Рішення

від 16.04.2024 по справі 560/2352/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/2352/24

РІШЕННЯ

іменем України

16 квітня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.

за участю:секретаря судового засідання Сапач О.С. представника позивача Костюковича Д.К., представника відповідача Трасковської С.В., розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Фірма "Нафтоінвест" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Фірма "Нафтоінвест" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 1390/2201-0708 від 26.01.2024 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну загальну суму 5586472,50 грн в т. ч. 5518647 грн за основним забов`язанням та 67 825,50 за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою позову зазначена незгода позивача із спірним рішенням контролюючого органу в частині визначення збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 5586472,50 грн., в т. ч. 5518647,00 грн за основним платежем та 67825,50 грн. за штрафними санкціями. Позивач стверджує, що відповідач помилково дійшов до висновку про порушення ним податкового законодавства. Вказано, що один платник податків (продавець) не може нести відповідальності за неналежне або неповне оформлення первинних бухгалтерських документів за свого контрагента (покупця), що повністю відповідає як приписам статті 61 Конституції України так і правовим позиціям Верховного Суду України та Верховного Суду, які неодноразово висловлювалися у відповідних численних постановах та також узгоджується і з судовою практикою, викладеною у відповідних рішеннях Європейського суду з прав людини.

Ухвалою від 28.02.2024 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Висновок про заниження позивачем суми податку на прибуток, в оскаржуваній ним частині, зроблений на підставі встановленого за результатами перевірки заниження "інших операційних доходів" всього у сумі 30659150,00 грн. в результаті не відображення в їх складі доходу від безоплатно одержаних оборотних активів по нереальних господарських операціях з такими контрагентами: ТОВ "Ліден Трейд" (ПН 43768405), ТОВ "Інсет Компані" (ПН 42873793), ТОВ "Агат Лайт" (ПН 44188526), ТОВ "Сансет-Транс" (ПН 44279796), ТОВ "Укр Ойл Групп" (ПН 43627990), ТОВ "Діп Тек" (ПН 44105743), ТОВ "Мітнес" (ПН 44404876), ТОВ "Грін Форсес" (ПН 42163942), ТОВ "Енкол" (ПН 43770241), ТОВ "Бреін-Стайл" (ПН 43043000), ТОВ "Тенерджі" (ПН 43769189). Під час перевірки встановлено ряд обставин, які свідчать про відсутність реального здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентами.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій вказав, що позивач в спірній ситуації переважно не здійснював перевезення нафтопродуктів, а відтак, не оформляв товарно-транспортних накладних на відповідні перевезення, і тому позивач не може нести відповідальності за неналежне чи неповне оформлення ТТН на перевезення нафтопродуктів за вказаними договорами поставки нафтопродуктів. Таким чином, викладені у відзиві зауваження відповідача щодо сумнівних, на його думку, номерів транспортних засобів, які використовувались для перевезення ПММ і були зазначені у ТТН, не можуть бути скеровані до позивача, який безпосередньо не був стороною відповідних договорів перевезення, а відтак, не може бути відповідальним ні за вибір перевізника, ні за транспортний засіб, на якому фактично перевозився товар.

ГУДПС у Хмельницькій області подало заперечення на відповідь на відзив. Вказує, що висновки перевірки позивача, викладені в акті планової перевірки зводяться до того, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити у його задоволенні повністю.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Приватне підприємство "Фірма "Нафтоінвест" є суб`єктом господарювання та платником податків.

ГУ ДПС у Хмельницькій області проведена планова документальна перевірка ПП "Фірма "Нафтоінвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2019 по 30.09.2023, валютного законодавства за період з 01.01.2019 по 30.09.2023, з питань правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 по 30.09.2023, іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 30.09.2023.

За результатами перевірки складений акт від 08.01.2024 №188/22-01-07-08/30795712 та прийняте податкове повідомлення-рішення №1390/2201-0708 від 26.01.2024, яке є предметом оскарження в частині визначення збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 5586472,50 грн., в т.ч. 5518647,00 грн. за основним платежем та 7825,50 грн. за штрафними санкціями.

Висновок про заниження позивачем суми податку на прибуток, в оскаржуваній ним частині, зроблений на підставі встановленого за результатами перевірки заниження "інших операційних доходів" всього у сумі 30659150,00 грн. в результаті не відображення в їх складі доходу від безоплатно одержаних оборотних активів по нереальних господарських операціях з такими контрагентами: ТОВ "Ліден Трейд" (ПН 43768405), ТОВ "Інсет Компані" (ПН 42873793), ТОВ "Агат Лайт" (ПН 44188526), ТОВ "Сансет-Транс" (ПН 44279796), ТОВ "Укр Ойл Групп" (ПН 43627990), ТОВ "Діп Тек" (ПН 44105743), ТОВ "Мітнес" (ПН 44404876), ТОВ "Грін Форсес" (ПН 42163942), ТОВ "Енкол" (ПН 43770241), ТОВ "Бреін-Стайл" (ПН 43043000), ТОВ "Тенерджі" (ПН 43769189).

Вказані висновки та прийняте за їх наслідком податкове-повідомлення рішення у спірній частині позивач вважає протиправними, тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу Україниподатковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно достатті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимогстатті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Суд з`ясував, що позиція відповідача ґрунтується на твердженнях про відсутність реального здійснення досить значного обсягу господарських операцій з постачання позивачем паливно-мастильних матеріалів на користь 11 контрагентівпокупців на загальну суму 30659150, грн., а саме:

1. ТОВ "Ліден Трейд" (код ЄДРПОУ: 43768405; Договір поставки нафтопродуктів №64 від 15 лютого 2021 року на загальну суму 6645735,35 грн.);

2. ТОВ "Агат Лайт" (код ЄДРПОУ: 44188526; Договір поставки нафтопродуктів №170 від 01 вересня 2021 року на загальну суму 2402030 грн.);

3. ТОВ "Укр Ойл Групп" (код ЄДРПОУ: 43627990; Договір поставки нафтопродуктів №136 від 10 червня 2021 року на загальну суму 4 563 113,5 грн.);

4. ТОВ "Енкол" (код ЄДРПОУ: 43770241; Договір поставки нафтопродуктів №40від 28 січня 2021 року на загальну суму 3918492,6 грн.);

5. ТОВ "Діп Тек" (код ЄДРПОУ: 44105743; Договір поставки нафтопродуктів №190 від 22 жовтня 2021 року на загальну суму 1324800,00 грн.);

6. ТОВ "Мітнес" (код ЄДРПОУ: 44404876; Договір поставки нафтопродуктів №202 від 20 грудня 2021 року на загальну суму 1586400,00 грн.);

7. ТОВ "Тенерджі" (код ЄДРПОУ: 43769189; Договір поставки нафтопродуктів №62 від 12 лютого 2021 року на загальну суму 756758,3 грн.);

8. ТОВ "Інсет Компані" (код ЄДРПОУ: 42873793; Договір поставки нафтопродуктів No 275 від 30 листопада 2020 року на загальну суму 750728,25 грн.);

9. ТОВ "Сансет-Транс Лімітед" (код ЄДРПОУ: 44279796; Договір поставки нафтопродуктів 25 від 19 січня 2022 року на загальну суму 6 004588,45 грн.);

10. ТОВ "Грін Форсес" (код ЄДРПОУ: 42163942; Договір поставки нафтопродуктів №154 від 25 березня 2019 року на загальну суму 1507233,3 грн.);

11. ТОВ "Брейн-Стайл" (код ЄДРПОУ: 43043000; Договір поставки нафтопродуктів №183 від 02 липня 2020 року на загальну суму 1199272,00 грн.).

Із змісту акту перевірки вбачається, що за результатами проведення перевірки встановлено ряд обставин, які свідчать про неможливість реального здійснення господарський операцій між позивачем та його контрагентами з постачання паливно-мастильних матеріалів, а саме:

- згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що контрагенти Позивача не формували податкові зобов`язання з ПДВ за рахунок постачання паливно - мастильних матеріалів з такою номенклатурою, в такій кількості та в періоді здійснення операцій, які були придбані у позивача;

- в місцях розвантаження, зазначених в товарно-транспортних накладних у контрагентів позивача-покупців відсутні об`єкти нерухомості, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна а також, поданими контрагентами Позивача, Повідомленнями про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП;

- за результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних у періоді оформлення товарно-транспортних накладних не встановлено реєстрацію будь-яких податкових накладних замовниками послуг перевезення на адресу перевізників;

- згідно поданих контрагентами Позивача Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 4-ДФ) а також сум нарахованого єдиного внеску, відсутні виплати перевізникам, зазначеним в товарно-транспортних накладних;

- згідно інформації Регіонального сервісного центру МВС у Хмельницькій області, встановлено, що транспортні засоби, які зазначені в товарно-транспортних накладних, не визначаються, є легковими, за договорами оренди належать на праві користування іншим юридичним особам.

Суд враховує вказані доводи контролюючого органу. Та окрім іншого звертає увагу на наступне.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі Закон №996-XlV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

За змістом частини другої статті 9 Закону № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Правилу цієї норми Закону №996-XIV кореспондує зміст пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.

Пунктом 2.4. Положення №88 визначено обов`язкові реквізити первинних документів, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За правилами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства під час здійснення господарської операції. Будь-які документи, в тому числі накладні, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Згідно з п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Оскільки, надходження на рахунок в банку коштів в сумі 30659150 грн. призвело до збільшення активів позивача, відповідно у нього виникає дохід у розумінні п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290.

Так, як за результатами перевірки встановлено, що ПП "Фірма "Нафтоінвест" постачання паливно-мастильних матеріалів (дизельне паливо, бензин) ТОВ "Ліден Трейд", ТОВ "Інсет Компані", ТОВ "Агат Лайт", ТОВ "Сансет-Транс", ТОВ "Укр Ойл Груцп", ТОВ "Діп Тек", ТОВ "Мітнес", ТОВ "Грін Форсес", ТОВ "Енкол", ТОВ "Бреін-Стайл", ТОВ "Тенерджі" фактично не здійснювало, відповідно кошти, що надійшли від зазначених контрагентів, є іншим операційним доходом ПП "Фірма "Нафтоінвест".

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність носить індивідуальний характер.

Таким чином, суд погоджується з твердженнями позивача, що один платник податків (продавець) не може нести відповідальності за неналежне або неповне оформлення первинних бухгалтерських документів за свого контрагента (покупця), що повністю відповідає як приписам статті 61 Конституції України так і правовим позиціям Верховного Суду України та Верховного Суду, які неодноразово висловлювалися у відповідних численних постановах та також узгоджується і з судовою практикою, викладеною у відповідних рішеннях Європейського суду з прав людини.

Однак з даного приводу, суд зазначає наступне.

На підтвердження виконання умов вищезгаданих договорів позивачем надано: договори поставки нафтопродуктів, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавалися.

Проте суд враховує посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову.

Щодо наведеної позиції Приватного підприємства "Фірма "Нафтоінвест" про персональний характер юридичної відповідальності кожного окремого платника податку, то вона суперечить позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, в постанові від 29 липня 2021 року в справі №826/14264/13-а, що підприємницька діяльність здійснюється суб`єктом господарювання на власний ризик, а відтак у господарських правовідносинах учасники господарського обороту повинні проявляти розумну обачливість, адже наслідки вибору недобросовісного контрагента покладаються на таких учасників.

Так, належна податкова обачність, як законна передумова отримання податкової вигоди, з якої випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності при виборі контрагента.

Відтак, з урахуванням наведеного, для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій позивача з вищезазначеним контрагентом судам слід: з`ясувати реальність задекларованих господарських операцій, встановити наявність ділової мети у розглядуваних операціях, підтвердити або спростувати добросовісність позивача, оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції. з`ясувати чи справді відповідні активи отримано від указаного в первинних документах контрагента.

Згідно з висновком викладеним у Постанові Верховного Суду від 10 листопада 2022 року по справі №640/11120/21, платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить надалі фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференції. Про відсутність реального характеру відповідних операцій може свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місцезнаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності з огляду на відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо. Наведені вище обставини у своїй сукупності зумовили висновок суду про те, що підприємство не мало можливості здійснити господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, недостатньої чисельності трудових ресурсів, відсутністю відповідних складських приміщень для належного зберігання соєвих бобів у кількості 58,94 тони. Перелічені факти й обставини відображені в акті перевірки, утім, у ході розгляду справи не були спростовані позивачем належними та допустимими доказами.

Отже, враховуючи вище наведені обставини, встановлені під час проведення перевірки, щодо характеру діяльності контрагентів, стверджувати, що позивач проявив належну обачність при виборі своїх контрагентів, а також що у позивача не було обґрунтованих підстав сумніватись у добросовісності зазначених суб`єктів господарювання, неможливо.

Водночас суд критично ставиться до викладених у відзиві зауваження відповідача щодо сумнівних, на його думку, номерів транспортних засобів, які використовувались для перевезення ПММ і були зазначені у ТТН, не можуть бути скеровані до позивача, який безпосередньо не був стороною відповідних договорів перевезення, а відтак, не може бути відповідальним ні за вибір перевізника, ні за транспортний засіб, на якому фактично перевозився товар.

При цьому, суд враховує, що відносно тих господарських операцій з постачання ПММ де перевізником виступав безпосередньо позивач (операції постачання на користь ТОВ "Грін Форсес") у відповідача немає жодних зауважень щодо належного оформлення ТТН та фактично використовуваних транспортних засобів.

Однак, у даному випадку суд надає оцінку усім обставинам у сукупності.

Підставою для прийняття оскаржуваного у даній справі Рішення є Акт перевірки, який у свою чергу містить усі необхідні висновки та обґрунтування, на підставі яких було прийнято оскаржуване Рішення відповідача.

Наведені у акті факти комплексно свідчать, що ПП "Фірма "Нафтоінвест" паливно-мастильні матеріали (дизельне паливо, бензин) контрагентам фактично не поставляло, натомість первинні документи були оформлені формально.

Суд також погоджується із твердженнями контролюючого органу, що для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства під час здійснення господарської операції.

Будь-які документи, в тому числі накладні, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей бухгалтерського обліку.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2022 року в справі №160/3364/19.

Фактично ПП "Фірма "Нафтоінвест" здійсннило безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з постачання паливно-мастильних матеріалів і складено "первинні документи" всупереч норм частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

Оскільки відсутня господарська операція, як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Таким чином, надані позивачем документи не можуть за змістом п. 44.1 ст. 44 ПК України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Окрім цього, з метою надання інформації про пересування транспортних засобів, зазначених у товарно-транспортних накладних, з пункту навантаження до пункту розвантаження пального, а також наявності відповідного маркування і свідоцтв про допущення до перевезення небезпечних вантажів, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області надіслані відповідні запити до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

Суд наголошує, що сторони не позбавлені права надавати суду додаткові докази на підтвердження своєї правової позиції.

12.04.2024 на адресу Головного управління ДПС у Хмельницькій області надійшла відповідь Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на запит №3095/5-22-01-05-03-11 від 12.03.2024, в якій наведена інформація за обліками інформаційної системи "Геопортал-Гарпун" інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" щодо пересування автомобільними шляхами України транспортних засобів з державними номерними знаками та в період часу, що зазначені в товарно-транспортних накладних, наданих позивачем на підтвердження факту транспортування нафтопродуктів.

Вказана інформація, надана Головним управлінням Національної поліції в Хмельницькій області, в сукупності з доказами, що містяться в матеріалах справи, підтверджує наступне:

- транспортний засіб MAN НОМЕР_1 , причіп № НОМЕР_2 , які використовувались перевізником ФОП ОСОБА_1 для транспортування нафтопродуктів вантажоодержувачам: ТОВ "Ліден Трейд", ТОВ "Укр Ойл Групп", ТОВ "Енкол", ТОВ "Тенерджі", ТОВ "Інсет Компані", ТОВ "Бреін Стайл", - фіксація відсутня.

- транспортний засіб НОМЕР_3 , який використовувався перевізником ТОВ "Магтранс" для транспортування нафтопродуктів вантажоодержувачу ТОВ "Агат Лайт" 02.09.2021 (дата ТТН) зафіксований в Одеській області, тоді як згідно товарно - транспортної накладної здійснював рух від місця навантаження: Хмельницька область, смт. Дунаївці, до пункту розвантаження: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Залізнична, 6; причіп НОМЕР_4 02.09.2021- фіксація відсутня;

- транспортний засіб НОМЕР_5 , причіп НОМЕР_6 , які використовувались перевізником ФОП ОСОБА_2 для транспортування нафтопродуктів вантажоодержувачам: ТОВ "Агат Лайт", ТОВ "Діп Тек", 19.10.2021, 23.10.2021 (дати ТТН), - фіксація відсутня;

- транспортний засіб НОМЕР_7 , який використовувались перевізником ФОП ОСОБА_2 для транспортування нафтопродуктів вантажоодержувачам: ТОВ "Агат Лайт", ТОВ "Діп Тек", 19.10.2021 (дата ТТН) зафіксований в Донецькій області, тоді як згідно товарно-транспортної накладної здійснював рух від місця навантаження: Хмельницька область, смт. Дунаївці, смт. Міцівці до пункту розвантаження: м. Київ; 23.10.2021 (дата ТТН) - фіксація відсутня; причіп НОМЕР_8 19.10.21, 23.10.2021 - фіксація відсутня;

- транспортний засіб НОМЕР_9 , який використовувались перевізником ТОВ СП "Євротранс" для транспортування нафтопродуктів вантажоодержувачу ТОВ "Мітнес" 24.12.2021 зафіксований в м. Києві, тоді як згідно товарно-транспортної накладної здійснював рух від місця навантаження: Хмельницька область, смт. Дунаївці, до пункту розвантаження: м. Луцьк, вул. Єршова, 6; причіп НОМЕР_10 24.12.2021 зафіксований в Чернігівській області;

- транспортний засіб НОМЕР_11 , причіп НОМЕР_12 , які використовувались перевізником ТОВ СП "Євротранс" для транспортування нафтопродуктів вантажоодержувачу ТОВ "Сансет Транс Лімітед" 24.12.2021 (дата ТТН) - фіксація відсутня;

- транспортний засіб НОМЕР_13 , причіп НОМЕР_14 , які використовувались перевізником ТОВ СП "Євротранс" для транспортування нафтопродуктів вантажоодержувачу ТОВ "Сансет Транс Лімітед" 19.01.2022 (дата ТТН) - фіксація відсутня;

- транспортний засіб НОМЕР_15 , причіп НОМЕР_16 , які використовувались перевізником ТОВ "Профагротранс" для транспортування нафтопродуктів вантажоодержувачу ТОВ "Сансет Транс Лімітед" 25.01.2022 (дата ТТН) - фіксація відсутня;

- транспортний засіб НОМЕР_17 , причіп НОМЕР_18 , які використовувались перевізником ПП "Фірма "Нафтоінвест" для транспортування нафтопродуктів вантажоодержувачу ТОВ "Грін Форсес" 26.03.2019, 10.04.2019 (дати ТТН) - фіксація відсутня.

Враховуючи вищезазначену інформацію про пересування транспортних засобів, зазначених у товарно-транспортних накладних, з пункту навантаження до пункту розвантаження пального, суд приходить до висновку, що вказані автомобілі рухались не за маршрутом зазначених у ТТН або взагалі не пересувались по території України, що вкотре підтверджує відсутність факту транспортування, а також відвантаження зі складу Приватного підприємства "Фірма "Нафтоінвест" паливно мастильних матеріалів.

Суд вважає, що відповідач правомірно виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 1390/2201-0708 від 26.01.2024, на підставі висновків акта перевірки, які підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог, а тому, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України не підлягають відшкодуванню судові витрати позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Фірма "Нафтоінвест"до Головного управління ДПС у Хмельницькій областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 25 квітня 2024 року

Позивач:Приватне підприємство "Фірма "Нафтоінвест" (вул. Шевченка, 115, Дунаївці, Дунаєвецький район, Хмельницька область, 32413 , код ЄДРПОУ - 30795712) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука 17, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя П.І. Салюк