Ухвала

від 25.04.2024 по справі 916/533/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/533/23

Суддя Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду Мачульський Г. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ?КМ БУД?

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023

за позовом Акціонерного товариства ?Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг?

до Товариства з обмеженою відповідальністю ?КБ ?ТЕПЛОЕНЕРГОАВТОМАТИКА?

про стягнення 4 599 734,16 грн,

ВСТАНОВИВ:

09.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю ?КМ БУД? (особа, яка не брала участі у справі) (далі - Товариство, скаржник) звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 (повний текст складено 22.11.2023).

Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що її подано з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою визначено форму і зміст касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із положеннями частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги. Якщо ухвала про залишення заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" (далі - Закон).

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Предметом касаційного оскарження є постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023, якою скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 та прийнято нове рішення, яким позов про стягнення 4 599 734,16 грн задоволено в повному обсязі.

За приписами підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на те, що касаційну скаргу подано через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" судовий збір підлягає сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8.

Відтак, при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 110 393,62 грн (4 599 734,16 грн х 1,5% х 200%х 0,8).

Проте скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору в установлених порядку і розмірі.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги, скаржнику необхідно надати до Касаційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 110 393,62 грн, на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

- код банку отримувача (МФО): 899998

- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007

- код класифікації доходів бюджету: 22030102 ?Судовий збір (Верховний Суд, 055?).

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації сплаченого судового збору є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується.

Крім того, під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження, Судом з`ясовано, що оскаржувана постанова Південно-західного апеляційного господарського суду прийнята 21.11.2023, повний текст постанови складено 22.11.2023, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадав на 12.12.2023, проте Товариство звернулося з касаційною скаргою 05.04.2024, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 288 ГПК України, та без клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

Питання поновлення процесуальних строків врегульовано положеннями статті 119 ГПК України і згідно частини 1 цієї статті поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом здійснюється судом за заявою учасника справи.

Отже, нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.

Згідно з частиною 3 статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених у статті 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Верховний Суд зазначає, що оскільки скаржник не порушує питання про поновлення строку на оскарження судових рішень, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини 3 статті 292 ГПК України, за змістом якої заявник має право протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення такого строку з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та наданням суду відповідних доказів.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 287 цього Кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

З наведеного слідує, що особа, яка звертається з касаційною скаргою в порядку статті 287 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в касаційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Проте, звертаючись до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, скаржник не обґрунтував, як саме оскаржуваною постановою суд апеляційної інстанції порушив його права, свободи, інтереси та обов`язки.

Отже для усунення недоліків скаржнику слід подати заяву, в якій викласти належні обґрунтування зв`язку між оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції та правами, інтересами і (або) обов`язками скаржника, за наявності якого виникає право на касаційне оскарження судового рішення особою, яка не приймала участі у справі.

При цьому слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 298 ГПК особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

Отже, за наслідками усунення недоліків поданої касаційної скарги скаржнику не надається право доповнити її іншими пунктами частини 2 статті 287 ГПК.

Частиною 3 статті 169 ГПК України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Оскільки порядок усунення недоліків касаційної скарги чинним ГПК України не визначений, Суд визначає, що скаржнику необхідно направити на адресу Суду заяву про усунення недоліків, а іншим учасникам справи направити копії такої заяви і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу, та надати Суду докази такого направлення.

Крім того, в касаційній скарзі Товариство стверджує, що воно подає касаційну скаргу, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Отже, залучення до участі у справі третіх осіб може бути здійснене, за наявності підстав для цього, судами попередніх інстанцій, які здійснюють розгляд справи із встановленням її обставин та оцінкою доказів.

Судом з`ясовано, що як в рішенні Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 так і в постанові Південно-західного апеляційного господарського суду прийнята 21.11.2023 відсутні відомості щодо третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ?КБ ?ТЕПЛОЕНЕРГОАВТОМАТИКА?.

Відтак, у разі подання касаційної скарги, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача у ній для перевірки викладених доводів скаржника повинна бути зазначена ухвала суду про її залучення та її дата, проте Товариством цього не зазначено.

Згідно з абзацом 2 частини 3 статті 292 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.

Згідно із частиною 2 статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства і підлягає залишенню без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ?КМ БУД? залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю ?КМ БУД? строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. У разі усунення недоліків документи подати через ?Електронний суд? або направити поштою на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 із наданням доказів про дату вручення даної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Г. М. Мачульський