Рішення

від 25.04.2024 по справі 922/581/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2024 р. Справа № 922/581/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Кобзаря Сергія Сергійовича (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудсистема" (адреса: 62371, Харківська обл., Дергачівський р.-н, с. Подвірки, пров. Набережний, буд. 1, прим. 157; код ЄДРПОУ 44262164) про стягнення 363019,82 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Кобзар Сергій Сергійович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудсистема" (далі - відповідач) 363019,82 грн, з яких:

294775,00 грн заборгованості за договором про надання транспортних послуг № 01-06/22 від 01.06.2022;

6184,24 грн - інфляційних втрат;

4775,55 грн - 3% річних;

57285,03 грн - пені.

Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов договору про надання транспортних послуг № 01-06/22 від 01.06.2022 щодо своєчасного та повного проведення розрахунків за надані позивачем послуги.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.02.2024 позовну заяву залишено без руху; надано позивачу п`ятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви; визначено спосіб усунення недоліків.

Позивач звернувся до суду з заявою про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 5262 від 01.03.2024).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.03.2024 відкрито провадження у справі № 922/581/24; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом трьох днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень протягом трьох днів з дня отримання відповіді на позов.

З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами електронного та поштового направлено копію вищевказаної ухвали.

Зокрема, копію зазначеної ухвали доставлено до електронного кабінету відповідача в підсистемі Електронний суд, про що свідчить залучена до матеріалів справи довідка про доставку електронного листа до електронного кабінету від 05.03.2024.

Також копію зазначеної ухвали направлено засобами поштового зв`язку на адресу реєстрації позивача, яка зазначена у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, копія ухвали повернулась на адресу суду з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою (а. с. 54-58). Відомостей про наявність у позивача іншої адреси матеріали справи не містять.

Разом з тим, суд враховує наявність у представника позивача, який підписав позовну заяву, електронного кабінету в підсистемі Електронний суд, та відповідно, його обізнаність про розгляд даної справи.

Згідно з вимогами п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення сторін про розгляд справи, а останні в розумінні ст. 120, 242 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про такий розгляд.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву в порядку та строк, встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.03.2024.

Розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд визнає їх достатніми для прийняття судового рішення по суті спору.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, 01.06.2022 між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, укладено договір про надання транспортних послуг № 01-06/22 (далі за текстом договір; а. с. 13-14), за умовами якого виконавець зобов`язується надати замовнику автотранспортні послуги в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1).

За змістом п. п. 3.1-3.3 договору вартість транспортних послуг визначається договірним тарифом.

Замовник оплачує вартість транспортних послуг згідно виставлених виконавцем рахунків шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок.

Замовник здійснює оплату виконаних робіт протягом трьох робочих днів з моменту отримання оформлених належним чином оригіналів наступних документів: рахунка, акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.3 договору, у випадку порушення замовником термінів оплати, він зобов`язаний сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день затримки платежу.

Згідно з п. п. 7.7-7.8 договору останній вступає в силу з дня його підписання і діє до 31.12.2022. Якщо за 10 днів до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не виявить бажання його розірвати, то даний договір вважається пролонгованим на той же термін і на тих самих умовах.

Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконав умови договору надавши відповідачу послуги Автокрану за відповідним замовленням відповідача.

На виконання умов договору між сторонами складено та підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № 00000003 від 09.06.2023 на суму 64775 грн. (а. с. 19), № 00000005 від 31.07.2023 на суму 115000 грн. (а. с. 21) та № 00000004 від 23.08.2023 на суму 115000 грн. (а. с. 23), всього на загальну суму 294775,00 грн.

Крім того, позивач виставляв відповідачу до сплати рахунки-фактури: № Л-0000000003 від 09.06.2023 (а. с. 20), № Л-0000000005 від 31.07.2023 (а. с. 22) та № 0000000004 від 23.08.2023 (а. с. 24) на загальну суму 294775,00 грн.

Однак, за надані послуги відповідач з позивачем не розрахувався.

З метою досудового врегулювання спору позивач надіслав на адресу відповідача претензію б/н від 17.11.2023 з вимогою про сплату існуючої заборгованості (а. с. 25-27).

Відповідач направив на адресу позивача відповіді № 1 від 12.01.2024 (а. с. 28) та № 3 від 09.02.2024 (а. с. 31), в який визнав існуючу заборгованість та просить відповідача не звертатись до суду до 31.03.2024 гарантуючи оплату боргу.

Однак, як стверджує позивач, сума боргу залишається не оплаченою.

Обставини щодо стягнення боргу за надані послуги в сумі 294775,00 грн стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Крім того, в зв`язку з простроченням відповідачем виконання своїх зобов`язань, позивачем додатково нараховано до стягнення з відповідача 4775,55 грн 3% річних за загальний період прострочення з 15.06.2023 по 15.02.2024 за кожним актом окремо, 6184,24 грн індексу інфляції за період прострочення червень 2023 січень 2024 за кожним актом окремо та 57285,03 грн пені за загальний період прострочення з 15.06.2023 по 15.02.2024 за кожним актом окремо.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У даному випадку, факт надання позивачем на користь відповідача послуг за договором та вартість таких послуг, а також факт прийняття таких послуг відповідачем без будь-яких заперечень, підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № 00000003 від 09.06.2023, № 00000005 від 31.07.2023 та № 00000004 від 23.08.2023 на загальну суму 294775,00 грн, а також визнається самим відповідачем у листах № 1 від 12.01.2024 та № 3 від 09.02.2024.

На підставі п. 3.3 договору, замовник здійснює оплату виконаних робіт протягом трьох робочих днів з моменту отримання оформлених належним чином оригіналів наступних документів: рахунка, акту виконаних робіт. Строк виконання зобов`язань з їх оплати є таким, що настав.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів оплати зазначених послуг, суд приходить до висновку про задоволення позову в зазначеній частині, та стягнення з відповідача на користь позивача 294775,00 грн заборгованості за надані послуги.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних та річних суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як свідчить здійснений позивачем розрахунок, ним на суму боргу в розмірі 294775,00 грн нараховано 4775,55 грн 3% річних за загальний період прострочення з 15.06.2023 до 15.02.2024, а також 6184,24 грн інфляційних за період прострочення червень 2023 січень 2024 за кожним актом здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Періоди прострочення грошових зобов`язань та суми таких зобов`язань відповідачем жодним чином не спростовуються, доказів протилежного матеріали справи не містять та останнім суду не надано. Крім того, як зазначалось, відповідачем не надано будь-яких доказів сплати на користь відповідача вартості отриманих послуг за договором. В контексті цього, зазначене надає позивачу право на нарахування інфляційних та річних за вказані періоди прострочення та на вказану позивачем суму прострочення.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних та інфляційних, заявлених позивачем до стягнення з відповідача, суд приходить до висновку про його часткову арифметичну невірність. Разом з тим враховуючи, що згідно з ст. 14 суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог, суд за наслідками розгляду вказаних вимог приходить до висновку про їх задоволення. За таких обставин, позов в частині стягнення зазначених нарахувань також підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 4775,55 грн 3% річних та 6184,24 грн інфляційних за вказані періоди прострочення.

Щодо позову в частині стягнення пені суд зазначає.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як зазначалось, на підставі п. 4.3 договору у випадку порушення замовником термінів оплати, він зобов`язаний сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день затримки платежу.

У даному випадку, факт прострочення відповідачем виконання своїх зобов`язань щодо сплати отриманих послуг підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовується. Зазначене також надає позивачу право на нарахування пені за таке прострочення в порядку, визначеному вказаними положеннями чинного законодавства та умовами договору.

Як свідчить здійснений позивачем розрахунок, за допущені порушення умов договору позивач нарахував відповідачу 57285,03 грн. пені за загальний період прострочення з 15.06.2023 по 15.02.2024 (по кожному акту здачі-прийняття робіт окремо).

Перевіривши складений позивачем розрахунок пені суд констатує що при його виготовленні позивачем не враховано положення ч. 6 ст. 232 ГК України щодо не можливості нарахування штрафних санкцій понад шестимісячний термін прострочення, а також допущено певні арифметичні помилки.

За таких обставин, позов в зазначеній частині вимог підлягає задоволенню частково, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 53048,23 грн пені.

В іншій частині позовних вимог про стягнення пені слід відмовити з огляду на вказані підстави.

Здійснюючи розподіл судових витрат, пов`язаний зі сплати судового збору, суд також керується положеннями ст. ст. 129, 130 ГПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов у даній справі задоволено частково, суд керуючись ст. 123, 126, 129 ГПК України при розподілі судових витрат покладає на відповідача 5382,55 грн витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 244 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудсистема" (адреса: 62371, Харківська обл., Дергачівський р.-н, с. Подвірки, пров. Набережний, буд. 1, прим. 157; код ЄДРПОУ 44262164) на користь Фізичної особи-підприємця Кобзаря Сергія Сергійовича (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ):

294775,00 грн заборгованості за договором про надання транспортних послуг № 01-06/22 від 01.06.2022;

6184,24 грн - інфляційних втрат;

4775,55 грн - 3% річних;

53048,23 грн - пені;

5381,74 грн витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

СуддяО.І. Байбак