Рішення

від 25.04.2024 по справі 553/433/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа № 553/433/22

Провадження № 2-др/553/7/2024

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25.04.2024м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у складі:

головуючої судді Москаленко В.В.,

за участю секретаря судових засідань Микуці К.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Комунального підприємства «3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради», про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ленінського районного суду м. Полтави перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради», про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 18.04.2024 позов ОСОБА_2 до Комунального підприємства «3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради», про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, задоволений частково.Визнаний протиправним та скасований наказ директора Комунального підприємства«3-яміська клінічналікарня Полтавськоїміської ради»А. Рудича № 8/к від 24.01.2022 «Про звільнення ОСОБА_2 ». Поновлена ОСОБА_2 на посаді лікаря-лаборанта І кваліфікаційної категорії клініко-діагностичної лабораторії Комунального підприємства «3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» з 25.01.2022. Стягненийз Комунальногопідприємства «3-яміська клінічналікарня Полтавськоїміської ради»на користь ОСОБА_2 середнійзаробіток зачас вимушеногопрогулу заперіод з25.01.2022по 18.04.2024в сумі321285,02грн., без урахування податків та обов`язкових платежів. Стягнена з Комунального підприємства «3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» на користь ОСОБА_2 моральна шкода в сумі 5000 грн. Стягнений з Комунального підприємства «3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» на користь держави судовий збір в сумі 2034,80 грн. Стягнений з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 3950 грн. Рішення в частині поновлення на роботі і присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць в розмірі 7276,44 грн., без урахування податків та обов`язкових платежів, допущене до негайного виконання.

18.04.2024 позивачем ОСОБА_2 до суду подана заява про ухвалення додаткового рішення та надані до суду додаткові докази про розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи. У вказаній заяві позивач зазначає, що 23.02.2022 вона звернулась до суду із позовом до КП ««3-яміська клінічналікарня Полтавськоїміської ради» про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Для представництва її інтересів у суді вона була вимушена звернутися за професійною правничою допомогою до адвокатів та уклала відповідні договори з адвокатом Листопад Н.А. (08.08.2023) та з адвокатом Пелих Н.М. (20.09.2023). Всього витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем у зв`язку із розглядом справи, становлять 10000,00 грн. Враховуючи викладене, просить стягнути з відповідача понесені нею витрати на правову (правничу) допомогу.

Позивач у судове засідання не з`явилася, була повідомлена належним чином про дату.час і місце розгляду справи.

Представник відповідача КП ««3-яміська клінічналікарня Полтавськоїміської ради» в судовому засіданні заперечувала проти заяви позивача, вказавши,що в позовній заяві відсутній попередній розрахунок судових витрат, а тому заява не підлягає задоволенню.

Згідно з приписами ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України встановлено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд не вбачає необхідності у повторному виклику позивача , оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Заслухавши представника відповідача ,дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію

розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При зверненні із заявою щодо ухвалення додаткового рішення, позивачем додатково надані:

-копія договору про надання правової допомоги, укладений між позивачем та адвокатом Листопад Н.А. 08.08.2023, предметом якого є надання правничої (правової) допомоги, що полягає у веденні цивільної справи № 553/433/22 за позовом ОСОБА_2 до КП «3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» про визнання протиправним та скасування наказу № 8/к від 24.01.2022, про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

-копія протоколу узгодження договірної ціни щодо надання послуг, який є додатком до договору від 08.08.2023, згідно з яким сторони узгодили розмір договірної ціни за надані юридичні послуги у розмірі 5000,00 грн.;

-рахунок-фактура від 18.04.2024 № 1, з описом виконаних адвокатом Листопад Н.А. робіт (наданих послуг), на загальну суму 5000,00 грн.

-акт виконаних робіт (наданих) послуг від 18.04.2024 до договору про надання правової допомоги від 08.08.2023, за підписами адвоката Листопад Н.А. та ОСОБА_2 ;

-копія квитанції № б/н від 08.08.2023 про сплату ОСОБА_2 адвокату Листопад Н.А. 5000,00 грн. за надання правової допомоги;

-копія договору про надання правничої (правової) допомоги, укладеного між ОСОБА_2 та адвокатом Пелих Н.М. 20.09.2023, предметом якого є надання правової допомоги, яка полягає у представництві інтересів ОСОБА_2 в Ленінському районному суді м. Полтави під час розгляду справи 553/433/22 за позовом ОСОБА_2 до КП «3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» про визнання протиправним та скасування наказу № 8/к від 24.01.2022, про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

-копія рахунку-фактури від 18.04.2024 № 1, з описом виконаних адвокатом Пелих Н.М. робіт (наданих послуг), на загальну суму 5000,00 грн.

-копія акту виконаних робіт (наданих) послуг від 18.04.2024 до договору про надання правової допомоги від 20.09.2023, за підписами адвоката Пелих Н.М. та ОСОБА_2 ;

-копія квитанції № б/н від 20.09.2023 про сплату ОСОБА_2 адвокату Пелих Н.М. 5000,00 грн. за правничу допомогу згідно Договору від 20.09.2023.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи тафінансовогостану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник відповідача до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвокатів не надала .Просила відмовити, посилаючись на те, що в позовній заяві не зазначено попередній розрахунок судових витрат.

Відповідно до п.9, ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній

(орієнтовний ) розрахунок суми судових витрат , які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

В позовній заяві ,поданій позивачем 23.02.2022 (т.1 а.с.5) позивач повідомляє ,що понесла такі витрати: на професійну правову допомогу-десять тисяч гривень.

В резолютивній частині позову позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді.

Отже,посилання представника відповідача на невиконання позивачем вимог ст.175 ЦПК України необгрунтовані та не беруться судом до уваги.

Крім того , суд зазначає,що відповідно до п.8 ч.2 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення

судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд вказує,що сторона позивача в судових дебатах заявила, що протягом п`яти днів буде подана заява про відшкодування витрат на правничу допомогу та відповідні докази.

Ця заява була подана позивачем 18.04.2024-в строк встановлений ЦПК України.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про обґрунтованість витрат на правову допомогу, пов`язаних із розглядом цивільної справи, у розмірі 10000,00 гривень.

Відтак подана заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Комунального підприємства «3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради», про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» на користь ОСОБА_2 витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 10 000,00 (десять тисяч грн. 00 коп.).

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Полтави або безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Москаленко