Постанова

від 27.08.2024 по справі 914/2789/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2024 р. Справа №914/2789/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Желік М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання - Олех М.

за участю представників учасників процесу:

представник позивача - Деркач О.Р.

представник відповідача - 1 - Тимащук В.А.;

відповідач - 2 - не з`явився;

розглянувши апеляційні скарги Приватного підприємства "Приватної агроторгової фірми "Винниківська" б/н від 15.05.2024 (вх.ЗАГС 01-05/1410/24 від 16.05.2024) та Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ б/н, б/д (вх.ЗАГС 01-04/1446/24 від 20.05.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2024 (повний текст складено 25.04.2024, суддя Іванчук С.В.)

у справі № 914/2789/23

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

до відповідача-1: Приватного підприємства "Приватної агроторгової фірми "Винниківська", с. Чишки, Пустомитівський район, Львівська область

до відповідача-2: ОСОБА_1 , с. Волиця, Пустомитівський район, Львівська область

про: стягнення заборгованості в розмірі 776 597,31 грн.,

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

ОСОБА_1 участі уповноваженого представника в судове засідання 27.08.2024 не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії», також те, що зазначені учасники справи не зверталися до суду з будь-якими заявами щодо розгляду справи, явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника відповідача 2.

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до Приватної агроторгової фірми «Винниківська» та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 776597,31 грн., з яких 637014.05 грн. - заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу, 139583,26 грн. пеня (із врахуванням заяв позивача про зменшення розміру позовних вимог за вх. № 4758/23 від 28.11.2023р. та за вх. № 278/24 від 22.01.2024р.).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 24.09.2014р. АТ КБ «Приватбанк» (Позивач/Банк/Лізингодавець) та Приватна агроторгова фірма «Винниківська» (Відповідач-1/Лізингоодержувач) уклали договір фінансового лізингу №DNH2LNI1471, відповідно до якого банк зобов`язується набути у власність предмет лізингу(майно) та передати його в користування лізингоодержувачу на строк, що зазначений в договорі, а лізингоодержувач зобов`язується сплатити банку лізингові платежі в розмірі та порядку, визначеними цим договором.

24.09.2019р. року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № DNH2LNI1471/DР, відповідно до якого поручитель відповідає перед банком за виконання зобов`язань за договором фінансового лізингу в тому ж розмірі, що і лізингоодержувач, включаючи сплату лізингових платежів у частині, що йде на викуп вартості переданого в лізинг майна, винагороди за отримане в лізинг майно, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

В порушення умов договору лізингоодержувач не здійснював сплату винагороди за користування майном, у зв`язку з чим у нього утворилась прострочена заборгованість зі сплати такої винагороди. Останній лізинговий платіж лізингоодержувач здійснив 04.02.2019. Після цього лізингові платежі Відповідачем-1 не вносилися.

З огляду на порушення відповідачем-1 зобов`язань щодо своєчасної сплати грошових платежів та несплату лізингових платежів з лютого 2019 року позивач звернувся до суду із вимогами про стягнення солідарно заборгованості з відповідача-1 як лізингоодержувача та з відповідача -2 як поручителя.

Окрім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України позивач нарахував пеню, що узгоджується з п. 8.1 договору фінансового лізингу.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.04.2024 у справі №914/2789/23 позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з Приватної агроторгової фірми «Винниківська» на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за винагородою за користування лізинговим майном в розмірі 427914,05грн., 36 266,41грн. пені. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за винагородою за користування лізинговим майном в розмірі 427914,05 грн., 36266,41грн. пені. Стягнуто з Приватної агроторгової фірми «Винниківська» на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 5049,60 грн. судового збору. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 5 049,60 грн. судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що обставини які є предметом доказування у справі визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідачів в частині стягнення заборгованості за винагородою за користування лізинговим майном в розмірі 427914,05 грн. та 36266,41грн. пені є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості за винагородою за користування лізинговим майном в розмірі 209100,00 грн. провадження підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю предмета спору. В решті вимог щодо стягнення пені слід відмовити у зв`язку із безпідставністю заявлення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

Приватним підприємством "Приватна агроторгова фірма "Винниківська" подано апеляційну скаргу, в якій останнє просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2024 у справі №914/2789/23 в частині задоволення позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» щодо стягнення пені в сумі 36266, 41 грн. та прийняти нове рішенням яким відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Зокрема, скаржник зазначає, що нарахування пені після дати розірвання Договору є безпідставним, оскільки вважає, що з часу розірвання договору його умови не застосовуються до таких правовідносин в подальшому.

Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" подано апеляційну скаргу, в якій останнє просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2024 у справі №914/2789/23 в частині відмови в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» та в частині закриття провадження щодо стягнення 209100 грн, у цій частині прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги АТ КБ «ПриваБанк» в повному обсязі.

Зокрема, скаржник зазначає, що право на повернення суми авансу у ПАФ «Винниківське» припинилось 27.10.2021, оскільки договір фінансового лізингу розірвано 26.10.2018, частиною 4 статті 602 ЦК України встановлено недопустимість зарахування прострочених позовних вимог.

Приватним підприємством "Приватної агроторгової фірми "Винниківська" та Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" подано відзиви на апеляційні скарги, в яких останні, спростовуючи доводи апеляційних скарг, просять суд їх залишити без задоволення.

ОСОБА_1 не скористався правом на подання відзиву на апеляційні скарги.

Представники позивача та відповідача 1 у судових засіданнях підтримали доводи апеляційних скарг.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2024, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Приватна агроторгова фірма «Винниківська» б/н від 15.05.2024 (вх.ЗАГС 01-05/1410/24 від 16.05.2024) у справі №914/2789/23 залишено без руху.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному суду від 20.05.2024, справу №914/2789/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ б/н, б/д (вх.ЗАГС 01-04/1446/24 від 20.05.2024) у справі №914/2789/23 залишено без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Приватна агроторгова фірма "Винниківська" б/н від 15.05.2024 (вх.ЗАГС 01-05/1410/24 від 16.05.2024) на рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2024 у справі №914/2789/23, розгляд справи призначено на 25.06.2024.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ б/н, б/д (вх.ЗАГС 01-04/1446/24 від 20.05.2024) на рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2024 у справі №914/2789/23, розгляд справи призначено на 25.06.2024.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 призначено апеляційну скаргу ПП "Приватна агроторгова фірма "Винниківська" б/н від 15.05.2024 (вх.ЗАГС 01-05/1410/24 від 16.05.2024) до спільного розгляду з апеляційною скаргою АТ Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ б/н, б/д (вх.ЗАГС 01-04/1446/24 від 20.05.2024), розгляд справи відкладено на 13.08.2024.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 оголошено перерву до 27.08.204.

У судовому засіданні 27.08.2024 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

24 вересня 2014 року між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та Приватною агроторговою фірмою «Винниківська» укладено договір фінансового лізингу №DNH2LNI1471.

Відповідно до п. 1.1 договору Банк здійснює придбання у власність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Лізинг», юридична адреса якого- 03191, м. Київ, Голосіївський район, вул. Ломоносова, буд. 54 А, офіс 5, код в ЄДРПОУ 23274434, що іменуєтеся надалі «Продавець», а потім передає Лізингоодержувачу, а Лізингоодержувач приймає від Банку в платне користування, а після сплати всієї суми лізингових платежів у власність у визначені цим Договором строки, на умовах фінансового лізингу (надалі «Лізингу»; Майно найменування, кількість, вартість та технічні характеристики якого, вказуються в Специфікації (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього договору (надалі- Додаток № 1).

Вартість майна становить 820 725,00 (вісімсот двадцять тисяч сімсот двадцять п`ять) гривень 00 копійок, ПДВ 164 145,00 (сто шістдесят чотири тисячі сто сорок п`ять) гривень 00 копійок, усього до сплати 984 870,00 (дев`ятсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят) гривень 00 копійок (п. 1.2 договору).

За умовами п. 1.4 договору авансовий платіж Лізингоодержувача в рахунок сплати майна становить 21,23 (двадцять одна ціла двадцять три сотих) процента від суми до сплати, зазначеної у п. 1.2 цього договору, що становить 209 100,00 (двісті дев`ять тисяч сто) гривень 00 копійок та підлягає сплаті у день укладання цього договору на рахунок, що зазначений у п.1.5 цього договору.

Для здійснення Лізингоодержувачем платежів за цим договором Банк відкриває рахунок № 29097057002008 (п. 1.5 договору).

Відповідно до п. 1.6 договору поставка Майна здійснюється на умовах:

передача Майна буде здійснюватися за адресою Лізингоодержувача: Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Чишки (п. 1.6.1 договору);

майно повинне бути передане Лізингоодержувачу протягом 12 (дванадцяти) календарних днів після внесення авансового платежу, що зазначено у п.1.4. цього договору, на рахунок зазначений у п.1.5 цього договору.

Строк передачі майна може змінюватись в залежності від дотримання продавцем строку постачання майна за договором купівлі-продажу, укладеного між Банком та Продавцем, про що Банк попередньо повідомляє Лізингоодержувача (п. 1.6.2 договору).

За приписами п. 2.1 договору загальна сума цього договору становить 984 870,00 (дев`ятсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят) гривень 00 копійок та складається з: суми авансового платежу 209 100,00 (двісті дев`ять тисяч сто) гривень 00 копійок, у відповідності до п. 1.4. цього договору; загальної вартості лізингових платежів у частині, що йде на викуп вартості переданого Лізингоодержувачу майна, 775 770,00 (сімсот сімдесят п`ять тисяч сімсот сімдесят) гривень 00 копійок, згідно з Графіком внесення лізингових платежів, зазначеним в Додатку № 2, що є невід`ємною частиною цього договору (надалі- Додаток № 2).

Розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються Додатком № 2 (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.2.1 договору лізингові платежі сплачуються на рахунок, зазначений у п.1.5. цього договору.

Лізингоодержувач сплачує Банку на рахунок, зазначений у п.1.5 цього Договору, згідно Додатку №2: винагороду за відкриття рахунку «Фінансовий лізинг (оренда)» у розмірі 0,00 (нуль) гривень 00 копійок у день укладення цього договору (п. 2.3.1); винагороду за отримане в лізинг майно у розмірі 12 (дванадцять) % річних від суми залишку несплаченої вартості майна виходячи з фактичної кількості днів користування майном і 360 днів у році, в дату сплати винагороди якою є 25-е число кожного поточного місяця (п. 2.3.2); винагороду за моніторинг операції фінансового лізингу у розмірі 0,00 (нуль) % від вартості майна зазначеної у п. 1.2 цього договору, без урахування авансу, зазначеного у п. 1.4. цього договору, одноразово, у день укладення цього договору що становить 0,00 (нуль) гривень 00 копійок (п. 2.3 договору).

За приписами п. 2.4 договору Лізингоодержувач сплачує Банку на рахунок, зазначений у п.1.5 цього договору, згідно Додатку № 2, також винагороду за користування майном у розмірі, згідно наведеної формули.

Винагорода за користування майном розраховується на дату, передбачену п. 11.1 цього договору для остаточного погашення заборгованості за цим договором у день дострокового повного виконання зобов`язань за цим договором або у день повного фактичного виконання зобов`язань за цим договором.

У випадку дострокового повного погашення зобов`язань за цим договором, подальший розрахунок винагороди за користування майном відбувається згідно із зазначеною формулою, де подальші обороти після повного погашення зобов`язань, розглядаються як початкові «п» та «і» отримують нові первинні значення. Сплата винагороди за користування майном здійснюється в українській гривні.

За умовами п. 2.6 договору, з метою виконання зобов`язань по погашенню заборгованості Лізингоодержувача перед Банком, Лізингоодержувач доручає Банку списувати кошти зі всіх поточних рахунків Лізингоодержувача та перераховувати на рахунок зазначений у п.1.5. цього Договору у будь-якій валюті, при наявності на них необхідної суми коштів, не наданих у кредит, в межах сум, що підлягають сплаті Банку за цим Договором або підлягають сплаті СК ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ІНГОССТРАХ», відповідно за Договором страхування та розділом 5 цього договору, при настанні строків платежів (здійснювати договірне списання). Списання коштів здійснюється у порядку, встановленому чинним законодавством України. У випадку недостатності або відсутності у Лізингоодержувача коштів в національній валюті для погашення заборгованості (у тому числі сплати неустойки), Лізингоодержувач доручає Банку списати кошти в Іноземній валюті, у розмірі, еквівалентному сумі заборгованості в національній валюті на дату погашення, та продати списану іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України (далі - «МВРУ») (за курсом МВРУ для цієї операції на дату її проведення), з відшкодуванням витрат Банку на сплату зборів, комісій та вартості наданих послуг. При цьому Лізингоодержувач доручає Банку оформити заявку на продаж іноземної валюти на МВРУ від імені Лізингоодержувача.

Зобов`язання за цим договором виконуються у наступній послідовності: кошти, отримані від Лізингоодержувача, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим Договором, перш за все спрямовуються для сплати винагороди за відкриття рахунку «Финансовьій лизинг (аренда)» згідно п. 2.3.1. цього Договору; далі - винагороди за моніторинг операції фінансового лізингу згідно п. 2.3.3. цього Договору; далі - підлягає сплаті страхова премія за перший рік дії цього Договору згідно з Договором страхування та п.5.2.1. цього Договору, далі - авансовий платіж згідно п.1.4. цього Договору; далі - підлягає сплаті страхова премія за другий рік (інші роки) дії цього Договору згідно з Договором страхування та п.5.3.1. цього Договору; далі - відшкодування витрат/збитків Банку згідно п.п. 7.2.14., 7.2.19 цього Договору; далі для погашення неустойки згідно з п.п. 8.10.-8.12. цього Договору; далі для погашення штрафу згідно з п. 8.14. цього Договору; далі для погашення штрафів згідно з п.п. 8.2-8.3., 8.8-8.9 цього Договору, далі для погашення пені згідно з п.п. 8.1.1., 8.4., 8.7. цього Договору, далі - простроченої винагороди за отримане в лізинг Майно згідно з п. 8.1.2. цього Договору; далі - винагороди за отримане в лізинг Майно згідно з п. 2.3.2. цього Договору; далі - прострочені платежі в частини викупу вартості переданого в лізинг Майна, далі - викуп вартості переданого в лізинг Майна, далі - винагороди за користування Майном згідно з п. 2.4. цього Договору (п. 2.3 договору).

Згідно із п. 3.1 договору передача Банком та прийом Лізингоодержувачем Майна в лізинг здійснюється згідно Акта прийому-передачі Майна, зазначеним у Додатку № 4, що є невід`ємною частиною цього Договору, (надалі- «Додаток №4») не пізніше 12 (дванадцяти) календарних днів після внесення авансового платежу, зазначеного у п.1.4. цього договору, на рахунок зазначений у п.1.5. цього договору. Строк передачі майна може змінюватись в залежності від дотриманням Продавцем строку постачання Майна за Договором купівлі-продажу укладеного між Банком та Продавцем, про що Банк попередньо повідомляє Лізингоодержувача. З моменту підписання Сторонами Додатку № 4 до Лізингоодержувача переходять всі ризики, пов`язані з користуванням і володінням майном (у тому числі ризики, пов`язані з відшкодуванням збитків та шкоди, заподіяних третім особам внаслідок використання майна). З моменту підписання Додатку № 4, Лізингоодержувач несе повну цивільну відповідальність перед третіми особами за його використання, відшкодовує в повному обсязі шкоду третім особам, заподіяну в результаті експлуатації майна. Ризик невідповідності майна цілям використання цього майна несе Лізингоодержувач.

За приписами п. 6.1 договору банк має право зокрема: вимоги повернення майна у випадках, передбачених п.10.1. цього Договору (п. 6.1.3); відмовитися від цього договору у випадках, передбачених п. п. 10.1.2.1-10.1.2.4 цього Договору (п.6.1.5).

Банк зобов`язується прийняти майно від Лізингоодержувача у випадку дострокового розірвання цього договору або у випадку закінчення терміну дії цього договору, якщо майно не буде викуплене Лізингоодержувачем у відповідності до п.4.3 цього договору (п. 6.2.2 договору).

Відповідно до п. 7.2 договору Лізингоодержувач зобов`язується, зокрема:

повернути майно Банку у випадках, передбачених п.10.1. цього договору у стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, сплативши при цьому Банку заборгованість по лізингових платежах на поточну дату, інших платежах за цим договором, а також відшкодувавши заподіяні цим збитки, в строк не пізніше дати розірвання цього договору (п. 7.2.6);

авансовий платіж в рахунок сплати майна зробити відповідно до п. 1.4 цього договору (п. 7.2.11);

не зменшувати суму лізингових платежів, з також не затримувати виплату чергового лізингового платежу, якщо дані зміни не погоджені сторонами та не передбачені договорами про внесення змін до цього договору(п. 7.2.12);

виплачувати лізингові платежі, що враховують: суму, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості Майна; проценти (комісії) за отримане в лізинг Майно; інші витрати Банка, безпосередньо пов`язані з цим Договором, та передбачені цим Договором, згідно Додатку № 2 та не пізніше дати зазначеної у Додатку № 2, на рахунок, зазначений у п.1.5. цього Договору.

Інші витрати Банка, що безпосередньо пов`язані з виконанням цього Договору, можуть також бути компенсовані Лізингоодержувачем на підставі окремих рахунків або листів, що надані Банком (п. 7.2.15).

Згідно із п. 8.1 договору, у випадку порушення Лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, передбачених п.п. 2.1-2.4, 7.2.15, 8.14 цього Договору та зазначених у Додатку № 2 Лізингоодержувач сплачує Банку:

пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня (п. 8.1.1);

винагороду за отримане в лізинг майно у розмірі 48 (сорок вісім) процентів річних від суми залишку неоплаченої вчасно частини вартості майна згідно додатку № 2 (п. 8.1.2).

У випадку невиконання Лізингоодержувачем зобов`язання, передбаченого п. 8.14. цього Договору, Лізингоодержувач сплачує Банку пеню в розмірі 0,2 (нуль цілих два десятих) процента від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня (п. 8.4 договору).

За умовами п. 8.7 договору, у випадку невиконання Лізингоодержувачем зобов`язань, передбачених п.п. 1.4, 7,2.11. цього Договору, Лізингоодержувач сплачує Банку пеню в розмірі 0,2 (нуль цілих два десятих) процента від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 8.14 договору, у випадку, коли Лізингоодержувач повертає майно Банку без придбання його у власність, та при цьому вартість майна у результаті неналежної його експлуатації Лізингоодержувачем на дату повернення за оцінкою незалежного експерта, становить розмір менший ніж сума лізингових платежів згідно Додатку № 2, що не сплачені за Майно на дату такого повернення, Лізингоодержувач протягом 3 (трьох) днів сплачує Банку штраф у розмірі, що становить різницю між сумою несплачених лізингових платежів згідно Додатку № 2 та розміром вартості Майна, визначеного у висновку незалежного експерта.

Згідно із п. 8.15 договору строки позовної давності по вимогах про стягнення лізингових платежів, неустойки - пені, штрафів за цим Договором встановлюються Сторонами тривалістю 15 (п`ятнадцять) років.

За приписами п. 10.1 договору цей договір підлягає розірванню за ініціативою Банку в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення про це Лізингоодержувача за 3 (три) дні, у наступних випадках, зокрема:

в триденний строк у випадку невиконання Лізингоодержувачем будь-якого зобов`язання, передбаченого даним Договором (п. 10.1.2.1);

у випадку повної або часткової несплати лізингового платежу Лізингоодержувачем, якщо прострочення оплати становить більше ніж 30 (тридцять) днів (п. 10.1.2.3).

За умовами п. 10.3 договору, у випадку розірвання цього Договору, Майно повинно бути повернуте Лізингоодержувачем протягом 3 (трьох) днів, по Акту прийому-передачі Майна в тому стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу.

Відповідно до п. 11.1 договору строк дії цього Договору з дати підписання цього Договору до 23.09.2019 (двадцять третє вересня дві тисячі дев`ятнадцятого) року. Зазначений строк може бути змінений у відповідності до п.п. 10.1 -10.4.2 цього Договору.

Згідно із п. 11.2 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання. Строк дії цього договору обумовлений строком лізингу. Цей договір втрачає свою силу після виконання Сторонами усіх зобов`язань по ньому.

Додаток № 1 (Специфікація Майна), Додаток № 2 (Графік лізингових платежів), Додаток № 3 (Тарифи за оформлення документів), Додаток № 4 (Акт прийому-передачі Майна), Додаток № 5 (Акт прийому Майна на відповідальне зберігання) є невід`ємними частинами цього Договору (п. 12.2 договору).

Договір фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014 підписано позивачем та відповідачем-1, скріплено їх печатками.

Додатком № 1 до договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014 є Специфікація Майна, відповідно до якої визначено найменування майна (марка, модель та модифікація, країна-виробник) сівалка механічна Amazone D9-6000 TC; дані технічного паспорту майна в т.ч. комплектність, дата випуску, серійний номер - № D960000348; всього вартість майна і урахуванням ПДВ 984 870,00 грн.

Згідно із специфікацією, всього повна вартість майна становить: 820 725,00 (вісімсот двадцять тисяч сімсот двадцять п`ять) гривень 00 копійок, ПДВ 164 145,00 (сто шістдесят чотири тисячі сто сорок п`ять) гривень 00 копійок, усього до сплати 934 870,00 (дев`ятсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят) гривень 00 копійок.

Додаток № 1 до договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014 -Специфікація Майна, підписано сторонами, скріплено їх печатками.

Додатком № 2 до договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014 сторони погодили графік лізингових платежів, що складається з:

1. Графіку відшкодування вартості майна: 25.11.2014р. на суму 77577,00грн; 25.03.2015р. на суму 77577,00грн; 25.10.2015р. на суму 77577,00грн; 25.03.2016р. на суму 77577,00грн; 25.10.2016р. на суму 77577,00грн; 25.03.2017р. на суму 77577,00грн; 25.10.2017р. на суму 77577,00грн; 25.03.2018р. на суму 77577,00грн; 25.10.2018р. на суму 77577,00грн; 25.03.2019р. на суму 76577,00грн; 23.09.2019р. на суму 1000,00грн.

2. Винагороди за відкриття рахунку у розмірі та порядку сплати згідно п.2.3.1 Договору. 3. Винагороди за отримане в лізинг майно у розмірі та порядку сплати згідно п. 2.3.2 Договору. 4. Винагороди за моніторинг операції фінансового лізингу у розмірі та порядку сплати згідно п.2.3.3 Договору. 5. Винагороди за користування майном у розмірі та порядку сплати згідно п.2.4 Договору.

Додаток № 2 до договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014 підписано сторонами, скріплено їх печатками.

Додатком № 3 до договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014 сторони погодили тарифи за оформлення документів.

Виконання позивачем зобов`язання щодо передачі майна відповідачу-1 підтверджується актом прийому- передачі майна від 31.10.2014, який є Додатком № 4 до договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014.

Відповідно до п. 1 акта прийому-передачі майна від 31.10.2014 Банк передав, а Лізингоодержувач прийняв у лізинг Майно, а саме сівалку механічну Amazone D9-6000 TC; дані технічного паспорту майна в т.ч. комплектність, дата випуску, серійний номер - № D960000348 вартістю 820 725,00 (вісімсот двадцять тисяч сімсот двадцять п`ять) гривень 00 копійок, ПДВ 164 145,00 (сто шістдесят чотири тисячі сто сорок п`ять) гривень 00 копійок, усього до сплати 984 870,00 (дев`ятсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят) гривень 00 копійок. Претензій по кількості і якості в Лізингоодержувача до Банку немає.

Згідно із п. 2 акта адреса місця прийому-передачі: Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Чишки.

За приписами п. 3 акта комплектність, кількість і зовнішній фізичний стан доставленого майна відповідають умовам договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014 року.

Додаток № 4 до договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014р. - акт прийому- передачі майна від 31.10.2014р. підписано сторонами, скріплено їх печатками.

Додатком № 5 до договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014 є акт прийому майна на відповідальне зберігання від 30.09.2014.

Відповідно до п. 1 акта прийому майна на відповідальне зберігання від 30.09.2014 Банк передав, а Лізингоодержувач прийняв на відповідальне зберігання Майно, а саме сівалку механічну Amazone D9-6000 TC; дані технічного паспорту майна в т.ч. комплектність, дата випуску, серійний номер - № D960000348 вартістю 820 725,00 (вісімсот двадцять тисяч сімсот двадцять п`ять) гривень 00 копійок, ПДВ 164 145,00 (сто шістдесят чотири тисячі сто сорок п`ять) гривень 00 копійок, усього до сплати 984 870,00 (дев`ятсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят) гривень 00 копійок.

Згідно із п. 2 акта адреса місця прийому майна на відповідальне зберігання: Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Чишки.

За приписами п. 3 акта комплектність, кількість і зовнішній фізичний стан доставленого майна відповідають умовам договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014 року.

Додаток № 5 до договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014р. - акт прийому майна на відповідальне зберігання від 30.09.2014 підписано сторонами, скріплено їх печатками.

24 вересня 2014 року між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (Банк) та ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено договір поруки №DNH2LNI1471/DP.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки №DNH2LNI1471/DP предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Банком за виконання Приватною агроторговою фірмою «Винниківська», юридична адреса якого: 81144, Львівська обл., Пустомитівський р-н. с. Чишки код в ЄДРПОУ 25239392, далі - «Лізингоодержувач» зобов`язань за Договором фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014 року (далі - «Договір фінансового лізингу»), з сумою Договору фінансового лізингу, що становить 984 870,00 (дев`ятсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят) гривень 00 копійок на взяття у лізинг майна, згідно Додатку № 1, що є невід`ємною частиною Договору фінансового лізингу, в тому числі авансового платежу Лізингоодержувача, що становить 209 100,00 (двісті дев`ять тисяч сто) гривень 00 копійок; з терміном дії до 23.09.2019 (двадцять третє вересня дві тисячі дев`ятнадцятого) року, у відповідності до умов п. п. 11.1 договору фінансового лізингу; зі сплатою винагороди за відкриття рахунку «Фінансовий лізинг (оренда)» у розмірі 0,00 (нуль) гривень 00 копійок у день укладення Договору лізингу; зі сплатою винагороди за отримане в лізинг майно у розмірі 12 (дванадцять) % річних від суми залишку несплаченої вартості майна виходячи з фактичної кількості днів користування майном, і 360 днів у році, в дату сплати винагороди, якою є 25-е число кожного поточного місяця; зі сплатою винагороди за моніторинг операції фінансового лізингу у розмірі 0,00 (нуль) % від вартості майна, зазначеної у п. 1.2 договору фінансового лізингу, без урахування авансу, зазначеного у п. 1.4 договору фінансового лізингу, одноразово, у день укладення договору фінансового лізингу, що становить 0,00 (нуль) гривень 00 копійок; а також сплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у договорі фінансового лізингу. Якщо під час виконання договору фінансового лізингу зобов`язання Лізингоодержувача, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за договором фінансового лізингу в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

Поручитель відповідає перед Банком за виконання зобов`язань, за Договором фінансового лізингу в тому ж розмірі, що і Лізингоодержувач, включаючи сплату лізингових платежів у частині, що йде на викуп вартості переданого в лізинг майна, винагороди за отримане в лізинг майно, штрафів, пені та інших платежів відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Банком всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності (п. 1.2 договору поруки).

Поручителем надані всі наявні документи, що стосуються Поручителя, на момент укладання цього договору, в господарському/цивільному суді не мається заяв Банків про визнання Поручителя банкрутом.

У випадку смерті або банкрутства Лізингоодержувача за Договором фінансового лізингу та/або заміни Лізингоодержувача внаслідок правонаступництва та/або переведення боргу на будь-яку інші особу (нового Лізингоодержувача), Поручитель приймає на себе зобов`язання та згодний відповідати за виконання Договору фінансового лізингу за Лізингоодержувача, а також за будь-якого іншого Лізингоодержувача (нового Лізингоодержувача) при настанні вказаних в даному пункті обставин, в зв`язку з чим, Поручитель надає поруку перед Банком за виконання новим Лізингоодержувачем зобов`язань за Договором фінансового лізингу у розмірі і порядку, визначеному умовами Договору фінансового лізингу. При цьому, будь-які додаткові узгодження з Поручителем не потрібні.

За приписами п. 1.5 договору поруки, у випадку невиконання Лізингоодержувачем зобов`язань за договором фінансового лізингу, Лізингоодержувач та Поручитель відповідають перед Банком як солідарні Лізингоодержувачі.

Банк має право у випадку порушення Поручителем зобов`язання, передбаченого п.2.4.1 цього Договору, списувати грошові кошти зі всіх відкритих на ім`я Поручителя рахунків у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», які зараховуються в рахунок погашення заборгованості за Договором фінансового лізингу відповідно до встановленої Договором фінансового лізингу послідовності (черговості) виконання грошових зобов`язань. Списання грошових коштів згідно з умовами цього пункту оформлюється меморіальним ордером у реквізиті «Призначення платежу» якого зазначається інформація про платіж, номер, дату та посилання на цей пункт Договору (п. 2.1 договору поруки).

У випадку списання Банком з рахунку(-ів) Поручителя грошових коштів в національній валют України згідно умов цього пункту, якщо зобов`язання має бути виконано в іноземній валюті, за взаємною згодою сторін сума в іноземній валюті, яка має бути направлена на погашення заборгованості, визначається за курсом, який розраховується за формулою К = Кнбу + ККнбу, де К курс для розрахунку суми в іноземній валюті, яка буде направлена на погашення вартості переданого в лізинг майна та/або процентів, винагород за отримане в лізинг майно; Кнбу - офіційний курс гривні щодо іноземних валют, встановлений Національним банком України на день списання Банком коштів з рахунку Поручителя; ККнбу коефіцієнт, який становить 3,0 (три) % до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого Національним банком України на день списання Банком коштів з рахунку Поручителя.

У випадку списання Банком з рахунку(-ів) Поручителя грошових коштів в національній валюті України згідно умов цього пункту, якщо зобов`язання має бути виконано в національній валюті України за взаємною згодою сторін сума в національній валюті України, яка має бути направлена на погашення заборгованості, визначається за курсом, який розраховується за формулою К = Кнбу + ККнбу, де К курс для розрахунку суми в національній валюті України, яка буде направлена на погашення заборгованості за договором фінансового лізингу; Кнбу - офіційний курс гривні щодо іноземних валют, встановлений Національним банком України на день списання Банком коштів з рахунку Поручителя; ККнбу коефіцієнт, який становить 0,0 (нуль) % до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого Національним банком України на день списання Банком коштів з рахунку Поручителя.

Сторони взаємно домовились, що до дня повного погашення заборгованості за договором фінансового лізингу вказані вище формули розрахунку курсів (разом або окремо) можуть переглядатися Банком в односторонньому порядку, про що Банк направляє поручителю відповідне повідомлення зручним для Банку способом.

Нова формула розрахунку курсу/курсів застосовується через 5 (п`ять) календарних днів, слідуючих за днем відправлення Банком відповідного повідомлення.

Відповідно до п. 2.1.2 договору поруки у випадку невиконання Лізингоодержувачем якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1 цього договору, Банк має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Ненаправлення Банком вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права Банку звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов`язання або вимагати від Поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Банком як солідарний Лізингоодержувач у випадку невиконання Лізингоодержувачем зобов`язань за Договором фінансового лізингу незалежно від факту направлення чи ненаправлення Банком Поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання Лізингоодержувача, зазначені в направленій Банком вимозі згідно п.п.2.1.2 п. 2.1 цього Договору (п. 2.4.1 договору поруки).

За приписами п. 3.1 договору поруки, у випадку невиконання Поручителем зобов`язань Лізингоодержувача за Договором фінансового лізингу згідно вимоги Банку, зазначеної в п.п.2.1.2 п.2.1 цього Договору Поручитель сплачує на користь Банку пеню а розмірі 1 (один) % від суми заборгованості, яка зазначена в зазначеній письмовій вимозі, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочки. Сплата пені не звільняє Поручителя від виконання зобов`язань за цим Договором.

За умовами п. 4.1 договору поруки, Сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладання цього договору. У випадку виконання Лізингоодержувачем та/або Поручителем всіх зобов`язань за договором фінансового лізингу, цей договір припиняє свою дію.

Дострокове розірвання цього договору здійснюється за письмовою згодою сторін (п. 4.3 договору поруки).

Згідно із п. 5.1 договору поруки сторони домовились збільшити встановлену законом позовну давність, дійшовши згоди, що до передбачених цим договором вимог Банка до поручителя позовна давність встановлюється сторонами тривалістю 15 (п`ятнадцять) років.

Договір поруки №DNH2LNI1471/DP від 24.09.2014 підписано позивачем та відповідачем-2, скріплено печаткою позивача.

07 червня 2018 року позивач скерував відповідачу-1 Лист № 30.1.0.0/2-25239392, у якому зазначив, що у зв`язку із порушенням зобов`язань за кредитним Договором №DNH2LNI1471 від 24.09.2014 прострочена заборгованість відповідача-1 складає 561151,78 грн. та просив відповідача-1 у термін не пізніше 3 календарних днів з дати одержання цього повідомлення погасити прострочену заборгованість, повернути майно протягом 30 календарних днів з дати отримання цього повідомлення у відповідності до укладених договорів фінансового лізингу, зокрема №DNH2LNI1471 від 24.09.2014.

Відповідно до акта прийому-передачі майна від 26.10.2018 відповідач-1 передав (повернув), а позивач прийняв майно, а саме сівалку механічну Amazone D9-6000 TC; дані технічного паспорта майна в т.ч. комплектність, дата випуску, серійний номер - № D960000348.

Акт прийому-передачі майна від 26.10.2018 підписано сторонами.

На виконання умов Договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014 відповідачем-1 здійснювались часткові оплати, що підтверджується банківськими виписками по рахунках, а саме: № 20717050000643 за період з 24.09.2014 по 28.06.2023; №20710050000509 за період з 24.09.2014 по 28.06.2023; №20781057000962 за період з 24.09.2014 по 28.06.2023; №20782050000463 за період з 24.09.2014 по 28.06.2023; № 29097057002008 за період з 24.09.2014 по 28.06.2023; № 80322050002849 за період з 24.09.2014 по 28.06.2023; № НОМЕР_1 за період з 24.09.2014 по 28.06.2023; № НОМЕР_2 за період з 24.09.2014 по 28.06.2023 та № 80916059529513 за період з 24.09.2014 по 28.06.2023.

Як вбачається із банківської виписки по рахунку № НОМЕР_3 відповідач-1 на виконання умов договору сплатив лізингові платежі на загальну суму 596 984,75грн, з яких авансовий платіж відповідно до п. 1.4 договору в розмірі 209 100,00грн. та 387884,75 грн. лізингових платежів.

Згідно із розрахунком заборгованості за договором позивача, який долучено до заяви про зменшення розміру позовних вимог за вх. № 278/24 від 22.01.2024, станом на 26.10.2018 залишок простроченої винагороди за користування лізинговим майном становить 637014,05 грн.

Позивач, відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку, на підставі п. 8.1 договору нарахував пеню за період з 06.02.2019р. по 29.06.2023р. в сумі 139583,26 грн., із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідачем після 26.10.2018 здійснено часткові оплати нарахованої позивачем пені в загальному розмірі 14590,00 грн., а саме: 02.06.2023 на суму 4090,00 грн.; 10.06.2023 на суму 1500,00 грн.; 04.07.2023 на суму 1500,00 грн.; 27.10.2023 на суму 4500,00 грн.; 10.11.2023 на суму 1500,00 грн. та 09.12.2023 на суму 1500,00 грн.

22 лютого 2024 року Приватне підприємство "Приватна агроторгова фірма "Винниківська" надіслало позивачу заяву про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог.

У вказаній заяві відповідач-1 зазначив, що 24 вересня 2014 року між Приватною агроторговою фірмою «Винниківська» та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» укладено договір фінансового лізингу № DNH2LNI1471 (надалі Договір), який розірвано 26 жовтня 2018 року. Майно- Об`єкт лізингу повернено.

Відповідно до п.1.4., 2.1. Договору ПАФ «Винниківська» сплатила на користь АТ КБ «Приватбанк» 209100,00 гривень (Двісті дев`ять тисяч сто гривень 00 копійок) авансового платежу в рахунок сплати майна, який підлягає поверненню в зв`язку із розірванням договору та поверненням майна- об`єкту лізингу.

Заборгованість АТ КБ «Приватбанк» (Боржник) перед ПАФ «Винниківська» (Кредитор) по поверненню авансового внеску, строк сплати якого настав 26 жовтня 2018 року становить 209100,00 гривень.

Докази надіслання заяви про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме копія опису вкладення у цінний лист від 22.02.2024, копія фіскального чеку та поштової накладної № 7949500895000 наявні в матеріалах справи.

Відповідно до інформації з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта», поштове відправлення № 7949500895000 вручено позивачу 26.02.2024.

Вищенаведені обставини, стали підставою для звернення позивача з позовом до відповідачів 1 та 2 про стягнення солідарно заборгованості в розмірі 776 597,31 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи приписи вищевказаної норми, а також доводи та вимоги апеляційних скарг, колегія суддів у даному випадку переглядає рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2024 лише в частині нарахування пені та закриття провадження щодо стягнення 209100 грн.

Щодо тверджень ПАФ «Винниківська», викладених в апеляційній скарзі, що нарахування пені після дати розірвання Договору є безпідставним, оскільки з часу розірвання договору його умови не застосовуються до таких правовідносин в подальшому.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» (у редакції, чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин) визначено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» (у редакції, чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин) лізингоодержувач зобов`язаний, зокрема, своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Частиною 2 цієї статті визначено, що припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 599 Цивільного кодексу України та стаття 202 Господарського кодексу України встановлюють, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд з належним виконанням законодавство передбачає і інші підстави припинення зобов`язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Однак, чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов`язання як закінчення строку дії договору.

Тобто, зобов`язання, не виконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.

Аналогічна позиція викладено в постанові Верховного Суду від 9.04.2020 року у справі № 910/4962/18.

Відтак, враховуючи ту обставину, що відповідач 1 не виконав належним чином свого обов`язку щодо оплати за договором фінансового лізингу, то таке зобов`язання продовжує існувати незалежно від припинення дії вказаного договору аж до повного виконання відповідачем свого обов`язку по оплаті.

В силу положень статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 статті 550 Цивільного кодексу України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір. Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 10.12.2019 справа № 904/4156/18.

Відповідно до ч. 2.ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

Згідно із п.п. 8.1.1 договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014р., у випадку порушення Лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, передбачених п.п. 2.1-2.4, 7.2.15, 8.14 цього Договору та зазначених у Додатку № 2 Лізингоодержувач сплачує Банку пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши правильність здійсненого судом першої інстанції розрахунку пені, вважає його арифметично вірним. Відтак, позовна вимога про стягнення пені у розмірі 36 266,41 грн., підставно задоволена судом першої інстанції.

Щодо закриття провадження в частині стягнення 209 100 грн (авансовий платіж) шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, установлених договором або законом.

Згідно зі статтею 601 ЦК України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (стаття 601 ЦК України):

- бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);

- строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні - є кредитором у другому).

Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема статтею 203 Господарського кодексу України, статтею 601 Цивільного кодексу України, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 910/21652/17, від 11.09.2018 у справі №910/21648/17, від 11.10.2018 у справі № 910/23246/17, від 15.08.2019 у справі № 910/21683/17, від 11.09.2019 у справі № 910/21566/17, від 25.09.2019 у справі № 910/21645/17, від 01.10.2019 у справі № 910/12968/17, від 05.11.2019 у справі № 914/226/18, від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19.

У постанові від 15.01.2020 у справі № 305/2082/14-ц Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що вирішуючи питання щодо безспірності заборгованості суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. При цьому сам факт звернення кредитора до суду не є підставою для визнання заборгованості спірною, позаяк спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб`єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї. Наявність спору в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за кредитним договором не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника.

Вищенаведене спростовує твердження скаржника, що звернення з позовом до суду перешкоджає зарахуванню однорідних зустрічних вимог.

Тлумачення положень статей 601, 602 ЦК України свідчить, що потрібно розмежовувати зарахування та заяву про зарахування. Адже сама по собі наявність зустрічних однорідних вимог не призводить до їх зарахування, і, відповідно не припиняє зобов`язання. Необхідним і достатнім є наявність заяви про зарахування зустрічних вимог хоча б однієї із сторін. Заява однієї із сторін про зарахування зустрічних вимог для досягнення бажаного правового ефекту не потребує відповіді з боку адресата, а потребує лише сприйняття заяви останнім. Наслідком подання заяви про зарахування зустрічних вимог, за наявності передбачених умов для зарахування, є остаточне і безповоротне припинення відповідних зобов`язань повністю або частково. Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії розвитку відносин сторін, у тому числі й на стадії виконання судового рішення.

Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №№761/33621/18.

При цьому, наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 602 ЦК України, не допускається зарахування зустрічних вимог у разі спливу строків позовної давності.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку позовна давність застосовується не до вимоги, як зазначено в статті, а до права на позов (охоронних правовідносин).

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу. Тобто протягом часу дії позовної давності особа може розраховувати на примусовий захист свого цивільного права чи інтересу судом.

Згідно із статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Так, внаслідок дострокового розірвання договору 26.10.2018 строк оплати майнових зобов`язань є таким, що настав у повному обсязі на дату розірвання договору.

Як вбачається із банківської виписки по рахунку № НОМЕР_3 відповідач-1 на виконання умов договору сплатив лізингові платежі на загальну суму 596 984,75грн, з яких авансовий платіж відповідно до п. 1.4 договору в розмірі 209 100,00грн. та 387884,75 грн. лізингових платежів.

На правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що у зв`язку із розірванням договору фінансового лізингу №DNH2LNI1471 від 24.09.2014 з ініціативи банку, у відповідача 1 виникло право вимагати повернення суми попередньої оплати, а у позивача обов`язок щодо повернення такої оплати.

Оскільки до вказаних правовідносин застосовується загальний строк позовної давності встановлений ст. 257 ЦК України, то місцевим судом зроблено вірний висновок з урахуванням п. 12, п. 19 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, що строк позовної давності за вимогами про повернення суми попередньої оплати не сплив.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційні скарги - без задоволення.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2024 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційних скарг та скасування оскаржуваного рішення немає.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржників.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Приватна агроторгова фірма "Винниківська" б/н від 15.05.2024 (вх.ЗАГС 01-05/1410/24 від 16.05.2024) залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ б/н, б/д (вх.ЗАГС 01-04/1446/24 від 20.05.2024) залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2024 у справі №914/2789/23 залишити без змін.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг залишити за скаржниками.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

6. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст постанови складено 02.09.2024.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.