Ухвала

від 22.04.2024 по справі 916/1720/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

"22" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1720/24Господарський суд Одеської області у складі судді Райчевої Світлани Іванівни, розглянувши матеріали заяви (вх. ГСОО №2-664/24 від 19.04.2024р.) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про забезпечення позову та матеріали позовної заяви

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІАКОМПАНІЯ "ЧОРНОМОРСЬКІ АВІАЛІНІЇ" (65054, м. Одеса, Аеропорт ЦА; код ЄДРПОУ 33915633) та 2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

про визнати недійсними аукціонів, скасування протоколів проведення аукціону та актів про придбання майна на аукціоні

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІАКОМПАНІЯ "ЧОРНОМОРСЬКІ АВІАЛІНІЇ" та ОСОБА_2 про визнати недійсними аукціонів № BRE001-UA-20240328-57129 від 08.04.2024 р. та № BRE001-UA-20240328-25908 від 08.04.2024 р., скасування протоколів проведення аукціону № BRE001-UA-20240328-57129 від 07.04.2024 р., № BRE001-UA-20240328-25908 від 07.04.2024 р. та актів про придбання майна на аукціоні від 11.04.2024 р.

Разом із вказаною позовною заявою Позивачем надано до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить суду накласти арешт на: майно, що не підлягає державній реєстрації та рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Чорноморські авіалінії»; майно, яке входило до складу Лотів 3 та 4 та продане на аукціонах № BRE001-UA-20240328-57129 від 08.04.2024 р. та № BRE001-UA-20240328-25908 від 08.04.2024 р.

Дослідивши заяву Позивача про вжиття заходів забезпечення позову, господарським судом встановлено наступне.

Положеннями ст. 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватись до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні ст.163 ГПК України.

Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред`явлення прозову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

Заходи забезпечення немайнового характеру спрямовані на покладення на відповідача чи інших осіб обов`язку вчинити активні дії чи утриматись від їх вчинення, не пов`язаних з передачею грошових сум чи майна.

У п. 4.8 постанови Верховного Суду від 24.05.2021 у справі № 910/3158/20 міститься висновок, що за змістом п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися коштами або майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, коштів або про стягнення коштів. Сума арештованих коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору (до такого висновку дійшов Верховний Суду в пункті 8.9 постанови Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20 та у пункті 22 постанови від 25.09.2020 у справі № 925/77/20).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову з заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20).

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

У позовній заяві Позивач просить суд визнати недійсними аукціони з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІАКОМПАНІЯ "ЧОРНОМОРСЬКІ АВІАЛІНІЇ" № BRE001-UA-20240328-57129 від 08.04.2024 р. та № BRE001-UA-20240328-25908 від 08.04.2024 р., скасувати протоколи проведення аукціону № BRE001-UA-20240328-57129 від 07.04.2024 р., № BRE001-UA-20240328-25908 від 07.04.2024 р. та акти про придбання майна на аукціоні від 11.04.2024 р. У заяві про забезпечення позову Позивач просить суд накласти арешти на: майно, що не підлягає державній реєстрації та рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Чорноморські авіалінії»; майно, яке входило до складу Лотів 3 та 4 та продане на аукціонах № BRE001-UA-20240328-57129 від 08.04.2024 р. та № BRE001-UA-20240328-25908 від 08.04.2024 р.

На думку Позивача при проведенні оскаржуваних аукціонів арбітражною керуючою Колмиковою Тетяною Олександрівною були допущені порушення які, перешкодили або могли перешкодити продажу майна за найвищою ціною. У зв`язку із чим, ОСОБА_1 вважає, що вжиття заходів забезпечення позову є терміново необхідним, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Суд зазначає, що заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися із предметом та підставами позову, а особа, яка заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акта.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018 по справі № 910/361/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

За висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду викладеним у постанові від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

З матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що Позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, а тому слід зазначити, що судове рішення у разі задоволення позовних вимог не вимагатиме примусового виконання. Тобто, в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся чи має намір звернутися до суду. Висновок Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 16.08.2018 року за №910/1040/18.

Отже, звертаючись з відповідною заявою, саме позивач повинен обґрунтувати імовірність утруднення або унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття заявлених заходів забезпечення позову.

Дослідивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, господарським судом встановлено, що Заявником не було визначено, в чому полягає у спірних правовідносинах саме істотне ускладнення чи неможливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся, не вказано, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав Позивача, не надано оцінки складності вчинення цих дій, не встановлено, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Крім того, господарський суд враховує, що застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або кошти може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, коштів або про стягнення коштів. Сума арештованих коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору (до такого висновку дійшов Верховний Суду в пункті 8.9 постанови Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20 та у пункті 22 постанови від 25.09.2020 у справі № 925/77/20, п. 4.8 постанови Верховного Суду від 24.05.2021 у справі № 910/3158/20).

Враховуючи викладене та те, що заявником документально не підтверджено існування фактичних обставин, з якими пов`язується необхідність вжиття заходів забезпечення позову у даній справі та необґрунтовано підстав для застосування заходу забезпечення позову, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, а саме накладення арешту на майно, яке входило до складу Лотів 3 та 4 та продане на аукціонах № BRE001-UA-20240328-57129 від 08.04.2024 р. та № BRE001-UA-20240328-25908 від 08.04.2024 р., а також інше майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Чорноморські авіалінії», що не підлягає державній реєстрації (яке не входило до складу лотів 3 та 4 та було відчужене на оскаржуваних аукціонах) та рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Чорноморські авіалінії», суд відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. ГСОО №2-725/22 від 30.08.2022р.).

Керуючись ст.ст. 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви (вх. ГСОО №2-664/24 від 19.04.2024р.) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирала законної сили 22 квітня 2024 р. та може бути оскаржена у порядку, встановленому ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": ОСОБА_1 .

Суддя С.І. Райчева