Постанова

від 10.04.2024 по справі 904/2479/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2024 року м.Дніпро Справа № 904/2479/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. (доповідач),

судді Дармін М.О., Кощеєв І.М.

секретар судового засідання Солодова І.М.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Григораш К.М. (поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів) адвокат;

від відповідача за первісним позовом: Лихолат І.С. (в залі суду) адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2023 (повний текст рішення складено 30.11.2023, суддя Бондарєв Е.М.) у справі №904/2479/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авамет", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпро

про стягнення 575 520,00 грн заборгованості за надані послуги, 153 867,22 грн інфляційних втрат, 20 198,39 грн 3% річних, 24 574,70 грн пені

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авамет", м. Дніпро

про стягнення 145 610,52 грн неустойки, 442 420,00 грн збитків та 415 800,00 грн 20% штрафу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авамет" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на свою користь заборгованості за надані послуги в сумі 575 520,00 грн, інфляційних втрат за період з березня 2022 року по березень 2023 року в сумі 153 867,22 грн, 3% річних за період з 01.03.2022 по 01.05.2023 в сумі 20 198,39 грн, пені за період з 01.03.2022 по 01.05.2023 в сумі 24 574,70 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 11 612,40 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 50 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором на надання послуг №21052 від 24.03.2021 в частині своєчасної та повної оплати за отримані на загальну суму 575 520,00 грн послуги.

Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з зустрічною позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авамет" на свою користь збитків у сумі 442 420,00 грн, неустойки за період з 20.05.2021 по 08.07.2021 та за період з 14.10.2021 по 29.12.2021 в сумі 145 610,52 грн, 20 % штрафу в сумі 415 800,00 грн (з урахуванням заяви від 16.08.2023). Також позивач за зустрічним позовом просив стягнути з відповідача за зустрічним позовом на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 8 820,46 грн.

Зустрічна позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем за зустрічним позовом зобов`язання за договором на надання послуг №21052 від 24.03.2021, а саме: порушені вимоги п.4.1, п. 7.1, п.7.7 договору щодо строків виконання робіт з капітального ремонту, гарантійних зобов`язань та дотримання чинного порядку адміністрування ПДВ, викладеного в Податковому кодексі України,

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2023 у справі №904/2479/23 первісний позов задоволено частково. Прийнято відмову позивача за первісним позовом від позову в частині вимог про стягнення 20 198,39 грн 3% річних та пені в частині суми 23 113,82 грн. Закрито провадження у справі в зазначеній частині вимог. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авамет" 575 520,00 грн заборгованості за надані послуги, 153 867,22 грн інфляційних втрат, 1 460,88 грн пені та 10 961,72 грн витрат по сплаті судового збору. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Авамет" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі у сумі 324,84 грн, сплачений у складі судового збору 112 612,40 грн за платіжною інструкцією №152 від 28.04.2023.

Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авамет" на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" 72 805,26 грн неустойки, 415 800,00 грн 20% штрафу та 8 421,16 грн витрат по сплаті судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду в частині часткового задоволення первісних позовних вимог мотивовано обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог у задоволеній судом частині. Так, судом встановлено наявність у відповідача за первісним позовом заборгованості за надані послуги в сумі 575 520,00 грн, наявність правових підстав для стягнення пені за період з 01.03.2022 по 01.05.2023 в сумі 1 460,88 грн та інфляційних втрат за період з березня 2022 року по березень 2023 року в сумі 153 867,22 грн. Зазначено, що ст. 625 Цивільного кодексу України не надає сторонам права встановлювати умови застосування інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання або змінювати їх розмір, тому судом не враховується п. 13.2 договору, в якому сторони узгодили, що розмір інфляційних втрат прирівнюється до нуля. В іншій частині провадження у справі за первісним позовом судом закрито в зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову щодо стягнення 3% річних у сумі 20 198,39 грн та пені в частині суми 23 113,82 грн.

Рішення місцевого господарського суду в частині часткового задоволення зустрічних позовних вимог мотивовано правомірністю нарахування позивачем за зустрічним позовом неустойки в сумі 145 610,52 грн за порушення строків виконання робіт з капітального ремонту, розмір яких, з урахуванням принципів справедливості, добросовісності та розумності, зменшений судом за клопотанням відповідача за зустрічним позовом на 50%; судом встановлено, що право на включення сум ПДВ за актами №1/21052 та №2/21052 в податковий кредит зберігається за позивачем за зустрічним позовом в сумі 346 500,00 грн - до 31.07.2024, та в сумі 95 920,00 грн - до 31.12.2024, отже позивачем за зустрічним позовом не доведено суду обставин, які свідчать про наявність усіх елементів складу господарського правопорушення для стягнення збитків у сумі 442 420,00 грн; судом встановлено, що за неякісне виконання відповідачем за зустрічним позовом ремонтних робіт позивач вправі вимагати від останнього штраф, який прямо передбачений умовами договору, штраф нараховується на суму неякісно виконаних робіт по вісенакатному верстату моделі КЖ1841 (2 079 000,00 грн), який складає 415 800,00 грн та підлягає стягненню.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2023 в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авамет" 575 520,00 грн основної заборгованості, 153 867,22 грн інфляційних втрат, 1 460,88 грн пені та 10 961,72 грн витрат по сплаті судового збору та ухвалити в цій частині нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авамет" щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" 133 100,00 грн основної заборгованості. В іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-відповідачем за первісним позовом на підставі п. 7.7 договору утримано з суми боргу (575 520,00 грн) штраф в розмірі 442 420,00 грн у зв`язку з тим, що позивачем за первісним позовом не були зареєстровані податкові накладні за актами здачі приймання наданих послуг №1/21052 від 08.07.2021 на суму 2 079 000,00 грн №2/21052 від 29.12.2021 на суму 575 520,00 грн;

-суд першої інстанції зазначеним доводам відповідача за первісним позовом оцінки не надав, у зв`язку з чим рішення суду не відповідає вимогам ч.4 ст. 238 ГПК України;

-у п. 13.2 договору сторони відступили від положень ст. 625 ЦК України та зазначили, що прострочені замовником зобов`язання, передбачені даним договором, повинні виконуватись без урахування індексу інфляції та 3% річних, тобто розмір відсотків та інфляції прирівнюється до 0%, чого суд першої інстанції неправомірно не врахував.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 18.12.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.12.2023 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/2479/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/2479/23.

27.12.2023 матеріали справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2023 у справі №904/2479/23; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 21.02.2024.

01.02.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАМЕТ» до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач за первісним позовом просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2023 у справі №904/2479/23 без змін.

Поданий відзив на апеляційну скаргу обґрунтований наступним:

-відповідач за первісним позовом не повідомляв позивача за первісним позовом про здійснення стягнення (утримання) штрафу в односторонньому, беззаперечному порядку, момент здійснення такого зарахування відсутній;

-п. 7.7 договору передбачено право апелянта на стягнення як штрафу, так і збитків за одне й те ж правопорушення, фактично є подвійним стягненням ПДВ; у зустрічному позові апелянтом заявлено про стягнення збитків в розмірі 20% від суми операції (в розмірі ПДВ) з посиланням на те, що позивач не може сформувати на вказану суму податковий кредит;

-на момент пред`явлення зустрічного позову заявлений позивачем за зустрічним позовом збиток відсутній, виникне в сумі 346 500,00 грн з 01.08.2024, в сумі 95 920,00 грн - з 01.01.2025;

-рішенням господарського суду в частині, яка апелянтом не оскаржується, встановлено, що підстави для стягнення збитків у сумі 442 420,00 грн відсутні;

-підставою для нарахування штрафу в сумі 442 420,00 грн та збитків на цю ж суму є одне й те саме правопорушення, яке апелянтом не доведено, тому відсутні підстави для притримання;

-апелянтом не наведено жодних підстав щодо оскарження стягнення пені;

-положення договору про визначення інфляційних втрат в розмірі 0% не підлягають застосуванню та є нікчемними;

-нарахування та стягнення інфляційних втрат разом із сумою основного боргу є імперативним в силу ч.2 ст. 625 ЦК України в разі вимоги кредитора, застосовується в силу закону.

У судовому засіданні 21.02.2024 по справі оголошено перерву до 10.04.2024.

У судовому засіданні 10.04.2024 представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2023 в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авамет" 575 520,00 грн основної заборгованості, 153 867,22 грн інфляційних втрат, 1 460,88 грн пені та 10 961,72 грн витрат по сплаті судового збору та ухвалити в цій частині нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авамет" щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" 133 100,00 грн основної заборгованості. В іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2023 у справі №904/2479/23 в оскаржуваній частині залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що 24 березня 2021 року за результатом проведення в системи електронних торгів SmartTender.bіz процедури закупівлі відкритих торгів аукціон №9766030 від 19.02.2021-01.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авамет" (підрядник) та Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (замовник) укладено договір на надання послуг №21052 (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого підрядник зобов`язався надати своїми силами та зі своїх матеріалів на своїй території послуги з капітального ремонту вісенакатного верстату мод.КЖ1841 та токарно-гвинторізного верстату мод.16К20 і здати замовнику у встановлений термін, визначений договором, а замовник зобов`язався прийняти від підрядника згідно з актом виконаних робіт об`єкт ремонту та оплатити надані послуги, згідно умов договору.

Згідно з п.2.1 договору ціна послуг, доручених до виконання підряднику, встановлюється в кошторисній документації, що є невід`ємною частиною договору, та складає 2 654 520 грн 00 коп. (два мільйони шістсот п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот двадцять гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ 442 420 грн 00 коп. (чотириста сорок дві тисячі чотириста двадцять гривень 00 копійок).

Оплата виконаних робіт здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника - відтермінування 60 календарних днів з дати підписання акту виконаних робіт (п.2.2 договору).

Роботи повинні бути виконані в термін 30 календарних днів від дати отримання підрядником заявки від замовника (п.4.1 договору).

Датою виконання робіт вважається дата підписання сторонами акту виконаних робіт (4.2 договору).

Згідно п.6.1 договору передача робіт підрядником і приймання їх замовником здійснюється шляхом підписання акту виконаних робіт.

Підрядник гарантує надійність і якість виконаних робіт протягом 5 років з моменту введення в експлуатацію об`єкта замовника з оформленням відповідного акту, що підтверджується гарантійним листом (п.7.1 договору).

Підрядник усуває недоліки, які виникли в гарантійний період, за свій рахунок та власними силами (п.7.2 договору).

Термін гарантії продовжується на час, протягом якого роботи з усунення недоліків перешкоджали умовам нормальної експлуатації об`єкта (п.7.3 договору).

Підрядник дає гарантію, що після підписання акту виконаних робіт верстати не мають дефектів та відповідають по якості, комплектності та технічним характеристикам відповідно до паспортних даних завода-виробника (п.7.6 договору).

Сторони, як платники податку, домовились дотримуватись чинного порядку адміністрування ПДВ, викладеного в Податковому кодексі України. У разі порушення визначеного чинним законодавством порядку та/або строку складення податкової накладної/розрахунку коригування та/або строків її/його реєстрації в ЄРПН, її неприйняття ЄРПН в електронному вигляді, відмова в їх реєстрації, або неподання постачальником пояснень та/або копії документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (у разі зупинення в їх реєстрації), замовник стягує з постачальника штраф у розмірі 20% від суми операції/й, по якій не зареєстровано, неправильно або несвоєчасно зареєстровано податкову/і накладну/і чи розрахунок/і коригування. Вказаний штраф замовник в односторонньому, беззаперечному порядку утримує з сум оплати, що належать до сплати постачальнику або на свій власний розсуд може стягнути окремо. Окрім штрафу замовник має право стягнути з підрядника збитки, що завдані внаслідок порушення постачальником обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних. Підписуючи договір підрядник підтверджує свою ознайомленість і згоду з умовами цього пункту договору (п.7.7 договору).

У випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань, передбачених договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України (п.10.1 договору).

Відповідно до п.10.3 договору замовник несе наступну відповідальність:

- за порушення строків остаточної оплати сплачує підряднику пеню в розмірі 0,01% облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен календарний день допущеного прострочення.

У випадку порушення підрядником своїх гарантійних зобов`язань, умов, щодо виконання робіт, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від вартості неякісно виконаних робіт, а також у повному обсязі компенсує будь-які завдані замовнику збитки (п.10.4 договору).

Сторони погодились, що текст договору, будь-які матеріали, інформація та відомості, які стосуються договору, є конфіденційними і не можуть передаватися третім особам без попередньої письмової згоди іншої сторони договору, крім випадків, коли таке передавання пов`язане з одержанням офіційних дозволів, документів для виконання договору або оплати податків, інших обов`язкових платежів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством, яке регулює зобов`язання сторін договору. Сторони домовились, що прострочені замовником грошові зобов`язання, передбачені даним договором, повинні виконуватись без урахування індексу інфляції та трьох відсотків річних, тобто розмір відсотків та інфляція прирівнюються до нуля відсотків (п.13.2 договору).

Відповідно до п.13.3 договору термін дії договору: початок - з моменту підписання, закінчення - 31.12.2021.

20 квітня 2021 року на виконання умов договору між сторонами складено акт приймання-передачі, за яким представниками підрядника прийнято для капітального ремонту вісенакатний верстат моделі КЖ1841 (інв.4530005000), а наступного дня за Актом №2 від 21.04.2021 представниками підрядника прийнято документацію (креслення, норми точності). 07.07.2021 комісією замовника проведено випробування верстату на всіх режимах та випробування норм точності.

08.07.2021 між сторонами підписано Акт здачі-приймання наданих послуг №1/21052 на суму 2 079 000,00 грн, в т.ч. ПДВ20% 346 500,00 грн, капітальний ремонт вісенакатного верстату мод.КЖ 1841.

14.09.2021 між сторонами складено Акт приймання-передачі за яким представниками підрядника прийнято для капітального ремонту токарно-гвинторізний верстат з ЧПУ (інв.4100028000МСЦ). 29.12.2021 комісією замовника проведено випробування токарно-гвинторізного верстату з ЧПУ (точність геометричної форми циліндричної поверхні та обробки партії деталей).

29.12.2021 між сторонами підписано Акт здачі-приймання наданих послуг №2/21052 на суму 575 520,00 грн, в т.ч. ПДВ20% 95 920,00 грн, капітальний ремонт токарно-гвинторізного верстату мод.16К20.

Замовником здійснена оплата частково у сумі 2 079 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4800 від 30.08.2021, призначення платежу: плата за кап.ремонт вісенакатного верстату за рах.№1 від 09.07.2021, дог.№21052 від 24.03.2021, в т.ч. ПДВ 20% 346 500,00 грн.

Оплата згідно акту здачі-приймання наданих послуг №2/21052 на суму 575 520,00 грн замовником не здійснена, що стало підставою для звернення позивача з первісним позовом, в якому він просив стягнути з відповідача за первісним позовом на свою користь 575 520,00 грн заборгованість за надані послуги, 153 867,22 грн інфляційних втрат за період з березня 2022 року по березень 2023 року, 20 198,39 грн 3% річних за період з 01.03.2022 по 01.05.2023, 24 574,70 грн пені за порушення строків остаточної оплати за період з 01.03.2022 по 01.05.2023.

В свою чергу позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом на свою користь заборгованості на загальну суму 1 003 830,52 грн, з яких: 145 610,52 грн 0,1% неустойки за порушення строків виконання робіт за період з 20.05.2021 по 08.07.2021 та за період з 14.10.2021 по 29.12.2021, 442 420,00 грн збитків, завданих внаслідок порушення відповідачем обов`язку щодо складання та реєстрації податкових накладних, 415 800,00 грн 20% штрафу за порушення підрядником гарантійних зобов`язань.

Рішення місцевого господарського суду оскаржується в частині задоволення первісного позову, зокрема, апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для стягнення боргу в сумі 575 520,00 грн, з яких, на думку відповідача за первісним позовом, ним правомірно утримано 20% штрафу згідно п. 7.7 договору в сумі 442 420,00 грн, тому, на його думку, сума боргу складає 133 100,00 грн. Також апелянт, з посиланням на п. 13.2 договору, вважає безпідставним стягнення з нього на користь позивача за первісним позовом інфляційних втрат та пені, яка розрахована неправильно на суму боргу, що є меншою.

Згідно ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не надає оцінки рішенню суду першої інстанції в частині вимог за зустрічним позовом, яке сторонами не оскаржується.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Судом першої інстанції встановлено, що факт неналежного виконання відповідачем за первісним позовом прийнятих на себе зобов`язань за умовами договору щодо повної оплати вартості отриманих послуг підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростований з боку відповідача належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті 575 520,00 грн основного боргу є обґрунтованими та підтвердженими відповідними доказами, підлягають задоволенню судом.

Дослідивши матеріали справи, зокрема, акт здачі-приймання наданих послуг №2/21052 від 29.12.2021 на суму 575 520,00 грн, враховуючи строк оплати згідно п. 2.2 договору, який настав, колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правомірним.

Щодо права відповідача за зустрічним позовом на утримання з підрядника в односторонньому порядку штрафу в розмірі 20% від суми операції, по якій не зареєстровано, неправильно або несвоєчасно зареєстровано податкову/і накладну/і чи розрахунок/і коригування, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.1, абзаців 1,2 пункту 201.10 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник ПДВ зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, встановлюючи відповідальність підрядника у виді штрафу в розмірі 20 % від суми операції, по якій не зареєстровано, неправильно або несвоєчасно зареєстровано податкову накладну чи розрахунок, коригування, тобто у розмірі ПДВ, сторони тим самим фактично передбачили компенсацію позивачеві за зустрічним позовом негативних наслідків, що можуть у нього виникнути в разі невиконання відповідачем за зустрічним позовом передбаченого нормами податкового законодавства зобов`язання зі складення та реєстрації податкової накладної та неможливості отримання позивачем за зустрічним позовом у зв`язку з цим податкового кредиту.

Тобто, передбачена п. 7.7 договору відповідальність підрядника не пов`язана з виконанням ним своїх зобов`язань щодо надання послуг, оскільки виникає в разі невиконання ним вимог податкового законодавства.

Обов`язок відповідача за зустрічним позовом здійснити реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у ЄРПН протягом передбаченого законодавством строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.

Таким чином, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції.

Зі змісту статей 3, 173 Господарського кодексу України вбачається, що зобов`язанням (господарським зобов`язанням) є обов`язки сторін вчинити дії, які спрямовані на досягнення мети договору. З урахуванням викладеного, обов`язки відповідача за зустрічним позовом щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних не є господарським зобов`язанням та/або правилом здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання цих умов договору не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог частини 1 статті 230, статті 218 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №904/5949/18.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

З огляду на викладене, доводи відповідач за первісним про правомірне утримання ним штрафу в розмірі 20% в сумі 442 420,00 грн відповідно до п. 7.7 договору в рахунок погашення основного боргу за актом здачі-приймання наданих послуг №2/21052 від 29.12.2021 на суму 575 520,00 грн є помилковими.

Рішення місцевого господарського суду не містить обґрунтування відхилення заперечень відповідача за первісним позовом в цій частині. Водночас, викладене не вплинуло на ухвалення правомірного рішення про задоволення боргу в сумі 575 520,00 грн за первісним позовом.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що п. 7.7 договору за одне і те саме порушення передбачено не тільки відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20%, про що було зазначено вище, а й стягнення збитків, що завдані внаслідок порушення підрядником обов`язку щодо складання та реєстрації податкових накладних.

У поданому зустрічному позові апелянт заявив про стягнення збитків у розмірі 20% від суми незареєстрованих податкових накладних. Сума заявлених до стягнення збитків склала 442 420,00 грн.

Судом першої інстанції в неоскаржуваній частині рішення встановлено, що право на включення сум ПДВ за актами №1/21052 та №2/21052 в податковий кредит зберігається за позивачем за зустрічним позовом в сумі 346 500,00 грн. - до 31.07.2024, та в сумі 95 920,00 грн. - до 31.12.2024.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено суду обставин, які свідчать про наявність усіх елементів складу правопорушення для стягнення збитків, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом про стягнення 442 420,00 грн збитків, що завдані внаслідок порушення підрядником обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

На підставі пункту 10.3 договору позивач за первісним позовом нарахував та просив стягнути з відповідача 1 460,88 грн пені за порушення строків остаточної оплати за період з 01.03.2022 по 01.05.2023.

Перевіривши розрахунок позивача за первісним позовом суми пені, суд першої інстанції визнав його обґрунтованим.

Апеляційна скарга не містить заперечень в частині наданого позивачем за первісним позовом розрахунку пені, відповідач за первісним позовом зазначав, що судом неправильно визначена сума боргу, з урахуванням якої нараховано пеню. Водночас, колегією суддів встановлено наявність правових підстав для стягнення боргу в сумі 575 520,00 грн, тому стягнення пені в сумі 1 460,88 грн є також правомірним.

У пункті 13.2 договору сторони домовились, що прострочені замовником грошові зобов`язання, передбачені договором, повинні виконуватися без урахування індексу інфляції та трьох відсотків річних, тобто розмір відсотків та інфляція прирівнюються до нуля відсотків.

Частиною 3 статті 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, ст. 625 Цивільного кодексу України не надає сторонам права встановлювати умови застосування інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання або змінювати їх розмір. У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (ч.2 ст. 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору поряд із сумою основного боргу суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Позивачем за первісним позовом нараховані та заявлені до стягнення 153 867,22 грн інфляційних втрат за період з березня 2022 року по березень 2023 року.

Перевіривши розрахунок позивача за первісним позовом суми інфляційних втрат, суд першої інстанції зазначив про наявність підстав для стягнення з відповідача за первісним позовом 153 867,22 грн інфляційних втрат. Колегія суддів, з урахуванням викладеного, не вбачає підстав для скасування рішення суду в цій частині та звертає увагу апелянта на те, що дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2023 у справі №904/2479/23 в оскаржуваній частині таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі відсутні.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284, 287-289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2023 у справі №904/2479/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2023 у справі №904/2479/23 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта - Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 25.04.2024.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін