Ухвала

від 25.04.2024 по справі 925/827/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 925/827/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мамалуй О. О. - головуючий, О. М. Баранець, О. А. Кролевець,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024

у складі колегії суддів: Сітайло Л. Г.- головуючий, Шапран В. В., Алданова С.О.

та на рішення господарського суду Черкаської області від 24.11.2023

суддя: Спаських Н. М.

у справі № 925/827/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до приватного-орендного сільськогосподарського підприємства "Уманський тепличний комбінат"

про стягнення 179 704,05 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 та на рішення господарського суду Черкаської області від 24.11.2023 у справі №925/827/23.

При перевірці матеріалів касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в)справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Позов у цій справі подано у 2023 році.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 установлено у розмірі 2 684,00 грн.

Предметом позову у цій справі є стягнення 179 704,05 грн, отже, відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 12 ГПК України справа №925/827/23 є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Звертаючись до суду касаційної інстанції, скаржник зазначає, що касаційна скарга має виняткове значення та стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики щодо застосування статті 946 Цивільного кодексу України у правовідносинах між Поклажодавцем та Зберігачем. Актуальність даної касаційної скарги пов`язана із тим, що суди попередніх інстанцій фактично не розібравшись із правовідносинами між Позивачем та Відповідачем надали помилкову оцінку природі Договору. За твердженням скаржника, оскаржувані рішення фактично надають Відповідачу право безоплатного, безпечного та відповідального розміщення свого майна на території Позивача, оскільки суди попередніх інстанцій, посилаючись на формальний лист Відповідача про повернення майна, не дослідили специфіку його попереднього будівництва, монтажу та підключення до газотранспортної системи, узаконили право Відповідача перекласти власний обов`язок щодо забезпечення схоронності власного майна на товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор ГТС України". На думку позивача, рішення судів попередніх інстанцій будуть стимулювати інших учасників господарських відносин надсилати листи зберігачам про одностороннє розірвання Договору зберігання та не забирати власне майно і не оплачувати за його збереження. Скаржник зазначає, що у поданій касаційній скарзі він піднімає питання та звертає увагу Суду на судові помилки судів попередніх інстанцій, які при розгляді даної справи, приймали неправомірні рішення.

З огляду на зміст касаційної скарги, доводи, наведені у ній скаржником, в контексті прийнятих у цій справі судових рішень не дають підстав для висновку, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Посилання скаржника на те, що справа № 925/827/23 має для нього виняткове значення належним чином не обґрунтоване, оскільки є лише власним припущенням скаржника, не підтверджене жодними доказами та зводиться лише до незгоди з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій. Інші доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, зводяться до заперечення встановлених судами першої і апеляційної інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням скаржником власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійсненні судами попередніх інстанцій під час розгляду справи по суті і в цілому до заперечення результату розгляду справи.

Верховний Суд зазначає, що визначені підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятками із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Подана касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 та на рішення господарського суду Черкаської області від 24.11.2023 у справі № 925/827/23, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 233, 234, 235, пунктом 2 частини третьої статті 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 та на рішення господарського суду Черкаської області від 24.11.2023 у справі № 925/827/23.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. М. Баранець

О. А. Кролевець