Постанова

від 18.04.2024 по справі 910/7235/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/7235/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Мамалуй О. О., Студенець В. І.

за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А

та представників:

позивача - Митюк С.П.

відповідача - Герасимчук І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Банк Січ"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 (головуючий суддя - Владимиренко С. В., судді - Демидова А. М., Ходаківська І. П.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 (суддя - Паламар П. І.)

у справі № 910/7235/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до Акціонерного товариства "Банк Січ"

про включення до реєстру кредиторських вимог, ціна позову 149 995,02 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Банк Січ" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію про зобов`язання останнього включити грошові кошти у розмірі 149 995,02 грн за банківською гарантією від 10.01.2022 № 202708/19-108/159 до реєстру акцептованих вимог кредиторів до восьмої черги.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 10.01.2022 відповідач видав банківську гарантію № 202708/19-108/159 на суму 149 995,02 грн щодо виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ВМ" (принципалом) зобов`язання перед ним (бенефіціаром) за договором №4600004690 від 12.01.2022 укладеного за результатами відкритих торгів на закупівлю "ДК 021-2015:30120000-6 - Фотокопіювальне та поліграфічне обладнання для офсетного друку" (оголошення №-11-29-003594-а, оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-11-29-003594-a). Строк дії гарантії встановлено до 31.10.2022.

3. Рішенням Правління Національного банку України "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк Січ" та делегування повноважень ліквідатора банку" № 803 від 07.10.2022 у відповідача з 10.10.2022 запроваджено процедуру ліквідації його банку.

4. 12.10.2022 у зв`язку з настанням гарантійного випадку (неналежне виконання принципалом зобов`язань за договором № 4600004690 від 12.01.2022) він пред`явив відповідачу вимогу № ТОВВИХ-11-10939 про сплату суми гарантії.

5. 10.11.2022 він звернувся до відповідача із заявою № ТОВВИХ-22-12124 про визнання кредиторських вимог.

6. Посилаючись на те, що всупереч вимог чинного законодавства України уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію відповідача не включила позивача до реєстру кредиторів, позивач на підставі статей 561, 568 Цивільного кодексу України, статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" просив задовольнити позов, зобов`язавши відповідача включити грошові вимоги в розмірі 149 995,02 грн до реєстру акцептованих вимог кредиторів у восьму чергу задоволення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

7. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 позов задоволено.

8. Зобов`язано відповідача включити грошові вимоги позивача у розмірі 149 995,02 грн за Банківською гарантією № 202708/19-108/159 від 10.01.2022 до реєстру акцептованих вимог кредиторів у восьму чергу.

9. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що 14.10.2022 у газеті "Урядовий кур`єр" № 221(7342) опубліковано оголошення про ліквідацію Акціонерного товариства "Банк Січ", відтак, враховуючи положення частини першої статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", строк для приймання (заявлення) вимог кредиторів становив до 13.11.2022.

10. З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із заявою про визнання вимог кредитора № ТОВВИХ-22-12124 про сплату суми гарантії 10.11.2022, тобто з дотриманням строку визначеного частиною першою статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

11. Отже, оскільки обов`язок відповідача сплатити грошову суму відповідно до умов Банківської гарантії №202708/19-108/159 від 10.01.2022 у зв`язку з порушенням боржником зобов`язання виник 12.10.2022, тобто до оголошення про ліквідацію Банку, розміщеного 14.10.2022 у газеті "Урядовий кур`єр" №221(7342), відповідно, вказане зобов`язання не є додатковим зобов`язанням в силу Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнення їх доводів

12. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Банк Січ" звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

13. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 826/11017/16 та від 12.01.2022 у справі № 754/4475/19.

Позиція інших учасників справи

14. Позивач подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані рішення і постанову залишити без змін.

15. Відповідач подав додаткові пояснення у яких зазначив про необхідність врахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 27.02.2024 у справі № 910/7234/23, яка ухвалена після подання касаційної скарги у цій справі.

16. Позивач подав додаткові пояснення щодо відсутності підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень у справі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

17. 10.01.2022 Банк видав Банківську гарантію № 202708/19-108/159 на суму 149 995,02 грн щодо виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ВМ" (принципалом) зобов`язання перед позивачем (бенефіціаром) за Договором № 4600004690 від 12.01.2022, укладеним за результатами відкритих торгів на закупівлю "ДК 021-2015:30120000-6-Фотокопіювальне та поліграфічне обладнання для офсетного друку" (оголошення № UA-2021-11-29-003594-а, оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-11-29-003594-a).

18. За вказаною Банківською гарантією Банк зобов`язався протягом п`яти банківських днів після одержання ним паперового оригіналу першої письмової вимоги бенефіціара, оформленої належним чином (підпис уповноваженої особи, печатка бенефіціара (якщо передбачена)) та/або електронного SWIFT-повідомлення через Банк бенефіціара SWIFT, сплатити бенефіціару повну суму Банківської гарантії, без необхідності для бенефіціара обґрунтувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв`язку із невиконанням/неналежним виконання принципалом зобов`язань за договором.

19. Ця гарантія набирає чинності з дати видачі та діє включно до 31.10.2022.

20. Рішенням Правління Національного банку України № 405-рш/БТ від 09.08.2022 Акціонерне товариство "Банк Січ" було віднесено до категорії неплатоспроможних.

21. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2022 № 579 запроваджено тимчасову адміністрацію в АТ "Банк Січ" та делеговано повноваження тимчасової адміністрації банку.

22. Правління Національного банку України рішенням № 495-рш від 06.10.2022 відкликано банківську ліцензію АТ "Банк Січ".

23. Рішенням Правління Національного банку України "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк Січ" та делегування повноважень ліквідатора банку" № 803 від 07.10.2022 у відповідача з 10.10.2022 запроваджено процедуру ліквідації його банку.

24. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.10.2022 № 810 вирішено сформувати на підставі балансових даних у розмірі залишків на рахунках контрагентів станом на дату запровадження процедури ліквідації АТ "Банк Січ" реєстр акцептованих вимог кредиторів Банку в умовах воєнного стану в Україні.

25. 12.10.2022 у зв`язку з настанням гарантійного випадку (неналежне виконання принципалом зобов`язань за Договором № 4600004690 від 12.01.2022) позивач пред`явив відповідачу вимогу № ТОВВИХ-11-10939 про сплату суми гарантії.

26. 10.11.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою № ТОВВИХ-22-12124 про визнання вимог кредитора.

27. Листом № 78-5/03-2/З-Л від 05.04.2023 відповідач повідомив позивача про відмову визнання кредиторських вимог, оскільки станом на дату запровадження процедури ліквідації заборгованість Банку перед позивачем на суму 149 995,02 грн не обліковується.

28. Спір виник через не включення відповідачем заборгованості за Банківською гарантією № 202708/19-108/159 від 10.01.2022 на суму 149 995,02 грн до реєстру акцептованих кредиторських вимог восьмої черги.

Позиція Верховного Суду

29. Перевіривши повноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та заперечення, наведені у відзиві, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Банк Січ" підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

30. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

31. Відповідно до статті 560 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за гарантією банк, інша фінансова установа (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

32. Згідно з частиною першою статті 200 Господарського кодексу України (далі - ГК України) гарантія (банківська гарантія) є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження банком, іншою фінансовою установою задоволення вимог управненої сторони в розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає зазначене у ньому певне зобов`язання або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

33. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (частина четверта статті 200 ГК України).

34. Відповідно до частин першої, другої статті 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії.

35. Отже, гарантія є одним з видів забезпечення виконання зобов`язання.

36. Враховуючи приписи статей 560, 563, 565 ЦК України, обов`язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає

Подібні висновки містяться у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19, постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 910/21641/17, від 20.06.2018 у справі № 904/9536/17, від 02.03.2018 у справі № 910/8297/17 та від 14.11.2019 у справі № 910/20326/17.

37. Обов`язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію (частина перша статті 566 ЦК України).

38. Зі змісту статей 560, 563, 566 ЦК України та 200 ГК України вбачається, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання зобов`язання, яке полягає в тому, що гарант, у разі порушення боржником зобов`язання, зобов`язується сплатити кредиторові, на його вимогу, грошову суму в розмірі, зазначеному в гарантії.

39. Зобов`язання зі сплати кредиторові грошової суми у гаранта виникає після порушення боржником зобов`язання і звернення кредитора до гаранта з відповідною вимогою (частини перша, друга статті 563 ЦК України). Тобто забезпечення виконання зобов`язання перетворюється в грошове зобов`язання гаранта перед кредитором з моменту допущення порушення виконання боржником і звернення кредитора. Відповідно, трансформація такого специфічного засобу забезпечення виконання зобов`язання, як гарантія, із засобу забезпечення в зобов`язання обумовлена моментом порушення боржника та зверненням кредитора.

40. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав.

41. Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (частина третя статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

42. Зі змісту наведених норм вбачається, що строк виконання всіх грошових зобов`язань настає з дня початку процедури ліквідації. Відповідно, таке грошове зобов`язання має існувати на момент початку процедури ліквідації банку. Жодних додаткових зобов`язань після початку процедури ліквідації, крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, не виникає.

43. В силу положень статей 560, 563, 566 ЦК України, статті 200 ГК України у їх взаємозв`язку з нормами пункту 3 частини другої, частин третьої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обов`язок гаранта сплатити бенефіціару суму, передбачену гарантією (грошове зобов`язання), настає у випадку, якщо принципал порушив зобов`язання і бенефіціар звернувся до гаранта з вимогою про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії до початку процедури ліквідації банку. У такому випадку строк виконання зобов`язання зі сплати визначеної гарантією суми настав і підлягає включенню до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку, який ліквідується.

44. Якщо порушення боржником свого зобов`язання і звернення кредитора до гаранта відбулося вже після початку процедури ліквідації банку, то такі вимоги є додатковими в розумінні частини третьої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і не пов`язані зі здійсненням ліквідаційної процедури, оскільки грошове зобов`язання у гаранта було відсутнє на момент ухвалення рішення про ліквідацію банку, що обумовлено специфічним характером такого засобу забезпечення виконання зобов`язання, як банківська гарантія (виникає після порушення боржника і звернення кредитора).

45. У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням Правління Національного банку України "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк Січ" та делегування повноважень ліквідатора банку" № 803 від 07.10.2022 у відповідача з 10.10.2022 запроваджено процедуру ліквідації його банку. При цьому, позивач, у зв`язку з настанням гарантійного випадку, пред`явив відповідачу вимогу № ТОВВИХ-11-10939 про сплату суми гарантії - 12.10.2022.

46. Враховуючи наведене Суд зазначає, що грошове зобов`язання у Банку перед позивачем, на момент ухвалення рішення про початок процедури ліквідації Банку, не виникло, оскільки до акцептованих вимог кредиторів можуть бути внесені вимоги бенефіціара за банківською гарантією у разі настання гарантійного випадку до моменту запровадження процедури ліквідації Банку.

47. Настання відповідних обставин після початку процедури ліквідації Банку виключає можливість задоволення вимог позивача щодо зобов`язання включення його вимог до реєстру кредиторів.

48. В контексті наведеного вище Суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 27.02.2024 у справі № 910/7234/23, яка ухвалена після подання касаційної скарги у цій справі та підлягає врахуванню на підставі частини четвертої статті 300 ГПК України.

49. З огляду на наведене, оскільки до акцептованих вимог кредиторів можуть бути внесені вимоги бенефіціара за банківською гарантією у разі настання гарантійного випадку до моменту запровадження процедури ліквідації Банку, то у цьому разі відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Банку включити грошові вимоги позивача за банківською гарантією до реєстру акцептованих вимог кредиторів, оскільки гарантійний випадок настав після початку процедури ліквідації Банку.

50. За наведеного Верховний Суд зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій справі.

51. Звідси Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Банк Січ" слід задовольнити, а рішення судів першої та апеляційної скасувати та прийняти нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

52. Згідно з частиною першою статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

53. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частини перша та третя статті 311 ГПК України).

54. З огляду на наведене касаційна скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Банк Січ" підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції і рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення - про відмову в задоволенні позову.

Розподіл судових витрат

55. Частиною чотирнадцятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

56. Згідно з частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

57. Таким чином, стягненню на користь Акціонерного товариства "Банк Січ" з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" підлягають судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції - 4 026 грн, а також у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції - 5 368 грн.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Банк Січ" задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/7235/23 скасувати та ухвалити нове рішення.

3. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, 44; ідентифікаційний код 42795490) на користь Акціонерного товариства "Банк Січ" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 6; ідентифікаційний код 37716841) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 026 (чотири тисячi двадцять шість) грн за подання апеляційної скарги та 5 368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн за подання касаційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді О. О. Мамалуй

В. І. Студенець