Ухвала

від 24.04.2024 по справі 918/1070/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 918/1070/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г. О. - головуюча, Губенко Н. М., Кондратова І. Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"

на рішення Господарського суду Рівненської області

суддя. Андрійчук О. В.

від 18.12.2023

та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

колегія суддів: Миханюк М. В., Розізнана І. В. , Саврій В. А.

від 14.03.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварка Трейдинг ЛТД"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"

про стягнення 76 480,94 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сварка Трейдинг ЛТД" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" про стягнення 76 480,94 грн, з яких: 7 848,02 грн 3 % річних та 68 632,92 грн інфляційних втрат за договором поставки № 53-122-01-21 11315 від 08.10.2021.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 18.12.2023 у справі № 918/1070/23 позов про стягнення 76 480,94 грн задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", на користь Позивача 7 827,06 грн 3 % річних та 68 121,15 грн інфляційних втрат. У задоволенні позовних вимог про стягнення 20,96 грн 3% річних та 511,77 грн інфляційних втрат відмовлено.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у справі № 918/1070/23 заяву Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" про заміну відповідача у справі № 918/1070/23 його правонаступником задоволено. Замінено відповідача - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" на його правонаступника - Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (далі - Відповідач, Скаржник).

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у справі № 918/1070/23 апеляційну скаргу Відповідача на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.12.23 у справі № 918/1070/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Рівненської області від 18.12.23 у справі №918/1070/23 залишено без змін.

03 квітня 2024 року Відповідач із використанням засобів поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.12.2023 та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у справі № 918/1070/23.

У прохальній частині касаційної скарги Скаржник просить:

- прийняти касаційну скаргу до розгляду та відкрити касаційне провадження у справі;

- скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 18.12.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у справі № 918/1070/23 про стягнення з Відповідача на користь Скаржника 7 827,06 грн 3 % річних та 68 121,15 грн інфляційних втрат, а також судовий збір у розмірі 2 665,21 грн;

- ухвалити нове рішення, у справі № 918/1070/23, яким відмовити Позивачу у задоволенні заяви про винесення додаткового рішення;

- вирішити питання розподілу судових витрат за результатами розгляду цієї справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року у сумі 2 684,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення 76 480,94 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2023 рік (100 х 2 684,00 грн = 268 400,00грн) а тому у розумінні ГПК України справа № 918/1070/23 є малозначною.

Об`єднана палата Касаційного господарського Суду у складі Верховного Суду зазначила, що для оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржникові необхідно довести та обґрунтувати наявність передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав (постанова від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20).

При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьою статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

Скаржник у касаційній скарзі зазначає про наявність підстав для перегляду в касаційному порядку оскаржуваних судових рішень у справі з ціною позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з огляду на те, що справа № 918/1070/23 має виняткове значення для нього, оскільки питання у цій справі стосується умови договору щодо належної реєстрації податкових накладних, що є важливим для Скаржника, в тому числі в контексті належного ведення бухгалтерського обліку та здійснення господарської діяльності з неухильним дотриманням положень податкового законодавства (підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України).

Суд звертає увагу, що "винятковість значення" справи для учасника, може бути встановлена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.

Водночас Суд дійшов висновку, що Скаржник у касаційній скарзі не навів вагомих аргументів, які б свідчили про те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове для Скаржника значення. Предметом позову у цій справі є стягнення 76 480,94 грн, однак Скаржник не обґрунтовує, які саме негативні наслідки він зазнає (може зазнати) у разі стягнення цієї грошової суми, а також їх невідворотність.

Суд зазначає, що незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить про їх незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судових рішень не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом.

Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, аргументованих обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Рекомендацією № R(95)5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням зазначеного, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Скаржника на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.12.2023 та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у справі № 918/1070/23 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України

Керуючись статтями 234, 287, 290, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.12.2023 та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у справі № 918/1070/23.

2. Надіслати копії ухвали учасникам справи.

3. Надіслати Акціонерному товариству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча Г. Вронська

Судді Н. Губенко

І. Кондратова