Ухвала

від 24.04.2024 по справі 160/10079/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

24 квітня 2024 р.Справа №160/10079/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі № 160/10079/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІН ПЛЮС" про визнання протиправним та скасування рішення, скасування дозволу, припинення права,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06.05.2021 року Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул.Маршала Малиновського в районі будинка№60 м. Дніпро;

- скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06.05.2021 року Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул.Маршала Малиновського в районі будинка №60 м.Дніпро виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України замовнику Товариству з обмеженою відповідальністю Елін плюс;

- припинити право Товариства з обмеженою відповідальністю Елін плюс на виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул.Маршала Малиновського в районі будинка №60 м.Дніпро, яке виникло на підставі дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06.05.2021 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 позовну заяву залишено без руху.

22.04.2024 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову у справі №160/10079/24 шляхом зупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06.05.2021 року Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул.Маршала Малиновського в районі будинка №60 м.Дніпро виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України замовнику Товариству з обмеженою відповідальністю Елін плюс та заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Елін плюс а також будь-яким іншим юридичним або фізичним особам здійснювати будь-які будівельні роботи на земельних ділянках за адресами: вул.Маршала Малиновського в районі будинка №60 м.Дніпро, до набрання законної сили судовим рішенням по справі.

Обґрунтовуючи подану заяву, позивач зазначив, що будівельні роботи, які здійснюються на підставі дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06.05.2021 Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул.Маршала Малиновського в районі будинка №60 м.Дніпро, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України замовнику Товариству з обмеженою відповідальністю Елін плюс, проходять із порушеннями та несуть реальну загрозу життю та здоров`ю людей, призводять до того, що будинок за адресою: м.Дніпро, вул.Маршала Малиновського, буд. 60 почав давати усадку, з урахуванням чого кахельна плитка з фасаду почала обрушуватись зі стиків панелей. На сьогодні на фасаді з`явилися 10 таких зон. Плитка падає на пішоходну доріжку з висоти 16 поверхового будинку і може нанести непоправну шкоду життю і здоров`ю людей. Внаслідок бурових робіт наноситься збитки та пошкодження квартирам мешканців за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим, зазначив, що подальше здійснення будівельних робіт може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано із певними труднощами, тобто спричинити негативні та невідворотні наслідки для мешканців будівлі за адресою: АДРЕСА_1 . Також, в разі реалізації проекту будівництва до завершення розгляду справи, можливе проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за третіми особами (фізичними та юридичними особами), які в даних правовідносинах виступатимуть добросовісними набувачами, що також може призвести до того, що ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів держави стане неможливим. До того ж, вжиття заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого становища та дозволить уникнути негативних наслідків, таких як руйнація прилеглих будинків та споруд, ландшафту. Таким чином, в даному випадку, шкода від зупинення виконання будівельних робіт буде значно меншою.

Суд, розглянувши матеріали заяви, дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частинами 1 та 2 статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з вимогами ч.4 ст.150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних заходів щодо охорони прав та свобод позивача, для створення можливості реального виконання позитивного (для позивача) рішення суду. Також суд вважає за необхідне відмітити, що приймаючи ухвалу про вжиття заходів по забезпеченню позову, суд повинен враховувати, що прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

За своєю юридичною природою інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Отже, забезпечення позову можливе якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Надаючи оцінку визначеній заявником підставі для вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Частиною другою статті 151 КАС України визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 26.04.2019 у справі №826/16334/18.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має враховувати докази, надані на підтвердження вказаних заявником обставин.

Обґрунтування доводів позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся зводяться до того, що будівельні роботи, які здійснюються на підставі дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06.05.2021 Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України замовнику Товариству з обмеженою відповідальністю Елін плюс, проходять із порушеннями та несуть реальну загрозу життю та здоров`ю людей, призводять до усадки будинку за адресою: АДРЕСА_1 та обвалу фасадної плитки. Реалізація проекту будівництва до завершення розгляду справи може призвести до можливості державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за третіми особами, добросовісними набувачами.

Разом з тим, позивачем до заяви про забезпечення позову не надано належних та допустимих доказів саме проведення будівельних робіт на будівельному майданчику, доказів того, що саме вказане будівництво спричиняє вищенаведені негативні наслідки, становить загрозу для будівель, які знаходяться поруч, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Зокрема, не надано відповідних доказів щодо створення виконуваними на підставі спірного дозволу будівельними роботами реальної загрози життю та здоров`ю людей, спричинення пошкоджень прилеглим будинкам та територіям, з урахуванням причинно-наслідкового зв`язку.

При цьому таких доказів не надано і до позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Отже, відсутність доказів на підтвердження обставин наведених у заяві про забезпечення доказів унеможливлює суд встановити їх наявність або відсутність.

Крім того, відповідно до абз. 16 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно наданих позивачем до позову доказів, забудовнику у 2021 році виданий дозвіл на виконання будівельних робіт, доказів скасування, відкликання або припинення дії вказаного дозволу ні до заяви про забезпечення, ні до позову не надано.

При цьому, судом також не встановлено обставин стосовно того, що уповноваженим органом видано забудовнику припис про усунення порушень, виявлених під час будівництва, та відповідно, не виконання вказаного припису з боку забудовника.

На думку суду, зупинення проведення будівельних робіт, як захід забезпечення позову, можливий при наявності очевидних ознак наявності порушень при проведенні будівельних робіт, які б не узгоджувались із проектною документацією, або проводились за відсутності відповідних дозвільних документів, або на підставі протиправного рішення суб`єкта владних повноважень, очевидність протиправності якого була б доведена позивачем.

Однак, суд зазначає, що наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною 2 статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті, яке фактично ґрунтується на тих самих аргументах, які покладені в підстави позову, є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 24.05.2023 у справі № 640/10883/22.

Наведені у заяві про забезпечення позову доводи щодо здійснення будівництва з порушеннями, жодним чином не обґрунтовані, не підкріплені належними доказами та є за своїм змістом обставинами, на які позивач, у тому числі, посилається в якості обґрунтування позовних вимог, вказуючи на протиправність оскаржуваного рішення.

Водночас під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом саме під час розгляду спору по суті. Надання правової оцінки доводам позивача, висловленим на обґрунтування позовних вимог по суті спору, має здійснюватися судом у межах процедури судового розгляду, з дотриманням усіх процесуальних гарантій учасників справи, передбачених процесуальним законом, а тому вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб, фактично, призводить до вирішення спору по суті й може мати вплив на судове рішення, яке згодом буде ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту (аналогічний за змістом висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 29.01.2020 у справі №640/9167/19).

Суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність прийнятих оспорюваних рішень, дій чи бездіяльності відповідача, в т.ч. і щодо тих, які є предметом розгляду судом в інших справах.

У постановах від 10.04.2019 у справі № 826/16509/18, від 06.02.2019 у справі № 826/13306/18, від 20.05.2020 у справі № 640/11330/19, від 13.10.2021 у справі № 640/9082/21 Верховний Суд дійшов висновку, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має встановити наявність саме таких ознак, які свідчать про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом, а не встановлювати правомірність/протиправність оскаржуваного рішення на цій стадії.

Позивачем не доведено наявність підстав для зупинення дії наданого забудовнику дозволу на проведення будівельних робіт, через призму його протиправності, відсутні насамперед докази очевидних порушень процедури його надання або повноважності органу, який його видав тощо.

Тому, судом також не встановлено підстав для зупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06.05.2021 року, з огляду на відсутність обгрунтованих підстав.

До того ж, судом також відхиляються як необгрунтовані доводи позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до введення в експлуатацію та проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно за іншими особами, адже, такі доводи не підтверджені належними засобами доказування, як - то, позивачем не надано докази на підтвердження обставин закінчення будівельних робіт у відповідності до проектної документації та переходу до наступної стадії будівництва - введення в експлуатацію та державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію об`єкт.

Отже, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд доходить висновку, що позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З огляду на викладене, суд вважає заяву позивача про забезпечення позову необґрунтованою та такою, що не підтверджується належними доказами, а тому не вбачає підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі № 160/10079/24 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Калугіна