Ухвала

від 07.05.2024 по справі 160/10079/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 травня 2024 року Справа № 160/10079/24 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІН ПЛЮС" про визнання протиправним та скасування рішення, скасування дозволу, припинення права,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06.05.2021 року Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинка № 60 м. Дніпро;

- скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06.05.2021 року Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинка № 60 м. Дніпро виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України замовнику Товариству з обмеженою відповідальністю Елін плюс;

- припинити право Товариства з обмеженою відповідальністю Елін плюс на виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинка №60 м. Дніпро, яке виникло на підставі дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06.05.2021 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 позовну заяву - залишено без руху.

Надано позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:

- заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску;

- доказів сплати судового збору за подачу даного адміністративного позову у розмірі 2422,40 грн;

- заяви про залучення третіх осіб із зазначенням на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Так, 02.05.2024 на виконання вищевказаної ухвали до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, докази сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн та заяви про залучення третіх осіб.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначив, що 24.02.2022 року почався відкритий воєнний напад росії на Україну. Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України затвердило проект новихдержавних будівельних норм (ДБН) «Захисні споруди цивільного захисту» ДБН В.2.2-5.2023, які набрали чинності з 01.11.2023. Згідно з цими нормами, всі проекти відбудови житлових і громадських будівель, у тому числі, шкіл, лікарень, садочків повинні передбачати наявність правильно облаштованих захисних споруд. У зв`язку з тим, що будівництво розпочалось в 2023 році, виникла необхідність виготовлення нової проектної документації та отримання нового дозволу на виконання будівельних робіт. Відтак, з огляду на порушення вимог ДБН можна прийти до висновку про невідповідність проектної документації вимогам закону, як наслідок, дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06.05.2021 виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України замовнику ТОВ «Елін плюс» «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул.Маршала Малиновського в районі будинка №60 м.Дніпро» підлягає визнанню протиправним та анулюванню (скасуванню), а право ТОВ «Елін плюс» на виконання будівельних робіт - припиненню. Із вищевикладеного вбачається, що строк звернення до суду сплив під час дії воєнного стану. З урахуванням викладеного, просить поновити строк звернення до адміністративного суду. Згідно Наказу Голови Верховного Суду від 04.03.2022 запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. При розгляді питання щодо поновлення строку просив врахувати рішення Ради Суддів України від 24.02.2022 «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією збоку рф» рекомендовано: процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану, порушення прав позивача є триваючим та за зверненням позивача не прийнято відповідного рішення, а позивачем періодично здійснювалися активні дії щодо захисту своїх прав. Вважав, що ним не пропущено строк звернення до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи та розглянувши подану заяву про поновлення строку звернення до суду, дійшов наступного висновку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 встановлено, що згідно зі змістом позовних вимог позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06.05.2021 року Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06.05.2021 року Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України замовнику - Товариству з обмеженою відповідальністю Елін плюс.

Відповідне рішення прийнято та дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 видано 06.05.2021.

Позивач з даним позовом звернувся до суду 17.04.2024, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Таким чином, предметом спору є рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06.05.2021, а також виданий на його підставі дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06.05.2021 року Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Абзацом 1 частини 2 наведеної статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Суд звертає увагу, що, відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позовної заяви.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду з поважних причин.

При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Щодо доводів позивача про те, що порушення прав позивача є триваючим.

Судом взято до уваги, що правові норми чинного законодавства містять застереження, зокрема в частині строку звернення до суду у випадках, коли правопорушення носить триваючий характер.

Як зазначено вище, предметом даного спору є правомірність рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06.05.2021, а також виданий на його підставі дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06.05.2021 Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Виходячи із предмета даного позову, суд наголошує, що основною позовною вимогою є саме оскарження рішення про надання дозволу на виконання будівельних робіт, що виразилось в діях суб`єкта владних повноважень. З моменту прийняття такого рішення (виконання владно-управлінських функцій суб`єктом владних повноважень) така дія вважається закінченою.

У свою чергу похідною позовною вимогою, є оскарження дозволу на виконання будівельних робіт, виданого на підставі вищезазначеного рішення, та який в свою чергу, є триваючою дією, оскільки особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, у даному випадку, здійснює роботи з будівництва, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності).

Таким чином, основним предметом є рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06.05.2021, тоді як правомірність дозволу на виконання будівельних робіт, що є триваючим правопорушенням, є похідним від зазначеного рішення на основі якого такий дозвіл видано.

З огляду на викладене, суд наголошує, що правовідносини в даній справі не є триваючим правопорушенням та шестимісячний термін звернення до суду з даним позовом закінчився 06.11.2021.

До того ж, як зазначає позивач, у листопаді 2023 року набули чинності зміни до Державних будівельних норм, що, на його думку, і стало підставою вважати про порушення забудовником - ТОВ "Елін-плюс" будівельних норм та правил. Однак, зазначені обставини не є поважними причинами пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

Щодо посилань позивача на введення воєнного стану як на підставу неможливості звернутись до суду суд зазначає таке.

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому законами України дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та останній діє на даний час.

Так, Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 (справа №500/1912/22, адміністративне провадження № К/990/20688/22) дійшов висновку, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Суд наголошує, що ведення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Поважними визнаються лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Натомість у заяві про поновлення строку звернення до суду позивач не вказав, які саме об`єктивні поважні (непереборні) причини унеможливили його звернення до суду у встановлений процесуальним законодавством строк. Позивач не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку. Натомість пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку позивача щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку.

Аналогічні висновки щодо порядку обчислення строків звернення до суду у справах з подібними спірними правовідносинами, а також оцінки поважності причин їх пропуску викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 9901/68/20, від 09 лютого 2022 року у справі №9901/473/21.

Разом з тим, суд зауважує, що шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом закінчився 06.11.2024, тобто до введення на території України воєнного стану, а тому його введення не може бути поважною причиною пропуску такого строку.

Суд також наголошує, що введення на території Україні воєнного стану не свідчать про наявність підстав для автоматичного поновлення позивачу строку на подання позовної заяви за відсутності поважних причин його пропуску.

У поданій же до суду заяві поважних причин щодо неможливості звернення до суду з даним позовом у встановлений шестимісячний строк з 06.05.2021 по 06.11.2021 позивачем не наведено.

Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В заяві про поновлення строку звернення до суду позивач жодним чином не обґрунтував поважність причин неможливості звернення до суду з даним позовом у період з 06.05.2021 по 06.11.2021 та не надав суду доказів на підтвердження таких обставин.

Позивач обмежився лише загальним посиланням на те, що пропуск строку звернення до суду був зумовлений введенням воєнного стану.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною п`ятою статті 169 КАС України, встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Таким чином, керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву - повернути позивачу.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Калугіна