Рішення

від 27.01.2025 по справі 640/4505/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 р. Справа № 640/4505/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про приведення об`єкту нерухомого майна у попередній стан, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року Харківська міська рада звернулась до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, в якому просила суд:

- зобов`язати ОСОБА_1 здійснити перебудову квартири АДРЕСА_1 до стану, що існував до початку виконання будівельних робіт з надбудови п`ятого поверху (відповідно до поверхового плану на квартиру АДРЕСА_2 в житловому будинку літ. «А-4», виготовленого КП «Харківське міське БТІ» станом на 06.02.2001) з приведенням до попереднього стану покрівлі.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30.03.2018 прийнято до розгляду вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в ній в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13.02.2024 провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, та повідомлено Харківську міську раду, що розгляд справи за її позовом віднесено до юрисдикції адміністративних судів. Постановою Харківського апеляційного суду від 23.04.2024 вказану ухвалу залишено без змін, разом з тим, зазначено, що позивач не позбавлений можливості звернутися в порядку ст. 256 ЦПК України із заявою до суду першої інстанції про направлення справи за вказаною юрисдикцією.

26.04.2024 до Київського районного суду м. Харкова в системі «Електронний суд» надійшла заява від представника позивача ХМР Мироненка О.О. про спрямування вказаної справи за встановленою юрисдикцією до Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 14.06.2024 передано за встановленою юрисдикцією до Харківського окружного адміністративного суду справу №640/4505/18 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про приведення об`єкту нерухомого майна у попередній стан.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про приведення об`єкту нерухомого майна у попередній стан.

В обґрунтування позовних вимог Харківська міська рада зазначає, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на підставі неодноразових звернень мешканців житлового будинку у червні, вересні 2016 року, березні, червні, вересні та грудні 2017 року, у лютому 2018 року проведено позапланові перевірки додержання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами яких встановлено виконання будівельних робіт з улаштуванням надбудови над квартирою АДРЕСА_1 , з втручанням в несучі та огороджувальні конструкції, зайняттям горищного простору та зміною геометричних розмірів будинку. Документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів відсутні. Вказана квартира належить на праві власності відповідачу. З урахуванням викладеного вважає, що надбудова приміщень над квартирою АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом, таким, що виконується без отримання вихідних даних та належно затвердженої документації, а отже зазначена квартира має бути приведена відповідачем до стану, що існував до початку виконання будівельних робіт.

Відповідачем подано до суду відзив на позов разом з доданими до нього документами, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що акти позапланових перевірок Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 41-А від 11.05.2016, № 479-А від 29.09.2016 та доповідні записки спеціалістів Інспекції від 19.06.2017, від 25.09.2017, від 12.12.2017, від 22.02.2018 не є належними та допустимими доказами у справі. Вказує, що ототожнення власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 з суб`єктом містобудування (забудовником), що здійснював самочинні будівельні роботи з улаштуванням надбудови, є безпідставним, оскільки ґрунтується виключно на інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно і під час проведених Інспекцією перевірок у відповідних актах не визначено. Звертає увагу, що позивачем не дотримано порядок, що надає право на звернення до суду з відповідними позовними вимогами, оскільки Харківська міська рада рішень, обов`язкових до виконання відповідачем, не приймала, приписів про усунення порушень не видавала.

Вказане, на думку відповідача, свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим просить суд відмовити в їх задоволенні.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради надано пояснення у справі, у яких підтримано позовні вимоги Харківської міської ради з аналогічних підстав, що наведені у позовній заяві.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на підставі неодноразових звернень мешканців житлового будинку у травні, вересні 2016 року, березні, червні, вересні та грудні 2017 року, у лютому 2018 року проведено позапланові перевірки додержання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами яких встановлено виконання будівельних робіт з улаштуванням надбудов над квартирами АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 . Документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів відсутні.

Так, у травні 2016 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на підставі Наказу №1 від 11.04.2016, листа Департаменту ДАБІ у Харківській області від 11.04.2016 №1020-1697 за зверненням гр. ОСОБА_2 (вх. №935/0/69-16 від 19.04.2016), направлення Інспекції для проведення позапланової перевірки № 41-н від 04.05.2016 проведена позапланова перевірка додержання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності на об`єкті «Реконструкція горища над квартирами АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 ». За результатами перевірки встановлено, що в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та аналювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, відсутня інформація по зазначеним об`єктам, про що складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 41-А від 11.05.2016 (далі - акт № 41-А від 11.05.2016).

У вересні 2016 року Інспекцією з виїздом на місце, із залученням представника Адміністрації Київського району Харківської міської ради,на підставі Наказу №1 від 11.04.2016, листа Департаменту ДАБІ України від 19.07.2016 №40-231-(90-9)/6978 за зверненням гр. ОСОБА_2 від 07.07.2016 (вх. №1264/0/249-16 від 28.07.2016), направлення Інспекції для проведення позапланової перевірки № 479-н від 22.09.2016проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності на об`єкті «Реконструкція горища житлового будинку АДРЕСА_5 ». За результатами перевірки встановлено факт реконструкції горища під мансардний поверх над квартирами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_6 , що знаходяться на четвертому поверсі чотириповерхового житлового будинку за вказаною адресою, про що складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 479-А від 29.09.2016 (далі - акт № 479-А від 29.09.2016). В акті зазначено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу за реєстровим № 649 від 01.10.2014 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 16-17).

В червні 2017 року Інспекцією за зверненням ОСОБА_2 від 23.05.2017 згідно з направленням від 12.09.2017 за № 720-Н здійснено вихід на об`єкт «Надбудова приміщень над квартирами АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 ». Суб`єкти містобудування, що мають відношення до об`єкту з відповідними підтверджуючими документами під час перевірки були відсутні. Візуальним оглядом встановлено, що з моменту останньої перевірки виконані будівельні роботи, а саме: демонтовано перекриття між горищним простором та кв. АДРЕСА_6 ; демонтовано частину шиферної покрівлі та розпочато будівництво надбудови (встановлено металевий каркас та цегляні стовпи); пошкоджено та змінено конструктивну схему кроквяної системи покрівлі; виконано монолітний пояс в горищному просторі по існуючих несучих стінах; на виконаний монолітний пояс, змонтовані металеві двотаври № 26, приблизно з шагом 700 мм, про що оформленодоповідну записку від 19.06.2017 (т.1 а.с. 21-22).

У вересні 2017 року на підставі звернення ОСОБА_2 від 23.05.2017 згідно з направленням від 12.09.2017 за № 720-Н Інспекцією здійснено вихід на об`єкт«Надбудова приміщень над квартирою АДРЕСА_1 ». Візуальним оглядом встановлено, що з моменту останньої перевірки виконані роботи з часткового скління приміщень надбудови, про що оформлено доповідну записку від 25.09.2017 (т.1 а.с. 23-24).

У грудні 2017 року Інспекцією на підставі звернення ОСОБА_2 від 21.09.2017 згідно з направленням від 27.11.2017 за № 995-Н здійснено вихід на об`єкт «Надбудова приміщень над квартирою АДРЕСА_1 » з представником Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області. Візуальним оглядом встановлено, що в квартирі виконуються будівельні роботи з влаштування мансардного поверху з втручанням в несучі та огороджувальні конструкції, про що оформлено доповідну записку від 12.12.2017 (т.1 а.с. 26-28).

У лютому 2018 року Інспекцією під час виходу на об`єкт з представниками КП «Жилкомсервіс», Адміністрації Київського району ХМР, КП «Харківські теплові мережі», КП «Харківське бюро технічної інвентаризації» візуальним оглядом встановлено, що над квартирою АДРЕСА_1 , виконано будівельні роботи з влаштуванням надбудов, з втручанням в несучі та огороджувальні конструкції, зайняттям горищного простору та зміною геометричних розмірів будинку, про що оформлено доповідну записку від 22.02.2018).

У листі КП «Жилкомсервіс» від 21.12.2017 зазначено, що спірна квартира АДРЕСА_2 знаходиться на 4 поверсі, власником вказаної квартири є ОСОБА_1 , обстежити вказану квартиру на предмет проведення будівельних робіт не виявилося за можливе, у зв`язку з відсутністю доступу. Під час обстеження покрівлі над квартирою АДРЕСА_2 вказаного житлового будинку з боку сходової клітини 1-го під`їзду виявлено металеві конструкції капітального характеру (надбудова мансардного поверху) та влаштований балкон до вказаної квартири зі сторони дворового фасаду. Містобудівні умови та обмеження для проектування зазначеного об`єкта будівництва (реконструкції) управлінням містобудування та архітектури не видавалось.

Виявлення істотного порушення будівельних норм відповідачем стало підставою звернення органу місцевого самоврядування до суду з позовом про зобов`язання здійснити перебудову.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За приписами статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» № 687-XIV від 20.05.1999 для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно з частинами 1-3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 року (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки;

11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

На одному об`єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб`єктів містобудування.

Відповідно до вимог пп. 1 п. 2, п.п. 5, 7, 9, 11, 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 за № 553 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.

Згідно з п. 12 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Пунктом 14 Порядку № 553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з пунктами 16, 17, 20, 22 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Відповідно до ст. 375 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Так, за змістом частини першої та сьомої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Отже, відповідно до вимог частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України для задоволення позову у цій справі необхідно наявність таких фактів як неможливість перебудови об`єкту, або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

За приписами підпункту 1 пункту «б» частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР виконавчим органам міських рад делеговано повноваження у галузі будівництва, а саме: надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, установлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Крім того, компетенція виконавчих органів міських рад у сфері містобудування визначена статтями 12 та 14 Закону України «Про основи містобудування». Статтею 14 цього Закону передбачено повноваження, аналогічне за змістом тому, що міститься в ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що залежно від ознак самочинного будівництва, зокрема, орган місцевого самоврядування може вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво, знесення самочинно збудованого об`єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок.

Враховуючи, що в цій справі позивач звернувся до суду з вимогами про зобов`язання ОСОБА_1 здійснити перебудову квартири у стан, який існував до проведення робіт з реконструкції, суд уважає, що пред`явленню органом місцевого самоврядування позову передують такі дії:

1) виявлення факту самочинного будівництва (перебудови, реконструкції) об`єкта;

2) визначення такого об`єкту як такого, що внаслідок перебудови істотно відхилився від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, або перебудованого з істотним порушенням будівельних норм і правил;

3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Тобто, тягар доказування наявності вказаних фактів та умов покладається на суб`єкті владних повноважень, що звертається до суду, а їх перевірка покладена на суд.

Зверненню суб`єкта владних повноважень з позовом про приведення у попередній стан нежитлових приміщень, тобто фактично про зобов`язання знести самочинне будівництво передує саме наявність зазначених обставин.

У постанові від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного судуна підставі аналізу положень статті 376 Цивільного кодексу України, статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зробив висновок, що у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Можливість перебудови та усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 21.11.2018 у справі № 826/12372/17, від 12.12.2018 у справі № 826/7203/17, за наслідками аналізу змісту частини першої статті 38 та пункту 3 частини четвертої статті 41 Закону № 3038-VI, статті 376 Цивільного кодексу України висловила правові позиції про те, що орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм, є неможливою, уповноважений видати припис про усунення порушень, у тому числі шляхом знесення самочинного збудованого об`єкта. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу на звернення до суду на підставі частини першої статті 38 вказаного Закону у зв`язку з його невиконанням.

Як вбачається з матеріалів справи, Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради проведено позапланові перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за наслідками яких складено акти №41-А від 11.05.2016 та №479-А від 29.09.2016.

За змістом актів №41-А від 11.05.2016 та №479-А від 29.09.2016в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, відсутня інформація по об`єкту «Реконструкція горища над квартирами АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 ».

В акті №479-А від 29.09.2016 також встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , що підтверджується наявною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (т.1 а.с. 16-17).

Разом з цим, інформації про складення припису та його направлення рекомендованим листом з повідомленням на адресу відповідача до суду не надано.

Крім того, в акті №479-А від 29.09.2016 зазначено, що під час перевірки здійснювалася фотофіксація, проте відповідних матеріалів до суду також не надано.

Суд погоджується з доводами відповідача, що доповідні записки, складені посадовими особами Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на ім`я керівника, не є доказом здійснення відповідачем реконструкції горища над належною йому на праві власності квартирою, а томусуд не може взяти до уваги обставини, встановлені такими доповідними записками.

Отже, позивачем протягом розгляду справи не підтверджено належними та допустимими доказами протиправної перебудови з вини відповідача горища над квартирами АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 та наявності встановлення факту невиконання відповідачем вимог зобов`язального припису.

Оскільки відсутній як юридичний факт та як адресований відповідачу акт індивідуальної дії припис зобов`язального характеру, невиконання якого надавало би позивачу підстави для звернення до суду,відсутні і підстави для прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача привести у попередній стан, тобто такий, що існував до початку перебудови, відповідний об`єкт нерухомого майна.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 540/1808/19.

Приписами частин 1, 2 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин, але виключно від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач не довів наявності у своїй сукупності всіх юридичних фактів, з якими пов`язується можливість прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво нерухомого майна, провести відповідну перебудову.

Тому суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, відповідно, позов не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат зі сплати судового збору відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) про приведення об`єкту нерухомого майна у попередній стан - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.