Постанова

від 18.04.2024 по справі 924/822/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року Справа №924/822/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Петухов М.Г.

суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Стафійчук К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.02.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.02.2024 та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.02.2024 (суддя Грамчук І.В., повний текст рішення складено 15.02.2024, додаткового рішення - 19.02.2024)

за позовом 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл"

2) ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проскурівська 45"

про визнання недійсним рішення, оформленого протоколом Установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 10.05.2018 року в частині включення ТОВ "Офіс Сейл" та ОСОБА_1 , як власників нежитлових приміщень до складу учасників ОСББ "Проскурівська 45"

за участю представників:

позивача-1 - ОСОБА_2

позивача-2 - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.02.2024 у задоволенні позову відмовлено.

В обґрунтування свого рішення, суд першої інстанції вказав, що рішення, прийняті 10.05.2018 на установчих зборах ОСББ "Проскурівська 45", безпосередньо стосуються питань створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичної особи, натомість питання включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" та гр. ОСОБА_1 , як власників нежитлового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до складу учасників ОСББ "Проскурівська 45" до порядку денного зборів не включалось і відповідно не розглядалось.

Разом з тим, суд врахував, що особа, яка є власником квартири та/або нежитлового приміщення в багатоквартирному будинку набуває статусу співвласника багатоквартирного будинку в силу прямої вказівки закону, а саме приписів ч.2 ст.382 ЦК України, абз.5 ст.1 Закону України "Про ОСББ" та п.5 ч.1 ст.1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", і відповідно до ст. 15 Закону України "Про ОСББ" зобов`язана своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

При цьому, приймаючи до уваги, що приміщення, які належать ТОВ "Офіс Сейл" та ОСОБА_1 в конструктивній частині не відокремлені від підземної частини та основи (фундаментів) та являються частиною всього будинку стилобатного типу по АДРЕСА_2 , тобто не є самостійним об`єктом нерухомого майна, що підтверджується висновком експерта №34/23 від 29.09.2023, господарський суд вважає, що прийняті на установчих зборах співвласників багатоквартирного будинку рішення, оформлені протоколом №1 від 10.05.2018, з наведених заявниками правових підстав не порушують прав та/або інтересів позивачів, оскільки позивачі наділені статусом співвласника багатоквартирного будинку відповідно до закону.

Враховуючи відповідні положення законодавства та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у позові.

Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.02.2024 заяву представника відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Офіс Сейл" та ОСОБА_1 на користь ОСББ "Проскурівська 45" по 5000,00 грн з кожного витрат на оплату правничої допомоги.

Суд першої інстанції, надавши оцінку наданим відповідачем доказам та враховуючи фактичний об`єм наданих адвокатом послуг, співмірність суми витрат зі складністю справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, беручи до уваги заперечення представників позивачів щодо задоволення заяви відповідача про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу, дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано визначено судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Щодо заявленої до стягнення іншої частини витрат в розмірі 10000,00 грн, суд із урахуванням критеріїв, які визначені у ст.129 ГПК України, вказав, що вони не є документально підтвердженими та обґрунтованими. Відтак, дійшов висновку про відсутність підстав для покладення заявлених відповідачем до стягнення витрат в розмірі 10000,00 грн на позивачів у даній справі.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач-1 ТОВ "Офіс Сейл" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду від 05.02.2024 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити. Також просить скасувати додаткове рішення в частині задоволених вимог ОСББ "Проскурівська 45" та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повністю.

Апелянт, зокрема, вказує, що приміщення ТОВ "Офіс Сейл" та ОСОБА_1 не має нічого спільного з співвласниками багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 , а тому позивачів безпідставно включено до складу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, чим порушено їхні права та даним протоколом покладено на них обов`язки, в тому числі і щодо утримання спільного майна будинку, сплату внесків.

Крім того, скаржник зауважує, що право власності на майно за позивачами було зареєстроване 15.08.2018 року, однак станом на травень 2018 року позивачі значаться в переліку співвласників, хоча на той момент такими не являлись. При цьому, ні ТОВ "Офіс Сеи?л", ні ОСОБА_1 про збори повідомлені не були, участі в зборах не приймали, як не приймали участі і в поіменному голосуванні, а тому права позивачів були порушені, оскільки останні були позбавлені права участі на зборах та управлінні об`єднанням, а також не мали можливості заявити про те, що жодного відношення до багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 їхнє приміщення не має.

Також із врахуванням ч.9 ст.6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" апелянт зазначає про відсутність кворуму на зборах, а тому всі рішення на установчих зборах не можуть вважатись прийнятими, однак позивачами оскаржуються лише ті рішення, які мають безпосередній вплив на їхні права та обов`язки.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано та безпідставно надав перевагу доказу відповідача над доказом позивача, а саме взяв до уваги висновок експерта, наданий саме відповідачем, без будь-якого обґрунтування, а відтак в діях суду вбачається упередженість відносно позивачів.

Отже, із врахуванням встановленої обставини місця розташування приміщення позивачів в окремо стоячій будівлі від багатоквартирного будинку, невідповідність протоколу установчих зборів вимогам закону, прийняття позивачів в учасники відповідача задовго до набуття права власності на приміщення, апелянт вважає, що суд незаконно відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ "Офіс Сейл" та ОСОБА_1 .

Щодо додаткового рішення позивач-1 просить відмовити у задоволенні заяви відповідача в частині стягнення витрат на правничу допомогу, надану адвокатом Горбанем О.В., оскільки вважає, що відповідачем не подано доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надану адвокатом Горбанем О.В. ОСББ "Проскурівська 45" (договору, ордеру, рахунку тощо), а також неспівмірно занижено розмір таких витрат у акті здачі-приймання правничої допомоги (послуг) №30/11/23-4 від 12.12.2023 року.

Апелянт також вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви ОСББ "Проскурівська 45" в частині стягнення витрат на правничу допомогу, надану і адвокатом Роховим О.В., оскільки у матеріалах справи відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи за участі адвоката Рохова О.В; відсутній у заяві переліку витрат, про відшкодування яких йдеться та методики їх розрахунку (погодинна оплата чи фіксована вартість послуги та де це закріплено); не заявлено до закінчення судових дебатів про відшкодування судових витрат та неподання відповідачем заяви про намір подати докази на підтвердження судових витрат на правничу допомогу надану адвокатом Роховим О.В. після ухвалення судового рішення, а також відповідачем не подано (щодо питання залучення адвоката Рохова О.В. до процесу) в межах даної справи заяви по суті спору.

Крім того, не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, позивач-2 ОСОБА_1 також звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване додаткове рішення в частині задоволених вимог ОСББ "Проскурівська 45" скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Скаржник зауважує, що відповідачем не доведено та не підтверджено належними і допустимими доказами понесення ним судових витрат на правничу допомогу адвокатами Горбанем О.В. та Роховим О.В., а тому у відшкодуванні вказаних витрат слід відмовити.

У відповідності до ст.263 ГПК України відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача-1, у якому вважає, що доводи та обґрунтування апеляційної скарги є безпідставними і такими, що спростовуються встановленими судом обставинами справи, ці доводи не базуються на об`єктивному аналізі усіх доказів у справі, а зводяться лише до особистих образ на суддю, який, на думку апелянта, "надав перевагу одному висновку експерта над іншим".

Також відповідач вказує, що суд першої інстанції, аналізуючи усі наявні у справі докази, об`єктивно оцінюючи їх у сукупності та у відповідності до чинних правових норм з посиланням на правові висновки Верховного Суду у аналогічних справах, дійшов правомірних висновків про відсутність порушеного права позивачів та про відсутність самого предмета спору, оскільки зазначені у позовній заяві рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку про включення ТОВ "Офіс Сейл" та ОСОБА_1 , як власників нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_2 до складу учасників ОСББ "Проскурівська 45" - до порядку денного зборів не включалось і зборами взагалі не розглядалось.

ОСББ "Проскурівська 45" просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.02.2024 року, а також додаткове судове рішення від 19.02.2024 у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Офіс Сейл" - без задоволення.

Відповідно до ч. 1, 4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційні скарги в межах вимог та доводів наведених в них, відзив на апеляційну скаргу позивача-1, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 15.08.2018 зареєстровано спільну часткову власність на нежитлове приміщення, загальною площею 538,1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" (розмір частки 79/100) та ОСОБА_1 (розмір частки 21/100), що підтверджується відповідними витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1, а.с.13-14).

10.05.2018 року відбулись установчі збори співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , оформлені протоколом №1 (т.1, а.с.21-22), на яких прийнято відповідні рішення згідно порядку денного, зокрема, щодо створення ОСББ "Проскурівська 45" та затвердження його статуту.

Відповідно до протоколу №1, загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку складає 185 осіб. У зборах взяли участь співвласники в кількості 58 осіб, яким належать квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 7907,8 кв.м., що становить 35,29 % від загальної площі квартир та нежитлових приміщень будинку. Загальна площа квартир та нежитлових приміщень будинку складає 22409 кв.м. У письмовому опитуванні взяли участь співвласники в кількості 33 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 3956,29 кв.м.

При цьому, невід`ємним додатком до протоколу №1 від 10.05.2018 є результати поіменного голосування з питань порядку денного на установчих зборах (т.1, а.с.23-30).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 18.06.2018 проведена державна реєстрація Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проскурівська 45".

Відповідно до п.1 розділу І статуту ОСББ "Проскурівська 45" (т.1, а.с.31-34), Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проскурівська 45" створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Органами управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання (п. 2 розділу ІІІ статуту).

За умовами п.11 розділу ІІІ статуту, рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

ОСББ "Проскурівська 45" зверталось до ТОВ "Офіс Сейл" та ОСОБА_1 як співвласників багатоквартирного будинку з вимогами про сплату заборгованості зі сплати внесків на обслуговування будинку та прибудинкової території (т.1, а.с.35, 37, 38).

Натомість, позивачі категорично відмовляються сплачувати будь-які кошти, оскільки вважають, що приміщення, належне їм на праві спільної часткової власності не має спільних коридорів, сходинкових маршів, ліфтів, допоміжних приміщень та комунікацій і знаходиться в будівлі, окремо стоячій від багатоквартирного будинку, розташованого по АДРЕСА_2 .

Відтак, вважаючи, що ТОВ "Офіс Сейл" та ОСОБА_1 безпідставно включено до складу ОСББ "Проскурівська 45", чим порушено їхні права та покладено на них обов`язки згідно протоколу №1 від 10.05.2018 , в тому числі і щодо утримання спільного майна будинку, сплату внесків, позивачі звернулись з даним позовом до суду.

Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду справи по суті заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до ч.2 ст.382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з ч.1 ст.385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон України "Про ОСББ" в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення).

Відповідно до абз.5 ст.1 Закону України "Про ОСББ" та п.5 ч. 1 ст.1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (абз.3 ст.1 Закону України "Про ОСББ").

Частиною 1, 4 ст.4 Закону України "Про ОСББ" передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Порядок створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та скликання і проведення установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку визначені у ст.6 Закону України "Про ОСББ", відповідно до якої об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).

Для створення об`єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.

Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

За змістом ч.1 ст.14 Закону України "Про ОСББ" співвласник має право: брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.

Аналіз зазначених норм закону свідчить про те, що здійснення права на створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, на участь в управлінні об`єднанням належить власникам квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному житловому будинку, тобто співвласникам багатоквартирного будинку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 10.05.2018 року відбулись установчі збори співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , оформлені протоколом №1 (т.1, а.с.21-22), згідно якого прийнято наступні рішення:

1) створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 та затверджено назву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - "Проскурівська 45";

2) затверджено статут ОСББ "Проскурівська 45" із запропонованими змінами;

3) обрано правління у кількості 9 осіб із визначеним персональним складом;

4) обрано ревізійну комісію у кількості 3 особи із визначеним персональним складом;

5) ухвалено, що внески на витрати, пов`язані зі створенням ОСББ будуть після створення ОСББ. Їх компенсація буде здійснена за рахунок квартплати по факту витрат. Розрахунки здійснено згідно з чеками;

6) уповноважено ОСОБА_5 підписати затверджений зборами статут ОСББ "Проскурівська 45", а також підготувати та підписати протокол цих зборів та інші документи, необхідні для державної реєстрації ОСББ "Проскурівська 45", та подати ці документи для державної реєстрації Об`єднання;

7) визначено термін переходу на ОСББ до 1 липня 2018 року. На перехідний період для забезпечення взаємодії ЖБК та ОСББ призначено уповноважену особу з правління ОСББ ОСОБА_6 .

Із аналізу змісту вказаного протоколу, вбачається, що рішення прийняті на установчих зборах ОСББ "Проскурівська 45" стосуються виключно питань створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичної особи.

Водночас, судами встановлено, що на спірних зборах будь-яких рішень стосовно визначення переліку співвласників ОСББ "Проскурівська 45", в тому числі включення ТОВ "Офіс Сейл" та ОСОБА_1 як власників нежитлового приміщення до складу учасників ОСББ, не приймалось.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що особа, яка є власником квартири та/або нежитлового приміщення в багатоквартирному будинку набуває статусу співвласника багатоквартирного будинку в силу прямої вказівки закону, а саме приписів ч.2 ст.382 ЦК України, абз.5 ст.1 Закону України "Про ОСББ" та п.5 ч.1 ст.1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", і відповідно до ст.15 Закону України "Про ОСББ" зобов`язана своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про ОСББ" в одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання.

Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1, а.с.13-14), 15.08.2018 зареєстровано спільну часткову власність на нежитлове приміщення, загальною площею 538,1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" (розмір частки 79/100) та ОСОБА_1 (розмір частки 21/100).

Позивачі, звертаючись з даним позовом до суду, вказують, що нежитлові приміщення, належні їм на праві спільної часткової власності знаходяться в будівлі, що є відокремленою від багатоквартирного будинку, розташованого по АДРЕСА_2 та не має спільних коридорів, сходинкових маршів, ліфтів, допоміжних приміщень та комунікацій, а тому вони не є співвласниками багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 .

Оцінюючи вказані доводи позивачів та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами надано висновки експертів за результатами проведення будівельно-технічних експертиз, виконаних на їх замовлення, щодо розташування нежитлового приміщення, належного позивачам на праві спільної часткової власності, та чи є вони частиною багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 .

Згідно експертного дослідження №1085/023 від 04.10.2023, наданого позивачем (т.1, а.с.129-134), експерт ОСОБА_7 дійшов наступних висновків:

- нежитлові приміщення по АДРЕСА_2 , які відповідно до договору про поділ в натурі нерухомого майна виділені ОСОБА_8 і ОСОБА_9 (приміщення загальною площею 298,2 кв.м) та ОСОБА_1 і ТОВ "Офіс Сейл" (приміщення загальною площею 538,1 кв.м) знаходяться в окремо стоячій нежитловій будівлі (з одним прибудованим та одним вбудованим приміщенням гаражів, які не входять до складу зазначених об`єктів);

- станом на 20.09.2023 (на момент проведення натурного огляду), виходячи з даних правовстановлюючих документів та матеріалів технічної інвентаризації, а також даних проведеного обстеження, для експлуатації досліджуваного нежитлового приміщення загальною площею 538,1 кв.м, що розташоване по АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_1 і ТОВ "Офіс Сейл", приміщення інших власників, в т.ч. приміщення загального користування сусіднього багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , не використовуються (можуть не використовуватись).

У відповідності до висновку експертизи №34/23 від 29.09.2023 (т.1, а.с.112-117), отриманого судом від відповідача, експерт ОСОБА_10 дійшов таких висновків:

- приміщення, що розташовані на третьому, четвертому та п`ятому поверхах, які належать ТОВ "Офіс Сейл" та ОСОБА_1 згідно технічного паспорту БТІ від 15.08.2016 інв. номер 1508/323, в конструктивній частині не відокремлені від підземної частини та основи (фундаментів) та являються частиною всього будинку стилобатного типу по АДРЕСА_2 ;

- приміщення надземної частини житлового будинку стилобатного типу по АДРЕСА_2 що розташовані на третьому, четвертому та п`ятому поверхах, які належать ТОВ "Офіс Сейл" та ОСОБА_1 згідно технічного паспорту БТІ від 15.08.2016 інв. номер 1508/323 конструктивно розташовані в межах проектного рішення та фактичного користування підвальними приміщеннями, в яких прокладені інженерні мережі (водопостачання, водовідведення, інш.,) від вище розташованих приміщень нежитлових приміщень будинку літ. "А-5 ".

Апеляційний суд, надаючи оцінку вказаним висновкам експертів за результатами проведення будівельно-технічних експертиз, вважає, що належним та допустимим доказом у розумінні ст.76, 77 ГПК України у межах даної справи в підтвердження обставини знаходження зареєстрованого за позивачами нежитлового приміщення, що є відокремленою прибудовою до багатоквартирного будинку є саме висновок експерта ОСОБА_10 №34/23 від 29.09.2023, оскільки як вбачається з його змісту для дослідження було використано технічну документацію, а саме копію технічного паспорта на приміщення підвалу в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , виготовленого Хмельницьким БТІ (т.1, а.с.118-123) та копію технічного паспорта на нежитлові приміщення позивачів (т.1, а.с.118-123), а також було проведено візуальне обстеження вказаних об`єктів на місці.

Натомість, колегією суддів встановлено, що для висновку експерта ОСОБА_7 №1085/023 від 04.10.2023 технічна документація на приміщення підвалу багатоквартирного будинку не надавалась та відповідно експертом не досліджувалась.

Крім того, зі змісту зазначеного висновку також вбачається, що експерт вказав про наявність на першому поверсі будівлі, окрім досліджуваних об`єктів, розташованого вбудованого приміщення гаража (фото 4) та прибудованого приміщення гаража (фото 5). Однак, дані приміщення при проведенні натурного огляду ним не обстежувались, оскільки замовником не було забезпечено необхідного доступу до них (т.1, а.с.133 на звороті).

Вказані обставини свідчать про не повне та не об`єктивне експертне дослідження, проведене експертом ОСОБА_7 , що спростовує доводи апеляційної скарги про упередженість суду першої інстанції відносно позивачів та необґрунтоване надання переваги висновку експерта, наданого відповідачем.

Відтак, враховуючи висновок експерта ОСОБА_10 №34/23 від 29.09.2023, технічний паспорт на приміщення підвалу в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , а також приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів, що приміщення позивачів були запроектовані як самостійний об`єкт нерухомого майна, колегія суддів дійшла висновку, що нежитлові приміщення, які належать ТОВ "Офіс Сейл" та ОСОБА_1 , є частиною багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 .

Згідно п.2 розділу І Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затв. наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24.05.2001 року №127, прибудова до будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну та внутрішнє сполучення з основними частинами будинку; цокольний поверх - поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі на висоту, не більшу половини висоти приміщень.

Таким чином, враховуючи, що ТОВ "Офіс Сейл" та ОСОБА_1 є власниками нежитлового приміщення в багатоквартирному будинку, вони набули статусу співвласника багатоквартирного будинку в силу приписів ч.2 ст.382 ЦК України, абз.5 ст.1 Закону України "Про ОСББ" та п.5 ч.1 ст.1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Звертаючись із позовом до суду, позивачі також вказують, що вони не були повідомлені про проведення установчих зборів та не приймали у них участі, як і не приймали участі в поіменному голосуванні, а тому права позивачів були порушені, оскільки останні були позбавлені права участі на зборах та управлінні об`єднанням та не мали можливості заявити про те, що жодного відношення до багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 їхнє приміщення не має.

Досліджуючи обставини дотримання відповідачем порядку скликання установчих зборів, що відбулися 10.05.2018 року, судами встановлено, що матеріали справи не містять належних доказів повідомлення позивачів про скликання установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 в порядку, визначеному ч.4 ст.6 Закону України "Про ОСББ".

Водночас, колегія суддів зауважує, що неповідомлення співвласника про скликання установчих зборів не є безумовною підставою для визнання недійсними рішень таких зборів.

Для визнання недійсними рішень зборів співвласників, що оскаржуються з підстав порушення порядку скликання та проведення зборів, зокрема, з підстав неповідомлення про скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та/або інтересів позивача як співвласника оспорюваним рішенням зборів. Тобто суду необхідно з`ясувати, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням зборів (подібні правові висновки Верховного Суду містяться у постановах від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 17.11.2022 у справі № 904/7841/21, від 24.11.2022 у справі № 914/343/22).

За змістом положень ст.55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Згідно із ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1, 2 ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Враховуючи, що на установчих зборах будь-яких рішень стосовно визначення переліку співвласників ОСББ "Проскурівська 45", в тому числі включення ТОВ "Офіс Сейл" та ОСОБА_1 як власників нежитлового приміщення до складу учасників ОСББ, не приймалось, в той же час прийняті рішення стосувались виключно питань створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичної особи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прийняті рішення на спірних зборах з наведених заявниками правових підстав жодним чином не порушують прав та/або інтересів позивачів, що є підставою для відмови у позові.

Крім того, доводи апеляційної скарги, що станом на травень 2018 року позивачі значаться в переліку співвласників, хоча такими на той момент не являлись, оскільки право власності на нежитлові приміщення за позивачами зареєстровано лише 15.08.2018, не заслуговують на увагу, оскільки судом встановлено, що 15.08.2018 відбулась реєстрація права власності на нежитлові приміщення позивачів на підставі договору про поділ нерухомого майна від 14.08.2018, що підтверджується відповідними витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме (т.1, а.с.13-14), тобто фактично між позивачами лише було визначено розміри часток у праві власності.

Вказане дає підстави для висновку, що право власності позивачів на такі об`єкти виникло раніше, тобто ще до дати проведення спірних установчих зборів, що також не заперечила представник позивачів у судовому засіданні, яке відбулось 18.04.2024 року, та, зокрема, підтвердила факт набуття права власності позивачами на нежитлові приміщення на підставі договору купівлі-продажу від 21.03.2018 року.

У силу приписів ч.1 ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст.73, 76-79, 86 ГПК України.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.

Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги позивача-1 покладається на скаржника згідно ст.129 ГПК України.

Щодо доводів та вимог апеляційних скарг позивачів на додаткове рішення у даній справі, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст.59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тоді як конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено.

Згідно з ч.1, 2 ст.16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.1, 2 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

За змістом ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, відшкодування судових витрат на правову допомогу здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (аналогічні висновки наведені Верховним Судом в ухвалі від 01.02.2023 у справі №921/262/19 та додатковій постанові від 16.06.2021 у справі №918/132/20).

При цьому, перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

У додатковій постанові від 17.12.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20) Верховний Суд зазначив, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема, не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21).

Колегією суддів встановлено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач у відзиві на позовну заяву заявляв про те, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом даної справи в сумі 20000,00 грн (т.1, а.с.78-80).

Згідно з ч.7 ст.116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Заява про прийняття додаткового рішення разом із доказами понесених судових витрат була подана відповідачем до господарського суду 07.02.2024 (т.2, а.с.1-13), тобто в межах строків визначених у ч.8 ст.129 ГПК України з урахуванням ст.116 ГПК України.

Відтак, заявник дотримався всіх встановлених процесуальних вимог, з огляду на що відповідні доводи апеляційних скарг не заслуговують на увагу.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року в справі №826/1216/16 вказано, що "склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат".

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Крім того, ч.4 ст.126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5, 6 ст.126 ГПК України).

У розумінні положень ч.5, 6 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Крім того, колегія суддів зауважує, що принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення. Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

При визначенні суми відшкодування суд також має виходити також з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що представництво інтересів відповідача в суді першої інстанції здійснював адвокат Горбань О.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №443 від 04.12.2009 т.1, а.с.81) на підставі довіреності від 03.09.2023 (т.1, а.с.82) та адвокат Рохов О.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №83 від 09.11.2002 т.1, а.с.107) на підставі ордеру від 08.10.2023 (т.1, а.с.106), виданого згідно договору про надання правничої допомоги від 23.08.2023 (т.1, а.с.108-109).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у суді першої інстанції, надано акт виконання робіт (наданих послуг) від 14.12.2023 за договором про надання правничої допомоги від 23.08.2023 (т.2, а.с.4) та платіжну інструкцію №1968 від 31.08.2023 про сплату 10000,00 грн за надання правничої допомоги Роховим О.В. (т.2, а.с.5); акт здачі-приймання правничої допомоги (послуг) №30/11/23-4 від 12.12.2023 (т.2, а.с.6) та платіжну інструкцію №1954 від 24.08.2023 про сплату 10000,00 грн за надання правничої допомоги ОСОБА_11 (т.2, а.с.7).

Відтак, відповідач заявив до стягнення з позивачів витрати, понесені ним на професійну правничу допомогу у даній справі, в загальній сумі 20000,00 грн.

Доводи апеляційних скарг щодо представництва відповідача двома адвокатами, а також в порядку самопредставництва - головою правління відповідача, що не може свідчити про розумність, необхідність та реальність витрат ОСББ на правову допомогу не заслуговують на увагу, оскільки норми чинного законодавства не обмежують кількісно представників сторін, які можуть здійснювати захист їх прав та інтересів, а тому сторона, реалізовуючи конституційне право на професійну правничу допомогу, на власний розсуд визначає суб`єктів надання такої допомоги та їх кількість, чим в даному випадку і скористався відповідач у межах даної справи.

Оцінюючи наявність правових підстав для відшкодування позивачу витрат на правову допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції на суму 10000,00 грн, надану адвокатом Роховим О.В., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

23.08.2023 року між ОСББ "Проскурівська 45" (замовник) та Роховим О.В. (адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги, згідно з п.1.1. якого замовник доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу та представляти інтереси замовника під час розгляду Господарським судом Хмельницької області господарської справи №924/822/23 за позовом ТОВ "Офіс Сейл" та ОСОБА_1 до ОСББ "Проскурівська 45" про визнання недійсними рішень, у якості представника відповідача.

Відповідно до п.1.1.3 договору, за цією угодою адвокат зобов`язується здійснити: збір письмових доказів та підготувати відзив на позовну заяву, а також представляти інтереси відповідача під час розгляду справи в Господарському суді Хмельницької області.

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що вартість робіт передбачених п.1.1.3 цього договору гонорар адвоката визначається сторонами у фіксованій сумі у розмірі 10000,00 грн та виплачується шляхом перерахування коштів на рахунок адвоката у відділенні АТ КБ "Приватбанк" м.Хмельницького.

Факт виконання адвокатом зобов`язань за цим договором підтверджується актом виконання робіт (надання послуг). Загальний розмір гонорару адвоката визначається як сума оплати кожної з наданих послуг, виконаних адвокатом за цим договором і зазначається у акті виконаних робіт (п.2.2. договору).

14.12.2023 між адвокатом Роховим О.В. та ОСББ "Проскурівська 45" підписано акт виконання робіт (надання послуг), у відповідності до якого адвокатом надано наступні послуги: вивчення матеріалів господарської справи №924/822/23 та формування правової позиції у справі, підготовка пояснень на позов, представництво інтересів ОСББ "Проскурівська 45" під час розгляду судом першої інстанції справи у якості представника.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 щодо оцінки інформації в акті приймання правничої допомоги зазначила, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Для вирішення питання про розподіл судових витрат суд повинен враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом (висновок, викладений у додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 року у справі №925/1545/20).

Дослідивши зміст заяви відповідача про відшкодування судових витрат у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції в частині представництва його інтересів адвокатом Роховом О.В., колегія суддів встановила, що заявлені витрати були безпосередньо пов`язані із розглядом справи, а перелік послуг, зазначений в акті приймання-передачі від 14.12.2023 року є обґрунтованим та підтвердженим доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема, надання письмових пояснень по суті справи (т.1, а.с.139-141), представництво інтересів замовника в судових засіданнях в суді першої інстанції (т.1, а.с.148-149, 161-162, 173-177, 200-208).

Враховуючи викладене, керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, критеріїв реальності адвокатських витрат, співмірності та розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги обставини справи та характер спірних правовідносин, з урахуванням вчинених процесуальних дій адвоката у даній справі, а також відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з позивачів на користь відповідача витрат на правову допомогу в сумі 10000,00 грн.

Крім того, як вірно встановлено господарським судом, заявлені до стягнення витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн, надану адвокатом Горбанем О.В. не є документально підтвердженими та обґрунтованими, а відтак апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для покладення заявлених відповідачем до стягнення витрат в сумі 10000,00 грн на позивачів у даній справі, з огляду на що заява відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Таким чином, апеляційний суд не вбачає, що заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції є неспівмірними чи непропорційними до предмета спору, а тому відповідні доводи апеляційних скарг не заслуговують на увагу.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.02.2024 слід залишити без змін, а апеляційні скарги позивачів - без задоволення.

Керуючись ст.269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.02.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.02.2024 та апеляційної скарги ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.02.2024 у справі №924/822/23 - відмовити.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.02.2024 та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.02.2024 у справі №924/822/23 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "25" квітня 2024 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Олексюк Г.Є.