Ухвала

від 24.04.2024 по справі 372/3972/22

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/3972/22

Провадження 2-др/372/24/24

ухвала

Іменем України

24 квітня 2024 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Тиханського О.Б.,

при секретарі Бойко В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмакссервіс» Поліщука Миколи Миколайовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу по цивільній справі № 372/3972/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмаксервіс» про розірвання договору та стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 28.03.2024 в позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмаксервіс» про розірвання договору та стягнення грошових коштів, відмовлено.

Директор ТОВ «Будмакссервіс» Поліщук М.М. подав заявупро стягненнясудових витратна професійнуправничу допомогу,в якійпросить напідставі ч.8ст.141ЦПК України,стягнути зпозивача накористь відповідача грошові кошти у сумі 80 000 грн. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Обґрунтовуючи заяву, директор ТОВ «Будмакссервіс» зазначив, що під час судового розгляду не вирішено питання про розподіл судових витрат, а тому відповідачем протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду подано заяву про стягнення понесених судових витрат, просив заяву задовольнити.

Відповідно до ч. 4ст. 270 ЦПК Україниу разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_2 не з`явився, причин неявки суд не повідомив.

Представник позивача подав до суду заперечення проти ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, зазначивши, що визначений розмір є документально необґрунтованим та не відповідає критеріям розумної неохідності таких витрат.

Оскільки розгляд відбувався за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, перевіривши та дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов до наступного висновку.

Представник відповідача просить стягнути з позивача ОСОБА_1 на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмаксервіс», 80000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених ним у зв`язку з розглядом цивільної справи № 372/3972/22 в Обухівському районному суді Київської області

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд повинен урахувати наступні обставини, а саме: 1) складність справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та/або значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Такий висновок відповідає правовим позиціям, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 04 березня 2021 року по справі № 280/429/19.

Крім того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2023 року по справі № 686/31892/19 провадження N 61-4683св23, в якій колегія суддів КЦС нагадала критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Згідно з вимогами ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Статтею 141 ЦПК передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про наданні правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо сторона належними і допустимими доказами доведе, що вона понесла витрати на правову допомогу, а саме: буде надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Такий же правовий висновок зробила Велика Палата ВС у справі № 755/9215/15-ц(постанова від 19.02.2020).

Також, слід звернути увагу суду на те, що адвокат, який надає квитанцію про оплату послуг адвокатського об`єднання, зобов`язаний долучити звіти бухгалтерського обліку свого адвокатського об`єднання. В звітах бухгалтерського обліку, зокрема, має бути чітко вказано, які саме кошти були отримані та як вони були розподілені, зазначаючи, що кошти відповідача були спрямовані на рахунок адвокатського об`єднання. Відсутність цієї інформації у звітах може підштовхувати до сумнівів щодо прозорості та легітимності фінансових операцій.

Так, до заяви про винесення додаткового рішення директором ТОВ «Будмакссервіс» долучено: копію додатку № 1 «Гонорар. Умови та порядок розрахунків» до договору про надання правової допомоги № 230 від 01.03.2023 року, копію ату виконаних робіт (наданих послуг) № 1 до договору про надання правової допомоги № 230 від 01.03.2023 року та докази надсилання копії заяви позивачу.

Інших доказів на підтвердження понесених витрат заявник не додає, що підтверджується копією заяви про винесення додаткового рішення та описом вкладення у цінний лист.

Згідно з п.п. 2.2.3 Договору про надання правничої допомоги, клієнт зобов`язаний оплачувати витрати, необхідні для виконання його доручень, а також винагороду (гонорар) за надання правової допомоги у порядку та строки обумовлені сторонами в договорі. Перелік послуг, їх вартість, порядок розрахунків, сум та інші аспекти виконання Договору визначаються Додатком № 1 «Гонорар. Умови та порядок розрахунків» до Договору.

Відповідно до п.п. 2.2.3 Договору про надання правничої допомоги Клієнт зобов`язаний оплачувати витрати, необхідні для виконання його доручень, а також винагороду (гонорар) за надання правової допомоги у порядку та строки обумовлені сторонами в договорі.

Відповідно до п. 4.2 Договору про надання правничої допомоги Клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди Адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків визначаються сторонами в додатках до цього договору.

Відповідно до п. 2 Додатку № 1 до Договору про надання правничої допомоги сума винагороди становить 80000,00 грн., що сплачується клієнтом Адвокату не пізніше 01.12.2024 року.

Проте, замовлення про надання послуг з представництва від 01.03.2023 року інформації про те, що Замовником були фактично здійснені будь-які платежі на користь Виконавця, або про те, що такі платежі будуть здійснені в майбутньому в певні строки. Не містять такої інформації і акт приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 83 ЦПК України, Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у - зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі доданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Варто зауважити, що відповідач не надав будь-яких доказів, що підтверджують факт оплати послуг Адвоката Поліщук Р.М., таких як: квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо, а отже фактично не підтвердив факт оплати коштів, тобто факт понесення ними судових витрат.

Таким чином, у випадку надання таких доказів лише суду, без направлення їх іншим учасникам справи, такі докази не можуть бути взяті до уваги судом в силу прямої заборони, закріпленої в ст. 83 ЦПК України.

Велика Палата Верховного суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 визначила докази, які необхідні для компенсації витрат на правничу допомогу: «На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги,(договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін..) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку(квитанція до прибуткового касового ордера,платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про відшкодування витрат на розгляд справи за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим: рішення у справах «Двойних проти України» (пункт 80) від 12 жовтня 2006 року. «Гімайдуліна і інші проти України» (пункт 34-36) від 10 грудня 2009 року, «East/West Alliance Limited» проти України» (пункт 268) від 23 січня 2014 року та інші. У рішенні «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.

Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином підстав для ухвалення додаткового рішення за заявою відповідача суд не вбачає, оскільки відповідач не надав достатні докази на підтвердження оплати юридичних послуг, не підтверджено факт здійснення оплати витрат на правничу допомогу, немає підстав для компенсації грошових коштів.

За таких обставин в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 133, 141, 270, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в ухваленні додаткового рішення усправі запозовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмаксервіс» про розірвання договору та стягнення грошових коштів.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.

Суддя О.Б. Тиханський