Окрема думка

від 17.04.2024 по справі 761/8049/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

17 квітня 2024 року м. Київ

справа № 761/8049/21

провадження № 61-17458св23

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13 липня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано такими, що не відповідають дійсності, принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 відомості, поширені ТОВ «Коллієрз Інтернешнл» відносно неї:

1) в листі вихідний № 33 від 06 листопада 2020 року на ім`я Генерального та Виконавчого Директорів Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтекс Капітал», а саме:

- «… останнім часом ОСОБА_1 поширює серед учасників ринку нерухомості України недостовірні відомості про ТОВ «Коллієрз Інтернешнл» та його діяльність…»;

- «… дії ОСОБА_1 є наслідком її звільнення, яке відбулось в результаті виявлення керівництвом ТОВ «Коллієрз Інтернешнл» фактів її неетичної поведінки та неналежного виконання нею своїх посадових обов`язків …»;

- «…Під час своєї роботи у Товаристві ОСОБА_1 проявила себе не тільки як безвідповідальний, неефективний та непрофесійний співробітник, а і як особа, що схильна займатись інтригами…»;

- «… ОСОБА_1, …. розповсюджувала плітки, чутки та наклепи на інших співробітників Товариства, безпідставно приписувала собі успіхи, що були заслугою не цієї особи, а результатом спільної діяльності всього колективу рітейл-департаменту та керівництва Товариства…».

Зобов`язано ТОВ «Коллієрз Інтернешнл» спростувати відомості, що не відповідають дійсності, принижують честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 , протягом місяця з дня набрання рішенням законної сили, шляхом надсилання тексту спростування, у вигляді письмового листа, з відповідною реєстрацію в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Коллієрз Інтернешнл», за підписом директора цього Товариства та засвідчення його підпису печаткою Товариства, на ім`я Генерального та Виконавчого Директорів Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтекс Капітал», наступного змісту:

«СПРОСТУВАННЯ

06 листопада 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллієрз Інтернешнл», було складено та надіслано на ім`я Генерального та Виконавчого Директорів Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтекс Капітал» лист вихідний № 33, в якому були поширені недостовірні та такі, що принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , відомості.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13 липня 2023 року у справі № 761/8049/21, зазначені нижче відомості, відносно ОСОБА_1 , що були поширені у вказаному листі вихідний № 33 від 06 листопада 2020 року, були визнані недостовірними та такими, що ганьблять честь і гідність, а також завдають шкоди діловій репутації ОСОБА_1 :

- «… останнім часом ОСОБА_1 поширює серед учасників ринку нерухомості України недостовірні відомості про ТОВ «Коллієрз Інтернешнл» та його діяльність…»;

- «… дії ОСОБА_1 є наслідком її звільнення, яке відбулось в результаті виявлення керівництвом ТОВ «Коллієрз Інтернешнл» фактів її неетичної поведінки та неналежного виконання нею своїх посадових обов`язків …»;

- «…Під час своєї роботи у Товаристві ОСОБА_1 проявила себе не тільки як безвідповідальний, неефективний та непрофесійний співробітник, а і як особа, що схильна займатись інтригами…»;

- «… ОСОБА_1, …. розповсюджувала плітки, чутки та наклепи на інших співробітників Товариства, безпідставно приписувала собі успіхи, що були заслугою не цієї особи, а результатом спільної діяльності всього колективу рітейл-департаменту та керівництва Товариства…».

Стягнуто з ТОВ «Коллієрз Інтернешнл» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 5 000,00 грн, судовий збір у розмірі 3 178,00 грн.

В решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Коллієрз Інтернешнл» залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 липня 2023 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2024 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллієрз Інтернешнл» залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року в оскаржуваній частині залишено без змін

Суди попередніх інстанцій, при частковому задоволені позовних вимог, виходили з того, що поширена відповідачем щодо ОСОБА_1 негативна інформація є недостовірною, є фактичним твердженням та принижує її честь, гідність та ділову репутацію.

Верховний Суд погодився з висновками судів, які виходили з того, що потенційний роботодавець позивачки після отримання листа відповідача, де була розповсюджена недостовірна інформація, мав можливість сформувати своє уявлення про професійні та ділові якості позивачки.

Також Верховний Суд вважав правомірним висновок судів попередніх інстанцій про стягнення з ТОВ «Коллієрз Інтернешнл» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 5 000,00 грн.

Однак з висновками колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду не погоджуємся з таких підстав.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що, зокрема, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

За змістом частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, встановити факт поширення недостовірної інформації та факт того, що поширена інформація стосується саме особи позивача і що поширена інформація порушує особисті немайнові права особи позивача або перешкоджає повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, при цьому саме позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

У частині другій статті 30 Закону України «Про інформацію» визначено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, згідно зі статтею 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суду слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1986 року у справі «Lingens v. Austria» («Лінгенс проти Австрії»)).

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У цій справі не доведено, що поширена в листі інформація є твердженням про факти, оскільки інформація не містить жодних фактів, чи відомостей про порушення позивачкою закону та будь-якого посилання на джерела отримання такої інформації. Викладена відповідачем інформація в листі на ім`я Генерального та Виконавчого директорів ТОВ «Солтекс Капітал» містить суб`єктивну оцінку поведінки позивачки та підпадає під категорію «оціночні судження», що не підлягає спростуванню, вона є власними судженнями уповноваженої особи відповідача, які ґрунтується на особистій думці, а не твердженнях про факти.

Таким чином, інформація, яку позивачка вважає недостовірною та такою, що принижує її честь, гідність та ділову репутацію, яка була адресована Генеральному та Виконавчому директорам ТОВ «Солтекс Капітал», не є поширенням недостовірної інформації щодо позивачки у розумінні статті 277 ЦК України. Доказів того, що метою цих дій було приниження честі, гідності та ділової репутації позивачки останньою не надано, у зв`язку з чим відсутні підстави для спростування такої інформації.

За таких обставин вважаєм, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог у цій справі.

Судді М. Є. Червинська

М. Ю. Тітов