Ухвала

від 18.04.2024 по справі 496/450/23

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/450/23

Провадження № 1-кп/496/271/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Біляївського районного суду Одеської області клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору, у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

07.02.2024 року захисник обвинувачених направив до суду клопотання про повернення обвинувального акту прокурору щодо ОСОБА_6 . Своє клопотання обґрунтовує тим що обвинувальний актпо кримінальномупровадженню №12022000000001428від 22.12.2022року невідповідає наведенимположенням ч.2ст.291КПК України.А саме,згідно текстуобвинувального акту, ОСОБА_6 обвинувачується впособництві розтратичужого майнашляхом зловживанняслужбовою особоюсвоїм службовимстановищем,вчинене вособливо великихрозмірах запопередньою змовоюгрупою осіб,тобто вскоєнні кримінальногоправопорушення (злочину),передбаченого ч.5ст.27,ч.5ст.191КК України.В тойже час,у відповідностідо ч.5ст.27КК України,пособником єособа,яка сприялавчиненню кримінальногоправопорушення іншимиспівучасниками:порадами, вказівками, наданням засобівчи знарядь, усуненням перешкод, а такожособа,яка заздалегідьобіцяла переховати особу,яка вчинилакримінальне правопорушення,знаряддя чизасоби вчиненнякримінального правопорушення,сліди кримінальногоправопорушення чипредмети,здобуті кримінальнопротиправним шляхом,придбати чизбути такіпредмети,іншим чиномсприяти приховуваннюкримінального правопорушення. З наведеноїнорми вбачається,що участьпособника увчиненні кримінальногоправопорушення виражаєтьсяу форміактивної умисноїцілеспрямованої дії. Ознайомившись ізобвинувальним актом, ОСОБА_6 зазначає,що йомунезрозуміло вчому йогообвинувачують,яка самейого діятлумачиться органомдосудового розслідування/прокуратуроюяк пособництво. Якщо викластизміст формулюванняобвинувачення успрощеній формі(прибравши юридичні оборотита вставленнів кожномуреченні словосполучення«за попередньоюзмовою з ОСОБА_6 »)вбачається наступнийвиклад фактичнихобставин справи: 31.10.2017між ТО«²КОС ЮГ»в особідиректора ОСОБА_8 та ГУНПв Київськійобласті укладенодоговір відповідальногозберігання №498. В подальшомуправоохоронці вилучилиза адресамиАЗС ТОВ«Автокомплекс «Анастасія»майно тапередали цемайно заактами навідповідальне зберіганняпредставнику ТО«²КОС ЮГ»,а саме: 01.11.2017року -правоохоронці заадресою: АДРЕСА_1 ,вилучили майновартістю 440199,96грн.,та втой жедень передалице майноза актомна відповідальнезберігання представникуТОВ «ВІКОСЮГ» ОСОБА_9 ,що діявна підставівиданої доукладення договорузберігання довіреностівід 18.09.2017,виданої директором ОСОБА_8 (вподальшому майнобуло відвантаженена майданчикза адресоюКиївська обл.,м.Біла Церква,вул.Узинська,7,що належалаТОВ «КПФ«РЕГІНА» тавикористовувалась ТО«²КОС ЮГ»), 01.11.2017року -правоохоронці заадресою:м.Біла Церква,вул.Дружби,14-А,вилучили майновартістю 119254,31грн.,та втой жедень передалице майноза актомна відповідальнезберігання представникуТОВ «ВІКОСЮГ» ОСОБА_9 ,що діявна підставівиданої доукладення договорузберігання довіреностівід 18.09.2017,виданої директором ОСОБА_8 (вподальшому майнобуло відвантаженена майданчикза адресоюОдеська обл.,Біляївський р-н,смт Хлібодарське,автодорога Одеса-Кучургани,12км+60м,що належалаТОВ «ТРАСА»та використовуваласьТОВ «ВІКОСЮГ»), 07.11.2017року -правоохоронці заадресою: АДРЕСА_2 ,вилучили майновартістю 283299,01грн.,та втой жедень передалице майноза актомна відповідальнезберігання представникуТОВ «ВІКОСЮГ» ОСОБА_9 ,що діявна підставівиданої доукладення договорузберігання довіреностівід 18.09.2017,виданої директором ОСОБА_8 (вподальшому майнобуло відвантаженена майданчикза адресоюКиївська обл.,м.Біла Церква,вул.Узинська (Радгоспна),7,що належалаТОВ «КПФ«РЕГІНА» тавикористовувалась ТО«²КОС ЮГ»), 07.11.2017року -правоохоронці заадресою:м.Біла Церква,вул.Левановського,83-а,вилучили майновартістю 310827,58грн.,та втой жедень передалице майноза актомна відповідальнезберігання представникуТОВ «ВІКОСЮГ» ОСОБА_9 ,що діявна підставівиданої доукладення договорузберігання довіреностівід 18.09.2017,виданої директором ОСОБА_8 (вподальшому майнобуло відвантаженена майданчикза адресоюКиївська обл.,м.Біла Церква,вул.Узинська (Радгоспна),7,що належалаТОВ «КПФ«РЕГІНА» тавикористовувалась ТО«²КОС ЮГ»), 07.11.2017року -правоохоронці заадресою:м.Біла Церква,вул.Сквирське шосе,178,вилучили майновартістю 190271,69грн.,та втой жедень передалице майноза актомна відповідальнезберігання представникуТОВ «ВІКОСЮГ» ОСОБА_9 ,що діявна підставівиданої доукладення договорузберігання довіреностівід 18.09.2017,виданої директором ОСОБА_8 (вподальшому майнобуло відвантаженена майданчикза адресоюБіляївський р-н,смт Хлібодарське,автодорога Одеса-Кучургани,12км+60м,що належалаТОВ «ТРАСА»та використовуваласьТОВ «ВІКОСЮГ»), 08.11.2017 року - правоохоронці за адресою: м. Біла Церква, вул. Звенигородка 123 км+700м, вилучили майно вартістю 181 493,54 грн., та в той же день передали це майно за актом на відповідальне зберігання представнику ТОВ «ВІКОС ЮГ» ОСОБА_9 , що діяв на підставі виданої до укладення договору зберігання довіреності від 18.09.2017, виданої директором ОСОБА_8 (в подальшому майно було відвантажене на майданчик за адресою Київська обл., м. Біла Церква, вул. Узинська (Радгоспна), 7, що належала ТОВ «КПФ «РЕГІНА» та використовувалась ТОВ «ВІКОС ЮГ»). Фізичне переміщенняцього майназ місцявилучення домісця збереженняздійснювали представникиТОВ «ВІКОСЮГ» ОСОБА_10 (довіреністьвід директора ОСОБА_8 від 01.11.2017)та ОСОБА_11 (довіреністьвід директора ОСОБА_8 від 01.08.2017,видана доукладення договорузберігання). Вивезення здійснювалосяна транспортнихзасобах,що належать ОСОБА_12 ,та якіперебувають увикористанні ТО«²КОС ЮГ»за декількароків доукладення договорузберігання. В подальшому ОСОБА_9 передав всіакти директору ОСОБА_8 . Також,ТОВ «ВІКОСЮГ» вособі директора ОСОБА_8 уклало 26.12.2017договір орендиємностей зТОВ «ТРАСА»,через якіздійснювався продажбензину,що бувнаповнені невстановленимиособами. Реалізацію невстановленимособам якогосьнеідентифікованого бензинуздійснювала оператор ОСОБА_13 ,яка працювалав ТО«²КОС ЮГ». В подальшомув неустановленийчас вперіод з08.11.2017по 03.06.2019(тобтопротягом двохроків)невстановлені особиневстановленими транспортнимизасобами перевезлимайно намайданчики зановими адресами(зокремаза адресами:- АДРЕСА_3 ;-Київська область,Бориспільський район,Гнідинська с/р,земля ДПзавод «Арсенал»;-Одеська область,Біляївський район,с.Великий Дальник,вул.Маяцька дорога,6). Саме уцих викладенихфактичних обставинахорган досудовогорозслідування вбачаєпособництво ОСОБА_6 в розтратімайна,а саме,як зазначенов підсумкуобвинувачення,«у періодз 01.11.2017по 18.06.2019 ОСОБА_6 ,достовірно знаючипро зберіганняТОВ «ВІКОСЮГ» майна...своїми вказівками,наданням транспортнихзасобів,пошуком земельнихділянок,на якиху подальшомупереховувалось майно,переданням майнана користьтретіх осіб,зберіганням документівТовариства,сприяв учиненню ОСОБА_7 розтрати.». Проте, ОСОБА_6 не розумієякі самейого діїутворюють надумку органудосудового розслідуваннясклад кримінальногоправопорушення,в якомуйого звинувачують. Зокрема, ОСОБА_6 не розуміє: -в чомуполягає умисел ОСОБА_6 виступити пособникомв ційісторії,коли,хто таяким способом«повідомив» йомупро існуючийумисел розтратитиконкретно цемайно,щоб вінсформував свійумисел виступитипособником вцій історії, коли,кому,в якийспосіб,якими словамивін надававвказівки,та чомуця особаслухалася цихвказівок, коли,кому,на якихдомовленостях віннадавав транспортнізасоби,та щоце затранспортні засоби, коли іде вінпідшукував земельніділянки,та якотримав речовеправо розпоряджатисяними длянадання їху користування,яке самемайно якимсаме особамвін передав, які самедокументи протягомякого часузберігав. Відсутність наведенихконкретних відомостейробить висунуте ОСОБА_6 обвинувачення абстрактнимта незрозумілим. Така обставинагрубо порушуєправо ОСОБА_6 на захист,оскільки вінне розумієвід чогойому потрібнооборонятися та,що самейому необхіднопояснити суду.Він неможе сформулюватисвою позиціющодо свогозахисту,а томумає наосліпбрати участьу судовомурозгляді,щоб тількипід кінець,якщо пощастить,зрозуміти дочого ведепрокурор. Фактичні обставинисправи,викладені вобвинувальному акті,охоплюють доситьвеликий період-майже двароки з08.11.2017по 03.06.2019. Г ОСОБА_14 складно здогадатисяякі самейого словата діїпротягом двохроків викликалиу органудосудового розслідуваннявраження,що вінбрав участьу «попереднійзмові невстановленихосіб» здійснитирозтрату конкретногомайна. ОСОБА_6 не єспівробітником чизасновником ТО«²КОС ЮГ»,не єпредставником цієїюридичної особи.Він невчиняв жоднихдій зприводу укладеннядоговору зберігання,отримання майнана зберігання,його транспортуваннята збереження. А відтаквін ігадки немає вчому полягають«вказівки»,«підшукання»,та іншепособництво щодоцієї історії. Такий недолік обвинувального акту, як неконкретність обвинувачення виключає можливість прийняття матеріалів кримінального провадження до судового розгляду.

Захисник та обвинувачені у підготовчому судовому засіданні підтримала клопотання.

Прокурор заперечував щодо задоволення даного клопотання, вважаючи клопотання не обґрунтованим, при цьому пояснив, що обвинувальний акт повністю відповідає вимогам КПК України.

Представник потерпілої юридичної особи у підготовчому засіданні заперечував проти клопотання захисника.

Суд, дослідивши клопотання та вислухавши думку учасників підготовчого засідання, дійшов до наступного.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з ч. 4 ст.110КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.314КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ст. 291 КПК України,обвинувальний актповинен містититакі відомості:найменування кримінальногопровадження тайого реєстраційнийномер; анкетнівідомості кожногообвинуваченого (прізвище,ім`я,по батькові,дата тамісце народження,місце проживання,громадянство); анкетнівідомості кожногопотерпілого (прізвище,ім`я,по батькові,дата тамісце народження,місце проживання,громадянство) ;анкетні відомостівикривача (прізвище,ім`я,по батькові,дата тамісце народження,місце проживання,громадянство); прізвище,ім`я,по батьковіта займанапосада слідчого,прокурора; викладфактичних обставинкримінального правопорушення,які прокурорвважає встановленими,правову кваліфікаціюкримінального правопорушенняз посиланнямна положеннязакону істатті (частинистатті)закону Українипро кримінальнувідповідальність таформулювання обвинувачення; обставини,які обтяжуютьчи пом`якшуютьпокарання; розміршкоди,завданої кримінальнимправопорушенням; підставизастосування заходівкримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи,які прокурорвважає встановленими; розмірвитрат назалучення експерта(уразі проведенняекспертизи підчас досудовогорозслідування); розмірпропонованої винагородивикривачу ; дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Виходячи зі змісту доводів клопотання, підставою для повернення прокурору обвинувального акту є допущена неповнота та неконкретність формулювання обвинувачення, а також, недоведеність в обвинувальному акті обставин, які становлять предмет доказування.

Дійсно, згідно з п. 5 ч. 2 ст.291КПК України обвинувальний акт має містити відомості про виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

На думку суду, обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 відповідає зазначеним вимогам. Оцінка ж обґрунтованості обвинувачення є процесом доказування в ході судового розгляду і, з огляду на цілі та завдання підготовчого провадження, не є предметом розгляду під час підготовчого судового засідання.

На стадії підготовчого провадження суд не може оцінювати правильність та обґрунтованість правової кваліфікації кримінального правопорушення та, більше того, наявність чи відсутність його складу.

Вказана позиція кореспондується з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03 липня 2019 року по справі 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якої, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Щодо неконкретності обвинувачення, суд зазначає, що під формулюванням обвинувачення слід розуміти короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактично моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формулювання обвинувачення) це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

При цьому, важливим також є виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, оскільки правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків органу досудового розслідування, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.

Аналогічні вимоги до обвинувачення містяться у п. 51 рішення ЄСПЛ у справі «Ващенко проти України» від 26 червня 2008 року де зазначено, що «поняття обвинувачення для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (див. «Фоті та інші проти Італії» (Foti and Others v. Italy), п. 53, рішення від 10 грудня 1982 року, та «Озтурк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), п. 53, рішення від 21 лютого 1984 року).

У рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року, зокрема, зазначено, що «…обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. b ч. 3 ст. 6 Конвенції».

Однак, як визначено в п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, у обвинувальному акті мають викладатись фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, що передбачає певну лексичну та граматичну особливість такого викладу.

В обвинувальному акті, наведені фактичні дані, що в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Наведені фактичні дані в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, й цього достатньо для призначення обвинувального акту до судового розгляду.

У цьому аспекті суд також звертає увагу, що конкретність та доведеність обвинувачення досліджуються під час судового розгляду та оцінюються судом у нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку і не можуть бути предметом оцінки під час підготовчого судового засідання.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст.314КПК України повернення обвинувального акта є правом, а не обов`язком суду у випадку, якщо він не відповідає вимогам КПК України. Крім цього, повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну його невідповідність вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які саме перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Отже, суд робить висновок, що стороною обвинувачення при викладенні фактичних обставин інкримінованого злочину дотримано вимоги чинного КПК України. Відомості, які містяться в обвинувальному акті, свідчать про офіційне доведення до відома обвинуваченому компетентним органом твердження про вчинення ним відповідного злочину, передбаченого КК України, і є достатніми для повного розуміння суті висунутого обвинувачення, що є необхідним для підготовки захисту.

Суттєвих порушень, через які суд має повернути обвинувальний акт прокурору з цих підстав, судом не встановлено.

За таких обставин у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту необхідно відмовити у зв`язку з необґрунтованістю.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.291,314,369,372КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволені клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору, у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1