Постанова
від 11.04.2024 по справі 816/2223/15
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 р.Справа № 816/2223/15

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка" та Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко) від 19.04.2023 року (повний текст складено 28.04.24 року) по справі № 816/2223/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.05.2015 р. № 0000672200.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що не згоден з висновками акту документальної позапланової виїзної перевірки № 782/16-20-22-01-11/03770394/19 від 22.04.2015 року про завищення податкового кредиту по ПДВ на загальну суму 16639801 грн., оскільки спірні господарські операції підтверджені первинними бухгалтерським документами, за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджують право позивача на формування податкового кредиту. Господарські операції позивача у перевіряємий період мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку та в повному обсязі відображені в податковому обліку.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2015 року у справі № 816/2223/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016 року у справі № 816/2223/15 позовні вимоги задоволено.

Постановою Верховного Суду від 21.07.2022 року у справі № 816/2223/15 (адміністративне провадження № К/9901/28619/18) касаційну скаргу Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області задоволено частково. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2022 року замінено первинного відповідача на його правонаступника Головне управління ДПС у Полтавській області.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 року по справі № 816/2223/15 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 18 травня 2015 року № 0000672200 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 12425744,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 6212872,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка" судові витрати зі сплати судового збору 243,60 грн.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в цій частині скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в цій частині, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, підстав, викладених в апеляційні скарзі.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в цій частині та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, просить залишити його без змін в цій частині, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, просить залишити його без змін в цій частині, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційних скарг, відзиви на апеляційні скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" зареєстроване юридичною особою та є платником податку на додану вартість, що не заперечується сторонами.

В період з 25 березня 2015 року по 15 квітня 2015 Миргородською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2014 року з окремих питань.

Результати перевірки оформлені актом від 22 квітня 2015 року № 782/16-20-22-01-11/03770394/19 /а.с. 57-151, т. 1/.

За висновками акту перевірки встановлені порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ у розмірі 16639801,00 грн. та заниження податкового кредиту з ПДВ на 6348,00 грн.

На підставі акту перевірки від 22 квітня 2015 року № 782/16-20-22-01-11/03770394/19 Миргородською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000672200 від 18 травня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у розмірі 24959700,00 грн., з яких 16639800,00 грн. за основним платежем та 8319900,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /а.с. 52-55, т. 1/.

Не погодившись з винесеним контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачем не доведено обґрунтованість висновків перевірки щодо завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ у розмірі 12425744,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в іншій частині, суд послався на те, що дослідивши надані суду товарно-транспортні накладні та інформацію з АІС "Автомобіль" ДАІ МВС України судом встановлено, що частина транспортних засобів зареєстрована за іншими особами, ніж контрагенти позивача, а щодо іншої частини транспортних засобів взагалі відсутня інформація щодо їх реєстрації. Також суд зазначив, що позивачем не надано суду обґрунтованих пояснень щодо відсутності державної реєстрації транспортних засобів, зазначених в товарно-транспортних накладних. На підставі цього, суд дійшов до висновку, що надані товарно-транспортні накладні містять недостовірні дані щодо транспортних засобів, якими нібито здійснювалися перевезення вантажу, а також щодо автомобільних перевізників.

Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін, висновків суду першої інстанції та висновків і мотивів, які викладені в постанові Верховного Суду від 21.07.2022 року, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), відповідно до положень статті 1 якого первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію, а господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі.

За змістом підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абзац 1 пункту 198.3 статті 198 ПК).

Відповідно до абзацу 2 пункту 198.3 статті 198 ПК право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду..

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК).

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У свою чергу, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідних товарів (робіт, послуг).

Сам факт наявності у позивача податкової накладної та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Судовим розглядом встановлено, що порушення вимог податкового законодавства відповідач пов`язує з неправомірним формуванням податкового кредиту ПДВ на такі суми і за такими операціями:

12037178,68 грн за операціями з придбання товару (природний газ) у ТОВ «Українська нафтогазова компанія» на підставі договору від 20.08.2012 № П/12-161 та додаткових угод від 28.09.2012 № 1, від 23.01.2012 № 2 та від 21.12.2012 № 3;

7560,00 грн за операціями з придбання котельно-монтажних робіт та обслуговування працюючих машин та обладнання в період переробки цукрових буряків на Яреськівському цукровому заводі у ПП «Монтажсервіс» на підставі договору підряду від 02.00.2014 № 19/0914/213;

34751,78 грн за операціями з придбання у ТОВ «Поліал-Інжиніринг» на підставі договорів підряду від 13.08.2013 № 5/0813/26, від 02.09.2014 № 5/0914/23, від 19.07.2014 № 19/07 робіт по влаштуванню бетонної підлоги з нанесенням пропитки та від 24.09.2014 № 5/0914/93 щодо капітального ремонту корівника;

60781,81 грн за операціями з придбання у ТОВ «Будресурс К» на підставі договору від 12.08.2013 № 5/0813/22 послуг з улаштування силосних траншей для організації ферми;

27958,33 грн за операціями з придбання у ТОВ «Спецхімпостачання» на підставі договору від 15.08.2014 № 150814 товару (сода кальцинована технічна марки Б);

27958,33 грн за операціями з придбання у ТОВ «Агро-Техніка» на підставі договору від 25.02.2013 № 1/0313/59 товару (запасні частини до ґрунтообробної с/г техніки вітчизняного та імпортного виробництва);

3066,67 грн за операціями з придбання у ТОВ «Тархан сервіс плюс» на підставі договору від 04.05.2011 № 1/0511/4 товару (запасні частини);

25092,77 грн за операціями з придбання у ТОВ «НВФ АМГ ЛТД» на підставі договору від 25.07.2014 № 19/0714/137 робіт з вивантаження цукру-піску зі складу безтарного зберігання цукру;

6348,33 грн за операціями з придбання у ТОВ «Бердянські насоси» на підставі договору від 02.10.2014 № 3661 послуг з капітального ремонту насосних агрегатів ЕЦВ 6-10-185 для артезіанських свердловин;

195878,00 грн за операціями з придбання у ТОВ «Дойче-Агро-Компані» на підставі договору від 08.01.2014 № 1/0114/1 товару (штор соняшниковий);

33308,00 грн за операціями з придбання у ТОВ «Ветфактор» на підставі договору від 21.05.2012 №102/12 товару (ветеринарні препарати в асортименті);

438,28 грн за операціями з придбання у ТОВ «Інвент Груп» на підставі договору від 09.08.2012 товару (машинні мастила);

4230,00 грн за операціями з придбання у ТОВ «ТК «Лідер» на підставі договору від 28.05.2013 № 28/05-1 продукції;

5248,00 грн за операціями з придбання у ТОВ «Промсистема» на підставі договору від 12.06.2014 № 19/0614/91 товару (котушка до підвісного електромагнітного сепаратора);

296687,88 грн за операціями з придбання у ТОВ «Вівотранс» на підставі договору від 26.09.2014 № 25/0914/21 послуг з перевезення вантажів (цукровий буряк);

235633,06 грн за операціями з придбання у ТОВ «Таврія-Авто» на підставі договору від 19.08.2014 №25/0814/3 послуг з перевезення вантажів (цукровий буряк);

19999,54 грн за операціями з придбання у ТОВ «Форт Консалт» на підставі договору від 26.09.2014 № 25/0914/24 послуг з перевезення вантажів (цукровий буряк);

2820783,50 грн за операціями з придбання у ТОВ «Атаман-Авто» на підставі договору від 29.07.2014 № 290714 послуг з перевезення цукрового буряку;

101228,00 грн за операціями з придбання послуг з перевезення цукрового буряку у ТОВ «Віво-Транс» на підставі договору від 21.11.2013 № 25/1113/17;

226459,34 грн за операціями з придбання у ТОВ «Гефест-оріон» на підставі договору від 14.08.2014 № 25/0814/3 послуг з перевезення вантажів (цукровий буряк);

513267,43 грн за операціями з придбання у ТОВ «АС Центр Транс» на підставі договору від 09.09.2013 № 25/0913/9 послуг з перевезення вантажів (цукровий буряк).

Надаючи оцінку господарським операціям підприємства позивача щодо придбання товару (природний газ) у ТОВ «Українська нафтогазова компанія» на підставі договору від 20.08.2012 № П/12-161 та додаткових угод від 28.09.2012 № 1, від 23.01.2012 № 2 та від 21.12.2012 № 3, суд зазначає наступне.

Так, 20 серпня 2012 року між ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" (покупець) та ТОВ "Українська нафто-газова компанія" (постачальник) укладений договір № П/12-161 купівлі-продажу природного газу, за умовами якого постачальник зобов`язується передати покупцю у власність природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договору /а.с. 211-217, т. 1/.

Протягом вересня 2012 року-січня 2013 року ТОВ "Українська нафто-газова компанія" здійснило постачання природного газу в обсязі 17372524,00 куб.м.

На підтвердження поставки позивачем надані двосторонні акти передачі-приймання природного газу від 30 вересня 2012 року, 31 жовтня 2012 року, 30 листопада 2012 року, 31 грудня 2012 року, 31 січня 2013 року /а.с. 218-222, т. 1/.

Надходження природного газу на підприємство позивача зафіксовано в роздруківках автоматизованих приладів обліку /а.с. 36-45, т. 2/.

В акті перевірки відображено, що приймання-передача природного газу від ТОВ "Українська нафто-газова компанія" проводилась (за даними розрахунків об`єму газу по комерційних вузлах обліку газу за показниками лічильників на початок та кінець періоду в об`ємі, приведеному до стандартних умов) згідно актів приймання-передачі /а.с. 113, зворот -115, т. 1/.

Позивач в період з 18 вересня 2012 року по 07 лютого 2013 року здійснив оплату одержаного за договором природного газу на загальну суму 72223072,00 грн., в тому числі ПДВ 12037178,68 грн. /а.с. 249-250, т. 1; а.с. 1-28 т. 2/.

Сума податку на додану вартість у розмірі 12037179,00 грн. за податковими накладними № 314 від 18.09.2012 року, № 733 від 30.09.2012 року, № 2 від 01.10.2012 року, № 427 від 18.10.2012 року, № 7 від 08.11.2012 року, № 288 від 14.11.2012 року, № 332 від 15.11.2012 року, № 545 від 22.11.2012 року, № 596 від 23.11.2012 року, № 706 від 27.11.2012 року, № 763 від 28.11.2012 року, № 817 від 29.11.2012 року, № 923 від 30.11.2012 року, № 220 від 11.10.2012 року, № 573 від 23.10.2012 року, № 84 від 07.12.2012 року, № 13 від 04.12.2012 року, № 53 від 06.12.2012 року, № 183 від 12.12.2012 року, № 437 від 21.12.2012 року, № 535 від 25.12.2012 року, № 786 від 31.12.2012 року, № 69 від 09.01.2013 року, № 365 від 24.01.2013 року, № 661 від 31.01.2013 року, № 585 від 31.01.2013 року включена позивачем до складу податкового кредиту вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, січень 2013 року /а.с. 223-248, т. 1/.

Також судом встановлено, що постачальник природного газу ТОВ "Українська нафто-газова компанія" одержало ліцензію на постачання природного газу, строк дії з 08.09.2011 року по 07.09.2016 року /а.с. 115, т. 1/.

Згідно з пунктом 3.2 Договору постачальник передає покупцю придбаний для нього газ у мережі ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України".

Транспортування природного газу газорозподільними мережами здійснювалося на підставі укладених позивачем договорів від 29 серпня 2012 року № 1-02/04/12 - з ПАТ "Полтавагаз", від 01 січня 2012 року № 12-Т з ПАТ "Гадячгаз" /а.с. 92-96, т. 2/, від 03 вересня 2012 року № 392-Т з Диканським УЕГГ ПАТ "Полтавагаз" /а.с. 46-49, т.2/, від 01 січня 2013 року № 321-Т з Диканським УЕГГ ПАТ "Полтавагаз" /а.с. 79-91, т. 2/.

Транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об`єктів позивача підтверджено трьохсторонніми актами прийому-передачі природного газу від 30 вересня 2012 року, 31 жовтня 2012 року, 30 листопада 2012 року, 31 грудня 2012 року, 01 січня 2013 року, підписаними представниками позивача, ТОВ "Українська нафто-газова компанія", а також газорозподільних підприємств - Диканським УЕГГ ПАТ "Полтавагаз" та ПАТ "Гадячгаз" /а.с. 106-131/.

ПАТ "Полтавгаз", як газорозподільним підприємством, спільно з ТОВ "Українська нафто-газова компанія" складено реєстри поставки природного газу промисловим споживачам постачальником ТОВ "Українська нафто-газова компанія" газовими мережами ПАТ "Полтавгаз" за період вересень 2012 року - січень 2013 року, в яких відображено, що ТОВ "Українська нафто-газова компанія", як власник та кінцевий постачальник газу, фактично здійснило постачання природного газу позивачу як кінцевому споживачу газорозподільними мережами ПАТ "Полтавгаз" /а.с. 31-35, т. 2/.

Порушення вимог податкового законодавства в цій частині відповідач пов`язує з тим, що Миргородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області одержано акти Основ`янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 12.08.2014 № 1137/20-38-23-01-04/37764888, від 27.08.2014 № 1175/20-38-22-01-04/37764888 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Українська нафтогазова компанія» (код ЄДРПОУ 37764888).

Вказує, що враховуючи матеріали перевірок Основ`янської ОДПІ м. Харкова, ТОВ «Українська нафтогазова компанія» порушено ст. 93 Цивільного кодексу України, п.п. 45.2. ст. 45 Податкового кодексу України та ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» - Місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені, а саме за юридичною адресою ТОВ «Українська нафтогазова компанія» директор відсутній, фактичне місцезнаходження підприємства встановити немає можливості. Основ`янською ОДПІ до ЄДР направлено повідомлення форми 18-ОПП від 30.04.2014 № 36 про відсутність ТОВ «Українська нафтогазова компанія» за податковою адресою.

Також відповідач посилається на те, що основними постачальниками ТОВ «Українська нафтогазова компанія» є ТОВ "Торенія" (код 38091691), щодо якого наявні акти від 20.03.2014 № 145/26-56-22-01- 03/38091691, від 21.08.2014 № 458/26-56-22-01-03/38091691 про неможливість проведення зустрічної звірки.

В свою чергу, основним постачальником ТОВ "Торенія"(код 38091691) на суму ПДВ 56144,0 тис. грн. є П "Юрай" у формі ТОВ (код 22886866) на суму ПДВ 56680,5 тис. грн. П "Юрай" у формі ТОВ (код 22886866) на суму ПДВ 149228,3 тис.грн. ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 9 - направлено повiдомлення про вiдсутнiсть за мiсцезнаходженням. Податкова декларація з ПДВ надана до ДПІ з відсутністю задекларованих показників за липень 2012 р. 06 вересня надано уточнюючий розрахунок за № 9054020571 та додаток № 5 за № 9054020577 за липень 2012 р. на збільшення податкового зобов`язання у сумі ПДВ 227983,7 тис. грн., при цьому надано також додаток 1 на зменшення податкового зобов`язання на неплатників ПДВ. Згідно наданого додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за липень задекларований податковий кредит відсутній. Податкове зобов`язання знівельовано за рахунок надання додатку 1 до декларації в бік зменшення на неплатників ПДВ.

Щодо ТОВ "Лідергаз" (код 36885099) наявний акт від 30.04.2014 р. № 312/3/22-07-36885099 Про неможливість проведення зустрічної звірки. Стан 9 - направлено повiдомлення про вiдсутнiсть за мiсцезнаходженням. Основний вид діяльності - торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи. Податковий кредит сформовано за рахунок підприємств: ПАТ "Азот" (код 203826), ПАТ "Концерн "Стірол" (код 5761614), ПАТ "Севєродонецьке об`єднання "Азот" (код 33270581), які збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності не сплачували.

Щодо ТОВ "Екопрогрес" (код 34576361), відповідач зазначає, що в ЄРПН цим підприємством не зареєстровано податкових накладних на ТОВ "Українська нафтогазова компанія". В свою чергу, основними постачальниками ТОВ "Екопрогрес" код 34576361 є ТОВ "Антраль" (код 36620504) на суму ПДВ 23 452,8 тис. грн. та ТОВ "Лаптакор" (код 36858971) на суму ПДВ 23452,9 тис. грн. В ЄРПН даними СГД не зареєстровано податкових накладних на ТОВ "Екопрогрес". ТОВ "Антраль" ДПI у Шевченківському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві. Стан 0- платник податків за основним місцем обліку Основний вид діяльності - Оптова торгівля побутовими електроприладами В свою чергу, основним постачальником ТОВ "Антраль" є ТОВ "Пулінг"(код 2209212) на суму ПДВ 64505 тис. грн. ДПI у Шевченківському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві. Стан 0- платник податків за основним місцем обліку. Основний вид діяльності Оптова торгівля побутовими електроприладами. Підприємство належить до торгової групи "Фокстрот" та здійснює реалізацію побутової техніки через роздрібну мережу. ТОВ "Лаптакор" (код 36858971) 2653 ДПI у Шевченківському районі м. Києва ГУ Міндоходів. Стан 0- платник податків за основним місцем обліку. Основний вид діяльності - Роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електроапаратурою. В свою чергу, основним постачальником ТОВ " Лаптакор " є ТОВ "Антраль" на суму ПДВ 3886,5 тис.грн та ТОВ "Сав дістрібюшен" код 3062508 на суму ПДВ 15908,5 тис. грн ДПI у Шевченківському районі м. Києва ГУ Міндоходів. Стан 0- платник податків за основним місцем обліку. Основний вид діяльності - Оптова торгівля побутовими електроприладами. Підприємство належить до торгової групи "Фокстрот" та здійснює реалізацію побутової техніки через роздрібну мережу.

Щодо ТОВ " Крістенс" (код 38022110), стан платника 7 до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Наявний акт від 31.07.2014 № 748/26-58-22-04-10/38022110 «Про неможливість проведення зустрічної звірки. Основний вид діяльності - торгівля газом через місцеві(локальні) трубопроводи. Чисельність працюючих відповідно до останнього поданого звіту 1-ДФ за IV квартал 2013 року 1 людина, а саме ОСОБА_1 В ЄРПН ТОВ "Крістенс" не зареєстровано податкових накладних на ТОВ "Українська нафтогазова компанія " В свою чергу, основними постачальниками ТОВ "Крістенс" є П "Юрай" у формі ТОВ (код 22886866) на суму ПДВ 149228,4 тис. грн. та ТОВ "Плавт сервіс" (код 38205318) на суму ПДВ 207570,0 тис. грн. В ЄРПН даними СГД не зареєстровано податкових накладних на ТОВ "Крістенс". П "Юрай" у формі ТОВ (код 22886866). ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 9 - направлено повiдомлення про вiдсутнiсть за мiсцезнаходженням. Основний вид діяльності оптова торгівля хімічними продуктами. Акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 07.08.2014 № 874/26-54-22-05/22886866 за період з 01.01.2013 по 31.12.2013. Згідно наданого додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за жовтень задекларований податковий кредит відсутній. Податкове зобов`язання знівельовано за рахунок надання додатку 1 до декларації в бік зменшення на неплатників ПДВ.

Щодо ТОВ "Плавт сервіс". Стан 9 - направлено повiдомлення про вiдсутнiсть за мiсцезнаходженням. Основний вид діяльності роздрібна торгівля пальним. Акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 07.07.2014 № 535/26-55-22- за період з 07.05.2012 по 01.03.2014. В свою чергу, основними постачальниками ТОВ "Плавт сервіс" код 34576361 є ТОВ "Будівельні комунікації" (код 32554957) на суму ПДВ 193270,9 тис. грн. (за вересень 48971,2 тис. грн. та жовтень 144299,7 тис. грн.) та ПП Оптова компанія "Ельбрус" (код 34333055) на суму ПДВ 58156,7 тис. грн. В ЄРПН даними СГД не зареєстровано податкових накладних на ТОВ "Плавт сервіс". Щодо ТОВ "Будівельні комунікації" (код 32554957) на суму 193270,9 тис. грн. 2655 ДПI у Печерському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві. Стан 8 до ЄДР внесено повiдомлення про вiдсутнiсть за мiсцезнаходженням. Основний вид діяльності неспеціалізована оптова торгівля. Акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 03.07.2014 № 1852/26-55-22- за період з 01.09.2012 по 30.11.2012. Податкова декларація з ПДВ надана до ДПІ з відсутністю задекларованих показників за вересень та жовтень. 16 листопада надано уточнюючий розрахунок за № 9072151419 за вересень на збільшення податкового зобов`язання у сумі ПДВ 48971,2 тис. грн., при цьому надано також додаток 1 на зменшення податкового зобов`язання на неплатників ПДВ. 23 листопада надано уточнюючий розрахунок за № 9074246821 за жовтень на збільшення податкового зобов`язання у сумі ПДВ 144299,7 тис. грн., при цьому надано також додаток 1 на зменшення податкового зобов`язання на неплатників ПДВ. Податкове зобов`язання знівельовано за рахунок надання додатку 1 до декларації в бік зменшення на неплатників ПДВ. ПП "Оптова компанія Ельбрус" (код 34333055) на суму 58156,7 тис. грн., ДПI у м. Сімферополі ГУ Міндоходів у АР Крім. Стан 0 платник податків за основним місцем обліку. Основний вид діяльності неспеціалізована оптова торгівля. Податковий кредит за жовтень сформовано за рахунок ПрАТ «Київстар» на суму 64958,9 тис. грн. та ПрАТ «МТС Україна» на суму 5325,8 тис. грн. Підприємства належить до операторів мобільного зв`язку.

Щодо ТОВ "Грант Тайм" (код 38123047). Стан платника 7 - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Наявний акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 16.04.2014 № 1057/2659/22-02/38123047. Основний вид діяльності рекламні агентства. Основним постачальником ТОВ "Грант тайм" (код 38123047) є П "Юрай" у формі ТОВ (код 22886866) на суму ПДВ -77618,5 тис. грн., ТОВ "Плавт сервіс" (код 38205318) на суму ПДВ - 22219,9 тис. грн. та ТОВ «Гонорій» (код ЄДРПОУ 38205323) на суму 6291,3 тис. грн. П "Юрай" у формі ТОВ (код 22886866) на суму ПДВ -77618,5 тис. грн. Згідно наданого додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за листопад задекларований податковий кредит відсутній. Податкове зобов`язання знівельовано за рахунок надання додатку 1 до декларації в бік зменшення на неплатників ПДВ. Щодо ТОВ "Плавт сервіс" (код 38205318), основними постачальниками ТОВ "Плавт сервіс" (код 34576361) є ТОВ "Будівельні комунікації" (код 32554957) на суму ПДВ 46998,0 тис. грн. (за листопад та жовтень) та ПП Оптова компанія "Ельбрус" (код 34333055) на суму ПДВ 61205,8 тис. грн. В ЄРПН даними СГД не зареєстровано податкових накладних. ТОВ "Будівельні комунікації" (код 32554957) на суму 193270,9 тис. грн. 2655 ДПI у Печерському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві. Стан 8 до ЄДР внесено повiдомлення про вiдсутнiсть за мiсцезнаходженням. Основний вид діяльності неспеціалізована оптова торгівля. Акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 03.07.2014 № 1852/26-55-22 за період з 01.09.2012 по 30.11.2012. Податкова декларація з ПДВ надана до ДПІ з відсутністю задекларованих показників за вересень та жовтень. 23 листопада надано уточнюючий розрахунок за № 9074246821 за жовтень на збільшення податкового зобов`язання у сумі ПДВ 144299,7 тис. грн., при цьому надано також додаток 1 на зменшення податкового зобов`язання на неплатників ПДВ. Згідно наданого додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за листопад задекларований податковий кредит відсутній.. Податкове зобов`язання знівельовано за рахунок надання додатку 1 до декларації в бік зменшення на неплатників ПДВ.

Щодо ТОВ «Гонорій» (код ЄДРПОУ 38205323) на суму 6291,4 тис. грн., ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві. Стан платника податків 7 до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. акт від 19.06.2014 № 499/26- 57-22-03-10/38205323 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Гонорій» (код ЄДРПОУ 38205323) щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період з 01.01.2012 по 31.12.2013. Щодо ТОВ "Юса груп"( код 37290250), Стан платника 0- платник податків за основним місцем обліку. Основний вид діяльності технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів. Згідно наданого ТОВ "Юса груп" додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за грудень задекларований податковий кредит відсутній Податкові зобов`язання складають 100000,0 тис. грн. Податкове зобов`язання знівельовано за рахунок надання додатку 1 до декларації в бік зменшення. Миргородською ОДПІ направлявся лист Голові НКРЕКП України від 11.11.2014 № 1539/7/16-20-22-01-19 «Про надання інформації», з проханням надати інформацію щодо отримання підприємствами: ТОВ «Лідергаз», код ЄДРПОУ 36885099; ТОВ «Крістенс», код ЄДРПОУ 38022110; ТОВ «Грант Тайм» код ЄДРПОУ 38123047; ТОВ «Торенья» код ЄДРПОУ 38091691, в період 2012-2013 рр. ліценцій (спеціальних дозволів) на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованими (нерегульованими) тарифами. Одержано відповідь від 27.11.2014 за № 2922/12/61-14, згідно якої Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) повідомляє, що ТОВ «Грант Тайм» (код ЄДРПОУ 38123047) та ТОВ «Торенья» (код ЄДРПОУ 38091691) ліцензій на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим/нерегульованим тарифом не отримували.

Також відповідач посилається на те, що Миргородською ОДПІ одержано інформацію від 03.11.2014 за № 6761/7/20-38-22-01- 07 від Основ`янської ОДПI м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області стосовно відпрацювання ТОВ „Українська нафто-газова компанія (3736487) про те, що в ході досудового слідства встановлено, що ТОВ „Українська нафто-газова компанія не знаходиться за юридичною адресою та відповідно до податкової звітності не має жодних трудових ресурсів, крім ОСОБА_2 , яка являється засновником, керівником, головним бухгалтером та службовою особою з правом підпису даного підприємства, що вказує на відсутність факту реального здійснення фінансово-господарської діяльності.

Посилається також на те, що Основ`янською ОДПI м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області отримано постанову слідчого ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України від 26.03.2014 року про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ „Українська нафто-газова компанія (податковий номер 3736487), постанову старшого слідчого другого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління ГУ Міндоходів у Харківській області від 28.04.2014 року про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ „ Українська нафто-газова компанія з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 01.04.2014 по взаємовідносинам з ТОВ „Грант Тайм(38123047), постанову Головного слідчого управління МВС України від 26.08.2014 року про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ „Українська нафто-газова компанія (податковий номер 3736487) за період з 01.01.2012 по 01.01.2014 року, постанову Слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 15.08.2014 р.

При цьому, згідно інформації викладеній в постанові Головного слідчого управління МВС України від 26.08.2014 р., в ході досудового слідства встановлено, що ТОВ „Українська нафто-газова компанія не знаходиться за юридичною адресою та відповідно до податкової звітності не має жодних трудових ресурсів, крім ОСОБА_2 , яка являється засновником, керівником, головним бухгалтером та службовою особою з правом підпису даного підприємства, що вказує на відсутність факту реального здійснення фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до інформації отриманої в результаті тимчасового доступу до документів по банківських рахунках ТОВ „Українська нафто-газова компанія в національній та іноземних валютах у банківських установах, встановлено, що по вказаних рахунках відсутні перерахування грошових коштів за отриманий від ТОВ «Торенія» та ТОВ «Крістенс» природний газ. Засновник, керівник та головний бухгалтер підприємства ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , але за місцем реєстрації не проживає та на даний час її місцезнаходження не відоме, а тому не можливо встановити з якою метою остання заснувала вказану фінансово-господарську установу.

На підставі наведеного, податковим органом зроблений висновок, що фактично в період 2012 -2014 років ТОВ „Українська нафто-газова компанія не отримувала природного газу від ТОВ «Торенія» та від ТОВ «Крістенс», тому відповідно до п. 1, п. 2 ст. 215, ч. 2 ст. 228, ч. 1 ст. 236 Цивільного Кодексу України ці правочини є не реальними, та, як наслідок, недійсними з моменту їх вчинення. Співробітниками ОУ ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова здійснено виїзд за місцем реєстрації директора ТОВ «Українська нафтогазова компанія» гр. ОСОБА_2 (і.п.н. НОМЕР_1 ): АДРЕСА_1 . На момент виїзду за вказаною адресою перебував гр. ОСОБА_3 , який повідомив, що гр. ОСОБА_2 є його колишньою дружиною, але вже тривалий термін остання переїхала до м. Києва на постійне місце проживання. Зв`язку з нею він не підтримує та теперішнє місцезнаходження не відомо. Від надання письмових пояснень відмовився в категоричній формі. Згідно даних АІС «Податковий блок» встановлено, що наразі у підприємства ТОВ «Українська нафто-газова компанія» стан платника - 8. до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. У зв`язку із цим, встановити посадових осіб підприємства за податковою адресою не надається можливим.

Також відповідач послався на те, що на виконання доручення слідчого СУ ФР ГУ Міндоходів у Харківській області по кримінальному провадженню № 32014220000000094, 07.05.2014 року було проведено обстеження податкової адреси ТОВ «Українська нафто-газова компанія»: м. Харків, вул. Богдана Хмельницького буд. 24, де було допитано в якості свідка головного бухгалтера ТОВ «Земінвест» гр. ОСОБА_4 , яка повідомила, що вже тривалий термін посадові особи ТОВ «Українська нафто-газова компанія» не з`являються за даною адресою та договір оренди розірваний в односторонньому порядку. Основ`янською ОДПI м. Харкова, з метою збору доказової бази щодо встановлення обставин здійснення господарських операцій між ТОВ „Українська нафтогазова компанія (Код ЄДРПОУ 37764888), ТОВ «Крістенс» (код за ЄДРПОУ 38022110) та ТОВ «Торенія» (Код ЄДРПОУ 38091691) інформацію викладену в постанові Головного слідчого управління МВС України від 26.08.2014 направлено листом № 6306/7/20-38- 22-01-07 від 16.10.2014 до ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та листом № 6292/7/20-38-22-01-07 від 16.10.2014 ДПІ у Солом`янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, з огляду на те, що при складані матеріалів відпрацювання вищевказаних СГД були відсутні документи про фінансово-господарську діяльність та документи бухгалтерського обліку та запропоновано дослідити первинні документи та надану інформацію, на підставі чого зробити остаточні висновки щодо відпрацювання ланки постачання природного газу.

Враховуючи викладене вище, відповідач вважає, що вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, а отже операції по ланцюгу постачання Постачальники - ТОВ «Українська нафтогазова компанія» Покупці за 2012-2013 р.р., перевіркою встановлено відсутність реального здійснення операцій (проходження товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу постачання та відсутність об`єкту оподаткування по операціях з придбання природного газу ТОВ «ім. Довженка» у ТОВ «Українська нафтогазова компанія». Таким чином, податковий орган вважає, що в первинних документах, виписаних ТОВ «Українська нафтогазова компанія» в адресу ТОВ «АФ «ім. Довженка», зазначені господарські операції, які фактично не відбувались. У зв`язку з чим, вони (податкові накладні, акти здачі-приймання виконаних робіт) не мають юридичної сили первинних документів і, як наслідок, ТОВ «АФ «ім. Довженка» неправомірно формувало регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів. Оскільки реальність вчинення господарських операцій між ТОВ «Українська нафтогазова компанія» та ТОВ «АФ «ім. Довженка» (по ланцюгу проходження товарів/послуг) за вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 р. та за січень 2013 р. відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, у ТОВ «АФ «ім. Довженка» не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Виходячи з вищенаведеного, податковий орган вважає, що враховуючи інформацію по ланцюгу формування ПДВ, ТОВ «АФ «ім. Довженка» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов`язаних з отриманням податкової вигоди (формування «штучного» податкового кредиту) отриманої від третіх осіб, а тому ТОВ «АФ «ім. Довженка» на порушення 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.1, п. 198.3, п. 198.6. статті 198 ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-VI завищено податковий кредит по операціях з придбання природного газу у ТОВ «Українська нафтогазова компанія» всього на суму 12037178,68 грн., в т.ч.: за вересень 2012 р. 1414325,83 грн., за жовтень 2012 р. - 3352340,84 грн., за листопад 2012 р. - 3190440,31 грн., за грудень 2012 р. - 3167899,05 грн., за січень 2013 р. - 912172,65 грн.

Також відповідач зазначив, що ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.09.2016 у справі № 646/8865/16-к у межах кримінального провадження № 32016100110000174 від 03.08.2016 звільнено підозрювану ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності. Згідно зазначеної ухвали ОСОБА_2 , діючи у співучасті з невстановленою досудовим розслідуванням особою, 20.03.2012 стала директором ТОВ «Українська нафто-газова компанія» (ЄДРПОУ 37764888) та встановила контроль над суб`єктом підприємницької діяльності (юридичною особою) ТОВ «Українська нафто-газова компанія» (ЄДРПОУ 37764888), а саме отримала у володіння установчі, реєстраційні документи та печатку підприємства, що дало можливість в подальшому, використовувати даний суб`єкт підприємницької діяльності, в тому числі, для здійснення прикриття незаконної діяльності інших осіб. Також, вчинення дій, пов`язаних з перереєстрацією ТОВ «Українська нафтогазова компанія» як засновника вказаного підприємства та директора, надало змогу невстановленим слідством особам здійснювати незаконну діяльність, використовуючи реквізити юридичної особи ТОВ «Українська нафто-газова компанія». Продовжуючи злочинну діяльність невстановлені особи отримали можливість укладати від імені ОСОБА_2 , шляхом підроблення документів, господарські угоди та первинні бухгалтерські документи, що свідчили про нібито реалізацію товарів, робіт (послуг) для підприємств реального сектору економіки, чим сприяли незаконному формуванню податкового кредиту з податку на додану вартість та безпідставному формуванні валових витрат підприємств. Окрім цього, невстановлені слідством особи отримали можливість складати та подавати від імені ОСОБА_2 документи податкової звітності ТОВ «Українська нафто-газова компанія» до Основ`янської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинила пособництво фіктивному підприємництву, тобто придбання суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) в тому числі, з метою прикриття незаконної діяльності, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України. Підозрювана ОСОБА_2 визнала свою вину у інкримінованому правопорушенні повністю, надала згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Винуватість підтверджується матеріалами кримінального провадження, в тому числі висновком судово-почеркознавчої експертизи від 30.05.2016 № 3902/3903 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, договором купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі ТОВ «Українська нафто-газова компанія» від 19.03.2012 та реєстраційною карткою внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, підписану ОСОБА_2 .

Надаючи оцінку доводам податкового органу в цій частині, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ- документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Згідно до ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо дана подія оформлена первинним документом, що містить усі обов`язкові реквізити, визначені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", то дана обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Відповідно до вимог п. 2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судовим розглядом встановлено та сторонами у справі не заперечується, що ТОВ «Українська нафтогазова компанія» у спірні періоди була єдиним постачальником природного газу підприємству позивача і на підтвердження факту проведення реальних господарських операцій з придбання природного газу позивачем до суду подано як первинні документи та податкові накладні, так і документи складені третіми особами, що здійснювали транспортування придбаного у ТОВ «Українська нафтогазова компанія» природного газу ПАТ «Полтавагаз», Диканським УЕГГ ПАТ «Полтавагаз» та ПАТ «Гадячгаз», а саме: акти наданих послуг з транспортування природного газу газорозподільною мережею ПАТ «Полтавагаз», ПАТ «Гадячгаз». Крім того, постачання ТОВ «Українська нафтогазова компанія» природного газу в спірний період підтверджується листом НАК «Нафтогаз України» (т. 2, а.с. 29-30).

Що стосується посилання податкового органу на наявність негативної податкової інформації щодо цього контрагента підприємства позивача та наявність негативної податкової інформації щодо інших суб`єктів господарювання по ланцюгу постачання, колегія суддів зазначає наступне.

Процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням та сплатою податків.

Відтак, наявна у контролюючого органу податкова інформація про контрагента позивача не є належним доказом безтоварності спірних господарських операцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок/надання послуг, як у дослідженому судом випадку, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 26.03.2019 року по справі № 804/13206/13, від 02.04.2019 року по справі № 804/1444/14, від 09.04.2019 року по справі № 822/1602/13-а.

Таким чином, висновки перевірки, які ґрунтуються лише на даних податкової інформації по спірним контрагентам, без проведення зустрічних звірок із реальним дослідженням первинної документації контрагентів, є безпідставними.

Колегія суддів зазначає, що суб`єкт владних повноважень повинен бути здатним підтвердити правомірність зроблених ним висновків у законодавчо визначеному порядку. Законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов`язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

В постанові від 24.04.2018 р. у справі № 813/8500/13-а Верховний Суд висловив правову позицію, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 17.04.2018 р. № 808/1543/17 та ін.

Податковий кодекс України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов`язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов`язань контрагентом, а також обов`язкової оплати за придбаний товар. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товарів (послуг), який у складі вартості проданого товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов`язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника. Відповідно, несплата податку на додану вартість постачальником сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту зазначеного податку товариству, яке віднесло до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену в ціні товару.

Можливі ж порушення податкового законодавства з боку контрагентів не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність фактичного здійснення цим суб`єктом господарювання господарських операцій та відсутність у підприємства позивача, як покупця/замовника товару/послуг, права на податковий кредит, а тому не можуть бути підставою для позбавлення позивача права формувати такий податковий кредит по господарських операціях з цим контрагентом.

Крім того, в межах цих правовідносин суд враховує, що повідомлення Основ`янської ОДПІ від 30.04.2014 р. № 36 та інформація від 03.11.2014 за № 6761/7/20-38-22-01-07 про відсутність ТОВ «Українська нафтогазова компанія» за податковою адресою складені в квітні та листопаді 2014 року відповідно, в той час як господарські операції підприємства позивача із цим контрагентом мали місце у 2012 році та січні 2013 року. Доказів щодо відсутності ТОВ «Українська нафтогазова компанія» за податковою адресою у цей період відповідачем не надано.

Що стосується посилання податкового органу на наявність кримінального провадження відносно контрагента підприємства-позивача, колегія суддів зазначає, що саме по собі внесення кримінальних проваджень до Єдиного реєстру досудового розслідувань не може бути підставою для висновків про фіктивність тих чи інших господарських операцій.

Верховний Суд в постанові від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17 (адміністративне провадження № К/9901/1349/170), зазначив, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Також колегія суддів зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст.ст. 73, 74 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об`єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Вироків у кримінальних провадженнях щодо фактів вчинення позивачем чи його контрагентами протиправних діянь контролюючим органом до суду не надано.

Щодо посилання податкового органу на кримінальне провадження № 32014220000000094 від 07.05.2014 р., судом встановлено, що це провадження порушене не щодо посадових осіб ТОВ «Українська нафтогазова компанія» та в зазначеному кримінальному провадженні з 2014 року відсутні будь-які судові рішення, а процесуальні документи в досудовому розслідуванні не мають преюдиційного значення при вирішенні цієї справи.

Що стосується посилання відповідача на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.09.2016 у справі №646/8865/16-к у межах кримінального провадження №32016100110000174 від 03.08.2016 р. про звільнення підозрюваної ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст .205 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, колегія суддів зазначає, що за змістом цього судового рішення засновника TOB «Українська нафто-газова компанія» ОСОБА_2 дійсно звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України у зв`язку з закінченням строків давності.

В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 виснувала, що ураховуючи аналіз кримінальної складової усіченого складу злочину, передбаченого статтею 205 КК України, злочин фіктивного підприємництва вважається закінченим у момент реєстрації/перереєстрації юридичної особи, що не має нічого спільного з господарською діяльністю такої юридичної особи, зокрема підписанням первинних документів і сплатою податків (абзац третій пункту 36.4 постанови).

Набрання чинності 25 вересня 2019 року положеннями Закону України від 18 вересня 2019 року № 101-IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» (далі Закон № 101-IX) має вплинути на розгляд податкових спорів, у яких матеріали кримінальних проваджень за статтями 205, 212 КК України використовувалися для обґрунтування податкових донарахувань. Зокрема, у зв`язку з відповідними обставинами матеріали таких кримінальних проваджень є неналежними доказами, які не можуть обґрунтовувати здійснені податковими органами донарахування (пункт 36.14 постанови).

Норми матеріального права не можуть пов`язувати визнання ознак фіктивності юридичної особи з обов`язковою наявністю вироку щодо осіб, які вчинили фіктивне підприємництво. Матеріали кримінального провадження стосовно посадових осіб підприємств-контрагентів не є належними та допустимими доказами безтоварності операцій, якщо таким матеріалам не надана правова оцінка компетентним судом, що знаходить своє вираження, наприклад, у формі вироку у відповідному кримінальному провадженні (пункт 36.20 постанови).

Проаналізувавши зміст ухвали Червонозаводського районного суду міста Харкова від 07 вересня 2016 року у справі № 646/8865/16-к судом апеляційної інстанції встановлено, що в ній не досліджувалися господарські операції між TOB «Українська нафтогазова компанія» і підприємства позивача, відповідно, відсутні й висновки, що такі не мали реального характеру. У цьому судовому рішенні суд акцентував увагу на правовому висновку Верховного Суду України, який міститься в постанові від 03 березня 2016 року у справі № 5-347кс15 (стаття 458 КПК України), згідно із яким неприпустимим є встановлення преюдиціальних фактів щодо осіб, які не є учасниками даного конкретного кримінального провадження. Як зазначає Верховний Суд України, встановлення такої преюдиції, суперечить передбаченим статтею 7 КПК загальним засадам кримінального провадження, зокрема верховенству права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.

В ухвалі суду відсутні встановлені обставини не підписання ОСОБА_2 первинних документів, які укладалися між TOB «Українська нафтогазова компанія» і підприємством позивача і містяться в матеріалах справи.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що ця ухвала суду не є безумовним доказом відсутності реального характеру спірних у цій справі господарських операцій, оскільки не є доказом, який спростовує відомості, зазначені в первинних документах.

Суд апеляційної інстанції враховує, що на час укладання та виконання договору контрагент позивача TOB «Українська нафтогазова компанія» був належним чином зареєстрований платником ПДВ та згідно ЄДР був зареєстрований за місцем знаходження, мав статус юридичної особи, мав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом, наділений правоздатністю та дієздатністю, мав право укладати з позивачем будь-які договори.

В свою чергу, відповідач не навів обґрунтованих доводів та не надав доказів того, що позивач діяв без належної обачності та був обізнаним, чи міг бути обізнаним про допущення його контрагентом певних порушень законодавства при створенні підприємства чи веденні господарської діяльності, оскільки, укладаючи угоду зі своїми контрагентом, позивач мав всі документальні підтвердження господарської правосуб`єктності контрагента: здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов`язання, нести за ними відповідальність тощо.

Укладаючи правочини позивач не міг ні знати, ні навіть припускати, що контрагент може бути фіктивним, в той час, коли станом на момент укладення правочину та здійснення господарських операцій із таким контрагентом він був зареєстрований у встановленому законом порядку як юридична особа, зареєстрований платником ПДВ і, відповідно, мав всю необхідну право- та дієздатність виступати учасником господарських правовідносин. До того ж це не виключає здійснення таким контрагентом і правомірних господарських операцій, які підтверджені відповідними первинними документами.

Колегія суддів зазначає, що за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

У пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що ... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління..

Відповідні положення про податкові штрафи передбачають певні засоби захисту, які ґрунтуються на суб`єктивних ознаках, що вимагає від суду враховувати нюанси і не бути занадто рестриктивним в оцінці кожної конкретної справи щодо наявності в ній підстав для скасування податкового штрафу чи звільнення від його сплати.

Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною 17.07.1997 року (далі - Конвенція), є частиною національного законодавства.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 19 Конвенції передбачено, що для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами, однією з яких є Україна, їхніх зобов`язань за Конвенцією та протоколами до неї, створюється Європейський суд з прав людини. Він функціонує на постійній основі. Високі Договірні Сторони зобов`язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами (ст. 46 Конвенції).

Колегія суддів звертає увагу на те, що збільшення суми грошового зобов`язання (шляхом прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) порушує право позивача мирно володіти своїм майном, визначення якого міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року (надалі також "Протокол 1 до Конвенції"), яка є частиною національного законодавства України згідно із статтею 9 Конституції України.

Зокрема, стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права"

Роз`яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у пункті 53 рішення в справі "Булвес" АД проти Болгарії, ЄСПЛ визначив поняття власності, вказавши, що "власність" може включати як існуючу власність, так і активи, включаючи вимоги стосовно яких заявник може стверджувати, що у нього чи у неї є принаймні "правомірні очікування" отримати ефективне здійснення свого майнового права.

У рішенні в справі "Щокін проти України"(п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов`язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Так, у пп. 50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: "Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише "на умовах, передбачених законом" і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття "закону") вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні."

Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Колегія суддів також зазначає, що згідно з частиною шостою статті 7 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" визначено, що оператор Єдиної газо-транспортної системи здійснює балансування обсягів природного газу та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою з транспортування, зберігання та розподілу природного газу.

Визначення поняття "оператор ЄГТС" надано в пункті 14 статті 1 цього Закону, згідно з яким оператор Єдиної газотранспортної системи України (далі - оператор) це газотранспортне підприємство, на яке рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в нафтогазовому комплексі, покладено функції оперативно-диспетчерського управління з видобутку, транспортування, зберігання та розподілу природного газу з метою забезпечення безперебійного та безаварійного газопостачання споживачів України.

Наказом Міністерства палива та енергетики України від 5 листопада 2010 року № 463 функції оператора Єдиної газотранспортної системи України покладено на Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

З матеріалів справи судом встановлено, що листом № 6-3781/1.2-15 від 26 травня 2015 року НАК "Нафтогаз України", як оператором Єдиної газотранспортної системи України, підтверджено, що згідно з інформацією про фактичну реалізацію природного газу промисловим споживачам для потреб ТОВ "АФ "ім. Довженка" з ресурсів ТОВ "Українська нафто-газова компанія" було використано наступні обсяги газу: вересень 2012 року - 2041,210 тис.куб.м; жовтень 2012 року - 4817,052 тис.куб.м, листопад 2012 року - 4625,744 тис.куб.м, грудень 2012 року - 4572,035 тис.куб.м, січень 2013 року - 1316,483 тис.куб.м, всього 17372,524 тис.куб.м. /а.с. 29-30, т. 2/.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що визначення терміну «ресурс природного газу» наведено в Порядку доступу до ЄГСТ України, а саме, в п. 1.3 закріплено, що «ресурс природного газу - документально підтверджений наявний у постачальника обсяг природного газу».

Таким чином, НАК "Нафтогаз України" як оператор ЄГСТ України підтвердив, що поставка газу на ТОВ "АФ "ім. Довженка" в період вересень 2012 року - січень 2013 року проводилась за рахунок газу, який знаходився у власності ТОВ "Українська нафто-газова компанія" за рахунок наступних ресурсів: - у вересні 2012 року в обсязі 245849,259 тис.куб.м: ТОВ "Карпатигаз" (власний видобуток по Спільній діяльності) - 25000,000; ТОВ "Газконтиненталь" (власний видобуток по Спільній діяльності) 5145,393; ПАТ "Укрнафта" (по Спільній діяльності № 999/97) - 28000,000; ТОВ "ГК "Газовий Альянс" (ТОВ "Меркурій Трейд Компані" - ТОВ "ТОВ "Надра Геоцентр" (власний видобуток) - 418,316; відбір із ПСГ - 187285,550; - у жовтні 2012 року в обсязі 420496,179 тис.куб.м: ТОВ "Газконтиненталь" (власний видобуток по Спільній діяльності) - 5229,981; ПАТ "Укрнафта" (по Спільній діяльності № 999/97) - 42000,000; відбір із ПСГ- 373266,198; - у листопаді 2012 року в обсязі 340405,472 тис.куб.м: ТОВ "Газконтиненталь" (власний видобуток по Спільній діяльності) - 5151,572; відбір із ПСГ - 335253,900; у грудні 2012 року в обсязі 354866,249 тис.куб.м: ТОВ "Газконтиненталь" (власний видобуток по Спільній діяльності) - 5258,560; ТОВ "Лідергаз" - ПАТ "Северодонецьке об`єднання "Азот" (імпорт) - 65947,976; відбір із ПСГ - 283659,713; у січні 2013 року в обсязі 238097,799 тис.куб.м: ТОВ "Газконтиненталь" (власний видобуток по Спільній діяльності) - 5220,983, ТОВ "Лідергаз" (відбір із ПСГ) - 232396,816, ТОВ "ОКГ Укргаз" - 480,000.

При цьому, в акті перевірки зазначено, що придбаний у ТОВ "Українська нафто-газова компанія" природний газ використано у власному виробництві: ВП АФ "Золота гора", ВП "Яреськи", ВП АФ "Балясне", ВП АФ "Агро-Маяк" на опалення приміщень, ВП АФ "Шишацька" на опалення приміщень, на сушарку зерна, на олійницю; ВП "Орданівка", ВП АФ "Гоголеве", ВП АФ "ім. Шевченка" на опалення приміщень, на сушарку зерна; ВП "Яреськівський цукровий завод" на опалення приміщень, виробництво цукру, що відображено в бухгалтерському обліку наступним чином Дт 231 "Виробництво", Кт 203 "Паливо", Дт 91 "Загальновиробничі витрати" Кт 203 "Паливо".

З урахуванням господарських операцій з постачання газу та його подальшого використання у господарський діяльності позивача Яреськівський цукровий завод здійснив переробку цукру з давальницької сировини та вирощеного буряку.

Фактичне отримання буряку та його переробка на цукор відображено в бухгалтерському обліку згідно оборотно-сальдових відомостей /а.с. 132-144, т. 2/.

Враховуючи неведені вище обставини, наявність належним чином оформлених первинних документів та підтвердження факту проведення повної оплати позивачем придбаного у ТОВ «Українська нафтогазова компанія» природного газу, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сума фактично сплаченого ПДВ в розмірі правомірно відображена позивачем, а доводи апелянта в цій частині є безпідставними і спростовані належними і допустимими доказами.

Що стосується господарських операцій підприємства позивача з із ТОВ "Спецхімпостачання" судом встановлено, що 15 серпня 2014 року між ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" (покупець) та ТОВ "Спецхімпостачання" (постачальник) укладений договір поставки № 150814, за умовами якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах визначених договором передати у власність покупця соду кальциновану технічну марки Б в мішках по 50 кг, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором прийняти товар та оплатити його вартість /а.с. 42-47, т. 5/.

Факт постачання товару підтверджується видатковими накладними від 26 серпня 2014 року № РН-0000173 /а.с. 48, т. 5/, від 22 вересня 2014 року № РН-0000208 /а.с. 51, т. 5/, товарно-транспортними накладними /а.с. 49, 52 т. 5/, картками складського обліку матеріалів /а.с. 95, т.11/, накладними на списання / а.с. 96-102, т. 11/.

Сума податку на додану вартість у розмірі 27958,00 грн. за податковими накладними № 217 від 26 серпня 2014 року, № 260 від 22 вересня 2014 року включена позивачем до складу податкового кредиту серпня, вересня 2014 року /а.с. 50, 53, т. 5/.

Якість придбаної у ТОВ "Спецхімпостачання" соди кальцинованої технічної марки Б підтверджується паспортами якості /а.с. 232, 233, т. 73/.

Допитана в судовому засіданні в суді першої інстанції в якості свідка головний технолог підтвердила подання заявки на придбання соди кальцинованої технічної.

Сода кальцинована використовувалась в господарській діяльності позивача в технологічному процесі виробництва цукру.

Порушення вимог податкового законодавства в цій частині відповідач по справі пов`язує з тим, що до Миргородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області листом № 174/05-63-22- 03 від 30.01.2015 р. від ДПІ у Калінінському р-ні м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області надійшла Податкова інформація ТОВ "Спецхімпостачання", код за ЄДРПОУ 32194107 за період 06.2014 р. - 09.2014 р. щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Спецхімпостачання", код за ЄДРПОУ 32194107 з платниками податків за період 06.2014 р.- 09.2014 р. Перевіркою встановлено: Зустрічна звірка не проведена у зв`язку з тим, що ТОВ "Спецхімпостачання", код за ЄДРПОУ 32194107 має стан платника « 0» - «платник податку за основним місцем обліку». Платник податку перебуває на непідконтрольній території. Направити запит на підприємство не має можливості в зв`язку з тим, що поштові відділення в м. Донецьк не працюють (лист Українського ДП поштового зв`язку «Укрпошта» № 16/10-2-633 від 02.12.2014 р.). ТОВ "Спецхімпостачання" доведене в якості підприємства маючого ознаки «податкової ями» за червень, липень 2014р., «транзита» за серпень 2014 р., «вигодонабувача» за вересень 2014 р. Аналізом звітності з ПДВ за червень вересень 2014 р. та наявної податкової інформації встановлено відсутність реальності здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ "Спецхімпостачання" (код за ЄДРПОУ 32194107 ). Згідно інформації ОУ Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 29.12.2014 № 10745/7/05-19-07-07 встановити фактичне місцезнаходження підприємства ТОВ "Спецхімпостачання" (код за ЄДРПОУ 32194107) та його посадових осіб не надається можливим, так як згідно наказу ДФС України від 05.09.2014р. № 110/дск «Про організацію комплексного відпрацювання ризиків з податку на додану вартість» підрозділ податкової міліції при прийнятті рішення про організацію заходів із встановлення місцезнаходження платника податків обов`язково здійснює вихід за його юридичною та фактичною адресою. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, у зв`язку з відсутністю документів, що засвідчують транспортування товару. Наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 488/346 зазначено, що якщо товар доставляється вантажним автомобілем, документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку є товарно-транспортна накладна за формою № 1-ТН. Згідно наявних документів, на підставі яких проводилась перевірка, не виявлено оригіналів та копій транспортних та супроводжувальних документів, які передбачено вимогами діючого законодавства, наведеного вище. Відповідно наявних на час проведення перевірки документів немає можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного. ТОВ «АФ «ім. Довженка» під час перевірки не надано товарно-транспортних накладних, що підтверджують транспортування даного товару на територію підприємства, не надано будь-яких підтверджуючих документів щодо подальшого використання соди кальцинованої в господарській діяльності перевіряємого підприємства.

З урахуванням інформації, яка наведена вище, перевіркою встановлено не підтвердження факту відвантаження товару ТОВ «Спецхімпостачання» в адресу ТОВ «АФ «ім. Довженка». Тобто, податковий орган вважає, що фактично такий товар не постачався, а в первинних документах, виписаних ТОВ «Спецхімпостачання» в адресу ТОВ «АФ «ім. Довженка», зазначені господарські операції, які фактично не відбувались, у зв`язку з чим, вони (податкові накладні, видаткові накладні) не мають юридичної сили первинних документів і, як наслідок, ТОВ «АФ «ім. Довженка» неправомірно формувало регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів.

Крім цього, відповідач посилається на те, що з наданих в підтвердження вказаних господарських відносин видаткових накладних неможливо встановити особу, що отримувала товар від ТОВ «АФ «ім. Довженка», а саме відсутні розшифровка підпису особи, зазначення посади, не вказано номер та дату довіреності виданої на отримання Товару. Також, безпосередньо вимогами самого Договору п.п 4.1. п. 4 прямо передбачено, що кількість Товару по цьому Договору погоджується Сторонами в додатках (Специфікаціях) до цього Договору. При цьому, згідно п.п 1.4 п. 1 Договору Специфікації оформлюються на кожну замовлену партію товару та після підписання уповноваженими представниками Сторін і скріплення печатками є невідємною частиною цього договору. Матеріали справи містять копію специфікації від 15.08.2014 № 150814 на замовлення соди кальцинованої в кількості 30 т., в той час як згідно видаткової накладної № РН-0000173 від 26.08.2014 отримано вказаний товар в кількості 22 т., а згідно видаткової накладної № РН-0000208 від 22.09.2014 в кількості 16,5 т.

Враховуючи вищенаведене, відповідач зазначає, що перевіркою встановлено, що ТОВ «АФ «ім. Довженка» порушено п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1. ст. 201 ПК України, та безпідставно сформовано податковий кредит по податку на додану вартість по операціях з ТОВ «Спецхімпостачання» за серпень 2014 р. в сумі 15033,33 грн. та вересень 2014 р. в сумі 12925,00 грн.

Надаючи оцінку доводам апелянта в частині наявності негативної податкової інформації відносно контрагента-постачальника підприємства позивача, суд зазначає, що ТОВ «Спецхімпостачання» на час виникнення спірних правовідносин був зареєстрований як юридична особа, мав статус платника ПДВ.

На підтвердження факту проведення господарських операцій позивачем до суду подано первинні документи видаткові накладні, платіжні доручення, картки складського обліку, накладні на списання, ТТН, на підставі яких здійснювалось транспортування.

Якість придбаної у ТОВ «Спецхімпостачання» соди кальцинованої технічної марки Б підтверджується Паспортами якості № 939 від 18.08.2014 р, № 1250 від 19.08.2014 р, 1976 від 07.11.2014 р (а.с. 232, 233, т. 73).

В свою чергу, допитана в судовому засіданні в суді першої інстанції 21.12.2022 року в якості свідка, головний технолог Яреськівського цукрового заводу ОСОБА_5 , яка безпосередньо приймала участь у господарських операціях у 2014 році із ТОВ «Спецхімпостачання» підтвердила факт та обставини проведеної господарської операції.

Придбана у ТОВ «Спецхімпостачання» сода використовувалась на цукровому виробництві для виварки (очистки хімічним методом) поверхні нагріву випарної станції та випарних агрегатів від накипу солей кальцію.

Наведене свідчить про те, що придбана сода використана позивачем в господарській діяльності для очищення устаткування цукрового виробництва, яке використовується для переробки цукрових буряків і виробництва цукру з метою подальшої реалізації одержаної продукції і одержання доходу від такої діяльності.

Крім того, в межах цих правовідносин суд враховує, що позивачем була надана Довідка від 29.12.2014 р. № 196/16-20-22-01-10/03770394 за результатами перевірки підприємства позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Спецхімпостачання» за період серпень 2014 р., що підтверджує відсутність у відповідача зауважень до таких взаємовідносин та зазначеного контрагента у серпні 2014 року, тобто податковим органом в грудні 2014 року вже проводилась перевірка підприємства позивача по взаємовідносинах в серпні 2014 р. з контрагентом ТОВ «Спецхімпостачання», за результатами якої не було висунуто будь-яких зауважень до проведених господарських операцій та не виявлено порушень податкового законодавства.

Що стосується посилання податкового органу на аналіз звітності ТОВ «Спецхімпостачання» за червень-вересень 2014 р., вказана обставина свідчить про проведення контрагентом господарської діяльності та подання звітності контрагентом на території України, але в цей же час, відповідачем така звітність не подана в якості доказу до суду.

Що стосується посилання відповідача на ненаданням під час перевірки товарно-транспортних накладних, на підставі яких здійснювалось транспортування соди, колегія суддів зазначає, що позивачем до матеріалів справи надано копії товарно-транспортних накладних: № 85 від 26.08.2014 р. (т. 11 а.с. 91) та № 101 від 22.09.2014 р. (т. 11 а.с. 93-94).

Посилання відповідача на наявність певних недоліків у цих ТТН колегія суддів відхиляє з огляду на те, що товарно-транспортна накладна не є підставою для нарахування податкового кредиту, оскільки не мають якогось значення для вирішення спору щодо наявності у позивача права на формування податкового кредиту за наявності належним чином виданої податкової накладної та інших первинних документів, які підтверджують реальність виконання господарської операції.

Враховуючи вищевикладене, наявність належним чином оформлених первинних документів та підтвердження факту проведення повної оплати позивачем придбаної у ТОВ «Спецхімпостачання» кальцинованої соди, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сума фактично сплаченого ПДВ в розмірі 27958,00грн. правомірно відображена позивачем на підставі належним чином зареєстрованих податкових накладних в податковій звітності в складі податкового кредиту, а доводи апелянта в цій частині є безпідставними і спростовані належними і допустимими доказами.

Що стосується господарських операцій підприємства позивача з із ТОВ "Агро-Техніка", судовим розглядом встановлено, що 25 лютого 2013 року між ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" (покупець) та ТОВ "Агро-Техніка" (подавець) укладений договір купівлі-продажу № 1/0313/59, за умовами якого продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність покупцю запасні частини (товар), а покупець прийняти та оплатити його вартість /а.с. 60-61, т. 5/.

На виконання умов договору ТОВ "Агро Техніка" поставило ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" запасні частини, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000111 від 09 липня 2014 року, № РН-0000117 від 16 липня 2014 року, № РН-0000118 від 17 липня 2014 року, № РН-0000047 від 15 квітня 2014 року, № РН-0000130 від 25 липня 2014 року, № РН-0000058 від 06 травня 2014 року, № РН-0000126 від 22 липня 2014 року, № РН-0000062 від 13 травня 2014 року, № РН-0000119 від 17 липня 2014 року, № РН-0000059 від 06 травня 2014 року, № РН-0000137 від 12 серпня 2014 року, № РН-0000152 від 28 серпня 2014 року, № РН-0000174 від 15 вересня 2014 року, № РН-0000153 від 29 серпня 2014 року, № РН-0000151 від 28 серпня 2014 року, № РН-0000169 від 10 вересня 2014 року, № РН-0000168 від 10 вересня 2014 року, № РН-0000171 від 12 вересня 2014 року, № РН-0000176 від 18 вересня 2014 року, № РН-0000190 від 30 вересня 2014 року, № РН-0000167 від 12 вересня 2014 року, № РН-0000200 від 21 жовтня 2014 року, № РН-0000202 від 21 жовтня 2014 року, № РН-0000201 від 21 жовтня 2014 року, № РН-0000177 від 18 вересня 2014 року, № РН-0000216 від 30 жовтня 2014 року, № РН-0000213 від 29 жовтня 2014 року, № РН-0000217 від 03 листопада 2014 року, № РН-0000219 від 07 листопада 2014 року, № РН-0000220 від 10 листопада 2014 року, № РН-0000221 від 11 листопада 2014 року /т. 5, а.с. 62-92/.

Сума податку на додану вартість у розмірі 33475,00 грн. за податковими накладними № 9 від 09 липня 2014 року, № 14 від 16 липня 2014 року, № 26 від 25 липня 2014 року, № 22 від 22 липня 2014 року, № 16 від 17 липня 2014 року, № 15 від 17 липня 2014 року, № 18 від 15 вересня 2014 року, № 25 від 29 жовтня 2014 року, № 28 від 30 жовтня 2014 року, № 21 від 18 вересня 2014 року, № 14 від 21 жовтня 2014 року, № 15 від 21 жовтня 2014 року, № 13 від 21 жовтня 2014 року, № 15 від 12 вересня 2014 року, № 33 від 30 вересня 2014 року, № 16 від 12 вересня 2014 року, № 13 від 10 вересня 2014 року, № 14 від 10 вересня 2014 року, № 28 від 18 вересня 2014 року, розрахунку № 20 від 16.09.2014 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладеної № 14 від 16.07.2014 року включена позивачем до складу податкового кредиту липня, вересня, жовтня 2014 року /а.с. 93-122, т. 5/.

Розрахунки за отримані запасні частини проведено в безготівковій формі, що підтверджено виписками банку з 09 липня 2014 року по 01 лютого 2015 року, платіжними дорученнями від 23.10.2014 року № С8-15357, № С8-15362 /а.с. 123-125,т. 5/.

Використання вказаних запасних частин підтверджено лімітно-забірними картками /т. 5, а.с. 126-131, т. 10 а.с. 198-248/, карток складського обліку /т. 10 а.с. 122-172/.

Допитаний в судовому засіданні в суді першої інстанції фахівець комерційного управління підтвердив підписання ним видаткових накладних на отримання запасних частин.

Видача довіреностей на отримання товару підтверджується копіями витягів з журналу реєстрації доручень /т. 73, а.с. 212-222/.

Порушення вимог податкового законодавства в цій частині відповідач по справі пов`язує з тим, що до Миргородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області надійшла Довідка № 605/20-38-22-05-08/37878873 від 19.02.2015 року від Основ`янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Агро-Техніка» код ЄДРПОУ 37878873 щодо господарських відносин із платником податків ТОВ «СЕОЛАН» код ЄДРПОУ 39072643, їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень та жовтень 2014 року», відповідно до якої зроблено висновок про неможливість підтвердження реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді між ТОВ «Агро-Техніка» код ЄДРПОУ 37878873 та платником податків ТОВ «СЕОЛАН» код ЄДРПОУ 39072643 за вересень, жовтень 2014 року та відповідно неможливість підтвердження реальності факту здійснення господарської діяльності в подальшому до підприємств-покупців, а саме: ТОВ «Урожай країна» код ЄДРПОУ 37078234, ТОВ «Федунка» код ЄДРПОУ 03770425, СТОВ «СКІФ» код ЄДРПОУ 03773211, ПСП «Нива» код ЄДРПОУ 3770684, ФГ «Альфа» код ЄДРПОУ 21235629, ТОВ «АФ «ім. Довженка» код ЄДРПОУ 03770394, ТОВ «Ржавчик» код ЄДРПОУ 00707254, ПАТ "Автотранспортне підприємство-15339" код ЄДРПОУ 3118268, ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" код ЄДРПОУ 37243279, СТОВ "ім. Тараса Шевченка" код ЄДРПОУ 30845087. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, у зв`язку з відсутністю документів, що засвідчують транспортування товару. Відповідно наявних на час проведення перевірки документів немає можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного. ТОВ «АФ «ім. Довженка» під час перевірки не надано товарно-транспортних накладних, що підтверджують транспортування даного товару на територію підприємства, не надано будь-яких підтверджуючих документів щодо подальшого використання запасних частин в господарській діяльності перевіряємого підприємства, а саме: на якому складі оприбутковано даний товар, на які машини в подальшому було списано запасні частини.

Також посилається на те, що судом першої інстанції з метою з`ясування реальності/нереальності господарських відносин не надано оцінку доводам відповідача щодо того, що відповідно до вимог п.п 2.14 п. 2 Договору кожна поставка товару повинна супроводжуватися наступними оригіналами документів: рахунок-фактура, податкова накладна, товарна накладна, гарантія. Відповідно до п. 2.4 п. 2 Договору поставка товару здійснюється за попередньою заявкою позивача. Вказує, що матеріали справи не містять копій вказаних документів та які в обов`язковому порядку повинні бути наявні у позивача.

Також зазначає, що до перевірки не було надано сертифікатів відповідності та паспортів, які б могли підтвердити якість продукції.

Вказує, що в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують використання придбаних запчастин у власній господарській діяльності, у зв`язку з чим податковим органом зроблений висновок, що позивачем не надано не лише доказів отримання товару, а й фактичне використання отриманого Товару у власній господарській діяльності.

Додатково звертає увагу суду й на те, що зовнішнім оглядом видаткових накладних встановлено, що підписи ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (осіб уповноважених на отримання товару) є ідентичними.

Враховуючи все вищенаведене, перевіркою встановлено, що ТОВ «АФ «ім. Довженка» порушено п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1. ст. 201 ПК України, та безпідставно сформовано податковий кредит по податку на додану вартість по операціях з ТОВ «Агро-Техніка» за липень 2014 р. в сумі 23938,74 грн., за вересень 2014 року в сумі 5118,53 грн. та за жовтень 2014р. в сумі 4416,80 грн.

Надаючи оцінку доводам податкового органу в ці частині, суд зазначає, що господарські відносини з цим контрагентом встановлені після проведеного тендеру, на підтвердження чого позивачем надавався протокол тендерного комітету.

На виконання факту виконання умов договору ТОВ «Агро Техніка» поставило підприємству позивача запасні частини, що підтверджується видатковими накладними /том 5 а.с. 62-92/. Сума податку на додану вартість у розмірі 33475,00 грн. включена позивачем до складу податкового кредиту липня, вересня, жовтня 2014 року на підставі належним чином зареєстрованих податкових накладних /а.с. 93-122, т. 5/. Розрахунки за отримані запасні частини проведено в безготівковій формі, що підтверджено виписками банку та платіжними дорученнями /а.с. 123-125, т. 5/. Використання вказаних запасних частин підтверджено лімітно-забірними картками /том 5, а.с. 126-131, том 10 а.с. 198-248/, карток складського обліку /т. 10 а.с. 122- 172/, а допитаний в судовому засіданні фахівець комерційного управління Цьова В.М. (витяги з журналу довіреностей містяться у матеріалах справи /том 73, а.с. 212- 222/), підтвердив підписання ним видаткової накладної на отримання запасних частин.

Що стосується посилання апелянта на довідку № 605/20-38-22-05-08/37878873 від 19.02.2015 від Основ`янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Агро-Техніка» щодо господарських відносин із платником податків ТОВ «СЕОЛАН», колегія суддів зазначає, що предметом перевірки контролюючого органу були господарські відносини між двома платниками податків: ТОВ «Агро-Техніка» та ТОВ «Сеолан», а перевірка інших операцій ТОВ «Агро-Техніка», зокрема і з підприємством позивача, знаходилась поза межами предмету податкового нагляду контролюючого органу.

Що стосується посилання податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних на підтвердження транспортування запасних частин, судовим розглядом встановлено, що поставка запасних частині здійснювалася ТОВ «Агро-Техніка» та як зазначив позивач, у цьому випадку ТТН не складалися. Крім того, як вказувалося вище, товарно-транспортна накладна не є підставою для нарахування податкового кредиту, оскільки не мають якогось значення для вирішення спору щодо наявності у позивача права на формування податкового кредиту за наявності належним чином виданої податкової накладної та інших первинних документів, які підтверджують реальність виконання господарської операції. Також суд зазначає, що враховуючи номенклатуру поставлених на адресу підприємства позивача запасних частин, враховуючи кількість, об`єм, вагу, тощо, їх доставка могла проводитися переважно легковими автомобілями.

Щодо посилання апелянта на ідентичність підписів представників позивача на видаткових накладних, колегія суддів зазначає, що такі доводи ґрунтуються на припущеннях податкового органу, а під час перевірки не досліджувались докази, які б свідчили, що надані до перевірки первинні бухгалтерські документи були підписані не тими особами, чиї прізвища в них зазначені або підроблені, зокрема не надано: висновків почеркознавчих експертиз; зафіксованих у будь-якій формі пояснень посадових осіб зазначених контрагентів, у яких останні заперечували б факт складання первинних документів чи свою причетність до господарської діяльності очолюваних (контрольованих) ними підприємств.

Що стосується посилання апелянта на те, що відповідно до вимог п.п 2.14 п. 2 Договору кожна поставка товару повинна супроводжуватися наступними оригіналами документів: рахунок-фактура, податкова накладна, товарна накладна, гарантія, колегія суддів зазначає, що рахунок-фактура (у міжнародній торгівлі часто відомий як інвойс) є документом, який спрямований переважно на надання інформації та служить для інформування покупця про товари, послуги або роботи, які пропонуються для оплати та його наявність не створює обов`язку оплати з боку покупця.

Також суд зазначає, що товарна накладна документ, призначений для оформлення операцій з відпуску та прийому товарів зі складу та є одним з документів первинної бухгалтерської звітності. Разом з тим, за своїм змістом цей документ фактично є аналогом видаткової накладної.

В свою чергу, на підтвердження реальності вчинення цього правочину, позивачем надано видаткові накладні /т. 5, а.с. 62-92/, які є первинним документами, що фіксують факт отримання/передачі ТМЦ, податкові накладні /а.с. 93-122, т. 5/, виписки з банку. Використання вказаних запасних частин підтверджено лімітно-забірними картками /т. 5, а.с. 126-131, т. 10 а.с. 198-248/, карток складського обліку /т. 10 а.с. 122-172/.

Враховуючи вищевикладене, наявність належним чином оформлених первинних документів та підтвердження факту проведення повної оплати позивачем придбаних у ТОВ «Агро-Техніка» запасних частин до сільськогосподарської техніки, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сума фактично сплаченого ПДВ в розмірі 33475,00 грн. правомірно відображена позивачем в складі податкового кредиту, а доводи апелянта в цій частині є безпідставними і спростовані належними і допустимими доказами.

Що стосується господарських операцій підприємства позивача (покупець) з ТОВ "Тархан Сервіс Плюс" (продавець), судовим розглядом встановлено, що 04 травня 2011 року між ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" (покупець) та ТОВ "Тархан Сервіс Плюс" (продавець) укладений договір купівлі-продажу № 1/0511/4, за умовами якого продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність покупцю запасні частини (товар), а покупець прийняти та оплатити його вартість /а.с. 134-135, т.5/.

На виконання умов договору ТОВ "Тархан Сервіс Плюс" поставило ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" запасні частини, про що складено видаткову накладну № ВН 0017 від 14 травня 2013 року /а.с. 136, т.5/.

Сума податку на додану вартість у розмірі 3067,00 грн. за податковою накладною № 17 від 14 травня 2013 року включена позивачем до складу податкового кредиту травня 2013 року /а.с. 137, т. 5/.

Розрахунки за отримані запасні частини проведено в безготівковій формі, що підтверджено платіжним дорученням № 02-3237 від 14 травня 2013 року /а.с. 138, т. 5/.

Використання вказаних запасних частин підтверджено лімітно-забірними картками /а.с. 140, т. 5; а.с. 121, т.10/, актом списання запасних частин /а.с. 139, т.5/, карткою складського обліку матеріалів /а.с. 119-120, т.10/, обліковим листком праці та виконаних робіт /а.с. 116, т.10/.

Допитаний в судовому засіданні в суді першої інстанції фахівець комерційного управління підтвердив підписання ним видаткової накладної на отримання запасних частин.

Порушення вимог податкового законодавства в цій частині, відповідач по справі пов`язує з тим, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, у зв`язку з відсутністю документів, що засвідчують транспортування товару. Вказує, що наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 488/346 зазначено, що якщо товар доставляється вантажним автомобілем, документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку є товарно-транспортна накладна за формою № 1-ТН. Крім цього, в матеріалах справи на підтвердження здійснення господарської операції відсутня копія заявки (п.п 2.4 п.2 Договору), а також документи що підтверджують якість та гарантію на товару (п.п. 2.8 п. 2.14 п. 2 Договору). Також вказує, що видаткова накладна не містить зазначення посади, ПІБ особи що отримала товар та посилання на довіреність згідно якої повинен бути отриманий товар, а Акт списання № 53636 від 29.09.13 взагалі не містить жодних підписів посадових осіб та відтисків печаток позивача.

Враховуючи вищенаведене, відповідач посилається на те, що перевіркою встановлено, що ТОВ «АФ «ім. Довженка» порушено п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1. ст. 201 ПК України, та безпідставно сформовано податковий кредит по податку на додану вартість по операціях з ТОВ «Тархан сервіс плюс» за травень 2013 р. в сумі 3066,67 грн.

Надаючи оцінку доводам податкового органу в частині відсутності товарно-транспортних накладних на підтвердження транспортування запасних частин, то як зазначив позивач товарно-транспортні накладні не складалися, якщо ТОВ «Тархан Сервіс Плюс» здійснювало доставку запасних частин власним автотранспортом.

Крім того, як вказувалося вище, товарно-транспортна накладна не є підставою для нарахування податкового кредиту, оскільки не мають якогось значення для вирішення спору щодо наявності у позивача права на формування податкового кредиту за наявності належним чином виданої податкової накладної та інших первинних документів, які підтверджують реальність виконання господарської операції. Також суд зазначає, що враховуючи номенклатуру поставлених на адресу підприємства позивача запасних частин, враховуючи кількість, об`єм, вагу, тощо, їх доставка могла проводитися легковими автомобілями.

Що стосується посилання відповідача на відсутність сертифікатів відповідності та паспортів, які б могли підтвердити якість продукції, судом встановлено, що на час проведення господарської операції відсутні вимоги законодавства щодо сертифікації чи паспортизації блоку циліндрів КАМАЗ та редуктору КАМАЗ, що були поставлені підприємству позивача.

Крім того, сертифікати якості не є документами бухгалтерського чи податкового обліку, а є лише документом, що посвідчує якість товару, а не факт проведення господарської операції. Відсутність таких сертифікатів не може свідчити про відсутність господарської операції.

Щодо посилання податкового органу на відсутність підписів на Акті списання № 53636 від 29.09.2013 р., колегія суддів дослідивши цей акт /а.с. 140, т. 5/ зазначає, що він місить підпис особи, яка отримала ТМЦ.

З огляду на встановлені вище обставини, колегія суддів дійшла до висновку, що твердження апелянта про порушення підприємством позивача вимог податкового законодавства в цій частині є помилковими.

Що стосується господарських операцій підприємства позивача з ТОВ "Дойче-Агро-Компані", судовим розглядом встановлено, що 08 січня 2014 року між ТОВ "Агрофірма " ім. Довженка" (покупець) та ТОВ "Дойче-Агро-Компані" (продавець) укладений договір купівлі-продажу № 1/0114/1, за умовами якого продавець зобов`язується в порядку та на умовах визначених договором передати у власність покупця шрот соняшниковий з вмістом протеїну 39% в перерахунку на абсолютну суху речовину, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором, оплатити та прийняти товар / а.с. 143-148, т. 5/.

На виконання умов договору ТОВ "Дойче-Агро-Компані" здійснено постачання шроту соняшникового, що підтверджено видатковими накладними № 8 від 09 січня 2014 року, № 16 від 10 січня 2014 року, № 34 від 14 січня 2014 року, № 44 від 15 січня 2014 року, № 64 від 18 січня 2014 року, № 63 від 18 січня 2014 року, № 79 від 21 січня 2014 року, № 104 від 24 січня 2014 року, № 98 від 24 січня 2014 року, № 115 від 28 січня 2014 року, № 122 від 29 січня 2014 року, № 127 від 30 січня 2014 року, № 138 від 31 січня 2014 року, № 148 від 03 лютого 2014 року, № 161 від 05 лютого 2014 року, № 174 від 05 лютого 2014 року, № 175 від 05 лютого 2014 року, № 176 від 05 лютого 2014 року, № 183 від 05 лютого 2014 року. Транспортування шроту соняшникового здійснювалось за рахунок та силами ТОВ "Дойче-Агро-Компані" згідно товарно-транспортних накладних /а.с. 149-185, т. 5/.

Розрахунки проведено в безготівковій формі платіжними дорученнями № 02-248 від 10 січня 2014 року, № 302 від 28 січня 2014 року, № 02-917 від 30 січня 2014 року, № 314 від 04 лютого 2014 року, № 02-2066 від 12 лютого 2014 року, № 333 від 13 лютого 2014 року /а.с. 209-214, т. 5/.

Сума податку на додану вартість у розмірі 195878,00 грн. за податковими накладними № 9 від 09 січня 2014 року, № 17 від 10 січня 2014 року, № 34 від 14 січня 2014 року, № 43 від 15 січня 2014 року, № 67 від 18 січня 2014 року, № 66 від 18 січня 2014 року, № 86 від 21 січня 2014 року, № 113 від 24.01.2014 року, № 108 від 24 січня 2014 року, № 123 від 28 січня 2014 року, № 128 від 28 січня 2014 року, № 141 від 30 січня 2014 року, № 6 від 03 лютого 2014 року, № 16 від 04 лютого 2014 року, № 19 від 05 лютого 2014 року, № 33 від 05 лютого 2014 року, № 34 від 05 лютого 2014 року, № 35 від 05 лютого 2014 року, № 44 від 05 лютого 2014 року, № 149 від 31 січня 2014 року включена позивачем до складу податкового кредиту січня, лютого, березня 2014 року /а.с. 186-205, т. 5/.

Шрот соняшниковий використано у власній господарській діяльності позивача для виробництва комбікормів, що підтверджено актами на списання сировини для виробництва комбікорму /а.с. 215-223, 226-241, т. 5/, витягом із складської книги на оприбуткування шроту соняшникового /а.с. 68-71, т. 11/.

Порушення вимог податкового законодавства в цій частині відповідач пов`язує з тим, що до Миргородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області надійшов акт № 1725/15- 00/38676213 від 25.06.2014 р. щодо не підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Дойче-Агро-Компані» (код ЄДРПОУ 38676213) під час здійснення господарських відносин з контрагентами за січень лютий 2014р. За результатами перевірок ТОВ «Дойче-Агро-Компані» встановлено безпідставне формування податкового кредиту за січень - лютий 2014 року по виписаних на адресу контрагентів, податкових накладних, які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки не мають статусу юридично значимих. Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Дойче-Агро-Компані» провадило діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Також, в вищенаведеному акті перевірки зазначено, що співробітниками ГОВ СДПІ ВПП у м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів у Дніпропетровській області в ході реалізації матеріалів оперативної розробки по документуванню незаконної діяльності групи осіб, пов`язаної з наданням підприємствам реального сектору економіки протиправних послуг з «конвертації» грошових коштів у готівку та мінімізації податкових зобов`язань та формуванням штучного податкового кредиту з ПДВ, викрито та припинено діяльність «конвертаційного центру». За результатами вжитих заходів встановлено, що підприємства вигодонабувачі («клієнти» виявленого «конвертаційного центру») на підставі фіктивних угод та інших фіктивних документів, перерахували безготівкові кошти на рахунки 5 суб`єктів підприємницької діяльності, що входили до складу «конвертаційного центру». Одним з таких СГ є ТОВ «Дойче-Агро-Компані» (код 38676213). Згідно установчих документів засновником, директором та головним бухгалтером цих 5 СГ є громадянин ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно наявної інформації встановлено, що громадянин ОСОБА_9 став директором та засновником зазначених 5 СГ за проханням та жодного відношення до ведення фінансово-господарської діяльності не має, участі у веденні господарської діяльності підприємств не приймав, договорів з контрагентами та звітні документи не складав та не підписував, статутного фонду не формував, свідоцтво платника ПДВ не отримував, бухгалтерську звітність та податкові накладні не формував та не підписував, в зв`язку з тим, що фактично ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності не має.

Також вказує, що до Миргородської ОДПІ від ОУ МГУ Міндоходів Центрального офісу з ОВП надійшла наступна оперативна інформація. 01.10.2013 р. співробітниками головного оперативного відділу СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, на підставі раніше отриманих матеріалів щодо незаконної діяльності групи осіб, пов`язаної з наданням підприємствам реального сектору економіки протиправних послуг «конвертації» грошових коштів у готівку, мінімізації податкових зобов`язань та формування штучного податкового кредиту з ПДВ, в ході проведення слідчих дій по кримінальному провадженню № 12013040640003312 викрито та припинено діяльність «конвертаційного центру». За результатами вжитих заходів встановлено, що до організації діяльності «конвертаційного центру» причетна група осіб, в т.ч. ОСОБА_9 , 1952 р.н., директор в ТОВ «Дойче-Агро-Компані», ПП «СФГ «Нікопольське». За результатами вжитих заходів встановлено, що вищезазначені підприємства «вигодонабувачі» («клієнти» виявленого «конвертаційного центру»), на підставі фіктивних угод та інших фіктивних документів, перераховували безготівкові гроші на рахунки п`яти суб`єктів підприємницької діяльності, що входили до складу «конвертаційного центру», за нібито поставлені товарно матеріальні цінності. В подальшому такі кошти перераховувались на карткові рахунки фізичних осіб та знімались з них у готівковій формі громадянами: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (із використанням чекових книжок за дорученням). Податковий кредит з податку на додану вартість вищезазначеним підприємствам формувався шляхом відображення у документах податкової звітності взаємовідносин з «транзитними» підприємствами, а також шляхом перекручення даних, які вносились до таких документів. В рамках кримінального провадження № 12013040640003312, співробітниками ГОВ СДПІ з обслуговування великих платників податків у місті Дніпропетровську, спільно з прокуратурою Дніпропетровської області, одночасно накладено арешти на поточні рахунки встановлених «фіктивних» та «транзитних» підприємств, проведено обшуки за адресами розташування офісних приміщень «конвертаційного центру», допитано організаторів та інших осіб. За результатами обшуків вилічені печатки та штампи підконтрольних підприємств та фізичних осіб підприємців. Так, згідно письмових пояснень гр. ОСОБА_9 від 23.09.2013 р., даний громадянин за проханням гр. ОСОБА_12 став директором ПП «СФГ Нікопольське» (код ЄДРПОУ 38361070), ТОВ «Дойче-Агро-Компані» (код ЄДРПОУ 37676213), ПП «Махом Плюс» (код ЄДРПОУ 36840744), ТОВ «Приват Агро АПК» (код ЄДРПОУ 37898947). Згідно пояснень місце реєстрації та розташування даних СГ ОСОБА_9 не відомо, підготовкою, оформленням документів для реєстрації, отриманням свідоцтв платника ПДВ, оформленням бухгалтерських та податкових документів, отриманням та відвантаженням товарно-матеріальних цінностей вищенаведених СГ Кабаченко М.Ф. не займався.

На підставі цього, податковим органом зроблений висновок, що ТОВ «Дойче-Агро-Компані» (код ЄДРПОУ 37676213) не здійснювало господарську діяльність в розумінні пп. 14.1.36 Податкового кодексу України, ч. 1,2 статті 3 та ч. 1 статті 43 Господарського кодексу України, що доводиться відсутністю здійснення з моменту реєстрації жодної іншої діяльності, ніж участь у ланцюгу нереальної поставки (продажу) товарів, тобто здійснення для цілей оподаткування обліку тільки тих нібито здійснених операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди.

При цьому, в порушення вимог п.п 4.2 п. 4 вказаного Договору (якість Товару повинна підтверджуватися відповідними посвідченнями, сертифікатами відповідності та іншими документами, виданими компетентними органами та/чи виробниками Товару, а саме: сертифікат відповідності) в матеріалах справи відсутні документи що підтверджують якість товару (сертифікати якості, техпаспорти) на отримані запасні частини та дозволяють встановити виробника (до перевірки також не надавалися) відсутні також і акти приймання продукції по якості та кількості в порушення вимог договору. Тобто, чи була придатна дана продукція до подальшого використання, та чи міг позивач отримати економічний ефект у вигляді доходу від такого використання встановити не можливо, адже визначальною підставою включення сум до складу податкового кредиту є подальше отримання доходу від використання придбаних товарів.

Також відповідач послався на те, що з наданих в підтвердження вказаних господарських відносин видаткових накладних неможливо встановити особу, що отримувала товар від ТОВ «АФ «ім. Довженка», а саме відсутні розшифровка підпису особи, зазначення посади, не вказано номер та дату довіреності виданої на отримання Товару (наприклад видаткова накладна від 09.01.14 № 8, від 10.01.14 № 16, № 34 від 14.01.14, № 44 від 01.01.14, № 64 від 18.01.14, № 63 від 18.01.14, № 79 від 21.01.14, № 104 від 24.01.14, № 98 від 24.01.14, № 115 від 28.01.14, № 122 від 29.01.14, № 127 від 30.01.14, № 148 від 03.02.14), а у видатковій накладній № 138 від 31.01.14 взагалі відсутній підпис особи, що отримувала товар. В той же час, безпосередньо вимогами самого Договору п.п 4.1. п. 4 прямо передбачено, що видаткова накладна оформлена належним чином є документом, що підтверджує факт досягнення згоди між Сторонами відносно Товару і його кількості.

Посилається відповідач також і на те, що обов`язковим документом що підтверджує поставку згідно п.п. 6.4 п.6 Договору є товарно-транспортна накладна, видаткова та податкові накладні, оригінал рахунку фактури, сертифікат якості.

В свою чергу, в наданих ТТН взагалі відсутні підпис посадової особи та/або печатка Вантажоодержувача (наприклад ТТН від 05.02.14 № 05/024, від 05.02.14 № 05/022, (від 17.01.14 № 17/014, від 17.01.14 № 17/014, що взагалі є дві різні ТТН однією датою і №, від 20.01.14 № 20/011, від 24.01.14 № 24/012, від 23.01.14 № 23/017 (в даному випадку видаткова накладна, що підтверджує перевезення товару від 24.01.14 № 98), від 27.01.14 № 27/014 (в даному випадку видаткова накладна, що підтверджує перевезення товару від 28.01.14 №115), від 27.01.14 № 27/015 в даному випадку видаткова накладна, що підтверджує перевезення товару від 29.01.14 № 122), від 29.01.14 № 29/013 (видаткова накладна від 30.01.14 № 127), від 31.01.14 № 004755, від 31.01.14 № 31/018 (видаткова накладна від 03.02.14 № 148.).

Надаючи оцінку доводам відповідача в цій частині, суд зазначає, що податковий орган, посилаючись на акт № 1725/15-00/38676213 від 25.06.2014 р. щодо не підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Дойче-Агро-Компані» під час здійснення господарських відносин з контрагентами за січень-лютий 2014 р., такого акту до суду не надав. Крім того, відповідач не вказує, ким саме складено такий акт, за наслідками якого контрольного заходу його складено і які саме господарські відносини (контрагенти, предмет, обставини) ТОВ «Дойче-Агро-Компані» аналізувались.

Посилання в межах цих правовідносин на наявність кримінального провадження № 12013040640003312 колегія суддів вважає безпідставним, оскільки належних доказів на підтвердження факту існування зазначеного кримінального провадження матеріали справи не містять, так само як і не мітиться інформація про будь-які процесуальні документи в Єдиному державному реєстрі судових рішень щодо цього кримінального провадження. Так само, відповідачем не доведено, що в рамках цього кримінального провадження встановлювалися будь-які обставини щодо господарських відносин підприємства позивача із цим контрагентом.

Щодо посилання відповідача на відсутність документів (сертифікати якості, техпаспорти), що підтверджують якість товару, то як вказувалося вище, сертифікати якості не є документами бухгалтерського чи податкового обліку, а є лише документом, що посвідчує якість товару, а не факт проведення господарської операції. Відсутність таких сертифікатів не може свідчити про відсутність господарської операції.

Крім того, судовим розглядом встановлено та відповідачем у справі не спростовано, що придбаний у ТОВ «Дойче-Агро-Компані» шрот соняшниковий використовувався як складова частина кормового раціону у годівлі великої рогатої худоби та на час проведення господарської операції були відсутні вимоги законодавства щодо сертифікації чи паспортизації шроту соняшникового для використання не у харчовій промисловості.

Твердження апелянта про відсутність розшифровки підпису особи, зазначення посади особи, яка отримувала від позивача товар та ставила підпис на видаткових накладних, спростовується наданими до матеріалів справи копіями видаткових накладних, де зазначено посаду працівника підприємства позивача «фахівець» та зазначено його прізвище « ОСОБА_13 ».

Щодо посилань податкового органу на невідповідність підтверджуючих документів щодо транспортування, колегія суддів зазначає, що ТТН не є обов`язковим первинним документом, що складається під час здійснення господарської операції з поставки товару, а є первинним документом, що лише підтверджує операції учасників транспортних перевезень (вантажовідправника, вантажотримувача, перевізника), тому її відсутність у покупця товару за наявності належних первинних документів, що підтверджують поставку та оприбуткування товару, не може бути самостійною підставою для висновку про безтоварний характер господарської операцій з поставки товару в цілому.

Колегія суддів зазначає, що згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

В свою чергу, сама по собі відсутність ТТН, помилки в її заповненні чи інші недоліки не є достатнім аргументом, який доводить нереальність господарської операції.

Наявність або відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням або порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов`язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сума фактично сплаченого ПДВ в розмірі 195878,00 грн. правомірно відображена позивачем в складі податкового кредиту, а доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

Що стосується господарських операцій підприємства позивача з ТОВ "Науково-виробнича фірма АМГ ЛТД", судовим розглядом встановлено, що 25 липня 2014 року між ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" (замовник) та ТОВ "Науково-виробнича фірма АМГ ЛТД" (виконавець) укладений договір № 19/0714/137, за умовами якого виконавець зобов`язується за завданням замовника своїми та/або залученими силами та засобами на свій ризик якісно виконати наступні роботи: вивантаження цукру піску в кількості 10000 т зі складу безтарного зберігання цукру, що розташований на території виробничого підрозділу "Яреськівський цукровий завод" ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка", за адресою: Полтавська область, Шишацький район, с. Яреськи, вул. Новаторів, 24, а замовник зобов`язується прийняти виконану роботу та провести розрахунки на умовах договору /а.с. 63-76, т. 4/.

При цьому, судом встановлено, що одним з основних видів діяльності ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" є виробництво та реалізація цукру.

08 вересня 2014 року сторонами договору підписаний акт здачі-прийняття робіт (надання - послуг) з вивантаження цукру піску в кількості 2,598 т на загальну суму з ПДВ 150556,61 грн. в тому числі ПДВ - 25092,77 грн., який містить всі необхідні реквізити згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" /а.с. 78, т. 4/.

Сума податку на додану вартість у розмірі 25093,00 грн. за податковою накладною № 3 від 08 вересня 2014 року включена позивачем до складу податкового кредиту вересня 2014 року /а.с. 81, т. 4/.

Розрахунки за надані послуги проведені позивачем платіжним дорученням № С8-12689 від 11 вересня 2014 року, № С8-15365 від 23 жовтня 2014 року, № С8-19306 від 30 грудня 2014 року, № С8-11610 від 26 серпня 2014 року, № С8-11848 від 29 серпня 2014 року /а.с. 83-87, т. 4/.

При цьому, як було встановлено під час розгляду справи в суді першої інстанції, взаємовідносини між ТОВ "АФ "ім. Довженка" та ТОВ "НВФ АМГ ЛТД" існували протягом серпня-жовтня, тоді як відповідач вважає нереальною операцію виключно за вересень 2014 року.

Порушення вимог податкового законодавства в цій частині відповідач пов`язує з тим, що акт приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в ТОВ «АФ «ім. Довженка» для перевірки не наданий (вилучений під час обшуку), за результатами огляду вилучених первинних документів не виявлений. Зазначає, що для перевірки ТОВ «АФ «ім. Довженка» надано копію аркушу журналу (1 арк.) в якому проводились записи, щодо проживання в готелі (перебуває на балансі підприємства) працівників ТОВ «Науково-виробнича фірма АМГ ЛТД». Згідно наданої копії журналу проживання відвідувачів (копія титульної сторінки не надана, копія належним чином не завірена) встановлено, що в період з 31.08.2014 р. по 06.09.2014 р. в готелі проживав гр. ОСОБА_14 . Згідно поданого ТОВ «Науково-виробнича фірма АМГ ЛТД» «Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» за 3 кв. 2014 р. встановлено середньооблікову чисельність працівників 12 чоловік. Також, ТОВ «АФ «ім. Довженка» не надано пояснень, а також копій відповідних журналів на предмет того чи виписувались у вересні 2014 року пропуски на прохід на територію (цукрового заводу) ТОВ «АФ «ім. Довженка» працівників ТОВ «Науково-виробнича фірма АМГ ЛТД», журнали інструктажу з техніки безпеки, копії ліцензій і дозволів, що дають право ТОВ «Науково виробнича фірма АМГ ЛТД» на виконання робіт, документальне підтвердження необхідного рівня кваліфікації співробітників ТОВ «Науково-виробнича фірма АМГ ЛТД» для виконання робіт по даному договору.

Також відповідач зазначає, що річна норма тривалості робочого часу на одну людину, при 40 годинному робочому тижні, згідно розрахунків Міністерства соціальної політики України на 2014 рік (лист від 04.09.13 № 9884/0/14-13/13 Про розрахунок тривалості робочого часу на 2014 рік), становить 2002 людино/години. Згідно наведеного розрахунку, у вересні 2014 року норма тривалості робочого часу на одну людину, при 40годинному робочому тижні, становила 167 людино/годин. Надурочні ж роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 години протягом двох днів підряд і 120 годин на рік (ст. 65 КЗпП України).

На підставі наведеного, податковий орган зробив висновок, що за умови дотримання трудового законодавства України, один працівник ТОВ «Науково-виробнича фірма АМГ ЛТД» протягом семи днів вересня 2014 року міг розвантажити цукор пісок у розмірі 2,598 т.

Крім цього вважає, що судом першої інстанції з метою з`ясування реальності/нереальності господарських не надано оцінки наступним доводам відповідача щодо того, що п.п 1.3 п. 1 Договору № 19/0714/137 від 25.07.14 передбачено, що Замовник зобов`язаний надати Виконавцю на час виконання робіт фронт і забезпечити доступ на Об`єкт техніки і працівників Виконавця. Відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4 Договору забезпечити працівників Виконавця на строк виконання робіт упорядкованим житлом за рахунок останнього. Розрахунок на послуги по проживанню Виконавець проводиться шляхом перерахування грошових коштів, або в рахунок виконаних робіт. Згідно з п. п 4.3.3 п. 4.3 Договору проводити роботи на Об`єкті в робочий час, погоджений із Замовник. Робітникам (працівникам) Виконавця гарантується безперешкодний вхід на Об`єкт згідно зі поіменним списком за підписом та печаткою Виконавця.

Разом з тим вказує, що докази наявності виконання вказаних вимог та документів, що повинні складатися під час вчинення господарської операції позивачем не надано.

Посилається на те, що акт здачі-приймання робіт від 02.10.14 № 106 не містить підпису, посади та відтиску печатки позивача, що фактично свідчить про формальне оформлення актів здачі-приймання робіт. При цьому, п. 7.3 п. 7 Договору одностороннє підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт не допускається.

Враховуючи вищенаведене, податковий орган вважає, що перевіркою встановлено, що ТОВ «АФ «ім. Довженка» порушено п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1. ст. 201 ПК України, та безпідставно сформовано податковий кредит по податку на додану вартість за вересень 2014 р. на суму ПДВ 25092,77 грн.

Надаючи оцінку доводам податкового органу в цій частині, суд зазначає, що Акт приймання виконаних підрядних робіт", форма № КБ-2в - документ первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання "Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат" (форма № КБ-3).

Форма акту приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) була затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 554 від 04.12.2009 р., який втратив чинність згідно Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 16 від 20.01.2014 р.

Таким чином, на час виконання ТОВ «НВФ АМГ ЛТД» робіт по вивантаженню цукру (вересень-жовтень 2014 року) примірна форма акту приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) втратила чинність, а отже її використання здійснюється виключно в добровільному порядку.

Крім того, колегія суддів зазначає, що застосування таких актів передбачено лише у будівництві, в той же час як ТОВ «НВФ АМГ ЛТД» не виконувались будівельні роботи та виконувані роботи по вивантаженню цукру з силосу безтарного зберігання цукру виконувались не на об`єкті будівництва і не на будівельному майданчику і без використання будівельної техніки.

Що стосується посилання апелянта на відсутність інструктажу з техніки безпеки працівників ТОВ «НВФ АМГ ЛТД», то ці доводи спростовуються записами у наданому позивачем до матеріалів справи витязі з Журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці у ВП «Яреськівський ЦЗ».

Щодо доводів апелянта про відсутність підпису представника позивача на акті здачі-приймання робіт (надання послуг) від 02.10.2014 № 106, колегія суддів зазначає, що за висновками акту перевірки, відповідачем фактично заперечуються лише частина господарської операції, тобто обсяг робіт проведений у вересні 2014 року, у зв`язку з чим контролюючим органом проведено донарахування податку на додану вартість в сумі 25092,77 грн, тобто лише в сумі, що сплачена за роботи виконані у вересні 2014 року.

В свою чергу, суд зазначає, що оскільки оскаржуваним в цій справі податковим повідомленням-рішенням проведено донарахування податку на додану вартість лише в сумі податку 25092,77 грн., що була сплачена позивачем згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 08 вересня 2014 р. та який містить всі необхідні реквізити, а тому ці доводи відповідача є безпідставними.

Що стосується посилання податкового органу на норм річної тривалості робочого часу, встановленими Міністерством соціальної політики України на 2014 рік, колегія суддів зазначає, що вартість робіт, обумовлена укладеним договором /п. 2.2./ /а.с. 63-76, т. 4/ не визначалась в залежності від кількості залучених до виконання робіт працівників ТОВ «НВФ АМГ ЛТД», а була визначена як тверда за весь обсяг цукру, що підлягав вивантаженню.

Крім того, можливі порушення вимог трудового законодавства з боку контрагента підприємства позивача, з огляду на документальне підтвердження реальності операції з вивантаження цукру та яка пов`язана з господарською діяльністю позивача, не свідчать про те, що позивачем неправомірно задекларовано податковий кредит за вересень 2014 року в розмірі 25093,00 грн.

Що стосується господарських відносин ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" із ПП "Монтажсервіс", судовим розглядом встановлено, що 02 вересня 2013 року між ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" (замовник) та ПП "Монтажсервіс" (підрядник) укладений договір підряду № 19/0914/213, за умовами якого підрядник зобов`язується за завданням замовника своїми силами та засобами на свій ризик якісно виконати котельно-монтажні роботи та обслуговування працюючих машин і обладнання в період переробки цукрових буряків на Яреськівському цукровому заводі /а.с. 90-103, т. 4/.

Виконання робіт за вказаним договором підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт № 01/10/14 /а.с. 104, т. 4/.

18 листопада 2014 року замовником здійснено оплату виконаних робіт /а.с.111, т. 4/.

Сума податку на додану вартість у розмірі 7560,00 грн. за податковою накладною № 10 від 02 жовтня 2014 року включена позивачем до складу податкового кредиту жовтня 2014 року /а.с. 110, т. 4/.

Порушення вимог податкового законодавства в цій частині відповідач пов`язує з тим, що з метою дослідження правомірності формування податкового кредиту, формування об`єктивних та ґрунтовних висновків Миргородською ОДПІ 08.04.2015 р. за № 674/10/16-20-22-01-18 на ТОВ «АФ «ім. Довженка» був вручений лист про надання належним чином завірених копій первинних документів податкового та бухгалтерського обліку (належать або пов`язані з предметом перевірки) по взаємовідносинах з ПП «Монтажсервіс», код ЄДРПОУ 32278731 за період жовтень 2014 р., а саме: підтверджуючі документи щодо відвідування території (виробничих підрозділів) ТОВ «АФ «ім. Довженка» працівниками ПП «Монтажсервіс» або ж, в разі залучення субпідрядників, працівників інших СГ, в т.ч. копії відповідних журналів (в разі наявності) на предмет того чи виписувались в жовтні 2014 року пропуски на прохід на територію (виробничих підрозділів) ТОВ «АФ «ім. Довженка» працівників ПП «Монтажсервіс», журнали інструктажу з техніки безпеки, інші документи, які б підтверджували знаходження персоналу ПП «Монтажсервіс», працівників інших СГ в межах виконання умов договору підряду № 19/0914/213 від 02.09.2014 р. Станом на момент проведення перевірки, отримано відповідь ТОВ «АФ «ім. Довженка» за № 824/14-б від 14.04.2015 р. згідно якого надано копію аркушу журналу (1 арк.) в якому проводились записи, щодо проживання в готелі (перебуває на балансі підприємства) працівників ПП «Монтажсервіс». Згідно наданої копії журналу проживання відвідувачів (копія титульної сторінки не надана, копія належним чином не завірена) встановлено, що в період з 31.08.2014 р. по 15.12.2014 р. в готелі проживали гр. ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 . Згідно поданого ПП «Монтажсервіс» «Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів» (далі по тексту Звіт) за жовтень 2014 р. встановлено громадян, яким в жовтні 2014 р. ПП «Монтажсервіс» виплачувало доходи (перелік зазначений в акті на ст. 36). Згідно поданого ПП «Монтажсервіс» «Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» за 4 кв. 2014 р. встановлено середньооблікову чисельність працівників 21 чоловік. За результатами проведеного аналізу, шляхом співставлення відомостей, зазначених в копії журналу проживання відвідувачів з відомостями, задекларованими ПП «Монтажсервіс» згідно Звіту за жовтень 2014 р. встановлено, що ПП «Монтажсервіс» в жовтні 2014 р. виплачувало доходи у вигляді заробітної плати, з громадян, зазначених в копії журналу проживання відвідувачів, лише ОСОБА_15 в розмірі 1510,00 грн., відповідно, ідентифікувати громадян, зазначених в журналу проживання відвідувачів (р.н.о.к., з ким перебувають у трудових або ж цивільно - правових відносинах), неможливо.

Також, на запит Миргородської ОДПІ ТОВ «АФ «ім. Довженка» не надано пояснень, а також копій відповідних журналів на предмет того чи виписувались в жовтні 2014 року пропуски на прохід на територію (цукрового заводу) ТОВ «АФ «ім. Довженка» працівників ПП «Монтажсервіс», журнали інструктажу з техніки безпеки, копії ліцензій і дозволів, що дають право ПП «Монтажсервіс» на виконання робіт, документальне підтвердження необхідного рівня кваліфікації співробітників ПП «Монтажсервіс» для виконання робіт по даному договору.

Зазначає, що річна норма тривалості робочого часу на одну людину, при 40 годинному робочому тижні, згідно розрахунків Міністерства соціальної політики України на 2014 рік (лист від 04.09.13 № 9884/0/14-13/13 Про розрахунок тривалості робочого часу на 2014 рік), становить 2002 людино/години. Згідно наведеного розрахунку, у жовтні 2014 року норма тривалості робочого часу на одну людину, при 40годинному робочому тижні, становила 167 людино/годин. Надурочні ж роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 години протягом двох днів підряд і 120 годин на рік (ст. 65 КЗпП України).

На підставі наведеного відповідачем зроблений висновок, що за умови дотримання трудового законодавства України, три працівники ПП «Монтажсервіс» протягом жовтня 2014 року могли виконати наступний максимальний обсяг робіт: 3х209 людино/годин (167 людино/годин за жовтень 2014 року + (21х2=42 людино/годин надурочні))=627 людино/годин. Проте, у вищезазначеному акті приймання виконаних робіт зазначено 1080 людино/години.

Також відповідач вказує, що акт приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в ТОВ «АФ «ім. Довженка» для перевірки не наданий (вилучений під час обшуку), за результатами огляду вилучених первинних документів не виявлений. Крім цього, у вищевказаному акті відсутня вартість матеріалів в той час як згідно переліку найменування робіт визначено виготовлення рами трансформера, виготовлення і монтаж огорожі трансмформера та ін. В наявному в матеріалах справи акту КБ-2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2014 року міститься дата прийняття робіт 10.09.2014, в той час як відповідно до акту прийому - передачі виконаних робіт № 01/10/14 роботи ПП «Монтажсервіс» здійснювалися з 01.10.2014 р. по 31.10.2014 р.

Посилається також на те, що не надано жодного документу, який би міг свідчити про реальне виконання будівельних робіт з урахуванням специфіки таких операцій, тобто позивачем не надано таких обов`язкових документів, дозволів, доказів погодження переліку робіт при укладенні договору, належним чином оформлених кошторисів, загальний журнал робіт, документи авторського та технічного нагляду (п. 1.4 п.1 Договору), акти прихованих робіт, документи по контролю якості виконаних робіт у процесі будівництва, надання допусків на об`єкт, дозволів на роботи з підвищеної небезпеки, паспорти, сертифікати, акти на випробування устаткування, журнали авторського нагляду, матеріали перевірок тощо та інш.).

Враховуючи вищенаведене, відповідач вважає, що перевіркою встановлено, що ТОВ «АФ «ім. Довженка» порушено п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1. ст. 201 ПК України, та безпідставно сформовано податковий кредит по податку на додану вартість жовтня 2014 р. на 7560,00 грн.

Надаючи оцінку доводам податкового органу в цій частині, колегія суддів зазначає, що посилання на середньооблікову чисельність працівників ПП «Монтажсервіс» в кількості 21 чоловік та неможливість ідентифікувати працівників ПП «Монтажсервіс», які проживали в готелі, що належить позивачу, ґрунтуються, зокрема, на податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 4 кв. 2014 р. Разом з тим, судом встановлено, що апелянтом на вимогу суду першої інстанції не подано такий податковий розрахунок для його дослідження в якості доказу, що свідчить про те, що доводи відповідача є необґрунтованими і не можуть бути підставою для встановлення факту відсутності господарських операції з обслуговування машин і обладнання цукрового заводу.

Щодо посилання відповідача Державні будівельні норми, зокрема, «Склад та зміст проектної документації на будівництво» ДБН А.2.2-3-2012 та ДБН А.3.1-5:2009, колегія суддів зазначає, що предметом договору підряду від 02 вересня 2013 року № 19/0914/213 є зобов`язання за завданням замовника своїми силами та засобами на свій ризик якісно виконати котельно-монтажні роботи та обслуговування працюючих машин і обладнання в період переробки цукрових буряків на Яреськівському цукровому заводі.

Суд зазначає, що не всі договори підряду є договорами будівельного підряду, а підрядні роботи полягають у виконанні робіт (монтаж, усунення неполадок, регулювання і відновлення робочого стану обладнання тощо) і не всі підрядні роботи передбачають використання матеріалу.

Твердження апелянта про нереальність господарської операції з посиланням на те, що укладений договір не відповідає всім вимогам до договорів будівельного підряду є помилковим, з огляду на те, що відповідно ст. 228 ЦК України (в редакції, що діяла з 01.01.2011 р.): 1. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. 2. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. 3. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

З вищевказаного вбачається, що законодавець з 01.01.2011 р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних. Відтак можна зробити висновок, що повноваження на встановлення законності правочинів, вчинених позивачем за тими критеріями ознак, що містяться в складеному відповідачем акті, належать виключно до прерогативи судових органів.

Окрім того, відповідно п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема, правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об`єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте відповідачем під час судового розгляду справи не надано допустимих та належних доказів того, що фактична господарська діяльність позивача та вчинювані ним правочини містять прояви обставин, що перелічені у ч. 1 ст. 228 ЦК України.

Крім того, відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно висновків акту перевірки правочин, вчинений підприємством позивача з ПП «Монтажсервіс» відповідач кваліфікує як такий, що не направлений на реальне настання правових наслідків, а отже визнає його нікчемним.

Проте, згідно приписів ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом.

В свою чергу, відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчиненого позивачем правочину як фіктивного або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності.

Таким чином, контролюючий орган, перекручуючи норми чинного законодавства України (яке діяло на момент укладення правочину), невірно їх застосовує в частині кваліфікації вчиненого позивачем правочину. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність укладеної угоди, інших доказів та обґрунтувань недійсності укладеного позивачем правочину, а тим більш, його нікчемності відповідачем не надано.

Що стосується посилання апелянта на невідповідність дати « 10.09.2014», що міститься в акті № 01/10/14 за формою КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2014 р. та періоду виконання робіт в акті виконаних робіт, колегія суддів вважає такі твердження безпідставними, оскільки в акті приймання-передачі виконаних робіт № 01/10/14, що міститься в матеріалах справи /т .4 а.с. 104/ зазначено, що роботи виконувались в період з 01.09.2014 р. по 01.10.2014 р.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сума фактично сплаченого ПДВ в розмірі 7560,00 грн. правомірно відображена позивачем в складі податкового кредиту, а доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

Що стосується господарських відносин підприємства позивача з ТОВ "Поліал-Інжиніринг", судовим розглядом встановлено, що 13 серпня 2013 року між ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" (замовник) та ТОВ "Поліал-Інжиніринг" (підрядник) укладений договір підряду № 5/0813/26, за умовами якого підрядник зобов`язувався виконати роботи з влаштування бетонної підлоги з наступним нанесенням пропитки площею 5000 м2 на об`єкті "Реконструкція тваринного комплексу для організації ферми на 5000 голів телиць та нетелів в с. Хвощове" - Будівництво доріг та площадок /а.с. 136-147, т .4/.

02 вересня 2014 року між ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" (замовник) та ТОВ "Поліал-Інжиніринг" (підрядник) укладений договір підряду № 5/0914/23, згідно якого підрядник зобов`язувався виконати роботи з влаштування бетонної підлоги з наступним нанесенням пропитки площею 1342 м2 на об`єкті "Капітальний ремонт під`їзду та підлоги критого навісу біля зерноскладу № 4 ВП "Шишацький комбікормовий завод" /а.с. 154-159, т. 4/.

18 липня 2014 року між ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" (замовник) та ТОВ "Поліал-Інжиніринг" (підрядник) укладений договір підряду № 19/07, згідно якого підрядник зобов`язувався виконати роботи з влаштування бетонної підлоги з наступним нанесенням пропитки площею 3680 м2 на об`єкті "Реконструкція тваринного комплексу для організації ферми на 5000 голів телиць та нетелів в с. Хвощове" Під`їзні дороги та майданчики /а.с. 177-182, т. 4/.

24 вересня 2014 року між ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" (замовник) та ТОВ "Поліал-Інжиніринг" (підрядник) укладений договір підряду № 5/0914/93, згідно якого підрядник зобов`язувався виконати роботи по капітальному ремонту корівника на 100 голів в с. Човно-Федорівка Зінківського району Полтавської області /а.с. 148-153, т. 4/.

Як було встановлено судом першої інстанції та не заперечувалося відповідачем у справі, одним з видів господарської діяльності ТОВ "АФ "ім. Довженка" є тваринництво та виробництво молока. У власності ТОВ "АФ "ім. Довженка" є тваринний комплекс в с. Хвощове, що підтверджено свідоцтвом на право власності на нерухоме майно, зерносклад № 4 ВП "Шишацький комбікормовий завод", що підтверджено свідоцтвом про право власності, корівник на 100 голів в с. Човно-Федорівка Зінківського району, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер 33196101 /а.с. 241-243, т. 4/.

Факт виконання робіт за договорами підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт, складених та підписаних сторонами /а.с. 184-233, т. 4/.

Сума податку на додану вартість у розмірі 21656,00 грн. за податковими накладними № 3 від 09.10.2014 року, № 4 від 09.10.2014 року включена позивачем до складу податкового кредиту жовтня 2014 року /а.с. 234, 235, т. 4/.

Сума податку на додану вартість у розмірі 13096,00 грн. за податковими накладними № 2 від 09.10.2014 року, № 2 від 04.11.2014 року включена позивачем до складу податкового кредиту листопада 2014 року /а.с. 236, 237, т. 4/.

Оплата виконаних робіт здійснювалась у безготівковій формі /а.с. 238-240, т. 4/.

Допитані в судовому засіданні в суді першої інстанції свідки підтвердили, що роботи виконувались із матеріалів ТОВ "АФ "ім. Довженка".

Порушення вимог податкового законодавства в цій частині відповідач пов`язує з тим, що згідно поданих ТОВ «Поліал-Інжиніринг» «Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» за 3-4 кв. 2014 р. встановлено середньооблікову чисельність працівників 9 чоловік, з них: гр. ОСОБА_18 - директор, гр. ОСОБА_19 - головний бухгалтер. Відповідно, зайнятих безпосередньо на виконання будівельних робіт - 7 працівників. На підставі наведеного, відповідачем зроблено висновок, що навіть за умови тривалості робочого тижня 7 днів (без вихідних) сім працівників ТОВ «Поліал-Інжиніринг» за період з 19.07.2014 р. по 04.11.2014 р. могли виконати наступний максимальний обсяг робіт: 7 (кількість працюючих)*109 (кількість відпрацьованих днів)*8 (тривалість одного робочого дня)=6104 людино/годин, а за умови дотримання вимог трудового законодавства, при 40 годинному робочому тижні, сім працівників могли виконати наступний максимальний обсяг робіт: 7 (кількість працюючих)*40(години відпрацьовані за один тиждень)*16 (кількість робочих тижнів)=4480 людино/годин. Тобто, для виконання зазначених в актах прийому - передачі виконаних робіт об`ємів робіт, необхідно було залучення як мінімум 12 найманих працівників. (7766,02 людино/годин (загальна трудомісткість робіт)/(1 (кількість працюючих)*40 (години відпрацьовані за один тиждень)*16 (кількість робочих тижнів)=12,1 чоловік)).

Також вказує, що з метою дослідження правомірності формування податкового кредиту, формування об`єктивних та ґрунтовних висновків Миргородською ОДПІ 08.04.2015 р. за № 674/10/16-20-22-01-18 на ТОВ «АФ «ім. Довженка» був вручений лист про надання належним чином завірених копій первинних документів податкового та бухгалтерського обліку (належать або пов`язані з предметом перевірки) по взаємовідносинах з ТОВ «Поліал-Інжиніринг» за період жовтень - листопад 2014 р., а саме: підтверджуючі документи щодо відвідування території (виробничих підрозділів) ТОВ «АФ «ім. Довженка» працівниками ТОВ «Поліал-Інжиніринг» або ж, в разі залучення субпідрядників, працівників інших СГ, в т.ч. копії відповідних журналів (в разі наявності) на предмет того чи виписувались в жовтні - листопаді 2014 року пропуски на прохід на територію (виробничих підрозділів) ТОВ «АФ «ім. Довженка» працівників ТОВ «Поліал-Інжиніринг», журнали інструктажу з техніки безпеки, інші документи, які б підтверджували знаходження персоналу ТОВ «Поліал-Інжиніринг», працівників інших СГ в межах виконання умов договорів підряду. Станом на момент проведення перевірки, отримано відповідь ТОВ «АФ «ім. Довженка» за № 824/14-б від 14.04.2015 р. згідно якого надано копію аркушу журналу (1 арк.) в якому проводились записи, щодо проживання в готелі (перебуває на балансі підприємства) працівників ПП «Монтажсервіс», щодо ТОВ «Поліал-Інжиніринг» в даному листі не згадано взагалі.

Враховуючи вищенаведене, а також те що ТОВ «АФ «ім. Довженка» на запит Миргородської ОДПІ не надано будь-яких підтверджуючих документів перебування працівників ТОВ «Поліал-Інжиніринг» на його виробничих підрозділах, відповідачем зроблений висновок, що ТОВ «Поліал-Інжиніринг» фізично не могло виконати власними силами об`єми робіт, зазначені в актах прийому-передачі виконаних робіт. Також посилається на те, що в матеріалах справи відсутні акти форми КБ-2в, на виконання договору від 13.08.2013 № 5/0813/26. Також локальні кошториси, договірна ціна, відомість ресурсів не містить підписів підрядника, замовника та відтисків печаток останніх. Позивачем до матеріалів справи надані акти приймання виконаних будівельних робіт, в яких відсутнє посилання на локальні кошториси, а тому відсутні докази того, що вказані в них роботи доручалися позивачем підряднику (субпідряднику) і були ним виконані. При цьому, акт № 4 КБ-2 за жовтень 2014 року (об`єкт за адресою с. Хвощевое Шишацький р-н, Полтавська обл., Корпус № 9 не містить дати прийняття робіт. Кошторис (локальний) та договірна ціна міститься лише до договору підряду № 5/0813/26 від 13.08.2013 р. Посилається також на те, що позивачем не надано документів, які б могли засвідчити про реальне виконання будівельних робіт з урахуванням специфіки таких операцій, а саме проектної, кошторисної документації, дозволів, доказів погодження переліку робіт при укладенні договору, належним чином оформлених кошторисів, загальний журнал робіт, документи авторського та технічного нагляду, акти прихованих робіт, документи по контролю якості виконаних робіт у процесі будівництва, надання допусків на об`єкт, паспорти, сертифікати, акти на випробування устаткування, журнали авторського нагляду, матеріали перевірок тощо та ін.). Крім цього, умовами вказаних договорів передбачено обов`язкова наявність проектно-кошторисної документації, здійснення Замовником авторського та технічного нагляду за виконання робіт, що здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат/дозвіл, здійснення Замовником технічного нагляду та контролю за виконанням робіт, наявність відповідних дозволів, ліцензій на виконання робіт, здійснення приймання прихованих робіт та складання відповідного акту, складання календарного графіку виконання робіт, наявність гарантії, яка оформлюється окремим документом з підписом та печаткою Підрядника та надаються Замовнику разом з останнім Актом приймання-передачі виконаних робіт.

Надаючи оцінку доводам апелянта в частині не надання доказів проживання працівників ТОВ «Поліал-Інжинірінг» та доказів перебування на території ТОВ "АФ "ім. Довженка" та проведення з вказаними працівниками інструктажу з техніки безпеки, судом встановлено, що за умовами договорів підрядник взяв на себе зобов`язання забезпечити виконання власними працівникам та субпідрядниками правил пожежної безпеки, охорони праці та техніки безпеки. Крім того, судом встановлено, що на тваринних комплексах, зерновому складі та корівнику відсутній пропускний режим, у зв`язку з чим пропуска працівникам ТОВ «Поліал-Інжинірінг» для виконання будівельних робіт не оформлювались.

Щодо доводів про відсутність у ТОВ «Поліал-Інжинірінг» достатньої кількості працівників для виконання робіт, передбачених договорами, судом встановлено, що згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, середньо облікова чисельність працівників ТОВ «Поліал-Інжинірінг» за 3-4 квартал 2014 року становила 9 осіб, а умовами договорів передбачалось залучення до виконання робіт субпідрядників.

Колегія суддів вказує, що посилання податкового органу на відсутність у контрагентів необхідних трудових ресурсів та виробничих потужностей не може бути безумовною підставою для визнання господарських операцій нереальними, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу), а основні засоби можуть перебувати в постачальника/субпідрядника на праві оренди чи лізингу.

Що стосується посилання апелянта на ненадання документів, які б могли засвідчити про реальне виконання будівельних робіт з урахуванням специфіки таких операцій, колегія суддів зазначає, що до матеріалів справи позивачем долучено документи, а саме: договірна ціна; кінцева відомість ресурсів; локальний кошторис на будівельні роботи; акти виконаних робіт; довідки про вартість виконаних будівельних робіт; акти огляду прихованих робіт; робочий проект /а.с. 124-125, 133-135, 141-145, 147, 166-172, 174-176, 183-233, т. 4, а.с. 100-152, т. 70/.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сума фактично сплаченого ПДВ в розмірі 34752,00 грн. правомірно відображена позивачем в складі податкового кредиту.

Що стосується господарських операцій підприємства позивача з із ТОВ "Будресурс К", судовим розглядом встановлено, що 12 серпня 2013 року між ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" (замовник) та ТОВ "Будресурс К" (підрядник) укладений договір № 5/0813/22 про надання послуг з улаштування силосних траншей для організації ферми на 5000 голів телиць та нетелів в с. Хвощове Шишацького району - Силосні траншеї /а.с. 1-19, т. 5/.

Виконання робіт ТОВ "Будресурс К" за договором № 5/0813/22 підтверджується актами виконаних робіт /а.с. 18-31, т. 5/.

Розрахунки за договором № 5/0813/22 проведено платіжним дорученням № 02-7336 від 15 серпня 2013 року, № 02-7401 від 21 серпня 2013 року, № 02-7912 від 17 вересня 2013 року /а.с. 39-41, т.5/.

Сума податку на додану вартість у розмірі 44115,00 грн. за податковими накладними № 1205 від 16 серпня 2013 року, № 1206 від 16 серпня 2013 року, № 1207 від 16 серпня 2013 року, № 1211 від 21 серпня 2013 року, № 1212 від 21 серпня 2013 року включена позивачем до складу податкового кредиту серпня 2013 року /а.с. 32-36, т. 5/.

Сума податку на додану вартість у розмірі 16667,00 грн. за податковими накладними № 1725 від 18 вересня 2013 року, № 1726 від 18 вересня 2013 року включена позивачем до складу податкового кредиту вересня 2013 року /а.с. 37-38, т. 5/.

Допитані в судовому засіданні в суді першої інстанції свідки підтвердили, що роботи виконувались із матеріалів ТОВ "АФ "ім. Довженка".

Також судом встановлено, що для виконання будівельних робіт та виготовлення бетону позивачем у 2013-2014 р.р. у ТОВ «Фієста» було придбано пісок, щебінь, цемент та інші будівельні матеріали, на підтвердження чого надані відповідні договори поставки № 210 від 26.04.2013 р., № 320 від 03.01.2014 р., укладених із ТОВ «Фієста» та первинні документи видаткові накладні: № РН-0000875 від 01.09.2014 р., № РН-0000904 від 06.09.2014 р., № РН-0000919 від 08.09.2014 р., № РН-0001105 від 13.10.2014 р.

Також позивачем до суду надано договір оренди № 7/0712/192 від 02.07.2012 р., укладений ним із ТОВ «АПО «Цукровик Полтавщини» щодо оренди бетонного заводу з обладнанням для виготовлення бетону та автомобілів, саме: авто бетонозмішувач КАМАЗ 69361 на шасі 53229, напівпричіп ТЦ 10А (цементовоз) № АІ 2390 ХР, сідловий тягач ЗІЛ 441510(цементовоз) № АІ 8234 СВ, бетонний завод № 1, компресор ВК 50Е-10, обладнання для розвантаження хоперів, ресивер горизонтальний 500 л, силос цементу 30 куб. м. (40 т), силос цементу 30 куб. м. (40 т), редуктор ЗМП-40-180-310, автобетонозмішувач КАМАЗ на шасі 53229 (далі Бетонний вузол), розташований по вул. Новаторів, 24, с. Яреськи, Миргородського району (бувший Шишацький) Полтавської області.

Згідно умов вищезазначеного договору, послуги оренди Бетонного вузла було оформлено актами приймання передачі (надання послуг) оренди основних засобів. Зокрема, у період, що перевірявся (жовтень, листопад 2013 р.) це Акти від 31 жовтня 2013 р. та 30 листопада 2013 року.

Придбані Позивачем у ТОВ «Фієста» будівельні матеріали на підставі актів на використання матеріалів передавались на Бетонний вузол, який знаходився у Виробничому підрозділі «Яреськівський цукровий завод» ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка», де вироблявся бетон та передавались у виробництво.

Виконання робіт з приготування та відпуску бетону здійснювалося операторами технологічної установки Бетонного вузла - працівниками ТОВ «Агрофірми «ім. Довженка» у відповідності до затверджених калькуляцій приготування бетону відповідних марок (копії калькуляцій містяться у матеріалах справи).

Транспортування виготовленого бетону по виробничим підрозділам підприємства здійснювалося орендованими транспортними засобами відповідно до Договору оренди № 9/0712/192 від 02.07.2012 року, а саме бетонозмішувачами на шасі КАМАЗ 53299 д.н.з. НОМЕР_2 , КАМАЗ 53299 д.н.з. НОМЕР_3 .

Також судом встановлено, що господарські операції з постачання ТОВ «Фієста» на користь підприємства позивача будівельних матеріалів у 2014-2015 р.р. були предметом податкової перевірки, результати якої були відображені в Акті перевірки від 19.07.2016 № 275/16-31-14-01-09/03770394 та оскаржені позивачем в судовому порядку в справі № 816/2140/16.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 року в справі № 816/2140/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2017р. та постановою Верховного Суду від 08.11.2022 р. позовні вимоги позивача задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.11.2016 № 0002581401.

Порушення вимог податкового законодавства в цій частині відповідач пов`язує з тим, що до Миргородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області надійшов акт № 1503/26-59-22-05 від 25.06.2014р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будресурс-К» (ЄДРПОУ 38688468) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов`язання та податковий кредит за період 01.05.2013 р. - 31.12.2013 р.», яким встановлено: Документальну перевірку ТОВ «Будресурс-К» за період з 01.05.2013-31.12.2013 провести не можливо, у зв`язку з ненаданням документів та у зв`язку з тим, що посадові особи не знаходяться за місцем реєстрації. Враховуючи те, що на момент проведення перевірки первинні та інші документи по ТОВ «Будресурс-К» не надано та посадові особи за адресою: м. Київ вул. Зоологічна, буд. 4-А, кв. 139 не знаходяться, перевірку проведено за результатами аналізу даних АІС «Податковий блок». Таким чином, у зв`язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «Будресурс-К» відсутні об`єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Також посилається на те, що ТОВ «АФ «ім. Довженка» під час перевірки не надано будь-яких підтверджуючих документів перебування працівників ТОВ «Будресурк К» на його виробничих підрозділах, копій відповідних журналів на предмет того чи виписувались в період виконання договорів підряду пропуски на прохід на територію ТОВ «АФ «ім. Довженка» (його виробничих підрозділів) працівників ТОВ «Будресурс К», журнали інструктажу з техніки безпеки, копії ліцензій і дозволів, що дають право ТОВ «Будресурс К» на виконання послуг по ремонту, відомостей щодо залучення до виконання робіт сторонніх організацій (субпідрядників) встановлено, що ТОВ «Будресурс К» фізично не могло виконати власними силами об`єми робіт, зазначені в актах прийому - передачі виконаних робіт.

Вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги також і вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області по справі № 524/10551/14-к від 04.12.2014р. (що набрав законної сили) згідно якого ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України. Вироком встановлено наступне: «... ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою у групі з невстановленими особами, не маючи наміру здійснювати діяльність, пов`язану з виробництвом, продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт та наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності та з метою прикриття незаконної діяльності, упродовж листопада 2011 - жовтня 2013 років, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, зареєстрував суб`єкти підприємницької діяльності (юридичну особу) ТОВ «Салкон-2012» (код 37996449), ТОВ «Інтербуд-Центр» (код 38950646), ТОВ «Будресурс-К» (код 38688468), ТОВ «Санжарк» (код 38317325) за наступних обставинах. Так, упродовж листопада 2011 - жовтня 2013 років ОСОБА_1 на пропозицію невстановленими слідством особами, за грошову винагороду, погодився на участь у реєстрації підприємств, для чого знаходячись в м. Києві у нотаріуса та банківській установі підписав документи, які необхідні для складання статутних та реєстраційних документів. Невстановлені слідством особи склали документи, необхідні для реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності в державних органах, з метою прикриття незаконної діяльності, тобто створення видимості законності і невикриття для правоохоронних органів осіб, які фактично її проводили на підставі підроблених документів. Після реєстрації ТОВ «Салкон-2012» (код 37996449),ТОВ «Санжарк» (код 38317325), ТОВ «Будресурс-К» (код 38688468) та ТОВ «Інтербуд-Центр» (код 38950646) ОСОБА_1 самостійно підприємницьку діяльність не здійснював, угод фінансового характеру не складав, печатками підприємств не користувався, а реєстраційні і установчі документи зазначених підприємств передав невстановленим досудовим слідством особам, що надало змогу невстановленим особам вести незаконну господарську діяльність, а саме: складати від імені ОСОБА_1, як директора ТОВ «Салкон-2012» (код 37996449), ТОВ «Санжарк» (код 38317325), ТОВ «Будресурс-К» (код 38688468), ТОВ «Інтербуд-Центр» (код 38950646) необхідні документи фінансово-господарської діяльності (договори, податкові, видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші документи), звітні документи зазначених підприємств по сплаті податків, які зовні складені вірно, але фактично не відповідали дійсності, та надало змогу перераховувати грошові кошти без фактичного проведення фінансово-господарських операцій, тобто в подальшому невстановлені слідством особи використали печатки, статутні документи та реквізити ТОВ «Салкон-2012» (код 37996449), ТОВ «Санжарк» (код 38317325), ТОВ «Будресурс-К» (код 38688468) та ТОВ «Інтербуд-Центр» (код 38950646) для здійснення удаваних (безтоварних) операцій та незаконного одержання доходів. Отже, вирок є доказом, яким підтверджено той факт, що укладені Позивача з ТОВ «Будресурс-К» угоди не мали реального характеру та не спричиняють реального настання правових наслідків, а надані документи не відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

На підставі цього вважає, що перевіркою встановлено не підтвердження факту виконання ТОВ «Будресурс К» в адресу ТОВ «АФ «ім. Довженка» будівельних робіт. Тобто, фактично такі роботи не постачалися та не надавалися, а в первинних документах, виписаних ТОВ «Будресурс К» в адресу ТОВ «АФ «ім. Довженка», зазначені господарські операції, які фактично не відбувались. Крім того, послався на не надання документів, які передбачені умовами договору підряду.

Надаючи оцінку доводам податкового органу на наявність вироку Автозаводського районного суду м. Кременчуга Полтавської області по справі №524/10551/14-к від 04.12.2014р. згідно якого Особа_1 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 с. 28, ч.2 ст.205 КК України, суд зазначає, що вирок може слугувати підтвердженням нереальності операцій між платником податку та його контрагентом, тільки якщо він містить посилання саме на ці операції.

Зі змісту вироку Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 04.12.2014 у справі № 524/10551/14-к не встановлено фактів, які підтверджують нереальність господарських операцій позивача із його контрагентом ТОВ "Будресурс К".

Крім того, реалізуючи принцип належної обачності до встановлення господарських правовідносин, позивачем отримано від ТОВ «Будресурс-К» документи, що підтверджують правовий статус підприємства та можливість виконання передбачених договором робіт, зокрема, Ліцензій на виконання будівельних робіт серія АЕ № 261910 від 19.06.2013 р., Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 20023379, Виписка ЄДРЮОФОП серія АВ №171152, Витяг ЄДРЮОФОП серія АВ № 257463, Статут ТОВ «Будресурс-К», Довідка про статус платника податків, Довідка про фактичне місцезнаходження, Довіреність № 18 від 01.06.2013 р. на право представництва інтересів ТОВ «Будресурс-К».

Посилання відповідача на відсутність документів, які передбачені договором підряду суд відхиляє, оскільки позивачем до матеріалів справи надано: витяг (Силосні траншеї) на реконструкцію тваринницького комплексу для організації ферми на 5000 голів телиць і нетелів в с. Хвощове Шишацького району Полтавської області; об`єктний кошторис № 3-2 від 20.03.2012 р.; об`єктний кошторис 33-2 від 20.03.2012 р.; локальний кошторис № 3-2-1 на Силосні траншеї від 20.03.2012 р.; відомість ресурсів до локального кошторису 3-2-1- на Силосні траншеї; розрахунок загальновиробничих витрат до Локального кошторису № 3-2-1- на Силосні траншеї; договірну ціну; відомість ресурсів; робочий проект /а.с. 171-204, т. 70/.

З огляду на наведені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сума фактично сплаченого ПДВ в розмірі 60782,00 грн. правомірно відображена позивачем в складі податкового кредиту, а доводи Апелянта є безпідставними і спростовані належними і допустимими доказами.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 року по справі № 816/2223/15 в частині задоволення позовних вимог ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права і з урахуванням обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та наданням цим обставинам належної оцінки, а доводи апеляційної скарги відповідача є безпідставними, не впливають на правомірність висновків суду, а тому апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає залишенню без змін.

Що стосується рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Віво-Транс", ТОВ "Атаман Авто", ТОВ "Форт Консалт", ТОВ "Вівотранс", ТОВ "Таврія Авто", ТОВ "Гефест-оріон", ТОВ "АС Центр-Транс" укладено договори на перевезення цукрових буряків. Господарська потреба в укладенні таких договорів була викликана тим, що позивач протягом 2013-2014 років вирощував цукрові буряки, що підтверджено Державними статистичними спостереженнями Форми № 4-сг та Форми № 29-сг по Шишацькому, Зіньківському, Диканському та Гадяцькому району (а.с. 33-40, т. 6). За результатами збирання врожаю в 2013 році ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" зібрано цукрових буряків 4148509,25 ц., а в 2014 році - 4114418,63 ц. (а.с. 17-32, т. 6). Вирощений цукровий буряк перевезено на ВП "Яреськівський цукровий завод" та ВП "Кобеляцький цукровий завод" ТОВ "Добробут", де перероблено на цукор, та отримано побічні продукти жом та мелясу. Операції по перевезенню цукрового буряку відображені в бухгалтерському обліку по дебет рахунку 23, кредиту рахунку 63, процес переробки цукрового буряку на цукор по дебету рахунку 26, кредиту рахунку 23, реалізація цукру по дебету рахунку 36, кредиту рахунку 70 (а.с. 179 т. 2, а.с. 22, 37, 125, 128, 187 т. 3, а.с. 3 т. 4).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в цій частині, суд послався на те, що дослідивши надані суду товарно-транспортні накладні та інформацію з АІС "Автомобіль" ДАІ МВС України судом встановлено, що частина транспортних засобів зареєстрована за іншими особами, ніж контрагенти позивача, а щодо іншої частини транспортних засобів взагалі відсутня інформація щодо їх реєстрації. Також суд зазначив, що позивачем не надано суду обґрунтованих пояснень щодо відсутності державної реєстрації транспортних засобів, зазначених в товарно-транспортних накладних. На підставі цього, суд дійшов до висновку, що надані товарно-транспортні накладні містять недостовірні дані щодо транспортних засобів, якими нібито здійснювалися перевезення вантажу, а також щодо автомобільних перевізників.

Що стосується господарських відносин підприємства позивача з ТОВ "Віво-Транс" судовим розглядом встановлено 21 листопада 2013 року між ТОВ "Агрофірма ім. Довженка" і ТОВ "Віво-Транс" укладено договір № 25/1113/17 (а.с. 164-172, т. 2), на виконання якого Товариству надано послуги з перевезення цукрового буряку.

ТОВ "Віво-Транс" надало послуги з перевезення цукрового буряку на загальну суму 607368,41 грн., в т.ч. ПДВ 101228,06 грн.

Факт надання послуг підтверджується первинними документами: актом здачі-прийняття робіт № 133 від 30 листопада 2013 року (а.с. 173, т. 2), товарно-транспортними накладними (а.с. 116-431, т. 11), заявками на перевезення вантажу (а.с. 59-60, т. 11). Податковий кредит сформовано на підставі зведеної податкової накладної № 133 від 30 листопада 2013 року (а.с. 174, т. 2).

Порушення вимог податкового законодавства в цій частині, відповідач по справі пов`язує з тим, Миргородською ОДПІ отримано акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Віво-Транс», код ЄДРПОУ 38439576 від 03.09.2014 р. № 798/16-01-22-06/38439576 за період: червень 2013 р., липень 2013 р., жовтень 2013 р., листопад 2013 р., грудень 2013 р., січень 2014 р., березень 2014 р., квітень 2014 р., травень 2014 р., згідно якого встановлено наступне. За результатами виходу на юридичну адресу підприємства встановлено, що за адресою, підприємство та посадові особи ТОВ «Віво-Транс» (п.н. 38439576) відсутні.

Також посилається на те, що згідно наданого для перевірки «Звіту по перевозкам з 21.11.2013 р. по 30.11.2013 р. по ТОВ «Віво-Транс» з групуванням по полях» (товарно-транспортні накладні до перевірки не надавались та під час ознайомлення з вилученими згідно протоколу обшуку документами не виявлені) встановлено, що перевезення цукрового буряку здійснювалось по виробничих підрозділах: «Балясне», «Золота Гора», Шишацьке, згідно наданого для перевірки «Звіту по перевозкам з 21.11.2013 р. по 30.11.2013 р. по ТОВ «Віво-Транс» з групуванням по полях» всього здійснено 175 ходок. Для перевезень використовувались 15 транспортних засобів. В «Звіті по перевозкам з 21.11.2013 р. по 30.11.2013 р. по ТОВ «Віво-Транс» з групуванням по полях» марка транспортного засобу та ДНЗ причепу не зазначені. Згідно звіту по перевозкам встановлено, що в усіх ТТН перевізником (автотранспортне підприємство фактичний виконавець послуг) виступало ТОВ «Віво-Транс». Інформація щодо водіїв та автомобілів, що здійснювали перевезення відображена в акті перевірки на стор. 29. У ТОВ «Віво-Транс» чисельність працюючих: 12 осіб ( згідно звіту 1ДФ поданого за 3 кв. 2013 року), середньомісячна зарплата 1118,7 грн., нараховано всього доходу за ознакою 101 - заробітна плата 40254,36 грн. Згідно поданого ТОВ «Віво-Транс» «Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів» за листопад 2013р. встановлено громадян, яким в листопаді 2013 р. ТОВ «Віво-Транс» виплачувало доходи (перелік осіб вказано в акті перевірки на стор. 30). Згідно проведеного аналізу, шляхом співставлення відомостей, зазначених в товарно-транспортних накладних з відомостями, задекларованими ТОВ «Віво-Транс» згідно «Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів» за листопад 2013 р. встановлено, що ТОВ «Віво-Транс» в листопаді 2013 р. доходи громадянам (водії), зазначеним в товарно - транспортних накладних не нараховувало та не виплачувало, відповідно, ідентифікувати громадян (водіїв), зазначених в товарно-транспортних накладних (р.н.о.к., з ким перебувають у трудових або ж цивільно-правових відносинах), неможливо. Також вказує, що згідно договору на перевезення цукрового буряку № 25/1113/17 від 21.11.2013 р. залучення до виконання договору третіх осіб, (субпідрядників) не передбачено. Згідно проведеного аналізу всієї наявної податкової інформації, що стосується виконання договору № 25/1113/17 від 21.11.2013 р. залучення інших суб`єктів господарювання (третіх осіб) не встановлено, тобто фактичним виконавцем договору № 25/1113/17 від 21.11.2013 р. було ТОВ «Віво-Транс». Згідно наявної інформації в АIС "Автомобiль" ДАІ МВС України встановлено, що автомобілі, якими здійснювалось перевезення належать не ТОВ «Віво-Транс», а ОСОБА_20 , ОСОБА_21 . При цьому, під час розгляду справи судом першої інстанції взагалі не досліджувалося питання щодо залучення/не залучення ТОВ «Віво-Транс» до виконання робіт третіх осіб, доказів залучення таких осіб матеріали справи не містять. Також згідно наданого для перевірки «Звіту по перевозкам» встановлено, що фактичне виконання договору відбувалось з 21.11.2013 р. по 30.11.2013 р., тобто десять календарних днів. Кількість ходок - 175 (в середньому 17 ходок на день), відстань від поля до бурякоприймального пункту від 101 км. до 112 км.

На підставі викладеного відповідач вважає, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «АФ «ім. Довженка» п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту листопад 2013 р. на 101228,00 грн.

Надаючи оцінку доводам податкового органу та висновкам суду першої інстанції в цій частині, колегія суддів зазначає наступне.

В доводах апеляційної скарги позивач по справі посилається на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції платником на електронну адресу отримано пояснення податкового органу від 25.11.2022 р. (т. 73, а.с. 11-33) щодо операцій із спірними перевізниками, які повністю повторюють доводи викладені в Акті перевірки. Також, до зазначених пояснень відповідача було додано: Лист ГУ ДПС у Полтавські області від 18.102015 № 372/10/16-31-10-16; Лист Управління ДАІ УМВС України в Полтавські області від 06.11.2015 № 11/9- 5392 з додатками (надалі - Лист ДАІ); Витяги з АІС «Податковий блок». При цьому, позивач посилається на те, що до Листа ДАІ було додано витяги з АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України на 142 аркушах (копії додані позивачем до апеляційної скарги). Разом з тим, під час ознайомлення з матеріалами справи, (після проголошення оскаржуваного рішення суду першої інстанції), апелянт виявив відсутність в матеріалах справи зазначених документів, які надійшли на електронну адресу апелянта 25.11.2022 року.

В свою чергу вважає, що надіслані відповідачем документи, зокрема, інформація надана ДАІ МВС України щодо реєстрації транспортних засобів містить інформацію, яка повністю спростовує мотиви суду першої інстанції щодо відсутності державної реєстрації значної кількості транспортних засобів, що були задіяні контрагентами в наданні апелянту послуг перевезення. Однак, оскільки суд першої інстанції був позбавлений можливості ознайомитись з інформацією ДАІ МВС України щодо державної реєстрації транспортних засобів задіяних в перевезеннях, то висновки суду першої інстанції з мотивів викладених лише в Акті перевірки є необґрунтованим та передчасними.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Враховуючи наведені позивачем обставини, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для надання оцінки доказам, які долучені ним до апеляційної скарги та були відсутні в матеріалах справи під час ухвалення судом першої інстанції рішення.

Що стосується доводів податкового органу про те, що умовами договору на перевезення цукрового буряку № 25/1113/17 від 21.11.2013 р. залучення до виконання договору третіх осіб, (субпідрядників) не передбачено, то дослідивши зміст цього договору, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до п. 2.1.8 Договору, Виконавець (ТОВ «Віво-Транс») зобов`язується забезпечити наявність технічних, технологічних, трудових ресурсів необхідних для виконання своїх обов`язків по ньому договору (а.с. 164-172, т. 2). Таким чином, контрагент підприємства позивача взяв на себе зобов`язання, у тому числі, і щодо забезпечення наявності технічних (вантажні автомобілі) та трудових ресурсів (залучення інших водіїв), з метою виконання умов договору. Жодних застережень щодо неможливості залучення третіх осіб, як це помилково вважає податковий орган, умови цього договору не містять.

Згідно наданих до матеріалів справи ТТН, у перевезенні цукрових буряків ТОВ «Віво-Транс» було задіяно 15 вантажних автомобілів.

За змістом акту перевірки (т. 2 а.с. 71, зворот) відповідач наводить перелік транспортних, що зазначені у товарно-транспортних накладних, оформлених за операціями перевезення цукрових буряків контрагентом ТОВ «Віво-Транс». При цьому, податковий орган зазначає про відсутність даних щодо 3-х транспортних засобів і цю інформацію він отримав, направивши у 2015 році листа до Управління ДАІ УМВС України в Полтавській області.

У поданих відповідачем до суду додатках до листа ДАІ містяться відомості з АІС «Автомобіль» про державну реєстрацію наведених як незареєстрованих 3-х транспортних засобах, а саме: 1) д.н.з НОМЕР_4 , марка DAF XF 430, власник ОСОБА_20 (код НОМЕР_5 ); 2) д.н.з НОМЕР_6 ; 3) д.н.з НОМЕР_7 , марка DAF FT95 XF 380, власник ОСОБА_20 (код НОМЕР_5 ). Що стосується автомобіля з державним номерним знаком НОМЕР_8 , про який зазначено на стор. 29 Акту перевірки, то інформація про марку і власника цього автомобіля наведено самим відповідачем в наступному рядку таблиці наведеної на стор. 29 Акту перевірки (т. 1 а.с. 71): марка т/з DAF XF95.430, власник - ОСОБА_20 .

В свою чергу, на підтвердження факту належної реєстрації транспортного засобу з державним номерним знаком НОМЕР_6 підприємством позивача зроблено запит до Сервісного центру МВС України та отримано відповідь від 16.05.2023 р. № 31/10-3126, що з номерним знаком НОМЕР_6 зареєстровано автомобіль DAF 5XF430, власник ОСОБА_22 (копія довідки додана до апеляційної скарги).

З наведених відповідачем на стор. 29-30 Акту перевірки даних АІС «Автомобіль» МВС України, щодо власників транспортних засобів, які здійснювали перевезення цукрових буряків на адресу підприємства позивача вбачається, що вантажні транспортні засоби, якими здійснювалось транспортування належать (зареєстровані) за ОСОБА_20 , ОСОБА_22 та ОСОБА_21 , що і слугувало висновком відповідача про відсутність факту господарських операцій з перевезення.

Разом з тим, як було зазначено судом апеляційної інстанції вище, умовами договору на перевезення цукрового буряку № 25/1113/17 від 21.11.2013 р. передбачалося, що Виконавець (ТОВ «Віво-Транс») зобов`язується забезпечити наявність технічних, технологічних, трудових ресурсів необхідних для виконання своїх обов`язків по ньому договору, тобто виконавець мав право залучати для належного виконання умов договору третіх осіб.

Також судом встановлено, що позивачем до суду було надано копію Договору оренди транспортних засобів № 010613 від 01.06.2013 року укладеного між ТОВ «Віво-Транс» в особі директора ОСОБА_23 (Орендар) та ФОП ОСОБА_20 (Орендодавець) з переліком автомобілів, що були задіяні в наданні послуг із перевезення цукрового буряка на користь підприємства позивача (а.с. 150-151, т. 69).

З наданого відповідачем Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і суму утриманого з них податку ТОВ «Віво-Транс» за 4 квартал 2013 року вбачається, що в зазначений період контрагентом виплачувався дохід (заробітна платня, винагорода) 15 особам.

Що стосується посилання податкового органу на те, що згідно наданого для перевірки «Звіту по перевозкам» встановлено, що фактичне виконання договору відбувалось з 21.11.2013 р. по 30.11.2013 р., тобто десять календарних днів, а кількість ходок - 175 (в середньому 17 ходок на день), відстань від поля до бурякоприймального пункту від 101 км. до 112 км., що свідчить про відсутність достатності ресурсів у перевізника ТОВ «Віво-Транс», колегія суддів зазначає, що враховуючи кількість працевлаштованих осіб (15 осіб) та кількість орендованих ТОВ Віво-Транс» автомобілів (13 вантажних автомобілів), цих ресурсів є цілком достатньою для виконання в період 21.11.2013 р. - 30.11.2013 р. послуг з перевезення цукрових буряків в задекларованому обсязі. При цьому, відповідачем ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду справи не надано обґрунтованого розрахунку щодо об`єктивної неможливості виконання контрагентом підприємства позивача умов договору № 25/1113/17 від 21.11.2013 р.

Що стосується посилання відповідача на Акт про неможливість проведення звірки від № 798/16-01-22-06/38439576 від 03 вересня 2014 року в зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб ТОВ "Віво-Транс" та посилання на недостатню кількість працюючих - 12 чоловік, як на підставу нереальності господарської операції в листопаді 2013 року, суд зазначає, що на момент вчинення правочину ТОВ "Віво-Транс" було зареєстроване платником ПДВ з 01 грудня 2012 року (статус свідоцтва діюче) (аркуш акта перевірки 28), запис про припинення юридичної особи до ЄДР не вносився, господарська операція щодо перевезення буряку ТОВ "Віво-ранс" належним чином відображена в первинних бухгалтерських документах, які оформлені належним чином, відображена в бухгалтерському обліку, формування податкового кредиту проведено на підставі належним чином оформлених податкових накладних, операція мала реальний зміст та призвела до отримання прибутку.

Враховуючи те, що позивачем надано до суду докази, що підтверджують належну державну реєстрацію транспортних засобів, що залучались до перевезення цукрових буряків, а також залучення контрагентом - ТОВ «Віво-Транс» для надання послуг перевезення автомобільного транспорту ФОП ОСОБА_20 , висновки податкового органу про відсутність факту послуг перевезення цукрового буряку у листопаді 2013 року є недоведеними.

Що стосується господарських відносин підприємства позивача з ТОВ "Атаман-Авто", судовим розглядом встановлено 29 липня 2014 року між позивачем і ТОВ "Атаман-Авто" укладено Договір № 290714 з перевезення цукрового буряку (а.с. 180-201, т. 2).

На підставі договору Товариству протягом вересня - грудня 2014 року надано послуги загальною вартістю 16924700,95 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 2820783,50 грн.

Факт надання послуг з перевезення підтверджується товарно-транспортними накладними (т. 7 а.с. 9-222, т. 9 а.с. 5-245, т. 23 а.с. 195-250, т. 24 а.с. 1-207, 220-250, т. 25 а.с. 1-93, 101-250, т. 26 а.с. 1-93, 97-157, 163-250, т. 27 а.с. 1-250, т. 28 а.с. 1-241, 242 - 350, т. 29 а.с. 1-158, 203-250, т. 30 а.с. 1-121, 130-250, т. 31 а.с. 1-218, 223-250, т. 32 а.с. 1-250, т. 33 а.с. 1-250, т. 34 а.с. 22-250, т. 36 а.с. 29-250, т. 37 а.с. 1-250, т. 42 а.с. 1-185, т. 43 а.с. 1-185, 191-250, т. 44 а.с. 1-250, т. 45 а.с. 1-250, т. 46 а.с. 1-216, т. 51 а.с. 1-250, т. 53 а.с. 46-250, т. 55 а.с. 105-131, 143-250, т. 56 а.с. 1-250, т. 57 а.с. 1-256, т. 58 а.с. 1-100, 104-178, т. 59 а.с. 1-250, т. 60 а.с. 1-250, т. 61 а.с. 1-250, т. 62 а.с. 93-250, т. 64 а.с. 1-82, 84-257, т. 65 а.с. 1-45, 54-25); актами приймання передачі наданих послуг (а.с. 202-221, т. 2), звітами по перевезенню з групуванням по полях (т. 7 а.с. 1-7, т. 9 а.с. 1-3, т. 24 а.с. 208-218, т. 25 а.с. 94-100, т. 26 а.с. 94-95, 158-162, т. 29 а.с. 159-172, т. 30 а.с. 122-128, т. 31 а.с. 219-221, т. 34 а.с. 1-21, т. 36 а.с. 1-26, т. 53 а.с. 25-44, т. 55 а.с. 103, 132-142, т. 58 а.с. 101-102, т. 42 а.с. 80, т. 43 а.с. 186-189, т. 65 а.с. 46-52), заявками на перевезення (а.с. 67, т. 11).

Розрахунки між підприємствами проведено протягом вересня-січня 2015 року на загальну суму 16924700,95 грн., що підтверджено платіжними дорученнями (а.с. 242-250, т. 2, а.с. 1-14, 19-20, т. 3).

Право на формування податкового кредиту підтверджено податковими накладними (а.с. 222-241, т. 2).

Позивач включив до складу податкового 2820783,50 грн. (декларація скорочена) з яких за жовтень 2014 року на суму 1185703,00 грн., листопад 2014 року на суму 846626,00 грн., грудень 2014 року на суму 92308,06 грн. за результатами господарської операцій з ТОВ "Атаман-Авто".

Порушення вимог податкового законодавства в цій частині відповідач по справі пов`язує з тим, що Миргородською ОДПІ отримано Лист-застереження ДПІ у Московському р-ні м. Харкова, щодо діяльності підприємства ТОВ «Атаман Авто», код 37578684 (головне підприємство), в якому повідомлено, що згідно інформаційних баз ДФС України (ІС «Податковий блок») отримано податкову інформацію, яка свідчить , що підприємство мало взаємовідносини з СГ за результатами перевірок, яких встановлено нереальність здійснення господарських операцій. Згідно наданого для перевірки «Звіту по перевозкам з 04.09.2014 р. по 16.11.2014 р. по Полтавська філія ТОВ «Атаман-Авто» з групуванням по полях», товарно - транспортних накладних за листопад 2014 р. (та згідно товарно-транспортних накладних, доступ до яких був наданий під час ознайомлення з вилученими згідно протоколу обшуку документами не виявлені) встановлено наступне. Перевезення цукрового буряку здійснювалось: по виробничих підрозділах: «Агро-Маяк», «Балясне», «Орданівка», «Золота Гора», «Шевченка», «Шишацька», «Яреськи», «Гоголево»; з полів, що належать контрагентам постачальникам цукрового буряку ПАФ «Агроінвест», ТОВ «НВП Інтерагросервіс», ПП «В-Багачанський комбікормовий завод», ПСП «Комишанське», ТОВ «Октан», ПП «Павлівське». Згідно наданого для перевірки «Звіту по перевозкам з 04.09.2014 р. по 16.11.2014 р. по Полтавська філія ТОВ «Атаман-Авто» з групуванням по полях» всього здійснено 6061 ходок. Для перевезень використовувались 85 транспортних засобів. В «Звіті по перевозкам з 11.09.2014 р. по 16.11.2014 р. по Полтавська філія ТОВ «Атаман-Авто» з групуванням по полях» марка транспортного засобу та ДНЗ причепу не зазначені. (Зведені дані використаних для перевезення цукрового буряку транспортних засобів, а також ПІБ водіїв (97 чоловік) відображено на ст. 53 акту перевірки). Полтавська філія ТОВ «Атаман-Авто» «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів» за вересень грудень 2014 р. не подавала. Згідно поданих звітів 1ДФ за 3-4 кв. 2014р. встановлено лише нарахування та виплату дивідендів (за ознакою 106) директору підприємства ОСОБА_24 , працювало у штаті 0, заробітна плата не нараховувалась та не виплачувалась. Чисельність працюючих на головному підприємстві ТОВ «Атаман-Авто»: 19 осіб - згідно звіту 1ДФ поданого за 3 кв. 2014 року, 20 осіб - згідно звіту 1ДФ поданого за 4 кв. 2014 року. середньомісячна зарплата 1118,7 грн. (Зведені дані щодо ПІБ найманих працівників наведено в акті перевірки на ст. 56). Згідно проведеного аналізу, шляхом співставлення відомостей, зазначених в товарно - транспортних накладних з відомостями, задекларованими ТОВ «Атаман-Авто» згідно «Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів» за вересень - листопад 2014 р. встановлено, що ТОВ «Атаман-Авто» в вересні - листопаді 2014 р. виплачувало доходи лише чотирьом громадянам (водії), зазначеним в товарно - транспортних накладних, а саме: ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ,, ОСОБА_28 , відповідно, ідентифікувати громадян (водіїв), зазначених в товарно - транспортних накладних (р.н.о.к., з ким перебувають у трудових або ж цивільно - правових відносинах), неможливо. Згідно договору на перевезення цукрового буряку № 290714 від 29.07.2014 р. залучення до виконання договору третіх осіб, (субпідрядників) не передбачено, в усіх товарно транспортних накладних перевізником (авто підприємством, а отже фактичним виконавцем послуг) виступає ТОВ «Атаман-Авто». Згідно наявної інформації в АIС "Автомобiль" ДАІ МВС України встановлено, що автомобілі, якими здійснювалось перевезення належать не ТОВ «Атаман-Авто», а іншим особам (інформація щодо власників відображена на ст. 53 акту перевірки). При цьому, під час розгляду справи судом першої інстанції взагалі не досліджувалося питання щодо залучення/не залучення ТОВ «Атаман-Авто» до виконання робіт третіх осіб, доказів залучення таких осіб матеріали справи не містять. Також, згідно проведеного аналізу автоматизованої системи «Перегляд результатів співставлення», даних ЄДРПН АІС «Податковий Блок» встановлено наступне. В період вересень листопад 2014р. ТОВ «Атаман-Авто» придбавало послуги з перевезення цукрового буряку у наступних контрагентів постачальників: ТОВ «Аледор-Торг», код ЄДРПОУ 39172315, основний вид діяльності - 46.90 неспеціалізована оптова торгівля (згідно звіту 1ДФ 13 найманих працівників), стан 0 основний платник; ТОВ «Сафітпро-Трейдінг», код ЄДРПОУ 30330993, основний вид діяльності _46.11- діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (згідно звіту 1ДФ 4 найманих працівника), стан 9 направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням; ПМП «Домінанта», код ЄДРПОУ 20245896, основний вид діяльності - оптова торгiвля молочними продуктами, яйцями, харчовими олiями та жирами (згідно звіту 1ДФ 3 найманих працівники), стан 7 повідомлення про відсутність підтвердження відомостей; ТОВ «Діас-Агро», код ЄДРПОУ 39325101, основний вид діяльності - 46.11 - дiяльнiсть посередникiв у торгiвлi сiльськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напiвфабрикатами (згідно звіту 1ДФ 4 найманих працівники), стан 9 направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням; ТОВ «Баріола», код ЄДРПОУ 38496880, основний вид діяльності - 46.90- неспецiалiзована оптова торгiвля (згідно звіту 1ДФ 15 найманих працівників) стан 0 основний платник; ТОВ «Олівія Інвсет», код ЄДРПОУ 38496901, основний вид діяльності - 46.90- неспецiалiзована оптова торгiвля (згідно звіту 1ДФ 26 найманих працівників), стан 0 основний платник; ТОВ «Мелана», код ЄДРПОУ 39090327, основний вид діяльності - 46.90- неспецiалiзована оптова торгiвля (згідно звіту 1ДФ 23 найманих працівники) стан 0 основний платник, при цьому, згідно бази даних АIС "Автомобiль" ДАІ МВС України встановлено, що на вищенаведені суб`єкти господарювання жодного автотранспортного засобу не зареєстровано. Відповідно до наданого для перевірки «Звіту по перевозкам» встановлено, що фактичне виконання договору відбувалось з 04.09.2014 р. по 10.10.2014 р. та з 21.10.2014 р. по 16.11.2014 р., тобто п`ятдесят дев`ять календарних днів. Кількість ходок 6061 ходок (в середньому 102 ходки на день), відстань від поля до бурякоприймального пункту від 11 км. до 117 км. Як вбачається, у ТОВ «Атаман-Авто» відсутня достатня кількість транспортних засобів (зареєстровано на праві власності 5 вантажних т/з тягачі), достатній людський ресурс (в трудових відносинах перебувало лише 19 осіб), отже це товариство не могло виконати зазначений в «Звітах по перевозкам» обсяг робіт. Також вказує, що в наданих ТТН відсутні підписи та печатки осіб, що здали товар в місці отримання товару (пункті навантаження) та прийняли товар, також особи що передала товар в пункті розвантаження (ТТН від 06.09.2014 р. № 0022157).

Надаючи оцінку твердженням апелянта, суд зазначає, що в акті перевірки відповідач посилається на те, що згідно ЄРПН ТОВ «Атаман Авто» в період вересень-листопад 2014 року придбавало послуги перевезення у ТОВ «Аледор-Торг». В свою чергу, ТОВ «Атаман Авто» на запит підприємства позивача надало копії Договору перевезення № 30072014П від 30.07.2014 р. укладеного з ТОВ «Аледор-Торг», згідно якого останнє надавало послуги перевезення, а також документи, що підтверджують правовий статус ТОВ «Аледор-Торг» (а.с. 56-149, т. 69).

Також суд зазначає, що на стор. 53-55 Акту перевірки (т. 1 а.с. 83-84) та під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач наводив перелік транспортних, що зазначені у товарно-транспортних накладних, оформлених за операціями перевезення цукрових буряків контрагентом ТОВ «Атаман Авто» та посилався на відсутність даних про державну реєстрацію щодо 24-х транспортних засобів. Таку інформацію податковий отримав, направивши у 2015 році листа до Управління ДАІ УМВС України в Полтавській області.

Разом з тим, у надісланих на електронну адресу позивача додатках до Листа ДАІ містяться відомості з АІС «Автомобіль» про державну реєстрацію наведених відповідачем як незареєстровані 22-х транспортних засобах, а саме: 1) д.н.з НОМЕР_9 , марка МАЗ 54323, сідловин тягач, власник ОСОБА_29 ; 2) д.н.з НОМЕР_10 , марка КАМАЗ 5511, власник ОСОБА_30 ; 3) д.н.з НОМЕР_11 , марка КАМАЗ 5320, власник ОСОБА_31 , водій; 4) д.н.з НОМЕР_12 , марка DAF ТЕ 47 XS вантажний, власник ОСОБА_32 ; 5) д.н.з НОМЕР_13 , марка КАМАЗ 45143, власник ОСОБА_33 , водій; 6) д.н.з НОМЕР_14 , марка КАМАЗ 53212, самоскид, власник ОСОБА_34 ; 7) д.н.з НОМЕР_15 , марка КАМАЗ 53212, власник ОСОБА_35 ; 8) д.н.з НОМЕР_16 , марка КАМАЗ 55102, власник ОСОБА_36 ; 9) д.н.з НОМЕР_17 , марка МАЗ 543208, сідловий тягач, власник ОСОБА_37 ; 10) д.н.з НОМЕР_18 , марка КАМАЗ 45143, самоскид, власник ОСОБА_38 ; 11) д.н.з НОМЕР_19 , марка КАМАЗ 5320, власник ОСОБА_39 ; 12) д.н.з НОМЕР_20 , марка МАЗ 5551, власник ОСОБА_40 ; 13) д.н.з НОМЕР_21 , марка КАМАЗ 55102, самоскид, власник ОСОБА_41 ; 14) д.н.з НОМЕР_22 , марка КАМАЗ 55102, сідловий тягач, власник ОСОБА_42 ; 15) д.н.з НОМЕР_23 , марка КАМАЗ 5511, самоскид, власник ОСОБА_43 , водій; 16) д.н.з НОМЕР_24 , марка КАМАЗ 55102, самоскид, власник ОСОБА_44 ; 17) д.н.з НОМЕР_25 , марка КАМАЗ 55102, самоскид, власник ОСОБА_45 ; 18) д.н.з НОМЕР_26 , марка КАМАЗ 55102, самоскид, власник ОСОБА_46 ; 19) д.н.з НОМЕР_27 , марка МАЗ 543208-020, сідловий тягач, власник ОСОБА_47 ; 20) д.н.з НОМЕР_28 , марка КАМАЗ 5410, сідловий тягач, власник ОСОБА_48 , водій; 21) д.н.з НОМЕР_29 , марка RENAULT MAGNUM 470, сідловий тягач, власник ОСОБА_49 ; 22) д.н.з НОМЕР_30 , марка КАМАЗ 5410, власник ОСОБА_50 .

Щодо автомобілів з державними номерними знаками НОМЕР_31 та НОМЕР_32 , про відсутність державної реєстрації яких зазначено податковим органом на стор. 55 Акту перевірки, судом встановлено, що на підтвердження факту належної реєстрації цих транспортних засобів, підприємством позивача зроблено запит до Сервісного центру МВС України та отримано відповідь від 16.05.2023 р. № 31/10-3128, що з номерним знаком НОМЕР_31 зареєстровано автомобіль DAF FT XF5.480, власник ОСОБА_51 , з номерним знаком НОМЕР_32 зареєстровано автомобіль DAF XF5.480, власник ОСОБА_51 .

Таким чином, висновки податкового органу, викладені в акті перевірки про відсутність інформації в АІС «Автомобіль» МВС України є помилковими.

Крім того, суд зазначає, з надісланого відповідачем на електронну адресу позивача Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і суму утриманого з них податку ТОВ «Атаман-Авто» за 3 квартал 2014року та за 4 квартал 2014року вбачається, що в зазначені періоди контрагентом виплачувався доход (заробітна платня, винагорода) 21 особі та 23 особам (відповідно).

Що стосується посилання відповідача в акті перевірки (стор. 50-51) на лист-застереження ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області щодо діяльності ТОВ "Атаман-Авто", доведеного на відпрацювання ДФС України у якості "ймовірного вигодонабувача" по деклараціях за листопад-грудень 2014 року, згідно з якою господарська діяльність ТОВ "Атаман-Авто" по взаємовідносинах з ТОВ "Баріола", ТОВ "Аледор-Торг", ТОВ "Мелана", ТОВ "Діас-Агро", ТОВ "Олівія Інвест" не має ознак реальності здійснення, колегія суддів зазначає, що у вказаному листі повідомляється виключно про можливі порушення податкового законодавства з боку ТОВ "Атаман-Авто" за період листопад-грудень 2014 року, в той час як господарські операції підприємства позивача з цим контрагентом мали місце у вересні-листопаді 2014 року.

Враховуючи кількість працевлаштованих осіб на підприємстві позивача (21-23 особи) та кількість орендованих ТОВ ТОВ "Атаман-Авто" автомобілів із водіями (наведено в додатковій угоді № 6 від 18.11.2014 р. до договору перевезення № 30072014П від 30.07.2014 р. (а.с. 62-64, т. 69)) у ТОВ "Аледор-Торг", кількість ходок (6061 ходок) та відстань від полів до місця розвантаження (від 11 км. до 117 км.), колегія суддів зазначає, що цих ресурсів є цілком достатньою для виконання в період з 11.09.2014 р. по 16.11.2014 р. послуг з перевезення цукрових буряків в задекларованому обсязі. При цьому, відповідачем ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду справи не надано обґрунтованого розрахунку щодо об`єктивної неможливості виконання контрагентом підприємства позивача умов договору № 290714 від 29.07.2014 р., з урахуванням наведених вище обставин.

Що стосується господарських операцій підприємства позивача з ТОВ "Форт Консалт" судовим розглядом встановлено, що 26 вересня 2014 року між позивачем і ТОВ "Форт Консалт" укладено Договір про надання послуг з перевезення вантажів (цукровий буряк) № 25/0914/24 (а.с. 23-31, т. 3).

На підставі договору Товариству протягом листопада 2014 року надано послуги загальною вартістю 119997,22 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 19999,54 грн., про що сторони склали Акт виконаних робіт № 1 Дов. від 17 листопада 2014 року (а.с. 32, т. 3), згідно якого ТОВ "Форт Консалт" здійснило перевезення 983,55 тон буряку.

Позивач провів розрахунки за надані послуги, що підтверджується платіжним доручення № С8-18184 від 10 грудня 2014 року та № С8-281 від 13 січня 2015 року (а.с. 33, 35, т.3).

Фактичне надання послуг підтверджується товарно-транспортними накладними, дослідженими податковим органом під час перевірки, перелік яких наведено на сторінках 105-106 Акту перевірки, копії яких додано до матеріалів справи (а.с. 6-75, т. 12), звітом по перевезеннях з групуванням по полях (а.с. 1-2, т. 12), заявками на перевезення вантажу (а.с. 61-62, т. 11).

Податковий кредит підтверджується податковою накладною від 17 листопада 2014 року № 4 (а.с. 34, т. 3).

Позивач включив до податкового кредиту за листопад 2014 року 19999,54 грн. (декларація скорочена) за результатами господарської операції з ТОВ "Форт Консалт".

Порушення вимог податкового законодавства відповідач пов`язує з ти, що згідно наданого для перевірки «Звіту по перевозкам з 18.09.2014 р. по 18.11.2014 р. по ТОВ «Форт Консалт» перевезення цукрового буряку здійснювалось по виробничих підрозділах: «Балясне», «Надєжда», а згідно наданого для перевірки «Звіту по перевозкам з 18.09.2014 р. по 18.11.2014 р. по ТОВ «Форт Консалт» з групуванням по полях» всього здійснено 32 ходки. Згідно договору на перевезення цукрового буряку № 25/0914/24 від 26.09.2014 р. залучення до виконання договору третіх осіб, (субпідрядників) не передбачено. Згідно проведеного аналізу всієї наявної податкової інформації, що стосується виконання договору № 25/0914/24 від 26.09.2014 р. залучення інших суб`єктів господарювання (третіх осіб) не встановлено, тобто фактичним виконавцем договору № 25/0914/24 від 26.09.2014 р. було ТОВ «Форт Консалт» Згідно наявної інформації в АIС "Автомобiль" ДАІ МВС України встановлено, що автомобілі, якими здійснювалось перевезення належать не ТОВ «Форт Консалт», а іншим особам (інформація щодо власників відображена на ст.53 акту перевірки). При цьому під час розгляду справи судом першої інстанції взагалі не досліджувалося питання щодо залучення/не залучення ТОВ «Форт Консалт» до виконання робіт третіх осіб, доказів залучення таких осіб матеріали справи не містять. Для перевезень використовувались 9 транспортних засобів. Згідно наданих для перевірки товарно-транспортних накладних встановлено, що в усіх ТТН перевізником (автотранспортне підприємство фактичний виконавець послуг) виступало ТОВ «Форт Консалт» (дані щодо водіїв та ТТН наведено на ст. 105-106 акту перевірки). Згідно поданого ТОВ «Форт Консалт» «Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів» за листопад 2014 р. встановлено громадян, яким в листопаді 2014 р. ТОВ «Форт Консалт» виплачувало доходи (ПІП вказаних громадян наведені в акті перевірки на ст. 107). З метою ідентифікації транспортних засобів, зазначених в товарно-транспортних накладних, Миргородською ОДПІ був направлений лист від 03.04.2015 р. № 563/10/16- 20-22-01-18 до Миргородського ВРЕР про надання реєстраційних даних транспортних засобів. Також згідно поданого звіту 1ДФ за четвертий квартал 2014 р. встановлено, що ТОВ «Форт Консалт» в четвертому кварталі 2014р. виплачувало доходи за ознакою « 101» (заробітна плата) 57 працівникам. В той же час згідно проведеного аналізу, шляхом співставлення відомостей, зазначених в товарно-транспортних накладних з відомостями, задекларованими ТОВ «Форт Консалт» згідно «Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів» за листопад 2014 р. встановлено, що ТОВ «Форт Консалт» в листопаді 2014 р. доходи громадянам (водії), зазначеним в товарно-транспортних накладних не нараховувало та не виплачувало, відповідно, ідентифікувати громадян (водіїв), зазначених в товарно-транспортних накладних (р.н.о.к., з ким перебувають у трудових або ж цивільно-правових відносинах), неможливо. Згідно наявної інформації в АIС "Автомобiль" ДАІ МВС України на ТОВ «Форт Консалт» автомобілі не зареєстровані.

На підставі цього, податковим органом зроблений висновок, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «АФ «ім. Довженка» п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту листопад 2014р. на 19999,54 грн.

Надаючи оцінку доводам податкового органу в цій частині, суд зазначає, що посилання податкового органу на те, що умовами договору на перевезення цукрового буряку № 25/0914/24 від 26.09.2014 р. залучення до виконання договору третіх осіб, (субпідрядників) не передбачено є помилковим, оскільки згідно пп. 2.1.8 Виконавець зобов`язується забезпечити наявність технічних, технологічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання своїх обов`язків по цьому договору. Зміст договору не містить застережень з приводу того, що Виконавець не може залучати третіх осіб, з метою належного виконання умов договору.

На підтвердження факту реальності вчинення цього правочину, позивачем до матеріалів справи долучено нотаріально засвідчені копії договорів оренди (найму) транспортних засобів, які укладалися ТОВ "Форт Консалт" з фізичними особами (а.с. 213-276, т. 69, а.с. 1-44, т. 70), що свідчить про наявність у контрагента підприємства позивача достатньої кількості вантажних транспортних засобів в оренді та спростовує доводи податкового органу в цій частині.

Що стосується посилання податкового органу на те, що доходи водіям, зазаначеним в товарно-транспортних накладних ТОВ "Форт Консалт" не виплачувало, колегія суддів ці доводи відхиляє, оскільки виходячи з аналізу товарно-транспортних накладних перевезення цукрового буряку здійснювали водії ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 .

В свою чергу, на аркуші 107 Акту перевірки проведено співставлення вказаних даних із Звітом про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб за листопад 2014 року, в результаті чого встановлено, що чотири із вищезазначених водіїв ( ОСОБА_60 , ОСОБА_55 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 ) перебували з ТОВ "Форт Консалт" у трудових відносинах та отримували дохід. Невиконання з боку ТОВ "Форт Консалт" своїх податкових обов`язків щодо нарахування податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску не тягне за собою наслідку у вигляді покладення відповідальності на позивача шляхом позбавлення права на податковий кредит та збільшення податкових зобов`язань з ПДВ.

Що стосується посилання податкового органу на відсутність даних щодо 3-х транспортних засобів, судом встановлено, що цю інформацію відповідач отримав, направивши у 2015 році листа до Управління ДАІ УМВС України в Полтавській області.

Разом з тим, у надісланому відповідачем додатках до Листа ДАІ містяться відомості з АІС «Автомобіль» про державну реєстрацію наведених відповідачем як незареєстрованих 2-х транспортних засобах, а саме: д.н.з НОМЕР_33 , марка МАЗ 6303, бортовий, власник ОСОБА_61 , водій; д.н.з НОМЕР_34 , марка КАМАЗ 53215, власник ОСОБА_62 , водій.

Щодо автомобіля з державним номерним знаком НОМЕР_35 , про який зазначено на в Акті перевірки (стор. 108), то такий державний номер відсутній у запиті ГУ ДПС у Полтавські області від 18.102015 № 372/10/16-31-10-16, що направлявся до Управління ДАІ МВС у Полтавській області та відповідно інформація про транспортний засіб з таким державним номерним знаком ДАІ МВС України не надавалась.

В свою чергу, на підтвердження факту належної реєстрації транспортного засобу з державним номерним знаком НОМЕР_36 позивачем зроблено запит до Сервісного центру МВС України та отримано відповідь від 16.05.2023 р. № 31/10-3125, що з номерним знаком НОМЕР_36 зареєстровано автомобіль марки DAF XF105.460, власник ОСОБА_63 .

Також суд зазначає, що ТОВ "Форт Консалт" на момент вчинення правочину з підприємством позивача зареєстроване платником ПДВ, на момент правовідносин мало статус платника ПДВ, запис про припинення юридичної особи до ЄДР не вносився, господарська операція щодо перевезення буряку ТОВ "Форт Консалт" належним чином відображена в первинних бухгалтерських документах, які оформлені належним чином, відображена в бухгалтерському обліку, формування податкового кредиту проведено на підставі належним чином оформлених податкових накладних, операція мала реальний зміст та призвела до отримання прибутку.

Враховуючи те, що сам податковий орган в Акті перевірки (стор. 107) посилається на те, що в період надання ТОВ «Форт Консалт» послуг перевезення, у трудових відносинах з контрагентом перебувало 57 осіб та цим контрагентом орендовано було 27 транспортних засобів, висновки відповідача щодо недостатності трудових ресурсів для надання послуг перевезення в задекларованому обсязі є безпідставними.

Що стосується господарських операцій підприємства позивача з ТОВ "Вівотранс" судовим розглядом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Вівотранс" 26 вересня 2014 року укладено Договір про надання послуг з перевезення вантажів (цукровий буряк) № 25/0914/21 (а.с. 38-46, т. 3).

Факт надання послуг підтверджується товарно-транспортними накладними, дослідженими податковим органом під час перевірки, копії яких долучено до матеріалів справи (т. 12 а.с. 78-102, 105-128, 131-154, 157-180, 183-206, 209-232, 235-258, т. 13 а.с. 3-18, 21-44, 47-70, 73-78, 81-102, 105-126, 129-152, 155-178, 181-204, 207-228, 231-250, т. 14 а.с. 3-22, 25-46, 49-68, 71-92, 95-100, 103-118, 121-144, 147-168, 171-188, 191-212, 215-236, 239-262, т. 15 а.с. 3-26, 29-52, 56-74, 77-100), актами виконаних робіт, (т. 12 а.с. 77, 104, 130, 156, 182, 208, 234, т. 13 а.с. 2, 20, 46, 71, 80, 104, 128, 154, 180, 206, 230, т. 14 а.с. 2, 24, 48, 70, 94, 102, 120, 146, 170, 190, 214, 238, т. 15 а.с. 2, 28, 54, 76).

Позивач провів розрахунки з ТОВ "Вівотранс" на суму 1780127,41 грн. платіжними дорученнями № С8-14399 від 10 жовтня 2014 року, № С8-15269 від 22 жовтня 2014 року, № С8-16213 від 10 листопада 2014 року, № С8-16645 від 14 листопада 2014 року, № С8-18186 від 10 грудня 2014 року, № С8-18321 від 12 грудня 2014 року, № С8-19245 від 26 грудня 2014 року, № С8-286 від 13 січня 2015 року (а.с. 115-122, т. 3).

Податковий кредит сформовано на підставі податкових накладних, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 81-114, т. 3).

Порушення вимог податкового законодавства в цій частині відповідач по справі пов`язує з тим, що Миргородською ОДПІ направлявся запит № 7/7/16-20-22-01-19 від 06.01.2015 р. до ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області про проведення зустрічної звірки ТОВ «Вівотранс» (код ЄДРПОУ 39230146) з питань правових відносин з ТОВ «АФ «ім. Довженка» (код ЄДРПОУ 03770394) за період: жовтень 2014 р. в рамках відпрацювання Наказу Міністерства доходів і зборів України від 05.09.2014 р. № 110/ ДСК «Про організацію комплексного відпрацювання міжрегіональних списків платників утворювачів схемного кредиту: ймовірних «податкових ям», «транзитерів» та «вигодонабувачів». ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області на запит про проведення зустрічної звірки ТОВ «Вівотранс» (код ЄДРПОУ 39230146) з питань правових відносин з ТОВ «АФ «ім. Довженка» (код ЄДРПОУ 03770394) за період: жовтень 2014 р. та на виконання Наказу Міністерства доходів і зборів України від 05.09.2014р. № 110/ДСК, повідомила про застереження щодо використання ризикового кредиту. Крім цього, на підставі наказу від 27.11.2014р. № 2565 відділом перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області розпочато позапланову документальну перевірку ТОВ «Вівотранс», код ЄДРПОУ 39230146. В ході перевірки було встановлено, що підприємство не може надати документів за період з 01.08.2014 р. по 31.08.2014 р., у зв`язку з тим, що документи, що засвідчують діяльність підприємства за період з липня по жовтень 2014р. необачливо втрачені про що свідчить Висновок ПМУ УМВС України в Полтавській області по результатах розгляду заяви громадянина ОСОБА_22 про що підприємство повідомило ДПІ у м. Полтаві (лист від 01.12.2014 р.) Внаслідок чого було складено акт № 1688/16-01-22-02/39230146 від 01.12.2014р. про неможливість проведення перевірки ТОВ «Вівотранс», код ЄДРПОУ 39230146. Також від ВВБ ГУ ДФС у Полтавській області одержано Акт від 20.03.2015 р. № 1195/16-01-22-02/39230146 «Про результати проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Вівотранс», (код ЄДРПОУ 39230146) по взаємовідносинах з контрагентами за серпень, жовтень 2014р., відповідно до якого між ТОВ «Вівотранс» «Виконавець» та ТОВ Агрофірма «ім. Довженка» «Замовник» заключено Договір про надання послуг з перевезення вантажів (цукровий буряк №25/0914/21 від 26.09.2014 р. На виконання умов вищенаведеного договору ТОВ «Вівотранс» надало послуги ТОВ Агрофірма «ім. Довженка» згідно з наступними документами (акти здачі приймання, податкові накладні). Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до податкових зобов`язань жовтня 2014 р. в сумі 182991,53 грн., відображено у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за період жовтень 2014 р. Вказує, що податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровані, та подрібнені сумами до 10000,00 грн. ПДВ. Автопослуги надано згідно товарно транспортних накладних, але не всі ТТН відображені та містять повноту відомостей, а саме: не заповнена графа «З вантажем слідують документи», «Відпуск за довіреністю одержувача №…від..». Вказує на те, що ТОВ «Вівотранс», код ЄДРПОУ 39230146 податковий кредит за жовтень 2014 р. на суму ПДВ 1028,4 тис. грн. або на 99,9% сформовано по взаємовідносинах з ризиковим постачальником ТОВ «Профекспедиція» (код ЄДРПОУ 39194826) проведено аналіз ланцюга формування сум ПДВ за серпень та жовтень 2014 р., та встановлено наступне: - ПП "МК Строй" (код ЄДРПОУ 37061137), перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області, основний вид діяльності неспеціалізована оптова торгівля, стан 8). Згідно ЄРПН податкові накладні не зареєстровані. 12.03.2015р. платнику анульовано свідоцтво платника ПДВ; - ПП "Експоінструмент" (код ЄДРПОУ 36903285), перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області, основний вид діяльності діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, стан 9). Згідно ЄРПН податкові накладні не зареєстровані. ПП "МК Строй" та ПП "Експоінструмент" податковий кредит по декларації за жовтень 2014р. формують по взаємовідносинах з ТОВ "Компанія Енергоресурс" (код ЄДРПОУ 36396782, перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області, основний вид діяльності надання допоміжних послуг у сфері добування нафти та природного газу, стан 9). На підставі цього вважає, що викликає сумнів правомірність формування ТОВ "Вівотранс" у жовтні 2014 р. податкового кредиту та податкових зобов`язань. Крім того зазначає, що в ході проведення відпрацювання ТОВ "Вівотранс" (код 39230146) ДПІ у м. Полтаві було направлено запити до Полтавського ВРЕР ГУМВС України в Полтавській обл.: від 25.11.2014 р. № 18596/9/16-01-22-02-24 щодо надання інформації відносно автомобілів (їх марку, ДН, тощо) згідно автоматизованої системи управління обліком транспортних засобів зареєстрованих за ТОВ "Вівотранс". Отримано відповідь від 29.11.2014 р. № 11/2-5852 про відсутність зареєстрованих транспортних засобів за ТОВ "Вівотранс" від 26.11.2014 р. № 18661/9/16-01-22-02-26 щодо надання вичерпної інформації відносно власників автомобілів (згідно товарно транспортних накладних наданих ТОВ "Вівотранс") у разі наявної реєстрації згідно автоматизованої системи управління обліком транспортних засобів: перелік транспортних засобів надавався згідно додатку. Отримано відповідь від 09.01.2015 р. № 29, що автомобілі, якими здійснюються транспортні послуги, зареєстровані на гр. ОСОБА_20 , іпн. НОМЕР_5 , що в свою чергу свідчить про те, що посадові особи ТОВ «Вівотранс» (засновник ОСОБА_22 ) фактично використовують у своїй господарській діяльності транспортні засоби зареєстровані на пов`язану особу (перебуває у родинних зв`язках) ФОП ОСОБА_20 . Також зазначає, що за результатами перевірки з використанням системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів постачальників за жовтень 2014 р. сума взаємовідносин з ОСОБА_20 , іпн. НОМЕР_5 становить 9000,00 грн ПДВ. До Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції направлено запит від 25.11.2014 р. № 18598/09/16-01-22-02-24 щодо надання інформації про наявність нерухомого майна та земельних ділянок, які рахуються на правах власності за ТОВ «Вівотранс» та оримано відповідь від 28.11.2014 р., що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості відсутні. Згідно поданого звіту 1ДФ за 4 квартал 2014р. встановлено, що ТОВ «Вівотранс» в 4 кварталі 2014р. виплачувало доходи за ознакою « 101» (заробітна плата) 5 працівникам (1 прийнятий з 16.12.14 р.) в сумі 13337,02 грн., за ознакою « 157» (дохід виплачений самозайнятій особі) 2 працівникам в сумі 9450,00 грн. Серед працівників, яким виплачувались доходи відсутні П.І.Б водіїв задіяних в перевезеннях. Згідно поданого ТОВ «Вівотранс» «Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів» за жовтень, листопад 2014 р. встановлено громадян, яким в жовтні, листопаді 2014 р. ТОВ «Вівотранс» виплачувало доходи. Згідно проведеного аналізу, шляхом співставлення відомостей, зазначених в товарно - транспортних накладних з відомостями, задекларованими ТОВ «Вівотранс» згідно «Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів» за жовтень, листопад 2014р. встановлено, що ТОВ «Вівотранс» в жовтні, листопаді 2014 р. доходи громадянам (водіям), зазначеним в товарно - транспортних накладних не нараховувало та не виплачувало, відповідно, ідентифікувати громадян (водіїв), зазначених в товарно - транспортних накладних (р.н.о.к., з ким перебувають у трудових або ж цивільно - правових відносинах), неможливо. Згідно договору на перевезення цукрового буряку № 25/0914/21 від 26.09.2014р. залучення до виконання договору третіх осіб, (субпідрядників) не передбачено. Згідно проведеного аналізу всієї наявної податкової інформації, що стосується виконання договору № 25/0914/21 від 26.09.2014 р. залучення інших суб`єктів господарювання (третіх осіб) не встановлено, тобто фактичним виконавцем по даному договору виступає ТОВ «Вівотранс». Згідно наявної інформації в АIС "Автомобiль" ДАІ МВС України встановлено, що автомобілі, якими здійснювалось перевезення належать не ТОВ «Вівотранс», а іншим особам (інформація щодо власників відображена на ст. 160-161 акту перевірки, слід вказати, що серед іншого наявна наступна інформація: ОСОБА_20 , ОСОБА_64 , що є власником SKODA FABIA CLASSIC 1.4 (легковий седан), ОСОБА_21 , власники не встановлено, і навіть ГАЗ 32213-420 (автобус) власник ТОВ АФ «Добробут»). При цьому під час розгляду справи судом першої інстанції взагалі не досліджувалося питання щодо залучення/не залучення ТОВ «Вівотранс» до виконання робіт третіх осіб, доказів залучення таких осіб матеріали справи не містять.

На підставі цього відповідачем зроблений висновок, що ТОВ «Вівотранс» фактично не могло виконувати обсяг виконаних робіт, зазначений в наданих для перевірки первинних документах, а також згідно наявної податкової інформації.

Надаючи оцінку доводам заявника в цій частині, суд зазначає, що посилання податкового органу на те, що умовами договору № 25/0914/21 від 26.09.2014 р. не передбачено залучення третіх осіб є помилковим, оскільки згідно пп. 2.1.8 Виконавець зобов`язується забезпечити наявність технічних, технологічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання своїх обов`язків по цьому договору. Зміст договору не містить застережень з приводу того, що Виконавець не може залучати третіх осіб, з метою належного виконання умов договору.

Позивачем до матеріалів справи долучено копію договору на автомобільні перевезення № 010714 від 01.07.2014 р., укладеного між ТОВ «Вівотранс» та ТОВ «Профекспедиція» (а.с. 8-11, т. 69). В свою чергу, ТОВ «Профекспедиція» було укладено договори оренди транспортних засобів з екіпажем (водієм) № 01/06/2014-2 від 01.06.2014 р. та № 01/06/2014 від 01.06.2014 р., укладених з СПД-ФО ОСОБА_21 та ФОП ОСОБА_20 (в цих договорах наведений перелік вантажних автомобілів, яке є предметом оренди) (а.с. 1-7, т. 69). Також до матеріалів справи позивачем долучено копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (а.с. 12-31, т. 69).

Колегія суддів зазначає, що на стор. 160-161 Акту перевірки (т. 1 а.с. 136, зворот) відповідач наводить перелік транспортних, що зазначені у товарно-транспортних накладних, оформлених за операціями перевезення цукрових буряків контрагентом ТОВ «Вівотранс». При цьому, податковий орган вказує про відсутність даних щодо 6-х транспортних засобів. Таку інформацію відповідач отримав, направивши у 2015 році листа до Управління ДАІУМВС України в Полтавській області.

Разом з тим, у надісланих відповідачем додатках до Листа ДАІ містяться відомості з АІС «Автомобіль» про державну реєстрацію всіх наведених відповідачем транспортних засобах, а саме: д.н.з НОМЕР_8 , марка DAF XF 95.380, власник ОСОБА_20 ; д.н.з НОМЕР_37 , марка DAF XF 95.430, сідловий тягач, власник ОСОБА_20 ; д.н.з НОМЕР_38 , марка DAF TE47XS, сідловий тягач, власник ОСОБА_20 ; д.н.з НОМЕР_4 , марка DAF XF 430, власник ОСОБА_20 ; д.н.з НОМЕР_39 , марка DAF ТЕ 95 XF , сідловий тягач, власник ОСОБА_21 ; д.н.з НОМЕР_40 , марка DAF 95 XF430 , сідловий тягач, власник ОСОБА_20 ; д.н.з НОМЕР_7 , марка DAF FT 95 XF380 , сідловий тягач, власник ОСОБА_20 ; д.н.з НОМЕР_41 , марка DAF 95 XF380 , сідловий тягач, власник ОСОБА_20 .

Таким чином, твердження податкового органу про відсутність державної реєстрації 6-ти транспортних засобів, які здійснювали перевезення цукрових буряків є помилковими та спростовуються наведеними вище обставинами.

Також суд зазначає, що з надісланого відповідачем на адресу позивача Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і суму утриманого з них податку ТОВ «Вівотранс» за 4 квартал 2014року вбачається, що в зазначений період контрагентом виплачувався дохід (заробітна платня, винагорода) 8 особам, а тому враховуючи кількість працевлаштованих осіб та кількість транспортних засобів, яка надана третіми особами на підставі укладених договорів, у контрагента підприємства позивача було достатньо ресурсів для виконання перевезення цукрових буряків в задекларованому обсязі, а відповідачем не надано конкретного розрахунку об`єктивної неможливості виконання умов договору від 26 вересня 2014 року № 25/0914/21.

Крім того, судом встановлено, що господарська діяльність контрагента - ТОВ «Вівотранс» з надання послуг перевезення в період жовтень 2014 року була предметом перевірки податкових органів та судів всіх інстанцій.

Так, ГУ ДПС у Полтавській області проводилась перевірка платника податків ТОВ «Жовтень», за результатами якої контролюючий орган заперечував господарські операції з послуг перевезення з ТОВ «Вівотранс» у жовтні 2014 року. Такі висновки контролюючого органу були предметом розгляду в адміністративні справі № 816/149/16 і постановою Верховного Суду від 06.07.2021 р. залишено в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05,04.2016 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 р.

При цьому, Верховним Судом за результатами розгляду касаційної скарги контролюючого органу зроблено наступні висновки щодо діяльності ТОВ «Вівотранс» у жовтні 2014 року: «У ході судового розгляду справи належні докази нереальності укладених позивачем із контрагентом правочинів відповідачем надані не були, також встановлено, що на час дії угод ТОВ «Вівотранс» не виключений із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, був зареєстрований як платник податку на додану вартість в установленому порядку, мав належну правосуб`єктність щодо права виписувати та надавати податкові накладні, зважаючи на що, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що висновок відповідача про нереальність правочинів позивача із зазначеним контрагентом є хибним та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.

Встановлено судами хибність посилань відповідача на те, що реальність господарських операції між позивачем та ТОВ "Вівотранс" поставлено під сумнів і у зв`язку з тим, що контрагент позивача ТОВ "Вівотранс" не має власних транспортних засобів, а орендує транспортні засоби, що, в свою чергу, унеможливлює здійснення вказаним контрагентом господарської діяльності.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач ні в акті перевірки, ні в ході судового розгляду справи не надав жодних доказів того, що господарська діяльність ТОВ "Вівотранс" з оренди транспортних засобів, які використовувались у наданні послуг перевезення позивачу, суперечить актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам,

Судами вірно зазначено, що контрагент позивача не позбавлений права залучати для виконання договору про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом інших перевізників.

Крім того, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що судами вже надано оцінку доводам та документам касатора, викладеним у касаційній скарзі, як на такі, що не враховані судами при винесені рішень. Так, судами вірно зазначено, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи доводи податкового органу, які ґрунтувались на податковій інформації, оскільки формування суб`єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов`язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Жоден нормативний акт не містить вказівок на залежність права платника податку на включення до свого податкового кредиту сум податку на додану вартість, фактично сплачених в ціні придбання товару на підставі податкової накладної, від дотримання контрагентом правил господарської діяльності.

Законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас, слід визнати обґрунтованим застосування на практиці цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку у галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві. У разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Прикладом подібного підходу є постанова Верховного Суду України від 09 вересня 2008 року.».

Також, в постанові від 06.07.2021 р. в справі № 816/149/16 Верховний Суд, в тому числі зазначив: «… що судами під час дослідження факту здійснення господарської операції мають оцінюватись відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Визнання недійсними (у тому числі, і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку не може бути обов`язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов`язань.

Оскільки, позивачем було виконано усі передбачені законом умови, необхідні для формування податкового кредиту та наявні усі документальні підтвердження його розміру, тому він не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства, вчинені його контрагентами.».

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів дійшла до висновку, що твердження податкового органу про те, що ТОВ «Вівотранс» фактично не могло виконувати обсяг виконаних робіт, зазначений в наданих для перевірки первинних документах, а також згідно наявної податкової інформації, є безпідставними та спростовуються наведеними вище обставинами.

Що стосується господарських операцій підприємства позивача з ТОВ "Таврія-Авто", судовим розглядом встановлено, що між цими особами 19 серпня 2014 року укладено Договір № 25/0814/13, за умовами якого ТОВ "Таврія-Авто" зобов`язався надати Товариству послуги з перевезення цукрового буряку (а.с. 129-140, т. 3).

Протягом вересня-листопада 2014 року ТОВ "Таврія-Авто" здійснило перевезення 31391,18 тон цукрового буряку, загальна вартість перевезення склала 2265273,40, в т.ч. ПДВ 377545,56 грн.

Факт надання послуг з перевезення підтверджується товарно-транспортними накладними (т. 38 а.с. 4-82, 85-213, т. 39 а.с. 3-38, 43-196, 200-309, т. 40 а.с. 3-5, 10-145, 148-149, 152-191, 195-291, т. 41 а.с. 5-105, 108-129, 135-368), актами виконаних робіт, (а.с. 141-157, т. 3, том 38 а.с. 3, 84, т. 39 а.с. 2, 42, 199, т. 40 а.с. 2, 9, 147, 151, 194, т. 41 а.с. 4, 107, 134).

Позивач провів розрахунки з ТОВ "Таврія-Авто" в повному обсязі платіжними дорученнями № С8-13083 від 19 вересня 2014 року, № С8-13629 від 25 вересня 2014 року, № С8-13645 від 26 вересня 2014 року, № С8-15266 від 22 жовтня 2014 року, № 16296 від 11 листопада 2014 року, № С8-16652 від 14 листопада 2014 року, № С8-18187 від 10 грудня 2014 року, № С8-18320 від 12 грудня 2014 року, № С8-242 від 13 січня 2015 року (а.с. 175-183, т.3), актами про зарахування зустрічних вимог (а.с. 184, 185, т. 3).

Право позивача на включення до податкового кредиту ПДВ, сплаченого (нарахованого) у вартості придбаних послуг, підтверджується податковими накладними, (а.с. 158-174, т. 3).

Порушення вимог податкового законодавства в цій частині відповідач по справі пов`язує з тим, що до Миргородської ОДПІ від ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області надійшов лист - податкова інформація від 22.01.2015 р. № 1230/22- 02 ТОВ «Таврія Авто» (код за ЄДРПОУ 39242408) за жовтень 2014 року, згідно якого: Наявність основних засобів не відомо. Згідно поданої 1ДФ, кількість працюючих складає 4 особи. Засобами електронного зв`язку до ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області надійшли податкові декларації з податку на додану вартість від ТОВ «Таврія Авто» код 39242408 за жовтень 2014 року від 17.11.2014 р. № 9066681043, де задекларовано операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів (ряд. 1) у сумі 659899,0 грн., податкові зобов`язання (рядок 9) у сумі ПДВ 659899,0 грн., підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою (рядок 10.1) у сумі 656133,0 грн., податковий кредит (рядок 17) у сумі ПДВ 656133,0 грн., Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та: (рядок 18 - рядок 21) (рядок 25) 3766,0 грн. В ході аналізу Єдиного Реєстру Податкових Накладних, встановлено реєстрацію лише податкових накладних на суму ПДВ 161458,38 грн. виписаних ТОВ «Таврія Авто» (код за ЄДРПОУ 39242408) в адресу ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" код ЄДРПОУ 3770394. В ході аналізу Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено реєстрацію лише податкових накладних на суму ПДВ 397348,44 грн. виписаних ПВП "Фортуна" код 31316959 на адресу ТОВ «Таврія Авто»; на суму ПДВ 60465,38 грн. виписаних ТОВ "АС Центр Транс" код 37805590 в адресу ТОВ «Таврія Авто». Також встановлено, що податковий кредит за жовтень 2014 року був сформований постачальниками різних регіонів у сумі ПДВ 165,1 тис.грн., подрібленими податковими накладними, а саме податковими накладними які виписані в один день та складають суми менше 10000 грн., які не підлягають реєстрації в ЄРПН. З огляду на вищевикладене, викликає сумніви здійснення вищевикладених фінансово-господарських операцій. В той же час, відсутні відомості про майно, складські приміщення, які ТОВ «Таврія Авто» використовувало у своїй діяльності, про наявність у підприємства власних або орендованих складських приміщень, виробничих потужностей. Згідно наданого для перевірки «Звіту по перевозкам з 01.10.2014р. по 30.11.2014 р. по ТОВ «Таврія-Авто» з групуванням по полях» (товарно-транспортні накладні до перевірки не надавались та під час ознайомлення з вилученими згідно протоколу обшуку документами не виявлені) перевезення цукрового буряку здійснювалось по виробничих підрозділах: ВП «Агро-Маяк», ВП «Гоголево», ВП «Орданівка», ВП «Золота Гора», ВП «Шишацька», ВП «Балясне», ВП «Яреськи» та з підприємств, які надавали цукровий буряк для переробки на давальницьких умовах: ПСП «Комишанське», ПП «Павлівське, ПАФ «Відродження». Для перевезень використовувались 8 транспортних засобів. В «Звіті по перевозкам з 01.10.2014 р. по 30.11.2014р. по ТОВ «Таврія-Авто» з групуванням по полях» марка транспортного засобу та ДНЗ причепу не зазначені. (Зведені дані використаних для перевезення цукрового буряку транспортних засобів, а також ПІБ водіїв наведено на ст. 168 акту перевірки). Згідно поданого звіту 1ДФ за 4 квартал 2014 р. встановлено, що ТОВ «Таврія-Авто» в 4 кварталі 2014 р. виплачувало доходи за ознакою « 101» (заробітна плата) 5 працівникам в сумі 18274,42 грн., за ознакою « 102» (за договорами цивільно-правового характеру) 2 працівникам в сумі 4501,11 грн. за ознакою « 157» (дохід виплачений самозайнятій особі) нарахування проведено 7 працівникам на суму 69620,80грн. виплачено 5 працівникам в сумі 24615,93 грн. Серед працівників, яким виплачувались доходи наявні 2 працівники, які перебували в трудових відносинах за договорами цивільно-правового характеру із ТОВ «Таврія-Авто»: ОСОБА_65 сума виплаченого доходу 2525,56 грн. та ОСОБА_66 сума виплаченого доходу 1975,55 грн. Всі інші П.І.Б водіїв, які задіяні в перевезеннях відсутні в звіті 1ДФ за 4 квартал 2014 р. Згідно поданого ТОВ «Таврія-Авто» «Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів» за жовтень, листопад 2014 р. встановлено громадян, яким в жовтні, листопаді 2014 р. ТОВ «Таврія-Авто» виплачувало доходи. (Зведені дані щодо працівників наведені на ст. 169 акту перевірки). Згідно проведеного аналізу, шляхом співставлення відомостей, зазначених в товарно-транспортних накладних з відомостями, задекларованими ТОВ «Таврія-Авто» згідно «Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів» за жовтень, листопад 2014 р. встановлено, що ТОВ «Таврія-Авто» в жовтні, листопаді 2014 р. нараховувало та виплачувало доходи 2 громадянам (водіям), зазначеним в товарно-транспортних накладних: ОСОБА_67 сума виплаченого доходу 1954,18 грн. та ОСОБА_66 1743,01 грн.; іншим водіям (П.І.Б. зазначені в таблиці) доходи не нараховувало та не виплачувало, відповідно, ідентифікувати громадян (водіїв), зазначених в товарно-транспортних накладних (р.н.о.к., з ким перебувають у трудових або ж цивільно - правових відносинах), неможливо. Згідно договору на перевезення цукрового буряку № 25/0814/13 від 19.08.2014 р. залучення до виконання договору третіх осіб, (субпідрядників) не передбачено. Згідно проведеного аналізу всієї наявної податкової інформації, що стосується виконання договору № 25/0814/13 від 19.08.2014 р. залучення інших суб`єктів господарювання (третіх осіб) не встановлено, тобто фактичним виконавцем по даному договору виступає ТОВ «Таврія-Авто». Згідно наявної інформації в АIС "Автомобiль" ДАІ МВС України встановлено, що автомобілі, якими здійснювалось перевезення належать не ТОВ «Таврія-Авто» а іншим особам (інформація щодо власників відображена на ст. 169 акту перевірки в т.ч. виявлено автомобілі по яких відсутня будь-яка інформація в базі (незареєстровані). При цьому під час розгляду справи судом першої інстанції взагалі не досліджувалося питання щодо залучення/не залучення ТОВ «Таврія-Авто» до виконання робіт третіх осіб, доказів залучення таких осіб матеріали справи не містять. Отже, ТОВ «Таврія-Авто» фактично не могло виконувати обсяг виконаних робіт, зазначений в наданих для перевірки первинних документах. Вказані акти містять загальну інформацію (не вказано тарифи на перевезення, не конкретизовано адреси пунктів навантаження та розвантаження, не визначено загальний кілометраж згідно якого встановлена вартість наданих послуг, перелік ТТН тощо, що унеможливлює обрахування ціни та об`єму наданих послуг, а також співставити надані роботи відображені в наданих актах виконаних робіт з наявними у справі ТТН). Надані акти не містять конкретно визначеного змісту та обсягу, ціни (одиниці виміру) господарської операції, що не дає можливості пов`язати надані документи з конкретною господарською операцією. Тобто, надані позивачем первинні документи мають загальний характер та не містять відомостей про конкретні результати наданих послуг та не дають змогу чітко відстежити результат виконання замовлених послуг. Крім цього, в актах надання послуг відсутнє зазначення ПІБ та посади особи, що підписала акт надання послуг від ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» та ТОВ «Таврія Авто». Відповідно до умов вказаного Договору п.п. 1.4 п. 1 кількість транспортних засобів, конкретний обсяг перевезення (тонн) вантажу, його маршрут та інші дані, необхідні для надання послуг вказуються в Заявці на перевезення вантажу (Додаток №1), що погоджується із Виконавцем. Разом з тим в додатку до договору (заявці) відсутнє зазначення дату початку та закінчення робіт.

На підставі цього, податковим органом зроблений висновок, ТОВ «АФ «ім. Довженка» порушено 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.1, п. 198.3, п. 198.6. статті 198 ПК України та завищено податковий кредит по операціях з придбання послуг по перевезенню цукрового буряка у ТОВ «Таврія-Авто» всього на 235633,06 грн., в тому числі: за жовтень 2014 р. на 174672,60 грн., листопад 2014 р. на 60960,46 грн.

Надаючи оцінку доводам податкового органу в цій частині, суд зазначає, що посилання на те, що умовами договору від 19 серпня 2014 року № 25/0814/13 не передбачено залучення третіх осіб є помилковим, оскільки положеннями п. 1.2 цього Договору прямо передбачено, зокрема, що для надання послуг з перевезення вантажу Виконавець має право залучити інших осіб (субвиконавців). Також, додатками до цього договору є заявка на перевезення вантажу, тарифи на перевезення вантажу та заміри віддалей від бурякопункту до полів ц/буряка у 2014 р. (а.с. 135-140, т. 3), а інформація, яка викладена в актах наданих послуг, формується саме на положеннях, які викладені в додаткових угодах.

Що стосується посилання податкового органу на відсутність даних щодо 3-х транспортних засобів (інформацію відповідач отримав, направивши у 2015 році листа до Управління ДАІ УМВС України в Полтавській області), судом встановлено, що у надісланих відповідачем на адресу апелянта додатках до Листа ДАІ містяться відомості з АІС «Автомобіль» про державну реєстрацію одного наведеного відповідачем транспортного засобу, а саме: д.н.з НОМЕР_42 , марка DAF CF85.430, власник ТОВ «Вишневе».

В свою чергу, щодо автомобіля з державним номерним знаком НОМЕР_43 , про який зазначено на стор. 169 Акту перевірки, то такий державний номер відсутній у запиті ГУ ДПС у Полтавські області від 18.102015 №3 72/10/16-31-10-16, що направлявся до Управління ДАІ МВС у Полтавській області і відповідно інформація про транспортний засіб з таким державним номерним знаком не надавалась.

Разом з тим, на підтвердження факту належної реєстрації транспортних засіб з державними номерними знаками НОМЕР_44 та НОМЕР_45 , підприємством позивача зроблено запит до Сервісного центру МВС України та отримано відповідь від 16.05.2023 р. № 31/10-312, що з номерним знаком НОМЕР_44 зареєстровано автомобіль КАМАЗ 55111, власник ОСОБА_68 , з номерним знаком НОМЕР_45 зареєстрованого автомобіль RENAULT PREMIUM 385, власник ОСОБА_69 .

Таким чином, посилання податкового органу в акті перевірки про відсутність інформації в АІС «Автомобіль» МВС України є помилковими.

Також суд зазначає, що в акті перевірки (стор. 166), контролюючий орган посилається на податкову інформацію, отриману від ДПІ у Київському районі м. Одеса ГУ Міндоходів в Одеській області, та стверджує, що ТОВ «Таврія-Авто» у жовтні 2014 року отримувало послуги перевезення, а також задекларувало в повному обсязі податкові зобов`язання в сумі 174672,6 грн. за господарськими операціями з підприємством позивача.

З надісланого відповідачем на адресу позивача Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і суму утриманого з них податку ТОВ «Таврія-Авто» за 4 квартал 2014 року вбачається, що в зазначений період контрагентом виплачувався дохід (заробітна платня, винагорода) 14 особам.

Враховуючи наведені вище обставини, а також те, що умовами договору від 19 серпня 2014 року № 25/0814/13 було передбачено можливість залучення третіх осіб для належного виконання цього Договору, кількість працевлаштованих осіб на ТОВ «Таврія-Авто», колегія суддів дійшла до висновку наявні у контрагента технічні та трудові ресурси були достатніми для виконання перевезення цукрових буряків в задекларованому обсязі. При цьому, ТОВ "Таврія-Авто" зареєстроване платником ПДВ, на момент правовідносин мало статус платника ПДВ, запис про припинення юридичної особи до ЄДР не вносився, господарська операція щодо перевезення буряку ТОВ "Таврія-Авто" належним чином відображена в первинних бухгалтерських документах, які оформлені належним чином, відображена в бухгалтерському обліку, формування податкового кредиту проведено на підставі належним чином оформлених податкових накладних, операція мала реальний зміст та призвела до отримання прибутку.

Що стосується господарських операцій підприємства позивача з ТОВ "Гефест-Оріон", судовим розглядом встановлено, що між позивачем і ТОВ "Гефест-Оріон" 14 серпня 2014 року укладено Договір № 25/0814/3 про надання послуг з перевезення вантажів (цукровий буряк) /т. 3 а.с. 188-206/.

Протягом вересня - грудня 2014 року ТОВ "Гефест-Оріон" здійснило перевезення 49235,95 тон цукрового буряку, загальна вартість послуг з перевезення склала 1358756,01 грн., в т.ч. ПДВ 226459,34 грн.

Факт надання послуг з перевезення підтверджено товарно-транспортними накладними (т. 47 а.с. 8-193, 196-222, т. 48 а.с. 9-252, т. 49 а.с. 4-67, 71-135, 140-289, т. 50 а.с. 10-263, т. 62 а.с. 5-92), актами виконаних робіт (а.с. 207-223, т. 3).

Позивач провів розрахунки з ТОВ "Гефест-Оріон" в повному обсязі, що підтверджено випискою по банківському рахунку (а.с. 241-254, т. 3).

Податковий кредит сформовано на підставі податкових накладних, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 207-223, т. 3).

Порушення вимог податкового законодавства в цій частині відповідач по справі пов`язує з тим, що Миргородською ОДПІ направлявся запит до ДПІ у м Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області № 158/7/16-20-22-01-19 від 31.01.2015р. «Про проведення зустрічної звірки підтвердження отриманих від платника податків (іншої особи) відомостей стосовно відносин з контрагентами та дотримання податкового законодавства», але на дату написання акту перевірки відповідь не одержано. Разом з тим, станом на дату розгляду заперечень надійшла інформація від ДПІ у м. Полтаві щодо правових відносин ТОВ «Гефест-Оріон» (код ЄДРПОУ 37775336) з ТОВ «АФ «ім. Довженка» (код ЄДРПОУ 03770394) про те, що зустрічну звірку неможливо провести у зв`язку з тим, що стан платника згідно даних ІС «Податковий блок» з 07.10.2014р. 8 до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. 20.03.2015 р. ТОВ «Гефест-Оріон» (код ЄДРПОУ 37775336) змінило назву на ТОВ «Агропром-95». Остання звітність по ПДВ подана підприємством за січень 2015 р. Згідно наданого для перевірки «Звіту по перевозкам з 01.11.2014 р. по 30.11.2014 р. по ТОВ «Гефест-оріон» з групуванням по полях» встановлено, що перевезення цукрового буряку здійснювалось по виробничих підрозділах: ВП «Орданівка», ВП «Золота Гора», ВП «Щищака», ВП «Балясне», ВП «Яреськи», які надавали цукровий буряк для переробки на давальницьких умовах: ПСП «Комишанське», ПП «Павлівське». Для перевезень використовувались 15 транспортних засобів. В «Звіті по перевозкам з 01.11.2014 р. по 30.11.2014 р. по ТОВ «Гефест-оріон» з групуванням по полях» марка транспортного засобу та ДНЗ причепу не зазначені. Згідно поданого звіту 1ДФ за 4 квартал 2014р. встановлено, що ТОВ «Гефест-Оріон» в 4 кварталі 2014 р. виплачувало доходи за ознакою « 157» (дохід виплачений самозайнятій особі) нарахування проведено 1 працівнику на суму 2160,00 грн. виплачено доходу 1 працівнику в сумі 2160,00 грн. П.І.Б водіїв, які наведені в акті на ст. 174 відсутні в звіті 1ДФ за 4 квартал 2014 р. Згідно проведеного аналізу, шляхом співставлення відомостей, зазначених в товарно-транспортних накладних з відомостями, задекларованими ТОВ «Гефест-Оріон» згідно звіту 1ДФ за 4 квартал 2014 р. («Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів» за листопад 2014 р. не подавався) встановлено, що ТОВ «Гефест-Оріон» в листопаді 2014 р. доходи громадянам (водіям), зазначеним в товарно - транспортних накладних не нараховувало та не виплачувало, відповідно, ідентифікувати громадян (водіїв), зазначених в товарно - транспортних накладних (р.н.о.к., з ким перебувають у трудових або ж цивільно - правових відносинах), неможливо. (Дані щодо транспортних засобів та П.І.Б. водіїв, наведені на ст. 174 акту перевірки). Згідно договору на перевезення цукрового буряку № 25/0814/3 від 14.08.2014 р. залучення до виконання договору третіх осіб, (субпідрядників) не передбачено. Згідно проведеного аналізу всієї наявної податкової інформації, що стосується виконання договору № 25/0814/3 від 14.08.2014 р. залучення інших суб`єктів господарювання (третіх осіб) не встановлено, тобто фактичним виконавцем по даному договору виступає ТОВ «Гефест-Оріон». Згідно наявної інформації в АIС "Автомобiль" ДАІ МВС України встановлено, що автомобілі, якими здійснювалось перевезення належать не ТОВ «Гефест-Оріон», а іншим особам (інформація щодо власників відображена на ст. 174 акту перевірки в т.ч. виявлено автомобілі по яких відсутня будь-яка інформація в базі (незареєстровані). При цьому під час розгляду справи судом першої інстанції взагалі не досліджувалося питання щодо залучення/не залучення ТОВ «Гефест-Оріон» до виконання робіт третіх осіб, доказів залучення таких осіб матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, податковий орган дійшов до висновку, що ТОВ «Гефест-Оріон» фактично не могло виконувати обсяг виконаних робіт, зазначений в наданих для перевірки первинних документах, а також згідно наявної податкової інформації.

Надаючи оцінку доводам податкового органу в цій частині, суд зазначає, що помилковими є доводи відповідача про те, що умовами договору від 14 серпня 2014 року № 25/0814/3 не передбачено можливості залучення третіх осіб, оскільки п. 1.2 цього Договору прямо передбачено, що для надання послуг з перевезення вантажу, Виконавець має право залучити інших осіб (субвиконавців).

На підтвердження факту залучення контрагентом підприємства позивача субвиконавців, позивачем надано договір № 27-08 про надання послуг з перевезення вантажу (цукрових буряків) автотранспортом від 27.08.2023 р., укладеного між ТОВ «Гефест-Оріон» та ТОВ «Автотранс-5», а в додатковій угоді (додатку № 1) до цього Договору визначено перелік вантажних транспортних засобів (а.с. 64-68, т. 70).

Також суд зазначає, що на стор. 174 акту перевірки (т. 1 а.с. 143 зворот -144) відповідач наводить перелік транспортних, що зазначені у товарно-транспортних накладних, оформлених за операціями перевезення цукрових буряків контрагентом ТОВ «Гефест-Оріон». При цьому, податковий орган посилається на відсутність даних щодо 4-х транспортних засобів, а таку інформацію він отримав, направивши у 2015 році листа до Управління ДАІУМВС України в Полтавській області.

Разом з тим, у надісланих відповідачем на адресу позивача додатках до Листа ДАІ містяться відомості з АІС «Автомобіль» про державну реєстрацію 3-х з наведених відповідачем транспортних засобів, а саме: д.н.з НОМЕР_46 , марка КАМАЗ 5410, сідловий тягач, власник ОСОБА_70 ; д.н.з НОМЕР_47 , марка КАМАЗ 5410, сідловий тягач, власник ОСОБА_71 ; д.н.з НОМЕР_48 , марка КАМАЗ 53213, самоскид, власник ОСОБА_72 .

Крім того, на підтвердження факту належної реєстрації транспортного засобу з державним номерним знаком НОМЕР_49 позивачем зроблено запит до Сервісного центру МВС України та отримано відповідь від 16.05.2023р. № 31/10-3130, що з номерним знаком НОМЕР_49 зареєстровано автомобіль КАМАЗ 45143, власник ОСОБА_73 .

Таким чином, посилання відповідача на відсутність інформації в АІС «Автомобіль» МВС України є безпідставними.

Крім того, суд зазначає, що послуги з перевезення цукрового буряка підприємство позивача отримувало протягом вересня-грудня 2014 року, той час, як згідно висновків податкового органу під сумнів ставиться надання таких послуг лише у листопаді 2014 року.

Враховуючи наведені вище обставини, а також те, що ТОВ "Гефест-Оріон" було належним чином зареєстроване, мало статус платника ПДВ, господарська операція з перевезення цукрового буряку мала реальний зміст та підтверджена документально.

Що стосується господарських операцій підприємства позивача з ТОВ "АС "Центр-транс", судовим розглядом встановлено, що 09 вересня 2013 року між позивачем і ТОВ "АС "Центр-транс" укладено Договір № 25/0913/9 про надання послуг з перевезення вантажів (цукровий буряк) (а.с. 4-15, т. 4).

Послуги з перевезення цукрового буряку надавались в період вересень-грудень 2013 року, перевезення буряку підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с. 108-250, т. 15, а.с. 1-250, т. 16 а.с. 1-90, 99-250 т. 17 а.с. 1-250, т. 18, 8 а.с. 1-88, 97-251, т. 19, а.с. 1-253 т. 20, а.с. 1-38, 44-250 т. 21, а.с. 1-128, 135-220, 224-253 т. 22, а.с. 3, 13, 18-167. т. 23, а.с. 19-291, т. 35 а.с.1-24, 36-250 т. 52, а.с. 1-69, 76-250 т. 54, а.с. 1-102 т. 55, а.с. 1-250 т. 63), звітами по перевезенням з групуванням по полях (а.с. 1-18 т. 35) реєстрами виконаних робіт товарно-транспортних накладних (а.с. 70-74 т. 54, а.с. 101-107 т. 15, а.с. 91-98 т. 17, а.с. 89-95 т. 19, 1 а.с. 39-43 т. 2, а.с. 129-131, 221 т. 22, а.с. 1, 14-16 т. 23), заявками на перевезення вантажу (а.с. 58, т.11).

За результатами наданих послуг складено та підписано акти приймання передачі послуг № 1258 від 30 вересня 2013 року, № 1348 від 30 вересня 2013 року, № 2 від 10 жовтня 2013 року, № 32 від 21 жовтня 2013 року, № 4 від 31 жовтня 2013 року, № 5 від 11 листопада 2013 року, № 6 від 21 листопада 2013 року, № 7 від 30 листопада 2013 року, № 8 від 30 листопада 2013 року, № 9 від 30 листопада 2013 року, № 10 від 06 грудня 2013 року, № 11 від 17 грудня 2013 року (а.с. 16-28, т. 4).

Податковий кредит сформовано на підставі податкових накладних, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с. 29-40 т. 4).

Позивачем проведено розрахунки з ТОВ "АС "Центр-Транс" в повному обсязі платіжними дорученнями № 01-10044 від 08 жовтня 2013 року, № 01-10063 від 10 жовтня 2013 року, № 01-10092 від 23 жовтня 2013 року на суму 580872,16 грн., № 01-10251 від 31 жовтня 2013 року, № 01-10315 від 08 листопада 2013 року, № 01-10365 від 13 листопада 2013 року, № 02-9765 від 13 листопада 2013 року, № 01-10381 від 15 листопада 2013 року, № 01-10454 від 20 листопада 2013 року, № 01-10457 від 22 листопада 2013 року, № 01-10573 від 03 грудня 2013 року, № 01-14040 від 12 грудня 2013 року, № 02-16875 від 25 грудня 2013 року, № 234 від 25 грудня 2013 року, № 01-508 від 09 січня 2014 року, № 01-518 від 14 січня 2014 року, № 01-582 від 16 січня 2014 року, № 01-629 від 28 січня 2014 року, № 01-658 від 05 лютого 2014 року, № 01-2029 від 06 лютого 2014 року (а.с. 41-60, т. 4).

Позивач включив до складу податкового кредиту 513267,43 грн. (декларація скорочена) з яких за жовтень 2013 року - 270524,24 грн. та за листопад 2013 року - 242743,19 грн. за результатами господарської операцій з ТОВ "АС "Центр-транс".

Порушення вимог податкового законодавства в цій частині відповідач по справі пов`язує з тим, що в програмному забезпеченні ІС «Податковий блок» за даними автоматизованої системи співставлення за жовтень та листопад 2013 р. по контрагенту ТОВ «АС «Центр-транс» знято податкові зобов`язання по взаємовідносинах із ТОВ «АФ «ім. Довженка» на підставі Акту ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області за № 4758/16-01-22-02/37805590 від 15.08.2014 (Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ас Центр-Транс» (код ЄДРПОУ 37805590) з питань дотримання вимог податкового законодавства з ТОВ «Монрей» (код ЄДРПОУ 38544965) за період жовтень, листопад 2013р.). Даним актом встановлено порушення ст. 44, п.п.а 185.1 п.185.1 ст.185, п.а 187.1 ст. 187 ПК України ТОВ «АС Центр-Транс», в результаті чого завищено податкове зобов`язання з податку на додану вартість за жовтень, листопад 2013 р. у сумі 513267,42 грн. в т.ч.: жовтень 2013 р. 270524,24 грн., листопад 2013 р. - 242743,18 грн. за рахунок неправомірного віднесення до його складу ПДВ з продажу послуг ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка», постачання яких визнано недійсним по ланцюгу від ТОВ Монтрей. В свою чергу до ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області надійшов акт від 29.04.2014 року № 1227/26-55-22-08/38544965 ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Монрей» (податковий номер 38544965) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.04.2013 р. по 31.12.2013 р.» яким встановлено відсутність ТОВ «Монрей» та його посадових осіб за юридичною адресою, про що складено акт від 29.04.2014 року № 764/26-55-22-08/38544965 та передано запит до ГОВ ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 29.04.2014 року № 662/10/26-55-22-08 на встановлення фактичного місцезнаходження ТОВ «Монрей». Також до Миргородської ОДПІ надійшов Акт від 06. 01.2015р. № 9/16-01-22-07-12/37805590 Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "АС Центр-Транс» код ЄДРПОУ 37805590, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01.01.2013 р. по 31.10.2014 р., де вказується, що ДПІ у м. Полтаві проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «АС Центр-Транс» (ЄДРПОУ 37805590) з питань дотримання вимог податкового законодавства з ТОВ «Монрей» (код ЄДРПОУ 36486823) за жовтень, листопад 2013 р., за результатами якої складений акт від 15.08.2014 р. № 4758/16-01-22-02/37805590. Згідно наданого для перевірки «Звіту по перевозкам з 01.10.2013 р. по 30.11.2013 р. по ТОВ «АС «Центр-транс» з групуванням по полях» (товарно - транспортні накладні до перевірки не надавались та під час ознайомлення з вилученими згідно протоколу обшуку документами не виявлені) перевезення цукрового буряку здійснювалось по виробничих підрозділах: ВП «Орданівка», ВП «Золота Гора», ВП «Щищаька», ВП «Балясне», ВП «Яреськи», ВП «Агро-Маяк», ВП «Шевченка». Для перевезень використовувались 41 транспортних засоби. В «Звіті по перевозкам з 01.10.2013р. по 30.11.2013р. по ТОВ «АС «Центр-Транс» з групуванням по полях» марка транспортного засобу та ДНЗ причепу не зазначені. (Зведені дані щодо транспортних засобів, а також ПІБ водіїв відображено на ст. 183 акту перевірки). Згідно поданого звіту 1ДФ за 4 квартал 2013 р. встановлено, що ТОВ «АС «Центр-Транс» в 4 кварталі 2014 р. виплачувало доходи за ознакою « 101» (заробітна плата) 4 працівникам в сумі 15990,80 грн., за ознакою « 102» (за договорами цивільно-правового характеру) нарахування проведено 30 працівникам на суму 2135,25грн. виплачено 27 працівникам в сумі 16918,33 грн. за ознакою « 157» (дохід виплачений самозайнятій особі) нарахування проведено 18 працівникам на суму 32913,82 грн. виплачено 21 працівнику, що перебували в трудових відносинах із ТОВ «АС «Центр-транс»: в сумі 37288,59 грн., а саме: ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 . Всі інші П.І.Б водіїв, які наведені в таблиці відсутні в звіті 1ДФ за 4 квартал 2013р. Згідно поданого ТОВ «АС «Центр-транс» «Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів» за жовтень, листопад 2013р. встановлено громадян, яким в жовтні, листопаді 2013р. ТОВ «АС «Центр-транс» виплачувало доходи. (Зведені дані відображено в акті перевірки на ст. 185). Згідно проведеного аналізу, шляхом співставлення відомостей, зазначених в товарно - транспортних накладних з відомостями, задекларованими ТОВ «АС «Центртранс» згідно «Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів» за жовтень, листопад 2013р. встановлено, що ТОВ «АС «Центр-Транс» в жовтні, листопаді 2014р. нараховувало та виплачувало доходи 21 громадянину (водіям) (а всього 41 водій), зазначеним в товарно - транспортних накладних: ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_95 , іншим водіям (П.І.Б. зазначені в таблиці) доходи не нараховувало та не виплачувало, відповідно, ідентифікувати громадян (водіїв), зазначених в товарно - транспортних накладних (р.н.о.к., з ким перебувають у трудових або ж цивільно - правових відносинах), неможливо. Згідно договору на перевезення цукрового буряку №25/0913/9 від 09.09.2013 р. залучення до виконання договору третіх осіб, (субпідрядників) не передбачено. Згідно проведеного аналізу всієї наявної податкової інформації, що стосується виконання договору № 25/0913/9 від 09.09.2013 р. залучення інших суб`єктів господарювання (третіх осіб) не встановлено, тобто фактичним виконавцем по даному договору виступає ТОВ «АС «Центр-транс». При цьому, під час розгляду справи судом першої інстанції взагалі не досліджувалося питання щодо залучення/не залучення ТОВ «АС «Центр-транс» до виконання робіт третіх осіб, доказів залучення таких осіб матеріали справи не містять. Згідно наявної інформації в АIС "Автомобiль" ДАІ МВС України встановлено, що автомобілі, якими здійснювалось перевезення належать не ТОВ «Гефест-Оріон», а іншим особам (інформація щодо власників відображена на ст. 184-185 акту перевірки в т.ч. виявлено автомобілі по яких відсутня будь-яка інформація в базі (незареєстровані).

На підставі наведеного, податковим органом зроблений висновок, що ТОВ «АС «Центр-Транс» фактично не могло виконувати обсяг виконаних робіт, зазначений в наданих для перевірки первинних документах, а також згідно наявної податкової інформації.

Надаючи оцінку доводам податкового органу в частині того, що умовами договору не передбачено залучення третіх осіб, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 1.1 Договору № 25/0913/9 від 09 вересня 2013 року, Виконавець зобов`язується надати комплекс послуг по організації перевезення цукрових буряків у відповідності до вимог замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги. Виконавець гарантує Замовнику наявність технічних, технологічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання власних зобов`язань за цим договором.

На підтвердження факту залучення третіх осіб, позивачем надано укладені ТОВ «АС Центр-Транс» з СПД ОСОБА_96 , ФОП ОСОБА_97 , ФОП ОСОБА_98 , ФОП ОСОБА_99 , ФОП ОСОБА_100 копії договорів про надання послуг по перевезенню вантажів, акти виконаних робіт, акти прийому-здачі робіт (а.с. 2-130, т. 71).

Також суд зазначає, що на стор. 184-185 акту перевірки (т. 1 а.с. 148-149) відповідач наводить перелік транспортних, що зазначені у товарно-транспортних накладних, оформлених за операціями перевезення цукрових буряків контрагентом ТОВ «Центр-Транс» та посилається на відсутність даних щодо 8-ми транспортних засобів (таку інформацію відповідач отримав, направивши у 2015 році листа до Управління ДАІУ МВС України в Полтавській області).

Разом з тим, у надісланих відповідачем на адресу позивача додатках до Листа ДАІ, містяться відомості з АІС «Автомобіль» про державну реєстрацію 7-ми з наведених Відповідачем транспортних засобів, а саме: д.н.з НОМЕР_50 , марка КАМАЗ, власник ОСОБА_101 ; д.н.з НОМЕР_51 , марка КАМАЗ 55102, власник ОСОБА_102 ; д.н.з НОМЕР_52 , марка КАМАЗ 5410, сідловий тягач, власник ОСОБА_103 ; д.н.з НОМЕР_53 , марка КАМАЗ 5320, власник ОСОБА_101 ; д.н.з НОМЕР_54 , марка КАМАЗ 55102, самоскид, власник ОСОБА_69 ; д.н.з НОМЕР_55 , марка КАМАЗ 55111, самоскид, власник ОСОБА_104 ; д.н.з НОМЕР_56 , марка КАМАЗ 55111, самоскид, власник ОСОБА_105 .

Крім того, на підтвердження факту належної реєстрації транспортного засобу з державним номерним знаком НОМЕР_57 , позивачем зроблено запит до Сервісного центру МВС України та отримано відповідь від 16.05.2023 р. № 31/10-3127, що з номерним знаком НОМЕР_57 зареєстровано автомобіль МАЗ 543203-2120, власник ОСОБА_106 .

Таким чином, посилання податкового органу на відсутність інформації в АІС «Автомобіль» МВС України є безпідставним.

Що стосується посилання податкового органу на податкову інформацію, зокрема, на акт від 29.04.2014 р. ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Монрей» щодо підтвердження господарських відносин...», то ця обставина не може бути обґрунтуванням заперечень господарських операцій підприємства позивача з контрагентом ТОВ «АС «Центр-Транс», оскільки податкова інформація не є належним доказом в розумінні процесуального закону і ця податкова інформація не містить відомостей щодо порушення (можливого порушення) вимог податкового законодавства саме позивачем.

Крім того, неможливість звірки свідчить про відсутність у податкового органу відомостей, а отже і про неможливість формування податкової інформації. При неможливості звірки, відповідно, податковим органом не можуть формуватися висновки за аналогією висновків акту перевірки, а тому неможливість проведення зустрічної звірки контрагента з будь-якими іншими платниками податків ніж позивач, не є підставою для висновку про відсутність спірних операцій та про порушення саме позивачем податкового законодавства.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів зазначає, що твердження відповідача про відсутність достатніх ресурсів у контрагента підприємства позивача для надання послуг перевезення цукрових буряків в задекларованому обсязі є недоведеними. Крім того, суд зазначає, що ТОВ "АС "Центр-Транс" зареєстроване платником ПДВ, на момент правовідносин мало статус платника ПДВ, запис про припинення юридичної особи до ЄДР не вносився, господарська операція щодо перевезення буряку ТОВ "АС "Центр-Транс" належним чином відображена в первинних бухгалтерських документах, які оформлені належним чином, відображена в бухгалтерському обліку, формування податкового кредиту проведено на підставі належним чином оформлених податкових накладних, операція мала реальний зміст та призвела до отримання прибутку.

Надаючи оцінку висновкам відповідача щодо не підтвердження факту надання послуг перевезення цукрових буряків в задекларованому обсязі наведеними вище контрагентами підприємства позивача, які ці послуги надавали, судом також встановлено, що умовами всіх перелічених вище договорів з надання послуг на перевезення було визначено, що сторони домовилися, що всі розрахунки між сторонами здійснюються на основі підписаних сторонами актів заміру відстаней від поля до бурякоприймального пункту. Сторонами також погоджено, що вартість послуг з перевезення наведена в додатках до договорів Тарифи на послуги перевезення та включає в себе вартість пального за фіксованими відстанями до пунктів розвантаження зафіксованих згідно додатків та підтверджених даними Системи GPS моніторингу.

Позивачем до матеріалів справи надано копії актів заміру відстаней від поля до бурякоприймального пункту та тарифів на послуги перевезення та включає в себе вартість пального за фіксованими відстанями до пунктів розвантаження зафіксованих згідно додатків.

Що стосується використання системи GPS моніторингу, то як зазначив позивач, у 2013 2014 роках при перевезенні цукрових буряків GPS навігація сторонами не використовувалась.

В свою чергу, водії, що перевозили цукровий буряк отримували від ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» RFID картки водія із штрих кодами, з яких в автоматичному режимі у пункті розвантаження на бурякопункті цукрового заводу вагарем зчитувались дані про перевізника, водія та автомобіль: найменування автоперевізника, П.І.Б. водія, марка автомобіля, держаний номер автомобіля та причепа.

Облік перевізників та автомобілів, що перевозили цукровий буряк у період 2013-2014 років у ВП «Яреськівський цукровий завод» ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» вівся в автоматичному режимі за допомогою програмного продукту системи автоматизованого приймання цукрового буряку «АСП «СВЕКЛА», до якої заносилась інформація щодо перевізників, водіїв, транспортних засобів, номерів полів із цукровим буряком, відстаней від поля, з якого транспортувався цукровий буряк до бурякопункту, на якому здійснено приймання буряку.

Оформлення товарно-транспортної накладної на транспортування цукрових буряків відбувалося у 2 етапи: при виїзді з поля та при розвантажені на призаводському бурякопункті.

При виїзді з поля, після завантаження автомобіля цукровим буряком, водій автоперевізника отримував від відповідальної особи (ланкової) 4 (чотири) примірники товарно-транспортної накладної, на одній із яких була наліпка із штрих кодом підприємства, із якої в автоматичному режимі у пункті розвантаження на бурякопункті цукрового заводу зчитувались дані про ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка»: найменування підприємства, його виробничий підрозділ, населений пункт, район населеного пункту, з яких везли цукровий буряк.

Відповідальна особа (ланкова) на полі до ТТН вписувала такі дані: дата виписки документа; № поля, на якому відбувається завантаження; марка, державний номер автомобіля, що здійснює перевезення; державний номер причепа (за наявності); час (години, хвилини) вибуття автомобіля після навантаження.

При заїзді автомобіля на ваги «БРУТТО» бурякопункту цукрового заводу вагарем із штрих кодів RFID картки водія та ТТН зчитувалась вся вищезазначена інформація в програму «АСП «СВЕКЛА», а саме: 1) із штрих-коду картки водія зчитувалась інформація про найменування автоперевізника, П.І.Б. водія, марка автомобіля, держаний номер автомобіля та причепа; 2) із штрих-коду ТТН зчитувалась інформація про найменування підприємства позивача, його виробничий підрозділ, населений пункт, район населеного пункту, з яких везли цукровий буряк.

При цьому, номер поля зазначений в ТТН в програмі «АСП «СВЕКЛА» вагарем обирався вручну із запропонованого програмою списку переліку полів, які були попередньо завантажені в програмі «АСП «СВЕКЛА».

Якщо автомобіль не було направлено на лабораторний аналіз, він розвантажувався і слідував на ваги «ТАРА», де проводилось зважування тари автомобіля, вносились автоматично в програму «АСП «СВЕКЛА» дані щодо способу і місця розвантаження (номер БУМа, оператор), сканувався штрих-код позивача із ТТН та дані з штрих коду картки водія, фіксувався час зважування автомобіля на вагах «ТАРА».

Після виконання вказаних операцій вагар «ТАРИ» роздруковував з програми АСП «СВЕКЛА» «Доповнення до накладної» у 4 (чотирьох) примірниках до кожної ТТН, де відображалась повністю інформація щодо проведеної операції перевезення: цукровий завод приймач, автоперевізник, водій, автомобіль з причепом, поле, місце розвантаження, вага (брутто, тара, нетто), відстань, тоннокілометр, результати аналізу.

Щоденно в кінці зміни вагарем «ТАРА» інформація з АСП «СВЕКЛА» відображалася в Звіті по перевезенням, які долучені позивачем до матеріалів справи.

Також позивач надав пояснення, що один примірник товарно-транспортної накладної із доповненням залишався на цукровому заводі, один залишався у позивача, два примірники надавались автоперевізнику для складання актів приймання-передачі наданих послуг.

На підставі вищезазначених звітів з перевезення, товарно-транспортних накладних бухгалтера Сторін один раз на 10 (десять) календарних днів проводили звірку обсягу наданих послуг та підписували Акти приймання-передачі наданих послуг, які слугували для Замовника підставою для проведення розрахунків із Виконавцем.

Вартість послуг розраховувалась відповідно до умов погоджених Сторонами у вищезазначених Договорах про надання послуг з перевезення вантажів (цукровий буряк) та наступних даних: відстаней з полів до бурякопунктів, зафіксованих у Додатку № 3 до Договору з кожним перевізником; тарифів на перевезення вантажу в залежності від відстані та виду розвантаження зафіксованих у Додатку № 2 до Договору з кожним перевізником; фізичної ваги вантажу відповідно до ТТН, за наступною формулою: вартість послуг перевезення = тариф * (відстань * фізична вага).

Колегія суддів зазначає, що на підтвердження реального проведення господарських операцій з контрагентами (щодо перевезення цукрового буряка), ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» до суду надані всі первинні документи, складені під час проведення господарських операцій, а саме: товарно-транспортні накладні, звіти по перевезенням, акти приймання-передачі послуг; документи, якими супроводжувався рух активів в результатів проведених позивачем з цими контрагентами господарських операцій; документи, що підтверджують використання послуг у господарській діяльності.

Також позивачем доведено, що розрахунки із перевізниками ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» проведено в повному обсязі, про що свідчать додані до матеріалів справи платіжні доручення.

В свою чергу, відповідачем по справі не надано належних та допустимих доказів, які спростовують факти господарської діяльності підприємства позивача із переліченими вище контрагентами, які надавали послуги з перевезення цукрового буряка.

При цьому суд зазначає, що оскільки первинні документи, складені за результатами господарських операцій позивача з контрагентами містили усі необхідні реквізити, передбачені частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в тому числі, дозволяли ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій, окремі недоліки у зведених бухгалтерських документах не могли бути підставою для невизнання господарських операцій такими, що мали реальний характер.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів зазначає, що висновки відповідача про нереальний характер взаємовідносин позивача із його контрагентами є не доведеним, а тому суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 18 травня 2015 року № 0000672200 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 6321084,00 грн., з яких за основним платежем в сумі 4214056,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2107028,00 грн.

Судом першої інстанції не було враховано наведених вище обставин, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині позовних вимог.

Згідно з ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог із прийняттям в цій частині нового судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка" задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 року по справі № 816/2223/15 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 18 травня 2015 року № 0000672200 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 6321084,00 грн., з яких за основним платежем в сумі 4214056,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2107028,00 грн. та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 18 травня 2015 року № 0000672200 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 6321084,00 грн., з яких за основним платежем в сумі 4214056,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2107028,00 грн.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 року по справі № 440/2223/15 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ім. Довженка" (код ЄДРПОУ 03770394) судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 6577,20 (шість тисяч п`ятсот сімдесят сім гривень) 20 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.С. ЧалийСудді В.В. Катунов І.М. Ральченко Повний текст постанови складено 22.04.2024 року

Дата ухвалення рішення11.04.2024
Оприлюднено26.04.2024
Номер документу118597519
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —816/2223/15

Постанова від 11.04.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Чалий І.С.

Постанова від 11.04.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Чалий І.С.

Ухвала від 13.11.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Чалий І.С.

Ухвала від 17.10.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Чалий І.С.

Ухвала від 17.10.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Чалий І.С.

Ухвала від 10.10.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Чалий І.С.

Ухвала від 10.10.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Чалий І.С.

Ухвала від 03.10.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Чалий І.С.

Ухвала від 20.09.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Чалий І.С.

Ухвала від 20.09.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Чалий І.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні