Рішення

від 24.04.2024 по справі 911/269/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2024 р.,

м. Київ

Справа № 911/269/24

Суддя Черногуз А.Ф. розглянувши заяву позивача про вирішення питання про судові витрати

у справі позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровікт»

до Приватного підприємства «Галаган-Агро»

про стягнення заборгованості за договором поставки №17 від 16.10.2023,

в с т а н о в и в :

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровікт» до Приватного підприємства «Галаган Агро» про стягнення заборгованості за договором поставки №17 від 16.10.2023. Господарський суд ухвалою від 19.02.2024 відкрив провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження.

Рішенням господарського суду від 09.04.2024 позов задоволено частково, закрито провадження у справі в частині стягнення 100000 грн в зв`язку з його добровільним погашенням, а також стягнено з ПП «Галаган Агро» на користь ТОВ «Агровікт» 83000,00 грн основного боргу, 12464,06 грн пені, 9548,00 грн штрафу, 2202,41 грн інфляційних втрат, 1023,00 грн 3% річних за договором поставки товарів від 16.10.2023 № 17 та 3075,51 грн витрат зі сплати судового збору.

До суду 18.04.2024 надійшла заява від 15.04.2024 у якій представник сторони позивача просив вирішити питання про розподіл (стягнення з відповідача) понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу в сумі 30823,75 грн.

Відповідно до статті 244 ГПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Суд встановив, що позивач у позовній заяві зазначав "оскільки заздалегідь неможливо передбачити кількість судових засідань і на чию користь буде ухвалено рішення, тобто виникнення обов?язку ТОВ «Агровікт» сплатити додатковий гонорар, вважаємо, що питання про судові витрати слід вирішити після ухвалення рішення по суті позовних вимог".

Згідно частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До справи долучено копію договору № 1 про надання правової допомоги, відповідно до якого ТОВ "Агровікт" (клієнт) та АБ "Вікторії Олійник "Юридична компанія А2" домовилися, що клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надати правову допомогу щодо стягнення заборгованості з ПП "Галаган-Агро", яка утворилась внаслідок невиконання останнім умов договору поставки в частині несплати коштів за отриманий товар.

За положеннями частини 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому до позову долучено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У розрахунку наведено детальний опис робіт, виконаних адвокатом робіт, їх тривалість та вартість:

вивчення спірних правовідносин (0,5 години) 500,00 грн;

узгодження правової позиції (0,5 години) 500,00 грн;

розрахунок позовних вимог (1 година) 1000,00 грн;

складання позовної заяви (6 годин) 7500,00 грн;

формування додатків до позовної заяви, відправлення поштою копії позовної заяви відповідачу, подання до Господарського суду Київської області позовної заяви про стягнення заборгованості (1 година) 500,00 грн.

До планових витрат, згідно наведеного опису, віднесено:

участь адвоката у судовому засіданні (з урахуванням переїзду з м. Васильків Київської обл. до м. Києва і назад - 3 години) орієнтовно два засідання 7200 грн:

премія (додатковий гонорар) адвоката на ухвалення рішення на користь клієнта 20849,58 грн.

Судом з`ясовано, що відповідно до платіжної інструкції № 104 від 04.04.2024 позивач сплатив адвокату 10000,00 грн з призначенням платежу "згідно з договором про надання правової допомоги за подання позовної заяви № 30/01/24.

Тож суд констатує, що позивач сплатив адвокату гонорар за фактично надані послуги відповідно до опису робіт, що долучався до позову за вивчення правовідносин, узгодження правової позиції, здійснення розрахунку позовних вимог, складання та направлення позовної заяви, що разом становить саме 10000,00 грн.

Суд зазначає, що справа розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження, судові засідання у ній не проводилися, тож оплата за участь адвоката у судовому засіданні у цій справі не включається судом до витрат позивача.

З приводу гонорару за ухвалення рішення на користь клієнта, доказів сплати якого до суду не подано, суд зазначає, що у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 в справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Європейський суд з прав людини указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі N 755/9215/15-ц (провадження N 14-382цс19).

Позивачем у справі № 911/269/24 не доведено, що витрати на правничу допомогу «гонорар успіху» в сумі 20849,58 грн були необхідними та неминучими. Крім того суд вважає, що гонорар успіху є доцільним у тому випадку, коли складність справи викликає сумніви у сторони щодо задоволення її вимог і саме робота адвоката стосовно доведеності правомірності вимог сторони приводить до прийняття позитивного рішення.

Оцінивши те, що справа не є складною, враховуючи критерії реальності і розумності, об`єму проведеної роботи у межах справи, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу відповідають вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, лише в частині фактично наданих послуг в розмірі 10000,00 грн, в той час, як гонорар успіху в розмірі 20849,58 грн буде вважатися надмірним тягарем, який не доцільно покладати на відповідача.

За змістом статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено з урахуванням закриття провадження частково на 99,88% заявлених позовних вимог, то суд вважає за можливе покласти на відповідача 9988,00 грн витрат позивача на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 241, 244 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

Заяву позивача про вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Галаган-Агро» (07733, Київська область, Бориспільський район, село Жоравка, вулиця Шкільна, будинок 3а, код ЄДРПОУ 39071079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровікт» (08298, місто Київ, вулиця Княжий Затон, будинок 2/30, квартира 96, код ЄДРПОУ 41784823) 9988,00 грн витрат позивача на правничу допомогу.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Додаткове рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 24.04.2024.

Суддя А.Ф. Черногуз