Рішення

від 04.04.2024 по справі 333/6091/23

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Єдиний унікальний номер справи 333/6091/23

Номер провадження 2/333/448/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

04 квітня 2024 року місто Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжяу складі: за участю: головуючого - судді секретаря судового засідання представника позивача - адвоката представника третьої особи - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької областіСтоматова Е.Г. ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя), Служба у справах дітей Мелітопольської міської ради Запорізької області (пр. Соборний, буд. 8, м. Запоріжжя, 69063), Слов`янський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Глекова, буд. 2, м. Слов`янськ, Донецька область) про скасування усиновлення, -

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2023 року до Комунарського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява представника позивача - адвоката Сивової Яни Віталіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи: виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області, Слов`янський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування усиновлення, в якій просить суд: скасувати усиновлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянкою України, неповнолітньої дитини ОСОБА_6 (прізвище, ім`я та по батькові дитини до усиновлення - ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (дата народження до усиновлення ІНФОРМАЦІЯ_3 ), уродженки м.Мелітополь Запорізької області (місце народження до усиновлення Донецька обл., Слов`янський район, селище Андріївка), актовий запис про народження № 9 від 27.09.2005 року, складений Виконкомом Андріївської селищної ради Слов`янського району Донецької області, здійснене на підставі рішення Слав`янського міськрайонного суду Донецької області від 02.08.2013 року по справі № 243/7151/13-ц, номер провадження 2-0/243/212/2013. Виключити з актового запису № 9 від 27.09.2005 року про народження ОСОБА_6 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , складеного Виконкомом Андріївської селищної ради Слов`янського району Донецької області, я відомості про матір ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, які були внесені до відомостей актового запису про народження 14.08.2013 року реєстратором Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Слов`янському району реєстраційної служби Слов`янського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, на підставі рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02.08.2013 року по справі № 243/7151/13-ц, номер провадження 2-o/243/212/2013, та заяви № 46/03.3- 88 від 14.08.2013 року.

Позовна заява мотивована тим, що з 21 жовтня 2006 року, ОСОБА_4 , перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 , який було зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області.

Від шлюбу з відповідачем мають трьох спільних дітей, які були народженні позивачем, як біологічною матір?ю: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ? ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ?? ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Крім того, на підставі рішення Слов?янського міськрайонного суду Донецької області від 02.08.2013 року по справі N? 243/7151/13-ц було усиновлена малолітня ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженка смт. Андріївка Слов?янського району Донецької області.

Було змінено прізвище усиновленої дитини з " ОСОБА_7 " на " ОСОБА_6 ", ім?я - з " ОСОБА_7 " на " ОСОБА_6 " , по-батькові з " ОСОБА_7 " на « ОСОБА_6 », дату народження з " ІНФОРМАЦІЯ_8 " на " ІНФОРМАЦІЯ_9 " та місце народження "Україна смт. Андріївка Слов?янського району Донецької області" було змінено на "Україна Запорізька область м. Мелітополь".

Було анульовано попереднє свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 11.04.2013 року на ім?я ОСОБА_7 у відповідності до Порядку ведення обліку і звітності про використання бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, а також їх зберігання, затвердженого Наказом Міністерства юстиції від 29.10.2012 року за N? 1578/5.

Як слідувало зі змісту рішення суду, мати дівчинки ОСОБА_17 була позбавлена батьківських прав на підставі рішення Слов?янському міськрайонного суду Донецької області від 12.03.2013 року.

Батько дитини ОСОБА_18 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 . Рішення суду набрало законної сили 12.08.2013 року, копія додається до позову.

14 серпня 2013 року було видано нове свідоцтво про народження на ім?я вже ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Мелітополь Запорізької області.

14 серпня 2013 року реєстратором Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Слав?янському району реєстраційної служби Слов?янського району міськрайонного управління юстиції у Донецькій області на підставі рішення суду по усиновлення були також внесені зміни до актового запису про народження дитини/номер актового запису N?9 від 27.09.2005/, в частині відомостей про дитину та відомостей про батьків.

04 вересня 2019 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано на підставі рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області про справі N? 320/4678/19, яке набрало законної сили 17.03.2020 року.

Зокрема, починаючи з червня 2019 року, вони з відповідачем припинили спільне проживання як одна родина, та відповідач разом із дитиною ОСОБА_6 виїхали на інше постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де і проживають по теперішній час.

01.10.2019 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про визначення місця проживання дітей, умов їх утримання та участі батьків у їх вихованні, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Тимченко М.Г., відповідно до змісту якого місцем проживання ОСОБА_6 було визначено місце проживання батька ОСОБА_5 .

Однак, ще задовго до часу припинення шлюбних відносин із відповідачем дитина ОСОБА_6 поводила себе по відношенню до позивача дуже агресивно, ображала та своєю негативною поведінкою показувала відразу до неї, як до матері. ОСОБА_6 налаштовувала дітей: ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 проти позивача, дивилась дорослі фільми з еротичним змістом, а на зауваження позивача та прохання виключити, ображала її чи гучно кричала на неї.

І це, незважаючи на те, що позивач стільки зусиль вклала в виховання дитини, займалась її фізичним та духовним розвитком, допомагала у навчанні тощо. Крім того, директор ЗОШ N?15, де навчалась ОСОБА_6 , неодноразово виражала їм із відповідачем подяку за успіхи дитини.

Як ми з відповідачем припинили спільне проживання, дитина взагалі припинила спілкування зі ОСОБА_4 , ОСОБА_6 її не поважає та не бажає спілкуватись з нею. Тобто, з ОСОБА_6 вона не має ані спілкування, ані стосунків, вона навіть не вважає її своєю матір?ю.

В результаті вищесказаних обставин, між нею та всиновленою дитиною ОСОБА_6 немає жодних почуттів, відсутнє спілкування, що робить неможливим спільне проживання та виконання нею своїх материнських обов?язків.

ОСОБА_4 вважає, що в неї немає перспектив на нормальні стосунки з усиновленою дитиною, немає перспектив на спільне проживання в одній родині, а також немає перспектив у правах стосовно дитини, а залишилися одні обов?язки, які також не можуть бути виконані нею, адже між ними немає спілкування, кожен мешкає окремо і живе своїм життям. ОСОБА_6 спілкується виключно із батьком ОСОБА_5 .

Таким чином, між ОСОБА_4 та усиновленою дитиною незалежно від її волі склалися стосунки, які роблять неможливою її участь у вихованні дитини та спілкування з нею, тобто виконання нею своїх материнських обов?язків щодо неповнолітньої ОСОБА_6 на даний час стало неможливим.

Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 28 липня 2023 року було залишено без руху та надано термін для усунення недоліків.

У передбачений термін представником позивача було усунуто недоліки зазначені в ухвалі суду та надано відповідні додатки.

Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 20 вересня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Службу у справах дітей Мелітопольської міської ради Запорізької області.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити на підставі доводів зазначених у ньому.

У підготовче судове засідання відповідач не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Був повідомлений шляхом розміщення оголошення на веб-сайті Судової влади України. Причина неявки суду не відома. Будь-яких заяв, клопотань, які б перешкоджали розгляду справи, до суду не надходило. З заявою про розгляд справи за його відсутності відповідач до суду не зверталась.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

У судовому засіданні представник третьої особи - Служба у справах дітей Мелітопольської міської ради Запорізької області заперечувала, щодо заявлених позовних вимог, зазначила, та вважає, щод відсутні підстави для скасування усиновлення.

У судове засідання представник третьої особи - Слов`янський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини не явки суду невідомі. Заяв, клопотань, які б перешкоджали розгляду справи надано не було.

Відповідно до ч.1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ч.3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, згідно з вимогами ст. ст. 128, 131 ЦПК України, відповідач повідомлений про час та місце слухання справи за адресою його місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку та не з`явився у судове засідання без поважних причин.

Прийнявши до уваги заяву представника позивача, суд ухвалою від 04 квітня 2024 року постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, вислухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З досліджених письмових доказів, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, актовий запис N?1247 від 21.10.2006 року, 21.10.2006 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_23 .. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка - « ОСОБА_6 », дружини - « ОСОБА_6 ».

Від даного шлюбу народився ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю Мелітопольського міськрайонного управління управління юстиції Запорізької області, ? ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю Мелітопольського міськрайонного управління управління юстиції Запорізької області, та ?? ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю Мелітопольського міськрайонного управління управління юстиції Запорізької області.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02 серпня 20013 року було задоволено заяву ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про усиновлення. Усиновлено малолітню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Змінено прізвище усиновленої дитини з " ОСОБА_7 " на " ОСОБА_6 ", ім?я - з " ОСОБА_7 " на " ОСОБА_6 ", по батькові з " ІНФОРМАЦІЯ_16 " на « ОСОБА_6 », дату народження з " ІНФОРМАЦІЯ_8 " на " ІНФОРМАЦІЯ_9 " та місце народження "Україна смт Андріївка Слов?янського району Донецької області" було змінено на "Україна Запорізька область м. Мелітополь".

Рішення набрало законної сили 12 серпня 2013 року.

Відповідно до п. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підставі зазначеного рішення видано свідоцтво про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , батьками якої є: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_4 , видане виконкомом Андріївської селищної ради Слов`янського району Донецької області, актовий запис № 9 від 14 червня 2006 року.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 вересня 2019 року було розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , уродженки м. Хмільник, Вінницької області та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , зареєстрований 21 жовтня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю Мелітопольського міського управління юстиції Запорізької області, а\з № НОМЕР_5 .

Рішення набрало законної сили 17 березня 2020 року.

01.10.2019 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено Договір про визначення місця проживання дітей, умов їх утримання та участі батьків у їх вихованні, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Тимченко М.Г., відповідно до змісту якого місцем проживання ОСОБА_6 було визначено місце проживання батька ОСОБА_5 .

Із психолого-педагогічної характеристики, за підписом директора та класного керівника ЗОШ №15 ММРЗО, встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчалась в період з 1 по 4 клас впродовж: 2013 - 2017 років в загальноосвітній школі І-ІІ ступенів N? 15 ММРЗО. Фізичний розвиток та стан здоров?я дитини відповідало віку та нормі. ОСОБА_6 виховувалась в повній сім?ї, має трьох молодших братів. Батьки приділяли належну увагу вихованню дитини. ОСОБА_6 завжди була охайно одягнута, доглянута, підготовлена до уроків. Мати здійснювала постійний контроль за шкільною успішністю, поведінкою дитини, а також співпрацювала з вчителем та педагогічним колективом з питань підвищення успішності дочки та її соціалізації в дитячому колективі і відносин з вчителями. Мати ОСОБА_4 відвідувала батьківські збори, підтримувала дочку, допомагала в підготовці та участі в шкільних заходах. ОСОБА_6 за час навчання проявила старанність до навчання, в другому та третьому класах одержувала похвальні листи за відмінне навчання, але потребувала постійного контролю з боку батьків та вчителів в учбовому процесі, при зменшенні контролю успішність по предметам знижувалась. К учбовій діяльності проявляла інтерес, але він швидко зникав, в зв?язку з чим і потребувала постійного контролю. Охоче приймала участь в позаучбових шкільних заходах, але нерідко проявляла невідповідальність у виконанні доручень та завдань через втрачання інтересу по них. Серед однокласників проявила свої лідерські здібності, легко йшла на контакт з однолітками. Має розвинуті акторські здібності, емоційна, при погребі ситуації може легко заплакати. В спілкуванні з однокласниками та вчителем проявляла хитрість, вміння маніпулювати іншими, схильна до фантазій і викликати почуття жалості до себе.

Згідно з висновком виконавчого комітету Мелітопольскої міської ради Запорізької області про недоцільність скасування усиновлення неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та невідповідність скасування усиновлення інтересам дитини № 909 від 17 листопада 2023 року, встановлено, що подружжя ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебували в зареєстрованому шлюбі. На підставі рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04.09.2019 справа N? 320/4678/19 шлюб розірвано. Під час здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини відбувалося відвідування родини. Відповідно до складених звітів про умови проживання та виховання усиновленої дитини та на підставі власних спостережень спеціаліста служби у справах дітей Мелітопольської міської ради протягом 2013, 2014, 2015, 2016 років ситуація у родині була позитивна. Дитина виховувалася у турботі, любові та повазі з боку членів родини, отримувала медичні та освітні послуги відповідно до потреб для гармонійного розвитку. До служби у справах дітей Мелітопольської міської ради Запорізької області не надходило інформації від фізичних та юридичних осіб щодо порушення прав дитини.

Відповідно до звітів про умови проживання та виховання усиновленої дитини та актів обстеження умов проживання у 2019 році ситуація змінилася. Стосунки між усиновлювачкою та усиновленою дитиною відсутні через небажання ОСОБА_4 спілкуватися та проживати однією родиною з дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ...

Після розлучення батьки вирішили питання щодо місця проживання дітей.

Станом на 17.08.2020 діти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживали за місцем проживання батька на підставі додаткового договору до договору про визначення місця проживання дітей, умов їх утримання та участі батьків у їх вихованні від 01.10.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області, Тимченко М.Г. , за N? 3882, укладеного між батьками.

3 2019 року дитина ОСОБА_6 проживала разом з усиновлювачем ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 . Упорядкована квартира належить матері ОСОБА_5 , складається з 3-х житлових кімнат. Умови проживання відповідають санітарно-гігієнічним нормам утримання житлових приміщень. У дитини є власна кімната, в якій є диван-ліжко, стіл для підготовки уроків, місце для зберігання особистих речей, ноутбук. Для ОСОБА_6 створено умови для нормального розвитку та проживання.

За інформацією, наданою ОСОБА_5 під час відвідування сім?ї, з?ясовано, що протягом 2020 - початку 2022 року ОСОБА_4 стосунки з дитиною взагалі не підтримувала. За місцем проживання матері дитина не бувала через заборону з боку усиновлювачки, з братами спілкувалася та підтримує дружні стосунки за межами місця проживання матері. Дитина ображена на матір, їй не вистачає материнської любові та піклування.

3 бесід з дитиною, які проводилися у протягом 2020-2022 років, з?ясовано, що усиновлювачка завжди дуже вимогливо ставилася до неї. Стосунки між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не підтримуються через небажання усиновлювачки.

Дівчина ображена на матір, але не виключає можливості відновлення спілкування та налагодження стосунків із нею.

За інформацією, наданою адміністрацією Мелітопольської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів N? 15, впродовж 2019/2020 навчального року ОСОБА_4 тільки одного разу цікавилась успіхами дитини у класного керівника, з дитиною не спілкується, особистих стосунків не підтримує.

Згідно з психолого-педагогічною характеристикою дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку надала адміністрація навчального закладу, дівчинка зарекомендувала себе як старанна учениця, яка недостатньо вимоглива до себе. ОСОБА_6 - добра, стримана, товариська, весела, доброзичлива, з повагою ставиться до дорослих, має багато друзів, завжди охайна, готова прийти на допомогу як дорослим, так і одноліткам.

Під час відвідування родини ОСОБА_5 протягом 2020, 2021 та у лютому 2022 року, з бесіди з ним та дитиною з?ясовано, що ситуація суттєво не змінилася. Стосунки між усиновлювачкою та дитиною взагалі відсутні.

З іншими членами родини братами, бабусею по лінії усиновлювача стосунки дружні, доброзичливі. У співбесіді з Діаною під час відвідування встановлено, що дівчина дуже ображена на усиновлювачку, але все ж таки сподівається на налагодження стосунків із нею. Під час співбесіди встановлено, що усиновлювач ОСОБА_5 проти скасування усиновлення.

Вважають, що розлучення батьків, яке припало саме на підлітковий вік дитини, до того ж підтримка Діаною батька під час розлучення, негативно вплинули на стосунки між усиновлювачкою та усиновленою дитиною та пов?язані перш за все з конфліктом між колишнім подружжям, ще й ускладнені особливостями перехідного віку дитини та усвідомленим самоусуненням ОСОБА_4 від спілкування, виховання, розвитку та участі у житті Діани, що могло травмувати підлітка та безперечно могло позначитися на стосунках між ними.

Відповідно до п. 2 ст. 157 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов?язків щодо дитини. Відсутність спілкування між усиновлювачкою усиновленою дитиною, залежать виключно від волі усиновлювача, а припинення спілкування матері з усиновленою дитиною має місце через небажання позивача, а не поза її волею.

До позовної заяви позивачем не надано:

??жодного документа, який підтверджував би, що усиновлення суперечить інтересам дитини;

??медичного документа, що дитина має тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення;

??жодного документа, який підтверджував би, що між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливим їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов?язків.

До того ж відсутня інформація щодо вжиття усиновлювачкою заходів або дій, спрямованих на налагодження відносин між нею та усиновленою дитиною, підтвердженого факту звернення до фахівців (психологів) для вирішення конфліктної ситуації між нею та усиновленою дитиною.

Вважають, що скасування усиновлення може завдати моральних страждань дитині, що є особливо небезпечним для дівчини у період становлення її як особистості. Інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв?язків із сім?єю.

Вищезазначена інформація підготовлена за матеріалами, які були у розпорядженні служби у справах дітей Мелітопольської міської ради до 24.02.2022 року. Враховуючи, що розгляд справи в Мелітопольському міськрайонному суді наразі не проводиться, заявниця подала новий позов до Комунарського районного суду м. Запоріжжя. Для складання висновку до суду, з метою всебічного вивчення питання, службі у справах дітей Мелітопольської міської ради необхідно поспілкуватися з відповідачем, дитиною та з?ясувати їх ставлення до заявлених позовних вимог.

3 24.02.2022 м. Мелітополь перебуває в окупації, що підтверджується Указом Президента України від 24.02.2022 N? 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 N? 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».

Враховуючи вищезазначене, орган опіки та піклування Мелітопольської міської ради не здійснює повноваження на окупованій території та не має можливості вчинити дії, передбачені чинним законодавством України.

На сьогодні Служба у справах дітей Мелітопольської міської ради зареєстрована у м. Запоріжжі, здійснює повноваження не в повному обсязі, але в межах повноважень підтримує зв?язок з усиновлювачами, в тому числі з ОСОБА_5 , в родині якого проживає усиновлена дитина. За інформацією відповідача отриманою (за допомогою месенджеру Telegram) неповнолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває разом з ним на окупованій території в м. Мелітополі. У зв?язку з цим, обстежити умови проживання та з?ясувати думку усиновлювача та неповнолітньої дитини та належним чином задокументувати встановлені факти на сьогодні немає можливості.

Керуючись, інтересами неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також у зв?язку з відсутністю обставин, передбачених ст..238 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування - виконавчий комітет Мелітопольської міської ради вважає недоцільним і таким, що не відповідає інтересам неповнолітньої дитини скасування усиновлення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усиновлювачкою ОСОБА_4 .

Відповідно до статей 32, 51 Конституції України, статті 5 СК України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство.

У статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

За змістом частин першої, другої та шостої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до статті 207 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 232 СК України усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

В контексті положень про усиновлення та батьківство усиновитель робить свідомий та виважений вибір набути прав батька (матері) стосовно дитини, яка не є його кровною, та приймає на себе кореспондуючий цьому обов`язок стати рідною людиною цій дитині, вживати всіх можливих заходів та дій в інтересах дитини, займатися її вихованням та розвитком таким чином і в такому обсязі, які в мінімальному значенні закріплені у законодавстві та визначаються загальними уявленнями про батьківство. При цьому зовнішньо також має прослідковуватися те, що дитина відчуває, що вона перебуває в такому оточенні, яке забезпечить їй у необхідному випадку допомогу, зокрема і на її прохання у звичайних побутових обставинах.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 204/586/20 (провадження № 61-8871св21).

З метою недопущення порушення інтересів дитини частиною першою статті 238 СК України передбачено виключний перелік підстав, за наявності яких суд може скасувати усиновлення.

Так, у частині першій статті 238 СК України зазначено, що усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо: 1) воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання; 2) дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення; 3) між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов`язків.

Згідно із статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Статтею 5 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають відповідальність, права і обов`язки батьків і у відповідних випадках членів розширеної сім`ї чи общини, як це передбачено місцевим звичаєм, опікунів чи інших осіб, що за законом відповідають за дитину, належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення визнаних цією Конвенцією прав і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються.

Відповідно до частини першої, четвертої статті 14 Європейської конвенції про усиновлення дітей, ратифікованою Законом України «Про ратифікацію Європейської конвенції про усиновлення дітей» від 15 лютого 2011 року № 3017-VI, усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним лише за рішенням компетентного органу. Найвищі інтереси дитини завжди мають перевагу. Усиновлення може бути скасовано до досягнення дитиною повноліття лише на підставі серйозних обставин, передбачених законом.

Усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним тільки за рішенням суду за позовами батьків, усиновлювача, опікуна, піклувальника, органу опіки та піклування, прокурора, а також усиновленої дитини, яка досягла чотирнадцяти років ( ч.1 ст.236, ч.1 ст.238, ст.240 СК України).

Одним із головних критеріїв щодо забезпечення усиновленої дитини духовним та фізичним розвитком є сім`я. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував на тому, що розвиток дитини, її виховання базується насамперед на сімейному вихованні.

Завдання інституту усиновлення полягає у формуванні стабільних та гармонійних умов життя усиновленої дитини, тому, насамперед, стабільними, незмінними повинні бути самі відносини, які виникли внаслідок факту усиновлення. Припинення таких відносин може тяжко травмувати дитину та істотно відобразитися на її інтересах.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З досліджених доказів, судом не встановлено, що зміна поведінки дитини в негативну сторону сталася поза волею позивача, оскільки встановлені у справі обставини вказують на те, що поведінка позивача також вплинула на її стосунки з дитиною, адже дитина проживає з позивачем з моменту усиновлення. Крім того, з письмових доказів судом не встановлено, що мати (усиновлювач) намагалася налагодити гармонійні та сімейні відносини між нею та дитиною.

Навпаки єдиним способом вирішення конфлікту між матір`ю та дитиною було звернення до суду з позовом про скасування усиновлення та до відповідного органу опіки та піклування з метою відмови від дитини, відсутні докази того, що ОСОБА_4 вчиняла заходи або дії, спрямовані на налагодження відносин між нею та усиновленою дитиною, підтвердженого факту звернення до фахівців (психологів) для вирішення конфліктної ситуації між нею та усиновленою дитиною.

Отже, ОСОБА_4 не довела неможливості виконання нею, як усиновлювачем своїх батьківських обов`язків незалежно від її волі у стосунках, які склалися між нею та дитиною.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 238 СК України, ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 268,273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя), Служба у справах дітей Мелітопольської міської ради Запорізької області (пр. Соборний, буд. 8, м. Запоріжжя, 69063), Слов`янський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Глекова, буд. 2, м. Слов`янськ, Донецька область) про скасування усиновлення - відмовити.

Сторонам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Повний текст судового рішення складено 12 квітня 2024 року.

Суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя Е.Г. Стоматов