Постанова

від 17.04.2024 по справі 910/746/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2024 р. Справа№ 910/746/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Тищенко О.В.

Яковлєва М.Л.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 17.04.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/746/23 (суддя Ващенко Т.М., повний текст ухвали складено та підписано 22.02.2024)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит"

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі № 910/746/23

за позовом Приватної агрофірми "Верхньокам`янська"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит"

про стягнення 496 174,62 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/746/23 за позовом Приватної агрофірми «Верхньокам`янська» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» про стягнення 496 174,62 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2023, залишеним без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023, позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» на користь Приватної агрофірми «Верхньокам`янська» 352 001,72 грн заборгованості, 14 188,62 грн витрат на професійну правничу допомогу та 5 280,03 грн судового збору, в іншій частині в позові відмовлено.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 у справі №910/746/23 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» на користь Приватної агрофірми «Верхньокам`янська» 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 (суддя Чебикіна С.О.) частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» про відстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва та відстрочено виконання рішення Господарського суду м. Києва від 20.04.2023 на два місяці.

До Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі № 910/746/23, у якій відповідач посилається на те, що істотними для справи обставинами є встановлення листами Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України від 27.09.2023 р. № 1688/0/2-23 та Ради адвокатів Донецької області вих. 05.10.2023 № 153 основної робочої адреси/податкової адреси адвоката Степанової О.В. у м. Попасна Луганської області, відсутність факту зміни податкової адреси адвоката Степанової О.В., встановлення ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.09.2023 по справі №910/746/23 факту місцезнаходження Позивача на тимчасово окупованій території, регулювання спірних правовідносин в тому числі статтею 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та, як наслідок, - відсутність процесуальної дієздатності адвоката Степанової О.В., що не були встановлені Господарським судом м. Києва в рішенні від 20.04.2023 року по справі №910/746/23.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/746/23 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі № 910/746/23 та залишено рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі № 910/746/23 в силі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» на користь Приватної агрофірми «Верхньокам`янська» 5 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Суд дійшов висновку, що обставини, зазначені відповідачем у його заяві, не є нововиявленими у розумінні статті 320 ГПК України, не відповідають фактичним обставинам справи, мають на меті переоцінку вже неодноразово встановлених судами обставин, свідчать про недобросовісність відповідача та його намагання ухилитись від виконання судових рішень у даній справі.

Водночас, суд першої інстанції, розподіляючи заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн, понесені у зв`язку із розглядом даної заяви, дійшов висновку, що обґрунтованим і доведеним є розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу при розгляді заяви відповідача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в сумі 5 000,00 грн.

Вимоги та зміст апеляційної скарги.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/1746/23.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами задовольнити повністю.

Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 року по справі №910/746/23 за позовом Приватної агрофірми «ВЕРХНЬОКАМ?ЯНСЬКА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» про стягнення 352 001 грн. 72 коп. заборгованості, 14 188,62 грн. 62 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 5 280,03 грн. 03 коп. судового збору, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 по справі №910/746/23 і залишити позов Приватної агрофірми «ВЕРХНЬОКАМ?ЯНСЬКА» без розгляду.

Стягнути з Приватної агрофірми «ВЕРХНЬОКАМ?ЯНСЬКА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 11 163,93 грн.

Узагальнені доводи апеляційної скарги:

- знаходження податкових адрес позивача та його представника на тимчасово окупованій території та відсутність факту їх зміни на підконтрольну Україні територію станом на момент укладання ними договору про надання правової допомоги є нововиявленими обставинами, а висновок суду про протилежне є хибним;

- судом першої інстанції не було досліджено обставини, які були визначені відповідачем як нововиявлені, зокрема щодо місцезнаходження позивача та робочого місця адвоката позивача на тимчасово окупованій території;

- судом першої інстанції не процитовано висновки, надані в попередніх судових рішеннях у справі та не містять посилань на сторінки, на яких містяться такі висновки;

- обставини, на які посилається відповідач, є нововиявленими, оскільки існували на час розгляду справи, не могли бути відомими на час розгляду справи та є істотними, врахування яких мало би наслідком прийняття іншого судового рішення - залишення позову без розгляду.

Клопотання та відзиви учасників справи.

27.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Приватної агрофірми «Верхньокам`янська» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу:

- відомості про місцезнаходження ПА «Верхньокам`янська» та про податкову адресу адвоката Степанової О.В. були і могли бути відомі заявнику, вказані обставини існували на час розгляду справи, тому не є нововиявленими;

- Договір між адвокатом Степановою О.В. та ПА «Верхньокам`янська» був укладений 03.10.2022 року, тобто до набрання чинності Закону № 3050-ІХ, яким визначили механізм визначення переліку ТОТ, а оскільки ТОВ «Сателлит» вже неодноразово протягом розгляду цієї справи посилалось на нікчемність договору між адвокатом та ПА «Верхньокам`янська» від 03.10.2022 року без №, обставини, зазначені в заяві ТОВ «Сателлит» не є нововиявленими;

- відсутність цитування висновків, наданих в попередніх судових рішеннях та посилань на сторінки, на яких містяться такі висновки, не може бути підставою скасування законного та обґрунтованого рішення суду, як про це зазначає апелянт;

- оскільки обставини, на які посилається ТОВ «Сателлит» як на нововиявлені, не мають ознак, одночасна наявність яких є необхідною умовою віднесення до нововиявлених, тобто таких, які можуть бути підставою для перегляду ухваленого у справі судового рішення в порядку глави 3 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, то підставним є застосування до поданої заяви наслідків у вигляді відмови у її задоволенні.

Позивач просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін, а також стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 5000,00 грн.

12.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду від представника Приватної агрофірми «Верхньокам`янська» надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

04.03.2024 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/746/23.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Гончаров С.А., Яковлєв М.Л.

На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №910/746/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 07.03.2024 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/746/23 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду міста Києва надіслати матеріали справи №910/746/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду.

14.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/746/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/746/23 та призначено до розгляду на 17.04.2024.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1591/24 від 15.04.2024, у зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/746/23 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі, ухвалено розгляд справи здійснювати за раніше визначеною датою та часом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 заяву представника Приватної агрофірми «Верхньокам`янська» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.

Позиція учасників справи та явка в судове засідання.

17.04.2024 у судове засідання з`явились представники позивача та відповідача.

Представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник позивача, який брав участь в режимі відеоконференції, заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

08.02.2022 між позивачем, як Постачальником, та відповідачем, як Покупцем, було укладено Договір поставки № PC01115-PREP (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а Покупець - прийняти і оплатити насіння соняшнику українського походження врожаю 2021 року, іменоване в подальшому «Товар» на умовах FCA (Завантажено у транспортний засіб, Попаснянський р-н (с.Золотарівка) Інкотермс 2020.

Позивач поставив відповідачу товар за видатковою накладною № 1 від 11.02.2022 на суму 1 522 729,46 грн та за видатковою накладною № 2 від 12.02.2022 на суму 532 072,17 грн, всього на суму 2 054 801,63 грн.

Відповідач здійснив оплату поставленого Товару шляхом перерахування позивачу 1 702 799,90 грн платіжним дорученням №1547 від 09.02.2022 (передоплата в розмірі 86% вартості Товару).

Решта вартості Товару в сумі 352 001,72 грн залишалася несплаченою, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» на користь Приватної агрофірми «Верхньокам`янська» 352 001,72 грн заборгованості, 14 188,62 грн витрат на професійну правничу допомогу та 5 280,03 грн судового збору, в іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/746/23 залишено без змін.

Обґрунтовуючи наявність підстав для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, відповідач посилається на те, що істотними для справи обставинами є: встановлення листами Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України від 27.09.2023 р. № 1688/0/2-23 та Ради адвокатів Донецької області вих. 05.10.2023 № 153 основної робочої адреси/податкової адреси адвоката Степанової О.В. у м. Попасна Луганської області, відсутність факту зміни податкової адреси адвоката Степанової О.В., встановлення ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.09.2023 по справі №910/746/23 факту місцезнаходження Позивача на тимчасово окупованій території, регулювання спірних правовідносин в тому числі статтею 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та, як наслідок, - відсутність процесуальної дієздатності адвоката Степанової О.В., що не були встановлені Господарським судом м. Києва в рішенні від 20.04.2023 року по справі №910/746/23.

Відповідач зазначає, що Господарським судом міста Києва та Північним апеляційним господарським судом у рішеннях по суті спору у справі № 910/746/23 було встановлено, що місцезнаходженням позивача є Луганська обл., Сєвєродонецький район, село Верхньокам`янка.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 за № 1668/39004, село Верхньокам`янка Сєвєродонецького району Луганської області є тимчасово окупованим російською федерацією з 03.07.2022 дотепер.

Таким чином, місцезнаходженням позивача є територія, яка тимчасово окупована з 03.07.2022.

Натомість, за твердженням заявника, рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 по справі №910/746/23 вказану обставину (а саме - обставину місцезнаходження позивача на тимчасово окупованій території) встановлено не було.

Проте факт місцезнаходження позивача на тимчасово окупованій території встановлено лише ухвалою Господарського міста Києва від 25.09.2023 по справі № 910/746/23 про відстрочення виконання рішення. Цією ж ухвалою про відстрочення виконання рішення визначено також правові наслідки такого місцезнаходження, які полягають у застосуванні до діяльності позивача норм Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», в тому числі - ст. 13 цього Закону.

Про встановлення судом факту місцезнаходження позивача на тимчасово окупованій території та застосування до діяльності позивача в тому числі норми ст.13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», відповідач дізнався тільки 03.10.2023 після отримання нарочно представником відповідача ухвали Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 по справі №910/746/23.

На думку відповідача, вказані обставини є нововиявленими, мають істотне значення для справи і не були відомі ТОВ «Сателлит» до моменту отримання його представником ухвали Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 по справі №910/746/23 щодо встановлення обставин місцезнаходження позивача на тимчасово окупованій території та що до спірних правовідносин застосовуються в тому числі норми ст. 13 Закону № 1207, які не були встановлені суддею Господарського суду міста Києва Ващенко Т.М. в рішенні від 20.04.2023.

Перевіривши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі № 910/746/23, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Відповідно до частин 4, 5 статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

За таких обставин, при зверненні до суду з заявою в порядку глави 3 ГПК України заявником повинно бути доведено наявність підстав, встановлених статтею 320 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як на нововиявлену обставину заявник посилався на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 по справі №910/746/23 обставину місцезнаходження позивача на тимчасово окупованій території встановлено не було, водночас це встановлено листами Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України від 27.09.2023 № 1688/0/2-23 та Ради адвокатів Донецької області вих. 05.10.2023 № 153, ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 по справі №910/746/23.

Однак, надавши оцінку доводам заявника та поданим ним доказам, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що обставини, зазначені відповідачем у його заяві, не є нововиявленими у розумінні статті 320 ГПК України.

Судовою колегією перевірено, що обставини чинності укладеного між позивачем та адвокатом Степановою О.В. договору було досліджено та встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2023, яке набрало законної сили у встановленому законом порядку.

Також судом було розглянуто клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку із відсутністю повноважень для представництва інтересів позивача адвокатом Степановою О.В. у зв`язку із його місцезнаходженням на тимчасово окупованій території та необхідністю застосування норми ст.13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Вказане питання досліджувалося і судом апеляційної інстанції, що вбачається з тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 у справі №910/746/23.

Отже, твердження заявника про те, що він дізнався про такі обставини тільки 03.10.2023, після отримання нарочно його представником ухвали Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 по справі №910/746/23, суперечать дійсним обставинам даної справи.

Крім того, посилання у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами на факти, встановлені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 по справі №910/746/23, є юридично неспроможними, оскільки дана ухвала скасована судом апеляційної інстанції та не є чинною, про що представник відповідача - адвокат Могутов А.М., достеменно ознайомлений.

Суд наголошує, що доводи відповідача щодо нікчемності укладеного між позивачем та його адвокатом договору неодноразово досліджувалися судами при розгляді даної справи, і відповідні висновки викладено в судових рішеннях, що набрали законної сили і є обов`язковими до виконання в Україні.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, наведені доводи є юридично неспроможними, такими, що спрямовані на перегляд вже встановлених судами обставин при розгляді справи по суті та вирішенні питання про відстрочку виконання рішення.

Про вказане Господарський суд міста Києва вже зазначав в ухвалі від 30.01.2024 - за результатом розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» на рішення, дії та бездіяльність приватного виконавця Варави Романа Сергійовича у даній справі.

За викладених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що доводи і твердження заявника, якими він обґрунтовує наявність нововиявлених обставин, які є підставою для перегляду рішення Господарського суду міста Києва, яке у встановленому законом порядку набрало законної сили та підлягає обов`язковому виконанню всіма особами на території України, не відповідають фактичним обставинам справи, мають на меті переоцінку вже неодноразово встановлених судами обставин, свідчать про недобросовісність відповідача та його намагання ухилитись від виконання судових рішень у даній справі.

Згідно з частиною 3 статті 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Відповідно до частини 4 зазначеної статті у разі відмови у задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною 2, пунктами 1, 3 частини 3 статті 320 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; приймає постанову - якщо переглядалася постанова суду; постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви відповідача про перегляд судового рішення в даній справі за нововиявленими обставинами з підстав її необґрунтованості.

Щодо доводів апеляційної скарги судова колегія зазначає, що вони фактично аналогічні доводам заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, були досліджені судом першої інстанції та вмотивовано відхилено, з чим погодилась судова колегія.

Разом з цим, твердження скаржника про відсутність цитування висновків, наданих в попередніх судових рішеннях та посилань на сторінки, на яких містяться такі висновки колегія суддів сприймає критично, оскільки вказане не може бути достатньою підставою скасування законного та обґрунтованого рішення суду.

Колегія суддів наголошує, що обставини, на які посилається заявник як на нововиявлені не містять відповідних ознак, а відтак не можуть бути підставою для перегляду ухваленого у справі судового рішення в порядку глави 3 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд першої інстанції, розподіляючи заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн, понесені у зв`язку із розглядом даної заяви, дійшов висновку, що обґрунтованим і доведеним є розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу при розгляді заяви відповідача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в сумі 5 000,00 грн.

При цьому, наведені обставини щодо розподілу судових витрат сторонами на стадії апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали не оспорюються.

Висновки апеляційного інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви відповідача про перегляд судового рішення в даній справі за нововиявленими обставинами.

Апеляційний господарський суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшов висновку, що судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне та вмотивоване рішення на підставі належних та допустимих доказів, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

Отже, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/746/23.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, наведені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/746/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/746/23 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі №910/746/23 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали справи № 910/746/23 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 23.04.2024

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді О.В. Тищенко

М.Л. Яковлєв