна або викупу.

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Аналогічні за змістом положення містить частина 4 статті 284 Господарського кодексу України, відповідно до якої строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як встановлено судом вище, рішенням Господарського суду міста Києва 15.09.2020 у справі № 910/9949/20 договір оренди визнано продовженим до 28 червня 2022.

Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (частина 4 статті 291 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 764 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Під час дії договору оренди, набрав чинності новий Закон України "Про оренду державного та комунального майна" (введено в дію 01.02.2020).

За змістом пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше:

набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.

Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 "Деякі питання оренди державного та комунального майна", яка введена в дію 17.06.2020, затверджено Порядок передачі в оренду державного та комунального майна (далі - Порядок).

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Згідно із ч.7 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договори, що продовжуються відповідно до частини другої цієї статті, продовжуються на тих самих умовах, на яких були укладені договори оренди, що продовжуються, з урахуванням вимог цього Закону та Порядку передачі майна в оренду.

У відповідності до ч. 8 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого частини сьомої цієї статті, зобов`язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт.

Порядком передачі майна в оренду (для державного майна) або рішенням представницького органу місцевого самоврядування (для комунального майна) на орендаря може бути покладений обов`язок подачі додаткових документів разом із заявою про продовження договору оренди, що продовжується відповідно до частини другої цієї статті.

Відповідно до п. 134 Порядку продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених Законом випадках.

Згідно з п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято, зокрема, якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю.

Предметом спору між сторонами та предметом дослідження у даній справі є наявність/відсутність підстав для повернення відповідачем позивачу об`єкта оренди за договором оренди.

Так, як встановлено судом вище, строк дії спірного договору оренди до 28 червня 2022.

Пунктом 9.7. договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються відповідним договором, який є невід`ємною частиною цього договору.

Оскільки договір діяв до 28.06.2022, то враховуючи п. 9.7 договору, заява про припинення договору мала бути зроблена до 28.07.2022 включно.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про те, що останнім днем дії договору є 27.06.2022, оскільки в практиці Верховного Суду сформовано сталу позицію щодо застосування прийменників "до" і "по" у нормативних актах, а також договорах, зокрема, відповідно до неї прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15).

Як встановлено судом вище, позивач, як орендодавець, листом від 27.07.2022 вих № 109-3173 повідомив відповідача, що термін дії договору №504/3 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду закінчився 28.06.2022 та продовжуватись не буде, а відповідачу необхідно звільнити орендоване приміщення і підписати акт приймання-передачі.

Отримання відповідачем вказаного листа 29.07.2022 підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0411107890505, яке містить відмітку про отримання.

Таким чином, у даному випадку протягом місяця після закінчення строку дії договору мало місце заперечення орендодавця щодо продовження дії договору.

Крім того, ще 23.05.2022 листом вих. № 109-1834 позивач повідомив відповідача (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0100103052445 з відміткою про отримання 21.06.2022), що договір від 30.06.2016 № 504/3 підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, та у зв`язку з тим, що орендоване приміщення необхідне для власних потреб підприємства-балансоутримувача для забезпечення та налагодження більш ефективного процесу надання первинної медичної допомоги населенню.

Тобто на дату закінчення договору відповідач був обізнаний про те, що мають місце заперечення орендодавця проти продовження дії договору.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про те, що лист від 23.05.2022 не входить в проміжок часу, в який мало бути повідомлення (28.06.2022 - 28.07.2022), сторони не обмежені в праві заявити про припинення або зміну договору як протягом одного місяця після закінчення договору, так і в будь-який час протягом всього строку дії такого договору (аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справах №906/742/18, № 906/743/18, № 906/746/18, від 16.07.2019 у справі №906/744/18, від 13.08.2019 у справі № 906/740/18, від 21.02.2022 у справі № 910/17533/20, від 02.02.2022 у справі № 914/1598/20, від 20.09.2023 у справі № 904/2275/22).

Щодо заперечень відповідача про те, що матеріали справи не містять доказів відправлення листів від 23.05.2022 від 27.07.2022, та відсутність відомостей на сайті Укрпошти, то суд зазначає таке.

На підтвердження направлення зазначених вище листів позивачем надані рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які містять відмітку відповідача про отримання.

Лист від 23.05.2022 вих. № 109-1834 направлений на юридичну адресу відповідача, містить відмітку про отримання, лист від 27.07.2022 вих № 109-3173 направлений на адресу відповідача, яка зазначена в договорі та містить відмітку про отримання.

Доводи відповідача про не направлення листів, оскільки відсутні відомості на сайті Укрпошти є безпідставними, оскільки інформація в автоматизованій системі АТ "Укрпошта" зберігається протягом шести місяців, а тому, враховуючи дати направлення листів, станом на дату перевірки відповідачем інформації на сайті АТ "Укрпошта" така інформація вже відсутня.

Водночас відповідач не надає жодного доказу, який би спростовував надані позивачем докази щодо отримання поштових відправлень.

Умови договору та чинного законодавства не зобов`язували направляти відповідачу листи з описом вкладення.

Пунктом 6 статті 3 ЦК України закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності. Зазначений принцип включає, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори.

Враховуючи викладені обставини в сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем дотримано умови щодо належного повідомлення відповідача про припинення договору оренди.

В той же час, суд враховує, що закінчення строку спірного договору оренди (28.06.2022) припало на час дії воєнного стану в Україні.

У зв`язку із запровадженням воєнного стану в Україні, Верховна Рада України Законом від 01.04.2022 № 2181-IX внесла зміни до Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 157-ІХ та доповнила пунктом 61, яким унормовано, що під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо: продовження договору оренди, шляхом запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.

На виконання вказаних законодавчих приписів Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 27.05.2022 № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", яка набрала законної сили 01.06.2022 (Постанова № 634).

У пункті 5 Постанови № 634 визначено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про не продовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Пунктом 16 Постанови № 634 орендодавцям державного та комунального майна постановлено забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї Постанови, починаючи з 24.02.2022.

Правовий аналіз наведених нормативних приписів вказаної Постанови № 634 дає підстави для висновку, що автоматичне продовження договорів оренди державного та комунального майна, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, починається з 24.02.2022, за умови, зокрема, що строк дії відповідних договорів завершується у період воєнного стану.

Верховний Суд у своїй постанові від 21.02.2024 у справі № 916/309/23 дійшов такого висновку: "Зміст наведених норм права свідчить про автоматичне продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану. При цьому для продовження договору оренди на строк до припинення чи скасування воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, окреме рішення орендодавця не вимагається, про що прямо зазначено у пункті 5 Постанови № 634. Винятки з цього правила прямо передбачено пунктом 5 Постанови № 634 (балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону)".

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.03.2024 у справі № 910/3272/23.

Відповідно до приписів ст. 19 Закону №157-IX рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято, зокрема якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю.

Як вбачається з матеріалів справи, листом 27.04.2022 вих № 4654-270 балансоутримувач завчасно повідомив орендаря та орендодавця, що балансоутримувачу орендована площа необхідна для власних потреб, а тому після закінчення договору на підставі п. 9.4 договору, передаватись в оренду не буде. В підтвердження відправлення вказаного листа відповідачу надано опис вкладення № 0411107854835, накладну з аналогічним номером, а також рекомендоване повідомлення по вручення відповідачу відправлення 29.04.2022. Також наданий опис вкладення, накладну про відправлення листа позивачу.

Посилання відповідача на те, що вказаний лист направлений не на юридичну адресу відповідача не беруться судом до уваги, оскільки вказана адреса визначена відповідачем у договорі, відповідач не ініціював внесення змін у договір в частині зміни даних та реквізитів сторін, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення містить відмітку про отримання відповідачем листа.

Крім того, судом встановлено, що орендодавець, розглянувши відповідне звернення балансоутримувача про непродовження терміну дії договору у зв`язку з тим, що орендоване приміщення необхідне для забезпечення та налагодження більш ефективного процесу надання первинної медичної допомоги населенню, листом від 23.05.2022 вих. № 109-1834 повідомив орендаря та балансоутримувача, що договір продовжуватись не буде.

Отже, зі встановлених судом обставин вбачається, що за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди балансоутримувач повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. При цьому, на переконання суду, здійснення такого повідомлення 27.04.2022, тобто раніше ніж за 30 календарних днів до дати закінчення договору, не є порушенням приписів постанови, оскільки основним є те, що за 30 календарних днів до дати закінчення договору відповідач вже був обізнаний про те, що договір оренди не буде продовжуватись, оскільки орендована площа необхідна балансоутримвачу для власних потреб.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Водночас, у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

З урахуванням вище встановлених судом обставин, договір №504/3 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.06.2023 є припиненим у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено.

У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахування, нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (частина перша статті 785 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч.1 ст.25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Зазначений обов`язок орендаря також визначений у пункті 7.5 договору.

З огляду на викладене, позовна вимога Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАМЕД" звільнити об`єкт оренди згідно з договором №504/3 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ.

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАМЕД" про зобов`язання звільнити орендоване приміщення.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІАМЕД" (07852, Київська область, Бородянський район, село Микуличі, вулиця Центральна, будинок 2 ЛІТЕРА Б, ідентифікаційний код 21526737) звільнити нежитлове приміщення площею 62,2 кв.м. по вулиці Ризькій, 1 у м. Києві.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАМЕД" (07852, Київська область, Бородянський район, село Микуличі, вулиця Центральна, будинок 2 ЛІТЕРА Б, ідентифікаційний код 21526737) на користь Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (01030, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 24, ідентифікаційний код 37405111) 2684,00 грн судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.04.2024.

Суддя С.О. Турчин