Рішення

від 25.04.2024 по справі 914/2789/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2024 Справа № 914/2789/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., за участю секретаря Клим О. Ю., розглянувши матеріали справи за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ;

до відповідача-1: Приватної агроторгової фірми «Винниківська», с. Чишки, Пустомитівський район, Львівська область;

до відповідача-2: ОСОБА_1 , с. Волиця, Пустомитівський район, Львівська область; про стягнення заборгованості в розмірі 776597,31 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Деркач Ольга Романівна - представник;

від відповідача-1: Тимащук Вікторія Анатоліївна - представник;

від відповідача-2: не з`явився.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до Приватної агроторгової фірми «Винниківська» та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 776597,31 грн., з яких 637014.05 грн. - заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу, 139583,26 грн. пеня (із врахуванням заяв позивача про зменшення розміру позовних вимог за вх. № 4758/23 від 28.11.2023р. та за вх. № 278/24 від 22.01.2024р.).

Ухвалою суду від 20.09.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.10.2023р.

На адресу суду 10.10.2023р. від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву за вх. № 24413/23.

Ухвалами суду від 10.10.2023р., від 14.11.2023р., від 28.11.2023р. відкладено підготовче засідання до 12.12.2023р.

Через систему «Електронний суд» позивач 27.11.2023р. подав заяву за вх. № 4758/23 від 28.11.2023р. про зменшення позовних вимог.

Через систему «Електронний суд» відповідач-1 11.12.2023р. подав клопотання за вх. № 30343/23 про витребування доказів.

Ухвалою суду від 12.12.2023р. відкладено розгляд справи на 30.01.2024р.

Через систему «Електронний суд» від позивача 22.01.2024р. надійшла заява за вх. № 278/24 про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідачів заборгованість в розмірі 776597,31 грн., з яких 637014.05 грн. - заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу, 139583,26 грн. пеня.

Через систему «Електронний суд» від відповідача-1 29.01.2024р. надійшов відзив на позовну заяву за вх. № 2663/24 відповідно до якого, відповідач-1 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в сумі 297425,76грн.

Ухвалами суду від 30.01.2024р. та від 20.02.2024р. відкладено розгляд справи до 12.03.2024р.

Через систему «Електронний суд» від позивача 16.02.2024р. надійшли заперечення за вх. № 4692/24 на відзив відповідача-1 на заяву про зменшення позовних вимог.

Через систему «Електронний суд» відповідач-1 05.03.2024р. подав заяву за вх. №6463/24 від 06.03.2024р. про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення 209 100,00 грн. Через систему «Електронний суд» відповідач-1 11.03.2024р. подав додаткові пояснення за вх. №7074/24 від 12.03.2024р.

Через систему «Електронний суд» позивач 08.03.2024р. подав заперечення за вх.№6873/24 від 11.03.2024р. на заяву відповідача-1 про закриття провадження у справі в частині вимог на суму 209 100,00 гривень.

Ухвалою суду від 12.03.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 02.04.2024 року. Ухвалою суду від 02.04.2024 р. відкладено розгляд справи на 23.04.2024р.

Через систему «Електронний суд» відповідач-1 22.04.2024р. подав заяву за вх. № 11005/24 від 23.04.2024р. про застосування строків позовної давності.

В судовому засіданні 23.04.2024р. відповідач-1 заявив усне клопотання про залишення без розгляду заяви про застосування строків позовної давності, протокольною ухвалою задоволено клопотання відповідача -1, залишено без розгляду заяву за вх. № 11005/24 від 23.04.2024р. про застосування строків позовної давності та оголошено перерву до 25.04.2024р.

Представник позивача в судове засідання 25.04.2024р. з`явився, надав суду усні пояснення щодо предмета спору, підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача-1 в судове засідання 25.04.2024р. з`явився, надав суду усні пояснення щодо предмета спору, заперечив проти позовних вимог.

Відповідач - 2 явки повноважного представника в судове засідання 25.04.2024р. не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце підготовчого засідання.

В судові засідання відповідач - 2 явки повноважного представника не забезпечив, письмового відзиву не подано. Причини неявки, не подання відзиву чи доказів не повідомлено, хоча судом належно виконано обов`язок, щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача-2, за адресою зазначеною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на електронну адресу, зазначену в позовній заяві, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і Єдиному державному демографічному реєстрі та оприлюднено в електронній формі в Державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частин третьої та сьомої ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну відповідачем-2 місцезнаходження не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу суду від 10.10.2023р. надіслано відповідачу-2 поштовою рекомендованою кореспонденцією та вручено відповідачу-2, що підтверджується трекінгом № 0600052230486 з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта», ухвалу суду від 14.11.2023р. надіслано відповідачу-2 поштовою рекомендованою кореспонденцією та вручено відповідачу-2, що підтверджується трекінгом № 0600061254487 з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта», ухвалу суду від 28.11.2023р. надіслано відповідачу-2 поштовою рекомендованою кореспонденцією та вручено відповідачу-2, що підтверджується трекінгом № 0600064678288 з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта», ухвалу суду від 12.12.2023р. надіслано відповідачу-2 поштовою рекомендованою кореспонденцією та вручено відповідачу-2, що підтверджується трекінгом № 0600068862040 з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта», ухвалу суду від 30.01.2024р. надіслано відповідачу-2 поштовою рекомендованою кореспонденцією та вручено відповідачу-2, що підтверджується трекінгом № 0600083668161 з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта», ухвалу суду від 12.03.2024р. надіслано відповідачу-2 поштовою рекомендованою кореспонденцією та вручено відповідачу-2, що підтверджується трекінгом № 0600098486280 з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта», ухвалу суду від 02.04.2024р. надіслано відповідачу-2 поштовою рекомендованою кореспонденцією та вручено відповідачу-2, що підтверджується трекінгом № 0600906320417 з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта»

Також, ухвали суду у справі № 914/2789/23 було оприлюднено в електронній формі в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Отже, судом виконані всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників справи про час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 9 ст.165, ч. 1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов`язку суду, щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, та те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи вимоги ст. 202 ГПК України, та строки розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача-2 та за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.09.2014р. АТ КБ «Приватбанк» (Позивач/Банк/Лізингодавець) та Приватна агроторгова фірма «Винниківська» (Відповідач-1/Лізингоодержувач) уклали договір фінансового лізингу №DNH2LNI1471, відповідно до якого банк зобов`язується набути у власність предмет лізингу(майно) та передати його в користування лізингоодержувачу на строк, що зазначений в договорі, а лізингоодержувач зобов`язується сплатити банку лізингові платежі в розмірі та порядку, визначеними цим договором.

Відповідно до п. 2.1.1. договору загальна вартість майна становить 984 870,00 грн. та складається з: авансового платежу лізингоодержувача в рахунок викупу майна, що становить 209 100,00 грн. (з ПДВ) та підлягає сплаті протягом 1 робочих днів з моменту підписання цього договору; загальної суми лізингових платежів у частині, що йде на викуп переданого лізингоодержувачу майна, 775 770,00 грн. (з ПДВ), згідно з додатком № 2 до договору.

Пунктом 2.3.2 договору на відповідача-1 покладено обов`язок сплачувати винагороду за користування майном у розмірі 12% річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, на дату сплати чергового лізингового платежу згідно додатку № 2.

24.09.2019р. року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 (Відповідач-2/Поручитель) було укладено договір поруки № DNH2LNI1471/DР, відповідно до якого поручитель відповідає перед банком за виконання зобов`язань за договором фінансового лізингу в тому ж розмірі, що і лізингоодержувач, включаючи сплату лізингових платежів у частині, що йде на викуп вартості переданого в лізинг майна, винагороди за отримане в лізинг майно, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором лізингодавець виконав в повному обсязі, передавши відповідне майно лізингоодержувачу за актом прийому-передачі.

Позивач стверджує, що в порушення умов договору лізингоодержувач не здійснював сплату винагороди за користування майном, у зв`язку з чим у нього утворилась прострочена заборгованість зі сплати такої винагороди.

Останній лізинговий платіж лізингоодержувач здійснив 04.02.2019. Після цього лізингові платежі Відповідачем-1 не вносилися.

З огляду на порушення відповідачем-1 зобов`язань щодо своєчасної сплати грошових платежів та несплату лізингових платежів з лютого 2019 року позивач звернувся до суду із вимогами про стягнення солідарно заборгованості з відповідача-1 як лізингоодержувача та з відповідача -2 як поручителя.

До заяви за вх. № 4758/23 від 28.11.2023р. про зменшення позовних вимог позивач додав детальний розрахунок щодо заборгованості за винагородою за користування предметом лізингу, та зазначив, що відповідно до вказаного розрахунку сума винагороди за користування предметом лізингу за період з 31.10.2014р. по 26.10.2018р. становить 815 558,73 грн. та її нарахування здійснено відповідно до формули наведеної в пункті 2.4 Договору фінансового лізингу № DNH2LNI1471 від 24.09.2014р.

Позивач вказує, що з урахуванням погашення 06.02.2019р. винагороди у розмірі 94673,29 грн. станом на 27.11.2023 сума винагороди за користування предметом лізингу становить 720885,44 грн., а також, враховуючи часткову оплату пені 27.10.2023р. на суму 4500,00грн. та 10.11.2023р. на суму 1500,00грн. пеня станом на 27.11.2023р. становить 161382,23 грн.

У заяві за вх. № 278/24 від 22.01.2024р. позивач зазначив, що сума винагороди за користування предметом лізингу за період з 31.10.2014р. по 26.10.2018р. становить 800 924,96 грн. та з урахуванням погашень 05.02.2019р. та 06.02.2019р. винагороди у розмірі 69237,62грн. та 94673,29 грн. станом на 28.12.2023р. сума винагороди за користування предметом лізингу становить 637014,05 грн. Крім того, з урахуванням часткових оплат пені 27.10.2023р. на суму 4500,00грн. та 10.11.2023р. на суму 1500,00грн. пеня станом на 28.12.2023р. становить 139583,26 грн.

У запереченнях за вх. № 4692/24 від 19.02.2024р. позивач вказує, що зарахування в рахунок погашення заборгованості по винагороді авансового платежу у розмірі 209100,00грн., є безпідставним, оскільки таке зарахування не передбачено умовами договору та для здійснення зарахування вказаної суми в погашення заборгованості за винагородою за користування предметом лізингу відповідач-1 зобов`язаний був надіслати на адресу позивача відповідну заяву, як це передбачено ст. 203 ГК України та ст. 601 ЦК України. Позивач стверджує, що така заява на адресу банку не надходила, доказів звернення до банку з заявою про зарахування вказаного авансового платежу в рахунок погашення заборгованості за винагородою не надано. Доказів внесення змін в умови договору щодо зарахування авансового платежу в рахунок погашення заборгованості за винагородою не надано.

Позивач вказує, що за умовами договору сума авансового платежу не входить до структури лізингових платежів, а тому відсутні правові підстави для зарахування такої суми, в рахунок погашення заборгованості за винагородою за користування предметом лізингу.

Щодо нарахування пені відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України позивач зазначив, що у п. 8.1 договору сторони погодили, що у випадку порушення лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів передбачених п.п.2.1.-2.3., 7.2.15., 8.14. цього договору та зазначених у додатку №2, лізингоодержувач сплачує банку: пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На переконання позивача, вказаною умовою договору встановлений інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України.

Позивач наголошує, що строк дії договору та строк виконання зобов`язання за договором не є тотожними, а закінчення строку дії договору не є підставою припинення зобов`язань за договором, зокрема, в частині оплати винагороди за користування предметом лізингу.

Додатково, позивач зауважує, що право на нарахування пені після розірвання договору встановлено правовим висновком викладеними в постановах Верховного Суду, зокрема, від 04.05.2018р. у справі № 927/333/17, від 20.08.2021р. у справі 910/13575/20.

У запереченнях за вх. № 6873/24 від 11.03.2024р. позивач зазначив, що заяву відповідача-1 про закриття провадження у справі №914/2789/23 вважає безпідставною та необґрунтованою з огляду на те, що статтею 602 ЦК України передбачено, що не допускається зарахування зустрічних вимог, зокрема, у разі спливу позовної давності.

Позивач вказує, що договір фінансового лізингу № DNH2LNI1471 розірвано 26 жовтня 2018 року відтак, право на повернення суми авансу виникло у відповідача-1 з вказаної дати, а саме, з 26.10.2018р. і в силу ст.257 ЦК України, якою встановлений загальний строк позовної давності тривалістю у три роки, припинилось 27.10.2021р.

У заяві за вх. № 1171/24 від 26.03.2024р. позивач зазначив, що заява про закриття провадження у справі не підлягає до задоволення оскільки грошові вимоги виникли з одного договору, а не з різних; наявний спір щодо умов виконання, а саме, відповідач-1 просить зарахувати суму 209100,00грн. на погашення зобов`язань зі сплати винагороди, в той час як у позовній заяві банк просить стягнути заборгованість по винагороді у розмірі 637014,05 грн. та пені у розмірі 139583,26 грн. Позивач стверджує, що таке зарахування суперечить вимогам ст.534 ЦК України, відповідно до якої у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу. Як вказує позивач, до заяви про закриття провадження у справі не надано доказів погодження між сторонами черговості погашення грошового зобов`язання, а черговість погашення грошового зобов`язана визначена відповідачем - 1 в односторонньому порядку, що є порушенням норм вказаної статті та не передбачено ст. 601 ЦК України.

Також позивач наголошує, що не допускається зарахування зустрічних вимог у разі спливу позовної давності та стверджує, що право на повернення суми авансу у відповідача 1 припинилось 27.10.2021р., оскільки договір фінансового лізингу № DNH2LNI1471 розірвано 26 жовтня 2018 року.

Позивач зазначає, що ототожнення позовної давності права звернення до суду з зарахуванням однорідних вимог є неприйнятним в силу закону. На переконання позивача, саме закон (ч.4 ст.602 ЦК України) встановлює недопустимість зарахування прострочених вимог, незалежно від волевиявлення позивача.

З огляду на наведене позивач просить суд відмовити в задоволенні заяви про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення 209 100,00 гривень та стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в розмірі 776597,31 грн., з яких 637014.05 грн. - заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу, 139583,26 грн. пеня (із врахуванням заяв позивача про зменшення розміру позовних вимог за вх. № 4758/23 від 28.11.2023р. та за вх. № 278/24 від 22.01.2024р.).

Позиція відповідача 1.

У відзиві на позовну заяву відповідач 1 зазначив, що дійсно, 24.09.2014р. між позивачем та відповідачем -1 було укладено договір фінансового лізингу №DNH2LNI1471.

Відповідач-1 вказує, що обслуговував платежі за договором фінансового лізингу належним чином до грудня 2017 року, коли в силу об`єктивних причин почали відбуватись затримки в оплаті чергових лізингових платежів.

Відповідач-1 стверджує, що в червні 2018 року на його адресу надійшла вимога №30.1.0.0/2-25239392 про дострокове повернення предмета лізингу потягом 30 календарних днів.

Оскільки, врегулювати існуючу заборгованість та повернутись до графіку сплати лізингових платежів не вдалось 26 жовтня 2018 року за актом прийому-передачі майна предмет договору лізингу було повернуто Лізингодавцю.

Отже, Договір фінансового лізингу № DNH2LNI1471 розірвано 26 жовтня 2018 року.

Відповідач 1 стверджує, що оскільки, договір фінансового лізингу від 24.09.2014 року № DNH2LNI1471 розірваний сторонами 26.10.2018 року, відсутні підстави для стягнення із відповідача - 1 на користь позивача заборгованості зі сплати винагороди за користування предметом лізингу та пені за прострочення сплати такої винагороди, оскільки така заборгованість нарахована після розірвання договору.

Відповідач -1 зазначає, що відповідно до виписки по рахунку 29097057002008 відображено погашення винагороди по індексації по договору в сумі 69237,62 гривні - 05.02.2019 року та погашення винагороди по індексації по договору в сумі 94673,29 гривень. Остання сума відображена в розрахунку як погашення винагороди за користування майном, а сума 69237,62 в розрахунку не врахована.

Відповідач 1 вказує, що як вбачається з розрахунку заборгованості нарахування винагороди за користування майном, проведено не на дату розірвання договору та повернення отриманого в лізинг майна, а на 05 лютого 2019 року, тобто поза строком визначеним п.2.4 та поза строком дії договору в цілому.

Також, відповідач - 1 зазначив, що позивачем на суму заборгованості за винагородою за користування майном відповідно до Договору фінансового лізингу нараховано також пеню за період з 06.02.2019 року по 29.06.2023 року.

Відповідач 1 вважає, що нарахування пені після дати розірвання Договору, також є абсолютно безпідставним, але у випадку наявності права позивача нараховувати пеню таке нарахування пені не може перевищувати 6-ти місячного строку, тобто пеня може бути нарахована до 06 серпня 2019 року, якщо виходити із дати нарахування суми винагороди за користування майном відповідно до розрахунку наданого Банком.

Враховуючи вищенаведене, відповідач 1 просить суд відмовити в задоволені позовних вимог.

У клопотанні за вх. № 30343/23 від 11.12.2023р. відповідач 1 зазначив, що 27 листопада 2023 року надійшла заява про зменшення позовних вимог, до якої долучено розрахунок заборгованості за договором.

Відповідач 1 вказує, що проаналізувавши вищезазначені документи виявлено наступні невідповідності в розрахунках умовам договору, випискам по рахунках та вимогам законодавства: 1) відповідно до поданого розрахунку заборгованості за договором №DNH2LNI1471 від 24.09.2014р., 12 січня 2015 року відбулось погашення ПАФ «Винниківська» 18344,03 гривень процентів, така ж сума погашення відображена у долученій до позовної заяви виписці по рахунку № 29097057002008, проте дана сума не врахована при розрахунку винагороди по індексації; 2) відповідно до виписки по рахунку 29097057002008 відображено погашення винагороди по індексації по договору в сумі 69237,62 гривні 05.02.2019 року, яка також не врахована в розрахунку; 3) пеня за несвоєчасну сплату винагороди розрахована за період 04.02.2019р. по 11.10.2019р., проте винагорода нарахована станом на дату розірвання договору 26.10.2018 року і нарахування будь-яких штрафних санкцій поза межами договору є безпідставним. Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Проте, пеня розрахована з порушенням даної вимоги.

Відповідач 1 зазначає, що за період дії договору №DNH2LNI1471 від 24.09.2014р., як лізингоодержувач, сплатив банку як лізингодавцю лізингові платежі, як сплату вартості об`єкта лізингу, на суму 209100, 00 гривень аванс, який було сплачено на підставі п. 1.4 та п.2.1 Договору та 387884,75 гривень лізингових платежів. Загальна сума оплати вартості предмету Лізингу становить 596984,75 гривень.

Відповідач 1 стверджує, що позивачем за рахунок суми сплачених відповідачем-1 платежів, що йшли на викуп вартості переданого лізингоодержувачу майна зараховано в погашення заборгованості по нарахованих станом на дату розірвання договору процентах - 165902,16 гривень, по пені 109329,18 гривень та винагороди 163910,91гривень (з яких 94673,29 гривень відображено і враховано в розрахунку, а 69237,62 гривень відображено в банківській виписці, але не враховано в розрахунку).

Отже, проведено зарахування взаємних вимог на суму 439 142,25 гривень в подальшому на погашення пені зараховано ще 13090,00 гривень, не розподілених залишається 144 752,50 гривень. Враховуючи вищенаведене відповідач 1 вважає, що в погашення суми винагороди по індексації, перерахованої з врахуванням погашення нарахованих за користування об`єктом лізингу відсотків в сумі 18 334,03 гривні, має бути врахована загальна сума 321753,41 гривні, яка складається з 94673,29 гривень - відображено і враховано в розрахунку; 69237,62 гривень відображено в банківській виписці, але не враховано в розрахунку; 13090,00 гривень які безпідставно зараховано на погашення пені; 144 752,50 гривень не розподілених коштів.

У відзиві за вх. № 2663/24 від 29.01.2024р. на заяву про зменшення розміру позовних вимог відповідач 1 зазначив, що на правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ст. 693 ЦК України, факт реального перерахування покупцем продавцю суми попередньої оплати надає право покупцю вибір між двома можливими варіантами: право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач -1 вказує, що за період дії договору №DNH2LNI1471 від 24.09.2014р. сплатив банку лізингові платежі, як сплату вартості об`єкта лізингу, на суму 209100,00 гривень аванс, який було сплачено на підставі п. 1.4 та п.2.1 договору та 387884,75 гривень лізингових платежів, що йде на викуп вартості переданого лізингоодержувачу майна. Загальна сума оплати вартості предмету лізингу становить 596984,75 гривень.

Позивачем за рахунок суми сплачених відповідачем-1 платежів, що йшли на викуп вартості переданого лізингоодержувачу майна зараховано в погашення заборгованості по нарахованих станом на дату розірвання договору процентах - 165902,16 гривень, по пені 109329,18 гривень та винагороди 163910,91 гривень

Отже, проведено зарахування взаємних вимог на суму 439142,25 гривень, не розподілених залишається 157842,50 гривень.

Враховуючи вищенаведене відповідач -1 вважає, що в погашення суми винагороди по індексації має бути також врахована 157842,50 гривень не розподілених коштів, відтак заборгованість за комісією становить 479171,55 гривень.

Окрім цього, відповідач 1 надав контррозрахунок пені, нарахованої на суму заборгованості 479 171,55 грн. за період з 26.10.2018р. до 27.04.2019р. в розмірі 86 933,53 грн.

Враховуючи вищенаведене відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог на суму 297425,76 гривень.

У заяві за вх. № 6463/24 від 06.03.2024р. відповідач-1 зазначив, що 22 лютого 2024 року надіслав позивачу заяву про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до вказаної заяви, керуючись ст. 601 ЦКУ, ч.3 ст.203 ГК України Приватна агроторгова фірма «Винниківська» заявляє про припинення своїх зобов`язань зі сплати винагороди за користування Майном за Договором фінансового лізингу №DNH2LNI1471 перед АТ КБ «Приватбанк» в частині сплати суми 209100,00 гривень із залишком невиконаних грошових зобов`язань зі сплати винагороди в сумі 427914,05 гривень. Відповідно грошові зобов`язання АТ КБ «Приватбанк» перед ПАФ «Винниківська» за Договором фінансового лізингу №DNH2LNI1471 припиняються в сумі 209100,00 гривень в повному обсязі.

Як зазначає відповідач 1 відповідно до трекінгу листа з офіційного сайту Укрпошта, заява вручена адресату 26.02.2024 року.

Відповідач-1 вказує, що зарахування є одностороннім правочином, для нього достатньо заяви однієї сторони. При цьому, чинним законодавством не передбачено спеціальних вимог щодо форми заяви про зарахування зустрічних вимог як одностороннього правочину.

Отже, на переконання відповідача-1, наявні правові підстави для здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог сторін згідно з направленою відповідачем-1 заявою про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог від 22 лютого 2024 року, а відповідно в цій частині відсутній предмет спору.

У додаткових поясненнях за вх. № 7074/24 від 12.03.2024р. відповідач 1 зазначив, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено п. 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину". Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" набрав чинності 02.04.2020. Отже, на час дії установленого на території України карантину строки, визначені статтями 257, 258 ЦК України, були продовжені.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із відповідними змінами і доповненнями) з 12.03.2020 до 22.05.2020 установлено на всій території України карантин. Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та було відмінено лише з 24 год. 00 хв. 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Також відповідач 1 вказує, що на підставі п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану (Розділ доповнено пунктом 19 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 року (набрав чинності 17.03.2022 року), яким передбачено продовження строків позовної давності; в редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023 року (набрав чинності 30.01.2024 року) передбачено зупинення строків позовної давності на строк дії воєнного стану).

Отже, станом на дату направлення заяви про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог від 22 лютого 2024 року діяла редакція п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, з урахуванням Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-IX від 15.03.2022 року (набрав чинності 17.03.2022), яким передбачено продовження строків позовної давності.

На думку відповідача -1, з урахуванням поетапно внесених змін щодо обчислення строків позовної давності на період карантину та воєнного стану, строк позовної давності за вимогою про повернення авансового платежу за договором фінансового лізингу не сплинув.

Враховуючи вищенаведене відповідач просить суд закрити провадження у справі в частині заявлених вимог про стягнення 209 100,00 гривень.

Письмового відзиву чи заперечень відповідачем-2 не подано.

Обставини, встановлені судом.

24.09.2014р. Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та Приватною агроторговою фірмою «Винниківська» було укладено договір фінансового лізингу №DNH2LNI1471.

Відповідно до п. 1.1 договору Банк здійснює придбання у власність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Лізинг», юридична адреса якого- 03191, м. Київ, Голосіївський район, вул. Ломоносова, буд. 54 А, офіс 5, код в ЄДРПОУ 23274434, що іменуєтеся надалі «Продавець», а потім передає Лізингоодержувачу, а Лізингоодержувач приймає від Банку в платне користування, а після сплати всієї суми лізингових платежів у власність у визначені цим Договором строки, на умовах фінансового лізингу (надалі «Лізингу»; Майно найменування, кількість, вартість та технічні характеристики якого, вказуються в Специфікації (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього договору (надалі- Додаток № 1).

Згідно із п. 1.2 договору вартість майна становить 820 725,00 (вісімсот двадцять тисяч сімсот двадцять п`ять) гривень 00 копійок, ПДВ 164 145,00 (сто шістдесят чотири тисячі сто сорок п`ять) гривень 00 копійок, усього до сплати 984 870,00 (дев`ятсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят) гривень 00 копійок.

За умовами п. 1.4 договору авансовий платіж Лізингоодержувача в рахунок сплати майна становить 21,23 (двадцять одна ціла двадцять три сотих) процента від суми до сплати, зазначеної у п. 1.2 цього договору, що становить 209 100,00 (двісті дев`ять тисяч сто) гривень 00 копійок та підлягає сплаті у день укладання цього договору на рахунок, що зазначений у п.1.5 цього договору.

Відповідно до п. 1.5 договору для здійснення Лізингоодержувачем платежів за цим договором Банк відкриває рахунок № 29097057002008.

Згідно із п. 1.6 договору поставка Майна здійснюється на умовах: передача Майна буде здійснюватися за адресою Лізингоодержувача: Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Чишки (п. 1.6.1 договору); майно повинне бути передане Лізингоодержувачу протягом 12 (дванадцяти) календарних днів після внесення авансового платежу, що зазначено у п.1.4. цього договору, на рахунок зазначений у п.1.5 цього договору. Строк передачі майна може змінюватись в залежності від дотримання продавцем строку постачання майна за договором купівлі-продажу, укладеного між Банком та Продавцем про що Банк попередньо повідомляє Лізингоодержувача (п. 1.6.2 договору).

За приписами п. 2.1 договору загальна сума цього договору становить 984 870,00 (дев`ятсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят) гривень 00 копійок та складається з: суми авансового платежу 209 100,00 (двісті дев`ять тисяч сто) гривень 00 копійок, у відповідності до п. 1.4. цього договору; загальної вартості лізингових платежів у частині, що йде на викуп вартості переданого Лізингоодержувачу майна, 775 770,00 (сімсот сімдесят п`ять тисяч сімсот сімдесят) гривень 00 копійок, згідно з Графіком внесення лізингових платежів, зазначеним в Додатку № 2, що є невід`ємною частиною цього договору (надалі- Додаток № 2).

За умовами п. 2.2 договору розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються Додатком № 2.

Відповідно до п. 2.2.1 договору лізингові платежі сплачуються на рахунок, зазначений у п.1.5. цього договору.

Згідно із п. 2.3 договору Лізингоодержувач сплачує Банку на рахунок, зазначений у п.1.5 цього Договору, згідно Додатку №2: винагороду за відкриття рахунку «Фінансовий лізинг (оренда)» у розмірі 0,00 (нуль) гривень 00 копійок у день укладення цього договору (п. 2.3.1); винагороду за отримане в лізинг майно у розмірі 12 (дванадцять) % річних від суми залишку несплаченої вартості майна виходячи з фактичної кількості днів користування майном і 360 днів у році, в дату сплати винагороди якою є 25-е число кожного поточного місяця (п. 2.3.2); винагороду за моніторинг операції фінансового лізингу у розмірі 0,00 (нуль) % від вартості майна зазначеної у п. 1.2 цього договору, без урахування авансу, зазначеного у п. 1.4. цього договору, одноразово, у день укладення цього договору що становить 0,00 (нуль) гривень 00 копійок.

За приписами п. 2.4 договору Лізингоодержувач сплачує Банку на рахунок, зазначений у п.1.5 цього договору, згідно Додатку № 2, також винагороду за користування майном у розмірі, згідно наведеної формули.

Винагорода за користування майном розраховується на дату, передбачену п. 11.1 цього договору для остаточного погашення заборгованості за цим договором у день дострокового повного виконання зобов`язань за цим договором або у день повного фактичного виконання зобов`язань за цим договором.

У випадку дострокового повного погашення зобов`язань за цим договором, подальший розрахунок винагороди за користування майном відбувається згідно із зазначеною формулою, де подальші обороти після повного погашення зобов`язань, розглядаються як початкові «п» та «і» отримують нові первинні значення. Сплата винагороди за користування майном здійснюється в українській гривні.

За умовами п. 2.6 договору, з метою виконання зобов`язань по погашенню заборгованості Лізингоодержувача перед Банком, Лізингоодержувач доручає Банку списувати кошти зі всіх поточних рахунків Лізингоодержувача та перераховувати на рахунок зазначений у п.1.5. цього Договору у будь-якій валюті, при наявності на них необхідної суми коштів, не наданих у кредит, в межах сум, що підлягають сплаті Банку за цим Договором або підлягають сплаті СК ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ІНГОССТРАХ», відповідно за Договором страхування та розділом 5 цього договору, при настанні строків платежів (здійснювати договірне списання). Списання коштів здійснюється у порядку, встановленому чинним законодавством України. У випадку недостатності або відсутності у Лізингоодержувача коштів в національній валюті для погашення заборгованості (у тому числі сплати неустойки), Лізингоодержувач доручає Банку списати кошти в Іноземній валюті, у розмірі, еквівалентному сумі заборгованості в національній валюті на дату погашення, та продати списану іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України (далі - «МВРУ») (за курсом МВРУ для цієї операції на дату її проведення), з відшкодуванням витрат Банку на сплату зборів, комісій та вартості наданих послуг. При цьому Лізингоодержувач доручає Банку оформити заявку на продаж іноземної валюти на МВРУ від імені Лізингоодержувача.

Відповідно до п. 2.7 договору зобов`язання за цим договором виконуються у наступній послідовності: кошти, отримані від Лізингоодержувача, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим Договором, перш за все спрямовуються для сплати винагороди за відкриття рахунку «Финансовьій лизинг (аренда)» згідно п. 2.3.1. цього Договору; далі - винагороди за моніторинг операції фінансового лізингу згідно п. 2.3.3. цього Договору; далі - підлягає сплаті страхова премія за перший рік дії цього Договору згідно з Договором страхування та п.5.2.1. цього Договору, далі - авансовий платіж згідно п.1.4. цього Договору; далі - підлягає сплаті страхова премія за другий рік (інші роки) дії цього Договору згідно з Договором страхування та п.5.3.1. цього Договору; далі - відшкодування витрат/збитків Банку згідно п.п. 7.2.14., 7.2.19 цього Договору; далі для погашення неустойки згідно з п.п. 8.10.-8.12. цього Договору; далі для погашення штрафу згідно з п. 8.14. цього Договору; далі для погашення штрафів згідно з п.п. 8.2-8.3., 8.8-8.9 цього Договору, далі для погашення пені згідно з п.п. 8.1.1., 8.4., 8.7. цього Договору, далі - простроченої винагороди за отримане в лізинг Майно згідно з п. 8.1.2. цього Договору; далі - винагороди за отримане в лізинг Майно згідно з п. 2.3.2. цього Договору; далі - прострочені платежі в частини викупу вартості переданого в лізинг Майна, далі - викуп вартості переданого в лізинг Майна, далі - винагороди за користування Майном згідно з п. 2.4. цього Договору.

Згідно із п. 3.1 договору передача Банком та прийом Лізингоодержувачем Майна в лізинг здійснюється згідно Акту прийому-передачі Майна, зазначеним у Додатку № 4, що є невід`ємною частиною цього Договору, (надалі- «Додаток №4») не пізніше 12 (дванадцяти) календарних днів після внесення авансового платежу, зазначеного у п.1.4. цього договору, на рахунок зазначений у п.1.5. цього договору. Строк передачі майна може змінюватись в залежності від дотриманням Продавцем строку постачання Майна за Договором купівлі-продажу укладеного між Банком та Продавцем, про що Банк попередньо повідомляє Лізингоодержувача. З моменту підписання Сторонами Додатку № 4 до Лізингоодержувача переходять всі ризики, пов`язані з користуванням і володінням майном (у тому числі ризики, пов`язані з відшкодуванням збитків та шкоди, заподіяних третім особам внаслідок використання майна). З моменту підписання Додатку № 4, Лізингоодержувач несе повну цивільну відповідальність перед третіми особами за його використання, відшкодовує в повному обсязі шкоду третім особам, заподіяну в результаті експлуатації майна. Ризик невідповідності майна цілям використання цього майна несе Лізингоодержувач.

За приписами п. 6.1 договору, банк має право зокрема: вимоги повернення майна у випадках, передбачених п.10.1. цього Договору (п. 6.1.3); відмовитися від цього договору у випадках, передбачених п. п. 10.1.2.1-10.1.2.4 цього Договору (п.6.1.5).

За умовами п. 6.2.2 договору Банк зобов`язується прийняти майно від Лізингоодержувача у випадку дострокового розірвання цього договору або у випадку закінчення терміну дії цього договору, якщо майно не буде викуплене Лізингоодержувачем у відповідності до п.4.3 цього договору.

Відповідно до п. 7.2 договору Лізингоодержувач зобов`язується, зокрема: повернути майно Банку у випадках, передбачених п.10.1. цього договору у стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, сплативши при цьому Банку заборгованість по лізингових платежах на поточну дату, інших платежах за цим договором, а також відшкодувавши заподіяні цим збитки, в строк не пізніше дати розірвання цього договору (п. 7.2.6); авансовий платіж в рахунок сплати майна зробити відповідно до п. 1.4 цього договору (п. 7.2.11); не зменшувати суму лізингових платежів, з також не затримувати виплату чергового лізингового платежу, якщо дані зміни не погоджені сторонами та не передбачені договорами про внесення змін до цього договору(п. 7.2.12); виплачувати лізингові платежі, що враховують: суму, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості Майна; проценти (комісії) за отримане в лізинг Майно; інші витрати Банка, безпосередньо пов`язані з цим Договором, та передбачені цим Договором, згідно Додатку № 2 та не пізніше дати зазначеної у Додатку № 2, на рахунок, зазначений у п.1.5. цього Договору.

Інші витрати Банка, що безпосередньо пов`язані з виконанням цього Договору, можуть також бути компенсовані Лізингоодержувачем на підставі окремих рахунків або листів, що надані Банком (п. 7.2.15).

Згідно із п. 8.1 договору, у випадку порушення Лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, передбачених п.п. 2.1-2.4, 7.2.15, 8.14 цього Договору та зазначених у Додатку № 2 Лізингоодержувач сплачує Банку: пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня (п. 8.1.1); винагороду за отримане в лізинг майно у розмірі 48 (сорок вісім) процентів річних від суми залишку неоплаченої вчасно частини вартості майна згідно додатку № 2 (п. 8.1.2).

За приписами п. 8.4 договору у випадку невиконання Лізингоодержувачем зобов`язання, передбаченого п. 8.14. цього Договору, Лізингоодержувач сплачує Банку пеню в розмірі 0,2 (нуль цілих два десятих) процента від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

За умовами п. 8.7 договору, у випадку невиконання Лізингоодержувачем зобов`язань, передбачених п.п. 1.4, 7,2.11. цього Договору, Лізингоодержувач сплачує Банку пеню в розмірі 0,2 (нуль цілих два десятих) процента від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 8.14 договору, у випадку, коли Лізингоодержувач повертає майно Банку без придбання його у власність, та при цьому вартість майна у результаті неналежної його експлуатації Лізингоодержувачем на дату повернення за оцінкою незалежного експерта, становить розмір менший ніж сума лізингових платежів згідно Додатку № 2, що не сплачені за Майно на дату такого повернення, Лізингоодержувач протягом 3 (трьох) днів сплачує Банку штраф у розмірі, що становить різницю між сумою несплачених лізингових платежів згідно Додатку № 2 та розміром вартості Майна, визначеного у висновку незалежного експерта.

Згідно із п. 8.15 договору строки позовної давності по вимогах про стягнення лізингових платежів, неустойки - пені, штрафів за цим Договором встановлюються Сторонами тривалістю 15 (п`ятнадцять) років.

За приписами п. 10.1 договору цей договір підлягає розірванню за ініціативою Банку в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення про це Лізингоодержувача за 3 (три) дні, у наступних випадках, зокрема: в триденний строк у випадку невиконання Лізингоодержувачем будь-якого зобов`язання, передбаченого даним Договором (п. 10.1.2.1); у випадку повної або часткової несплати лізингового платежу Лізингоодержувачем, якщо прострочення оплати становить більше ніж 30 (тридцять) днів (п. 10.1.2.3).

За умовами п. 10.3 договору, у випадку розірвання цього Договору, Майно повинно бути повернуте Лізингоодержувачем протягом 3 (трьох) днів, по Акту прийому-передачі Майна в тому стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу.

Відповідно до п. 11.1 договору строк дії цього Договору з дати підписання цього Договору до 23.09.2019 (двадцять третє вересня дві тисячі дев`ятнадцятого) року. Зазначений строк може бути змінений у відповідності до п.п. 10.1 -10.4.2 цього Договору.

Згідно із п. 11.2 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання. Строк дії цього договору обумовлений строком лізингу. Цей договір втрачає свою силу після виконання Сторонами усіх зобов`язань по ньому.

За приписами п. 12.2 договору Додаток № 1 (Специфікація Майна), Додаток № 2 (Графік лізингових платежів), Додаток № 3 (Тарифи за оформлення документів), Додаток № 4 (Акт прийому-передачі Майна), Додаток № 5 (Акт прийому Майна на відповідальне зберігання) є невід`ємними частинами цього Договору.

Договір фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014р. підписано позивачем та відповідачем-1, скріплено їх печатками та копію договору долучено до матеріалів справи.

Додатком № 1 до договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014р. є Специфікація Майна, відповідно до якої визначено найменування майна (марка, модель та модифікація, країна-виробник) сівалка механічна Amazone D9-6000 TC; дані технічного паспорту майна в т.ч. комплектність, дата випуску, серійний номер - № D960000348; всього вартість майна і урахуванням ПДВ 984 870,00 грн.

Згідно із специфікацією, всього повна вартість майна становить: 820 725,00 (вісімсот двадцять тисяч сімсот двадцять п`ять) гривень 00 копійок, ПДВ 164 145,00 (сто шістдесят чотири тисячі сто сорок п`ять) гривень 00 копійок, усього до сплати 934 870,00 (дев`ятсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят) гривень 00 копійок.

Додаток № 1 до договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014р. -Специфікація Майна, підписано сторонами, скріплено їх печатками та копію додатку долучено до матеріалів справи.

Додатком № 2 до договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014р. сторони погодили графік лізингових платежів, що складається з:

1. Графіку відшкодування вартості майна: 25.11.2014р. на суму 77577,00грн; 25.03.2015р. на суму 77577,00грн; 25.10.2015р. на суму 77577,00грн; 25.03.2016р. на суму 77577,00грн; 25.10.2016р. на суму 77577,00грн; 25.03.2017р. на суму 77577,00грн; 25.10.2017р. на суму 77577,00грн; 25.03.2018р. на суму 77577,00грн; 25.10.2018р. на суму 77577,00грн; 25.03.2019р. на суму 76577,00грн; 23.09.2019р. на суму 1000,00грн.

2. Винагороди за відкриття рахунку у розмірі та порядку сплати згідно п.2.3.1 Договору. 3. Винагороди за отримане в лізинг майно у розмірі та порядку сплати згідно п. 2.3.2 Договору. 4. Винагороди за моніторинг операції фінансового лізингу у розмірі та порядку сплати згідно п.2.3.3 Договору. 5. Винагороди за користування майном у розмірі та порядку сплати згідно п.2.4 Договору.

Додаток № 2 до договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014р. підписано сторонами, скріплено їх печатками та копію додатку долучено до матеріалів справи. Додатком № 3 до договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014р. сторони погодили тарифи за оформлення документів. Додатком № 5 до договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014р. є акт прийому майна на відповідальне зберігання від 30.09.2014р.

Відповідно до п. 1 акту прийому майна на відповідальне зберігання від 30.09.2014р. Банк передав, а Лізингоодержувач прийняв у відповідальне зберігання Майно, а саме сівалку механічну Amazone D9-6000 TC; дані технічного паспорту майна в т.ч. комплектність, дата випуску, серійний номер - № D960000348 вартістю 820 725,00 (вісімсот двадцять тисяч сімсот двадцять п`ять) гривень 00 копійок, ПДВ 164 145,00 (сто шістдесят чотири тисячі сто сорок п`ять) гривень 00 копійок, усього до сплати 984 870,00 (дев`ятсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят) гривень 00 копійок. Згідно із п. 2 акту адреса місця прийому майна на відповідальне зберігання: Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Чишки. За приписами п. 3 акту комплектність, кількість і зовнішній фізичний стан доставленого майна відповідають умовам договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014 року.

Додаток № 5 до договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014р. - акт прийому майна на відповідальне зберігання від 30.09.2014р. підписано сторонами, скріплено їх печатками та копію додатку долучено до матеріалів справи.

Виконання позивачем зобов`язання щодо передачі майна ввідповідачу-1 підтверджується актом прийому- передачі майна від 31.10.2014р., який є Додатком № 4 до договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014р.

Відповідно до п. 1 акту прийому- передачі майна від 31.10.2014р. Банк передав, а Лізингоодержувач прийняв у лізинг Майно, а саме сівалку механічну Amazone D9-6000 TC; дані технічного паспорту майна в т.ч. комплектність, дата випуску, серійний номер - № D960000348 вартістю 820 725,00 (вісімсот двадцять тисяч сімсот двадцять п`ять) гривень 00 копійок, ПДВ 164 145,00 (сто шістдесят чотири тисячі сто сорок п`ять) гривень 00 копійок, усього до сплати 984 870,00 (дев`ятсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят) гривень 00 копійок. Претензій по кількості і якості в Лізингоодержувача до Банку немає. Згідно із п. 2 акту адреса місця прийому-передачі: Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Чишки. За приписами п. 3 акту комплектність, кількість і зовнішній фізичний стан доставленого майна відповідають умовам договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014 року.

Додаток № 4 до договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014р. - акт прийому- передачі майна від 31.10.2014р. підписано сторонами, скріплено їх печатками та копію додатку долучено до матеріалів справи.

24.09.2014р. Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (Банк) та ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено договір поруки №DNH2LNI1471/DP.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки №DNH2LNI1471/DP предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Банком за виконання Приватною агроторговою фірмою «Винниківська», юридична адреса якого: 81144, Львівська обл., Пустомитівський р-н. с. Чишки код в ЄДРПОУ 25239392, далі - «Лізингоодержувач» зобов`язань за Договором фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014 року (далі - «Договір фінансового лізингу»), з сумою Договору фінансового лізингу, що становить 984 870,00 (дев`ятсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят) гривень 00 копійок на взяття у лізинг майна, згідно Додатку № 1, що є невід`ємною частиною Договору фінансового лізингу, в тому числі авансового платежу Лізингоодержувача, що становить 209 100,00 (двісті дев`ять тисяч сто) гривень 00 копійок; з терміном дії до 23.09.2019 (двадцять третє вересня дві тисячі дев`ятнадцятого) року, у відповідності до умов п. п. 11.1 договору фінансового лізингу; зі сплатою винагороди за відкриття рахунку «Фінансовий лізинг (оренда)» у розмірі 0,00 (нуль) гривень 00 копійок у день укладення Договору лізингу; зі сплатою винагороди за отримане в лізинг майно у розмірі 12 (дванадцять) % річних від суми залишку несплаченої вартості майна виходячи з фактичної кількості днів користування майном, і 360 днів у році, в дату сплати винагороди, якою є 25-е число кожного поточного місяця; зі сплатою винагороди за моніторинг операції фінансового лізингу у розмірі 0,00 (нуль) % від вартості майна, зазначеної у п. 1.2 договору фінансового лізингу, без урахування авансу, зазначеного у п. 1.4 договору фінансового лізингу, одноразово, у день укладення договору фінансового лізингу, що становить 0,00 (нуль) гривень 00 копійок; а також сплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у договорі фінансового лізингу. Якщо під час виконання договору фінансового лізингу зобов`язання Лізингоодержувача, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за договором фінансового лізингу в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

Згідно із п. 1.2 договору поруки Поручитель відповідає перед Банком за виконання зобов`язань, за Договором фінансового лізингу в тому ж розмірі, що і Лізингоодержувач, включаючи сплату лізингових платежів у частині, що йде на викуп вартості переданого в лізинг майна, винагороди за отримане в лізинг майно, штрафів, пені та інших платежів відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Банком всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Поручителем надані всі наявні документи, що стосуються Поручителя, на момент укладання цього договору, в господарському/цивільному суді не мається заяв Банків про визнання Поручителя банкрутом.

У випадку смерті або банкрутства Лізингоодержувача за Договором фінансового лізингу та/або заміни Лізингоодержувача внаслідок правонаступництва та/або переведення боргу на будь-яку інші особу (нового Лізингоодержувача), Поручитель приймає на себе зобов`язання та згодний відповідати за виконання Договору фінансового лізингу за Лізингоодержувача, а також за будь-якого іншого Лізингоодержувача (нового Лізингоодержувача) при настанні вказаних в даному пункті обставин, в зв`язку з чим, Поручитель надає поруку перед Банком за виконання новим Лізингоодержувачем зобов`язань за Договором фінансового лізингу у розмірі і порядку, визначеному умовами Договору фінансового лізингу. При цьому, будь-які додаткові узгодження з Поручителем не потрібні.

За приписами п. 1.5 договору поруки, у випадку невиконання Лізингоодержувачем зобов`язань за договором фінансового лізингу, Лізингоодержувач та Поручитель відповідають перед Банком як солідарні Лізингоодержувачі.

За умовами п. 2.1 договору поруки Банк має право у випадку порушення Поручителем зобов`язання, передбаченого п.2.4.1 цього Договору, Поручитель доручає Банкові списувати грошові кошти зі всіх відкритих на ім`я Поручителя рахунків, у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», які зараховуються в рахунок погашення заборгованості за Договором фінансового лізингу відповідно до встановленої Договором фінансового лізингу послідовності (черговості) виконання грошових зобов`язань. Списання грошових коштів згідно з умовами цього пункту оформлюється меморіальним ордером у реквізиті «Призначення платежу» якого зазначається інформація про платіж, номер, дату та посилання на цей пункт Договору.

У випадку списання Банком з рахунку(-ів) Поручителя грошових коштів в національній валют України згідно умов цього пункту, якщо зобов`язання має бути виконано в іноземній валюті, за взаємною згодою сторін сума в іноземній валюті, яка має бути направлена на погашення заборгованості, визначається за курсом, який розраховується за формулою К = Кнбу + ККнбу, де К курс для розрахунку суми в іноземній валюті яка буде направлена на погашення вартості переданого в лізинг майна та/або процентів, винагород за отримане в лізинг майно; Кнбу - офіційний курс гривні щодо іноземних валют, встановлений Національним банком України на день списання Банком коштів з рахунку Поручителя; ККнбу коефіцієнт, який становить 3,0 (три) % до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого Національним банком України на день списання Банком коштів з рахунку Поручителя.

У випадку списання Банком з рахунку(-ів) Поручителя грошових коштів в національній валюті України згідно умов цього пункту, якщо зобов`язання має бути виконано в національній валюті України за взаємною згодою сторін сума в національній валюті України, яка має бути направлена на погашення заборгованості, визначається за курсом, який розраховується за формулою К = Кнбу + ККнбу, де К курс для розрахунку суми в національній валюті України, яка буде направлена на погашення заборгованості за договором фінансового лізингу; Кнбу - офіційний курс гривні щодо іноземних валют, встановлений Національним банком України на день списання Банком коштів з рахунку Поручителя; ККнбу коефіцієнт, який становить 0,0 (нуль) % до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого Національним банком України на день списання Банком коштів з рахунку Поручителя.

Сторони взаємно домовились, що до дня повного погашення заборгованості за договором фінансового лізингу вказані вище формули розрахунку курсів (разом або окремо) можуть переглядатися Банком в односторонньому порядку, про що Банк направляє поручителю відповідне повідомлення зручним для Банку способом.

Нова формула розрахунку курсу/курсів застосовується через 5 (п`ять) календарних днів, слідуючих за днем відправлення Банком відповідного повідомлення.

Відповідно до п. 2.1.2 договору поруки у випадку невиконання Лізингоодержувачем якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1 цього договору, Банк має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Ненаправлення Банком вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права Банку звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов`язання або вимагати від Поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Банком як солідарний Лізингоодержувач у випадку невиконання Лізингоодержувачем зобов`язань за Договором фінансового лізингу незалежно від факту направлення чи ненаправлення Банком Поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Згідно із п. 2.4.1 договору поруки Поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання Лізингоодержувача, зазначені в направленій Банком вимозі згідно п.п.2.1.2 п. 2.1 цього Договору.

За приписами п. 3.1 договору поруки, у випадку невиконання Поручителем зобов`язань Лізингоодержувача за Договором фінансового лізингу згідно вимоги Банку, зазначеної в п.п.2.1.2 п.2.1 цього Договору Поручитель сплачує на користь Банку пеню а розмірі 1 (один) % від суми заборгованості, яка зазначена в зазначеній письмовій вимозі, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочки. Сплата пені не звільняє Поручителя від виконання зобов`язань за цим Договором.

За умовами п. 4.1 договору поруки, Сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладання цього договору. У випадку виконання Лізингоодержувачем та/або Поручителем всіх зобов`язань за договором фінансового лізингу, цей договір припиняє свою дію.

Відповідно до п. 4.3 договору поруки дострокове розірвання цього договору здійснюється за письмовою згодою сторін.

Згідно із п. 5.1 договору поруки сторони домовились збільшити встановлену законом позовну давність, дійшовши згоди, що до передбачених цим договором вимог Банка до поручителя позовна давність встановлюється сторонами тривалістю 15 (п`ятнадцять) років.

Договір поруки №DNH2LNI1471/DP від 24.09.2014р. підписано позивачем та відповідачем-2, скріплено печаткою позивача та копію договору долучено до матеріалів справи.

07.06.2018р. позивач скерував відповідачу-1 лист № 30.1.0.0/2-25239392, у якому зазначив, що у зв`язку із порушенням зобов`язань за кредитним договором №DNH2LNI1471 від 24.09.2014р. прострочена заборгованість відповідача-1 складає 561151,78 грн. та просив відповідача 1 у термін не пізніше 3 календарних днів з дати одержання цього повідомлення, погасити прострочену заборгованість, повернути майно протягом 30 календарних днів з дати отримання цього повідомлення у відповідності до укладених договорів фінансового лізингу, зокрема №DNH2LNI1471 від 24.09.2014р.

Відповідно до акту прийому передачі майна від 26.10.2018р. відповідач-1 передав (повернув), а позивач прийняв майно, а саме сівалку механічну Amazone D9-6000 TC; дані технічного паспорта майна в т.ч. комплектність, дата випуску, серійний номер - № D960000348.

Акт прийому передачі майна від 26.10.2018р. підписано сторонами та копія акту долучена до матеріалів справи.

На виконання умов договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014р. відповідачем-1 здійснювались часткові оплати, що підтверджується банківськими виписками по рахунках, а саме: № 20717050000643 за період з 24.09.2014р. по 28.06.2023р.; №20710050000509 за період з 24.09.2014р. по 28.06.2023р.; №20781057000962 за період з 24.09.2014р. по 28.06.2023р.; №20782050000463 за період з 24.09.2014р. по 28.06.2023р.; № 29097057002008 за період з 24.09.2014р. по 28.06.2023р.; № 80322050002849 за період з 24.09.2014р. по 28.06.2023р.; №80327050071240 за період з 24.09.2014р. по 28.06.2023р.; № 80325050086947 за період з 24.09.2014р. по 28.06.2023р. та № 80916059529513 за період з 24.09.2014р. по 28.06.2023р.

Як вбачається із банківської виписки по рахунку № НОМЕР_1 відповідач-1 на виконання умов договору сплатив лізингові платежі на загальну суму 596 984,75грн, з яких авансовий платіж відповідно до п. 1.4 договору в розмірі 209 100,00грн. та 387884,75 грн. лізингових платежів.

Згідно із розрахунком заборгованості за договором позивача, який долучено до заяви про зменшення розміру позовних вимог за вх. № 278/24 від 22.01.2024р., станом на 26.10.2018р. залишок простроченої винагороди за користування лізинговим майном становить 637014,05 грн. Позивач, відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку, на підставі п. 8.1 договору нарахував пеню за період з 06.02.2019р. по 29.06.2023р. в сумі 139583,26 грн., із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Як вбачається із розрахунку, відповідачем після 26.10.2018 року здійснено часткові оплати нарахованої позивачем пені в загальному розмірі 14590,00грн., а саме: 02.06.2023р. на суму 4090,00грн.; 10.06.2023р. на суму 1500,00грн.; 04.07.2023р. на суму 1500,00грн.; 27.10.2023р. на суму 4500,00грн.; 10.11.2023р. на суму 1500,00грн. та 09.12.2023р. на суму 1500,00грн.

Відповідач 1 22.02.2024р. надіслав відповідачу заяву про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог. У вказаній заяві відповідач-1 зазначив, що 24 вересня 2014 року між Приватною агроторговою фірмою «Винниківська» та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» укладено договір фінансового лізингу № DNH2LNI1471 (надалі Договір), який розірвано 26 жовтня 2018 року. Майно- Об`єкт лізингу повернено. Відповідно до п.1.4., 2.1. Договору ПАФ «Винниківська» сплатила на користь АТ КБ «Приватбанк» 209100,00 гривень (Двісті дев`ять тисяч сто гривень 00 копійок) авансового платежу в рахунок сплати майна, який підлягає поверненню в зв`язку із розірванням договору та поверненням майна- об`єкту лізингу. Заборгованість АТ КБ «Приватбанк» (Боржник) перед ПАФ «Винниківська» (Кредитор) по поверненню авансового внеску, строк сплати якого настав 26 жовтня 2018 року становить 209100,00 гривень.

Керуючись ст. 601 ЦКУ, ч.3 ст.203 ГК України Відповідач-1 заявив про припинення своїх зобов`язань зі сплати винагороди за користування Майном за Договором фінансового лізингу № DNH2LNI1471 перед АТ КБ «Приватбанк» в частині сплати суми 209100,00 гривень із залишком невиконаних грошових зобов`язань зі сплати винагороди в сумі 427914,05 гривень. Докази надіслання заяви про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме копія опису вкладення у цінний лист від 22.02.2024р., копія фіскального чеку та поштової накладної № 7949500895000 долучені до матеріалів справи. Відповідно до інформації з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта», поштове відправлення № 7949500895000 вручено позивачу 26.02.2024р.

Позиція суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно із ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, 24.09.2014р. Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та Приватною агроторговою фірмою «Винниківська» було укладено договір фінансового лізингу №DNH2LNI1471, відповідно до п. 1.1 якого Банк здійснює придбання у власність а потім передає Лізингоодержувачу, а Лізингоодержувач приймає від Банку в платне користування, а після сплати всієї суми лізингових платежів у власність майно, у визначені цим Договором строки, на умовах фінансового лізингу.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та Законом України «Про фінансовий лізинг». Відносини між лізингодавцем та лізингоодержувачем, що виникають на підставі договору фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених законами України з питань регулювання діяльності з надання фінансових послуг, цим Законом та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» (у редакції, чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин) визначено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» (у редакції, чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин) лізингоодержувач зобов`язаний, зокрема, своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» (у редакції, чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин) сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Позивач передав відповідачу-1 майно, яке є предметом договору, що підтверджується актом прийому- передачі майна від 31.10.2014р. (Додаток № 4 до договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014р.).

Згідно із п. 2.3 договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014р. Лізингоодержувач сплачує Банку на рахунок, зазначений у п.1.5 цього Договору, згідно Додатку №2, зокрема винагороду за отримане в лізинг майно у розмірі 12 (дванадцять) % річних від суми залишку несплаченої вартості майна виходячи з фактичної кількості днів користування майном і 360 днів у році, в дату сплати винагороди якою є 25-е число кожного поточного місяця (п. 2.3.2).

За приписами п. 2.4 договору Лізингоодержувач сплачує Банку на рахунок, зазначений у п.1.5 цього договору, згідно Додатку № 2, також винагороду за користування майном у розмірі, згідно наведеної формули.

За умовами п. 2.2 договору розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються Додатком № 2.

Відповідно до додатку № 2 до договору сторонами визначено графік лізингових платежів, яким передбачено порядок та строки сплати лізингових платежів в період з 25.11.2014р. по 23.09.2019р.

Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, Приватною агроторговою фірмою «Винниківська» лізингові платежі сплачувались з порушенням умов договору, зокрема, встановлених строків для їх оплати та не у повному розмірі, у зв`язку з чим відповідачем допущено прострочення сплати лізингових платежів, з огляду на що, позивач скерував відповідачу 1 вимогу № 30.1.0.0/2-25239392 від 07.06.2018р., у якій зазначив, що у зв`язку із порушенням зобов`язань за кредитним договором №DNH2LNI1471 від 24.09.2014р. прострочена заборгованість відповідача-1 складає 561151,78 грн. та просив відповідача 1 у термін не пізніше 3 календарних днів з дати одержання цього повідомлення, погасити прострочену заборгованість, повернути майно протягом 30 календарних днів з дати отримання цього повідомлення у відповідності до укладених договорів фінансового лізингу, зокрема №DNH2LNI1471 від 24.09.2014р.

Відповідно до акту прийому передачі майна від 26.10.2018р. відповідач-1 передав а позивач прийняв майно, а саме сівалку механічну Amazone D9-6000 TC; дані технічного паспорту майна в т.ч. комплектність, дата випуску, серійний номер - № D960000348.

Згідно із розрахунком заборгованості за договором, який долучено до заяви про зменшення розміру позовних вимог за вх. № 278/24 від 22.01.2024р., станом на 26.10.2018р. залишок простроченої винагороди за користування лізинговим майном становить 637014,05 грн., що не заперечується відповідачем-1.

Судом встановлено, що 22.02.2024р. відповідач 1 надіслав відповідачу заяву про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої, керуючись ст. 601 ЦКУ, ч.3 ст.203 ГК України заявив про припинення своїх зобов`язань зі сплати винагороди за користування Майном за Договором фінансового лізингу № DNH2LNI1471 перед АТ КБ «Приватбанк» в частині сплати суми 209100,00 гривень із залишком невиконаних грошових зобов`язань зі сплати винагороди в сумі 427914,05 гривень.

Відповідно до частин першої та другої статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, установлених договором або законом.

Згідно зі статтею 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін.

За приписами ч. 3 ст. 203 ГК України господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Недопустимість зарахування зустрічних вимог визначено статтею 602 Цивільного кодексу України, відповідно до положень якої не допускається зарахування зустрічних вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Виходячи із зазначеного, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 року у справі № 914/3217/16.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог у разі спливу позовної давності.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, договір фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014р. достроково розірвано за ініціативою банку у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору та отримане у лізинг майно повернуто Лізингоодержувачем за актом прийому передачі майна від 26.10.2018р.

У разі розірвання договору фінансового лізингу з ініціативи лізингодавця, якщо це передбачено умовами договору, лізинговий платіж може вважатися платою за користування об`єктом лізингу.

Відповідно до банківської виписки по рахунку № НОМЕР_1 за період з 24.09.2014р. по 28.06.2023р., відповідач-1 31.10.2014р. сплатив авансовий платіж у розмірі 209 100,00 гривень.

На правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку із розірванням договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014р. з ініціативи банку, у відповідача 1 виникло право вимагати повернення суми попередньої оплати, а у позивача обов`язок щодо повернення такої оплати.

Згідно із статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до п. 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Згідно із п. 19 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19" з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України постановив відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, правовий режим воєнного стану на території України неодноразово продовжувався і триває станом на момент прийняття рішення у справі.

Із врахуванням вищенаведеного, строк позовної давності за вимогами про повернення суми попередньої оплати не сплив.

Вимоги статті 601 ЦК України не містять спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину. За загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми) здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент висловлення учасником відповідних правовідносин волевиявлення у відповідній формі, зокрема письмовій, що містить чітке однозначне волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

Характер зобов`язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2019 року у справі № 918/541/18.

Таким чином, зобов`язання відповідача 1 зі сплати заборгованості за винагородою за користування лізинговим майном в розмірі 209 100,00грн. припинилися з моменту вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку, а саме з 22.02.2024р., відтак, наявні правові підстави для закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості за винагородою за користування лізинговим майном в розмірі 209 100,00грн. у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості відповідачами не представлено, відтак заборгованість відповідача-1 перед позивачем за винагородою за користування лізинговим майном становить 427914,05 грн., яка підтверджена належними та допустимими доказами та визнається відповідачем.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За приписами п. 10.1 договору цей договір підлягає розірванню за ініціативою Банку в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення про це Лізингоодержувача за 3 (три) дні, у наступних випадках, зокрема: в триденний строк у випадку невиконання Лізингоодержувачем будь-якого зобов`язання, передбаченого даним Договором (п. 10.1.2.1); у випадку повної або часткової несплати лізингового платежу Лізингоодержувачем, якщо прострочення оплати становить більше ніж 30 (тридцять) днів (п. 10.1.2.3).

Згідно із п.п. 8.1.1 договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014р., у випадку порушення Лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, передбачених п.п. 2.1-2.4, 7.2.15, 8.14 цього Договору та зазначених у Додатку № 2 Лізингоодержувач сплачує Банку пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Договір фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014р. достроково розірвано за ініціативою банку на підставі пункту 10.1 договору шляхом повернення майна та підписання відповідного акту прийому передачі майна від 26.10.2018р., що підтверджується матеріалами справи та визнається сторонами.

Згідно з п. 2.4 договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014р.сума винагороди за користування майном сплачується в строк,зазначений п.11.1 цього договору,аюо у день дострокового повного виконання зобов"язань за цим договором.У випадку несплати винагороди за користування кредитом у зазначений термін винагорода вважається простроченою.

Відповідно до п. 11.1 договору строк дії цього Договору з дати підписання цього Договору до 23.09.2019 (двадцять третє вересня дві тисячі дев`ятнадцятого) року. Зазначений строк може бути змінений у відповідності до п.п. 10.1 -10.4.2 цього Договору.

Внаслідок дострокового розірвання договору 26.10.2018р. строк оплати майнових зобов`язань є таким, що настав у повному обсязі на дату розірвання договору.

Відповідно до ч.4 ст 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Як вбачається із змісту розрахунку, доданого до позовної заяви, позивачем нараховано пеню з 06.02.2019р. по 29.06.2023р. із врахуванням часткових оплат в загальному розмірі 139 583,26 грн.

Перевіривши проведені нарахування, судом встановлено, що позивач припустився арифметичної помилки при обрахунку пені, не врахувавши положення ч. 6 ст. 232 ГК України. Відтак, в перерахунку, підставними є вимоги, щодо стягнення пені із врахуванням визначеного позивачем періоду у розмірі 50856,41 грн. та враховуючи здійснені після 26.10.2018р. відповідачем-1 часткові оплати, які зараховані на погашення пені відповідно до п. 2.7 договору, в загальному розмірі 14590,00грн., підставними є вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 36266,41грн. Тому, врешті вимог щодо стягнення пені, належить відмовити у зв`язку із безпідставністю заявлення.

Щодо аргументів позивача про те, що відповідно до п. 8.1 договору сторони погодили, що у випадку порушення лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів передбачених п.п.2.1.-2.3., 7.2.15., 8.14. цього договору та зазначених у додатку №2, лізингоодержувач сплачує банку: пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, з огляду на що вказаною умовою договору встановлений інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Як вбачається із умов договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014р., іншого порядку нарахування пені не встановлено.

Зазначеною нормою права передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. При цьому, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України строку, за який нараховуються штрафні санкції. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07.06.2019р. у справі № 910/23911/16, від 22.08.2019р. у справі № 914/508/17, від 12.03.2020р. у справі № 907/65/18, від 07.06.2019р. у справі № 910/23911/16, від 22.08.2019р. у справі № 914/508/17.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості солідарно з ОСОБА_1 як з поручителя, суд зазначає наступне.

24.09.2014р. Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №DNH2LNI1471/DP.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки №DNH2LNI1471/DP предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Банком за виконання Приватною агроторговою фірмою «Винниківська», юридична адреса якого: 81144, Львівська обл., Пустомитівський р-н. с. Чишки код в ЄДРПОУ 25239392, далі - «Лізингоодержувач» зобов`язань за Договором фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014 року (далі - «Договір фінансового лізингу»), з сумою Договору фінансового лізингу, що становить 984 870,00 (дев`ятсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят) гривень 00 копійок на взяття у лізинг майна, згідно Додатку № 1, що є невід`ємною частиною Договору фінансового лізингу, в тому числі авансового платежу Лізингоодержувача, що становить 209 100,00 (двісті дев`ять тисяч сто) гривень 00 копійок; з терміном дії до 23.09.2019 (двадцять третє вересня дві тисячі дев`ятнадцятого) року, у відповідності до умов п. п. 11.1 договору фінансового лізингу; зі сплатою винагороди за відкриття рахунку «Фінансовий лізинг (оренда)» у розмірі 0,00 (нуль) гривень 00 копійок у день укладення Договору лізингу; зі сплатою винагороди за отримане в лізинг майно у розмірі 12 (дванадцять) % річних від суми залишку несплаченої вартості майна виходячи з фактичної кількості днів користування майном, і 360 днів у році, в дату сплати винагороди, якою с 25-е число кожного поточного місяця; зі сплатою винагороди за моніторинг операції фінансового лізингу у розмірі 0,00 (нуль) % від вартості майна, зазначеної у п. 1.2 договору фінансового лізингу, без урахування авансу, зазначеного у п. 1.4 договору фінансового лізингу, одноразово, у день укладення договору фінансового лізингу, що становить 0,00 (нуль) гривень 00 копійок; а також сплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у договорі фінансового лізингу. Якщо під час виконання договору фінансового лізингу зобов`язання Лізингоодержувача, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за договором фінансового лізингу в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

Згідно із п. 1.2 договору поруки Поручитель відповідає перед Банком за виконання зобов`язань, за Договором фінансового лізингу в тому ж розмірі, що і Лізингоодержувач, включаючи сплату лізингових платежів у частині, що йде на викуп вартості переданого в лізинг майна, винагороди за отримане в лізинг майно, штрафів, пені та інших платежів відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Банком всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

За приписами п. 1.5 договору поруки, у випадку невиконання Лізингоодержувачем зобов`язань за договором фінансового лізингу, Лізингоодержувач та Поручитель відповідають перед Банком як солідарні Лізингоодержувачі.

За умовами п. 4.1 договору поруки, Сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладання цього договору. У випадку виконання Лізингоодержувачем та/або Поручителем всіх зобов`язань за договором фінансового лізингу, цей договір припиняє свою дію.

Згідно із п. 5.1 договору поруки сторони домовились збільшити встановлену законом позовну давність, дійшовши згоди, що до передбачених цим договором вимог Банка до поручителя позовна давність встановлюється сторонами тривалістю 15 (п`ятнадцять) років.

Доказів розірвання договору, визнання його в судовому порядку недійсним чи неукладеним сторонами суду не представлено.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Відтак, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителя кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо. Позивачем заявлено вимоги до кожного з відповідачів щодо стягнення заборгованості за одним договором солідарно з боржника та поручителя.

Право особи заявити однорідні позовні вимоги до кількох відповідачів передбачене у процесуальному законі незалежно від того, чи існує між цими відповідачами солідарне зобов`язання. Позовні вимоги у цій справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за договором фінансового лізингу, а тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача буде можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Аналогічна правова позиції викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 25.04.2018 у справі № 638/13998/14-ц.

Відповідно до частин 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Станом на день прийняття рішення, доказів оплати проведених позивачем нарахувань та доказів в спростування наведених обставин суду не надано, доказів оплати проведених позивачем нарахувань не подано.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Статтею 79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідачів в частині стягнення заборгованості за винагородою за користування лізинговим майном в розмірі 427914,05 грн. та 36266,41грн. пені є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості за винагородою за користування лізинговим майном в розмірі 209100,00 грн. провадження підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю предмета спору. Врешті вимог щодо стягнення пені слід відмовити у зв`язку із безпідставністю заявлення.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідачів підлягають відшкодуванню судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути солідарно з Приватної агроторгової фірми «Винниківська» (81144, Львівська обл., Пустомитівський р-н, село Чишки, бічна Шептицьких, будинок 16, ідентифікаційний код 25239392) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за винагородою за користування лізинговим майном в розмірі 427914,05грн., 36 266,41грн. пені.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за винагородою за користування лізинговим майном в розмірі 427914,05 грн., 36266,41грн. пені .

Стягнути з Приватної агроторгової фірми «Винниківська» (81144, Львівська обл., Пустомитівський р-н, село Чишки, бічна Шептицьких, будинок 16, ідентифікаційний код 25239392) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 5049,60 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 5 049,60 грн. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Закрити провадження у справі в частині стягнення 209100,00 грн. заборгованості за винагородою за користування лізинговим майном.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 25.04.2024р.

СуддяІванчук С.В.