Постанова

від 19.04.2024 по справі 517/972/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3955/24

Справа № 517/972/23

Головуючий у першій інстанції Тростенюк В.А.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

розглянувши в порядку письмовогопровадження в залі суду в м. Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Фрунзівського районного суду Одеської області від 13 грудня 2023 року про повернення позовної заяви позивачу по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Захарівська районна державна нотаріальна контора Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Фрунзівського районного суду Одеської області з позовною заявою до Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, третя особа: Захарівська районна державна нотаріальна контора Одеської області про визнання права власності на спадкове майно. В заяві просила суд визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_2 право власності на земельну частку (пай) розміром 8,7 умовних кадастрових гектарів згідно належного спадкодавцю сертифікату КСП «Дружба» № 0554863 від 16.02.2000 року.

Ухвалою Фрунзівського районного суду Одеської області від 09 листопада 2023 року позовну заяву було залишено без руху, оскільки вищевказана позовна заява не відповідала вимогам ст.ст. 175, 176 ЦПК України, а саме всупереч вимогам п. 2, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК Українипозивачем в позовній заяві не вказаноофіційні електронні адреси відповідача та третьої особи, також відсутнєпідтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачем у позовній заяві вказана ціна позову у сумі 48 286 грн., яка визначена згідно вартості вказаної у договорі оренди земельної ділянки від 12 квітня 2000 року. Судом зазначено, що позивачці необхідно вказати ціну позову, яка повинна відповідати дійсній ринковій ціні спірної земельної ділянки, станом на день подання позову до суду та відповідно надати докази вартості спірної земельної ділянки. Крім того, позивачем додані до позовної заяви копії документів, серед яких є також належним чином і не завірені.

Позивачу надано строк для усунення недоліків тривалістю два дні з моменту отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Фрунзівського районного суду Одеської області від 13 грудня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, третя особа: Захарівська районна державна нотаріальна контора Одеської області про визнання права власності на спадкове майно -визнано неподаною та повернуто позивачу.

Роз`яснено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Мотивуючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, щопозивач згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, 23 листопада 2023 року отримала копію ухвали про залишення позовної заяви без руху, однак протягом двох днів недоліки позовної заяви не усунула.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляціну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Фрунзівського районного суду Одеської області від 13 грудня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що копію ухвали Фрунзівського районного суду Одеської області від 09 листопада 2023 року про залишення позовної заяви без руху отримала поштою 23.11.2023 року та на виконання вимог ухвали суду 27.11.2023 року направила до суду уточнену заяву з додатками. Вважає ухвалу Фрунзівського районного суду Одеської області від 13 грудня 2023 року про повернення її позовної заяви незаконною, яка в порушення вимог ст. 55 Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод перешкоджає доступу до суду. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що вартість належної їй земельної частки (паю) згідно успадкованого сертифікату зазначила в орієнтовній сумі, відомій їй з договору оренди такої земельної частки та вважає, що відповідно до ч.2 ст. 176 ЦПК України ціна позову може бути визначена судом при вирішенні справи. Зазначила, що іншого позову до відповідача з тим самим предметом та з цих самих підстав не подавалося, до позовної заяви додала копії письмових доказів з належним підтвердженням їх відповідності оригіналам, що знаходяться в неї. На підставі вказаного вважає, що враховуючи надскладний час в якому знаходиться наша країна, її вік та стан здоров`я, у суду першої інстанції не було достатніх підстав для висновку про зловживання позивачем процесуальними правами. Повернення позовної заяви на думку апелянта є проявом надмірного формалізму.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Вказані особливості встановлюються у ст. 369 ЦПК України, а саме відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини 1 статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали судупершої інстанції щодо повернення заяви позивачеві.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний розгляд вказаної справи здійсненов порядкуспрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам.

Постановляючи ухвалу від 13 грудня 2023 року про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що у встановлений судом строк, недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 09 листопада 2023 року усунуті не були, оскільки згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, 23 листопада 2023 року позивач отримала копію ухвали про залишення позовної заяви без руху, однак протягом двох днів недоліки позовної заяви не усунула.

Проте, до такого висновку суд дійшов передчасно з порушенням норм процесуального права.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що 04 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Фрунзівського районного суду Одеської області з позовною заявою до Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, третя особа: Захарівська районна державна нотаріальна контора Одеської області про визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою Фрунзівського районного суду Одеської області від 09 листопада 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, третя особа: Захарівська районна державна нотаріальна контора Одеської області про визнання права власності на спадкове майно - залишено без руху. Зазначено, що позивач може усунути недоліки позовної заяви, які викладені в ухвалі на протязі двох днів з моменту отримання цієї ухвали.

Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції зазначив, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 176 ЦПК України, а саме всупереч вимогам п. 2, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України,позивачем в позовній заяві не вказаноофіційні електронні адреси відповідача та третьої особи, також відсутнєпідтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачем у позовній заяві вказана ціна позову у сумі 48 286 грн., яка визначена згідно вартості вказаної у договорі оренди земельної ділянки від 12 квітня 2000 року. Судом зазначено, що позивачці необхідно вказати ціну позову, яка повинна відповідати дійсній ринковій ціні спірної земельної ділянки, станом на день подання позову до суду та відповідно надати докази вартості спірної земельної ділянки. Крім того, позивачем додані до позовної заяви копії документів, серед яких є також належним чином і не завірені.

Відповідно до супровідного листа Фрунзівського районного суду Одеської області від 09 листопада 2023 року за вхідним номером 517/972/23/2769/2023 копія ухвали Фрунзівського районного суду Одеської області від 09 листопада 2023 року про залишення позовної заяви без руху, була надіслана позивачу на адресу зазначеній у позовній заяві ( АДРЕСА_1 ).

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, 23 листопада 2023 року ОСОБА_1 отримала копію ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Фрунзівського районного суду Одеської області від 13 грудня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, третя особа: Захарівська районна державна нотаріальна контора Одеської області про визнання права власності на спадкове майно -визнано неподаною та повернуто позивачу.

Роз`яснено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

У вказаній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, 23 листопада 2023 року отримала копію ухвали про залишення позовної заяви без руху, однак протягом двох днів недоліки позовної заяви не усунула, що стало підставою для повернення позивачу позовної заяви.

З матеріалів справи вбачається, що 30.11.2023 року ОСОБА_1 на усунення недоліків засобами поштового зв`язку подала уточнену позовну заяву (виправлену) а.с.18.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що порядок звернення до суду за судовим захистом урегульованоЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Позовна заява за формою і змістом повинна відповідати вимогам ст.175,177 ЦПК України.

Відповідно дост. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2статті 185 ЦПК Українив ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Із системного аналізу норм ЦПК Українивбачається, що в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху судом мають бути зазначені конкретні недоліки позовної заяви, та визначений спосіб їх усунення.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ст.ст. 13 та 175 ЦПК України позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Невідповідність зазначених у позовній заяві обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог, неточність формулювань позовних вимог, їх неузгодження із способами захисту порушеного права, недоведеність підстав позову за кожною вимогою не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною та її повернення.

Так, згідно ч. 3ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Постановляючи ухвалу від 09 листопада 2023 року та залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції зазначив, що всупереч вимогам п. 2, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України,позивачем в позовній заяві не вказаноофіційні електронні адреси відповідача та третьої особи, також відсутнєпідтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачем у позовній заяві вказана ціна позову у сумі 48 286 грн., яка визначена згідно вартості вказаної у договорі оренди земельної ділянки від 12 квітня 2000 року. Судом зазначено, що позивачці необхідно вказати ціну позову, яка повинна відповідати дійсній ринковій ціні спірної земельної ділянки, станом на день подання позову до суду та відповідно надати докази вартості спірної земельної ділянки. Крім того, позивачем додані до позовної заяви копії документів, серед яких є також належним чином і не завірені.

Позивачу надано строк для усунення недоліків тривалістю два дні з моменту отримання копії цієї ухвали.

Слід зазначити, що позивач отримала ухвалу суду 23.11.2024 року, який припав на четвер (час доби не зазначено) і закінчення відведеного позивачу для усунення недоліків 2-денного строку припало на вихідний день суботу 25 листопада 2024 року. Перший робочий день був понеділок 27.11.2023 року.

Оскільки позивач є інвалідом 1-ї групи і особою похилого віку ІНФОРМАЦІЯ_1 (95 років), то надання судом 2-денного строку для усунення недоліків навіть незважаючи на той обсяг, який зазначив суд з урахуванням фізіологічних даних (похилий вік) та статусу інваліду 1-ї групи, не можна для позивача вважати обгрунтованим та розумно достатнім.

З аналізу вказаної норми ст 185 ЦПК України вбачається, що діючим законодавстом встановлений строк на усунення недоліків позовної заяви, який не повинен перевищувати десяти днів з дня вручення позивачеві копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Направлення ОСОБА_1 поштовим зв`язком на адресу Фрунзівського районного суду Одеської області уточненої позовної заяви з усуненням недоліків протягом 7 днів з дати отримання відповідної ухвали суду, відбулось в межах передбаченого ст. 185 ЦПК України строку.

При цьому суд при вирішенні питання щодо дотримання встановленого строку на усунення недоліків поданих заяв, скарг має враховувати розумний строк між останнім днем виконання ухвали суду про усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги, часом поштового пересилання та часом реєстрації канцелярією суду заяви заявника/скаржника стосовно усунення недоліків поданого до суду процесуального документа.

На зазначені обставини суд першої інстанції помилково не звернув уваги та не врахував при поверненні позовної заяви позивачеві.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, тобто до спливу десятиденного строку, про наявність підстав визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_1 , що є порушенням її права в доступі до правосуддя, а також порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, зокрема, цивільного характеру. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати указані права без будь-яких перепон чи ускладнень.

Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя, що кореспондується із положеннямистатті 4 ЦПК України, з огляду на які кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

ЄСПЛ зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року в справі Шишков проти Росії).

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року в справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).

Таким чином, не можна визнати обґрунтованою ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви з зазначених судом підстав.

Ураховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені обставини та в порушення вищезазначених вимог закону необґрунтовано та передчасно повернув позовну заяву позивачу.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, апеляційний суд на підставі ст. 379 ЦПК України скасовує ухвалу суду першої інстанції і направляє справу для продовження розгляду до Фрунзівського районного суду Одеської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, ч.1 п.6 ст. 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Фрунзівського районного суду Одеської області від 13 грудня 2023 року скасувати, справу направити до Фрунзівського районного суду Одеської області для продовження розгляду справи.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено: 19.04.2024 року.

Головуючий: О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова