Рішення

від 15.04.2024 по справі 717/350/24

КЕЛЬМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №717/350/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Туржанського В.В.

при секретарі: Тихоненко І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Кельменці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кельменецького відділу державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Вінницької митниці, Колесник Діани, та Держави Україна в особі Головного управління державної казначейської служби України у Чернівецькій області, про визнання права власності, скасування арешту та оголошення в розшук.

Представник позивачки ОСОБА_2 подав доКельменецького районногосуду Чернівецькоїобласті позовнузаяву,в якійпросить:

-визнати за позивачем ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на транспортний засіб автомобіль марки «MAZDA» модель «6», 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 ;

-скасувати арешт та оголошення в розшук автомобіля марки «MAZDA» модель «6», 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 , що накладені постановою від 21.11.2022 року (виконавче провадження № 70120569), винесеною Кельменецьким районним відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Представник відповідача - Головного управління державної казначейської служби України у Чернівецькій області: Василик Ірина Сергіївна.

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з?явилася.

Представник позивачки ОСОБА_2 в судове засідання не з?явився та подав до суду заяву в якій просить розглянути справу без участі позивачки та представника позивачки.

Представник відповідача - Кельменецького відділу державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з?явився.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з?явилася.

Представник відповідача - Головного управління державної казначейської служби України у Чернівецькій області Василик І.С. в судове засідання не з?явилася та надіслала до суду відзив у якому позов не визнала та зазначила, що Головне управління державної казначейської служби України у Чернівецькій області не порушувало права позивачки.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставіст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Згідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позов заявлений з тих підстав, що 30 січня 2019 року позивачка оформила в митному режимі «імпорт» автомобіль марки «MAZDA» модель «6», 2007 року випуску, VIN НОМЕР_2 . Даний автомобіль 13 лютого 2019 року було взято на облік в ТСЦ МВС №7345. Постановою Вінницького міського суду №127/490/20 від 15 вересня 2020 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 483 МК України і на неї накладено стягнення у виді штрафу з конфіскацією автомобіля «MAZDA» модель «6», 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_2 . Постановами державного виконавця було оголошено в розшук та накладено арешт на вищевказаний автомобіль. Позивачка вважає, що порушено її право власності на автомобіль.

Ухвалою судді від 21 лютого 2024 року у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в частині вимог до Вінницької митниці про визнання права власності, скасування арешту та оголошення в розшук, відмовлено.

Судом встановлено, що 30 січня 2019 року ОСОБА_1 оформила в митному режимі «імпорт» автомобіль «МАЗДА» модель «6», кузов номер НОМЕР_2 . Вказана обставина підтверджується копією митної декларації. 13 лютого 2019 року ОСОБА_1 зареєструвала цей автомобіль та отримала свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «МАЗДА» модель «6», реєстраційний номер НОМЕР_3 . Вказана обставина стверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 15 вересня 2020 року по справі № 127/4907/20, ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) визнана винною у вчиненні 09 травня 2018 року правопорушення, передбаченого ч.1ст.483 МК Україниі на неї накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, що становить 60270 гривень 38 копійок на користь держави з конфіскацією товару автомобіля «МАЗДА» модель «6», номерні знаки НОМЕР_5 , кузов номер НОМЕР_2 , тобто автомобіля, який на той час вже належав позивачці. Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 15 вересня 2020 року по справі № 127/4907/20 встановлено, що громадянка Молдови ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 перемістила через митний кордон України товар - автомобіль «МАЗДА» модель «6», кузов номер НОМЕР_2 , з приховуванням від митного контролю, шляхом подання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товару підробленого документу, а саме доручення на право користування транспортним засобом від 17.05.2017 року №G- 6329.

Постановою головного державного виконавця Кельменецького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 20 жовтня 2022 року відкрито виконавче провадження про конфіскацію автомобіля «МАЗДА» модель «6», номер кузова НОМЕР_2 , на виконання постанови Вінницького міського суду №127/4907/20 від 15 травня 2020 року. Постановами головного державного виконавця Кельменецького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 21 листопада 2022 року накладено арешт на зазначений автомобіль та оголошено в розшук даний автомобіль.

Відповідно до ч.1ст.483 МК Українипереміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта його митної вартості, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Згідно дост.465 МК Україниконфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави. При цьому моторні транспортні засоби та несамохідні транспортні засоби, що буксируються ними, розглядаються як самостійні об`єкти конфіскації. Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються цим Кодексом та іншими законами України.Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених упункті 3статті 461цього Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.

Таким чином, автомобіль «МАЗДА» модель «6», номер кузова НОМЕР_2 , було переміщено на територію України з порушенням митних правил, а тому відповідно до положеньМК Українибули наявні підстави для конфіскації вказаного вище автомобіля, належного ОСОБА_1 .

Посилання позивачки на те, що автомобіль вже належав їй, не перешкоджає в даному випадку застосуванню конфіскацію в силу ст. 465 МК України.

Суд вважає безпідставними посилання представника відповідача стосовно того, що ОСОБА_1 не має нести відповідальність власним спірним майном за дії відповідача ОСОБА_6 , за порушення вчинене нею, а тому постанова Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/490/20 від 15.09.2020 не може бути виконана щодо спірного транспортного засобу, що є приватною власністю позивача, позивач є добросовісним набувачем права власності на спірний транспортний засіб, вона безпосередньо не притягувалася до адміністративної відповідальності за порушення митного законодавства, а тому не є боржником згідно вказаної постанови, а відтак і не може бути стороною виконавчого провадження.

Зокрема, конфіскація автомобіля була застосована на підставі постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 15 вересня 2020 року по справі № 127/4907/20 року відповідно до вимогМитного кодексу України. Останні на час їх застосування відповідали вимогам «доступності», оскільки текстМитного кодексу Україниз подальшими змінами було офіційно оприлюднено, що створювало можливості для ознайомлення з ним будь-якої зацікавленої особи, й «передбачуваності», виходячи з того, що відповідно до санкції ч.1ст.483 МК Українипереміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правилз конфіскацієюцих товарів. А відповідно дост.465 МК Україниконфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави. При цьому моторні транспортні засоби та несамохідні транспортні засоби, що буксируються ними, розглядаються як самостійні об`єкти конфіскації. Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються цим Кодексом та іншими законами України.Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених упункті 3статті 461цього Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.

Тобто вМитному кодексі України( в редакції чинній на момент вчинення адміністративного правопорушення - 09.05.2018 року), була наявнаімперативна вказівка щодо застосування стягнення у виді конфіскації незалежно від приналежності товару до власності порушника.

Оскільки конфіскація транспортного засобу була здійснена під час виконання функції контролю за дотриманням законодавства, що гарантує законність переміщення товару через митний кордон України, остання може розглядатися з позиції Європейського суду з прав людини як така, що здійснена відповідно до загального інтересу, який полягає в забезпеченні дотримання публічного порядку та захисті економічних інтересів України.

Крім того, позивачка не позбавлена права звернутися до суду з позовом до ОСОБА_7 про відшкодування збитків, завданих придбанням транспортного засобу, який через її неправомірні дії було переміщено через митний кордон України з порушенням вимог щодо його належного митного оформлення. Відповідно достатті 661 ЦК Україниу разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Також відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позови про зняття арешту з майна можуть бути пред`явлені, зокрема, коли накладено арешт на майно з метою забезпечення можливої конфіскації майна. Разом із тим згідно зістаттею 465 Митного кодексу Україниконфіскація майна, яке є безпосереднім об`єктом порушення митних правил, застосовується незалежно від того, чи є це майно власністю особи, яка вчинила адміністративне правопорушення. У зв`язку з цим позови власників чи володільців такого майна про зняття арешту з майна можуть бути задоволені лише у тому разі, коли постановою відповідних органів буде встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне митне правопорушення, заволоділа майном протиправним шляхом.Захист прав власника або володільця в інших випадках можливий шляхом стягнення збитків з особи, визнаної в установленому законом порядку винною в адміністративному митному правопорушенні.

Верховний Суд в постанові від 09 квітня 2020 року у справі №308/5866/16 вказав, що позови про зняття арешту з майна можуть бути пред`явлені, зокрема, коли накладено арешт на майно з метою забезпечення можливої конфіскації майна.Разом із тим, згідно зістаттею 465 Митного кодексу Україниконфіскація майна, яке є безпосереднім об`єктом порушення митних правил, застосовується незалежно від того, чи є це майно власністю особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.У зв`язку з цим позови власників чи володільців такого майна про зняття арешту з майна можуть бути задоволені лише у тому разі, коли постановою відповідних органів буде встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне митне правопорушення, заволоділа майном протиправним шляхом.

В порушенняст.81 ЦПК Українипозивачкою та її представником не надано суду належних та допустимих доказів, що відповідачка ОСОБА_7 заволоділа майном - автомобілем «МАЗДА» модель «6», номер кузова НОМЕР_2 протиправним шляхом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішеннявід 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).

Враховуючи наведені вище обставини та законодавство, яке регулює правовідносини, які виникають з порушення митних правил та права власності, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити повністю за безпідставністю.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено правовий висновок про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 48ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Належним відповідачем є особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги.

Згідно статті 51 ЦПК Українисуд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України.

За правилами частини третьої статті 535КПК України у разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.

У справі предметом позову є автомобіль, конфіскований в дохід держави в межах провадженняу справіпроадміністративне правопорушення.

Тобто, держава, на користь якої конфісковано спірне майно, повинна бути залучена в якості співвідповідача в цій справі.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 24 травня 2023 року в справі № 299/2931/17, від 02 лютого 2022 року в справі № 607/3269/21, від 24 травня 2023 року в справі № 299/2931/17, від 24 травня 2023 року у справі № 299/2931/17, від 08 грудня 2022 року у справі № 331/1383/20.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що у цивільних правовідносинах держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. В судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19 (пункт 76), від 5 жовтня 2022 року у справах № 923/199/21 (пункт 8.17) і № 922/1830/19 (пункт 7.2)).

Установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів чи неналежного відповідача суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі в справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти в задоволенні позову.

Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц та в постанові Верховного Суду в постанові від 14 вересня 2022 року у справі № 405/5925/18.

У постанові Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 1316/364/12 викладено правовий висновок, в якому вказано, що визначення позивачем у справі складу сторін має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову у зв`язку з неналежним суб`єктним складом сторін.

До участі у даній справі слід було залучити державу Україна в особі Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області.

Позивачка клопотань про залучення вказаної особи в якості співвідповідача в суді не заявляла.

Верховний Суд у постанові від 15 травня 2023 року у справі № 352/371/21 (провадження № 61-8494св22) зазначив, що «лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть».

Держава Україна в особі Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області до участі у цій справі в якості співвідповідача не залучена, а відтак позов пред`явлено не до всіх належних відповідачів, що є самостійною підставою для відмови судом у позові.

На підставі, ст. ст.461,465,483 Митного кодексу України( в редакції, чинній станом на 09.05.2018 року),ст. 661 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 15, 19, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 209, 258, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , до Кельменецького відділу державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 32889351, який розташований в селищі Кельменці Дністровського району Чернівецької області вулиця Сагайдачного будинок 24, Колесник Діани, жительки Республіка Молдова Шолданештський район с. Пояни, та Держави Україна в особі Головного управління державної казначейської служби України у Чернівецькій області, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37836095, яке розташоване в м. Чернівці вулиця Аксенина Василя будинок 2 Е, про визнання права власності, скасування арешту та оголошення в розшук - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарганарішеннясудуподається безпосередньодо Чернівецькогоапеляційного судупротягом тридцятиднів здняйогопроголошення.Учасниксправи,якомуповнерішенняабо ухваласуду небули врученіудень його(її)проголошенняабоскладення,маєправона поновлення пропущеногострокуна апеляційнеоскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 25 квітня 2024 року.

Суддя: