Ухвала

від 03.06.2024 по справі 924/822/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 924/822/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл"

на рішення Господарського суду Хмельницької області

у складі судді Грамчука І. В.

від 05.02.2024 та

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Мельник О. В., Олексюк Г. Є., Петухов М. Г.

від 18.04.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл"; ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проскурівська 45"

про визнання недійсним рішення, оформленого протоколом установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 10.05.2018, в частині включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" та ОСОБА_1 , як власників нежитлових приміщень, до складу учасників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проскурівська 45",

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.02.2024 у справі № 924/822/23 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою від 18.04.2024 Північно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.02.2024 у справі № 924/822/23.

13 травня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 у справі № 924/822/23.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл", Судом встановлено, що її слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Верховний Суд зауважує, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (підпункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

В своїй касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" зазначає, що підставами касаційного оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.02.2024 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 у справі № 924/822/23 є:

- пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме застосування норми права (статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", статей 10, 14 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", статті 167 Господарського кодексу України) без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду;

- пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України у взаємодії з пунктом 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України (недослідження зібраних у справі доказів);

- пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України у взаємодії з пунктом 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України (встановлення обставин на підставі недопустимих доказів);

- частина 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права);

- підпункт "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (справа становить виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу);

та зауважує, що кожна з цих підстав більш детально описана у розділах І-ІІІ касаційної скарги.

При цьому, у розділі І скаржник викладає фактичні обставини справи та свою позицію щодо їх оцінки з посиланням на пункт 6 частини 1 статті 1, частину 7 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", статті 1, 4, частину 4 статті 6 та в цілому на статтю 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", частину 2 статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". У розділі ІІ Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" посилається на постанови Верховного Суду "відносно спірних правовідносин" від 12.02.2020 у справі № 910/7685/19, від 28.01.2020 у справі № 916/495/19, від 02.12.2020 у справі № 916/86/20, від 14.05.2020 у справі № 910/3722/18, від 16.12.2020 у справі № 910/14910/18 та цитує окремі їх абзаци. Водночас скаржник у цьому розділі чітко не зазначає щодо застосування якої саме норми права/норм права, викладені висновки у зазначених постановах Верховного Суду, які не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень. Тобто спочатку Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" навело норми права, які були застосовані судами - стаття 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", статті 10, 14 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", стаття 167 Господарського кодексу України, а потім навело постанови Верховного Суду. Проте якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, він повинен чітко та конкретно вказати норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, та яку не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень. Отже норми права повинні зазначатися у взаємозв`язку з конкретною постановою/постановами Верховного Суду, в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права.

Крім того, у разі подання касаційної скарги з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 цього Кодексу. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, повинно бути зазначено яке саме клопотання суд необґрунтовано відхилив про витребування, дослідження або огляд яких саме доказів або інше клопотання (заяву) щодо встановлення яких конкретно обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Заявник касаційної скарги повинен враховувати і те, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Проте в касаційній скарзі, окрім посилання на виключний випадок касаційного оскарження, передбачений пунктом 4 частини 2 статті 287 господарського процесуального кодексу України (із подальшим посиланням на пункти 1 та 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України), Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" не вказало які саме обставини, що мають істотне значення, встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими; які саме зібрані у справі докази не досліджені судом, тощо.

Водночас Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін, а отже вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними, однозначними та належно обґрунтованими.

Також, відповідно до пунктів 4 та 6 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються та вимоги особи, яка подає скаргу.

В свою чергу, з огляду на те, що суд, як державний орган, відповідно до вимог статті 19 Конституції України зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями статті 308 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;

3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;

4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;

5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;

6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;

7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.

Аналіз положень статті 308 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.

При постановленні судового рішення суд касаційної інстанції застосовує і повноваження, передбачені статтею 308 Господарського процесуального кодексу України, і вирішує питання про розподіл судових витрат виходячи саме з прохальної частини касаційної скарги, у зв`язку з чим застосування повноважень суду безпосередньо залежить від того, які з них просить заявник касаційної скарги застосувати за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення в касаційному порядку.

Втім подана касаційна скарга зазначеним вимогам не відповідає.

На першій сторінці касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" зазначено судові рішення, що оскаржуються в касаційному порядку - рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.02.2024 та постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 у справі № 924/822/23. В прохальній частині касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 у справі № 924/822/23 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" та ОСОБА_1 задовольнити; стягнути з відповідача усі види судових витрат.

Втім, у розділі ІІІ касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" викладає свою позицію щодо незгоди з додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.02.2024 у справі № 924/822/23, яким присуджено до стягнення на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проскурівська 45" з кожного із позивачів по 5 000,00 грн. Водночас скаржник не зазначає які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатом касаційного перегляду цього судового рішення та чи є це судове рішення взагалі предметом касаційного перегляду.

Суд також звертає увагу скаржника, що випадок, передбачений підпунктом "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (справа становить виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу) має вказуватися та належно обґрунтовуватися у разі касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, до яких справа № 924/822/23 не відноситься.

Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу

З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків, шляхом:

- належного обґрунтування виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вищенаведених вказівок Верховного Суду;

- належного обґрунтування виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (вказати які саме обставини, що мають істотне значення, встановлені на підставі недопустимих доказів та чому останні є недопустимими; які саме зібрані у справі докази не досліджені судом);

- уточнення вимог касаційної скарги стосовно додаткового рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.02.2024 у справі № 924/822/23.

Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 у справі № 924/822/23 залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Офіс Сейл", що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко