Постанова

від 23.04.2024 по справі 370/3677/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 370/3677/19

провадження № 22-ц/824/6500/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.

при секретарі Усковій А. Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Макарівської селищної ради до Бучанської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , про визнання недійсним розпорядження, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками комунальної власності водного фонду шляхом повернення з незаконного володіння, за апеляційною скаргою заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Макарівської селищної ради на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 13 листопада 2023 року в складі судді Косенко А. В.,

встановив:

У грудні 2019 року заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Макарівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним розпорядження в частині, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 08 лютого 2023 року замінено особу, в інтересах якої подано позов, - Київську обласну державну адміністрацію замінено на правонаступника - територіальну громаду Макарівської селищної ради.

Замінено відповідача - Макарівську районну державну адміністрацію Київської області на її правонаступника - Бучанську районну державну адміністрацію.

06.11.2023 заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області подав заяву про зміну предмета позову.

Просив суд визнати недійсним розпорядження Макарівської районної державної адміністрації №474 від 07.06.2006 «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам України для ведення особистого селянського господарства в межах Забуянської сільської ради» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 на території Забуянської сільської ради Макарівського району Київської області.

Усунути перешкоди у здійсненні Макарівською селищною радою права користування та розпорядження земельними ділянками комунальної власності водного фонду шляхом скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.04.2021 з індексними номерами №57856945, №57858716, №57859560, №57858814, №57859297, із скасуванням державної реєстрації прав ОСОБА_1 на земельні ділянки.

Усунути перешкоди у здійсненні Макарівською селищною радою територіальною громадою Бучанського району Київської області права користування та розпорядження земельними ділянками комунальної власності водного фонду шляхом повернення їх з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Макарівської селищної територіальної громади Бучанського району Київської області.

09.11.2023 заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт та заборонити вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами:

- 3222782300:14:004:0002 площею 0.9839 га;

-3222782300:14:004:0003 площею 0.0346 га;

-3222782300:14:004:0006 площею 0.4487 га;

-3222782300:14:004:0004 площею 0.1398 га;

-3222782300:14:004:0005 площею 0.2937 га,

що належать ОСОБА_1 , а також заборонити проведення на вказаних ділянках будь-яких робіт.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації від 07.06.2006 №474 ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1,9007 га, ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1,9399 га для ведення особистого селянського господарства на території Забуянської сільської ради Макарівського району.

На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_1 отримав державний акт серії ЯД №651608 від 16.08.2006 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3222782300:12:004:0001 загальною площею 1,9007 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Забуянської сільської ради Макарівського району.

Водночас, вказане розпорядження , а також виданий на його підставі державний акт про право власності на земельну ділянку не відповідають вимогам законодавства.

Так, відповідно до листа ПП «Яран і К» №282 від 26.02.2019, земельна ділянка із кадастровим номером 3222782300:12:004:0001 на момент прийняття оспорюваного розпорядження та н а даний час частково накладається на землі водного фонду, а саме на прибережну захисну смугу річки Гульва. Площа накладення становить 1,0800 га.

У подальшому, під час розгляду даної справи, відповідачем ОСОБА_1 було здійснено поділ земельної ділянки на 5 земельних ділянок з кадастровими номерами:

-3222782300:14:004:0002 площею 0.9839 га;

-3222782300:14:004:0003 площею 0.0346 га;

-3222782300:14:004:0006 площею 0.4487 га;

-3222782300:14:004:0004 площею 0.1398 га;

-3222782300:14:004:0005 площею 0.2937 га.

З огляду на вказані дії відповідача щодо здійснення поділу земельних ділянок, вважає обґрунтованим припущення про високу ймовірність відчуження, реєстрації, поділу, об`єднання, зміни конфігурації спірної земельної ділянки, що в подальшому може призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів держави.

Ураховуючи викладене, прокурор просив суд заяву про забезпечення позову задовольнити.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 13 листопада 2023 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

28.12.2023 заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Макарівської селищної ради подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 13 листопада 2023 року та ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити. Судові витрати покласти на відповідача, стягнувши їх на користь Київської обласної прокуратури.

Вважає, що ухвала Макарівського районного суду Київської області від 13 листопада 2023 року є незаконною, необґрунтованою, прийнятою без урахування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права.

Посилається на ті підстави, що у разі відсутності забезпечення позову відповідач має право вільно розпоряджатись належними йому земельними ділянками, у тому числі відчужувати на користь третіх осіб.

Враховуючи, що ОСОБА_1 під час розгляду справи здійснив поділ земельної ділянки, позивач для захисту та поновлення порушених прав був змушений вирішувати питання зміни предмету позову, що суттєво затягує розгляд справи.

При цьому відсутність на даний час будь-яких дій відповідача, які могли б підтвердити наміри вчинення дій щодо відчуження, поділу чи об`єднання земельних ділянок, не спростовують наявність у відповідача можливості вільно розпорядитись ними, якщо не вжити заходи забезпечення позову.

Вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки вони залишаються у його володінні та користуванні, а можливість розпоряджання вказаним майном обмежується на певний час, отже має тимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища до розгляду справи по суті.

Правом на надання відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористались.

В судовому засіданні прокурор Батюк І. В. апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином (а.с.158-160 т.2).

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Правилами частини першої статті 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Відповідно до вимог частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання можливе рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання судового рішення. Інститут забезпечення позову захищає однаково інтереси як позивача, так і відповідача.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо існування потреби у вжитті відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанова Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі № 758/10187/21-ц).

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Предметом позову у цій справі є визнання недійсним розпорядження Макарівської районної державної адміністрації №474 від 07.06.2006 «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам України для ведення особистого селянського господарства в межах Забуянської сільської ради» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 на території Забуянської сільської ради Макарівського району Київської області; усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками комунальної власності водного фонду шляхом скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.04.2021 з індексними номерами №57856945, №57858716, №57859560, №57858814, №57859297, із скасуванням державної реєстрації прав ОСОБА_1 на земельні ділянки та про повернення їх з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Макарівської селищної територіальної громади Бучанського району Київської області.

Враховуючи характер спору і зміст позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що між сторонами існує спір з приводу правомірності набуття ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку, яка в подальшому була поділена на п`ять земельних ділянок.

Зважаючи на предмет позову, а також реальну можливість відповідача здійснити протягом розгляду справи дії щодо відчуження спірної земельної ділянки, з метою недопущення ускладнення виконання рішення суду в разі задоволення позову, існують беззаперечні підстави для вжиття заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на належні на праві власності ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222782300:14:004:0002; 3222782300:14:004:0003; 3222782300:14:004:0006; 3222782300:14:004:0004; 3222782300:14:004:0005 площею 0.2937 га.

Заявлені в заяві заходи забезпечення позову є достатніми і співмірними заходами забезпечення позову, виходячи із характеру пред`явлених позивачем вимог, правовою природою відносин, що виникли між сторонами.

Вказані заходи забезпечення позову спрямовані на попередження недобросовісної поведінки відповідача під час розгляду та вирішення юридичного спору, недопущення з її боку дій, що можуть ускладнити у майбутньому виконання ймовірного судового рішення.

При цьому, накладення арешту на спірні земельні ділянки є тимчасовим і достатнім заходом забезпечення позову, а тому не підлягає задоволенню вимога про додаткове забезпечення позову ще й шляхом заборони вчиняти дії щодо заборони вчиняти дії щодо реєстрації, перереєстрації права власності, а також заборони проведення на вказаних земельних ділянках робіт.

Наведені в оскаржуваній ухвалі підстави відмови у застосування таких заходів забезпечення позову, як арешт майна, колегія суддів визнає необґрунтованими, а ухвалу суду такою, що постановлена без дотримання норм процесуального закону.

З огляду на зазначене, з урахуванням обставин справи, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції не з`ясував всіх обставин справи, що мають значення для вирішення заяви про забезпечення позову, не урахував доводів прокурора, не надав їм належної правової оцінки, не перевірив матеріали справи, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала Макарівського районного суду Київської області від 13 листопада 2023 року постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Згідно з частинами першою, тринадцятою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду судом, який ухвалить остаточне рішення по суті вирішення спору.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України суд

постановив:

Апеляційну скаргу заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області задовольнити частково.

Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 13 листопада 2023 року скасувати та постановити нове судове рішення.

Заяву заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області про забезпечення позову задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами:

-3222782300:14:004:0002 площею 0.9839 га;

-3222782300:14:004:0003 площею 0.0346 га;

-3222782300:14:004:0004 площею 0.1398 га;

-3222782300:14:004:0005 площею 0.2937 га,

-3222782300:14:004:0006 площею 0.4487 га;

власником яких є ОСОБА_1 .

Стягувач: Києво-Святошинська окружна прокуратура Київської області (ЄДРПОУ 02909996, юридична адреса: Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 67).

Боржник: ОСОБА_1 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Строк пред`явлення постанови до виконання - три роки.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк

Судді І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук