ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.04.2024м. ХарківСправа № 922/301/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
при секретарі судового засідання Пономар Є. А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "ОМІС", м.Дніпро (поштова адреса: 61105, м.Харків, вул.Киргізська, буд.21) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аракл", м.Сумгаіт (адреса: м.Сумгаіт, квартал 11, буд.2-А, кв.27, Азербайджан) про стягнення 3850821,68 грн за участю представників:
позивача не з`явився;
відповідача не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
25.01.2023 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "ОМІС" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аракл" про стягнення заборгованості у розмірі 3850821,68 грн за договором купівлі-продажу №AR12 від 19.09.2022 року.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.01.2023 року відкрито провадження у справі №922/301/23 за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначивши підготовче засідання на 16.05.2023 року, зупинивши провадження у справі до виконання судового доручення про надання правової допомоги щодо вручення відповідачу ухвали Господарського суду Харківської області по справі № 922/301/23.
01.02.2023 року супровідним листом було направлено на адресу позивача копії документів для здійснення нотаріального перекладу зазначених документів на російську або азербайджанську мову, з метою їх подальшого направлення до Міністерства юстиції України.
02.03.2023 року представник позивача надав до суду нотаріально засвідчений переклад копій документів (вх.№5123).
06.03.2023 року Господарським судом Харківської області направлено доручення про вручення документів на адресу Міністерства юстиції України.
12.05.2023 року до суду надійшла заява позивача (вх.№12034) про розгляд справи без участі позивача та заява (вх.№11925), в якій позивач повідомив суд про зміну юридичної адреси товариства та зміну директора.
Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.05.2023 року, враховуючи необхідність проведення призначеного на 16.05.2023 року підготовчого судового засідання, провадження у даній справі було поновлено.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.05.2023 року відкладено підготовче засідання у справі №922/301/23 на 14.11.2023 року та зупинено провадження у справі №922/301/23 до виконання судового доручення про надання правової допомоги щодо вручення відповідачу ухвал Господарського суду Харківської області по справі № 922/301/23.
17.05.2023 року супровідним листом було направлено на адресу позивача копії документів для здійснення нотаріального перекладу зазначених документів на російську або азербайджанську мову, з метою їх подальшого направлення до Міністерства юстиції України.
07.06.2023 року представник позивача надав до суду нотаріально засвідчений переклад копій документів (вх.№14519).
Суд звертався до Міністерства юстиції України для направлення через дипломатичні канали до компетентного органу за місцем знаходження відповідача доручення провручення документів.
24.10.2023 року до суду супровідним листом від Міністерства юстиції України (вх.№28952) надійшли документи від Міністерства юстиції Азербайджанської Республіки, складені за результатами виконання доручення Господарського суду Харківської області про вручення судових документів представнику ТОВ "АРАКЛ".
Як вбачається з ухвали Бакинського комерційного суду Азербайджанської Республіки, ТОВ "АРАКЛ" хоча і був повідомлений про час судових засідань, які відбулись 19.06.2023 та 04.07.2023 року, однак уповноважений представник ТОВ "АРАКЛ" в судовому засіданні участі не приймав, у зв`язку з чим виконати судове доручення виявилось неможливим.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.11.2023 року, враховуючи необхідність проведення призначеного на 14.11.2023 року підготовчого судового засідання, провадження у даній справі було поновлено.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.11.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.04.2024 року, зупинено провадження у справі №922/301/23 до виконання судового доручення про надання правової допомоги щодо вручення відповідачу ухвал Господарського суду Харківської області по справі № 922/301/23.
15.11.2023 року супровідним листом було направлено на адресу позивача копії документів для здійснення нотаріального перекладу зазначених документів на російську або азербайджанську мову, з метою їх подальшого направлення до Міністерства юстиції Азербайджанської Республіки.
16.11.2023 року представник позивача надав до суду заяву (вх.№31474), в якій просив суд видати на руки копії документів для перекладу.
23.11.2023 року представник позивача надав до суду нотаріально засвідчений переклад копій документів (вх.№32170).
24.11.2023 року суд звертався до Міністерства юстиції Азербайджанської Республіки для направлення доручення про вручення документів.
20.02.2024 року до суду супровідним листом від Міністерства юстиції України (вх.№4681) надійшли документи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.04.2024 року, враховуючи необхідність проведення призначеного на 16.04.2024 року судового засідання з розгляду справи по суті, провадження у даній справі було поновлено.
В призначене судове засідання 16.04.2024 року представники сторін не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Водночас, суд звертає увагу на те, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а брати участь у судових засіданнях є правом учасників справи, що встановлено ст. 42 ГПК України. Окрім того, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
19.09.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "ОМІС" (далі - позивач/покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аракл" (далі - відповідач/продавець) укладено договір №AR12 (далі - Договір).
Відповідно до умов даного договору продавець зобов`язується продати Покупцю, а Покупець зобов`язується придбати у Продавця Товари, зазначені в інвойсі, у відповідності до умов, встановлених чинним Договором, згідно виставленого інвойсу на оплату (п.1.1 Договору).
Пунктом 1.2 Договору вказано, що для розміщення замовлення на Товари Покупець направляє Продавцю по факсу, електронній пошті або кур`єром замовлення із зазначенням виду та кількості замовлених Товарів, очікуваємої дати поставки, умов поставки. Замовлення вважається офертою.
У п.2.2, 2.3. Договору зазначається, що підготовка до відвантаження Товару відбувається у строк: 30 днів з моменту заведення замовлення. Датою відвантаження вважається дата завершення оформлення документів для відправлення Товару на адресу Покупця. Продавець зобов`язується повідомити Покупця про відвантаження Товару протягом 3 (трьох) робочих днів з дати відвантаження.
Як зазначає позивач на виконання умов Договору, останнім було оформлено Замовлення.
Від Продавця у відповідь на замовлення було надіслано Інвойс №179 від 19.09.2022 року на суму 105304,05 дол. США.
Пунктом 2.6 Договору визначено, що при відвантаженні на умовах передоплати, у випадку якщо Товар не буде відвантажений протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання Продавцем передоплати, Продавець зобов`язується повернути грошові кошти Покупцю протягом 5 (п`яти) банківських днів на підставі листа від Покупця.
Згідно п.5.2 Договору передбачено умови оплати: 100% передоплата (у випадку відсутності між сторонами іншої домовленості).
Покупець взяті на себе зобов`язання з оплати товару у строк 3 календарних днів виконав повністю, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 20 вересня 2022 року на суму 105304,05 доларів США.
Натомість, як стверджує позивач, Продавець свої зобов`язання відповідно до Договору, не виконав, у визначений строк і до моменту пред`явлення позовної заяви.
У відповідності до п.2.6. Договору ТОВ «ТД «Оміс» надіслав на адресу Відповідача лист про повернення грошових коштів 05.11.2022 року, однак відповіді не отримав, грошові кошти у розмірі 105304,05 доларів США не повернув.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 3850821,68 грн (еквівалентно 105304,05 доларів США).
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у справі є іноземна юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аракл" (адреса: м.Сумгаіт, квартал 11, буд.2-А, кв.27, Азербайджан).
Відповідно до ст.366 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК УКраїни) підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін.
Згідно з ч.1 ст.3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
При цьому правовідносини, пов`язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".
Згідно з п.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про міжнародне приватне право", приватноправові відносини як відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи.
Статтею 36 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачено, щопорядок притягнення до цивільно-правової відповідальності, здійснення такої відповідальності та звільнення від неї може визначатися зовнішньоекономічними договорами (контрактами), якщо це не суперечить чинним законам України.
Відповідно до статті 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право", у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.
Згідно з ч.1 ст.32 Закону України "Про міжнародне приватне право" зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч.1 ст.75 Закону України "Про міжнародне приватне право" підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися.
За змістом ч.1 ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у ст. 77 цього Закону.
Спір у даній справі не відноситься до випадків виключної підсудності, наведених в статті 77 Закону України "Про міжнародне приватне право".
Відповідно до пп.10,1, 10.2 контракту від 19.09.2022 №AR12, укладеного між позивачем та відповідачем сторони досягли згоди, що усі спори, розбіжності або вимоги, що виникають за цим контрактом або в зв`язку з ним, у тому числі що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню в господарському суді Харківської області (найменування суду українською мовою - господарський суд Харківської області, 61022, Україна, м. Харків, пл. Свободи, 5) відповідно до процесуального і матеріальним законодавством України.
Місце судового розгляду спору: господарський суд Харківської області, 61022, Україна, м Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 8 під.
Матеріальним і процесуальним правом, що регулює цей контракт і розгляд суперечок по ньому є право України.
Ураховуючи досягнення сторонами домовленості щодо розгляду спору в Господарському суді Харківської області, суд вважає, що спір правомірно передано на розгляд до Господарського суду Харківської області та підлягає вирішенню із застосуванням норм матеріального і процесуального права України.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
У ч.1 ст.174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) закріплено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Договором виконав та перерахував на рахунок продавця попередню оплату в розмірі 3850821,68 грн (еквівалентно 105304,05 доларів США), що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №1 від 20.09.2022 року, проте відповідач товар не поставив, внаслідок чого виникла заборгованість за непоставлений товар у розмірі 3850821,68грн (еквівалентно 105304,05 доларів США).
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Пунктом 2.6 Договору визначено, що при відвантаженні на умовах передоплати, у випадку якщо Товар не буде відвантажений протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання Продавцем передоплати, Продавець зобов`язується повернути грошові кошти Покупцю протягом 5 (п`яти) банківських днів на підставі листа від Покупця.
05.11.2022 року позивач направив на адресу відповідача лист про повернення грошових коштів.
Відповідач відповіді на вимогу не надав, передоплату не повернув.
Отже строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором є таким, що настав.
На даний час доказів постачання товару чи повернення суми попередньої оплати відповідачем до суду не надано.
Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо повернення 3850821,68 грн (еквівалентно 105304,05 доларів США) попередньої оплати за непоставлений товар є правомірними та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 105304,05 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 3850821,68 грн, обґрунтованими, правомірними, такими, що підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, отже, підлягають повному задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями ст.129 ГПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача, з вини якого виник спір.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 74, 79, 80, 86, 129, 238, 240, 366, 367 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аракл" (адреса: м.Сумгаіт, квартал 11, буд.2-А, кв.27, Азербайджан; ІНН 2906261201, розрах.рахунок: AZ71TURA40160071435200102840, кор.рахунок AZ26NABZ01350100000000027944, SWIFT BIC: TURAAZ22, ІНН 13000116391, код банку 508212) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "ОМІС" (юридична адреса: 49030, м.Дніпро, вул.Ламана (Соборний район), буд.74; поштова адреса: 61105, м.Харків, вул.Киргизька, буд.21; код ЄДРПОУ 34332418) грошові кошти в розмірі 3850821,68 грн (еквівалентно 105304,05 доларів США), а також 57762,34 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "25" квітня 2024 р.
СуддяК.В. Аріт
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2024 |
Оприлюднено | 29.04.2024 |
Номер документу | 118626304 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань зовнішньоекономічної діяльності |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Аріт К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні