Ухвала

від 24.04.2024 по справі 520/8540/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 520/8540/24

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"24" квітня 2024 р. м. ХарківCуддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:

1. Визнати дії військової частини НОМЕР_1 щодо накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «Догана» противоправними.

2. Скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №742 від 30.09.2023 року щодо накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «Догана» як противоправний.

3. Визнати дії військової частини НОМЕР_2 щодо: - не нарахування та невиплати ОСОБА_1 : 1) премії у максимальному розміру за вересень 2023 року; 2) премії у максимальному розмірі за жовтень 2023 року; 3) додаткової винагороди з 11 по 31 жовтня 2023 року; - накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «Сувора догана», Противоправними.

4. Скасувати накази командира військової частини НОМЕР_2 : - від 30.09.2023 року №742 щодо накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «Сувора догана»; - від 04.10.2023 року №750 щодо виплати премії за вересень 2023 року у зменшеному розмірі від максимального розміру 393,6 % від посадового окладу ОСОБА_1 ; - від 02.11.2023 року №820 щодо не встановлення премії за жовтень 2023 року у максимальному розміру для відповідної категорії військовослужбовця ОСОБА_1 ; - від 20.12.2023 року №1135 щодо не нарахування додаткової винагороди за жовтень 2023 року ОСОБА_1 , як противоправні.

5. Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 : - частку премії за вересень 2023 року для категорії військовослужбовця Позивачки, яка є різницею між максимальним розміром премії для відповідної категорії військовослужбовців та виплатою премії у зменшеному розмірі від максимального розміру -393,6% від посадового окладу; - премію у максимальному розмірі, який передбачався за жовтень 2023 року для категорії військовослужбовця Позивачки; - додаткову винагороду з 11 по 31 жовтня 2023 року передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку.

На виконання ухвали суду представником позивача 22.04.2024 року було надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій окрім іншого зазначено, що про наявність оспорюваних наказів позивач дізнався тільки після 28 лютого 2024 року, з відповіді начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 у ЗСУ (№805/ВихЗВГ/124 від 26.02.2024), до якої було долучено копії наступних документів: - наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 04.10.2023р. №750 (доданий до позовної заяви); -витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 02.11.2023р. №820 (доданий до позовної заяви); - розрахунок за вересень 2023 року (доданий до позовної заяви); - розрахунок за жовтень 2023 року (доданий до позовної заяви). Крім цього у відповіді вказано що відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.09.2023 року №742 на позивачку було накладено дисциплінарне стягнення «Догана».

Розглянувши подану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Предметом у даній справі є дії військової частини НОМЕР_1 щодо накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «Догана»; наказ командира військової частини НОМЕР_1 №742 від 30.09.2023 року щодо накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «Догана»; дії військової частини НОМЕР_2 щодо: - не нарахування та невиплати ОСОБА_1 : 1) премії у максимальному розміру за вересень 2023 року; 2) премії у максимальному розмірі за жовтень 2023 року; 3) додаткової винагороди з 11 по 31 жовтня 2023 року; - накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «Сувора догана»; накази командира військової частини НОМЕР_2 : - від 30.09.2023 року №742 щодо накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «Сувора догана»; - від 04.10.2023 року №750 щодо виплати премії за вересень 2023 року у зменшеному розмірі від максимального розміру 393,6 % від посадового окладу ОСОБА_1 ; - від 02.11.2023 року №820 щодо не встановлення премії за жовтень 2023 року у максимальному розміру для відповідної категорії військовослужбовця ОСОБА_1 ; - від 20.12.2023 року №1135 щодо не нарахування додаткової винагороди за жовтень 2023 року ОСОБА_1 , як противоправні.

Правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду унормовані, зокрема, ст. 122 КАС України, відповідно до якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами

Отже, дотримання строку звернення з позовом, є однією з умов реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.

Як вже зазначалось в ухвалі суду від 08.04.2024 року, пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Отже, поданий на розгляд суду спір належить до категорії спорів з приводу проходження публічної служби.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що навіть з 28.02.2024 року, тобто після отримання позивачем листа - відповідь від начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 у ЗСУ (№805/ВихЗВГ/124 від 26.02.2024) до якого було долучено копії наступних документів: - наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 04.10.2023р. №750 (доданий до позовної заяви); -витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 02.11.2023р. №820 (доданий до позовної заяви); - розрахунок за вересень 2023 року (доданий до позовної заяви); - розрахунок за жовтень 2023 року (доданий до позовної заяви). Крім цього у відповіді вказано що відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.09.2023 року №742 на позивача було накладено дисциплінарне стягнення «Догана», позивачем було пропущено місячний строк звернення до суду, оскільки з зазначеним позовом до суду позивач звернувся лише 04.04.2024 року.

Крім того суд не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що до 28.02.2024 року, позивач не знав про існування оскаржуваних наказів, з огляду на наступне.

20.10.2023 року стосовно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДНХ-2 № 10832 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, який позивачем було оскаржено до суду.

Постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.11.2023 року по справі № 629/6339/23 провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП - було закрито, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином суд дійшов висновку, що позивач був обізнаний про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а як наслідок, позивач повинен був дізнатися про наслідки притягнення його до адміністративної відповідальності, які виразились в винесенні стосовно позивача оскаржуваних наказів командира військової частини НОМЕР_1 №742 від 30.09.2023 року щодо накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «Догана» та командира військової частини НОМЕР_2 : - від 30.09.2023 року №742 щодо накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «Сувора догана»; - від 04.10.2023 року №750 щодо виплати премії за вересень 2023 року у зменшеному розмірі від максимального розміру 393,6 % від посадового окладу ОСОБА_1 ; - від 02.11.2023 року №820 щодо не встановлення премії за жовтень 2023 року у максимальному розміру для відповідної категорії військовослужбовця ОСОБА_1 ; - від 20.12.2023 року №1135 щодо не нарахування додаткової винагороди за жовтень 2023 року ОСОБА_1 .

Крім того суд зазначає, що позивач повинен був дізнатися про оскаржувані накази, оскільки наказами командира військової частини НОМЕР_2 від 04.10.2023 року №750 щодо виплати премії за вересень 2023 року у зменшеному розмірі від максимального розміру 393,6 % від посадового окладу ОСОБА_1 ; - від 02.11.2023 року №820 щодо не встановлення премії за жовтень 2023 року у максимальному розміру для відповідної категорії військовослужбовця ОСОБА_1 ; - від 20.12.2023 року №1135 щодо не нарахування додаткової винагороди за жовтень 2023 року ОСОБА_1 , було зменшено розмір грошового забезпечення позивача, про що позивач не міг не знати після отримання грошового забезпечення у зменшеному розмірі.

З метою відновлення своїх порушених прав позивач 28.11.2023 року звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом про надання довідки про грошове забезпечення та усі види додаткового забезпечення, витяги з наказів про нарахування та виплату грошового забезпечення за вересень-жовтень 2023 року, тобто лише з 28.11.2023 року позивач почав вчиняти активні дії задля захисту своїх порушених прав.

Таким чином наявна пасивна поведінка позивача, що свідчить про байдуже ставлення до спірних правовідносин та строків звернення до суду в спірних правовідносинах.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про їх порушення.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Суд зазначає, що доказів наявності об`єктивних і непереборних обставин, які перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду з адміністративним позовом в більш коротші строки, матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що обставини, якими позивач обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав є неповажними. Позивач не надав доказів існування об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали йому звернутись до суду з дня коли він дізнався, що його права були порушені відповідачем. Позивачем також не було надано доказів існування інших обставин або труднощів, які унеможливили дотримання позивачем строків звернення до суду, встановлених законом.

З урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, №22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Отже, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

З огляду на що суд зазначає, що позивачем на виконання вимог ухвали суду від 08.04.2024 року надано заяву про поновлення пропущених строків, однак обставини причин пропуску строку звернення до суду з зазначеним позовом, викладені в заяві від 22.04.2024 визнані судом неповажними, а отже недоліки позовної заяви усунуті не були.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали направити позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Спірідонов М.О.