Ухвала

від 24.04.2024 по справі 752/21995/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ "ГЕФЕСТ ТЕХНІКС", ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 про арешт майна та накладено арешт на майно, яке було вилучене під час обшуку 27.11.2023 в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: iPhone 14 Pro Max imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , аркуш паперу з назвою заявка 00000058 від 25.05.2023.

Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ "ГЕФЕСТ ТЕХНІКС", ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29.11.2023 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та постановленою з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.

Як зазначає апелянт, арештоване майно не має жодного відношення до кримінального провадження № 42023113330000057 від 08.09.2023, не відповідає будь-якому з критеріїв, визначених ст. 98 КПК України, та не може бути визнано речовим доказом.

Крім того, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва про проведення обшуку від 24.11.2023 дозвіл на вилучення телефону iPhone 14 Pro Max не надавався.

Окрім цього, вказаний телефон не був віднайдений безпосередньо на місці проведення обшуку, а був вилучений у директора ТОВ "ГЕФЕСТ ТЕХНІКС" - ОСОБА_6 , та належить йому на праві власності, і знаходився при ньому під час проведення обшуку, в порушення приписів ст. 168 КПК України.

Також, апелянт стверджує, що ТОВ "ГЕФЕСТ ТЕХНІКС" ніколи не мало жодних взаємовідносин з ТОВ "АРМСПЕЦТЕХНОЛОГІЯ".

Враховуючи, що оскаржувана ухвала була постановлена без участі представника ТОВ "ГЕФЕСТ ТЕХНІКС", а копія судового рішення отримана лише 28.12.2023, то строк на апеляційне оскарження, в розумінні вимог ст. 395 КПК України, підлягає поновленню.

В судове засідання прокурор та представник власника майна не з`явились.

Однак, колегія суддів апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу без участі прокурора та адвоката. При цьому, апеляційним судом враховано, що адвокатом ОСОБА_5 подано клопотання про відкладення розгляду справи, але будь-яких поважних причин неможливості явки до суду ним не наведено.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апелянтом не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів судового провадження, відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42023113330000057 від 08.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

28.11.2023 прокурор Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно,яке було вилучене під час обшуку 27.11.2023 в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: iPhone 14 Pro Max imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , аркуш паперу з назвою заявка 00000058 від 25.05.2023, посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року клопотання сторони обвинувачення задоволено.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

При цьому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання сторони обвинувачення та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

На переконання колегії суддів, вимоги клопотання, на цій стадії досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, що чітко узгоджується з нормами ст. 170 КПК України.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, відчуження, використання вказаного майна в цьому кримінальному провадженні, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав щодо арешту цього майна, враховуючи можливість використання його як доказу у цьому кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Поряд з цим, з матеріалів судового провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 листопада 2023 року надано дозвіл у цьому кримінальному провадженні на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, також відомостей з КП КМР «КМ БТІ» нікому не належить та за фактичним місцем знаходження СТО по ремонту техніки ТОВ «ГЕФЕСТ ТЕХНІКС» (код ЄДРПОУ 44941655), а саме у всіх жилих та нежилих приміщеннях, підсобках, кабінетах за вищевказаною адресою, з метою виявлення та вилучення наступних речей та документів:

-ТОВ «ГЕФЕСТ ТЕХНІКС» (код ЄДРПОУ 44941655) по взаємовідносинам з в/ч НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4), суб`єктів господарської діяльності які мають ознаки фіктивності та інші суб`єкти господарської діяльності, вищевказані підприємства між собою та окремо (реєстр контрагентів ТОВ «ГЕФЕСТ ТЕХНІКС» (код ЄДРПОУ 44941655) за період з 2022 по 15.11.2023), а саме: договори (додатки до договорів, банківські виписки, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг), додаткові угоди, специфікації до них, видаткові накладні, зовнішньо - економічні контракти, акти прийому-приймання виконаних робіт (наданих послуг) або товарів, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, інші документи, що підтверджують завантаження/розвантаження та транспортування ТМЦ, платіжні документи, векселі, акти приймання-передачі векселів, акти проведення взаємозаліків, сертифікати, паспорти якості, документи листування з представниками та посадовими особами (в т.ч. роздруківки електронних документів), документів підтверджуючих повноваження отримувача товару (робіт, послуг), по вищевказаним контрагентам, а також документів на подальшу реалізацію (використання в виробництві, зберігання на складі) придбаної продукції (робіт, послуг і т.д.), в т.ч. документи участі та перемог у конкурсних торгах в закупівлях за державні кошти та ряд інших виконаних робіт, наданих послуг, податкові накладні; реєстри виданих та отриманих податкових накладних; доручення (довіреності) на отримання ТМЦ; виписки про рух коштів на банківських рахунках, або платіжних доручень; видаткові касові ордери; накази (протоколи зборів засновників) про призначення на посаду та звільнення з посади директорів та головних бухгалтерів, їх службові інструкції, які були чинними в період здійснення операцій з вказаним товариством; листи, претензії, інші матеріали переписки між підприємствами, інші документи які складалися під час виконання даних договірних зобов`язань, та являються невід`ємною частиною проведених фінансово-господарських операцій), документи щодо права власності або оренди складських приміщень на території України, проведення інвентаризації, списання, утилізації товарів (накази керівника про створення інвентаризаційної комісії, протоколи інвентаризаційної комісії та інші документи, що підтверджують інвентаризацію складських залишків та списання (утилізацію, знищення) товарів), печаток підприємств, чорнових записів, кліше підписів, інформації, яка може міститися на телефонах, комп`ютерній техніці, електронних та записуючих пристроях, електронних носіях інформації, жорстких дисках, флеш накопичувачах, що містять інформацію за суттю кримінального провадження, інших документів фінансового - господарські діяльності інших підприємств що можуть мати значення для кримінального провадження, та інші документи в яких наявні відомості щодо незаконного переведення безготівкових грошових коштів у готівку, зменшення податкового навантаження на суб`єкти господарювання шляхом безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ, з метою розкрадання державних коштів та ухилення від сплати податків.

Наявність такої ухвали обумовлює законність проведення обшуку за наведеною адресою, а щодо вилучення мобільних телефонів, то це майно в розумінні ч. 7 ст. 236 КПК України є тимчасово вилученим, а тому доводи апеляційної скарги про незаконність вилучення зазначеного майна є безпідставними.

Крім цього, відповідно до відомостей постанови слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 від 27.11.2023 вказане в клопотанні майно визнано у кримінальному провадженні № 42023113330000057 від 08.09.2023 речовими доказами.

Решта доводів, на які посилається в апеляційній скарзі адвокат також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони не спростовують правильність висновків зазначених в ній, а ґрунтуються лише на суб`єктивних оціночних судженнях, тобто без врахування об`єктивних відомостей.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя суду першої інстанції, накладаючи арешт на вищевказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати необґрунтованими.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Крім цього, істотних порушень норм КПК України, що можуть стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено.

За таких обставин, оскаржувана ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 про арешт майна та накладено арешт на майно, яке було вилучене під час обшуку 27.11.2023 в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: iPhone 14 Pro Max imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , аркуш паперу з назвою заявка 00000058 від 25.05.2023,- залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ "ГЕФЕСТ ТЕХНІКС", ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/1241/2024 Категорія ст. 170 КПК України

Унікальний № 752/21995/23

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_9

Доповідач: ОСОБА_1