Ухвала

від 14.06.2024 по справі 640/4505/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/4505/18

н/п 2-зз/953/21/24

УХВАЛА

"14" червня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Зуб Г.А.

за участю секретаря Черниш О.М.,

за участю представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за заявою представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Гаврильченка Юрія Олексійовича про скасування заходів забезпечення позову у справі №640/4505/18, та заявою представника Харківської міської ради про направлення справи за встановленою юрисдикцією, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року Харківська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, про приведення об`єкту нерухомого майна у попередній стан.

Ухвалою судді від 30.03.2018 прийнято до розгляду вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в ній в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 30.03.2018 з метою забезпечення позову заборонено будь-яким особам у будь-який спосіб відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка належить відповідачу ОСОБА_3 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, та з метою забезпечення позову заборонено виконання будівельних робіт з надбудови п`ятого поверху над квартирою АДРЕСА_1 , яка належить відповідачу ОСОБА_3

20.10.2022 здійснено перерозподіл вказаної справи, справу перерозподілено судді Зубу Г.А.

Ухвалою судді від 04.09.2023 вказану справу прийнято до провадження судді.

Ухвалою суду від 30.11.2023 в задоволенні клопотання представника позивача про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи відмовлено, закрито підготовче провадження по справі, та справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 13.02.2024 провадження по вказаній справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, та повідомлено ХМР, що розгляд справи за її позовом віднесено до юрисдикції адміністративних судів. Постановою Харківського апеляційного суду від 23.04.2024 вказану ухвалу залишено без змін, разом з тим, зазначено, що позивач не позбавлений можливості звернутися в порядку ст. 256 ЦПК України із заявою до суду першої інстанції про направлення справи за вказаною юрисдикцією.

За вказаних обставин, 26.04.2024 на адресу суду в системі «Електронний суд» надійшла заява від представника позивача ХМР Мироненка О.О. про спрямування вказаної справи за встановленою юрисдикцією до Харківського окружного адміністративного суду.

Також, 08.05.2024 на адресу суду в системі «Електронний суд» надійшла заява від представника відповідача ОСОБА_2 про скасування вжитих заходів забезпечення по вказаній справі у зв`язку із закриттям провадження по справі.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні просив вказану справу спрямувати за встановленою юрисдикцією до Харківського окружного адміністративного суду, та відмовити в задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, оскільки справа по суті на даний час вирішена не була.

Представник відповідача просив скасувати вжиті заходи забезпечення позову, та відмовити в направленні справи до адміністративного суду.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, повідомлявся у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 13Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 149ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Частинами першою, другою, дев`ятою, десятоюстатті 158ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

У пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9також роз`яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Відповідно до ч.14 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, скасовуються у разі відмови у розгляді такої справи або припинення її розгляду міжнародним комерційним арбітражем, третейським судом,

ухвалення ними рішення про відмову в задоволенні позову, припинення участі або невчинення особою, за заявою якої забезпечено позов, дій щодо участі в арбітражному, третейському розгляді, або з інших підстав, що свідчать про втрату необхідності у забезпеченні такого позову.

Разом з тим, забезпечення позову має тимчасовий характер, спрямований саме на гарантування виконання майбутнього рішення суду, та має бути скасовано судом у разі, якщо потреба у такому забезпеченні з певних причин відпала.

За таких обставин, підстава для забезпечення позову по вказаній справі на разі продовжує існувати, спір по суті вирішено не було, а тому відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову по вказаній справі, а тому вказана заява задоволенню не підлягає.

Розглянувши подане представником ХМР клопотання, суд зазначає наступне.

За правилом пункту 1 частини 1статті 255 ЦПКУкраїни, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частиною 1статті 256ЦПК України встановлено, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини 1статті 255 цього Кодексу,суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Нормами ЦПК України прямо не визначений порядок дій суду першої інстанції у разі подання позивачем заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 29 вересня 2020 року по справі № 368/561/19, розглядаючи питання правомірності закриття провадження судом першої інстанції, у пункті 52 роз`яснила, що оскільки Велика Палата Верховного Суду залишила в силі ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1статті 255 ЦПК України, вона відповідно до частини 1 статті 256ЦПК України в редакції Закону № 460-IX роз`яснює позивачці її право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до суду, який закрив провадження у справі, із заявою про її направлення до відповідного суду адміністративної юрисдикції.

Отже, Велика Палата Верховного Суду фактично виснувала, що питання про направлення справи до суду за встановленою юрисдикцією має право вирішувати й суд першої інстанції, якщо саме ним закрито провадження, а не тільки суд апеляційної чи касаційної інстанції.

Такі дії суду сприятимуть реалізації права позивача на справедливий суд, а також відповідатимуть підходу, закладеному у частині 1 статті 256ЦПК України,згідно з яким позивач має право на направлення справи за встановленою юрисдикцією у разі закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 255ЦПК України.

З одного боку конструкція частини першоїстатті 256 ЦПК Українисвідчить про те, що позивач набуває право подати заяву про направлення справи за встановленою підсудністю тільки до суду апеляційної або касаційної інстанції, тобто у разі якщо провадження у справі закривається на підставі пункт 1 частини 1статті 255 ЦПК Українисудами апеляційної та касаційної інстанції. Про наведене свідчать ужиті законодавцем положення «суд апеляційної або касаційної інстанції повинен роз`яснити позивачеві»…, «заява подається до суду, який прийняв постанову…». Якщо ж провадження закривається судом першої інстанції, то позивач, за логікою законодавця, не позбавлений права самостійно звернутися до суду належної юрисдикції.

Разом з тим, у такому випадку на позивача буде покладений додатковий тягар у сплаті судового збору до належного суду та у вчиненні дій щодо повернення раніше сплаченого судового збору. Крім того, позивач може

стикнутися зі труднощами у поновленні строку для звернення до суду, у разі його пропущення з підстав звернення до неналежного суду або зміни судової практики щодо визначення юрисдикції тощо.

Згідно з частиною 4статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Представник позивача у десятиденний строк, встановлений статтею1статті256 ЦПК України,звернувся до Київського районного суду м. Харкова як до суду, що постановив ухвалу про закриття провадженні у справі, з клопотанням про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

З огляду на викладене, наявні підстави для задоволення клопотання представника позивача ХМР та направлення справи за встановленою юрисдикцією, а саме до Харківського окружного адміністративного суду, а від так заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158, 256, 260 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Харківської міської ради про направлення справи за встановленою юрисдикцією задовольнити.

Передати за встановленою юрисдикцією до Харківського окружного адміністративного суду справу №640/4505/18 за позовом Харківської міської ради (місцезнаходження: 61003, м. Харків, пл. Конституції, 7) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (місцезнаходження: 61003, м. Харків, пл.. Конституції, 7) про приведення об`єкту нерухомого майна у попередній стан.

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Гаврильченка Юрія Олексійовича про скасування заходів забезпечення позову у справі №640/4505/18 відмовити.

Відповідно до ст. 261 ЦПК дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 15 днів шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 14 червня 2024 року.

Суддя Г.А. ЗУБ