Ухвала

від 23.04.2024 по справі 1-259/11

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 1-259/11

Номер провадження 1-о/711/3/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2024 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі колегії:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши об`єднані заяви від 06.01.2022 та 15.08.2022 засудженого ОСОБА_6 про перегляд вироку Придніпровського районного суду м.Черкаси від 02.11.2011 за нововиявленими обставинами,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси перебувають на розгляді об`єднані заяви засудженого ОСОБА_6 від 06.01.2022 та 15.08.2022 про перегляд вироку Придніпровського районного суду м.Черкаси від 02 листопада 2011 року за нововиявленими обставинами, які ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 28.02.2023 року об`єднані в одне провадження.

В своїх заявах від 06.01.2022 та 15.08.2022 засуджений ОСОБА_6 , зазначає, що з метою реалізації свого конституційного права на судовий захист, звертається до Придніпровського районного суду м.Черкаси з заявою перегляд вироку Придніпровського районного суду м.Черкаси від 02.11.2011 року за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви від 06.01.2022 посилається на нововиявлені обставини, які на його думку, підтверджують наявність добросовісної судової помилки стосовно факту неправильного застосування норм кримінально - процесуального закону України при формуванні судової колегії суду першої інстанції на розгляд матеріалів кримінальної справи № 1-259/11. Так, 17.05.2011, до Придніпровського районного суду м.Черкаси надійшли матеріали кримінальної справи № 1-259/11 за його обвинуваченням у вчиненні інкримінованих злочинів передбачених ст.ст.187 ч.4; 115 ч.2 п.п.6, 12, 13; ст.ст: 15 ч.2; 115 ч.2 п.п.9, 12, 13 КК України.

Відповідно до положень розділу III глави 23 КПК України в редакції 1960 року, чинного станом на 17.05.2011, щодо кримінального провадження справ у суді першої інстанції, Придніпровським районним судом м.Черкаси кримінальну справу № 1-259/11 було призначено до попереднього розгляду.

Відповідно до регламентації норм процесуального закону ст.ст.3 ч.2; 16-2 ч.3; 17 ч.3; 258 КПК України (в ред.1960 року), передбачено: «При провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідної кримінальної справи. На розгляд певної категорії кримінальних справ за які законом передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, законом передбачено уповноважений суд у складі: - двох професійних суддів і трьох народних засідателів.

За наслідками попереднього розгляду судовою колегією Придніпровського районного суду м.Черкаси у складі суддів: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , народних засідателів: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ухвалене судове рішення ухвала від 09 червня 2011 року про призначення кримінальної справи № 1-259/11 до судового розгляду по сутті.

В подальшому, колегією у складі: головуючого судді ОСОБА_8 , суддів: ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , було розглянуто матеріали кримінальної справи № 1-259/11, та за результатами розгляду постановлено обвинувальний вирок від 02.11.2011 року Придніпровського районного суду м.Черкаси, про визнання його - ОСОБА_6 , винним в інкримінованих злочинах, з призначенням кримінального покарання у виді довічного позбавлення волі.

На вирок Придніпровського районного суду м.Черкаси від 02 листопада 2011 року він подав апеляцію з доповненнями до Апеляційного суду Черкаської області.

03 квітня 2012 року колегією суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Черкаської області постановлено ухвалу, якою залишено апеляційну скаргу з доповненнями подані ним без задоволення, а вирок без змін. На даний час йому стали відомі нововиявлені обставини у кримінальному провадженні, які об`єктивно існували в дійсності та мають істотне значення у справі та які самі по собі доводять неправильність вироку, у зв`язку з чим вирок підлягає перегляду і скасуванню.

Так, 24 вересня 2021 року ним подано заяву до Придніпровського районного суду м.Черкаси (дата реєстрації 28.09.2021) про запит інформації та отримано відповідь, згідно якої викладено письмову інформацію щодо народних засідателів, яких 17.05.2011 року було визначено автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи та за участі яких 09.06.2011 розпочався судовий розгляд справи.

Про зазначені нововиявлені обставини заявнику стало відомо 08.10.2021 року у відповіді в.о. голови Придніпровського районного суду м.Черкаси ОСОБА_13 від 06.10.2021 року №1.20/12/2021, отриману через адміністрацію ДУ «Черкаський слідчий ізолятор», вхідний номер 6483 від 07.10.2021.

Згідно вказаного листа йому повідомлено про те, що в кримінальній справі 1-259/11 за його обвинуваченням - не було прийнято рішення суду у період з 19.05.2011 по 24.06.2011 рік про відвід із складу суду народних засідателів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Також, йому повідомлено про те, що в кримінальній справі - не було прийнято рішення суду у період з 19.05.2011 по 24.06.2011 про те, щоб розглядати справу судом у складі трьох суддів.

Також цим листом призюмується, що судовий розгляд справи мав завершитися за участі народних засідателів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 відповідно до положень, які діяли до набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України, щодо участі народних засідателів» від 19.11.2011 № 3388. Даний лист був направлений йому суддею Придніпровського районного суду м.Черкаси ОСОБА_13 , яка брала участь в кримінальній справі в складі колегії суддів, яка постановила вирок.

Вважає, що зазначені нововиявлені обставини у кримінальному провадженні, які об`єктивно існували в дійсності та мають істотне значення у справі та які самі по собі доводять неправильність вироку, у зв`язку з чим вирок підлягає перегляду і скасуванню.

Покладаючись наюридичні фактита обставиниправового характерув аспекті:1.Процесуально-правового механізмурозгляду кримінальнихсправ всуді першоїінстанції,в частині:а)розподілу міжсуддями кримінальнихсправ досудового розглядуіз формуваннямуповноваженого складусуду;ст.ст.3ч.2;16-2ч.3;17ч.3КПК України(вред.1960р.);б)підготовчого провадженняв судіпо кримінальнійсправі;ст.ст:237;240;241;244;245;255;КПК України(в ред.1960р.);в)незмінності складусуду прирозгляді кримінальноїсправи;ст.258КПК України(в ред.1960р.);Юридичної необізнаностіпідсудного,тобто його- ОСОБА_6 ,та ненаданняналежної правовоїдопомоги зісторони професійногозахисника.

Вважає, що під час судового провадження по кримінальній справі № 1-259/11, мала місце добросовісна судова помилка в частині неправильного застосування судом процесуально - правової норми: ч.3 ст.17КПК Українив ред.1960р.,щодо законностіу формуванні уповноваженого складу суду першої інстанції на розгляд кримінальної справи № 1-259/11, по сутті. В наслідок чого мають місце правові наслідки: зокрема розгляду кримінальної справи № 1-259/11, по сутті та постановлення обвинувального вироку - незаконним складом суду; порушення права підсудного на захист, що у розумінні до вимог статті 6 Конвенції та положень процесуальних норм: ст.: 370 ч.2 п.п.2,3 КПК України в ред.1960 р.); ст.ст. 370 ч.2; 412 ч.2 КПК України (в ред.2012 р.), позбавляє вирок Придніпровського районного суду м.Черкаси від 02.11.2011 року, - гарантій законностіакта правосуддя,та встановлює,згідно п.5ч.2ст.459КПК України - нововиявлену обставину правового характеру, яка за своїм юридичним значенням у кримінальному процесі сама по собі доводить неправильність вироку суду першої інстанції, який належить переглянути для усунення істотних порушень норм права та конституційних і процесуальних порушень прав підсудного.

Крім того, на обґрунтування заяви від 15.08.2022 року засуджений вказує, що за результатами розгляду справи стосовно нього, був постановлений вирок від 02 листопада 2011 року, яким його визнано винним у вчиненні зазначених вище злочинів і призначено довічне позбавлення волі. В основу вироку суд поклав згадані показання ОСОБА_14 та вирок стосовно нього. Хоча суд вказав, що перевірив ці показання, однак він нічого не вказав про те, що їх було здобуто з грубим порушенням права на захист ОСОБА_14 .

У вироку суд навів показання дані ним у ході судового розгляду справи, в яких він не визнав вини у вчиненні зазначених злочинів та з яких вбачається, що з 31.08.2006 року по 16.02.2011 року він на території України не був і цих злочинів не вчиняв. У вироку суд також вказав, що доводи та покази ОСОБА_6 про непричетність його до вчинення інкримінованих йому органом досудового слідства злочинів суд оцінює критично і вважає їх неправдивими і розцінює їх як намагання підсудного уникнути відповідальності за скоєні ним злочини та, як один із шляхів обрання ним в якості свого захисту, оскільки такі доводи спростовуються наведеними вище у вироку доказами по справі.

Визнаючи його винним у даних злочинах, суд в основу вироку поклав пояснення жителів м.Ватутіно Черкаської області - ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , створеними особами Закутнім та Западня в ході оперативно-розшукових заходів, щодо встановлення можливого його знаходження у місті 14 жовтня 2006 року та продубльованими згодом слідчим прокуратури ОСОБА_18 при допиті їх як свідків у справі.

Зокрема, суд вказав, що його винність у вчиненні вказаних злочинів підтверджується показами свідка ОСОБА_15 , даними нею в ході досудового слідства, оголошеними та дослідженими в судовому засіданні, яка показала, що 14 жовтня 2006 року близько 18 години 30 хвилин в м.Ватутіне на вулиці Ювілейній, біля магазину «Ювілейний», вона бачила громадян ОСОБА_19 та ОСОБА_6 , яких знала візуально (т.2 а.с. 58-60); даними протоколу пред`явлення фотокарток для впізнання від 25 грудня 2006 року, згідно якого свідок ОСОБА_15 серед пред`явлених для впізнання фотокарток впізнала ОСОБА_19 та ОСОБА_6 пояснивши, що саме їх вона бачила 14 жовтня 2006 року близько 18 години 30 хвилин в м. Ватутіне Черкаської області (т.2 а.с. 61-63; 64-66); показами свідка ОСОБА_16 , даними нею в ході досудового слідства, оголошеними та дослідженими в судовому засіданні, яка показала, що вона працювала в 2006 році продавцем в магазині ПП « ОСОБА_20 », який знаходиться в м.Ватутіне Черкаської області. 15 жовтня 2006 року під час спілкування її з працівниками міліції, серед пред`явлених їй фотографій вона впізнала ОСОБА_6 . 14 жовтня 2006 року близько 20 години громадянин ОСОБА_6 в магазині, де вона працювала в м.Ватутіне, купував картку поповнення рахунку мобільного зв`язку (т.2 а. с. 127-128); показами ОСОБА_17 , даними нею в ході досудового слідства, оголошеними та дослідженими в судовому засіданні, яка показала, що вона працювала в 2006 році в ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який знаходиться в центрі АДРЕСА_1 . 13 жовтня 2006 року близько 23 години до ресторану заходили громадяни ОСОБА_19 та ОСОБА_6 . Раніше цих хлопців вона не знала, але впізнала їх по пред`явлених їй працівниками міліції фотографіях. ОСОБА_19 та ОСОБА_6 знаходилися в ресторані близько 20 хвилин, наскільки вона пам`ятає вони за столик не сідали, були в нормальному стані. Другий раз ОСОБА_19 та ОСОБА_6 заходили до ресторану 14 жовтня 2006 року близько 24 години, де пробули також близько 20 хвилин (т.2 а.с. 129-130).

Разом з тим, в ході судового розгляду було встановлено факт, що орган досудового слідства не документував у справі, які саме фотографії він надавав свідкам для впізнання, які саме умови впізнання ним створювалися для упізнувачів, чи дійсно серед фотографій наданих свідкам для впізнання була надана фотографія ОСОБА_6 , а не іншої особи. Викликаний у судове засідання слідчий прокуратури ОСОБА_18 для допиту у якості свідка, при собі доставив його та ОСОБА_19 фотографії, які нібито надавали працівники міліції і він свідкам, щоб особисто переконати суд у правомірності впізнання його свідками. Цей факт суд зазначив у вироку, який його переконав у впізнанні його свідками. При цьому самим свідкам ці фотографії показані не були. Чи саме ці фотографії їм показували чи інші, залишилося загадкою. Показами свідка ОСОБА_21 , даними ним в ході досудового слідства, оголошеними та дослідженими в судовому засіданні, який показав, що в жовтні 2006 року він працював охоронцем в ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_1 . Приблизно 13 жовтня 2006 року близько 22 години до ресторану заходили ОСОБА_6 та ОСОБА_19 . Вказаних хлопців він добре знав, так як разом з ними навчався в коледжі. В той вечір хлопці до нього не підходили і він з ними не розмовляв. Крім того, близько за тиждень до вчинення вбивства громадянина ОСОБА_22 він також бачив в ресторані ОСОБА_19 та ОСОБА_6 (т.2 а.с. 125-126). В ході судового розгляду справи були допитані у якості свідків - ОСОБА_16 , ОСОБА_21 та ОСОБА_15 , які доповнили свої показання іншими обставинами, та в наслідок безпосереднього допиту свідків судом були спростовані всі дані досудового слідства у справі про нібито його перебування 13 та 14 жовтня 2006 року у м.Ватутіне Черкаської області. Однак, доповнення своїх показань свідками суд розцінив як часткову зміну їх показів та зазначив, що він оцінює це критично і бере за основу покази даних свідків, які вони давали в ході проведення досудового слідства по справі, достовірність яких у нього не викликає сумніву. Крім того, правдивість показів вищевказаних свідків, які останні давали в ході проведення досудового слідства підтверджується показами свідка ОСОБА_23 , який являється слідчим прокуратури Звенигородського району Черкаської області і проводив безпосередньо їх допит в ході проведення досудового слідства, які були зафіксовані ним у відповідних протоколах. Крім того даний слідчий надав суду фотодокументи, на яких зображені фотографії ОСОБА_19 та ОСОБА_6 , які як пояснив свідок ОСОБА_18 , використовувалися оперативними працівниками УМВС під час розшуку останніх та які даний свідок надав для ознайомлення під час проведення ним допиту свідка ОСОБА_16 і остання підтвердила, що саме Тихолоза вона бачила, коли він 14.10.2006 року купував карту поповнення рахунку в магазині, де вона працювала в той час. Таким чином, його винуватість у вчиненні злочинів суд встановив на підставі даних показань свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_21 та ОСОБА_17 створених органом досудового слідства у справі щодо нібито його перебування 13 та 14 жовтня 2006 року в м.Ватутіне Черкаської області.

На сьогоднішній день йому стали відомі нововиявлені обставини у справі, які підтверджують його невинуватість у злочині щодо ОСОБА_24 та ОСОБА_25 . У зв`язку із цим обвинувальний вирок підлягає скасуванню, а в справі має бути постановлений виправдувальний вирок.

Так, 13 травня 2022 року через адміністрацію ДУ «Київський слідчий ізолятор» він отримав поштове відправлення від своєї дружини ОСОБА_26 за вхідним реєстраційним №127 від 13.05.2022 року, у якому були її лист та довідка, видана громадянином російської федерації індивідуальним підприємцем ОСОБА_27 від 12 червня 2019 року Вих.№ 12/06, підписана ним та скріплена його печаткою, 12 червня 2019 року засвідчена нотаріусом нотаріального округу м.Москви - ОСОБА_28 , яку зареєстровано в реєстрі за ІП-3457. Дана довідка надана ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 в тому, що він працював у «Індивідуального підприємця ОСОБА_27 » з 05 вересня 2006 року по 23 жовтня 2006 року на посаді вантажника-комплектувальника.

Ця довідка була знайдена його дружиною ОСОБА_26 у березні та квітні 2022 року, після чого скеровано йому. Вказана довідка підтверджує той факт, що він з 05 вересня 2006 року по 23 жовтня 2006 року перебував в росії, а тому не міг вчинити злочин вказаний у вироку.

Крім того, 02 липня 2013 року у місті Черкаси адвокатом ОСОБА_29 , отримано пояснення від ОСОБА_30 у яких він детально розповів про перебування його та ОСОБА_19 з початку вересня 2006 року в м.москва. Крім того, останній вказав, що приблизно восени 2006 року вказані пояснення він детально надав працівникам поліції.

На початку 2014 року ним було зроблено запит до Державної прикордонної служби України, у якому ставилось питання про надання наявної інформації, що зберігається в базі даних про перетин громадянином України Тихолозом ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , державного кордону України в період з 31 серпня 2006 по 14-30 жовтня 2006 року.

Відповідно до відповіді на даний запит, від 24.02.2014 року №254/Т-740 наданою Державною прикордонною службою України головним центром обробки спеціальної інформації, були отримані дані, що через пункт ОСОБА_32 31.08.2006 року о 17 год. 07 хв. ним здійснено виїзд з України до російської федерації.

Таким чином, звертає увагу, що в ході судового розгляду кримінальної справи стосовно нього у 2011 році, він не визнавав своєї вини у вчинені 14.10.2006 року у м.Ватутіне Черкаської області злочинів стосовно ОСОБА_24 та ОСОБА_25 та стверджував про ту обставину, що починаючи з 31.08.2006 року і до 16.02.2011 року його на території України не було.

Крім того, у справі він стверджував, що до пред`явлення йому звинувачень у цій справі, він нічого не знав про таких осіб, як ОСОБА_22 та ОСОБА_33 та, що такі особи проживають у м.Ватутіне Черкаської області, де вони проживають та чим займаються. Також він не знає, що сталося з ними 14.10.2006 року у квартирі ОСОБА_22 , як не знає ким міг бути скоєний напад на них.

31.08.2006 року о 17 год. 07 хв., він виїхав з України до російської федерації через пункт ОСОБА_32 , що підтверджується даними відповіді на його запит, від 24.02.2014 року №254/Т-740 наданою Державною прикордонною службою України головним центром обробки спеціальної інформації.

17.08.2007 року його було затримано у російській федерації та взято під варту, після чого на свободі він вже не був.

Наслідком в`їзду в Україну та потім знову виїзду мало б бути ще два записи у відповідній базі прикордонної служби України. Однак таких записів не має. Відсутність таких записів пояснюється тим, що він не в`їжджав в Україну після 31 серпня 2006 року.

Нововиявленими обставинами встановлено, що 05.09.2006 року в російській федерації він влаштувався працювати вантажником-комплектувальником до «Індивідуального підприємця ОСОБА_27 » по виробництву меблів на підприємство, яке знаходиться АДРЕСА_2 , де одночасно і проживав. На цьому підприємстві він працював та проживав до 23.10.2006 року, що підтверджується довідкою «Індивідуального підприємця ОСОБА_27 » від 12 червня 2019 року та поясненнями ОСОБА_34 від 02 липня 2013 року. Таким чином станом на 14.10.2006 року він на території України не знаходився, а перебував на території російської федерації, що підтверджується даними про його зайнятість з 05 вересня по 23 жовтня 2006 року на роботах з виробництва меблів в с.Литкіно Зеленоградського району Московської області російської федерації.

Також нововиявленими обставинами встановлено, що у зазначений період часу він часто спілкувався із ОСОБА_35 , що підтверджується його поясненнями, а також фотографіями, які суд при розгляді справи у 2011 році безпідставно не прийняв як вирішальні докази, що підтверджують його алібі на 14 жовтня 2006 року. В сукупності нововиявлені обставини підтверджують невинуватість його у вчиненні злочинів стосовно ОСОБА_22 та ОСОБА_36 .

Крім того, нововиявленими обставинами встановлено, що про ці обставини було відомо органу досудового слідства, який у м.москва здійснив допит ОСОБА_34 . Разом з тим суд про ці обставини не знав, оскільки орган досудового слідства приховав їх від суду.

Вважає, що на сьогоднішній день можна стверджувати, що його винуватість у вчиненні злочинів суд помилково встановив на підставі даних показань свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_21 та ОСОБА_17 створених органом досудового слідства у справі щодо нібито його перебування 13 та 14 жовтня 2006 року в м.Ватутіне Черкаської області. З боку суду неправильними були дії брати за основу покази даних свідків, які вони давали в ході проведення досудового слідства по справі. Правильним було взяти за основу показання цих свідків отримані судом при безпосередньому їх допиті в ході судового розгляду.

Посилання суду у вироку на показання ОСОБА_23 , який являється слідчим прокуратури Звенигородського району Черкаської області і проводив безпосередньо допит свідків в ході проведення досудового слідства, які були зафіксовані ним у відповідних протоколах, для підтвердження правдивості показань свідків є безпідставними, оскільки ОСОБА_23 є службовою особою, яка була зацікавлена у результатах справи. Тому показання ОСОБА_23 не можуть мати доказової сили у справі, для доведення його вини.

Оскільки про дані обставини суд не знав, за правилами встановленими вимогами статті 459 КПК України, станом на сьогодні вони визнаються нововиявленими обставинами на підставі яких має бути переглянуто вирок.

Крім того, по кримінальній справі саме дані досудового слідства про перебування його 13/14 жовтня 2006 року у м.Ватутіне Черкаської області, на думку суду, нібито доводять його вину у скоєнні злочину стосовно ОСОБА_22 та ОСОБА_36 . Оскільки, нововиявлені обставини спростовують ці дані, вони підтверджують невинуватість засудженого, тобто його, у вчиненні злочинів.

Крім того, зазначив, як на нововиявлені обставини пояснення свідка ОСОБА_37 , які надані ним адвокату ОСОБА_7 . Наразі свідок проживає в Польщі, проте за вимогою суду може надати особисті пояснення. Згідно вказаних пояснень, останній зазначає, що влітку 2006 року він після випадкової зустрічі Тихолоза С у Звенигородці, на його прохання відвіз його до ОСОБА_38 . ОСОБА_39 мав при собі велику спортивну сумку. У ОСОБА_40 він побачив ОСОБА_41 , якого також знав та ще якогось хлопця. З розмови з ОСОБА_31 він зрозумів, що вони зібралися їхати до росії на заробітки, але перед цим, їм треба до Одеси. На прохання ОСОБА_42 і ОСОБА_43 , відвіз їх до Одеси на своєму авто Ford Sierra. З ними їхав і той хлопець, що був у ОСОБА_40 . В Одесі він відвіз хлопців до вказаного ними місця, після чого попрощалися і ОСОБА_44 дав йому гроші за те що він їх привіз, на бензин, а також дав гроші та попросив їх передати ОСОБА_45 , таксисту зі ОСОБА_46 , що він пізніше і зробив. Після того, як він повернувся до Звенигородки, через деякий час йому стало відомо, що ОСОБА_47 та ОСОБА_41 розшукують за вбивство у ОСОБА_48 , але він про це нічого не знав і від них нічого не чув. Пам`ятає, що через деякий час давав пояснення працівникам міліції з приводу цієї поїздки і свого автомобіля на якому він їх відвозив. Пройшло небагато часу, як він відвіз хлопців в Одесу і йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_44 . Він розповів, що разом з ОСОБА_49 знаходяться в москві, що у них все в порядку і вони там працюють. Він розповів Тихолозу, що їх розшукує міліція за вбивство в ОСОБА_48 . В подальшому ОСОБА_44 та ОСОБА_50 телефонували йому кожної неділі та цікавились чи їх розшукує, але нічого нового він їм повідомити не міг. Пам`ятає, що коли у ОСОБА_51 застрелили чоловіка, що займався обміном валюти, про це знали всі у ОСОБА_51 і Звенигородці. У цей день багато його знайомих питали у нього чи він чув, що сталося у Ватутіно, він відповідав що чув. Деякі казали, що з ними мали розмову працівників міліції, питали чи давно вони бачили ОСОБА_42 і ОСОБА_43 . Він знав, що хлопці у ОСОБА_52 і не розумів до чого тут вони за день до того коли сталося вбивство у Ватутіно, точної дати не пам`ятає, йому телефонував ОСОБА_44 , як і раніше з російського номера і як завжди цікавився новинами їх розшуку по Черкасам. Додати йому було нічого і за вбивство в місті Ватутіно на час розмови він ще нічого не знав. Згодом йому стало відомо, що у вбивстві чоловіка в місті ОСОБА_51 обвинувачується ОСОБА_44 та ОСОБА_50 , по місту висіли розклеєні листівки, які на це вказували. Особисто для себе він розумів, що це неможливо, так як знав що вони знаходяться в москві, знав не тільки від Тихолоза, а й від ОСОБА_53 , жителя міста ОСОБА_54 , що товаришував з Тихолозом і ОСОБА_49 , який розповідав, що хлопці у москві і що їм там допоміг влаштуватися ОСОБА_55 , також житель ОСОБА_46 , який проживав на той час у москві. З часу останньої розмови між мною та Тихолозом про яку він вказав вище, останній не телефонував мені більше. Тому, він ще раз повторює, - ОСОБА_56 злочин у Ватутіно не вчиняв, бо в час його скоєння був у росії, про що мені було відомо. Також просить допитати його, як свідка під час розгляду справи про відомі йому обставини, щодо непричетності Тихолоза до скоєння злочинів у м.Ватутіне у 2006 році.

Вважає, що пояснення свідка ОСОБА_37 є нововиявленими обставинами, які чітко підтверджує той факт, що в день вбивства, за яке його визнано винним він перебував поза межами України, а саме в росії в москві.

Враховуючи викладене просить суд скасувати вирок Придніпровського районного суду м.Черкаси від 02.11.2011 року та постановити новий вирок, яким виправдати його за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187; ч.2 п.п.6, 12, 13 ст.115; ч.2 ст.15, ч.2 п.п.9, 12, 13 ст.115 КК України по епізоду розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_22 , його умисному вбивстві з корисливих мотивів, та замаху на вбивство потерпілого ОСОБА_57 з метою приховати вищевказані злочини, що мали місце 14 жовтня 2006 року в м.Ватутіне Черкаської області.

Під час судового засідання засуджений ОСОБА_6 підтримав свої заяви та просив задовольнити в повному обсязі. Пояснив, що вважає незаконним саме винесення вироку колегією суддів в складі трьох суддів, а не складом суду присяжних в складі двох суддів та трьох народних засідателів, про що на його думку свідчить відповідь судді Придніпровського районного суду м.Черкаси ОСОБА_13 від 06.10.2021 р. № 1.20/12/2021, згідно якої встановлено, що в кримінальній справі 1-259/11 за його обвинуваченням - не було прийнято рішення суду у період з 19.05.2011 по 24.06.2011 рік про відвід із складу суду народних засідателів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , та в цей період не було прийнято рішення суду про те, щоб розглядати справу судом у складі трьох суддів.

Крім того просив, врахувати той факт, що 13.05.2022 з листа його дружини ОСОБА_58 йому стало відомо про існування довідки, виданої громадянином російської федерації «Індивідуальним підприємцем ОСОБА_27 » від 12 червня 2019 року Вих.№ 12/06, яка підписана останнім та скріплена його печаткою, 12 червня 2019 року засвідчена нотаріусом нотаріального округу м.москви - ОСОБА_28 , яку зареєстровано в реєстрі за ІП-3457. Дана довідка свідчить про те, що він - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія паспорта НОМЕР_1 , виданий Звенигородським РВ УМВС 16.01.1997 року, працював у «Індивідуального підприємця ОСОБА_27 » з 05 вересня 2006 року по 23 жовтня 2006 року на посаді вантажника-комплектувальника. Вважає, що вказана довідка підтверджує його свідчення та свідчення ряду свідків, про відсутність його в Україні в день вчинення злочину за який його засуджено, а тому вважає, що вказана обставина є нововиявленою обставиною, на підставі якої вирок має бути скасований, а справа переглянута. Крім того, вважає, що факт його перебування в день вчинення злочину за який його засуджено, поза межами України, а саме в росії, підтверджують також покази свідків ОСОБА_30 та ОСОБА_37 , які чітко вказують на вказаний факт, та готові свідчити в суді за необхідності.

Захисник ОСОБА_7 доводи заяв про перегляд вироку Придніпровського районного суду м.Черкаси від 02.11.2011 року за нововиявленими обставинами підтримав та просив суд задовольнити заяви засудженого ОСОБА_6 з підстав, зазначених останнім.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяв ОСОБА_6 про перегляд вироку Придніпровського районного суду м.Черкаси від 02.11.2011 року за ст.ст.187 ч.4, 115 ч.2 п.п. 6, 12, 13, ст.ст. 15 ч.2; 115 ч.2 п.п.9,12,13 КК України за нововиявленими обставинами.

В судовому засіданні за клопотанням сторони захисту, в якості свідка допитаний ОСОБА_59 , який надав суду пояснення, що він є батьком ОСОБА_6 , якого в 2011 році разом з ОСОБА_49 було етаповано з росії до України у зв`язку із проведенням слідства, в якому вони були підозрюваними. Проте, достеменно знаючи, що його син не може бути причетним до інкримінованих йому злочинів, оскільки в момент їх вчинення, він перебував за межами України та працював в рф у приватного підприємця ОСОБА_27 , тому через спільних знайомих, відшукавши контакті дані ОСОБА_60 , тривалий час намагався з ним зв`язатись. Коли він зв`язався із ОСОБА_61 , то попросити в нього документ, який підтверджує факт працевлаштування та тривалість роботи ОСОБА_6 у даного підприємця, на що останній погодився та попросив надати йому адресу на яку слід вислати вказаний документ. Проте, тривалий час вказаний документ не був надісланий ОСОБА_62 . За цей час, його сину вже було висунуте обвинувачення, завершене слідство та справа була розглянута судом. Якось в 2019 році, перебираючи документи, він випадково знайшов контактні дані ПП ОСОБА_60 і вирішив знову з ним зв`язатись та запитати, що стало перепоною для надання довідки про працевлаштування його сина. Зв`язавшись з ОСОБА_61 , він від нього дізнався, що останній загубив контактні дані (номери телефону та адресу) ОСОБА_63 , а тому не міг з ним зв`язатись та видати запитуваний документ, але пообіцяв це зробити. І влітку 2019 року ОСОБА_59 отримав запитуваний документ від ОСОБА_60 . В дане судове засідання він з`явився з метою передачі вказаного документу суду. Потім цей документ лежав вдома серед інших важливих документів, про нього вже всі забули і через три роки його випадково знайшла невістка, яка зазначила, що вказана довідка має вагоме значення, тому сфотографувала її.

В ході судового розгляду було задоволено клопотання прокурора ОСОБА_5 про надання тимчасового доступу до речей та документів та колегією суддів винесено відповідну ухвалу. На виконання ухвали Придніпровського районного суду м.Черкаси від 20.02.2024 прокурором ОСОБА_5 проведено тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться у володінні нотаріуса ОСОБА_64 , що перебуває в АДРЕСА_3 . В ході слідчої дії 29.02.2024 року ним в місті Києві було здійснено відповідну процесуальну дію та вилучено документи згідно додатків, такий протокол на двох аркушах та опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали суду про тимчасовий доступи до речей і документів від 29.02.2024, згідно якого у приміщенні офісу приватного нотаріуса ОСОБА_64 , вилучено копію наявної у неї інформації в паперовому вигляді на 4-х арк. Зокрема протоколу про тимчасовий доступ до речей та документів від 29.02.2024 на 2-х арк. Та інформації наданої нотаріусом, згідно якої остання більш детально роз`яснила про порядок зберігання у неї відповідних документів та справ, яку виклала в паперовому вигляді на 2-х арк. Та, відповідно, копія нотаріальної справи № 02-33 том 3, в якій зазначено про те, коли здійснювалася процесуальна дія нотаріусом та хто до неї звертався. До неї саме зверталася ОСОБА_65 , яка є перекладачем тієї інформації та довідки, яка була долучена свідком ОСОБА_66 , батьком засудженого у попередніх засіданнях, а також ним було відібрано пояснення у ОСОБА_64 , яка виклала наступну інформацію в письмовому вигляді. Вказані матеріали були долучені до матеріалів кримінального провадження.

Крім того, за клопотанням прокурора в судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_67 , яка в режимі відеоконференції надала пояснення, що вона працює, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Печерський район. Остання надала пояснення, що дійсно 18.06.2019за р.№4834, вона вчинила нотаріальну дію, а саме засвідчення справжності підпису перекладача ОСОБА_68 на перекладі з російської мови на українську мову довідки про те, що ОСОБА_6 дійсно працює в Індивідуального підприємця ОСОБА_27 з 05.09.2006р. на посаді вантажника-комплектувальника, вих.№ 12/06 від 12.06.2019р, у зв`язку з чим повідомила: ОСОБА_69 , як перекладач з російської мови, часто залучалась до перекладів документів, які приносили клієнти у бюро перекладів, з яким вона досі співпрацює. У2019році вони орендували офіс в готелі Мир на тому ж поверсі (2-й поверх), де був і її офіс. Адміністратор бюро перекладів - ОСОБА_70 , тел. НОМЕР_2 . У неї є актуальні контактні дані ОСОБА_71 , а також є запис, хто звертався за перекладом оригіналу запитуваного документу. Їй відомо, що відповідно до тих записів, з оригіналом описаної вище довідки звернувся чоловік на ім`я ОСОБА_72 та надав для зв`язку контактний номер телефону НОМЕР_3 . Не може стверджувати, проте допускає, що оригінал документа могла принести саме особа на ім`я ОСОБА_72 . Оскільки з практики досить часто оригінали не залишають в бюро перекладів, а приносять безпосередньо для засвідчення. На сьогоднішній день, бюро перекладів продовжує працювати та знаходиться в готелі «Мир» на АДРЕСА_4 . Контактний телефон бюро перекладів, який вона надавала в поясненнях є дійсним та актуальним. Також свідок підтвердила, що відповідно до ухвали суду прокурором ОСОБА_5 було здійснено процесуальну дію, а саме тимчасовий доступ до документів, які знаходилися у неї. В ході процесуальної дії, яка відбувалася вона дійсно надавала доступ до записів реєстрів, шляхом здійснення фотокопії відповідної сторінки запису.

Заслухавши доводи учасників провадження, пояснення свідків, дослідивши письмові матеріали кримінальної справи №1-279/11 Придніпровського районного суду м.Черкаси, заяви засудженого ОСОБА_6 та додані до них матеріали, колегія суддів дійшла наступних висновків:

Особливістю провадження у кримінальних справах за нововиявленими обставинами є те, що воно здійснюється у зв`язку з виявленням таких обставин, які або виникли вже після розгляду кримінального провадження або існували на момент цього розгляду, однак вони не були відомі суду та особі, яка звертається із заявою.

Згідно зі ст.459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Вказаний перелік є вичерпним.

Отже, обов`язковою умовою розгляду справи за нововиявленими обставинами є те, що обставини, які наводяться як підстава для поновлення справи, повинні бути абсолютно новими, раніше невідомими слідчим органам і суду, такими, що у матеріалах справи не висвітлені і потребують окремого розслідування.

Згідно зі статтею 462 КПК заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами повинна відповідати ряду формальних вимог, у тому числі містити вказівку на обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, а також обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.

Відповідно до ст.466 КПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для кримінального провадження в суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

Пунктами 8,15, 16 Розділу ХІ Перехідних положень КПК України (2012 року) передбачено, що допустимість доказів отриманих до набрання чинності цим кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності. Апеляційні та касаційні скарги, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у кримінальних справах, які були розглянуті до набрання чинності цим Кодексом, або у справах, розгляд яких не завершено з набранням чинності цим Кодексом, подаються і розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом. Клопотання про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, подані відповідним прокурорам до дня набрання чинності цим Кодексом, розглядаються та подаються ними до суду в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом. Заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, подані до суду до дня набрання чинності цим Кодексом, а також заяви, подані прокурорами відповідно до абзацу першого цього пункту після набрання ним чинності, розглядаються відповідними судами у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до п.7 роз`яснень Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у листі за вих.№ 223-1735/0/0-12 від 26.11.2012 року, заяви (клопотання) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, подані учасниками процесу (судового провадження) безпосередньо до суду після набрання чинності 20.11.2012 року нового КПК України, розглядаються судом у порядку, визначеному главою 34 цього Кодексу.

Глава 34 Кримінального процесуального кодексу України передбачає особливий вид провадження - провадження за нововиявленими обставинами.

В судовому засіданні встановлено, що 17.05.2011 до Придніпровського районного суду м.Черкаси надійшли матеріали кримінального справи № 1-259/11 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів передбачених ст.ст.187 ч.4; 115 ч.2 п.п.6, 12, 13; ст.ст. 15 ч.2; 115 ч.2 п.п.9,12,13 КК України.

В своїй заві від 06.01.2022 засуджений ОСОБА_6 посилається, як на нововиявлену обставину на довідку від 06.10.2021 номер 1.20/12/2021 за підписом в.о. голови Придніпровського районного суду м.Черкаси ОСОБА_13 , яка на його думку свідчить, що в кримінальній справі 1-259/11 за обвинуваченням ОСОБА_6 не було прийнято рішення суду у період з 19.05.2011 по 24.06.2011 рік про відвід із складу суду народних засідателів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та не було прийнято рішення суду, щоб розглядати справу судом у складі трьох суддів, не знайшла свого правового підтвердження.

Так в судовому засіданні безпосередньо досліджена вказана довідка на яку вказує заявник та встановлено, що дійсно 06.10.2023 за № 1.20/12./2021 в Черкаський слідчий ізолятор для засудженого ОСОБА_6 було направлено відповідь на його заву від 24.09.2021, в якій вказано, що в матеріалах кримінальної справи № 1-259/11 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.4 ст.187, п.п.6, 12, 13 ч.2 ст.115, п.п. 9, 12, 13 ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 115 КК України відсутнє рішення прийняте у період з 19.05.2011 по 24.06.2011 про відвід із складу суду народних засідателів та визначення колегії суддів у складі трьох осіб незалежно від наявності клопотання підсудного про такий розгляд, оскільки відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінально - процесуального кодексу України щодо участі народних засідателів» №3388- VI від 19.05.2011, який набрав чинності 12.06.2011 (19.11.2012 втрата чинності) - судовий розгляд кримінальних справ, розпочатий до моменту набрання чинності цим Законом за участю народних засідателів, завершується відповідно до положень, які діяли до набрання чиності цим Законом.

Суд звертає увагу, що відповідно до розділу III глави 23 КПК України (в редакції 1960 року), чинного станом на 17.05.2011, кримінальну справу № 1-259/2011 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів передбачених ст.ст.187 ч.4; 115 ч.2 п.п. 6, 12, 13; ст.ст. 15 ч.2; 115 ч.2 п.п.9,12,13 КК України - призначено до попереднього розгляду.

Відповідно до вимог ст.ст.3 ч.2; 16-2 ч.3; 17 ч. 3; 258 КПК України (в ред.1960 року який діяв до 19.05.2011), - при провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідної кримінальної справи. На розгляд певної категорії кримінальних справ за які законом передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, законом передбачено уповноважений суд у складі: - двох професійних суддів і трьох народних засідателів.

За наслідками попереднього розгляду судовою колегією у складі: - суддів: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , народних засідателів: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 прийнято судове рішення - ухвала від 09 червня 2011 року Придніпровського районного суду м.Черкаси про призначення кримінальної справи № 1-259/2011 до судового розгляду по сутті на 24.06.2011.

Відповідно до Закону України від 19.05.2011 року № 3388-VІ в КПК України внесено зміни, щодо участі народних засідателів, зокрема в ч.2 ст. 15 КПК України (в ред. 1960 року).

Таким чином, відповідно до ч.2 ст.17 КПК України (в ред. 1960 року N 3388-VI від 19.05.2011) - кримінальні справи про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, розглядаються в суді першої інстанції колегіально судом у складі трьох осіб, якщо підсудний заявив клопотання про такий розгляд, а про злочини, за які законом передбачена можливість призначення покарання у виді довічного позбавлення волі, - у складі трьох осіб незалежно від наявності клопотання підсудного про такий розгляд.

Враховуючи тойфакт,що судовийрозгляд кримінальноїсправи №1-259/11,який булопризначено на24.06.2011,фактично нерозпочато,а томусудом навиконання вимогч.2ст.17КПК України(вред.1960року № 3388-VI від 19.05.2011) визначено колегію в складі трьох осіб незалежно від наявності клопотання підсудного про такий розгляд.

Згідно автоматичного розподілу судових справ між суддями, визначено колегію суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_8 , суддів: ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , якими і було розглянуто матеріали кримінальної справи № 1-259/11, та за результатами розгляду постановлено обвинувальний вирок від 02.11.2011 року Придніпровського районного суду м.Черкаси.

Ухвалення рішень про відвід із складу суду народних засідателів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ухваленнярішення пророзгляд справисудом ускладі трьохсуддів чинним законодавством не передбачена, а тому вказані рішення відсутні, про що і повідомлено засудженого.

Прийняте рішення (вирок) у вказаному складі було предметом розгляду суду апеляційної інстанції, неповноважність складу колегії не була констатована під час такого.

В своїй заві від 15.08.2022 року засуджений ОСОБА_6 посилається, як на нововиявлену обставину факт існування довідки, виданої громадянином російської федерації індивідуальним підприємцем ОСОБА_27 від 12 червня 2019 року Вих.№ 12/06, яка підписана останнім та скріплена його печаткою, 12 червня 2019 року засвідчена нотаріусом нотаріального округу м.Москви - ОСОБА_28 , яку зареєстровано в реєстрі за ІП-3457, яка на його думку свідчить про те, що він - ОСОБА_6 , працював у «Індивідуального підприємця ОСОБА_27 » з 05 вересня 2006 року по 23 жовтня 2006 року на посаді вантажника-комплектувальника. Вважає, що вказана довідка підтверджує його свідчення та свідчення ряду свідків, про відсутність його в Україні в день вчинення злочину за який його засуджено, а тому вважає, що вказана обставина є нововиявленою обставиною, на підставі якої вирок має бути скасований, а справа переглянута.

В розпорядження суду засудженим дійсно надана копія довідки від 26.08.2022 згідно якої встановлено, що вона видана громадянином російської федерації індивідуальним підприємцем ОСОБА_27 від 12 червня 2019 року Вих.№ 12/06, яка підписана останнім та скріплена його печаткою, 12 червня 2019 року засвідчена нотаріусом нотаріального округу м.Москви - ОСОБА_28 , яку зареєстровано в реєстрі за ІП-3457.

На думку колегії суддів, вказана довідка може свідчити лише про факт прийняття ОСОБА_6 на роботу, проте не вказує про його фактичне перебування за місцем роботи у вказаний період. Крім того, згідно вказаної довідки не можливо встановити час перебування на робочому місці останнього, час його можливої відпустки, визначення робочих та вихідних днів, можливе перебування на лікарняному та інше.

Дана позиція узгоджується із інформацією, яку повідомляв ОСОБА_6 у судовому засіданні при розгляді кримінальної справи по суті, щодо його перебування в росії, однак, спростовується сукупністю досліджених доказів, зокрема показами свідків.

Посилання засудженого, як на нововиявлену обставину, на довідку Державної прикордонної служби України від 24.02.2014 року № 254/Т-740, про перетинання громадянина України ОСОБА_73 кордону в період 31.08.2006 по 14-30 жовтень 2006, згідно якої останній 31.08.2006 о 17 год. 07 хв., виїхав з України до російської федерації через пункт ОСОБА_32 , та на його думку свідчить про його відсутність в межах України під час вчинення злочину, вказаного в вироку від 02.11.2011 року, колегія оцінює критично, оскільки з вказаної довідки не можливо чітко вказати по який час взяті статистічні дані, оскільки в ній вказано час опрацювання інформації за період 31.08.2006 року по 14-30 жовтня 2006, яку однозначно не можна трактувати, як чітко визначений проміжок часу, адже є не зрозумілим, який саме період жовтня місяця 2006 року в ній зазначено, а тому колегія суддів не приймає вказаний факт, як нововиявлену обставину.

Щодо невідповідності показів свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_21 даних під час досудового слідства та в ході судового розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що під час розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_6 вказані свідки були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів, а їх покази були досліджені та їм була надана оцінка при ухваленні вироку.

Щодо показів свідків ОСОБА_30 та ОСОБА_74 , на які посилається засуджений в своїй заяві про нововиявлені обставини, колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки при їх отриманні особи не попереджені про відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, крім того вони знали про розгляд справи стосовно ОСОБА_6 в суді, проте покази надали лише зараз.

Оцінюючи як доказ заяву ОСОБА_74 , яка надіслана на адресу суду з м.Варшава, Польщі, в якій викладені обставини, щодо подій, які відбувалися у 2006 році за участю ОСОБА_6 , суд не приймає до уваги, оскільки не є можливим встановити достовірність зазначених в ній пояснень та особу, яка їх надала. Суд зауважує, що засуджений та його захисник не наполягали на безпосередньому допиті свідка ОСОБА_74 в судовому засіданні, оскільки останній перебуває за кордоном, а саме в Польщі.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на той факт, що судом було вжито всіх необхідних заходів для реалізації права засудженого ОСОБА_6 на захист, шляхом задоволення клопотання останнього про допит в якості свідка ОСОБА_75 . З метою підтвердження показів наданих стороні захисту, свідка ОСОБА_30 неодноразово було викликано до суду для дачі ним пояснень, проте останній під різними приводами не з`являвся. Крім того, за заявою ОСОБА_30 неодноразово виносилися ухвали для допиту останнього в режимі відеоконференції, в зв`язку з чим бронювалися майданчики в Личаківському районному суді м.Львів, проте ОСОБА_76 в засідання не з`явився.

Розглядаючи позицію засудженого ОСОБА_6 , щодо роз`єднання його заяв за нововиявленими обставинами, які були об`єднані в одне провадження та передачу заяви від 06.01.2024 (дата надходження до суду 12.01.2022) до Черкаського апеляційного суду для її розгляду по суті, оскільки відповідно до ч.1 ст.463 КПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин, а таким судом, на його думку, є саме Черкаський апеляційний суд, колегія роз`яснює, що своєю мотивованою ухвалою від 26.10.2023 вказане клопотання вирішувалося та в його задоволенні було відмовлено. Крім того, суд зауважує, що у відповідності до ч.4 ст.33 КПКП України, кримінальне провадження за нововиявленими обставинами здійснюється судом, який ухвалив рішення, що переглядається. Оскільки в своїй заяві від 06.01.2022 (дата надходження до суду 12.01.2022) засуджений ОСОБА_6 ставить питання про перегляд вироку Придніпровського районного суду м.Черкаси від 02.11.2011, ставлячи під сумнів саме вирок першої інстанції, за таких обставин заява засудженого ОСОБА_6 підсудна саме Придніпровському районному суду.

При розгляді заяв ОСОБА_6 , колегія суддів приймає до уваги позицію викладену в рішенні ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року у справі «Праведна проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення від 06 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), якого вбачається, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

У пункті 33 рішення від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) ЄСПЛ зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява № 28342/95, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, тому сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/39; у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04).

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені ОСОБА_6 обставини не можуть вважатися нововиявленими за своїм визначенням, не впливають на правильність вироку Придніпровського районного суду м.Черкаси від 02.11.2011 та не мають істотного значення для правильного вирішення спору, а тому заяви засудженого не підлягають до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 372, 376 ч.2, 459, 467 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

В задоволенні об`єднаних заяв засудженого ОСОБА_6 про перегляд вироку Придніпровського районного суду м.Черкаси від 02.11.2011 за нововиявленими обставинами відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси на протязі семи днів з дня її оголошення, а засудженим ОСОБА_6 в такий же строк з моменту отримання копії ухвали.

Головуючий: ОСОБА_1

судді: ОСОБА_3

ОСОБА_2