Постанова

від 23.04.2024 по справі 2-360/12

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/669/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №2-360/12 Категорія: на ухвалу ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І., Новікова О.М., Сіренка Ю.В.,

секретар Широкова Г.К.

учасники справи:

заявник - ОСОБА_2 ;

боржник - ОСОБА_3 ;

особа, що подала апеляційну скаргу -представник ОСОБА_2 адвокат Довженко Валерій Іванович,

розглянувши увідкритому судовомузасіданнівпорядку спрощеногопозовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Довженка Валерія Івановича на ухвалу Тальнівського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2024 року у справі за заявою ОСОБА_4 , боржник ОСОБА_3 про видачу дубліката виконавчого листа,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2023року ОСОБА_4 , від імені якої діє адвокат Довженко В.І., звернулась в суд із заявою про видачу дубліката виконавчого документа.

Заява обгрунтована тим, що рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 25.12.2012 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 борг в розмірі 44000 грн. На підставі даного рішення 11.02.2013 рокустягувачу було видано виконавчий лист № 2-360/12. Даний виконавчий лист стягувачем своєчасно було подано до відділу ДВС для примусового виконання.

На підставі даного виконавчого листа постановою державного виконавця Тальнівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції Черкаської області від 04.07.2016 року відкрите виконавче провадження № 51559656.

В подальшому постановою старшого державного виконавця Тальнівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаської області від 22.06.2017 року зазначений виконавчий лист повернуто стягувачу. Але копію даної постанови разом з виконавчим листом стягувач не отримувала, а тому вважала, що виконавче провадження здійснювалося. Про факт прийняття даної постанови та про її зміст стягувачу стало відомо тільки 22.06.2023 року після звернення до державного виконавця із клопотанням про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Після отримання вказаної постанови про повернення виконавчого листа стягувачу ОСОБА_4 звернулася до Тальнівського районного суду Черкаської області із скаргою на дану постанову. Під час розгляду даної скарги стало відомо, що паперові матеріали виконавчого провадження № 51559656 були знищені у зв`язку зіспливом строків зберігання.

Оскільки на даний час оригінал виконавчого листа втрачено у зв`язку із знищенням виконавчого провадження, а докази надіслання його стягувану відсутні, тому заявниця просила суд видати дублікат виконавчого листа № 2-360/12, виданого Тальнівського районним судом Черкаської області 11.02.2013 року, так як документ втрачений з поважних причин. Також в заяві просить, що в разі, якщо суд буде вважати, що стягувачем пропущений строк на видачу дублікату виконавчого листа, вирішити питання про продовження цього строку, або про його поновлення.

Ухвалою Тальнівського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2024 року заяву залишено без розгляду.

Ухвала мотивована тим, щооскільки матеріали виконавчого провадження були знищені, то суд не має об`єктивної можливості пересвідчитись в обґрунтованості доводів заявниці про те, що виконавчий лист їй не був направлений рекомендованим поштовим відправленням та що саме з цієї причини остання своєчасно не звернулась до суду за захистом своїх прав.

Також за наявними матеріалами справи не прослідковується вчинення заявницею будь-яких активних дій, спрямованих на реальне виконання виконавчого документа, відсутні будь-які відомості про те, що заявниця протягом шести років будь-яким чином цікавилась ходом виконання чи ознайомлювалась з матеріалами виконавчого провадження.

Крім того, у своїй заяві заявниця одночасно стверджує про дотримання строку та на можливість продовження цього строку або його поновлення, що не може розглядатись як клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, оскільки в порушення принципу диспозитивності вимагає від суду фактично самостійно ставити питання, ініціювання якого знаходиться у виключній компетенції заявника.

Також суд зауважує, що нормами чинного законодавства України передбачена лише можливість поновлення пропущених строків пред`явлення виконавчого листа до виконання та не передбачено можливості продовження чи поновлення строку на видачу дубліката виконавчого листа, як зазначено у заявлених ОСОБА_4 вимогах.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції представник ОСОБА_2 адвокат Довженко В.І. подавапеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що суд першої інстанції відмовив в задоволенні заяви з формальних причин,просить скасуватиухвалу таухвалити рішення яким заяву задовольнити.

В апеляційній скарзі вказує, що за змістом заяви вбачається, що заявниця просить видати їй дублікат виконавчого листа, строк на пред`явлення якого пропущений, у зв`язку з чим і просить поновити або продовжити цей строк з оглядом на викладені в заяві обставини. Тому, використання заявницею в прохальній частині формулювання про вирішення питання про продовження або поновлення цього строку, стосувалося саме про продовження або поновлення строку на пред`явлення дубліката виконавчого листа до виконання, оскільки заявниця до суду зверталася зі своєю заявою саме для того, щоб отриманий дублікат виконавчого листа, який можна пред`явити до виконання.

Також посилається на Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" щодо продовження процесуальних строків на строк дії карантину та Закон України від 18 червня 2020 року № 731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" щодо поновлення процесуальних строків пропуски якихзумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Крім того наголошує, що підпунктом 4 пункту 10-2 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року №3275-IX, строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року продовжено строком на 90 діб.

У відзивіна апеляційнускаргу представникборжника ОСОБА_3 адвокат КоваленкоТ.Б.просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі ухвалу районного суду.

Вказує, що заявник не надав жодних доказів того, що оригінал виконавчого листа втрачено.

Зазначає, що посилання стягувача про відновлення пропущеного строку або його продовження для видачі дублікату виконавчого листа в зв`язку з введення карантину та військового стану як поважною причиною пропущеного строку - є безпідставним, оскільки: Відповідно до постанови КЦС від 18.01.2022 у справі №370/522/16-ц, суд дійшов висновку, що сам факт запровадження карантину не свідчить про безумовне поновлення пропущеного процесуального строку без наведення заявником негативних обставин, які зумовлені карантинними обмеженнями і були перешкодою для вчинення процесуальних дій.

Також посилається на те, що в ухвалі від 21.07.2022 у справі №127/2897/13-ц КЦС зробив висновок, схожий на ковідний - сам по собі факт введення в Україні воєнного стану не є підставою для поновлення пропущеного строку, встановленого законом для вчинення процесуальної дії.

Звертає увагу, як і було зазначено судом першої інстанції, заявник не просив поновити строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання, а просив поновити строк для видачі дублікату виконавчого листа, такі вимоги не передбачені законодавством України.

ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та представник ОСОБА_2 адвокат Довженко В.І. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_3 - адвоката Коваленко Т.Б., перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає наступне.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення відповідає вказаним вимогам.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що згідно з рішенням Тальнівського районного суду Черкаської областівід 25.12.2012року задоволено позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення боргу та сплати відсотків за прострочення грошового зобов`язання.

На підставі даного рішення стягувачу ОСОБА_5 було видано виконавчий лист №2-360/12.

Постановою державного виконавця Тальнівського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Мілевською Н.А. від 04.07.2016 року було відкрито виконавче провадження (ВП №51559656) з виконання виконавчого листа №2-360 від 11.02.2013 року. Постановою від 22.06.2017 року вказаний виконавчий лист був повернутий стягувачу (а.с. 13).

Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК Україниу разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналізуючи зміст п. 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Отже, за змістом згаданої норми діючого законодавства дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно було втрачено.

У той же час обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції, яка діяла на час набрання вказаним вище рішенням законної сили, виконавчі листи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом 1 року.

У пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви»

У даному випадку строк для пред`явлення виконавчого листа № 2-360/12 від 11.02.2013 року закінчився 10.02.2014 року.

Постановою державного виконавця Тальнівського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Мілевською Н.А. від 04.07.2016 року було відкрито виконавче провадження (ВП №51559656) з виконання виконавчого листа №2-360 від 11.02.2013 року.

Постановою від 22.06.2017 року вказаний виконавчий лист був повернутий стягувачу (а.с. 13). Враховуючи наявність постанови від 22.06.2017 року - строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився у червні2020 року.

Таким чином, ОСОБА_7 звернулась до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого документа після закінчення строку для його пред`явлення до виконання, це є безумовною та самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого документа.

З заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання заявниця до суду не зверталась, при цьому просила продовжити абопоновити строк для видачідублікатувиконавчого листа, хочатакі вимогизаконодавствомУкраїнине передбачені, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції вважає, що відсутні правові підстави для задоволення заяви про видачу дублікату виконавчого документу у зв`язку із пропуском строку для звернення виконавчого листа до виконання.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що само по собі введення на території України карантину не може бути взято до уваги як поважність причини пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, без надання конкретних доказів неможливості вчинення такої дії внаслідок введення карантину.

Так само відсутність поважних причин пропуску пред`явлення виконавчих листів до виконання у зв`язку із введеннямУказом Президента України «Про введення воєнного станувУкраїні», затвердженогоЗаконом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 рокув Україні воєнного стану.

Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на теперішній час його дію не припинено.

Відповідно до пункту 10-2 розділуХІІІПрикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», в редакціїЗакону України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Закон набрав чинності 26 березня 2022 року.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються самеЗаконом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Вказаний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.08.2023 року у справі № 420/10415/22.

Враховуючи викладене, апеляційний суд зазначає, що оскільки строк пред`явлення виконавчого листа № 2-360/12 сплив як до введення карантинних обмежень, які ніяким чином не вплинули на виконання обов`язків органів державної влади, так і до введення воєнного стану в Україні, доказів переривання такого строку суду не надано, тому на час звернення заявниці до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа строк для пред`явлення останнього до виконання сплинув.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, яке б призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає до залишення без задоволення, а судове рішення без змін.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції і не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, а доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 374ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК Українипередбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Довженка Валерія Івановичазалишити без задоволення.

Ухвалу Тальнівського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2024 року у справі за заявою ОСОБА_4 , боржник ОСОБА_3 про видачу дубліката виконавчого листазалишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 24.04.2024 року.

Судді