Рішення

від 25.04.2024 по справі 380/30215/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2024 рокусправа № 380/30215/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Бродівської ТППД при ІНФОРМАЦІЯ_1 у Львівській області про визнання протиправним та скасування індивідуального акту,-

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Бродівської ТППД при ІНФОРМАЦІЯ_1 у Львівській області із вимогою визнати протиправним та скасувати постанову військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.01.2023, оформлену документом "Довідка військово-лікарської комісії А/530 від 20.01.2023, номенклатурний номер 9/127", засвідчену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою судді від 26.12.2023 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Позовні вимоги обґрунтовані таким.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Наголосив, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби.

Звертає увагу суду, що відповідно до підпункту 2.10.3 пункту 2.10 глави 2 розділу І Положення №402, право на перегляд постанови (довідки) ВЛК позаштатної постійно діючої комісії при районних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки мають обласні позаштатні постійно діючі військово-лікарські комісії при обласних територіальних центрах. Однак таким правом позивач не скористався та не був позбавлений такого права.

З позиції відповідача, перший відділ ІНФОРМАЦІЯ_3 діяв в межах чинного законодавства та згідно покладених повноважень.

Ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує таке.

ОСОБА_1 05 вересня 2023 року ознайомився з матеріалами кримінальної справи, порушеної щодо нього за ст. 336 КК України.

Серед матеріалів справи він виявив копію Довідки військово-лікарської комісії А/530 від 20.01.2023 номенклатурний номер 9/127 ІНФОРМАЦІЯ_4 засвідчену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 .

Згідно з Довідкою, на підставі статті 64-г Розкладу хвороб, графи ТДВ рішенням ВЛК позивача визнано придатним до військової служби. Довідкою оформлено постанову ВЛК від 19.01.2023.

Вважаючи вказану довідку протиправною та прийнятою із суттєвими процедурними порушеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи справу суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також засади проходження в Україні військової служби передбачені Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №232-XII (далі-Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно із частиною 2 статті 1 Закону №2232-ХІІвійськовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За змістом частини 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону №2232 щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Згідно з абзацом 1 частини 10 статті 1 Закону №2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.

Частиною 2 статті 2 Закону №2232-ХІІ визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Відповідно до частини 12 статті 12 Закону №2232-ХІІ військовозобов`язані, які, зокрема, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).

Відповідно до підпункту 1.1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

За правилами ппідпункту 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертизаце: медичний огляд, зокрема, військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до підпункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.

До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, отоларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.

ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України (абзац 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення №402).

Відповідно до підпункту 2.4.4 пункту 2.4 розділу І Положення №402 на ВЛК регіону покладаються обов`язки, зокрема, з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.

Згідно з підпунктом 2.4.5 розділу І Положення №402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників.

Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд (підпунктом 2.4.6. розділу І Положення №402).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10. розділу І Положення №402).

У свою чергу, згідно із підпунктом 2.6.1. розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК.

На підставі затвердженого переліку начальник ВМКЦ регіону своїм наказом призначає позаштатні постійно діючі ВЛК, їх персональний склад і визначає порядок їх роботи (підпункт 2.6.1 розділу І Положення №402).

Документи позаштатних ВЛК скріплюються гербовою печаткою військового лікувального, цивільного лікувально-профілактичного закладу, військової частини, при яких ці комісії утворені (підпункт 2.6.1 розділу І Положення №402).

Госпітальна ВЛК створюється у військовому госпіталі, на госпітальному судні, у цивільному лікувально-профілактичному закладі, де обстежуються і лікуються військовослужбовці. На особливий період госпітальна ВЛК створюється в усіх військових санаторіях (підпункт 2.6.1 розділу І Положення №402).

З наведених норм Положення №402 слідує, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених підпунктом розділу Положе№402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служб, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК. До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.

Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Положення №402 розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

Згідно з п. 1.4 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд контингентів, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення, проводиться в порядку, визначеному таблицею.

Відповідно до підпункту 6.6. розділу ІІ Положення №402 військовослужбовці оглядаються ВЛК у військових лікувальних закладах за територіальним принципом. Військовослужбовці, крім того, оглядаються ВЛК за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки.

За змістом підпункту 6.28. розділу ІІ Положення №402 у разі коли ВЛК після амбулаторного обстеження не може прийняти остаточної постанови, вона направляє військовослужбовця на стаціонарне обстеження у військовий лікувальний заклад з подальшим оглядом його госпітальною ВЛК.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що військовослужбовці підлягають медичному огляду госпітальною ВЛК, якій, за результатами військово-лікарської експертизи,надане право приймати постанови щодо придатності особи до військової служби.

З тверджень позивача та доказів доданих у справі суд з`ясував, що останній звернувся до Бродівського військкомату ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) у січні 2023 для оформлення броні, як оператор зв`язку об`єкта критичної інфраструктури.

Де йому з слів позивача надали пояснення, що для цього потрібно пройти медичну комісію. Але оскільки позивач проходив медкомісію у 2019 році то повторно таку слід пройти у 2024 році (про що вказано у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 05.02.2020).

Натомість, 12.01.2023, як наголошує позивач він добровільно (без виклику) з`явився на огляд до медичної комісії. Однак, результати огляду не повідомили, Довідку ВЛК про стан здоров`я не видали, але запропонували отримати повістку.

Про існування Довідки, зі слів позивача він дізнався лише 05.09.2023, коли знайомився з матеріалами кримінальної справи по факту відмови отримати повістку.

01.08.2023 позивач звернувся у військовий комісаріат НОМЕР_2 відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 , для отримання облікових документів (приписного свідоцтва), які йому були необхідні для подання до Львівського національного університету імені І.Франка для зарахування в аспірантуру.

Замість приписного свідоцтва для подання позивач отримав Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 .

Пунктом 7 ТПВ №361 призовна комісія Бродівського ОРВК 22 листопада 2019 року ухвалила рішення про непридатність до військової служби в мирний час; обмежену придатність у воєнний час за ст. 64б і р. 1 наказу МО України 2008 року №402.

Пунктом 8 ТПВ №361 зазначено, що призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_7 позивач зарахований у запас 22 листопада 2019 року (Протокол №20).

Пунктом 9 ТПВ №361 визначено, що позивач підлягає повторному медичному переосвідченню 22.11.2024.

Також обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач наголошує, що картку обстеження та медичного огляду 314 йому не пред`являли для ознайомлення; інформацію про стан здоров`я не надали. Пункт 11 картки обстеження та медичного огляду 314 підпису не містить. Пунктом 12 картки визначено «Придатний до в/с», проте не зазначено спеціальність всупереч підпункту 3.8. Положення №402 відповідно до частини 10 статті 2 Закону №2232-ХІІ.

З даного приводу суд враховує, що на підставі розпорядження Золочівської районної військової адміністрації від 23.01.2023 №10 ВА створено позаштатні постійно діючі військово-лікарські комісії при ІНФОРМАЦІЯ_8 для проведення медичних оглядів допризовників, призовників, військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидати у резервісти), громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зауважує, що Положення №402 не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови позаштатних ВЛК у судовому порядку.

Згідно із нормами Положення №402 у разі непогодження із постановами позаштатних ВЛК особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК.

Водночас ВЛК регіону мають право скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Оскарженню у судовому порядку, за приписами підпункту 2.4.10. розділу І Положення №402, підлягають тільки постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК.

Як видно з матеріалів справи, позивач не звертався зі скаргою на протиправність дій/бездіяльності членів ВЛК при проведенні медичного огляду, а також про скасування спірної постанови, ні до ВЛК регіону, ні до ЦВЛК, з проханням провести повторний медичний огляд із дотримання вимог Положення №402, тобто позивач не скористався своїм правом на проведення повторного медичного огляду з метою визначення придатності його до військової служби.

Доказів протилежного позивач суду не надав.

Беручи до уваги те, що перевірка рішень позаштатних ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням №402 при проведенні медичного огляду військового належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби ВЛК регіону чи ЦВЛК не приймали, суд робить висновок про недотримання позивачем вимог Положення №402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Окремо суд звертає увагу на посилання позивача на, як встановлено судом справу №439/2013/23, то досліджувані у ній обставини не входять до предмету доказування у межах справи, що розглядається.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, на підставі викладеного, суд робить висновок, що позовна заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Судові витрати залишаються за позивачем у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись статтями 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЖелік О.М.