Рішення

від 09.04.2024 по справі 906/434/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/434/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Васильєвій Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Тихонюк І.В., довіреність №1/01-2024 від 10.01.2024;

Кувшин І.Р., довіреність №2/01-24 від 10.01.2024;

від третьої особи на стороні позивача: не з`явився;

за участю прокурора: Рудченко М.М., службове посвідчення №071186 від 01.03.2023;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради Житомирської області (м.Бердичів)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИСТА КРИНИЦЯ" (м.Бердичів)

за участю у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (м.Житомир)

про стягнення 175650,98грн, розірвання договору оренди та зобов`язання повернути

земельну ділянку.

Керівник Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради Житомирської області звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом, в якому просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИСТА КРИНИЦЯ" заборгованість з орендної плати за оренду земельної ділянки загальною площею 14279кв.м. в сумі 175650,98грн;

- розірвати договір оренди землі від 15.03.2006, що укладений між Бердичівською міською радоюта Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧИСТА КРИНИЦЯ" щодо земельної ділянки загальною площею 14279кв.м., що розташована за адресою: вул.Лілії Карастоянової, 22, м.Бердичів, кадастровий номер 1810400000:01:021:0071;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧИСТА КРИНИЦЯ" за актом приймання-передачі повернути на користь держави в особі Бердичівської міської ради земельну ділянку загальною площею 14279кв.м., що розташована за адресою: вул.Лілії Карастоянової, 22, м.Бердичів, кадастровий номер 1810400000:01:021:0071.

Обґрунтовуючи позов прокурор зазначив, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди землі від 15.03.2006 та бездіяльністю Бердичівської міської ради Житомирської області щодо вжиття заходів до стягнення орендної плати, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, порушуються майнові інтереси держави, які полягають у повному та своєчасному надходженні до бюджету територіальної громади коштів для задоволення потреб місцевої громади.

Ухвалою суду від 19.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 13.09.2022.

Розгляд справи у підготовчому провадженні неодноразово відкладався.

У відзиві на позовну заяву від 10.08.2022 відповідач не погодився з доводами прокурора, проти позову заперечив та зазначив, що за період з 01.03.2019 по 31.03.2022 згідно з договором оренди землі від 15.03.2006 було нараховано до сплати 171 052,78грн, а ТОВ "ЧИСТА КРИНИЦЯ" фактично сплачено 181 441,47грн, що підтверджується платіжними дорученнями, які долучені до відзиву на позовну заяву. Таким чином, на думку відповідача, існує переплата в сумі 10 388,69грн, що свідчить про належне виконання умов договору оренди землі від 15.03.2006 (т.1, а.с.60-65).

13.09.2022 прокурором подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що кошти, сплачені ТОВ "ЧИСТА КРИНИЦЯ" в 2019-2022рр., зараховувались на підставі п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України в рахунок погашення заборгованості минулих років, а тому твердження відповідача про відсутність заборгованості з орендної плати не відповідає дійсності (т.1, а.с.131-137).

Ухвалою суду від 02.10.2023, зокрема, залучено Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

25.10.2023 від Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на виконання вимог ухвали суду від 02.10.2023 надійшли документальні докази на підтвердження наявності у відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 175650,98грн за користування земельною ділянкою на підставі договору оренди від 15.03.2006 та письмові пояснення, в яких третя особа просить суд задовольнити позовну заяву (т.2, а.с.44-45).

Ухвалою суду від 07.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/434/22 до судового розгляду по суті на 11.03.2024.

Ухвалою суду від 11.03.2024, на підставі клопотання представника відповідача, відкладено розгляд справи по суті на 09.04.2024.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача та третьої особи у судове засідання не з`явились, про дату розгляду справи по суті були повідомлені вчасно та належним чином.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.03.2006 між Бердичівською міською радою (орендодавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧИСТА КРИНИЦЯ" (орендар/відповідач) укладено договір оренди землі (т.1, а.с.19-23), за умовами якого орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 16.05.02р. № 301 та рішення Бердичівської міської ради від 29.09.2005 №611 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для виробничих потреб, яка знаходиться за адресою: м.Бердичів, вул.Л.Карастоянової 22 (розділ 1 договору).

Відповідно до розділу 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 14279 кв.м. На земельній ділянці знаходиться цілісний майновий комплекс ТОВ "ЧИСТА КРИНИЦЯ". Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1427614,00грн.

У розділі 3 договору сторони погодили, що договір укладено строком до 16.05.2027. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Згідно з п.4 договору, орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується орендарем щомісячно до 30 числа наступного за звітним місяцем на розрахунковий рахунок місцевого бюджету...

Орендна плата визначена згідно нормативної грошової оцінки земель міста, з врахуванням коефіцієнту індексації - 1,035 станом на 01.01.2006. Розмір щомісячної орендної плати на 2006 рік становить: 1190,00 грн. (без ПДВ).

Відповідно до розділу 8 договору, підставою розірвання договору є: взаємна згода сторін; випадкове знищення чи пошкодження орендованої земельної ділянки, яке суттєво перешкоджає її використанню; вимога однієї із сторін у випадку невиконання іншою стороною обов`язків, передбачених договором; добровільна відмова орендаря від оренди земельної ділянки або припинення діяльності орендаря; рішення суду на вимогу однієї із сторін.

Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки від 16.03.2006 ТОВ "ЧИСТА КРИНИЦЯ" отримало в оренду земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м.Бердичів, вул.Л.Карастоянової, 22. Акт приймання-передачі підписано уповноваженими особами сторін (т.1, а.с.24).

Сторонами не заперечується, що на орендованій земельній ділянці знаходиться цілісний майновий комплекс "ЧИСТА КРИНИЦЯ", який належить відповідачу на праві власності.

Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Житомирській області Державної податкової служби України, наданій на запит Бердичівської окружної прокуратури, станом на 28.04.2022 за ТОВ "ЧИСТА КРИНИЦЯ" обліковувалася заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 175 650,98грн., яка виникла у зв`язку з несплатою податкових зобов`язань зі строком давності не більше 3 років (т.1, а.с.26-29).

Бердичівською окружною прокуратурою опрацьовано інформацію з Головного управління ДПС у Житомирській області Державної податкової служби України щодо своєчасності застосування органами державної влади та місцевого самоврядування повноважень по стягненню заборгованості із виплати орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та направлено Бердичівській міській раді повідомлення, в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" (вих.№50-90-1135 від 20.05.2022), про необхідність вжиття заходів до усунення порушень земельного законодавства шляхом звернення до суду з позовною заявою (т.1, а.с.44-45).

Листом №02.2-05/773 від 25.05.2022 Бердичівська міська рада проінформувала, що контроль за сплатою у сіх податків, у томі числі й місцевих (до яких відноситься плата за землю) відповідно до ст.ст.41, 95 Податкового кодексу України здійснюється контролюючими податковими органами. Також Бердичівська міська рада не заперечила щодо ініціювання Бердичівською окружною прокуратурою позову до ТОВ "ЧИСТА КРИНИЦЯ" (т.1, а.с.46-47).

За таких обставин прокурор, вважаючи порушеними інтереси держави в особі Бердичівської міської ради, звернувся з позовом до ТОВ "ЧИСТА КРИНИЦЯ", в якому просив суд стягнути заборгованість з орендної плати за період з лютого 2019 року по березень 2022 року у розмірі 175 650,98грн, розірвати договір оренди землі від 15.03.2006 та зобов`язати відповідача повернути Бердичівській міській раді земельну ділянку за актом приймання передачі.

Досліджуючи питання наявності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах позивача, господарським судом враховано наступне.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша); прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (частина третя цієї статті); наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (частина четверта цієї ж статті).

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються:

- у першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює захист неналежно;

- "нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається;

- "здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною";

- "неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

За приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя); прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (частина четверта цієї ж статті).

Таким чином, прокурор, звертаючись із позовом у справі, повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, довести належними та допустимими доказами обставини здійснення ним повідомлення на адресу відповідного уповноваженого суб`єкта про звернення до суду від його імені, а також надати докази того, що такий суб`єкт не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.

За висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, прийнятої у зв`язку з необхідністю вирішення виключної правової проблеми, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, вказано: прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу; бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк; звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, висновувала, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема, подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або мало стати відомо про можливе порушення інтересів держави, є бездіяльністю відповідного органу.

У постанові Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 906/638/22 зазначено, що прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Звертаючись із позовом у цій справі, прокурор вказував на те, що встановлено факт невиконання істотних умов договору оренди землі ТОВ "ЧИСТА КРИНИЦЯ" в частині систематичної несплати орендної плати за земельну ділянку загальною площею 14279кв.м.

В контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

У даному випадку, Бердичівська міська рада є отримувачем коштів у вигляді орендної плати, тобто, саме тим органом, який уповноважений державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому прокурор обґрунтовано звертається з позовом до суду саме в інтересах міської ради, оскільки порушені безпосередньо інтереси територіальної громади.

Як зазначено вище, Бердичівська окружна прокуратура зверталась до Бердичівської міської ради з листом від 20.05.2022 про наявність заборгованості з орендної плати та вжиття Бердичівською міською радою заходів щодо стягнення орендної плати. На що, Бердичівська міська рада не заперечила щодо ініціювання позову.

Верховний Суд у постанові від 10.08.2021 у справі № 923/833/20 зазначив, що попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то, у такому випадку, наявні підстави для представництва, передбачені абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру". У цьому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов`язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про свідоме нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави таким органом.

Вищезазначене свідчить про те, що Бердичівська міська рада, на адресу якої прокурором скеровано лист, не вжила належних та достатніх заходів до захисту порушених інтересів територіальної громади.

Враховуючи вищезазначене та зважаючи на те, що Бердичівська міська рада самостійно не звернулася до суду з вказаним позовом, суд дійшов висновку, що прокурором доведено наявність підстав для представництва в суді інтересів держави в особі позивача у даному позові і дотримано передбачений ст.23 Закону України "Про прокуратуру" порядок реалізації такого захисту.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги прокурора в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради про стягнення орендної плати, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, яка є предметом договору оренди. Підставою позову є невиконання відповідачем умов договору оренди в частині сплати орендної плати за землю.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно із статтею 2 Земельного кодексу України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Згідно статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Приписами частин 1 та 2 статті 83 Земельного кодексу України встановлено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

У відповідності до ч.1 ст.122, ч.1 ст.123, ч.1 ст.124 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону України "Про оренду землі").

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Згідно із ч.1 ст.6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до статей 1 та 13 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років (ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду землі").

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч.1 ст.93 Земельного кодексу України).

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Згідно із положеннями ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Умовами договору оренди, зокрема, розділом 7 визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату.

За змістом підпункту 14.1.147 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 ст.269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 ст.14 цього Кодексу, - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, Податковий кодекс України визначив обов`язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК). Подібне визначення міститься і у статті 21 Закону "Про оренду землі".

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, а з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком.

У відповідності до ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.

Згідно з абзацом 2 пункту 2.23. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 N6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Відповідно до п.288.1 та 288.4 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Пунктом 285.1 та 285.2 статті 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 95 Податкового кодексу України визначено обов`язок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати визначеного платником.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

При цьому, зміст графи "призначення платежу" у квитанції за будь-яких умов не має значення, що прямо передбачено п.87.9. ст.87 Податкового кодексу України.

Виходячи з аналізу правових норм Податкового кодексу України, можна зробити висновок, що законом імперативно встановлено обов`язок податкового органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а платнику податків встановлено заборону спрямовувати кошти на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу.

Таким чином, контролюючий орган зобов`язаний зарахувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до інформації Головного управління ДПС у Житомирській області (т.1, а.с.26-29), наданій на запит Бердичівської окружної прокуратури, станом на 28.04.2022 за ТОВ "ЧИСТА КРИНИЦЯ" обліковувалася заборгованість по платі за землю, зокрема, заборгованість по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 175 650,98грн, яка виникла у зв`язку з несплатою податкових зобов`язань за період з 02.03.2019 по 30.03.2022.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що за період з 01.03.2019 по 31.03.2022 згідно з договором оренди землі від 15.03.2006 було нараховано до сплати 171 052,78грн, натомість ТОВ "ЧИСТА КРИНИЦЯ" фактично сплачено 181 441,47грн, про що свідчать платіжні документи.

Наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №112 від 01.03.2019 на суму 24,73грн; №54 від 07.03.2019 на суму 10 000,00грн; №65 від 21.03.2019 на суму 10 000,00грн; №71 від 29.03.2019 на суму 5 000,00грн; №78 від 01.04.2019 на суму 5 000,00грн; №143 від 17.05.2019 на суму 270,85грн; №191 від 27.06.2019 на суму 55,26грн; №116 від 27.06.2019 на суму 4 108,20грн; №122 від 11.07.2019 на суму 490,00грн; №235 від 08.07.2019 на суму 172,80грн; №128 від 17.07.2019 на суму 5 000,00грн; №149 від 28.08.2019 на суму 5 000,00грн; №24 від 04.10.2019 на суму 6 000,00грн; №352 від 07.10.2019 на суму 753,87грн; №36 від 30.10.2019 на суму 3 600,00грн; №37 від 30.10.2019 на суму 998,20грн; №69 від 21.12.2019 на суму 4 598,20грн; №49 від 27.11.2019 на суму 4 998,20грн; №96 від 27.02.2020 на суму 4 598,20грн; №148 від 29.05.2020 на суму 1 200,00грн; №149 від 01.06.2020 на суму 1 000,00грн; №151 від 03.06.2020 на суму 1 000,00грн; №156 від 16.06.2020 на суму 1 000,00грн; №169 від 25.06.2020 на суму 3 000,00грн; №171 від 30.06.2020 на суму 4 598,20грн; №173 від 09.07.2020 на суму 1 996,34грн; №181 від 28.07.2020 на суму 4 598,20грн; №201 від 28.08.2020 на суму 5 000,00грн; №218 від 30.09.2020 на суму 5 000,00грн; №235 від 29.10.2020 на суму 4 598,20грн; №249 від 30.11.2020 на суму 4 598,20грн; №273 від 30.12.2020 на суму 4 598,20грн; №29814698-1 від 30.01.2020 на суму 4 598,20грн; №291 від 27.01.2021 на суму 4 600,00грн; №551 від 31.01.2022 на суму 5 000,00грн; №314 від 01.03.2021 на суму 4 600,00грн; №335 від 30.03.2021 на суму 4 600,00грн; №361 від 05.05.2021на суму 5 000,00грн; №48 від 11.05.2021 на суму 183,58грн; №377 від 25.05.2021 на суму 5 000,00грн; №398 від 23.06.2021 на суму 3 000,00грн; №401 від 29.06.2021 на суму 2 000,00грн; №417 від 27.07.2021 на суму 5 000,00грн; №447 від 31.08.2021 на суму 4 000,00грн; №448 від 31.08.2021 на суму 1 000,00грн; №471 від 30.09.2021 на суму 5 000,00грн; №492 від 29.10.2021 на суму 5 000,00грн; №509 від 29.11.2021 на суму 5 000,00грн; №529 від 29.12.2021 на суму 5 000,00грн; №447 від 18.11.2019 на суму 105,68грн; №6 від 23.02.2022 на суму 4,02грн підтверджується, що у період з березня 2019 по березень 2021 року відповідач проводив оплати в призначенні платежу вказуючи "орендна плата за землю з юросіб" (т.1, а.с.67-99; 103-119; 121-122).

Разом з тим, згідно з даними автоматизованих інформаційно-комунікаційних систем ДПС України, які були надані Головним управлінням ДПС у Житомирській області, при сплаті орендної плати з юридичних осіб за кодом платежу 18010600 по ТОВ "ЧИСТА КРИНИЦЯ" погашення боргу відбувалось згідно з черговістю його виникнення, а саме:

- платіжне доручення №112 від 01.03.2019 на суму 24,73грн (24,73грн - зменшено боргу минулих років рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу № 0670/8128/12 11.04.2013);

- платіжне доручення №54 від 07.03.2019 на суму 10 000,00грн (1 808,75грн - зменшено боргу минулих років Рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу N 0670/8128/12 1 1.04.2013; 77.12грн - зменшено боргу по ШС (за невчасну сплату) за актом нарахованим у минулих роках рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу. Наказ ДПА України від 07.12.10 № 927; 1 911,79грн - зменшено боргу по пені ІКІІ нарахованої у минулих роках рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу. Наказ ДПА України від 07.12.10 № 927; 6 202,34грн - зменшено боргу минулих років Податковий розрахунок земельного податку N 9017080273 від 17.02.2015);

- платіжне доручення №65 від 21.03.2019 на суму 10 000,00грн (2074,87грн - зменшено боргу минулих років рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу N 0670/8128/12 1 1.04.2013; 648,30грн - зменшено боргу по пені ІКІІ нарахованої у минулих роках з 07.05.2013; 77.12грн - зменшено боргу по ШС (за невчасну сплату) за актом нарахованим у минулих роках рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу. Наказ ДПА України від 07.12.10 № 927; 7 199,71грн - зменшено боргу минулих років Податковий розрахунок земельного податку N 9017080273 від 17.02.2015);

- платіжне доручення №71 від 29.03.2019 на суму 5 000,00грн (5 000,00грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку N 9017080273 від 17.02.2015);

- платіжне доручення №78 від 01.04.2019 на суму 5 000,00грн (2 074,87грн - зменшено боргу минулих років рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу N 0670/8128/12 11.04.2013; 1 644,99 гри - зменшено боргу по пені ІКП нарахованої у минулих роках з 31.05.2013; 342,71грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку N 9017080273 від 17.02.2015; 937,43грн - зменшено боргу по ШС (за невчасну сплату) за актом нарахованим у минулих роках податкове повідомлення - рішення (форма Ш ));

- платіжне доручення №143 від 17.05.2019 на суму 270,85грн (270,85 гри - зменшено боргу по ШС (за невчасну сплату) за актом нарахованим у минулих роках Податкове повідомлення - рішення (форма Ш));

- платіжне доручення №116 від 27.06.2019 на суму 4 108,20грн (1 579,66грн - зменшено боргу по пені ІКП нарахованої у минулих роках з 31.05.2013; 2 419,70грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку N 901708027.3 від 17.02.2015; 108,84грн - зменшено боргу по ШС (за невчасну сплату) за актом нарахованим у минулих роках податкове повідомлення - рішення (форма Ш));

- платіжне доручення №191 від 27.06.2019 на суму 55,26грн ( 55,26грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку N 9017080273 від 17.02.2015);

- платіжне доручення N 235 від 08.07.2019 на суму 172,80грн (172,80грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку N 9017080273 від 17.02.2015);

- платіжне доручення N 122 від 12.07.2019 на суму 490,00грн (490,00грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку N 9017080273 від 17.02.2015;

- платіжне доручення N 128 від 17.07.2019 на суму 5 000,00грн (5 000,00грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку N 9017080273 від 17.02.2015);

- платіжне доручення N 149 від 28.08.2019 на суму 5 000,00грн (2735,89грн - зменшено боргу минулих років рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу N 0670/8128/12 11.04.2013; 398,22грн- зменшено боргу по пені ІКП нарахованої у минулих роках з 31.05.2013; 1234,62грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку N 9017080273 від 17.02.2015; 631,27грн - зменшено боргу по ШС (за невчасну сплату) за актом нарахованим у минулих роках податкове повідомлення - рішення (форма Ш));

- платіжне доручення №24 від 04.10.2019 на суму 6 000,00грн (1 380,96грн - зменшено боргу по пені ІКП нарахованої у минулих роках з 31.05.2013; 4 619,04грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку N 9017080273 від 17.02.2015);

- платіжне доручення N 352 від 07.10.2019 на суму 753,87грн (753,87грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного подачку N 9017080273 від 17.02.2015);

- платіжне доручення №36 від 30.10.2019 на суму 3600,00грн (3600,00грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку N 9017080273 від 17.02.2015);

- платіжне доручення №37 від 30.10.2019 на суму 998,20грн (399,47грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку № 9017080273 від 17.02.2015; 598,73грн - зменшено боргуминулих років рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №0670/8128/12 11.04.2013);

- платіжне доручення № 447 від 18.11.2019 на суму 105,68грн (105,68грн - зменшеноборгу минулих років рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №0670/8128/12 11.04.2013);

- платіжне доручення № 49 від 27.11.2019на суму 4 998,20грн (724,99грн - зменшено боргу минулих років рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу № 0670/8128/12 11.04.2013; 4 273,21грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку N 9017080273 від 17.02.2015);

- платіжне доручення № 69 від 23.12.2019 на суму 4598,20грн (4 598,20 гри - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку N 9017080273 від 17.02.2015);

- платіжне доручення №29814698-1 від 30.01.2020 на суму 4 598,20грн (500,95грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку №9017080273 від 17.02.2015; 3 942,72грн - зменшено боргу минулих років рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №0670/81281 2 11.04.2013; 77,12грн - зменшено боргу по ШС (за невчасну сплату) за актом нарахованим у минулих роках рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу. Наказ ДПА України від 07.12.10 № 927; 77,41грн - зменшено боргу по пені ІКП нарахованої у минулих роках);

- платіжне доручення №96 від 27.02.2020 на суму 4 598,20грн (4 236,65грн зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку №9018199500 від 16.02.2016; 207,2грн - зменшено боргу минулих років рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу № 0670/8128/12 11.04.2013; 77,12грн - зменшено боргу по ШС (за невчасну сплату) за актом нарахованим у минулих роках Рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу. Наказ ДПА України від 07.12.10 № 927; 77,41грн - зменшено боргу по пені ІКП нарахованої у минулих роках);

- платіжне доручення №148 від 29.05.2020 на суму 1 200,00грн (1 200,00грн - зменшено боргу по пені ІКП нарахованої у минулих роках з 01.07.2013);

- платіжне доручення №149 від 01.06.2020 на суму 1 000,00грн (1000,00грн - зменшено боргу по пені ІКП нарахованої у минулих роках з 01.07.2013);

- платіжне доручення №151 від 03.06.2020 на суму 1 000,00грн (1000,00грн - зменшено боргу по пені ІКП нарахованої у минулих роках з 01.07.2013;

- платіжне доручення №156 від 16.06.2020 на суму 1 000,00грн (85,41грн - зменшено боргу по пені ІКП нарахованої у минулих роках з 01.07.2013; 914,59грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку №9018199500 від 16.02.2016);

- платіжне доручення №169 від 25.06.2020 на суму 3 000,00грн (3000,00грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку №9018199500 від 16.02.2016);

- платіжне доручення №171 від 30.06.2020 на суму 4 598,20грн (2 074,87грн - зменшено боргу минулих років рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу № 0670/8128/12 11.04.2013; 1 883,64грн - зменшено боргу по ШС (за невчасну сплату) за актом нарахованим у минулих роках податкове повідомлення - рішення (форма Ш); 562,28грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельною податку N 9018199500 від 16.02.2016; 77,41грн - зменшено боргу по пені ІКП нарахованої у минулих роках з 01.07.2013);

- платіжне доручення №173 від 09.07.2020 на суму 1 996,34грн (1413,86грн - зменшено боргу минулих років рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу № 0670/8128/12 11.04.2013; 415,12грн - зменшено боргу по ШС (за невчасну сплату) за актом нарахованим у минулих роках податкове повідомлення - рішення (форма Ш); 154,94грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку №9018199500 від 16.02.2016; 12,42грн - зменшено боргу по пені ІКП нарахованої у минулих роках з 01.07.2013);

- платіжне доручення №181 від 28.07.2020 на суму 4 598,20грн (276,27грн - зменшеноборгу минулих років рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу № 806/3833/13а 10.10.2013; 4 321,93грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку N 9018199500 від 16.02.2016);

- платіжне доручення №201 від 28.08.2020 на суму 5 000,00грн (384,75грн - зменшеноборгу минулих років рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу № 806/3833/13а 10.10.2013; 1 620,47грн - зменшено боргу по пені ІКП нарахованої у минулих роках з 01.07.2013; 2 920,63грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку N 9018199500 від 16.02.2016; 74,15грн - зменшено боргу по ШС (за невчасну сплату) за актом нарахованим у минулих роках рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу. Наказ ДПА України від 07.12.10 № 927;

- платіжне доручення №218 від 30.09.2020 на суму 5 000,00грн (661,20грн - зменшено боргу минулих років рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу № 806/3833/13а 10.10.2013; 2 058,77грн - зменшено боргу по пені ІКП нарахованої у минулих роках з 01.07.2013; 2 206,06грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку №9018199500 від 16.02.2016; 74,15грн - зменшено боргу по ШС (за невчасну сплату) за актом нарахованим у минулих роках рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу. Наказ ДПІА України від 07.12.10 № 927);

- платіжне доручення №235 від 29.10.2020 на суму 4 598,20грн (661,20грн - зменшено боргу минулих років рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу № 806/3833/13а 10.10.2013; 3 827,05грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку N 9018199500 від 16.02.2016; 35,98грн - зменшено боргу по пені ІКП нарахованої у минулих роках з 01.07.2013; 74,15грн - зменшено боргу по ШС (за невчасну сплату) за актом нарахованим у минулих роках рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу. Наказ ДПА України від 07.12.10 № 927);

- платіжне доручення №249 від 30.11.2020 на суму 4 598,20грн (419,97грн - зменшено боргу по пені ІКПІ нарахованої у минулих роках з 01.07.2013; 1 002,79грн - зменшено боргу по ШС (за невчасну сплату) за актом нарахованим у минулих роках податкове повідомлення - рішення (форма Ш); 3 175,44грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку №9018199500 від 16.02.2016;

- платіжне доручення №273 від 30.12.2020 на суму 4 598,20грн (439,62грн - зменшено боргу по пені ІКП нарахованої у минулих роках з 01.07.2013; 661,2грн - зменшено боргу минулих років рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу № 806/3833/13а 10.10.2013; 3 423,41грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку № 9018199500 від 16.02.2016; 74,15грн - зменшено боргу по ШС (за невчасну сплату) за актом нарахованим у минулих роках рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу. Наказ ДПА України від 07.12.10 №927);

- платіжне доручення №291 від 27.01.2021 на суму 4 600,00грн (1 509,94грн - зменшено боргу по пені ІКІІ нарахованої у минулих роках з 31.07.2013; 661,02грн - зменшено боргу минулих років рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу № 806/3833/13а 10.10.2013; 2 354,89грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку №9018199500 від 16.02.2016; 74,15грн - зменшено боргу по ШС (за невчасну сплату) за актом нарахованим у минулих роках рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу. Наказ ДПА України від 07.12.10 №927);

- платіжне доручення №314 від 01.03.2021 на суму 4 600,00грн (2 844,19грн -зменшено боргу по пені ІКП нарахованої у минулих роках з 31.07.2013; 1755,81грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку №9018199500 від 16.02.2016);

- платіжне доручення №335 від 30.03.2021 на суму 4 600,00грн (661,02грн - зменшено боргу минулих років рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №806/3833/13а 10.10.2013; 3800,00грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку №9018199500 від 16.02.2016; 64,83грн - зменшено боргу по пені ІКП нарахованої у минулих роках з 31.07.2013; 74,15грн - зменшено боргу по ШС (за невчасну сплату) за актом нарахованим у минулих роках рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу. Наказ ДПА України від 07.12.10 №927);

- платіжне доручення №361 від 05.05.2021 на суму 5 000,00грн (866,90грн - зменшено боргу по пені ІКП нарахованої у минулих роках з 02.09.2013; 661,2грн - зменшено боргу минулих років рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №806/3833/13а 10.10.2013; 3397,93грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку №9018199500 від 16.02.2016; 74,15грн - зменшено боргу по ШС (за невчасну сплату) за актом нарахованим у минулих роках рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу. Наказ ДПА України від 07.12.10 №927);

- платіжне доручення №48 від 11.05.2021 на суму 183,58грн (183,58грн - зменшено боргу по пені ІКП нарахованої у минулих роках з 02.09.2013);

- платіжне доручення № 377 від 25.05.2021 на суму 5 000,00грн (1 709,54грн - зменшено боргу по пені ІКП нарахованої у минулих роках з 02.09.2013; 1 660,89грн - зменшено боргу по ШС (за невчасну сплату) за актом нарахованим у минулих роках податкове повідомлення - рішення (форма Ш); 1629,57грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку №9018199500 від 16.02.2016;

- платіжне доручення №398 від 23.06.2021 на суму 3 000,00грн (152,70грн - зменшено боргу минулих років рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу № 806/3833/13а 10.10.2013; 2 847,30 - зменшено боргу минулих років Податковий розрахунок земельного податку №9018199500 від 16.02.2016);

- платіжне доручення №401 від 29.06.2021 на суму 2 000,00грн (1 417,53грн - зменшено боргу по пені ІКП нарахованої у минулих роках з 02.09.2013; 508,32грн - зменшеноборгу минулих років рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу № 806/3833/13а 10.10.2013; 74,15грн - зменшено боргу по ШС (за невчасну сплату) за актом нарахованим у минулих роках рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу. Наказ ДПА України від 07.12.10 № 927);

- платіжне доручення №417 від 27.07.2021 на суму 5 000,00грн (1 594,74грн - зменшено боргу по пені ІКП нарахованої у минулих роках з 02.09.2013; 661,2грн - зменшено боргу минулих років рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу № 806/3833/13а 10.10.2013; 2 670,09грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку № 9018199500 від 16.02.2016; 74,15грн - зменшено боргу по ШС (за невчасну сплату) за актом нарахованим у минулих роках рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу. Наказ ДПА України від 07.12.10 № 927);

- платіжне доручення №447 від 31.08.2021 на суму 4 000,00грн (1 193,22грн зменшено боргу по пені ІКП нарахованої у минулих роках з 01.10.2013; 1000,00грн зменшено боргу по ШС (за невчасну сплату) за актом нарахованим у минулих роках податкове повідомлення - рішення (форма Ш); 1 806,78грн зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку №9018199500 від 16.02.2016);

- платіжне доручення №448 від 31.08.2021 на суму 1 000,00грн (1 000,00грн зменшено боргу по пені ІКП нарахованої у минулих роках з 01.10.2013);

- платіжне доручення №471 від 30.09.2021 на суму 5 000,00грн (319,16грн - зменшено боргу по пені ІКП нарахованої у минулих роках з 01.10.2013; 203,94грн зменшено боргу минулих років рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу № 806/3833/13а 10.10.2013; 4 476,90грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку №9018199500 від 16.02.2016);

- платіжне доручення №492 від 29.10.2021 на суму 5 000,00грн (1 753,78грн - зменшено боргу по пені ІКП нарахованої у минулих роках; 1 118,1грн - зменшено боргу минулих років рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу N 806/3833/13а 10.10.2013; 1 979,82грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку № 9023508985 від 18.02.2017; 148,30грн - зменшено боргу по ШС (за невчасну сплату) за актом нарахованим у минулих роках рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу. Наказ ДСА України від 07.12.10 № 927);

- платіжне доручення № 509 від 29.11.2021 на суму 5 000,00грн (1 696,30грн - зменшено боргу по ШС (за невчасну сплату) за актом нарахованим у минулих роках податкове повідомлення - рішення (форма Ш); 3 057,32грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку №9023508985 від 18.02.2017; 246,38грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку №9044684517 від 20.03.2017);

- платіжне доручення №529 від 29.12.2021 на суму 5 000,00грн (661,2грн - зменшено боргу минулих років рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу N 806/3833/13а 10.10.2013; 4 078,63грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку №9023508985 від 18.02.2017; 121,37грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку №9044684517 від 20.03.2017; 64,83грн - зменшено боргу по пені ІКП нарахованої у минулих роках з 01.10.2013; 74,15грн - зменшено боргу по ШС (за невчасну сплату) за актом нарахованим у минулих роках рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу. Наказ ДПА України від 07.12.10 № 927);

- платіжне доручення №551 від 31.01.2022 на суму 5 000,00грн (661,2грн - зменшено боргу минулих років рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу № 806/3833/13а 10.10.2013; 254,31грн - зменшено боргу по ШС (за невчасну сплату) за актом нарахованим у минулих роках податкове повідомлення - рішення (форма Ш); 3 898,47грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку №9023508985 від 18.02.2017; 121,37грн - зменшено боргу минулих років податковий розрахунок земельного податку №9044684517 від 20.03.2017; 64,83грн - зменшено боргу по пені ІКП нарахованої у минулих роках рішення суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу. Наказ ДПА України від 07.12.10 № 927);

- платіжне доручення №6 від 23.02.2022 на суму 4,02грн (4,20грн - зменшено боргу по ШС (за невчасну сплату) за актом нарахованим у минулих роках податкове повідомлення - рішення (форма Ш) (т.1, а.с.217-226).

Як вказано у витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами (т.2, а.с.44-45; 88-188) після сплати вищевказаних сум, на які посилається відповідач, враховуючи передбачену п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України черговість погашення податковими органами податкового боргу в залежності від моменту його виникнення, в електронному кабінеті відповідача рахується заборгованість по орендній платі з юридичних осіб на загальну суму 175650,98грн.

З огляду на викладене, проведені відповідачем оплати, із чітким зазначенням призначення платежу: "орендна плата за землю з юридичних осіб" за наявності відомостей органів ДПС про податковий борг відповідача, не приймаються господарським судом як належні докази на підтвердження оплати за договором оренди землі від 15.03.2006 за спірний період.

В свою чергу, суд враховує, що Законом України від 02.04.2020 №540 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" пункт 52-4 Підрозділу 10 розділу Перехідні положення Податкового кодексу України викладено у новій редакції: не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

З огляду на викладене, підстави для нарахування орендної плати за землю за березень 2020 року у сумі 4598,20грн відсутні.

За результатами здійсненого судом розрахунку заборгованості по орендній платі судом встановлено, що за період з лютого 2019 по листопад 2022 заборгованість по орендній платі становить 171 052,78грн, зокрема:

- за 2019 (орендна плата за 2019) - 50 580,20грн (за період з 02.03.2019 по 30.12.2019);

- за 2020 (орендна плата за 2020 за виключенням березня 2020) - 50 580,20грн (за період з січня по грудень 2020 за виключенням березня 2020);

- за 2021 (орендна плата за 2021) - 55 178,40грн (за період з січня по грудень 2021);

- за 2022 рік (орендна плата за 2022) - 14 713,98грн (за період з 01.01.2022 по 30.03.2022).

З огляду на вище викладене, суд вбачає підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі за землю в розмірі 171 052,78грн.

Таким чином у стягненні 4598,20грн (175 650,98 - 171 052,78) заборгованості з орендної плати за землю необхідно відмовити.

Щодо суті позовних вимог про розірвання укладеного між ТОВ "ЧИСТА КРИНИЦЯ" та Бердичівською міською радою договору оренди землі та повернення земельної ділянки суд зазначає наступне.

Підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки визначені Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".

Так, частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Стаття 141 Земельного кодексу України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Разом із тим, за змістом статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 289/718/18.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд (ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України).

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №922/1500/18, від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18, від 28.11.2019 у справі №918/150/19, від 26.01.2022 у справі №921/787/20 від 14.06.2022 у справі №904/3870/21, від 13.09.2022 у справі №918/1222/21.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Водночас згідно з положенням частини 1 статті 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (частина 1 статті 13 Цивільного кодексу України).

Разом із тим за змістом частин 1 та 2 статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Закон України "Про місцеве самоврядування" відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до положень ст.25 та ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, регулювання земельних відносин.

За змістом частин 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, розірвання договору може бути здійснено на вимогу однієї із сторін договору, і така вимога реалізується шляхом звернення до суду у разі реального істотного порушення прав позивача, зокрема, у разі заподіяння шкоди іншій стороні договору (в цьому випадку Бердичівській міській раді), внаслідок чого орендодавця було позбавлено можливості отримати очікуване при укладенні договору.

Судом встановлено, що на орендованій земельній ділянці за адресою: вул.Л.Карастоянової, 22, м.Бердичів знаходяться об`єкти нерухомого майна, які на праві власності належать відповідачу, а саме: майновий комплекс кондитерського цеху загальною площею 1242,8кв.м.; цілісний майновий комплекс, який складається з будівлі сокового цеху, шипучого цеху, винохранилища, квасового цеху, загальною площею 2514,0кв.м., цілісний майнового комплексу - цеху безалкогольних напоїв, загальною площею 1305,9кв.м.; цілісний майновий комплекс - котельні, загальною площею 158,2кв.м.; будівля холодопостачання обороту води загальною площею 1 305,9кв.м.; будівля столярної майстерні, загальною площею 163,7кв.м., площадка-склад тари цеху безалкогольних напоїв, загальною площею 1013,1кв.м. (т.3, а.с.1-18).

У постанові Верховного Суду від 27.06.2023 у справі № 909/618/22 (що є справою, аналогічною даній справі за предметом, підставою виникнення спору та суб`єктним складом) зазначено, що факт наявності на земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, належних на праві власності орендареві такої земельної ділянки, не виключає можливості розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки на вимогу орендодавця у випадках, передбачених законодавством.

Водночас у разі звернення з таким позовом прокурора в інтересах держави в особі орендодавця, прокурор повинен обґрунтувати, що саме такий спосіб захисту найбільше відповідає інтересам територіальної громади чи держави. При цьому слід виходити з того, що необхідність розірвання договору земельної ділянки може обґрунтовуватися можливістю використання земельної ділянки для потреб територіальної громади, можливістю передачі земельною ділянки в користування іншому землекористувачу або іншими причинами, які в цілому забезпечать більш ефективне і раціональне використання земельних ресурсів чи досягнення кращого економічного результату для територіальної громади. У разі знаходження на орендованій земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, належних на праві власності орендареві, повинна враховуватися площа такого нерухомого майна та її співвідношення із площею земельної ділянки, розташування таких об`єктів на земельній ділянці та можливість використання земельної ділянки (її частини) для цілей, не пов`язаних із обслуговуванням будівель чи споруд, розташованих на ній. У кожному випадку суд повинен оцінити доводи як прокурора, так і орендодавця земельної ділянки, та встановити відповідність обраного прокурором способу захисту інтересам держави (територіальної громади) і наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у конкретних правовідносинах.

Таким чином, з урахуванням обставин, встановлених судом у цій справі, саме Бердичівська міська рада як власник земельної ділянки мала право звернутися до суду із вимогами про розірвання договору оренди земельної ділянки та відповідно її повернення.

Слід відзначити, що Бердичівська міська рада, як позивач, не скористалась своїм правом на участь у судовому засіданні та не висловила письмову позицію стосовно заявлених позовних вимог, зокрема, щодо доцільності розірвання договору оренди землі.

Отже, прокурором не доведено ефективність обраного способу захисту порушеного саме у спосіб, визначений ним, - шляхом розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, вертаючись з даним позовом, прокурор не обґрунтував необхідність розірвання договору земельної ділянки, не надав та не зазначив доказів щодо іншої можливості використання земельної ділянки для потреб територіальної громади, можливості передачі земельної ділянки в користування іншому землекористувачу або іншими причинами, які в цілому забезпечать більш ефективне і раціональне використання земельних ресурсів чи досягнення кращого економічного результату для територіальної громади.

Також прокурор не надав доказів щодо того, чи потребує орган місцевого самоврядування захисту у цьому випадку, а саме шляхом розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, не обґрунтував доцільність розірвання договору оренди, враховуючи, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно відповідача.

При цьому суд вважає за необхідне відзначити, що з огляду на те, що на земельній ділянці за адресою: вул.Л.Карастоянової, 22, м.Бердичів розташовані об`єкти нерухомості, які належить на праві власності відповідачу, тому навіть при розірванні договору оренди земельної ділянки відповідач буде використовувати земельну ділянку, а передача землі іншим користувачам в зв`язку з наявністю на ній майна відповідача не є можливою.

Доводи прокурора щодо застосування статті 651 Цивільного кодексу України, зокрема про те, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки), не можуть бути взяті до уваги судом з огляду на викладене вище.

Також суд вважає необґрунтованими посилання прокурора на правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 15.02.2023 у справі №906/272/21.

Зокрема, у зазначеному висновку Верховного Суду України від 15.02.2023 року йдеться про те, що з моменту припинення договору оренди у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, відповідач зобов`язаний повернути земельну ділянку, яка була предметом цього договору, її власнику, що прямо випливає з обов`язків орендаря, передбачених як нормами чинного законодавства, так і змісту договору. На відміну від наведеної справи, у даному випадку прокурор просить розірвати договір оренди землі та повернути земельну ділянку. Отже, з огляду на різні фактичні обставини, встановлені у справі №906/272/21 та у даній справі №906/434/22, судова практика, на яку посилається прокурор, не є релевантною до спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що прокурором не доведено ефективності обраного ним способу захисту порушеного права Бердичівської міської ради шляхом розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, не доведено можливості її передачі в користування іншому землекористувачу чи використання іншим способом, який би забезпечив більш ефективне і раціональне її використання та досягнення кращого економічного результату для територіальної громади, відповідно обраний прокурором спосіб захисту не відповідає інтересам територіальної громади, в інтересах якої він звернувся, відтак у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки і як наслідок повернення земельної ділянки належить відмовити.

З огляду на часткове задоволення позову, враховуючи приписи п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ТОВ "ЧИСТА КРИНИЦЯ" (вул.Лілії Карастоянової, 22, м.Бердичів, Житомирська область, 13300, код ЄДРПОУ 30617757) на користь Бердичівської міської ради (площа Центральна, 1, м.Бердичів, 13300, код ЄДРПОУ 13576960)

- 171 052,78грн заборгованості з орендної плати за оренду земельної ділянки загальною площею 14 279кв.м., кадастровий номер 1810400000:01:021:0071.

3. Стягнути з ТОВ "ЧИСТА КРИНИЦЯ" (вул.Лілії Карастоянової, 22, м.Бердичів, Житомирська область, 13300, код ЄДРПОУ 30617757)

на користь Житомирської обласної прокуратури (вул.Святослава Ріхтера, 11, м.Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 02909950)

- 2 565,80грн судового збору.

4. Відмовити в позові в частині стягнення 4 598,20грн заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 23.04.24

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2- Бердичівська окружна прокуратура через систему "Електронний суд";

3- Житомирська обласна прокуратура на ел. пошту: prokzt@zhit.gp.gov.ua;

4- Бердичівська міська рада Житомирської області через систему "Електронний суд";

5- ТОВ "ЧИСТА КРИНИЦЯ" через систему "Електронний суд";

6- Головному управлінню Державної податкової служби у Житомирській області через систему "Електронний суд".