Ухвала

від 25.04.2024 по справі 522/21112/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/21112/23

Провадження № 1-кс/522/2339/24

УХВАЛА

25 квітня 2024 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника власника майна ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Приморського районного суду м. Одеси клопотання слідчого СВ ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 , про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023163030000075 від 28.08.2023 року за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених,ч.4ст.358,ч.4ст.197-1,ч.2ст.197-1КК України,

встановив:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого СВ ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 , про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023163030000075 від 28.08.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 197-1, ч.2 ст.197-1 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що СВ ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №42023163030000075 від 28.08.2023 року за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених,ч.4ст.358,ч.4ст.197-1,ч.2ст.197-1КК України, за фактом використання завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права на об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вчиненого за попередньою змовою групою осіб, а також за фактом самовільного проведення будівельних робіт із будівництва капітальної будівлі, які здійснені за рахунок самовільного зайняття земельної ділянки територіальної громади міста Одеси, яка розташована в межах водоохоронної зони моря за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 11 А.

Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Приморською окружною прокуратурою м. Одеси.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з травня 2020 по червень 2021 років, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, група осіб, до складу якої входили ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інші невстановлені особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження № 12024163510000264, діючи разом, з корисливих мотивів, здійснили самовільне будівництво одноповерхової капітальної будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці, що перебуває у водоохоронній зоні моря, лиманів та зоні охорони археологічного культурного шару за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває в у власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради, шляхом улаштування на ній одноповерхової капітальної будівлі магазину площею 66,5 кв.м, за наступних обставин.

у квітні 2020 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на самовільне будівництво одноповерхової капітальної споруди на самовільно зайнятій земельній ділянці, що перебуває у водоохоронній зоні моря, лиманів та зоні охорони археологічного культурного шару за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради.

З метою реалізації свого злочинного плану ОСОБА_7 , використовуючи правовстановлюючі документи на об`єкт нерухомого майна у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, який він придбав 19.02.2016 за договором купівлі продажу № 263 за адресою: АДРЕСА_2 , звернувся до ПП «ГЛАВ ІНВЕСТ ГРУП» за виготовленням технічного паспорту, а також висновку щодо технічної можливості виділу об`єкту нерухомого майна у вигляді будівлі гаражу загальною площею 60,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому, на момент звернення за вищевказаними документами, а саме станом на квітень 2020 року, ОСОБА_7 достовірно розумів, що він не є власником раніше придбаного об`єкту нерухомого майна, оскільки вказані об`єкти останній відчужив ОСОБА_9 на підставі договору купівлі продажу від 15.11.2018 № 9174, що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та відчужив ОСББ «КОМПАСНИЙ» на підставі договору дарування від 02.08.2018 № 746, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 .

Незважаючи на відсутність права виділу об`єктів нерухомого майна за адресою: м. Одеса, провулок Компасний, 6, ОСОБА_7 22.04.2020 отримав від ПП «ГЛАВ ІНВЕСТ ГРУП» завідомо підроблений висновок щодо технічної можливості виділу об`єкту нерухомого майна, серія номер: 191811, згідно з яким новоутвореним об`єктом є будівля гаражу загальною площею 60,2 кв.м. При цьому, підставою виділу вказаного об`єкту у висновку вказано договір купівлі-продажу № 263 від 19.02.2016, відповідно якого, як зазначалось вище, станом на квітень 2020 року ОСОБА_7 вже не був власником нерухомого майна за вказаною адресою.

У подальшому 22.04.2020 ОСОБА_7 замовив та отримав від ПП «ГЛАВ ІНВЕСТ ГРУП» технічний паспорт, серія номер: б/н на виділений об`єкт нерухомості у вигляді будівлі гаражу загальною площею 60,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , якого фактично не існувало.

27.04.2020 більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений ОСОБА_7 , діючи із прямим умислом, достовірно розуміючи, що новостворений об`єкт нерухомості у вигляді будівлі гаражу не існує, діючи з корисливих мотивів, а саме з метою подальшого заволодіння земельною ділянкою та подальшого проведення на ній будівельних робіт, перебуваючи у офісі приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_12 , який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , подав заяву про державну реєстрацію права власності на будівлю гаражу, надавши при цьому завідомо підроблені документи, а саме:

- висновок від 22.04.2020, виготовлений ПП «ГЛАВ ІНВЕСТ ГРУП» на замовлення ОСОБА_7 , щодо технічної можливості виділу об`єкту нерухомого майна, серія номер: 191811, згідно з яким новоутвореним об`єктом є гараж загальною площею 60, 2 кв.м;

- технічний паспорт від 22.04.2020, виготовлений ПП «ГЛАВ ІНВЕСТ ГРУП» на замовлення ОСОБА_7 , б/н на об`єкт нерухомого майна у вигляді будівлі гаражу загальною площею 60,2 кв.м, а також недостовірні документи у вигляді договорів купівлі - продажу № 263 та № 266 від 19.02.2016, посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13 .

04.05.2020 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_12 проведено державну реєстрацію права власності на неіснуючу будівлю гаражу за ОСОБА_7 .

Вищевказані незаконні дії ОСОБА_7 були здійснені з метою подальшого проведення будівельних робіт на самовільно зайнятій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на земельній ділянці, на якій були розташовані паркувальні місця кооперативної стоянки «ПОСМІТНОГО», яка є власністю територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного плану, з метою надання своїм діям законності, ОСОБА_7 . 28.05.2020 подарував ОСОБА_8 на підставі договорів дарування № 270 та 271, які посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_14 неіснуючий об`єкт нерухомості - будівлю гаражу.

При цьому, ОСОБА_8 , отримуючи в дар зазначену будівлю гаражу, достовірно розумів, що вказаний об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 , відсутній, і що на місці, де заплановано подальше проведення будівельних робіт з нового будівництва будівлі магазину, розташовані місця паркування для автомобілів членів кооперативної автостоянки «ПОСМІТНОГО», що в свою чергу вказує на те, що він усвідомлював намір ОСОБА_7 , спрямований на самовільне зайняття земельної ділянки за адресою:

АДРЕСА_1 реалізації зазначеного плану, ОСОБА_7 , діючи разом із ОСОБА_8 , з метою узаконення неіснуючого об`єкту нерухомості у вигляді будівлі гаражу 09.06.2020 за № 01-07/189, отримали у Департаменті архітектури та містобудування Одеської міської ради містобудівні умови та обмеження для проектування будівництва «Реконструкція гаража, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані, з пристосування нежитлового приміщення гаража під магазин за адресою: АДРЕСА_2 ».

Продовжуючи свої незаконні дії, ОСОБА_7 , діючи спільно із ОСОБА_8 , 17.07.2020 за № ОД 051200717259 отримали повідомлення про початок виконання будівельних робіт із намірами забудови - «Реконструкція гаража, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані, з пристосування нежитлового приміщення гаража під магазин за адресою: АДРЕСА_2 ».

Далі, 23.11.2020 ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8 отримали декларацію про готовність до експлуатації об`єкту за № ОД101201123543 із намірами забудови «Реконструкція гаража, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані, з пристосування нежитлового приміщення гаража під магазин за адресою: АДРЕСА_2 ».

Під час проведення досудового розслідування встановлено, що проведення будівельних робіт ОСОБА_7 і ОСОБА_8 з будівництва магазину станом 23.11.2020 не було завершено та фактично тривало до червня 2021 року, більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, що в свою чергу вказує на факт проведення самочинного будівництва, тобто будівництва без дозвільних документів.

Крім того, факт самочинного будівництва підтверджується тим, що в період дії дозвільних документів і на період фактичного проведення будівельних робіт, проводилась не реконструкція будівлі гаражу під магазин, а нове будівництво, оскільки за адресою: АДРЕСА_1 , будь які об`єкти капітального будівництва, зокрема у вигляді будівлі гаражу були відсутні, тобто, наміри забудови, зазначені в містобудівних умовах та обмеженнях і дозвільних документах на право проведення будівельних робіт, а також документи, якими нібито засвідчено введення об`єкта в експлуатацію,не відповідали фактично проведеним будівельним роботам, що свідчить про проведення будівельних робіт з істотним порушенням будівельних норм і правил.

У зв`язку з тим, що будівництво проводилось на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, тобто без документів, які посвідчують право власності або право користування на земельну ділянку за ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , об`єкт нерухомості у вигляді будівлі магазину загальною площею 66,5 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 376 ЦК України є самочинно збудованим.

У подальшому, ОСОБА_7 , діючи спільно із ОСОБА_8 , достовірно розуміючи, що фактично за адресою: АДРЕСА_2 , була відсутня будівля гаражу, а самочинне будівництво будівлі магазину проводилось на самовільно зайнятій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , а саме - на місці розташування кооперативної автостоянки «ПОСМІТНОГО», з метою узаконення своїх дій звернулись до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради для присвоєння нової адреси будівлі магазину « АДРЕСА_1 ».

14.12.2020 Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради був виданий наказ за № 01-13/к-499/о, відповідно до якого об`єкту нерухомості присвоєно адресу - АДРЕСА_1 .

Для завершення своїх протиправних дій ОСОБА_7 , діючи разом з ОСОБА_8 , 18.12.2020 звернувся до державного реєстратора із заявою для проведення державної реєстрації щодо зміни адреси об`єкту нерухомого майна з АДРЕСА_2 , на АДРЕСА_1 , про що було здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отримуючи вказані дозвільні документи, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , маючи на меті подальше проведення будівельних робіт, а саме з нового будівництва будівлі магазину на самовільно зайнятій земельній ділянці, достовірно розуміли, що завідомо вводять в оману органи державної влади про існування капітальної будівлі гаражу, а тому як підставу для проведення робіт зазначали саме його реконструкцію, оскільки усвідомлювали, що провести нове будівництво за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку буде неможливо.

Таким чином, ОСОБА_7 , діючи спільно із ОСОБА_8 , приблизно в період з жовтня 2020 по червень 2021 року більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, під видом проведеної реконструкції нібито існуючого об`єкту нерухомого майна, прикриваючи свої злочинні дії раніше отриманими дозвільними документами, здійснив роботи із незаконного нового будівництва капітальної одноповерхової будівлі магазину загальною площею 66,5 кв.м. на самовільно зайнятій земельній ділянці, розташованій в межах водоохоронної зони моря, лиманів та зони охорони археологічного культурного шару, вчинені групою осіб за адресою: АДРЕСА_1 .

У ході досудового розслідування встановлено, що площа самовільно зайнятої земельної ділянки, на якій ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_8 здійснено самовільне будівництво капітальної одноповерхової споруди за адресою: АДРЕСА_1 , становить 66,5 кв.м.

Також встановлено, що самовільно побудована капітальна споруда площею 66,5 кв.м, розташована на земельній ділянці, яка знаходиться в водоохоронній зоні моря, лиманів та зоні охорони археологічного культурного шару, що підтверджується відповідною документацією отриманою від Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, а також від Департаменту культури міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Одеської міської ради.

За інформацію Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради встановлено, що рішення про передачу у власність або користування ОСОБА_7 та ОСОБА_8 земельної ділянки розташованої за адресою АДРЕСА_1 не приймалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. Згідно п. 2 ст. 83 цього Кодексу у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Статтею 1 Закону України«Про державнийконтроль завикористанням таохороною земель» встановлено, що самовільне зайняттяземельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документу, який надає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_7 , діючи спільно із ОСОБА_8 , в період жовтня 2020 червня 2021 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що у нього відсутні будь-які документи, які дають право користування та/або право власності на земельну ділянку, а також те, що для отримання дозвільних документів на узаконення подальшого наміру самовільного зайняття земельної ділянки та проведення самовільного нового будівництва на ній, у останнього немає законних підстав, діючи групою осіб, здійснив за адресою: АДРЕСА_1 А самовільне нове будівництво капітальної одноповерхової споруди магазину загальною площею 66,5 м2 на самовільно зайнятій земельній ділянці розташованій в водоохоронній зоні моря, лиманів та зоні археологічного культурного шару, яка належить територіальній громадім.Одеси вособі Одеськоїміськоїради.

09 квітня 2024 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 4 ст. 358 КК України, тобто у використанні завідомо підробленого документу;

- ч.ч. 2, 4 ст. 197 1 КК України, тобто самовільному будівництві будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці розташованої в межах водоохоронної зони моря та лиманів, зоні охорони археологічного культурного шару, вчиненого групою осіб.

10 квітня 2024 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2, 4 ст. 197-1 КК України тобто самовільному будівництві будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, розташованій у межах водоохоронної зони моря та лиманів, зоні охорони археологічного культурного шару, вчиненого групою осіб.

Постановою прокурорау кримінальномупровадженні від10.04.2024 об`єкт нерухомого майна у вигляді будівлі магазину загальною площею 66,5 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, на думку слідчого, враховуючи приписи ст.ст. 98, 170 КПК України, існує необхідність у встановленні такого обмеження як накладення арешту на об`єкт житлової нерухомості магазин, який розташований за адресою:

АДРЕСА_1 до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта на праві власності ОСОБА_15 належить магазин , загальною площею 60.2 ( АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив слідчого суддю його задовольнити.

Представник власника майна у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечував, посилаючись на його необґрунтованість.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.98КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до ст.ст. 214, 223КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів. Повідомлення про підозру, відповідно до ст.276 КПК України, здійснюється тільки за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчинені кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим суддею встановлено, що СВ ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №42023163030000075 від 28.08.2023 року за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених,ч.4ст.358,ч.4ст.197-1,ч.2ст.197-1КК України, за фактом використання завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права на об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вчиненого за попередньою змовою групою осіб, а також за фактом самовільного проведення будівельних робіт із будівництва капітальної будівлі, які здійснені за рахунок самовільного зайняття земельної ділянки територіальної громади міста Одеси, яка розташована в межах водоохоронної зони моря за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 11 А.

Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Приморською окружною прокуратурою м. Одеси.

Постановою прокурорау кримінальномупровадженні від10.04.2024 об`єкт нерухомого майна у вигляді будівлі магазину загальною площею 66,5 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Правовою підставою для накладення арешту у вказаному кримінальному провадженні прокурор зазначає збереження речового доказу у кримінальному провадженні та необхідність відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

В свою чергу, на думку слідчого судді, враховуючи предмет кримінального правопорушення, вилучене майно не відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, що як наслідок свідчить про відсутність підстав, з якими законодавець пов`язує накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів.

Крім того, оскільки у зазначеному кримінальному провадженні власниці майна ОСОБА_15 не повідомлено про підозру та не заявлено цивільний позов, зазначене майно не може бути арештоване з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої злочином.

Майно належить особі, причетність якої до скоєння злочину не доведена, тобто накладення арешту на майно може призвести до необґрунтованого обмеження права власності його володільця.

Враховуючи викладене, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання прокурора та вважає його поданим передчасно.

Керуючись ст. ст. 170, 173, 309, 372, 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 , про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023163030000075 від 28.08.2023 року за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених,ч.4ст.358,ч.4ст.197-1,ч.2ст.197-1КК України, залишити без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду на протязі 5 (п`яти) днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1