Постанова

від 23.04.2024 по справі 640/4505/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 квітня 2024 року

м. Харків

справа №640/4505/18

провадження №22-ц/818/1703/24

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.

за участю секретаря: Куцай К.І.

учасники справи:

позивач Харківська міська рада

відповідач ОСОБА_1

третя особа Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору- Інспекція державного архітектурно будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про приведення об`єкту нерухомого майна у попередній стан, -

за апеляційною скаргою Харківської міської ради на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 13 лютого 2024 року, постановлене суддею Зубом Г.А.

в с т а н о в и в :

У березні 2018 року Харківська міська рада звернулась до суду з позовом, в якому просила зобов`язати ОСОБА_1 привести об`єкт нерухомого майна у попередній стан.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 13 лютого 2024 року провадження у цивільній справі за позовомХарківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про приведення об`єкту нерухомого майна у попередній стан- закрито. Повідомлено Харківську міську раду, що розгляд справи за її позовом віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

В апеляційній скарзі Харківська міська рада просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що суд помилково закрив провадження у справі. Суд не звернув увагу, на практику Верховного Суду у аналогічних справах.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки орган місцевого самоврядування у вказаних правовідносинах виступає як контролюючий орган та є суб`єктом владних повноважень, оскільки здійснює повноваження у сфері державного архітектурно-будівельного контролю, справа підлягає розгляду в адміністративному судочинстві.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судовим розглядом встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на підставі неодноразових звернень мешканців 4-поверхового житлового будинку по АДРЕСА_2 проведено позапланові перевірки додержання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами яких встановлено, що в горищному просторі другого під`їзду над квартирою АДРЕСА_3 виконуються будівельні роботи з влаштування мансардного поверху з балконним майданчиком.

Позивач наголошував, що будівельні роботи здійснені без дозвільних документів та затвердження проектної документації.

З урахуванням викладених обставин, Харківська міська рада просила суд зобов`язати Вартанова здійснити перебудову квартири АДРЕСА_1 до стану, що існував до початку виконання будівельних робіт з надбудови п`ятого поверху з приведенням до попереднього стану покрівлі, оскільки дії відповідача як власника зазначеної квартири АДРЕСА_3 порушують права та законні інтереси інших громадян, що може призвести до заподіяння такими діями значної шкоди громадським інтересам та інтересам громадян.

Відповідно до частини першоїстатті 4 ЦПК України, частини першоїстатті 16 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першоюстатті 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Справою адміністративної юрисдикції відповідно до частини першоїстатті 4 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) є публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За змістом частини четвертоїстатті 5 КАС Українисуб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначенихКонституцієюта законами України.

За пунктом 5 частини першоїстатті 19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» є органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою, іншим суб`єктом при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першоїстатті 4 КАС України).

Отже, до розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають з владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.

Відповідно до частини першоїстатті 10 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-ХІV «Про архітектурну діяльність»для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури, додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно із частиною першоюстатті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеномуЗаконом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За змістомстатті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Передбачене частиною сьомоюстатті 376 ЦК Українизобов`язання особи здійснити перебудову або знесення самочинного будівництва за рішенням суду за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування відбувається в межах реалізації такими органами наданих їм функцій з контролю та нагляду за додержанням суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції, захисту суспільних інтересів.

Таким чином, орган місцевого самоврядування у вказаних правовідносинах виступає як контролюючий орган та є суб`єктом владних повноважень, оскільки здійснює повноваження у сфері державного архітектурно-будівельного контролю, а не як власник земельної ділянки.

Подібні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 (провадження № 12-115гс19).

У відповідності до частини першоїстатті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначеніКонституцією України, цим та іншими законами.

Згідно підпункту 3 пункту «б» частини першоїстатті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, крім інших, повноваження щодо здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 255 ЦПК Українисуддя закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті186, пункт 1 частини першої статті255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц).

За таких обставин, суд першої інстанції, закриваючи провадження у цивільній справі на підставі пункту 1 частини першоїстатті 255 ЦПК України, правильно виходив з того, щоХарківська міська рада звернулась до суду із позовом не як власник земельної ділянки, а як контролюючий орган у сфері містобудівної діяльності.

Верховний Суд у своїй постанові від29 вересня 2021 рокуу справі№ 640/4504/18(провадження№ 61-603св21) при вирішення аналогічної справи щодо квартири АДРЕСА_4 дійшов висновку, що спір у цій справі є адміністративним і підлягає вирішенню за правиламиКАС України.

Тому висновок суду першої інстанції про те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідає вимогам закону.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що позивач не позбавлений можливості звернутися в порядку ст. 256 ЦПК України із заявою до суду першої інстанції про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.367,368,375,381,382,383,384, ЦПК Українисуд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 13 лютого 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повний тест постанови складено 24.04.2024