Постанова

від 22.04.2024 по справі 910/11661/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/11661/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючої - Вронської Г.О., суддів - Бакуліної С.В., Баранця О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на ухвалу Господарського суду міста Києва

в складі судді Кирилюк Т.Ю.

від 13.11.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду

в складі колегії суддів: Сітайло Л.Г., Шапрана В.В., Буравльова С.І.

від 31.01.2024

у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2

до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ"

про визнання недійсним рішення зборів,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Хід розгляду справи та зміст заяв про ухвалення додаткового рішення

1. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі разом - Позивачі, Скаржники) звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" (далі - Відповідач) про визнання недійсним рішення зборів.

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 у справі № 910/11661/23 у задоволенні позову відмовлено.

3. 09 листопада 2023 року до Господарського суду міста Києва через канцелярію надійшли заяви представника Позивачів, адвоката Васюка М.М., про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Відповідача на користь кожного з Позивачів витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн (загалом 40 000 грн).

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 у справі № 910/11661/23, заяви про ухвалення додаткового рішення, подані представником Позивачів, повернуто без розгляду.

5. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:

- 18 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України № 3200-IX, яким до Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) були внесені зміни щодо запровадження обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями. Отже, чинна з 18 жовтня 2023 року редакція ГПК України зобов`язує юридичних осіб та адвокатів зареєструвати свої електронні кабінети та встановлює наслідки невиконання цих вимог - фактичне повернення/неврахування поданих учасниками заяв по суті спору;

- усупереч вимогам частини шостої статті 6 ГПК України адвокат Позивачів не зареєстрував електронний кабінет;

- згідно з абзацом 2 частини четвертої статті 170 ГПК України суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

6. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та додатково зауважив:

- у ході розгляду справи адвокат Васюк М.М. не надав Господарському суду міста Києва відомості про зареєстрований кабінет у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. У заявах, що були подані до суду першої інстанції адвокатом Васюком М.М., відсутні відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків, що унеможливило перевірку судом першої інстанції інформації про наявність або відсутність у адвоката електронного кабінету;

- заява про залучення адвоката Васюка М.М. до участі у справі № 910/11661/23 та надання доступу до електронної справи у підсистемі "Електронний суд", у якій адвокат зазначив свій реєстраційний номер облікової картки платника податків, була направлена до Господарського суду міста Києва 14 листопада 2023 року, що підтверджується карткою руху документу, наявною в системі "Електронний суд", згідно з якою датою доставки до електронного суду є 14 листопада 2023 року. Натомість оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена 13 листопада 2023 року. Адвокат Васюк М.М. не був позбавлений можливості звернутися з такою заявою раніше, під час розгляду місцевим судом справи по суті.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи

7. 28 лютого 2024 року представник Позивачів з використанням засобів поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 у справі № 910/11661/23, у якій просить скасувати зазначені рішення повністю та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

8. Касаційна скарга, зокрема, обґрунтована таким:

- адвокат Васюк М.М. має зареєстрований електронний кабінет з 2020 року (витяг міститься у додатках до апеляційної скарги). Для перевірки наявності або відсутності зареєстрованого електронного кабінету суд мав направити запит;

- суду апеляційної інстанції була надана відповідь № 283843 про наявність у адвоката Васюка М.М. електронного кабінету, дата реєстрації - 27 серпня 2019 року о 08:49 год.;

- у всіх процесуальних документах, що були подані у справі, зазначена адреса електронної пошти адвоката Васюка М.М., яка зареєстрована у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Отже, суди мали вважати цю адресу електронної пошти електронним кабінетом адвоката Васюка М.М.;

- норми ГПК України не передбачають обов`язок адвоката надавати суду власний реєстраційний номер облікової картки платника податків, що породжує прогалину в праві, оскільки без цього номеру суд позбавлений можливості перевірити наявність зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, навіть за умови, якщо у процесуальному документі буде зазначено, що такий електронний кабінет наявний;

- у постанові від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 Верховний Суд зробив правовий висновок щодо потреби уникнення надмірного формалізму при застосуванні процесуальних норм. Ця правова позиція була підтримана Верховним Судом у постанові від 26.07.2023 у справі № 911/1638/22.

9. 11 квітня 2024 року, у межах встановленого Судом строку, представник Відповідача подав через підсистему "Електронний суд" відзив на касаційну скаргу, у якому просить урахувати викладені в ньому доводи, відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 у справі № 910/11661/23 без змін.

10. Відзив обґрунтований тим, що:

- у попередніх заявах по суті справи, в тому числі у позовній заяві, адвокат Васюк М.М. зазначав реквізити Адвокатського об`єднання "VR Partners", код: ЄДРПОУ 44075054, електронний кабінет якого зареєстрований лише 22 січня 2024 року о 13:17 год. Отже, суд не мав правових підстав та практичної можливості з`ясовувати наявність будь-яких інших зареєстрованих кабінетів адвоката Васюка М.М. Водночас вже у касаційній скарзі останній зазначає, що нібито мав зареєстрований електронний кабінет за власним реєстраційним номером облікової картки платника податків;

- саме на сторону, яка про це заявляє, покладається обов`язок надання достовірних та актуальних відомостей щодо повного найменування сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження або місця проживання чи перебування, поштового індексу, ідентифікаційного коду, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету;

- у матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що адвокат Васюк М.М. у ході розгляду справи надавав суду відомості про зареєстрований електронний кабінет, як і власний реєстраційний номер облікової картки платника податків, за яким суд міг би перевірити таку інформацію;

- заяви Позивачів про стягнення з Відповідача витрат на правничу допомогу загалом не підлягають задоволенню з огляду на повну відмову в задоволенні їхнього позову.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

11. Верховний Суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, перевірив у межах доводів та вимог Скаржників, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, дійшов наступних висновків.

12. Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

13. За змістом частин першої, третьої, четвертої статті 45 ГПК України сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

14. Частинами першою, другою статті 56 ГПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

15. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 58 ГПК України).

16. Згідно з частиною четвертою статті 58 ГПК України одна й та сама особа може бути одночасно представником декількох позивачів або декількох відповідачів або декількох третіх осіб на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними.

17. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (стаття 61 ГПК України).

18. Суд зауважує, що учасники цієї справи (Скаржники та Відповідач) брали участь у судовому процесі в Господарському суді міста Києва через своїх представників.

19. Заяви про ухвалення додаткового рішення подавалися представником Скаржників - адвокатом Васюком М.М.

20. Відповідно до частини першої статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

21. 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29.06.2023 № 3200-IX щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (з 31 грудня 2023 року - Єдина судова інформаційно-комунікаційна система) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

22. Так, згідно з абзацом 1 частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, у добровільному порядку.

23. Отже, оскільки Васюк М.М. є адвокатом, на нього покладається обов`язок зареєструвати електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

24. Пунктом 1 частини першої статті 170 ГПК України передбачено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні, зокрема, містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

За змістом частини четвертої статті 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

25. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзац 2 частини шостої статті 6 ГПК України).

26. Верховний Суд звертає увагу, що, подаючи заяви про ухвалення додаткового рішення, представник Скаржників не додержався вимог частини першої статті 170 ГПК України щодо зазначення відомостей про наявність або відсутність у нього електронного кабінету. Відповідно до абзацу 1 частини четвертої статті 170 ГПК України наведене слугує самостійною підставою для повернення заяв без розгляду.

27. Письмова заява повертається без розгляду також у разі, якщо вона подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його (абзац 2 частини четвертої статті 170 ГПК України).

28. Суд відхиляє аргументи представника Скаржників, згідно з якими адреса його електронної пошти мала бути розцінена судами як електронний кабінет, оскільки ці поняття є самостійними та розмежовуються законодавцем у ГПК України. Крім того, наразі відсутня технічна можливість перевірки наявності електронного кабінету за адресою електронної пошти.

29. Суд зазначає, що норми, які закріплюють обов`язок реєстрації адвокатами електронного кабінету, є чіткими, зрозумілими, однозначними та передбачуваними (прогнозованими). Негативні наслідки, що встановлені законом та застосовуються судом у разі невиконання (порушення) цього обов`язку, не можуть вважатися надмірним формалізмом, як про це зазначає представник Скаржників у касаційній скарзі. Наведе підтверджується усталеною практикою Верховного Суду, коли з цієї підстави відповідні процесуальні документи залишаються без руху чи повертаються без розгляду (наприклад, ухвали Верховного Суду від 25.03.2024 у справі № 904/8306/21 та від 12.02.2024 у справі № 910/12902/22). Крім того, у цій справі повернення заяв без розгляду пов`язане з процесуальною поведінкою самого заявника, який не надав суду відомості про реєстрацію електронного кабінету.

30. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (пункт 29 рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France) від 26.07.2007, заява № 35787/03).

31. У постанові від 31.01.2024 у справі № 990/330/23 Велика Палата Верховного Суду, мотивуючи застосування процесуальних наслідків звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його (у цьому конкретному випадку - залишення без руху апеляційної скарги), зауважила, що адвокат не зазначив відомості щодо зареєстрованого ним електронного кабінету, не вказав свій реєстраційний номер облікової картки платника податків, тобто інформацію, яка б надала можливість суду перевірити дотримання ним вимог закону щодо обов`язку реєстрації електронного кабінету, а також не зазначив про суперечність реєстрації електронного його релігійним переконанням.

32. Суд погоджується, що стаття 170 ГПК України не вимагає зазначення адвокатом у заяві (клопотанні, запереченнях) свого реєстраційного номера облікової картки платника податків. Отже, з цієї підстави суд не має права повернути відповідну заяву без розгляду.

Водночас саме з використанням реєстраційного номера облікової картки платника податків суд має можливість перевірити наявність електронного кабінету.

33. Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

34. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини друга, четверта статті 13 ГПК України).

35. Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, представник Скаржників мав усвідомлювати, що реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.

36. У цій справі адвокат Васюк М.М. не надав суду першої інстанції відомості про наявність у нього електронного кабінету (у тому числі інформацію, яка б надала можливість суду перевірити дотримання ним вимог закону щодо обов`язку реєстрації електронного кабінету), а суд, виходячи зі встановлених обставин, об`єктивно не мав змоги перевірити це.

37. Натомість саме представник Скаржників, як суб`єкт звернення із заявами про ухвалення додаткового рішення, що зацікавлений у розгляді цих заяв, повинен був надати необхідні відомості з дотриманням вимог статті 170 ГПК України.

38. Представник Скаржників також не посилався шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви на суперечність реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, його релігійним переконанням (абзац 3 частини шостої статті 6 ГПК України).

39. За результатами касаційного перегляду, здійсненого у межах, визначених статтею 300 ГПК України, з урахуванням встановлених у цій справі фактичних обставин Суд не встановив порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права. Ухвала Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 у справі № 910/11661/23 є законними й обґрунтованими.

40. Мотиви суду апеляційної інстанції щодо ненадання представником Скаржників реєстраційного номера облікової картки платника податків не впливають на правильність його висновків, зроблених за результатами апеляційного перегляду.

41. Суд погоджується з аргументами Відповідача, наведеними у відзиві на касаційну скаргу, в тому обсязі, у якому вони узгоджуються з викладеним у цій постанові.

42. Текст цієї постанови складений у межах розумного строку з урахуванням дати надходження матеріалів справи до Верховного Суду та поданого відзиву на касаційну скаргу.

43. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

44. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на такі критерії: правову та фактичну складність справи; поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінку органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення в справах "Федіна проти України" від 02.09.2010, заява № 17185/02, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, заява № 36655/02, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, заява № 19567/02, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004, заява № 62771/00).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

45. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

46. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

47. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку, що судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Судові витрати

48. Понесені Скаржниками у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Скаржників, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 у справі № 910/11661/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді С. Бакуліна

О. Баранець