Постанова

від 23.04.2024 по справі 909/335/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 909/335/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Ємця А. А. (головуючий), Бенедисюка І. М., Жайворонок Т. Є.

за участю секретаря судового засідання Рєзнік А. В.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

про ухвалення додаткового рішення

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТА ІНВЕСТ"

про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 909/335/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТА ІНВЕСТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСВ ТЕХНОЛОДЖИ"

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 2 678 848,59 грн.

ВСТУП

У цій постанові Верховний Суд вирішував питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у суді касаційної інстанції.

ВСТАНОВИВ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТА ІНВЕСТ" (далі - ТОВ "АРТА ІНВЕСТ") звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСВ ТЕХНОЛОДЖИ" (далі - ТОВ "ОСВ ТЕХНОЛОДЖИ") 2 678 848,59 грн заборгованості, у тому числі: 2 209 646,75 грн суми попередньої оплати, 64 836,48 грн 3 % річних та 404 365,36 грн пені.

2. Господарський суд міста Києва рішенням від 16.10.2023 позов задовольнив частково: стягнув з ТОВ "ОСВ ТЕХНОЛОДЖИ" на користь ТОВ "АРТА ІНВЕСТ" суму основної заборгованості у розмірі 2 209 646,75 грн. В іншій частині позовних вимог відмовив.

3. Додатковим рішенням від 15.11.2023 Господарський суд міста Києва клопотання ТОВ "АРТА ІНВЕСТ" про стягнення судових витрат задовольнив повністю; стягнув з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 55 241 грн.

4. Північний апеляційний господарський суд постановою від 30.01.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 залишив без змін; додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 змінив частково і ухвалив нове, згідно з яким клопотання позивача про стягнення судових витрат задовольнив частково; стягнув з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 45 565,51 грн.

5. ТОВ "АРТА ІНВЕСТ", не погоджуючись із судовими рішеннями попередніх інстанцій, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023, додаткове рішення цього суду від 15.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 у частині задоволених позовних вимог, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Верховний Суд постановою від 09.04.2024 касаційну скаргу ТОВ "ОСВ ТЕХНОЛОДЖИ" в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрив, касаційну скаргу ТОВ "ОСВ ТЕХНОЛОДЖИ" в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишив без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024, рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 у справі № 909/335/23 залишив без змін.

7. Інтереси ТОВ "АРТА ІНВЕСТ" у суді касаційної інстанції представляв адвокат Шибеко Дмитро Валентинович.

8. До прийняття згаданої постанови представник ТОВ "АРТА ІНВЕСТ" - адвокат Шибеко Д. В. у відзиві на касаційну скаргу зазначив про попередній розрахунок судових витрат на оплату професійної правничої допомоги позивача в суді касаційної інстанції - 20 000,00 грн. При цьому зазначив, що докази їх вартості буде надано до суду після прийняття рішення по суті справи.

9. Від представника ТОВ "АРТА ІНВЕСТ" - адвоката Шибеко Д. В. 15.04.2024 (через систему "Електронний суд") до Верховного Суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якої просить Суд стягнути на його користь 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції. До заяви ТОВ "АРТА ІНВЕСТ" надало копії договору про надання правничої допомоги від 04.04.2024 № 02/2024 (далі - договір про надання правничої допомоги), додатку від 04.04.2024 № 1 до договору про надання правничої допомоги, довіреність від 01.01.2024 № 01/2024/04, видана на ім`я адвоката Шибеко Д. В., на підставі якого адвокат Шибеко Д. В. здійснював представництво в суді касаційної інстанції (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 28.11.2014 серія ЗП № 001041, видане Радою адвокатів Запорізької області) та платіжну інструкцію від 09.04.2024 № 110 про оплату 20 000,00 грн за надання правничої допомоги згідно договору про надання правничої допомоги. Товариство просило здійснити розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі його представника.

10. Верховний Суд ухвалою від 16.04.2024 призначив до розгляду заяву про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у справі № 909/335/23 у відкритому судовому засіданні на 23.04.2024.

11. Від ТОВ "ОСВ ТЕХНОЛОДЖИ" 22.04.2024 до Верховного Суду надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому відповідач просить зменшити розмір заявлених позивачем витрат з 20 000,00 грн до 2 000,00 грн.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані положення законодавства

12. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи клопотання позивача, додані до неї документи, Верховний Суд Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для його часткового задоволення з огляду на таке.

13. У положеннях статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

14. Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

15. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

16. Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

17. Стаття 16 Господарського процесуального кодексу України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

18. За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

19. Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

20. У частинах першій, другій статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

21. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

22. Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

23. Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

24. За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

25. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено (див. постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

26. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

27. Згідно з частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

28. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

29. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

30. Верховний Суд, застосовуючи частину шосту статті 126 Господарського процесуального кодексу України, неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15; від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

31. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

32. Як вбачається із заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, позивач просить стягнути з відповідача вартість наданих йому послуг у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду у розмірі 20 000,00 грн.

33. Принцип в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

34. Дослідивши матеріали справи, зокрема: касаційну скаргу, заяву ТОВ "АРТА ІНВЕСТ" та постанову Верховного Суду від 09.04.2024 у цій справі, Суд встановив, що заява щодо судових витрат заявник подав у порядку та в межах, визначених чинним законодавством, зокрема частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, убачається, що ТОВ "АРТА ІНВЕСТ" дотрималося вимоги щодо направлення копії цієї заяви та доданих до неї матеріалів відповідачу відповідно до вимог частини дев`ятої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

35. Верховний Суд установив, що між адвокатом Шибеко Д. В. та ТОВ "АРТА ІНВЕСТ" укладено договір про надання правничої допомоги та у Додатку від 04.04.2024 № 1 до цього Договору, сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання Шибеко Д. В. правничої допомоги вказаної у договорі про надання правничої допомоги і визначеної дорученням у розмірі 20 000,00 грн.

36. Колегія суддів зазначає, що предметом позову у цій справі було стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 2 678 848,59 грн.

37. На виконання пункту 2 частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України позивач надав, зокрема, договір про надання правничої допомоги, Додаток від 04.04.2024 № 1 до договору про надання правничої допомоги, довіреність від 01.01.2024 № 01/2024/04, видана на ім`я адвоката Шибеко Д. В., на підставі якого адвокат Шибеко Д. В. здійснював представництво в суді касаційної інстанції (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 28.11.2014 серія ЗП № 001041, видане Радою адвокатів Запорізької області) та платіжну інструкцію від 09.04.2024 № 110 про оплату 20 000,00 грн за надання правничої допомоги згідно договору про надання правничої допомоги.

38. За змістом опису робіт зазначеного у Додатку від 04.04.2024 № 1 до договору про надання правничої допомоги, адвокат надав такі послуги:

- Попереднє опрацювання матеріалів та опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини;

- Формування правової позиції. Консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання;

- Підготовка процесуальних документів по суті справи (відзиву на касаційну скаргу, тощо).

39. У Додатку від 04.04.2024 № 1 до договору про надання правничої допомоги зазначено, що загальна сума гонорару (винагороди) за розгляд справи у суді касаційної інстанції є фіксованою та складає 20 000,00 грн.

40. Верховний Суд виходить з того, що згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

41. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного вище Закону).

42. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

43. У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав, що втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

44. Колегія суддів виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати у визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

45. Також у частинах четвертій-шостій, сьомій, дев`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначено випадки, коли суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.

46. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін у вирішенні питання про розподіл судових витрат.

47. Як вже зазначалося вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними у частинах п`ятій-сьомій, дев`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

48. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає таких витрат повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

49. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

50. Верховний Суд неодноразово вказував, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи з конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

51. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

52. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

53. До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

54. Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено в документи інформації щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та, навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

55. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

56. При цьому згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75- 79 Господарського процесуального кодексу України.

57. Колегія судів зазначає, що подані ТОВ "АРТА ІНВЕСТ" докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сукупності відповідають вимогам статей 73, 75- 79 Господарського процесуального кодексу України.

58. Суд у контексті оцінки доказів, поданих ТОВ "АРТА ІНВЕСТ" на обґрунтування заяви, звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, зокрема:

59. "127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини" (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

60. 133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

61. 135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність." Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

62. 145. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

63. 147. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".

64. Верховний Суд також звертається до правового висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного в ухвалі від 21.02.2024 у справі № 910/9714/22, зокрема:

65. "…норми статті 244 ГПК України вказують на те, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Тобто є актом правосуддя, яким вирішуються окремі процесуальні питання, що не були вирішені судом під час ухвалення судового рішення за результатами вирішення спору по суті. Таке рішення не вирішує / змінює спір сторін по суті, а також не містить висновків про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, не вирішує вимог, не досліджених у судовому засіданні щодо спору по суті (наведена правова позиція узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20, від 22.10.2019 у справі № 922/2665/17, від 12.01.2021 у справі № 1540/4122/18, від 17.02.2021 у справі № 522/17366/13-ц, від 25.03.2021 у справі № 640/15192/19).

66. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, яка згідно з частиною першою статті 244 Господарського процесуального кодексу України полягає у такому: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

67. Водночас судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з розглядом справи та вирішенням по суті, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (такий висновок викладений у пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц та у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 907/418/21)".

68. Суд враховує, що ТОВ "АРТА ІНВЕСТ" до наданих послуг в Додатку від 04.04.2024 № 1 до договору про надання правничої допомоги включила послугу з написання відзиву на касаційну скаргу.

69. Суд зазначає, що ТОВ "АРТА ІНВЕСТ" подало відзив на касаційну скаргу, який Судом залишається без розгляду з огляду на приписи частини другої статті 118 ГПК України, якою передбачено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, оскільки ухвалою Верховного Суду від 11.03.2024 ТОВ "АРТА ІНВЕСТ" було надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 02.04.2024. У свою чергу, ТОВ "АРТА ІНВЕСТ" подано відзив лише 08.04.2024. Також Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. При цьому позивач до закінчення вказаного строку не подав відповідну заяву.

70. Натомість ТОВ "АРТА ІНВЕСТ" зазначило, що ознайомилося з ухвалою Верховного Суду 04.03.2024 шляхом отримання повідомлення в електронному кабінеті. Водночас з довідки про доставку документа в кабінет Електронного суду вбачається, що ТОВ "АРТА ІНВЕСТ" ухвалу Верховного Суду від 11.03.2024 про відкриття касаційного провадження, призначення цієї справи до розгляду та надання строку для подання відзиву на касаційну скаргу до 02.04.2024 було отримано 15.03.2024 (14.03.2024 о 18:54), що свідчить про наявність у ТОВ "АРТА ІНВЕСТ" достатньої кількості часу для підготування та направлення до Суду відзиву в установлені судом строки.

71. Суд також враховує, що правова позиція ТОВ "АРТА ІНВЕСТ" була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору у судах першої та апеляційної інстанцій, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, адвокат Шибеко Д. В. надавав правову допомогу у судах першої та апеляційної інстанцій, тому, відповідно, був обізнаний у справі з усіма деталями, що з неї випливають. Отже підготовка цієї справи до розгляду в суді касаційної інстанції не вимагала значного обсягу юридичної роботи.

72. Колегія суддів вважає, що складність виконаних адвокатом позивача робіт (наданих послуг) з попереднього опрацювання матеріалів та опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини; формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання в суді касаційної інстанції після розгляду справи в суді касаційної інстанції не є співмірною із заявленим розміром витрат на правничу допомогу.

73. Суд звертає увагу, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (див. постанову Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

74. Отже, враховуючи наведене, оцінивши доводи заяви ТОВ "АРТА ІНВЕСТ" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та клопотання відповідача про зменшення таких витрат, зважаючи на зазначені вище критерії їх оцінки та керуючись статтями 2, 123, 80, частиною четвертою статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд дійшов висновку про стягнення з ТОВ "ОСВ ТЕХНОЛОДЖИ" на користь ТОВ "АРТА ІНВЕСТ" 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу суді касаційної інстанції, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірними з виконаною роботою у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТА ІНВЕСТ" про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 909/335/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСВ ТЕХНОЛОДЖИ" (ЄДРПОУ 42524143) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТА ІНВЕСТ" (ЄДРПОУ 31540084) 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

3. В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

4. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ємець

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Жайворонок