Постанова

від 10.04.2024 по справі 902/711/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року Справа № 902/711/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Маціщук А.В.

секретар судового засідання Мельников О.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Козятинської міської ради на рішення Господарського суду Вінницької області від 30 листопада 2023 року по справі №902/711/23 (суддя Шамшуріна М.В.)

час та місце ухвалення рішення: 30 листопада 2023 року; м. Вінниця, вул. Пирогова, 29; повний текст рішення складено 11 грудня 2023 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський райкомунсервіс"

до Козятинської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Обслуговуючий кооператив "Флоріанівське джерело"

про cтягнення 495 788 грн 89 коп.

за участю представників сторін:

від Позивача, Відповідача та Третьої особи - не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Жмеринський райкомунсервіс" (надалі - Позивач) звернулося в Господарський суд Вінницької області з позовом до Козятинської міської ради (надалі - Відповідач) про стягнення з Відповідача 367618 грн 68 коп. заборгованості за виконані будівельні роботи, трьох відсотків річних в розмірі 15319 грн, інфляційних втрат в розмірі 112851 грн 21 коп..

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 11 листопада 2020 року між Позивачем та Флоріанівською сільською радою було укладено договір підряду №56, відповідно до пункту 1.1 якого Позивач зобов`язався виконати роботи по проекту Нове будівництво водопровідної мережі с. Флоріанівка, Козятинського району, Вінницької області (код ДК 021-2015-45000000-7 (Будівельні роботи та поточний ремонт), а Флоріанівська сільська рада зобов`язалася прийняти та оплатити виконану роботу. Позивач зазначив, що виконав передбачені договором роботи, що підтверджується актами виконаних робіт на суму 517 618 грн 68 коп., проте Флоріанівська сільська рада виконані роботи оплатила частково у розмірі 150 000 грн, водночас не підписав акт приймання виконаних робіт на суму 367 618 грн 68 коп., та вартість виконаних робіт за таким актом не сплатила.

1 вересня 2023 року до Господарського суду Вінницької області від Відповідача надійшло клопотання № 1390/23 від 29 серпня 2023 року (вх. № 01-34/8100/23 від 1 вересня 2023 року) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача Обслуговуючого кооперативу "Флоріанівське джерело".

У судовому засіданні 7 вересня 2023 року судом першої інстанції постановлено ухвалу про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача Обслуговуючий кооператив "Флоріанівське джерело" (надалі Третя особа).

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 30 листопада 2023 року позов задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 367 618 грн 68 коп. заборгованості за виконані будівельні роботи, 15 319 гривень 3% річних, 112 851 грн 21 коп. інфляційних втрат.

Приймаючи дане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що доказів того, що фізичні особи, які є отримувачами грошових коштів за вказаними касовими документами уповноважені вчиняти відповідні дії від імені Позивача за Договором підряду № 56 від 11 листопада 2020 року ні Відповідачем, ні Третьою особою суду не надано. З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що зазначення у касових ордерах отримувачем коштів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не свідчить про здійснення оплати на користь Позивача - за договором підряду № 56 від 11 листопада 2020 року.

Місцевий господарський суд вказав, що довідка Третьої особи про те, що роботи по будівництву водогону в селі Флоріанівка були виконані ФОП Шаравським Р.О. та завершені у жовтні 2020 року, а Позивач у період з грудня 2020 по грудень 2021 року роботи по будівництву вищезазначеного водогону не проводилися не спростовує обставини виконання Позивачем робіт визначених договором підряду № 56 від 11 листопада 2020 року, оскільки Третя особа не є стороною цього договору, як і не є особою, що здійснює технічний нагляд за виконанням робіт та відповідно не може підтверджувати або заперечувати обставини його виконання.

Приймаючи до уваги, що розмір заборгованості за договором підряду відповідає фактичним обставинам справи, місцевий господарський суд виснував, що позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 367 618 грн 68 коп. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Що ж до заявлених Позивачем позовних вимог про стягнення з Відповідача 15 319 грн 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання та 112 851 грн 21 коп. інфляційних втрат, то суд першої інстанції перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" здійснений Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат в межах визначеного Позивачем періоду, висновав, що такий розрахунок є вірним, а відтак позовні вимоги про стягнення 15 319 грн 3% річних та 112 851 грн 21 коп. інфляційних втрат визнані ним обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу (том 2, а.с. 1-3), в якій з підстав, висвітлених в ній, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зокрема, мотивуючи апеляційну скаргу, Відповідач звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що основним замовником робіт по будівництву водогону в с. Флоранівка була Третя особа, яка в 2020 році уклала договір підряду без номера та дати з ТОВ «Аквабут 1» в особі директора ОСОБА_3 , хоча договір підписував і був присутні ОСОБА_2 . Апелянт вказує, що згідно договору, підрядник мав виконати роботи по будівництву водопровідної мережі в с.Флоріанівка на суму 1900000 грн. Констатує, що відповідно до довідки без номера Третя особа виплатила ОСОБА_2 готівкою 1509000 грн, що на його переконання підтверджується завіреними належним чином копіями видаткових ордерів з підписами отримувачів, які знаходяться в матеріалах справи. Відповідач наголошує, що кошти за виконані роботи (готівку) отримували ОСОБА_2 та його син ОСОБА_1 .

Також апелянт стверджує, що при укладенні договорів та проведенні будівельних робіт було порушено вимоги статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з огляду на відсутність документів на початок робіт з виконання будівельних робіт.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду Вінницької області від 30 листопада 2023 року по справі №902/711/23. Запропоновано учасникам по справі №902/711/23 в строк протягом 7 днів з дня вручення даної ухвали надати до канцелярії суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання в порядку частини 2 статті 263 ГПК України.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 березня 2024 року розгляд апеляційної скарги призначено на 10 квітня 2024 року об 15:30 год.

15 березня 2024 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу Відповідача, в якому, Третя особа просила залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому Третя особа вказала, що до обов`язків підрядника ніяким чином не відноситься повноваження стосовно отримання даного документа про що і було зазначено в рішенні суду. На думку Третьої особи даний факт свідчить про недобросовісність Відповідача та небажання Відповідачем виконувати свої зобов`язання. Третя особа вказала, що із змісту видаткових касових ордерів та квитанцій до прибуткових касових ордерів не вбачається обставина видачі Третій особі та отримання саме Третьою особою грошових коштів в якості оплати за договором підряду № 56 від 11 листопада 2020 року. Наголошує, що доказів того, що фізичні особи, які є отримувачами грошових коштів за вказаними касовими документами уповноважені вчиняти відповідні дії від імені Позивача за договором підряду № 56 від 11 листопада 2020 року, а ні Відповідачем, а ні Третьою особою суду не надавались. З огляду на викладене, Третя особа вказала, що зазначення у касових ордерах отримувачем коштів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не свідчить про здійснення оплати на користь Позивача за договором підряду № 56 від 11 листопада 2020 року.

В судове засідання від 10 квітня 2024 року представники Позивача, Відповідача, Третьої особи не з`явилися.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, суд не викликав учасників справи у судове засідання, відповідно до частини 1 статті 120 ГПК України, що вказує на те, що ухвалою суду від 11 березня 2024 року явка сторін обов`язковою не визнавалась.

Разом з тим суд констатує, що відкладення розгляду апеляційної скарги, визначено статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, що по суті є неприпустимим з огляду на те, що це суперечить одному із завдань господарського судочинства, визначених частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (своєчасне вирішення судом спорів). При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що в силу дії частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В силу дії частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на що, колегія апеляційного господарського суду вбачає можливим розглядати дану апеляційну скаргу без участі представників Позивача, Відповідача, Третьої особи, за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 листопада 2020 року за результатами проведення процедури спрощеної закупівлі (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-10-13-002992-b) між Флоріанівською сільською радою (надалі - Замовник) та Позивачем (підрядник) укладено договір підряду №56 від 11 листопада 2020 року (надалі Договір; т. 1 а.с. 10-15, 62-64.

Положеннями пункту 1.1 Договору сторонами передбачено, що згідно цього Договору Позивач приймає на себе зобов`язання виконати роботи по об`єкту "Нове будівництво водопровідної мережі с. Флоріанівка. Козятинського району, Вінницької області (код ДК 021-2015-45000000-7 (Будівельні роботи та поточний ремонт)", а Замовник зобов`язався прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим Договором та додатковими угодами до нього. Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Позивачу, визначені проектною документацією, яка є невід`ємною частиною Договору. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі будівництва у разі внесення змін до проектної документації у порядку, зазначеному у пункті 53 загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2005 року № 668.

Відповідно до пункту 1.2 Договору, у разі відсутності у Замовника коштів у повній мірі для реалізації даного проекту, можливе співфінансування об`єкту коштами членів територіальної громади.

В силу дії пункту 2.1 Договору, договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною Договору та складає 549 621 грн в т.ч. ПДВ 91603 грн 50 коп..

Відповідно до пункту 2.2 Договору у разі необхідності виникнення додаткових робіт уточнення договірної ціни буде здійснюватися із урахуванням положень пункту 25, а у разі зростання цін на ресурси пункту 26 Загальних умов Договору.

Згідно пункту 2.3 Договору, Замовник прийме рішення щодо уточнення договірної ціни і повідомить про нього Позивача протягом 5 днів з дня одержання відповідного повідомлення. Уточнення договірної ціни буде здійснюватись сторонами із урахуванням положень пункту 27 Загальних умов.

Пунктом 2.4 Договору визначено, що роботи по цьому Договорі виконуються з матеріалів Позивача, які включаються у вартість виконаних робіт згідно проектно кошторисної документації та оформляються актами виконаних робіт (форма КБ-2,3) за якими розраховується Замовник у строки встановлені цим Договором.

Відповідно до підпункту 3.2.1 Договору, Замовник зобов`язався прийняти роботу, виконану Позивачем відповідно до Договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов Договору або інших недоліків негайно заявити про них Позивачу.

За умовами пункту 9.1 Договору розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватись із урахуванням положень Загальних умов на підставі довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форм № КБ- 3).

Згідно пункту 9.2 Договору, Замовником визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті та готує відповідні документи і подає їх для підписання Замовником за 5 днів до завершення звітного періоду.

В силу дії пункту 9.3 Договору, Замовник зобов`язався підписати подані документи, що підтверджують виконання робіт або обгрунтування причини відмови від їх підписання протягом 3 днів з дня одержання. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 днів з дня підписання документів Замовником.

Пунктом 9.4 Договору сторони визначили, що вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті (якщо здійснюється проміжні платежі, договірна ціна є приблизною) визначаються із врахуванням обсягів виконаних робіт та фактичних витрат Позивача, підтверджених відповідними документами.

Відповідно до пунктів 9.5.-9.7 Договору вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті (якщо здійснюються проміжні платежі, договірна ціна є приблизною і застосовується порядок, визначений Державними будівельними нормами) визначається по усіх складових вартості робіт, розрахованих у договірній ціні в тому числі: вартість прямих витрат визначається відповідно до вимог ДСТУ Б Д. 1.1-1 -2013; кошти на покриття загальновиробничих витрат визначається за встановленими Держбудом України усередненими показниками.

Згідно пунктів 14.1, 14.2 Договору строк дії Договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов`язки відповідно до Договору. Договір набуває чинності з моменту його укладення. Договір діє до "31" грудня 2021 року.

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень, скріплений печатками сторін.

23 листопада 2020 року сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої внесено зміни до пункту 2.1 Договору і доповнено його наступним абзацом: Фінансування на 2020 рік - 200000 грн, на 2021 рік - 349621 грн та викладено у новій редакції пункт 17 Договору "17. Додатки до Договору. Додаток №1 Календарний графік, Додаток №2 Договірна ціна, Додаток №3 План фінансування робіт." (том 1 а.с. 66-69).

На виконання умов Договору, 22 грудня 2020 року Замовником сплачено на користь Позивача 150 000 грн із призначення платежу "опл. за нове буд вод мер с. Флор. Коз рай. Вінн.обл; зг.дог № 56 від 11.11.20.,дод уг № 1 від 23.11.20 та дод уг № 2 від 16.12.20 та акт № 1 від 17.12.20, ПДВ 25000 (том 1 а.с. 16, 17).

Позивач стверджує, що ним виконано усі передбачені Договором роботи, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 2 за грудень 2020 року за формою КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2020 за формою КБ-3 (том 1 а.с. 23-29, 70-77).

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області" затверджені нові територіальні громади та Замовник увійшов до складу території Козятинської територіальної громади.

Положеннями пунктів 1-2 рішення 2 сесії 8 скликання № 20-VІІІ від 10 грудня 2020 року Відповідача Про початок реорганізації Замовника, шляхом приєднання до Козятинської міської ради визначено розпочати процедуру реорганізації Флоріанівської сільської ради (ідентифікаційний код 04328453) шляхом приєднання до Відповідача (ідентифікаційний код 23063121) та зазначено, що Позивач є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Флоріанівської сільської ради (том 1, а.с. 214-215).

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій" від 17 листопада 2020 року № 1009-ІХ внесено зміни до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", якими розділ V "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктами 6-1 і 6-2 такого змісту:

1) у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами. територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі -розформовані територіальні громади);

4) сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту;

9) юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.

Відносини, що виникають у процесі добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об`єднаних територіальних громад регулює Закон України Про добровільне об`єднання територіальних громад.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад об`єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 8 Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою. У разі об`єднання всіх територіальних громад одного району в одну об`єднану територіальну громаду все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю об`єднаної територіальної громади, а пов`язані з таким майном права та обов`язки належать об`єднаній територіальній громаді з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

З дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, та розміщених поза адміністративним центром об`єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - сільські, селищні, міські ради припиняються у порядку, визначеному цим Законом. Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків всіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою.

Приймаючи до уваги, що Позивач є правонаступником Замовника, колегія суду констатує, що до Позивача перейшли всі права та обов`язки Замовника, у тому числі за Договором підряду №56 від 11 листопада 2020 року, укладеним між Замовником та Позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 листопада 2021 року, з огляду на несплату Замовником заборгованості за Договором Позивачем надіслано до Відповідача лист № 12 від 9 листопада 2021 року, яким повідомлено про наявну заборгованість за Договором у розмірі 367 618 грн 68 коп. та надіслано для підписання акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 за формою КБ-2в (том 1 а.с. 19-30), проте вказаний лист залишений Відповідачем без відповіді та без задоволення.

5 квітня 2023 року Позивачем було повторно надіслано Відповідачу лист № 12 від 5 квітня 2023 року щодо наявної заборгованості за Договором у розмірі 367618 грн 68 коп., до якого долучено акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт (том 1, а.с. 31-35).

Згідно акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2020 року за формою КБ-3 вартість виконаних робіт за Договором становить 367 618 грн 68 коп. (том 1 а.с. 23-29, 70-27).

Невиконання Відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором в частині оплати виконаних робіт стало підставою звернення Позивача до суду за захистом порушених прав та інтересів, з позовом про стягнення 367618 грн 68 коп. заборгованості за виконані будівельні роботи, трьох відсотків річних в розмірі 15319 грн, а також інфляційних втрат в розмірі 112851 грн 21 коп..

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу дії статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За змісто статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно статті 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Зважаючи на доводи апеляційної скарги щодо виконання підрядних робіт саме Третьою особою по будівництву водогону, зважаючи на докази, долучені до матеріалів справи, колегія суддів зауважує таке.

Так, на підтвердження доводів Відповідача, наведених в апеляційній скарзі, щодо того, що роботи по будівництву водогону, виконані Третьою особою, Відповідачем долучено касові ордери видані на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на суму 1629000 грн (том 1, а.с. 161-170). При цьому при дослідженні даних доказів судом встановлено, що частина коштів була отримана вказаними особами ще до укладення між Позивачем та Заявником.

У свою чергу, довідка Третьої особи про те, що роботи по будівництву водогону в селі Флоріанівка були виконані ФОП Шаравським Р.О. та завершені у жовтні 2020 року, а Позивачем у період з грудня 2020 року по грудень 2021 року роботи по будівництву вищезазначеного водогону не проводилися не спростовує обставини виконання позивачем робіт визначених Договором, оскільки Третя особа не є стороною цього Договору, не є особою, що здійснює технічний нагляд за виконанням робіт та відповідно не є особою, котра може підтверджувати або заперечувати обставини його виконання (т. 1 а.с. 146).

Відповідно до вимог частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, що діяла на момент вчинення господарської операції) первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні вимоги до складання первинного документа містяться і у пункті 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88 (далі Положення). Водночас, пунктом 2.4 Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції.

Дослідивши зміст видаткових касових ордерів та квитанцій до прибуткових касових ордерів, колегія суду констатує, що з них не вбачається обставина видачі Третьою особою та отримання саме Позивачем грошових коштів в якості оплати за Договором підряду. Доказів того, що фізичні особи, які є отримувачами грошових коштів за вказаними касовими документами уповноважені вчиняти відповідні дії саме від імені Позивача за Договором, а ні Відповідачем, а ні Третьою особою суду першої інстанції, як і суду апеляційної інстанції не надавались.

З огляду на викладене, зазначення у касових ордерах отримувачем коштів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не свідчить про здійснення оплати через вказних осіб саме на користь Позивача за Договором.

Відтак, доводи Відповідача щодо сплати саме Третьою особою на користь Позивача заборгованості за Договором колегія суду вважає безпідставними та необгрунтованими.

Поряд з тим, як вбачається із матеріалів справи між Третьою особою (замовник) та ТОВ "Аквабуд 1" (підрядник) без зазначення дати, було укладено договір підряду, за умовами якого підрядник прийняв на себе зобов`язання виконати роботи по проекту "Нове будівництво розвідувально-експлуатаційної свердловини та водопровідної мережі в с. Флоріанівка, Козятинського району Вінницької області", а Третя особа зобов`язалася прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатковими угодами до нього (том 1 а.с. 137-200).

Загальна вартість робіт за вказаним договором склала 1 900 000 гривень.

Пунктом 1.2 договору, укладеного між Третьою особою (замовник) та ТОВ "Аквабуд 1" визначено, що ТОВ "Аквабуд" 1 зобов`язалося провести роботи: будівництво водопровідної мережі, із розрахунку вартості 1 км будівництва мережі коштує 150000 грн; будівництво артезіанської свердловини разом із обсадною трубою коштує 1200 грн за 1 метр погонний буріння; монтаж насосного обладнання і павільйонна на свердловину, улаштування залізобетонного колодязя, водомірний вузол, установлення частотного перетворювача та виконати пуско-налагоджувальні роботи, коштує 11000 грн; вартість проколів під дорогами із твердим покриттям становить 550 грн за 1 метр проколу (том 1, а.с. 197).

В той же час, колегія суду дослідивши Акт №2 за грудень (том 1, а.с. 23-29) зауважує, що зі змісту даного акта вбачається. що по ньому були виконані такі роботи: розроблення грунту у підвал екскаваторами; засипка траншеїв; укладення трубопроводів із поліетиленових труб діаметром 50 мм з гідравличним випробуванням; труби поліетиленові для подачі холодної води РЕ 100, зовнішній діаметр 32х2 мм; муфти з поліетилену; муфти з поліетилену діаметр 32 мм, 40 мм, 50 мм; протягування нитки трубопроводу з поліетиленових труб у свердловину установками горизонтально спрямованого буріння, сила протяжки до 4600 кг, зовнішній діаметр труб до 100 мм.

Відтак, з описаних вище доказів слідує, що роботи, котрі виконувалися по Договору підряду, укладеного між Третьою особою та ТОВ "Аквабуд 1" та Договору укладену між Позивачем та Замовником, відрізняються найменуванням та видами робіт по даних документах.

В той же час, з робіт вказаних у Акті № 2 за грудень 2020 року вбачається, що по Договору здійснювалися роботи по будівництву саме водопровідної мережі, а по Договору підряду, укладеному між Третьою особою та ТОВ "Аквабуд 1" вбачається виконання робіт по будівництву артезіанської свердловини, при цьому, зі змісту робіт вказаних під порядковим номером 40 вбачається, що Позивач як підрядник здійснив роботи по протягуванню нитки трубопроводу з поліетиленових труб у свердловину, що вказує про те, що на момент виконання робіт по спірному акту за грудень 2020 року уже існувала свердловина в яку Позивач проводив труби водопроводу. Дане, в свою чергу, опосередковано підтверджується й тим, що більшість видаткових касових ордерів Третьою особою виписувалися саме до укладення Договору (11 листопада 2020 року).

Відтак доводи апеляційної скарги не спростовують обставин виконання Позивачем робіт визначених саме Договором. В той же час апеляційний господарський суд ще раз наголошує, що Третя особа не є стороною цього Договору, та не є особою, що здійснює технічний нагляд за виконанням робіт та відповідно не може підтверджувати або заперечувати обставини його виконання

Відтак, доводи апеляційної скарги Відповідача щодо будівництва водопровідної мережі саме на підставі Договору підряду, укладеному між Третьою особою та ТОВ "Аквабуд 1", не знайшли свого підтвердження та спростовуються дослідженими вище доказами та вищевстановленим в постанові.

З огляду на предмет та характер спірних правовідносин, колегія суду зауважує, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Аналогічний правовий висновок викладено і у постановах Верховного Суду щодо застосування частини 4 статті 882 ЦК України стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 6 грудня 2019 року в справі № 910/7446/18, від 20 квітня 2021 року в справі № 905/411/17, від 5 лютого 2020 року в справі № 904/2082/19, від 21 вересня 2019 року в справі № 917/1489/18.

Отже, якщо замовник у порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

При цьому, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 927/414/17, від 4 червня 2018 року в справі № 908/3519/16, від 5 червня 2018 року в справі № 910/16804/17, від 19 червня 2019 року в справі № 910/11191/18, від 18 липня 2019 року в справі № 910/6491/18, від 21 серпня 2019 року в справі № 917/1489/18.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Колегією суду встановлено, що на виконання умов Договору Позивач виконав передбачені Договором роботи, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 2 за грудень 2020 року (форми КБ-2в), який було надіслано Позивачем на адресу Відповідача разом із довідкою про вартість виконаних робіт, водночас Відповідач вищенаведений акт приймання виконаних будівельних робіт не підписав, мотивовану відмову від прийняття робіт, зауважень до змісту акту та вартості виконаних робіт не надав. Разом з тим Відповідачем та Третьою особою не надано жодного належного та допустимого доказу виконаного Позивачем вказаних у даних актах робіт по Договору.

В той же час як випливає зі змісту пункту 9.3 Договору Замовник (правонаступником якого є Відповідач) зобов`язався підписати подані документи, що підтверджують виконання робіт або обгрунтування причини відмови від їх підписання протягом 3 днів з дня одержання, а оплата виконаних робіт повинна була бути проведена протягом 10 днів з дня підписання документів Замовником (правонаступником якого є Відповідач).

Відповідачем, як правонаступником Замовника, зазначені вимоги Договору дотриманні не були.

Колегією суду встановлено, що актів про виявлені недоліки у роботі під час їх прийняття сторонами не складалося, вимог про усунення недоліків відповідно до умов Договору та положень частини першої статті 858 Цивільного кодексу України не висувалось.

Отже, Відповідачем порушено встановлений умовами Договору порядок прийняття виконаних робіт, строк для перевірки акту виконаних робіт та відмови від його підписання.

Доказів того, що спірний акт виконаних робіт визнано судом недійсним, зміст вказаного акту та вартість виконаних робіт зазначена у ньому та довідці про вартість виконаних робіт не відповідає фактично виконаним підрядником роботам Відповідачем, а ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції не надано.

Враховуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду, положення Договору та статтей 853, 882 Цивільного кодексу України, колегія суду дійшла висновку, що роботи виконані Позивачем відповідно до акта приймання виконаних будівельних робіт № 2 за грудень 2020 року (форми КБ-2в) вважаються виконаними належним чином, прийнятими Відповідачем (правонаступником Замовника) без зауважень та підлягають оплаті у встановленому Договором порядку.

Також при прийнятті даного рішення апеляційним господарським судом враховуються доводи Позивача, що дії Відповідача щодо заперечення заборгованості у цій справі суперечить попередній поведінці Замовником (правонступником якого є Замовник) щодо часткової оплати виконаних робіт за Договором у розмірі 150 000 грнь на підставі акту виконаних робіт № 1 (том 1, а.с. 17).

Як уже було зазначено, оплату виконаних Позивачем робіт на підставі пункту 9.3 Договору Відповідач повинен був здійснити протягом 10 днів з дня підписання документів. Замовником при цьому таке підпсиання мало бути проведено протягом трьої днів з дня їх отримання (тобто оплата повинна була бути проведена не пізніше 13 днів з дня одержання відповідних документів (акту КБ-2в та довідки КБ-3)).

У передбачений Договором строк, остаточного розрахунку Відповідачем здійснено не було та на дату ухвалення рішення суду заборгованість у сумі 367 618 грн 68 коп. не була сплачена.

У відповідності до вимог статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу дії частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що Відповідач (як правонаступник Замовника) не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за Договором щодо оплати виконаних робіт, Позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення несплаченої суми основного боргу.

Доводи Відповідача, наведені в апеляційній скарзі, щодо повідомлення про початок будівельних робіт, до уваги колегією суду не приймаються, оскільки відповідно до абзацу 1 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Разом з тим, необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 5 лютого 2019 року в справі № 914/1131/18, від 26 лютого 2019 року в справі № 914/385/18, від 10 квітня 2019 року в справі № 904/6455/17, від 5 листопада 2019 року в справі № 915/641/18).

Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року в справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року в справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року в справі №902/761/18, від 4 грудня 2019 року в справі № 917/2101/17.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23 серпня 2016 року в справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Натомість, будь-яких інших доказів, які б підтверджували невиконання Позивачем умов Договору та/або належного виконання Відповідачем зобов`язання з оплати виконаних робіт за спірним Договором Відповідачем суду не надано.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Відповідачем не спростовано належними доказами обставин, на які посилається Позивач, як на підставу своїх вимог.

Будь-яких обгрунтованих заперечень щодо наявності заборгованості за Договором, належних доказів, що спростовують її розмір або доказів щодо повної оплати заборгованості Відповідачем до господарського суду не надано.

З огляду на зазначене, беручи до уваги наявність доказів того, що Позивач виконав в повному обсязі своєчасно і в строки свої зобов`язання за Договором, колегія суддів прийшла до висновку, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача у сумі 367618 грн 68 коп. заборгованості за виконані будівельні роботи підлягає до задоволення та стягує відповідні кошти.

Дане рішення було прийнято і місцевим господарським судом, а відтак Північно-західний апеляційний господарський суд залишає оспорюване судове рішення в частині стягнення заборгованості за виконані будівельні роботи без змін.

Що ж до нарахованих Позивачем 15319 грн трьох процентів річних та 112851 грн 21 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з 1 січня 2022 року по 23 травня 2023 року, то колегією суддів враховується наступне.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 7 квітня 2020 року в справі № 910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та відсотків річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року в справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15- ц, від 13 листопада 2019 року в справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року в справі № 902/417/18).

Разом з тим, індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, тому статі 625 Цивільного кодексу України щодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов`язання, яке визначене договором у національній валюті - гривні, а не в іноземній або в еквіваленті до іноземної валюти, тому індексація у цьому випадку застосуванню не підлягає. У випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті, втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти (відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 296/10217/15-ц від 7 липня 2020 року, постанові Касаційного господарського суду у справі № 905/192/18 від 11 жовтня 2018 року, постанові Верховний Суд України у справі № 6-284цс17 від 1 березня 2017 року).

Суд апеляційної інстанції, здійснивши власний перерахунок за допомогою системи "Ліга Закон" річних та інфляційних втрат встановив, що розмір річних становить 15319 грн, а розмір інфляційних складав 112851 грн 21 коп. (нарахованих за період з 1 січня 2022 року по 23 травня 2023 року) а отже розрахунок Позивача є правомірним та огрунтованим. А тому колегія суду стягує з Відповідача на користь Позивача 15319 грн річних, а отже 112851 грн 21 коп. інфляційних втрат.

Дане рішення було прийнято і місцевим господарським судом, а відтак Північно-західний апеляційний господарський суд залишає оспорюване судове рішення без змін і в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до пункту 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Пунктами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Апеляційний господарський суд з огляду на все вищевстановлене в даній постанові, констатує, що доводи Відповідача, наведені в апеляційній скарзі є безпідставними, документально необґрунтованими, та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга Відповідачем, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Відповідно колегія суду залишає без змін оспорюване рішення, а подану Відповідачем апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладається на Відповідача, згідно статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269-276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Козятинської міської ради на рішення Господарського суду Вінницької області від 30 листопада 2023 року по справі №902/711/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 30 листопада 2023 року по справі №902/711/23 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України, дана справа не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

5. Справу № 902/711/23 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови виготовлено 22 квітня 2024 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Маціщук А.В.