Рішення

від 11.04.2024 по справі 920/1347/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.04.2024м. СумиСправа № 920/1347/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

за участю секретаря судового засідання Гордієнко Ж.М.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/1347/23:

за позовом Керівника Охтирської окружної прокуратури Сумської області (42000, Сумська область, м. Охтирка, вул. Сумська, буд. 12) в інтересах держави в особі позивача Відділу освіти Тростянецької міської ради Сумської області (42000, Сумська область, Охтирський район, м. Тростянець, вул. Вознесенська, буд. 53-В, код ЄДРПОУ 35157487)

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ» (40000, м. Суми, вул. О.Береста, буд. 21, код ЄДРПОУ 39586236)

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 110467 грн 21 коп.

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Коробейник А.В.

прокурор: Мурашко Т.А.

1.Стислий виклад позицій сторін по справі.

1.1.27.11.2023 прокурор звернувся з позовом до суду, в якому просить суд визнати недійсними додаткові угоди до договору № 41СВ407-355-20 постачання природного газу від 19.02.2020: № 4 від 20.10.2020, № 5 від 28.10.2020, № 6 від 04.11.2020, № 7 від 19.11.2020, № 8 від 25.11.2020, № 11 від 29.01.2021; стягнути з ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» на користь Відділу освіти Тростянецької міської ради Сумської області безпідставно сплачені кошти в сумі 110467 грн 21 коп.

1.2.В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що внаслідок укладення додаткових угод, збільшилися ціни на кубічний метр газу на 113,25% від первинної ціни, чим порушено норми Закону України «Про публічні закупівлі» та положення договору, тому просить суд визнати недійсними спірні додаткові угоди. Враховуючи безпідставність підписання спірних додаткових угод, відповідачу надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 110467 грн 21 коп., тому вказані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь Відділу освіти Тростянецької міської ради Сумського району Сумської області.

1.3.Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, вказує на те, що прокурор звернувся до суду з позовом, маючи рішення, що набрало законної сили між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав у справі № 920/921/22, прокурором пропущений строк позовної давності, визначений ч. 1 ст. 223 Господарського кодексу України, для звернення з позовом, не доведено обставин порушення вимог законодавства та обґрунтованості заявленої до стягнення суми.

2. Заяви, які подавались учасниками справи. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

2.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2023, справу № 920/1347/23 призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.

2.2.До суду надійшла заява ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ», відповідно до якої Товариство просить суд відмовити у відкриті провадження у цій справі (вх. № 7509 від 30.11.2023).

2.3.Ухвалою від 01.12.2023 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1347/23; призначив підготовче засідання на 08.01.2024, 11:15; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 165 ГПК України; надав прокурору та позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення до ст. 167 ГПК України.

2.4.19.12.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» (вх. № 7925 від 19.12.2023), відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволені позову, оскільки з вказаним позовом прокурор звернувся маючи рішення, що набрало законної сили між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав у справі № 920/921/22, прокурор пропустив строк позовної давності, визначений ч. 1 ст. 223 ГК України, для звернення з позовом, не довів обставин порушення вимог законодавства та обґрунтованості заявленої до стягнення суми.

2.5.04.01.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» про зупинення провадження у справі (вх. № 162 від 04.01.2024), відповідно до якого відповідач просить суд зупинити провадження у цій справі до перегляду судових рішень у справі № 922/2321/22 в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

2.6.Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 11:03 до 11:41 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram каналу, що інформує про повітряну тривогу «Тривога. Сумська область»), судове засідання у справі 08.01.2024 не відбулось.

З огляду на викладене, суд визначив іншу дату судового засідання, ухвалою від 08.01.2024 Господарський суд Сумської області призначив підготовче засідання на 31.01.2024, 12:00.

2.7.Охтирська окружна прокуратура подала суду відповідь на відзив (вх. № 186 від 11.01.2024), відповідно до якої прокуратура зазначає, що, в межах розгляду справи № 920/921/22, апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції дійшов неспростованого в апеляційній скарзі висновку про те, що додаткові угоди № 4-8, № 11, в порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі», укладені за відсутності підтвердження факту коливання ціни на газ за певні періоди дії договору. Належним способом захисту в цьому випадку є вимога про визнання додаткових угод № 4-8, № 11 недійсними, яка у справі № 920/921/22 прокурором заявлена не була. Таким чином, прокурор звернувся до суду з цією позовною заявою про визнання недійсними додаткових угод № 4-8, № 11 та стягнення безпідставно сплачених коштів. Строки позовної давності для звернення до суду з цим позовом не пропущено, оскільки вказані строки продовженні на строк дії воєнного стану в Україні, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19: У період дії в Україні воєнного стану, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Прокурор підтримує позовні вимоги та зауважує, що коливання ціни на природний газ, станом на дату змін (підписання оспорюваних угод), документально не підтверджено, що є порушенням вимог ст. 36, 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

2.8.Відповідач подав заперечення проти відповіді на відзив (вх. № 329 від 22.01.2024).

2.9.Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 12:07 до 12:40 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram каналу, що інформує про повітряну тривогу «Тривога. Сумська область»), судове засідання у справі 31.01.2024 не відбулось.

З огляду на викладене, суд визначив іншу дату судового засідання, ухвалою від 31.01.2024 Господарський суд Сумської області призначив підготовче засідання на 28.02.2024, 11:15.

2.10.26.02.2024 Відділ освіти Тростянецької міської ради направив суду клопотання № 188 від 26.02.2024 (вх. № 1103 від 26.02.2024) про розгляд справи без участі представника Відділу.

2.11.ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» звернулось до суду з клопотанням від 23.02.2024 (вх. № 1037 від 26.02.2024), відповідно до якого просить суд зупинити провадження у справі до перегляду судових рішень у справі № 918/1043/21 в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

2.12.Ухвалою від 28.02.2024 Господарський суд Сумської області відмовив у задоволенні клопотання ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» про зупинення провадження у справі (вх. № 1037 від 26.02.2024); закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду справи по суті на 01.04.2024, 11:30

2.13.У судовому засіданні 01.04.2024 Господарський суд Сумської області постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 11.04.2024, 11:00. Судове засідання завершено на стадії вступних слів.

2.14.11.04.2024 від Відділу освіти Тростянецької міської ради надійшло клопотання № 321 від 11.04.2024 (вх. № 2058 від 11.04.2024) про розгляд справи без участі представника Відділу.

2.15.У судовому засіданні 11.04.2024 прокурор підтримав позовні вимоги та просить суд задовольнити позов повністю, представник відповідача заперечує проти позову з підстав, викладених у відзиві та просить суд відмовити у задоволенні вимог прокурора.

2.16.Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

3.Щодо представництва прокурором у суді законних інтересів держави.

3.1.Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

3.2.Частиною 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право також звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

3.3.Згідно з ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

3.4.Відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

3.5.Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

3.6.Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

3.7.Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

3.8.Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

3.9.Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

3.10.Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

3.11.Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

3.12.У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

3.13.Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

3.14.Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).

3.15.Відтак, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

3.16.У даному випадку порушенням інтересів держави є те, що під час проведення закупівлі порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що є нераціональним та неефективним витрачанням коштів бюджету.

3.17.Закон України «Про публічні закупівлі» установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

3.18.Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

3.19.Отже правильне, в порядку, визначеному законодавством, використання бюджетних коштів беззаперечно становить державний інтерес.

3.20.Суперечності, які виникають у бюджетних правовідносинах, зачіпають як інтереси держави, так і суспільні інтереси, тож порушення інтересів держави у цій сфері є порушенням загальнодержавних інтересів, що у відповідності до ст. 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді.

3.21.Прокурор звернувся до Господарського суду Сумської області в інтересах Відділу освіти Тростянецької міської ради Сумської області з огляду на наступне.

3.22.Відповідно до Положення про Відділ освіти Тростянецької міської ради, затверджений рішенням міської ради № 4 від 21.01.2022, Відділ є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в територіальних підрозділах Державної казначейської служби України, печатку, відповідні штампи та бланки.

3.23.Пунктом 3.6 Положення передбачено, що Відділ, на правах уповноваженої особи, здійснює управління закладами освіти, що є комунальною власністю і перебувають у безпосередньому підпорядкуванні в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цих закладів, організовує їх матеріально-фінансове, кадрове і науково-методичне забезпечення.

3.24.Згідно п. 5.10 Положення, Відділ має право вносити до органу місцевого самоврядування пропозиції щодо фінансування закладів та установ освіти; брати безпосередню участь у формуванні бюджету освітньої галузі громади.

3.25.Відділ утримується за рахунок міського бюджету (п. 8.1 Положення).

3.26.Начальник Відділу здійснює контроль за ефективним і раціональним використанням бюджетних коштів в межах затвердженого кошторису витрат, пов`язаних із функціонуванням галузей освіти (п. 7.2.6 Положення).

3.27.Начальник Відділу розпоряджається коштами у межах затвердженого міським головою кошторису (п. 7.2.11 Положення)

3.28.Відповідно до ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

3.29.Згідно з ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України, головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет).

3.30.Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, у тому числі і місцевих бюджетів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) угод, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

3.31.Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів, де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

3.32.Таким чином, оскільки фінансування за оспорюваними додатковими угодами здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, а Відділ є головним розпорядником коштів, відповідно,органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, є Відділ освіти Тростянецької міської ради.

3.33.«Нездійснення захисту» полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

3.34.Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

3.35.Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

3.36.Зважаючи на вказані правові висновки Верховного Суду, лише звернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з відповідним позовом можна вважати належним здійсненням захисту інтересів держави. Інші вжиті заходи, в тому числі, досудового врегулювання, які не призвели до реального усунення порушень інтересів держави, не відповідають вимогам чинного законодавства.

3.37.Прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист відповідних прав та інтересів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 920/121/19.

3.38.Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

3.39.Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 826/15338/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18.

3.40.Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц висловив правову позицію, відповідно до якої наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними правами відповідної сторони процесу. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit сиrіа («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

3.41.Прокурор зазначає, що Відділом освіти Тростянецької міської ради не здійснюються надані йому повноваження, а тому інтереси держави у сфері публічних закупівель залишаються незахищеними.

3.42.Охтирською окружною прокуратурою направлено до Відділу освіти Тростянецької міської ради лист № 52/2-4077вих-23 від 06.11.2023, яким проінформовано щодо порушення законодавства при укладенні додаткових угод до договору закупівлі газу, що призвело до надмірної та безпідставної сплати бюджетних коштів на загальну суму 110467 грн 21 коп. (а. с. 96-97).

3.43.У відповіді № 1147 від 08.11.2023 Відділ освіти Тростянецької міської ради повідомив прокуратуру, що додаткові угоди до договору № 41СВ407-355-20 укладались відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Враховуючи обмеження кошторисних призначень Відділу, не заперечує проти вжиття заходів представницького характеру Охтирською окружною прокуратурою (а. с. 98).

3.44.Вказане свідчить про нездійснення Відділом освіти Тростянецької міської ради, як органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, захисту інтересів держави у встановленому законом порядку.

3.45.Велика палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 виклала правову позицію щодо обґрунтування прокурором підстав для представництва інтересів держави в суді, зокрема, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

3.46.Таким чином, з наданих прокурором доказів вбачається, що прокурором направлений відповідний лист-повідомлення. З отриманої відповіді не простежується намір вжиття заходів щодо захисту інтересів держави в судовому порядку.

3.47.Враховуючи, що існуючі порушення не усунуті Відділом освіти Тростянецької міської ради, прокуратура листом № 52/2-4115вих-23 від 08.11.2023 повідомила про звернення з позовною завою до Господарського суду Сумської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Тростянецької міської ради до відповідача ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих коштів (а. с. 99).

3.48.На підставі викладеного, з урахуванням змісту позовної заяви, предмета спору, характеру спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду з позовом, у зв`язку із доведеною бездіяльністю компетентного органу, а також необхідністю невідкладного захисту інтересів держави в даному випадку.

3.49.Прокурор звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсними додаткові угоди № 4 8, 11 до договору № 41СВ407-355-20 від 19.02.2020, укладеного між Відділом освіти Тростянецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ» та стягнути з відповідача на користь позивача 110467 грн 21 коп.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

4.1. На вебпорталі публічних закупівель Prozorro Відділ освіти Тростянецької міської ради оприлюднив оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-01-16-000756-а; назва товару природний газ; код класифікатору предмета закупівлі ДК 021:2015:09120000-6 Газове паливо; обсяг 50 тис м. куб.; очікувана вартість 656000 грн 00 коп.; термін постачання з 01 березня до 31.12.2020 (а. с. 91).

4.2.Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися 6 юридичних осіб: ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» (остаточна цінова пропозиція 206000,00 грн.), ПП «ОККО КОНТРАКТ» (остаточна цінова пропозиція 207500,00 грн.), ТОВ «ЕРНЕРІНГ» (остаточна цінова пропозиція 212498,00 грн), ТОВ «ЮГ-ГАЗ» (остаточна цінова пропозиція 212499,00 грн.), ТОВ «СЕРВІС ГРУПП ЛТД» (остаточна цінова пропозиція 246500,00 грн.), ТОВ «ПРОМГАЗ СІТІ» (остаточна цінова пропозиція 250990,00 грн.).

4.3.За результатами проведення процедури закупівлі, переможцем вказаного аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ», з яким укладений договір № 41СВ407-355-20 про постачання природного газу від 19.02.2020.

4.4.Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується протягом строку дії договору передавати споживачу природний газ та надавати послуги з замовлення (бронювання) потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання газу, а споживач зобов`язується приймати та оплачувати газ та надані постачальником послуги із замовлення (бронювання) потужності на умовах договору.

4.5.Річний плановий обсяг постачання газу 50 тис. м. куб. Обсяг закупівлі товару може бути змінений залежно від реального фінансування видатків та в залежності від потреб споживача, у період з 01.03.2020 до 31.12.2020 (п. 1.3, 1.4 договору).

4.6.Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачу за договором та становить 206000 грн 00 коп., в тому числі ПДВ 34333 грн 33 коп. (п. 3.6 договору).

4.7.Згідно з п. 3.2 договору, ціна газу без урахування тарифу на послуги замовлення (бронювання) потужності становить 3309,175 грн. за 1000 куб. м., тариф на послуги замовлення (бронювання) потужності становить 124,16 грн., крім того ПДВ 686,67 грн., всього з ПДВ 4120 грн.

4.8.Відповідно до п. 4.2.2 договору, остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6 договору) здійснюється до 15 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

4.9.Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01.03.2020 до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (п. 11.1 договору).

4.10.Відповідно до п. 11.6 договору, усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками (за наявності).

4.11.Між ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» та Відділом освіти Тростянецької міської ради укладено ряд додаткових угод, 8 з яких стосуються збільшення первісної ціни товару, що була визначена за результатами відкритих торгів, при цьому зменшено обсяг постачання.

Так, додатковою угодою № 1 від 23.03.2020 змінено тариф на замовлення (бронювання ) потужності з 124,16 грн. на 136,5760 грн., загальна ціна за газ збільшилась з 4120,00 грн. з ПДВ за 1000 куб. м. на 4134,90 грн. з ПДВ за 1000 куб. м. (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання ) потужності), а також зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 49,8198 тис. куб. м. (розповсюджується на правовідносини, що склалися з 01.03.2020 і діє протягом дії договору).

Додатковою угодою № 2 від 23.03.2020 змінено ціну газу (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання ) потужності) з 4134,90 грн. з ПДВ за 1000 куб. м. на 4548,39 грн. з ПДВ за 1000 куб. м. (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання) потужності), а також зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 45,2907 тис. куб. м, (розповсюджує свою дію на відносини, що склалися з 01.03.2020 і діє протягом дії договору).

Додатковою угодою № 3 від 07.04.2020 змінено ціну газу (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання ) потужності) з 4548,39 грн. з ПДВ за 1000 куб. м. на 5003,23 грн. з ПДВ за 1000 куб. м. (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання ) потужності), а також зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 41,1734 тис. куб. м., (розповсюджує свою дію на відносини, що склалися з 01.04.2020 і діє протягом дії Договору).

Додатковою угодою № 4 від 20.10.2020 змінено ціну газу (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання ) потужності) з 5003,23 грн. з ПДВ за 1000 куб. м. на 5503,50 грн. з ПДВ за 1000 куб. м. (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання) потужності), а також зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 37,4307 тис. куб. м., (розповсюджує свою дію на відносини, що склалися з 01.10.2020 і діє протягом дії договору).

Додатковою угодою № 5 від 28.10.2020 змінено ціну газу (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання ) потужності) з 5503,50 грн. з ПДВ за 1000 куб. м., на 6053,85 грн. з ПДВ за 1000 куб. м, (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання ) потужності), а також зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 34,0279 тис. куб. м., (розповсюджує свою дію на відносини, що склалися з 12.10.2020 і діє протягом дії договору).

Додатковою угодою № 6 від 04.11 .2020 змінено ціну газу (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання ) потужності) з 6053,85 грн. з ПДВ за 1000 куб. м., на 6659,23 грн. з ПДВ за 1000 куб. м, (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання ) потужності), а також зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 30,9345 тис. куб. м., (розповсюджує свою дію на відносини, що склалися з 30.10.2020 і діє протягом дії договору).

Додатковою угодою № 7 від 19.11.2020 змінено ціну газу (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання ) потужності) з 6659,23 грн. з ПДВ за 1000 куб. м, на 7325,15 грн. з ПДВ за 1000 куб. м., (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання ) потужності), а також зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 28,1222 тис. куб. м., (розповсюджує свою дію на відносини, що склалися з 01.11.2020 і діє протягом дії договору).

Додатковою угодою № 8 від 25.11.2020 змінено ціну (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання ) потужності) з 7325,15 грн. з ПДВ за 1000 куб. м, на 8023,23 грн. з ПДВ за 1000 куб. м., (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання ) потужності), а також зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 25,6754 тис. куб. м., (розповсюджує свою дію на відносини, що склалися з 13.11.2020 і діє протягом дії договору).

Додатковою угодою № 9 від 29.12.2020 продовжено строк дії договору до 31 січня 2021 року; плановий обсяг постачання газу на січень 2021 року - 5135 куб. м.

Додатковою угодою № 10 від 28.01.2021 збільшено суму договору на 41200,00 грн.; внесено зміни в п. 3.6, зазначивши, що загальна вартість договору не може перевищувати 247 200,00 грн. з ПДВ (розповсюджує свою дію на відносини, що склалися з 01.01.2021 і діє до 31.01.2021).

Додатковою угодою № 11 від 29.01.2021 змінено ціну газу (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання ) потужності) з 8023,23 грн. з ПДВ за 1000 куб. м, на 8817,53 грн. з ПДВ за 1000 куб. м., (з урахуванням тарифу на замовлення (бронювання ) потужності), змінено річний плановий обсяг постачання газу до 27 468, 00 куб. м., (розповсюджує свою дію на відносини, що склалися з 01.01.2021 і діє протягом дії договору).

4.12.Для документального підтвердження факту коливання ціни на ринку відповідачем надано наступні документи:

-для укладення додаткової угоди № 2 (у зв`язку зі збільшенням ціни газу на ринку природного газу): копія листа ДП «Держзовнішінформ» від 17.03.2020 № 232/29 в якому зазначено, що відпускний рівень цін на природний газ для установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів (за наявною на 16 березня 2020 року інформацією) за умов оплати після періоду поставки складав за березень 2020 року - 5990,04 - 6964,68 грн. з ПДВ за 1000 куб. м., (за інформацією 5 постачальників);

-для укладення додаткової угоди № 3 (у зв`язку зі збільшенням ціни газу на ринку природного газу): копія листа ДП «Держзовнішінформ» від 06.04.2020 № 232/32 в якому зазначено, що відпускний рівень цін на природний газ для установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів (за наявною на 6 квітня 2020 року інформацією) за умов оплати після періоду поставки складав за березень 2020 року - 5990,04 - 7400,00 грн. з ПДВ за 1000 куб. м., (за інформацією 4 постачальників);

-для укладення додаткової угоди № 4 (у зв`язку зі збільшенням ціни газу на ринку природного газу): копія листа ДП «Держзовнішінформ» від 09.10.2020 № 122/157, в якому зазначено, що станом на 6 жовтня 2020 року, за наявною інформацією на вебсайті ТБ «Українська, енергетична біржа», середньозважені ціни на природний газ (ресурс вересня 2020 року та ресурс жовтня 2020 року) з ПДВ за 1000 куб. м., становлять 4702,9 грн. та 5466,01 грн., коливання ціни - 16,23%;

-для укладення додаткової угоди № 5 (у зв`язку зі збільшенням ціни газу на ринку природного газу): цінова довідка № ЦД-105 від 12.10.2020, відповідно до якої вартість природного газу, за 1000 куб. м., у жовтні по відношенню до вересня в середньому зросла на 30,57% (за інформацією 7 постачальників);

-для укладення додаткової угоди № 6 відповідачем не надано документів;

-для укладення додаткової угоди № 7 (у зв`язку зі збільшенням ціни газу на ринку природного газу): копія листа ДП «Держзовнішінформ» від 06.11.2020 № 122/199, в якому зазначено, що станом 02.11.2020, за наявною інформацією на вебсайті ТБ «Українська енергетична біржа», середньозважені ціни на природний газ (ресурс жовтня 2020 року та ресурс листопада 2020 року) грн. з ПДВ за 1000 куб. м., становлять 5983,81 грн. та 6618,83 грн. відповідно, коливання ціни 10,61%;

-для укладення додаткової угоди № 8 (у зв`язку зі збільшенням ціни газу на ринку природного газу): цінова довідка № 1428/20 від 13.11.2020 Харківської торгово-промислової палати, відповідно до якої діапазон цін на постачання природного газу (з урахуванням ПДВ та тарифу на послуги транспортування) з 01.11.2020, в окремих підприємствах становить: 7200-8851,891 грн. за 1000 куб. м.; вартість природного газу (Нідерландський хаб GASPOOL) станом на 03.11.2020 6922,67 грн. за 1000 куб. м., станом на 06.11.2020 7657,95 грн. за 1000 куб. м., рівень коливання 10,62%;

-для укладення додаткової угоди № 11 (у зв`язку зі збільшенням ціни газу на ринку природного газу): цінова довідка № 1766/20 від 05.01.2021 Харківської торгово-промислової палати, в якій зазначено ціну за 1000 куб. м., природного газу з 01.01.2021 та % коливання в окремих підприємствах.

4.13.На виконання умов договору № 41СВ407-355-20 від 19.02.2020, з урахуванням оспорюваних додаткових угод, Відділом освіти Тростянецької міської ради здійснені оплати на рахунок ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» (а. с. 47-73), зокрема:

- за березень 2020 року (акт № СМ380002494 від 31.03.2020) - 5317,82 куб. м. на суму: 24 182,51 грн., згідно платіжного доручення № 774 від 03.04.2020 на суму 11632,92 грн. № 41 від 10.04.2020 на суму 7296,48 грн., № 680 від 13.04.2020 на суму 5258,12 грн., всього сплачено за актом 24182,51 грн.;

- за квітень 2020 року (акт № СМ380003671 від 30.04.2020) - 393,36 куб. м. на суму: 1968,07 грн., згідно платіжного доручення № 713 від 05.05.2020 на суму 5,85 грн., № 57 від 05.05.2020 на суму 1962,12 грн., № 805 від 05.05.2020 на суму 0,10 грн., всього сплачено за актом 1968,07 грн.;

- за жовтень 2020 року (акт № СМ380007138 від 31.10.2020) - 2557,58 куб. м. на суму: 15669,37 грн., згідно платіжного доручення № 1180 від 09.11.2020 на суму 8339,40 грн., № 139 від 09.11.2020 на суму 4165,01 грн., № 1283 від 10.11.2020 на суму 3164,96 грн., всього сплачено за актом 15669,37 грн.;

- за листопад 2020 року (акт № СМ380007880 від 30.11.2020) - 10826, 75 куб. м. на суму: 84488,83 грн., згідно платіжного доручення № 1583 від 07.12.2020 на суму 17249,59 грн., № 151 від 07.12.2020 на суму 13637,80 грн., № 1234 від 07.12.2020 на суму 53604,44 грн., всього сплачено за актом 84488,83 грн.;

- за грудень 2020 року (акт № СМ380008439 від 21.12.2020) - 10451 куб. м. на суму: 83850,78 грн., згідно платіжного доручення № 1794 від 22.12.2020 на суму 19641,48 грн., № 161 від 22.12.2020 на суму 10063,16 грн., № 1280 від 23.12.2020 на суму 54146,14 грн., всього сплачено за актом 83850,78 грн.;

- за грудень 2020 року (акт № СМ360008077 від 24.12.2020) - 520 куб. м. на суму: 4178,98 грн., згідно платіжного доручення № 162 від 24.12.2020 на суму 4178,98 грн.;

- за грудень 2020 року (акт № СМ380009632 від 28.01.2021) 3840,039 куб. м. на суму: 30809,52 грн., згідно платіжного доручення № 20 від 28.01.2021 на суму 30809,52 грн.;

- за січень 2021 року (акт № СМ381000839 від 31.01.2021) 1178,38 куб. м. на суму: 10390,40 грн., згідно платіжного доручення № 55 від 11.02.2021 на суму 10390,40 грн.

Загалом за договором у період з 01.03.2020 до 31.12.2021 фактично поставлено споживачу 35085,78 куб. м. природного газу, споживачем фактично сплачено 255543 грн 47 коп.

5.Оцінка доказів з посиланням на норми права, якими керувався суд. Висновки суду.

5.1.Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

5.2.Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

5.3.Частина 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

5.4.Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

5.5.У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

5.6.Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

5.7.Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

5.8.До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

5.9.Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

5.10.Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України «Про публічні закупівлі».

5.11.Згідно з п. 5 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», в редакції чинній на час укладення договору, договір про закупівлю договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

5.12.Згідно ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

5.13.Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

5.14.Відповідно до п. 1, 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції чинній на час укладення договору), умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

5.15.Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону (в редакції, чинній на момент укладення додаткових угод № 2-3).

5.16.Подібні за змістом положення містить і норма ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», в редакції чинній на час укладення додаткових угод № 4-8, 11, згідно якої істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» у новій редакції).

5.17.Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Частиною першою статті 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

5.18.Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України «Про публічні закупівлі» не містить виключень з цього правила.

5.19.Відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України, в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

5.20.Системний аналіз положень частини першої статті 525, статті 526, частини першої статті 651 Цивільного кодексу України та положень частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

5.21.Суд звертає увагу на те, що положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» закріплено можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 %, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

5.22.Разом з цим, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

5.23.У постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 зазначено, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір купівлі-продажу (поставки) товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Продавець (постачальник) має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору. Продавцю (постачальнику) треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику при закупівлі ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником пропозиції), та заздалегідь замовити товар по визначеній у договорі вартості.

5.24.Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни природного газу на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

5.25.Матеріалами справи підтверджується, що згідно п. 1.4, 3.2, 3.6 договору, обсяг постачання газу складав до 50000 куб. м.; ціна газу на момент укладання договору становила 3309,175 грн. за 1000 куб. м.; загальна сума договору 206000 грн 00 коп., з урахуванням ПДВ (34333,33 грн.).

5.26.Впродовж дії договору, додатковими угодами № 2-8, 11 сторони змінювали істотні умови договору, а саме: збільшено ціну за товар з 4120,00 грн. до 8817,5317 грн. за 1000 куб. м. та зменшено кількість товару. Як стверджує прокурор, ціна за 1000 куб. м. збільшилась на 113,25%, порівняно з попередньою ціною, що перевищує максимально допустимий відсоток збільшення ціни за одиницю товару, встановлений Законом України «Про публічні закупівлі».

5.27.Необхідність укладення додаткових угод № 2-8, 11 до договору обґрунтована відповідачем коливанням ціни газу на ринку, на підтвердження чого надано інформаційні довідки ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» № 232/29 від 17.03.2020; № 232/33 від 06.04.2020; № 122/157 від 09.10.2020; № 122/199 від 06.11.2020, а також цінові довідки Сумської торгово-промислової палати № ЦД-105 від 12.10.2020, Харківської торгово-промислової палати № 1428/20 від 13.11.2020; № 1766/20 від 05.01.2021.

5.28.Разом з цим, ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ», будучи постачальником природного газу, був обізнаний про ціни на природний газ, на час укладення основного договору з Відділом освіти Тростянецької міської ради.

5.29.Підписавши договір, відповідач погодився з його умовами, в тому числі щодо ціни товару.

5.30.Згідно з тендерною пропозицією, гарантійними листами ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» взяло на себе зобов`язання та надало певні гарантії, при цьому погодилось постачати природний газ замовнику за ціною, передбаченою в договорі, з березня 2020 року до грудня 2020 року.

5.31.Відповідач мав право відмовитись від укладення відповідного договору, однак цим правом не скористався.

5.32.Згідно інформації, розміщеної на сайті ТБ «Українська енергетична біржа», що знаходиться у вільному доступі на офіційному сайті (http.//www.ueex.com.ua), середньозважена ціна (післяплата) на природний газ за результатами біржових торгів на Українській енергетичній біржі, станом на дату укладення договору становила 5796,41 грн. за 1 тис. куб. м. Тоді як, за умовами договору ціну 1 тис. куб. м. газу визначено на рівні 4120,00 грн. (з урахуванням ПДВ та послуг бронювання потужності).

5.33.Додаткові угоди № 2-8, 11, в порушення вимог Законом України «Про публічні закупівлі», укладені за відсутності підтвердження факту коливання ціни на газ за певні періоди дії договору.

5.34.Рішенням від 12.01.2023 у справі № 920/921/22 Господарський суд Сумської області дійшов неспростованого в апеляційній скарзі висновку про те, що додаткові угоди № 2-8, 11, в порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі», укладені за відсутності підтвердження факту коливання ціни на газ за певні періоди дії договору.

5.35.Надаючи оцінку наявним у справі доказам, суд установив, що додаткові угоди № 2, 3, укладені з порушенням вимог ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на дату укладення договору та додаткових угод № 2-3), в порушення максимального 10% обмеження підвищення ціни, за відсутності коливання ціни на ринку природного газу в сторону збільшення та без належного документального підтвердження зміни ціни, є нікчемними виходячи з наступного.

5.36.Подані інформаційні довідки за березень, квітень 2020 є документами довідково-інформаційного характеру, що демонструють діапазон цін на природний газ на відповідний місяць в залежності від умов та обсягу постачання, що склались для різних постачальників на внутрішньому ринку.

5.37.Інформації щодо коливання (збільшення) ціни газу в порівнянні з попереднім періодом вказані довідки не містять. Тому, вказані докази не можуть бути об`єктивним підтвердженням коливання ціни природного газу на ринку, оскільки не містять інформації саме про факт коливання цін на природний газ за певні періоди дії договору у порівняні з моментом укладення договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару. Надані інформаційні довідки не є належними доказами на підтвердження обставин правомірності укладення додаткових угод № 2-3 в частині зміни істотної умови правочину (зокрема, збільшення ціни газу за березень-квітень 2020 року).

5.38.Закон України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент укладення договору та додаткових угод № 2-3), встановлює імперативну норму, згідно з якої зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме за п. 2 ч. 4 наведеної норми - у випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

5.39.Метою регулювання, передбаченого ст. 36 Закону «Про публічні закупівлі», (в редакції, чинній на момент укладення договору та додаткових угод № 2-3), а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

5.40.Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону (в редакції, чинній на момент укладення додаткових угод № 2-3).

5.41.Разом з цим, на час укладення додаткових угод № 4-8, № 11 законодавчо встановлені підстави нікчемності правочину зазнали змін.

5.42.Так, відповідно до ст. 43 Закону України «Про Публічні закупівлі», в редакції, чинній на дату укладення додаткових угод № 4-8, № 11, договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

5.43.Частиною 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» у новій редакції передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

5.44.У частині 5 вказаної статті Закону України «Про публічні закупівлі» у новій редакції унормовано можливість збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлею.

5.45.Отже, статтею 43 Закону України «Про публічні закупівлі» у новій редакції, якою встановлено підстави нікчемності договору про закупівлю, не передбачено серед правових підстав нікчемності договору порушення сторонами вимог частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

5.46.Вказане свідчить про те, що у новій редакції Закону України «Про публічні закупівлі» порушення ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не є законодавчо встановленою підставою нікчемності правочину, тому додаткові угоди № 4-8, 11 до договору не є нікчемними в силу закону, а підлягають визннанню недійсними.

5.47.Подібні за своїм змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07.09.2022 № 927/1058/21, від 27.10.2022 № 917/1062/21, від 09.02.2022 № 924/197/21.

5.48.Велика Палата Верховного Суду у постанові № 922/2321/22 від 24.01.2024 виснувала про застосування норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». «П. 88. Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається. П. 89. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. П. 90. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі».

5.49.У Рішенні Конституційного Суду України від 12.07.2019 № 5-р(І)/2019 Конституційний Суд України висловив, думку, що за змістом ч. 1 ст. 58 Основного Закону України, новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).

5.50.У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.04.2020 у справі № 522/25151/14-ц (провадження № 61-101св19) зроблено висновок щодо застосування статті 215 Цивільного кодексу України та вказано, що підстава недійсності правочину (оспорюваності чи нікчемності) має існувати в момент вчинення правочину.

5.51.Враховуючи те, що на час укладення додаткових угоди № 4-8, № 11 законодавчо встановлені підстави нікчемності правочину зазнали змін шляхом виключення умови щодо недотримання вимоги закону про можливість збільшення ціни одиниці товару на 10%, у зв`язку з коливанням цін на ринку, належним способом захисту в цьому випадку є вимога про визнання додаткових угод № 4-8, № 11 недійсними.

5.52.У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

5.53.Згідно з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 18.06.2021 № 927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

5.54.Для того, щоб не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

5.55.Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни,визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

5.56.Подання відповідачем при проведенні торгів найменшої цінової пропозиції, яка суттєво менша від очікуваної вартості та пропозиції іншого учасника та одразу ж після укладення договору ініціювання укладення додаткових угод з більшою ціною за товар порушує основні принципи, що передбачені ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; запобігання корупційним діям і зловживанням.

5.57.Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

5.58.Враховуючи наведене, перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору про закупівлю з однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку відповідача.

5.59.Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

5.60.Тому, рішення переможця про підписання договору є його добровільним волевиявленням, про те, що він згоден на умови договору, в тому числі ціну за одиницю товару на день підписання договору.

5.61.Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

5.62.Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

5.63.Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

5.64.Згідно ч. 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

5.65.Відповідно до вимог ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

5.66.Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» № 11 від 29.05.2013, правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.

3.50.Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказує на те, що прокурор звернувся до суду з позовом, маючи рішення, що набрало законної сили між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав у справі № 920/921/22, прокурором пропущений строк позовної давності, визначений ч. 1 ст. 223 Господарського кодексу України, для звернення з позовом, не доведено обставин порушення вимог законодавства та обґрунтованості заявленої до стягнення суми.

5.67.Щодо поданих заперечень, суд зазначає наступне.

5.68.Предметом спору у справі № 920/921/22 є стягнення надмірно сплачених коштів, підставою позову нікчемність додаткових угод № 2-8, 11 до договору, відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв`язку із порушенням вимог ч. 4 ст. 36 вказаного закону (в редакції від 18.02.2020).

5.69.Предметом спору у даній справі є визнання недійсними додаткових угод № 4-8, 11 до договору та стягнення надмірно сплачених коштів, підстава позову недійсність додаткових угод № 4-8, 11 до договору, відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», в редакції від 19.04.2020.

5.70.Таким чином вказані позови мають різні предмети та підстави, тому твердження відповідача щодо наявності рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є хибним.

5.71.Щодо пропущення строку позовної давності суд зазначає наступне.

5.72.Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на момент укладення договору), договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

5.73.Додаткові угоди до договору, що стосуються зміни ціни природного газу відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції Закону від 19.09.2019 № 114-ІХ, яка вступила в дію 19.04.2020), які є предметом позову, укладені у період березень листопад 2020 року.

5.74.Відповідно до положень статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

5.75.За приписами ч. 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

5.76.Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

5.77.За змістом ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

5.78.У поданому клопотанні про застосування строків позовної давності, представник відповідача вказує на те, що прокурором пропущений строк звернення до суду з даним позовом; просить суд застосувати наслідки пропущення строку позовної давності за заявлений період.

5.79.Пунктом 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк його дії.

5.80.Згідно з частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

5.81.У свою чергу, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму Цивільного кодексу України).

5.82.Прокурор звернувся до суду з позовом 27.11.2023 з вимогами про визнання додаткових угод недійсними та стягнення надмірно сплачених коштів.

5.83.Відповідач у поданому клопотанні вказує на те, що зміни до Господарського кодексу України щодо позовної давності, зокрема, ч. 5 ст. 203, ст. 223, ч. 3, 4 ст. 322 ГК України, не внесені; у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та під час дії карантину не продовжуються на строк їх дії.

5.84.Разом з цим, прокурором не заявлено вимоги, які стосуються наведених статей, оскільки останні застосовуються виключно до адміністративно-господарських санкцій.

5.85.Крім того, згідно ч. 2, 3 ст. 264 Цивільного кодексу України, позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

5.86.Враховуючи, вимоги п. 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України та звернення Охтирської окружної прокуратури у 2022 році до суду з позовом щодо стягнення надмірно сплачених коштів за договором № 41СВ407-355-20 постачання природного газу від 19.02.2020, позовні вимоги заявлені прокурором в межах строку позовної давності.

5.87.Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

5.88.Згідно статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

5.89.Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

5.90.Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

5.91.Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

5.92.Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

5.93.Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

5.94.Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

5.95.Враховуючи вищевикладене, оскільки сторонами всупереч інтересів держави без належного підтвердження підстав, в порушення вимог ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та положень укладеного договору № 41СВ407-355-20 від 19.02.2020, було укладено додаткові угоди, якими збільшено ціну за одиницю товару, що не відповідає вимогам тендерної документації та очікуванням замовника щодо економного витрачання бюджетних коштів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсними додаткових угод до договору № 41СВ407-355-20 постачання природного газу від 19.02.2020: № 4 від 20.10.2020, № 5 від 28.10.2020, № 6 від 04.11.2020, № 7 від 19.11.2020, № 8 від 25.11.2020, № 11 від 29.01.2021.

5.96.У разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

5.97.Відповідно до пунктів 5, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним, а виконання чи невиконання сторонами зобов`язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.

5.98.Способом захисту порушеного права відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України є, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом застосування наслідків недійсності правочинів у вигляді реституції.

5.99.При цьому договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 Цивільного кодексу України (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 №6-100цс15, постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 № 3-11гс15 та від 24.09.2014 №6-122цс14, постанові ОП КГС Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19).

5.100.Статтею 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

5.101.Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

5.102.Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

5.103.Суд установив, що збільшення ціни, внаслідок укладення додаткових угод № 2-8, 11 спричинило переплату бюджетних коштів в сумі 110467 грн 21 коп., що становить різницю між фактично сплаченою сумою та сумою, яка мала бути сплачена без зміни ціни за додатковими угодами.

5.104.Таким чином, грошові кошти в сумі 110467 грн 21 коп. безпідставно одержані Товариством з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ» та підлягають поверненню Відділу освіти Тростянецької міської ради, на підставі ст. 670 Цивільного кодексу України.

5.105.За таких обставин, враховуючи вищевикладене в сукупності, вимога прокурора про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ» на користь Відділу освіти Тростянецької міської ради зайво сплачених коштів в сумі 110467 грн 21 коп. підлягає задоволенню.

6. Розподіл судових витрат між сторонам.

6.1. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, шляхом стягнення на користь Сумської обласної прокуратури.

Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Визнати недійсними додаткові угоди № 4 від 20.10.2020, № 5 від 28.10.2020, № 6 від 04.11.2020, № 7 від 19.11.2020, № 8 від 25.11.2020, № 11 від 29.01.2021 до договору № 41СВ407-355-20 постачання природного газу від 19.02.2020, укладеного між Відділом освіти Тростянецької міської ради (42600, Сумська область, Охтирський район, м. Тростянець, вул. Вознесенська, 53-В, код ЄДРПОУ 35157487) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ» (40000, м. Суми, вул. О.Береста, буд. 21, код ЄДРПОУ 39586236).

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ» (40000, м. Суми, вул. О.Береста, буд. 21, код ЄДРПОУ 39586236) на користь Відділу освіти Тростянецької міської ради (42600, Сумська область, Охтирський район, м. Тростянець, вул. Вознесенська, 53-В, код ЄДРПОУ 35157487) 110467 грн 21 коп.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СУМИГАЗ ЗБУТ» (40000, м. Суми, вул. О.Береста, буд. 21, код ЄДРПОУ 39586236) на користь Сумської обласної прокуратури (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33, р/р UA598201720343120001000002983 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03527891) 18788 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7.Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане суддею 22.04.2024.

СуддяЄ.А. Жерьобкіна