Ухвала

від 27.01.2025 по справі 370/3677/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

27 січня 2025 року

м. Київ

справа № 370/3677/19

провадження № 61-17434ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Ситнік О. М.,

розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ігнатенка В. М. від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року у справі за позовом заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Макарівської селищної ради до Бучанської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним розпорядження, скасування державної реєстрації та повернення земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся з позовом до Бучанської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним розпорядження, скасування державної реєстрації та повернення земельних ділянок.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 17 листопада

2023 року позов задоволено частково.

Усунуто перешкоди у здійсненні Макарівською селищною радою права користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності водного фонду шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 квітня 2021 року, із скасуванням державної реєстрації права ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3222782300:14:004:0002.

Усунуто перешкоди у здійсненні Макарівською селищною територіальною громадою Бучанського району Київської області права користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності водного фонду з кадастровим номером 3222782300:14:004:0002.

В решті позову відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено частково.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 17 листопада

2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про повернення з незаконного володіння ОСОБА_1 земельних ділянок скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення.

Усунуто перешкоди у здійсненні Макарівською селищною територіальною громадою Бучанського району Київської області права користування

та розпорядження земельними ділянками комунальної власності водного

фонду з кадастровими номерами 3222782300:14:004:0003, 3222782300:14:004:0004, 3222782300:14:004:0005, 3222782300:14:004:0006 шляхом їх повернення з незаконного володіння ОСОБА_1 .

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 17 листопада

2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень із скасуванням державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на

земельні ділянки з кадастровими номерами : 3222782300:14:004:0003; 3222782300:14:004:0004; 3222782300:14:004:0005; 3222782300:14:004:0006 скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

27 грудня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кравець Р. Ю. через підсистему «Електронний Суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М., суддів, які входять до складу колегії : Ситнік О. М., Фаловська І. М.

Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме заявнику необхідно надати докази вартості спірного нерухомого майна (земельних ділянок) та з урахуванням цього сплатити судовий збір.

На виконання вимог вказаної ухвали заявник подав клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки останній є

особою з інвалідністю І групи, на підтвердження вказаного надає копію довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 28 лютого 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2025 року продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 , а саме заявнику необхідно надати інформацію про вартість 5 земельних ділянок.

24 січня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кравець Р. Ю. через підсистему «Електронний Суд» направив до Верховного Суду заяву про відвід судді Верховного Суду Ігнатенка В. М., яка зареєстрована 27 січня 2025 року за

вх. № 2698/0/220-25.

27 січня 2025 року зазначену заяву було передано судді Ігнатенку В. М.

Згідно з наказом Верховного Суду від 16 січня 2025 року № 61/0/6-25 суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Фаловська І. М. перебуває у відпустці у період з 27 січня 2025 року по 31 січня 2025 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями

від 27 січня 2025 року для розгляду справи визначено такий склад колегії: Ігнатенко В. М. (суддя-доповідач), Сердюк В. В., Ситнік О. М.

Заява ОСОБА_1 про відвід мотивована тим, що суддя Касаційного цивільного суду Ігнатенко В. М. постановив ухвали про залишення без руху його касаційної скарги на підставі не зазначення заявником відомостей про ціну позову та інформацію щодо суми судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Заявник вважає, що позов містить немайнові вимоги, крім цього представник заявник надав докази на підтвердження звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.

А тому ОСОБА_1 вважає, що суддя Ігнатенко В. М. помилково залишив його касаційну скаргу без руху та вказані обставини, на думку заявника, є прямим доказом неможливості судді забезпечити справедливий та неупереджений розгляд справи.

Відповідно до пунктів 1 - 4 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі у розгляді справи). До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частини друга, третястатті 36 ЦПК України).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) також, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

ЦПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, проте визначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52,

від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (HauschildtCase,

№ 11/1987/134/188, §48).

Щодо суб`єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що суддя Верховного Суду Ігнатенко В. М. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. Таких доказів заявником не надано.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Доводи заявника, які обґрунтовані виключно припущеннями і нічим не доведені, зводяться до незгоди із прийнятим суддею процесуальним судовим рішенням в цій справі, що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу, а є виключно реалізацією суддею своїх процесуальних повноважень, передбачених нормами ЦПК України не свідчать про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів.

Верховний Суд наголошує на тому, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу судді Верховного Суду Ігнатенку В. М. питання про відвід судді відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України підлягає передачі на вирішення іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись статтями 33, 36, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ігнатенка В. М. від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року у справі за позовом заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Макарівської селищної ради до Бучанської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним розпорядження, скасування державної реєстрації та повернення земельних діляноквизнати необґрунтованою.

Заяву про відвід судді Верховного Суду Ігнатенка В. М. передати судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

В. В. Сердюк

О. М. Ситнік