Вирок

від 25.04.2024 по справі 574/666/21

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/666/21

Провадження № 1-кп/574/7/2024

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року м.Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області кримінальне провадження №12021200450000561 від 10.08.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Слобода Буринського району, Сумської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

10.08.2021 року близько 16-ї год. 30 хв. ОСОБА_3 , керуючи належним йому автомобілем марки ВАЗ 21103, д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись по проїзній частині вулиці Першотравневої в м. Буринь Сумської області в напрямку до центру міста, в районі примикання другорядної дороги на вулицю Сухинівська, в порушення п.12.4 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год., не вибрав безпечної швидкості руху та здійснив наїзд на велосипедистку ОСОБА_6 , 1958 року народження, яка у зустрічному напрямку рухалася на велосипеді та здійснила маневр повороту на АДРЕСА_3 та в порушення вимог п.10.1 та п.16.13 Правил дорожнього руху України, без попередження змінила напрямок свого руху, повернувши ліворуч, не переконавшись при цьому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та не надавши дорогу зустрічному транспортному засобу під керуванням ОСОБА_3 .

Внаслідок порушення ОСОБА_3 вимог п.12.4 Правил дорожнього руху України, що призвело до вказаної дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_6 було завдано наступні тілесні ушкодження: у вигляді множинних саден голови, кінцівок, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень; рани кінцівок, які по ступеню тяжкості відносяться до легких, що призвели до короткочасного розладу здоров`я більше 6 днів, але не більше 21 дня; відкритий уламковий перелом діафізуа правого стегна в нижній треті зі зміщенням, закритий перелом третього ребра зліва, які по ступені тяжкості відносяться до середніх, по ознаку розладу здоров`я більше 21 дня; ЗЧМТ, забій головного мозку тяжкого ступеню, субарахноідально шлуночковий крововилив, контузійногеморагічні вогнища в лобно-тімяних, правій скроневій долях головного мозку, перелом потиличної кістки з переходом на основу черепа, які по ступеню тяжкості відносяться до тяжких, по ознаку небезпеки для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин викладених в обвинувальному акті визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та пояснив, що 10.08.2021 року близько 16-ї год. він, керуючи належним йому автомобілем ВАЗ, рухався разом із своїм товаришем ОСОБА_7 по АДРЕСА_3 в напрямку центру міста зі швидкістю близько 70 км/год. Біля перехрестя з вулицею Сухинівською на відстані близько 80 м він побачив велосипедистку, яка рухалась йому на зустріч, а коли до неї залишалось близько 15 м вона без жодного сигналу почала повертати ліворуч на вулицю Сухинівську. Він намагався загальмувати але відбулось зіткнення передньої лівої частини його автомобіля та передньої частини велосипеду. Зупинившись та вийшовши з автомобіля він побачив що жінка, яка їхала на велосипеді, лежить на дорозі позаду зліва від його автомобіля та одразу викликав швидку допомогу та до її приїзду виконував вказівки диспетчера по наданню першої допомоги потерпілій. Приблизно через 10 хв. приїхала швидка допомога та забрала потерпілу в лікарню. Також обвинувачений пояснив, що під час досудового розслідування намагався відшкодувати потерпілій заподіяну шкоду в розмірі 162 000 грн., однак її син ОСОБА_8 відмовився її приймати бо хотів значно більшу суму, яку він не мав можливості надати. Крім того, грошові кошти ним направлялись ОСОБА_8 шляхом поштового переказу, однак останній їх не отримав.

ОСОБА_8 , який є сином ОСОБА_6 , та в зв`язку із смертю останньої був визнаний потерпілим в кримінальному провадженні, суду пояснив, що 10.08.2021 року близько 17 год. він дізнався, що автомобіль збив його матір. Цього ж дня близько 22 год. він приїхав з м. Києва в м. Конотоп у лікарню, де його матір знаходилась в реанімації. Поки матір знаходилась у лікарні він щодня змушений був їздити до неї з м. Буринь в м. Конотоп та відвозити ліки. Через місяць його матір виписали з лікарні, оскільки в зв`язку з відсутністю відповідного спеціаліста відмовились зробити їй операцію на нозі. На початку вересня 2021 року він відвіз матір у м. Київ, де в лікарні їй зробили операцію, після чого її стан стабілізувався і через місяць він відвіз її додому в м. Буринь. Однак, через отримані під час ДТП травми головного мозку її стан знову почав погіршуватись та після декількох викликів швидкої допомоги, матір знову госпіталізували в Конотопську лікарню, де 17.11.2021 року вона померла. На наступний день він за свої кошти відвіз її тіло в м. Ромни для проведення судово-медичної експертизи, де в заключні причиною смерті вказали тромб, однак експерт усно повідомив йому, що смерть напряму пов`язана з ДТП. Поки матір була жива то розповідала, що її збив автомобіль, який рухався на великій швидкості і вона його не побачила. Свідки йому також повідомляли, що ОСОБА_9 рухався зі швидкістю більше 100 км/год. Також потерпілий вказав, що обвинувачений зв`язався з ним лише через два місяці після ДТП, разом з адвокатом приїхав до нього додому та пропонував допомогти, але коли він повідомив, що на лікування пішло 10 000 дол. США, то ОСОБА_3 сказав, що таких коштів немає. Пізніше вони домовились про відшкодування шкоди в сумі 180 000 грн., але ОСОБА_3 привіз меншу суму і він її не взяв бо обвинувачений хотів щоб він більше не мав жодних претензій. Крім того, на його ім`я в поштове відділення м. Буринь від ОСОБА_3 надходив грошовий переказ в сумі 30 000 грн., однак він не міг його тримати, оскільки знаходився в м. Києві, та й не бажав їх отримувати.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 повідомив, що в другій половині одного із днів на початку осені 2021 року, більш точного часу не пам`ятає, їхав із с. Слобода в м. Суми на автомобілі ВАЗ, зеленого кольору, разом із ОСОБА_3 , який був за кермом, а він сидів на передньому пасажирському сидінні. Коли проїжджали м. Буринь на зустріч їм на велосипеді їхала жінка, яка різко повернула вліво, ОСОБА_3 почав гальмувати, але жінка впала їм на капот. Коли вони вийшли з машини то побачили, що жінка лежала на проїзній частині без свідомості, після чого обвинувачений викликав швидку допомогу та повернув потерпілій голову на бік бо в неї текла кров. Коли швидка допомога забирала потерпілу в лікарню то водій сказав, що від неї чутно запах алкоголю.

Свідок ОСОБА_10 вказав, що приблизно восени 2021 року близько 17 год. він їхав на автомобілі із с. Слобода в м. Буринь зі швидкістю близько 60 км/год. На в`їзді в місто його обігнав автомобіль ВАЗ, зеленого кольору. Через декілька хвилин, проїхавши 1,5-2 км він побачив, що біля автомобіля який його обігнав на дорозі лежить жінка, яку як він зрозумів збив вказаний автомобіль, а обвинувачений надає їй допомогу. Він постояв там декілька хвилин і поїхав далі.

Свідок ОСОБА_11 повідомив, що в один з днів літа близько 2 років тому, після обіду в м. Буринь він, виїжджаючи на автомобілі з другорядної дороги на вул. Першотравневу, пропустив автомобіль ВАЗ, за кермом якого був обвинувачений, та поїхав за ним зі швидкістю близько 40 км/год. Оскільки відстань між ними збільшувалась, вважає, що автомобіль обвинуваченого рухавсь із швидкістю 60-70 км/год. За перехрестям вул. Першотравневої з вул. Сухинівською побачив як потерпіла перелетіла через машину обвинуваченого і впала з лівого боку. Вона була в свідомості але тяжко дихала. Він під`їжджав до місця ДТП, бачив гальмівний шлях більше 2 м, але до потерпілої не підходив.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що була знайома із ОСОБА_6 та 10.08.2021 року близько 17 год., дізнавшись, що її збив автомобіль, прибула на місце ДТП, де підійшла до обвинуваченого та спитала, як він міг не побачити пішохода. Він відповів, що відвернувся та нагнув голову, а коли підняв, то потерпіла вже була на капоті. Також свідок повідомила, що ОСОБА_6 завжди була дуже уважною на дорозі.

Крім визнання обвинуваченим своєї вини, показів допитаних в судовому засіданні потерпілого та свідків, вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому злочину підтверджується також, дослідженими судом, письмовими доказами.

Зокрема, рапортом помічника чергового СРПП №1 Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_13 від 10.08.2021 року, згідно якого зі служби 102 надійшло повідомлення, що 10.08.2021 року о 16 год. 52 хв. в м. Буринь по вул. Першотравневій на перехресті здійснено наїзд на пішохода.

Аналогічні відомості викладено в рапорті старшого інспектора-чергового Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_14 , з якого також вбачається, що з місця події до КЦРЛ бригадою швидкої допомоги доставлено ОСОБА_6 з діагнозом: "ЗЧМТ, СГМ, забій грудної клітини, гематоми рук та ніг, перелом кісток тазу?".

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань слідує, що 10.08.2021 року за №12021200450000561 до реєстру було внесено відомості про те, що 10.08.2021 року близько 16 год. 30 хв. водій автомобіля ВАЗ 21103, зеленого кольору, з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , рухаючись по вул. Першотравневій в м. Буринь та на перехресті з вул. Сухинівська, не впоравшись з керуванням, здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_6 , яка в результаті ДТП отримала тілесні ушкодження, що відносяться до тяжких.

Згідно повідомлення слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_15 від 10.08.2021 року за вищевказаним фактом розпочато досудове розслідування з попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст.286 КК України.

Із протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 10.08.2021 року з доданими до нього схемою та ілюстративною таблицею вбачається, що в ході проведеного огляду перехрестя вулиць Першотравневої та Сухинівської в м. Буринь було виявлено автомобіль марки ВАЗ модель 21103, зеленого кольору з д.р.н. НОМЕР_1 та велосипед невстановленої марки, які мали характерні для даного ДТП механічні пошкодження, а також виявлено поверхневий слід гальмування на смузі руху автомобіля ВАЗ 21103.

Постановами старшого слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_15 від 11.08.2021 року, вилучені в ході проведення вказаного огляду, автомобіль ВАЗ 21103, д.р.н. НОМЕР_1 , велосипед, черевик із шкірозамінника світлого кольору, осип фарби,частини сполеру приєднано до матеріалів даного кримінального провадження в якості речових доказів.

За клопотанням слідчого ОСОБА_15 ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13.08.2021 року на вказані речові докази накладено арешт.

Згідно протоколу огляду від 06.09.2021 року під час огляду господарства за адресою: АДРЕСА_4 , на трав`яному покриві ділянки вказаного господарства було виявлено та вилучено жіночий тапочок з шкіряного матеріалу біло-коричневого кольору, аналогічний тому, що було виявлено 10.08.2021 року під час огляду місця ДТП, який належить потерпілій ОСОБА_6 . Вказаний жіночий тапочок також постановою слідчого приєднано, як речовий доказ, до матеріалів кримінального провадження та передано на зберігання потерпілій ОСОБА_6 , що підтверджується відповідними постановою та розпискою.

Відповідно до висновку, проведеної на підставі постанови слідчого ОСОБА_15 від 16.08.2021 року, експертизи №СЕ-19/119-21/10037-ІТ від 13.09.2021 року на період експертного огляду автомобіля ВАЗ-21103 д.р.н. НОМЕР_1 встановлено, що його система рульового керування та ходова частина знаходились у працездатному стані та технічних несправностей у вказаних системах не виявлено. Робоча гальмівна система автомобіля знаходиться в технічно несправному стані. Технічна несправність полягає у відмовному стані робочого циліндру гальмівного механізму заднього правого колеса.

Постановою слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_15 від 16.08.2021 року призначено у даному кримінальному провадженні інженерно-трасологічну експертизу.

Згідно висновку, проведеної на підставі вказаної постанови слідчого, експертизи №СЕ-19/119-21/10194-ІТ від 14.09.2021 року встановлено, що місце зіткнення автомобіля та велосипеда розташоване на правій, відносно напрямку проведення огляду, смузі проїзної частини АДРЕСА_4 , в поперечній площині дороги в межах слідів гальмування коліс автомобіля (на схемі позначено 1), в повздовжній площині дороги перед розташуванням осипу лако-фарбового покриття (на схемі позначено 2), який зафіксовано на відстані 41,0 м до рівня орієнтиру. На момент первинного контакту кут між умовною повздовжньою віссю автомобіля ВАЗ 21103 д.р.н. НОМЕР_1 та площиною обертання переднього колеса велосипеда складав близько 140±10°, розгорнутий ліворуч проти ходу умовної годинникової стрілки, відносно площини обертання переднього колеса велосипеда.

Відповідно до проведеної на підставі постанови слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_16 висновку судово-медичної експертизи №238 від 07.10.2021 року при судово-медичному обстеженні ОСОБА_6 виявлені наступні тілесні ушкодження: у вигляді множинних саден голови, кінцівок, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень; рани кінцівок, які по ступеню тяжкості відносяться до легких, що призвели до короткочасного розладу здоров`я більше 6 днів, але не більше 21 дня; відкритий уламковий перелом діафізуа правого стегна в нижній треті зі зміщенням, закритий перелом третього ребра зліва, які по ступені тяжкості відносяться до середніх, по ознаку розладу здоров`я більше 21 дня; ЗЧМТ, забій головного мозку тяжкого ступеню, субарахноідално шлуночковий крововилив, контузійногеморагічні вогнища в лобно-тімяних, правій скроневій долях головного мозку, перелом потиличної кістки з переходом на основу черепа, які по ступеню тяжкості відносяться до тяжких, по ознаку небезпеки для життя в момент заподіяння. Вищевказані тілесні ушкодження є характерними для дорожньо-транспортної пригоди, а саме при зіткненні автомобіля з велосипедом. Згідно даним токологічного дослідження крові та сечі в лабораторії КНП КМР "Конотопська ЦРЛ ім. ак. М. Давидова" етиловий спирт не виявлено.

Із протоколу проведення слідчого експерименту від 09.09.2021 року та доданої до нього схеми вбачається, що ОСОБА_3 в присутності свого захисника та понятих розповів та показав обставини наїзду ним на велосипедистку, який відбувся 10.08.2021 року близько 16 год. 30 хв. на АДРЕСА_4 .

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 09.09.2021 року та доданої до нього схеми свідок ОСОБА_7 в присутності понятих добровільно розповів та показав обставини ДТП з участю автомобіля під керуванням ОСОБА_3 та велосипеда, яка сталася 10.08.2021 року в післяобідній час на АДРЕСА_4 .

Згідно проведеної на підставі постанови слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_16 від 13.09.2021 року висновку судово-автотехнічної експертизи №СЕ-19/119-21/10561-ІТ від 18.10.2021 року, водій автомобіля ВАЗ-21103 ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти зіткненню транспортних засобів. В діях водія автомобіля ВАЗ вбачається невідповідність вимогам пунктів 12.4, 31.1 Правил дорожнього руху України, з яких невідповідність вимогам п.12.4 Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному зв`язку з виникненням даної події. Водій велосипеда мав технічну можливість запобігти зіткненню транспортних засобів. В діях водія велосипеда вбачаються невідповідності вимогам пунктів 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної події.

28.10.2021 року слідчим СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_16 повідомлено ОСОБА_3 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

За наведеного, суд приходить до висновку, що своїми протиправними діями, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України.

При призначенні покарання для обвинуваченого суд, у відповідності до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також положення ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, є тяжким злочином.

Обвинувачений, одружений, не працює, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

В якості обставин, що пом`якшують покарання суд враховує активне сприяння розкриттю злочину, що полягає у сприянні встановленню істини у справі, щире каяття обвинуваченого, оскільки він критично оцінив вчинений ним злочин, висловлює жаль з приводу скоєного та вживав заходи по відшкодуванню заподіяної ним шкоди, а також надання допомоги потерпілій безпосередньо після вчинення злочину.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, за який санкція статті передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують покарання, дані про його особу, обставини справи, а саме, що потерпілою також було допущено порушення Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі ближче до нижньої межі санкції частини статті, за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення, з позбавленням права керування транспортними засобами.

При цьому, суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.2 ст.286 КК України, про що просив захисник, покликаючись на те, що під час судового розгляду кримінального провадження у обвинуваченого народилась малолітня дитина, оскільки жодних доказів на підтвердження вказаної обставини, ні обвинуваченим, ні його захисником суду не надано.

Разом з цим, із врахуванням даних про особу обвинуваченого, який має молодий вік, одружений, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та характеризується виключно позитивно, а також враховуючи його ставлення до вчиненого та досудову доповідь органу пробації, згідно якої ймовірність повторного вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення є низькою та виправлення останнього без позбавлення волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та наявність підстав для звільнення його із застосуванням ст.75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

Підстав для застосування запобіжного заходу до обвинуваченого до набрання вироком законної сили судом не встановлено.

Згідно ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

В даному кримінальному провадженні фінансовим управлінням Конотопської міської ради заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення з нього витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_6 на суму 20099 грн. 73 коп., який обвинувачений визнав частково, однак в якому саме розмірі не вказав.

Згідно з ч.1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Згідно довідки-розрахунку про фактичні витрати КНП КМР «Конотопська ЦРЛ ім. ак. М. Давидова» за серпень місяць 2021 року ОСОБА_6 знаходилася на лікуванні у вказаному медичному закладі з 10.08.2021 року по 31.08.2021 року. Вартість 1 ліжко-дня становить 957,13 грн. Затрати на лікування ОСОБА_6 за 21 день склали 20099 грн. 73 коп.

Вказаний розрахунок суд вважає обґрунтованим, оскільки він виконаний на підставі та з врахуванням «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 року №545.

Таким чином, заявлений по справі цивільний позов фінансового управління Конотопської міської ради про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину підлягає задоволенню, оскільки вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушенні встановлена в судовому засіданні, а розмір витрат на лікування потерпілої від цього кримінального правопорушення підтверджується відповідною довідкою-розрахунком медичного закладу.

Потерпілим ОСОБА_8 також заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 , третя особа АТ "СГ "ТАС" про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, який обґрунтовує тим, що своїми необережними та протиправними діями обвинувачений допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило його матері ОСОБА_6 тяжке тілесне ушкодження, а потім і її загибель. Вважає, що внаслідок дій ОСОБА_17 йому завдано моральну шкоду, оскільки він зазнав значних психологічних навантажень та душевних страждань, пережитих в зв`язку ДТП, в якій постраждала його матір, було порушено його нормальний спосіб життя, він почав погано спати, постійно відчуває фізичний та емоційний біль, стривоженість та дискомфорт і перебуває в пригніченому стані. На підставі викладеного ОСОБА_8 просить стягнути з обвинуваченого на свою користь моральну шкоду в сумі 750 000 грн.

ОСОБА_3 вказаний цивільний позов визнав частково спочатку в сумі 50000 грн., а під час судових дебатів без конкретної суми відшкодування завданої ним морально шкоди, та при визначенні її розміру поклався розсуд суду.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Суд вважає встановленим, що в результаті протиправних дій обвинуваченого потерпілому завдана моральна шкода, оскільки в зв`язку з отриманням його матір`ю під час ДТП тяжких тілесних ушкоджень він очевидно зазнав душевного болю, змушений був перебувати поряд із нею під час її знаходження на стаціонарному лікуванні в медичному закладі, що безумовно призвело до порушення його звичного способу життя та він вимушений був вживати заходів по його відновленню.

Однак, потерпілим не надано жодних доказів на підтвердження своїх доводів перебування його матері після 31.08.2021 року в різних медичних закладах, зокрема в м. Київ, та проведення їй складного оперативного втручання в зв`язку з отриманими при ДТП травмами, а також доказів на підтвердження наявності прямого причино-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_3 та смертю ОСОБА_6 .

Так,згідно копіїсвідоцтва просмерть ОСОБА_6 померла 17.11.2021року,тобто післязавершення досудовогорозслідування уданому кримінальномупровадженні танаправлення обвинувальногоакта досуду,а тому експертиза для встановлення причинного зв`язку між смертю останньої та вчиненою обвинуваченим ДТП під час досудового розслідування не призначалась. Будь-яких документів із зазначенням причин смерті ОСОБА_6 , в тому числі на підставі яких було проведено державну реєстрацію смерті останньої, ні потерпілим, ні його представником суду надано не було, та клопотань про їх витребування від учасників провадження не надходило, в зв`язку з чим підстави для призначення такої експертизи під час судового розгляду були відсутні.

Таким чином,беручи доуваги обставинизаподіяння моральноїшкоди,а саме,що їїзаподіянню сприяланеобережна поведінка ОСОБА_6 ,якою було допущено порушення Правил дорожнього руху України, які також знаходяться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, глибину та тривалість душевних страждань, перенесених потерпілим ОСОБА_8 , виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до переконання про необхідність стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого моральної шкоди в сумі 100000 грн., в зв`язку з чим позовні вимоги потерпілого підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України із ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь держави витрати на залучення експертів: для проведення експертизи технічного стану транспортного засобу в сумі 1716 грн. 20 коп., для проведення інженерно-трасологічної експертизи в сумі 2059 грн. 44 коп. та для проведення судової автотехнічної експертизи в сумі 1716 грн. 02 коп.

Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню у відповідності до ст.100 КПК України.

Відповідно до положень ст.174 КПК України підлягає скасуванню арешт накладений на майно.

На підставі викладеного, керуючись ст. 366-371, 373-376 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов фінансового управління Конотопської міської ради Сумської області до ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь фінансового управління Конотопської міської ради Сумської області витрати на стаціонарне лікування потерпілої в розмірі 20 099 (двадцять тисяч дев`яносто дев`ять) грн. 73 коп.

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_3 , третя особа АТ "СГ "ТАС" про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 моральну шкоду в сумі 100 000 (сто тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення експертиз на загальну суму 5491 (п`ять тисяч чотириста дев`яносто одна) грн. 66 коп.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13.08.2021 року, на майно, вилучене в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, скасувати.

Речові докази по справі:

- автомобіль марки ВАЗ-21103 д.н.з. НОМЕР_1 , який зберігаєься на майданчику для тимчасового тримання транспортних засобів ВПД №1 (м. Буринь) Конотопського РВП ГУНП Сумській області, після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_3 та дозволити використовувати за власним розсудом;

- велосипед з жіночою рамою, який зберігаються на майданчику для тимчасового тримання транспортних засобів ВПД №1 (м. Буринь) Конотопського РВП ГУНП Сумській області, колесо до велосипеду та черевик із шкірозамінника світлого кольору, який зберігається в камері зберігання речових доказів Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, після набрання вироком законної сили повернути потерпілому ОСОБА_8 та дозволити використовувати за власним розсудом;

- осип фарби, частини сполеру, які зберігається в камері зберігання речових доказів Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, після набрання вироком законної сили знищити.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же самий строк з моменту вручення його копії.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1