Постанова

від 15.04.2024 по справі 462/1708/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/1708/23 Головуючий у 1 інстанції: Галайко Н. М.

Провадження № 22-ц/811/108/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Ванівського О.М.

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

секретаря Цьони С.Ю.

з участю: представника ТзДВ «Львівська автоколона 2207» - Гнитки Т.В.,

розглянувшиу відкритомусудовому засіданнів м.Львові цивільнусправу заапеляційною скаргоюТзДВ «Львівськаавтоколона 2207»на ухвалуЗалізничного районногосуду м.Львовавід 19грудня 2023року у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Львівська автоколона 2207» до Приватного підприємства «Едель», Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінера Україна», ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації прав та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И В:

В березні 2023 року ТзДВ «Львівська автоколона 2207» в особі директора Турянського Ю. звернулося у Залізничний районний суд м. Львова із позовною заявою до ПП «Едель», ТОВ «Грінера Україна», ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації прав та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Ухвалою Залізничногорайонного судум.Львовавід 19грудня 2023року у задоволенніписьмових клопотань представника Приватного підприємства «Едель», в особі директора Васильків Віктора Володимировича від 08.09.2023 рокупро зупинення провадження у справі,представника Товариства з додатковою відповідальністю «Львівська автоколона 2207» - Цукорник Світлани Геннадіївни від 21.11.2023 рокупро зупинення провадження у справітапредставника Товариства з додатковою відповідальністю «Львівська автоколона 2207», в особі директора ОСОБА_2 від 21.11.2023 рокупро зміну предмету позову відмовлено.

Клопотанняуповноваженого представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінера Україна» - адвоката Гнитки Тетяни Василівнипро передачу справидо Господарського суду Львівської області задоволено.

Справуза позовною заявою Товариства з додатковою відповідальністю «Львівська автоколона 2207» до Приватного підприємства «Едель», Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінера Україна», ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації прав та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою передано до Господарського суду Львівської області(79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128),у провадженні якого перебуває справа № 914/2576/23 про банкрутство Приватного підприємства «Едель».

Вказану ухвалусуду оскаржив позивач ТзДВ «Львівська автоколона 2207».

Вважає, що ухвалу суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Покликається на те, що звернувся в суд із заявою про зміну предмета позову з метою здійснення ефективного захисту порушеного права. У зв`язку зі зміною предмету позову, відсутні вимоги до ПП «ЕДЕЛЬ».

Вважає, що підстави позову залишились незмінними: у ПП «ЕДЕЛЬ» не виникло права власності на виробничу будівлю «К-1-2», через відсутність надання майну правового статусу нерухомого майна, відповідно до законодавства, шляхом проходження процедури введення в експлуатацію та реєстрації права власності, а, відповідно, не виникло право продажу такого майна. Внаслідок чого підлягає скасуванню у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державна реєстрація права власності на виробничу будівлю під літ. «К-1-2» адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 72034646101) за ТОВ «ГРІНЕРА УКРАЇНА» та фізичною особою ОСОБА_1 з одночасним припиненням речового права. З огляду на незаконну реєстрацію нерухомо майна - підлягає захисту і право користувача земельної ділянки на якій зведена спірна будівлі шляхом усунення перешкод.

Стверджує, що заявою позивача про зміну предмета позову від 21.11.2023 року ним не змінено та не зазначено нових підстав позову, тобто нових обставин спірних правовідносин.

Просить скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника ТзДВ «Львівська автоколона 2207» - Гнитки Т.В. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що таку слід задовольнити.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам.

Ухвалюючи рішення про передачу справи на розгляд до Господарського суду Львівської області, суд першої інстанції виходив з того, що у провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа № 914/2576/23 про банкрутство Приватного підприємства «Едель», а тому справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Львівська автоколона 2207» до Приватного підприємства «Едель», Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінера Україна», ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації прав та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, слід передати до Господарського суду Львівської області.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

Судом та матеріалами справи встановлено, що ТзДВ «Львівська автоколона 2207» в особі директора Турянського Ю. звернулися в суд із позовною заявою до ПП «Едель», ТОВ «Грінера Україна», ОСОБА_1 , у якій просили суд:

- скасувати державну реєстрацію права власності ПП «Едель» на виробничу будівлю під літ. «К-1-2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов?язати ПП «Едель» привести земельну ділянку по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610136300:05:018:0014) у попередній стан, шляхом знесення частини виробничої будівлі під літ. «К-1-2», зокрема, площею 886, 2 кв.м;

- ТОВ «Грінера Україна» та фізичну особу ОСОБА_1 висилити із земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610136300:05:018:0014, площею 9, 4433 га).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 10.03.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Устатті 124 Конституції Українизакріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Застаттею 125 Конституції Українисудоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першоїстатті 18 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням уКонституції Українипринципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноваженихорганів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Окрім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Відповідно достатті 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно положень пункту 8 частини 1статті 20 ГПК Українигосподарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно доПодаткового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначенихПодатковим кодексом України.

21 жовтня 2019 року набрав чинностіКодекс України з процедур банкрутства від18 жовтня 2018 року № 2597-VIII(далі - Кодекс № 2597-VIII).

Відповідно до статті 7 Кодексу № 2597-VIII спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченимиГосподарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно доГосподарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначенимиГосподарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга вказаної статті).

Частина другастатті 7 Кодексу України з процедур банкрутствавизначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги за участю боржника.

Таким чином, з огляду на положення законодавства України, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Така правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 15 січня 2020 року у справі №607/6254/15-ц (провадження №14-404цс19), від 28 січня 2020 року у справі №50/311-б.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.11.2023 року від представника ТОВ «Грінера Україна» - адвоката Гнитки Т. Ю. до суду надійшло письмове клопотанняпро передачу цивільної справи № 462/1708/23 до Господарського суду Львівської області, на розгляді якого перебуває справа № 914/2576/23 про банкрутство ПП «Едель».

21 листопада 2023 року від представника ТДВ «Львівська автоколона 2207», в особі директора Турянського Ю. І. до суду надійшло письмове клопотанняпро зміну предмету позову,так останній просить суд змінити предмет позову, виклавши його у наступній редакції:

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на виробничу будівлю підліт. «К-1-2» адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 72034646101) за ТОВ «Грінера Україна» та фізичною особою ОСОБА_1 з одночасним припиненням речового права;

- усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер 4610136300:05:018:0014 площею 9,4433 га шляхом знесення самовільно збудованої частини виробничої будівлі під літ. «К-1-2» площею 886, 2 м.кв. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 72034646101);

- у зв`язку зі зміною предмету позову - Приватне підприємство «ЕДЕЛЬ», залучити як третю особу без самостійних вимог.

Отже,суд першоїінстанції,встановивши,що ухвалою Господарського суду Львівської області № 914/2576/23 від 12.09.2023 року відкрито провадження у справі про банкрутство ПП «Едель» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - ПП «Едель», дійшов вірного висновку, що у цій справі спір між сторонами виник з правовідносин, що відповідають ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а отже не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно достатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексомвипадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (частина п`ятастатті 12 ЦПК України).

Відповідно до частини першоїстатті 31 ЦПК Українисуд передає справу на розгляд іншому суду, якщо:

1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;

2) після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;

3) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Згідностатті 186 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За змістом пункту 1 частини першоїстатті 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Підвідомчість - це розмежування компетенції. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Підсудність - це компетенція конкретного судового органу єдиної судової системи щодо розгляду і вирішення цивільних справ. Цивільне процесуальне законодавство розмежовує підсудність функціональну (суди першої інстанції, суди апеляційної інстанції та суд касаційної інстанції) і територіальну (підсудність справ за місцем знаходження відповідача (фізичної та юридичної особи).

Таким чином, у разі коли судом першої інстанції встановлено, що спір у справі не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд у порядку статей186,255 ЦПК Українивідмовляє у відкритті провадження або закриває провадження у справі, якщо воно було відкрите.

Разом з тим, суд першої інстанції, не будучи наділений цивільним процесуальним законом повноваженнями на передачу справи за підвідомчістю до іншого суду, помилково вирішив передати справу до Господарського суду Львівської області.

Європейський суд з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» зазначав, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право подавати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав та на суд, з якого випливає право доступу до суду, тобто право порушувати провадження у суді в цивільних справах, становить лише один аспект; однак це є той аспект, який дійсно робить можливим використання подальших гарантій, закладених у пункті 1 статті 6. Такі характеристики судового провадження, як справедливість, відкритість та невідкладність, насправді не мають жодної цінності, якщо таке провадження передусім не порушено. І в цивільних справах навряд чи можна уявити верховенство права без можливості мати доступ до суду.

Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідноуникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Отже, виходячи з вищенаведеного, колегія доходить висновку, що суд першої інстанції не врахував вищенаведені обставини та нормицивільного процесуального кодексу, у зв`язку з чим зробив помилковий висновок про передачу справи доГосподарського суду Львівської області, що призвело до неправильного вирішення питання та постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Відповідно достатті 379 ЦПК Українипідставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367,368, п. 6 ч. 1 ст.374, ст.ст.379,381,382,383,384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ТзДВ «Львівська автоколона 2207» -задовольнити.

Ухвалу Залізничного районногосуду м.Львовавід 19грудня 2023року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 22.04.2024 року.

Головуючий:Ванівський О.М.

Судді: Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.