Ухвала

від 23.05.2024 по справі 522/21112/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Cправа №522/21112/23

Провадження №1-кс/522/2877/24

УХВАЛА

23 травня 2024 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувшиу відкритому судовому засіданніклопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в рамках кримінального провадження №42023163030000075 від 28.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 358, ч.4 ст. 197-1, ч.2 ст. 197-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді з клопотанням про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудовогорозслідування в рамках кримінального провадження №42023163030000075 від 28.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 358, ч.4 ст. 197-1, ч.2 ст. 197-1 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на наступне.

СВ ВП№ 5ОРУП №1ГУНП вОдеській областіздійснюється досудоверозслідування укримінальному провадженні№ 42023163030000075 заознаками кримінальнихправопорушень,передбачених ч.3ст.358,ч.4ст.197-1,ч.2ст.197-1 КК України, за фактом використання завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права на об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вчиненого за попередньою змовою групою осіб, а також за фактом самовільного проведення будівельних робіт із будівництва капітальної будівлі, які здійснені за рахунок самовільного зайняття земельної ділянки територіальної громади міста Одеси, яка розташована в межах водоохоронної зони моря за адресою: АДРЕСА_1 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з травня 2020 по червень 2021 років, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, група осіб, до складу якої входили ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та інші невстановлені особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження № 12024163510000264, діючи разом, з корисливих мотивів, здійснили самовільне будівництво одноповерхової капітальної будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці, що перебуває у водоохоронній зоні моря, лиманів та зоні охорони археологічного культурного шару за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває в у власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради, шляхом улаштування на ній одноповерхової капітальної будівлі магазину площею 66, 5 кв.м, при наступних обставинах.

Так, у травні 2020 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, направлений на самовільне будівництво одноповерхової капітальної споруди на самовільно зайнятій земельній ділянці, що перебуває у водоохоронній зоні моря, лиманів та зоні охорони археологічного культурного шару за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради.

Для реалізації спільного злочинного плану, з метою надання своїм діям законності, ОСОБА_5 діючи спільно з ОСОБА_6 уклали договори дарування від 28.05.2020 № 270 та 271, посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , на підставі яких, за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на неіснуючий об`єкт нерухомості у вигляді будівлі гаражу загальною площею 60,2 кв.м. розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому, ОСОБА_5 , отримуючи в дар зазначену будівлю гаражу, достовірно розумів, що вказаний об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 відсутній, і що на місці де заплановано подальше проведення будівельних робіт із нового будівництва будівлі магазину розташовані місця для паркування автомобілів членів кооперативної автостоянки «ПОСМІТНОГО», що в свою чергу вказує і на те, що він усвідомлював намір ОСОБА_6 , спрямований на самовільне зайняття земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Задля реалізації зазначеного плану, ОСОБА_5 , діючи разом із ОСОБА_8 , з метою узаконення неіснуючого об`єкту нерухомості у вигляді будівлі гаражу, 09.06.2020 за № 01-07/189 отримав у Департаменті архітектури та містобудування Одеської міської ради містобудівні умови та обмеження для проектування будівництва «Реконструкція гаража, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані, з пристосування нежитлового приміщення гаража під магазин за адресою: АДРЕСА_2 .

Продовжуючи свої незаконні дії, ОСОБА_5 , діючи спільно із ОСОБА_6 , 17.07.2020 за № ОД 051200717259 отримали повідомлення про початок виконання будівельних робіт із намірами забудови - «Реконструкція гаража, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані, з пристосування нежитлового приміщення гаража під магазин за адресою: АДРЕСА_2 .

Далі, 23.11.2020 ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6 отримали декларацію про готовність до експлуатації об`єкту за № ОД101201123543 із намірами забудови - «Реконструкція гаража, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані, з пристосування нежитлового приміщення гаража під магазин за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому, необхідно зазначити, що під час проведення досудового розслідування встановлено, що проведення будівельних робіт ОСОБА_5 і ОСОБА_6 із будівництва магазину станом 23.11.2020 не було завершено та фактично тривало до червня 2021 року, більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, що й в свою чергу вказує на факт проведення самочинного будівництва, тобто будівництва без дозвільних документів.

Крім того, факт самочинного будівництва підтверджується тим, що в період дії дозвільних документів і на період фактичного проведення будівельних робіт, проводилась не реконструкція будівлі гаражу під магазин, а нове будівництво, так як за адресою: АДРЕСА_1 , будь які об`єкти капітального будівництва, зокрема у вигляді будівлі гаражу були відсутні, тобто, наміри забудови зазначені в містобудівних умовах та обмеженнях і дозвільних документах на право проведення будівельних робіт, а також документі яким нібито засвідчено введення об`єкта в експлуатацію, не відповідали фактично проведеним будівельним роботам, що свідчить про проведення будівельних робіт з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Також, у зв`язку з тим, що будівництво проводилось на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, тобто без документів, які посвідчують право власності або право користування на земельну ділянку за ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , об`єкт нерухомості у вигляді будівлі магазину загальною площею 66, 5 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно ст. 376 ЦК України є самочинно збудованим.

У подальшому, ОСОБА_5 , діючи спільно із ОСОБА_6 , достовірно розуміючи, що фактично за адресою: АДРЕСА_2 , була відсутня будівля гаражу, а самочинне будівництво будівлі магазину проводилось на самовільно зайнятій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на місці розташування кооперативної автостоянки «ПОСМІТНОГО», з метою узаконення своїх дій звернулись до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради для присвоєння нової адреси будівлі магазину «вул. Літературна, 11 А.»

14.12.2020 Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради був виданий наказ за № 01-13/к-499/о, згідно якого об`єкту нерухомості присвоєно адресу АДРЕСА_1 .

Для завершення своїх протиправних дій ОСОБА_5 , діючи разом із ОСОБА_6 , 18.12.2020 звернувся до державного реєстратора із заявою для проведення державної реєстрації щодо зміни адреси об`єкту нерухомого майна з АДРЕСА_2 на АДРЕСА_1 , про що було здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отримуючи вказані дозвільні документи, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 маючи на меті подальше проведення будівельних робіт, а саме із нового будівництва будівлі магазину на самовільно зайнятій земельній ділянці, достовірно розуміли, що завідомо вводять в оману органи державної влади про існування капітальної будівлі гаражу, а тому як підставу для проведення робіт зазначали саме його реконструкцію, оскільки усвідомлювали, що провести нове будівництво за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку буде неможливо.

Таким чином, ОСОБА_5 , діючи спільно із ОСОБА_6 , приблизно в період з жовтня 2020 по червень 2021 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, під видом проведеної реконструкції нібито існуючого об`єкту нерухомого майна, прикриваючи свої злочинні дії раніше отриманими дозвільними документами, здійснив роботи із незаконного нового будівництва капітальної одноповерхової будівлі магазину загальною площею 66,5 кв.м. на самовільно зайнятій земельній ділянці, розташованої в межах водоохоронної зони моря, лиманів та зони охорони археологічного культурного шару, вчиненого групою осіб за адресою: АДРЕСА_1 .

У ході досудового розслідування встановлено, що площа самовільно зайнятої земельної ділянки, на якій ОСОБА_5 ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_6 здійснено самовільне будівництво капітальної одноповерхової споруди за адресою: АДРЕСА_1 , становить 66,5 кв.м.

Також встановлено, що самовільно побудована капітальна споруда площею 66,5 кв.м, розташована на земельній ділянці, яка знаходиться в водоохоронній зоні моря, лиманів та зоні охорони археологічного культурного шару, що підтверджується відповідною документацією отриманою із Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, а також із Департаменту культури міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Одеської міської ради.

За інформацію Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради встановлено, що рішення про передачу у власність або користування ОСОБА_6 та ОСОБА_5 земельної ділянки розташованої за адресою АДРЕСА_1 не приймалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. Згідно п. 2 ст. 83 цього Кодексу у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Статтею 1 Закону України«Про державнийконтроль завикористанням таохороною земель» встановлено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документу, який надає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_5 , діючи спільно із ОСОБА_6 в період жовтня 2020 червня 2021 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що у нього відсутні будь-які документи, які дають право користування та/або право власності на земельну ділянку, а також те, що він отримав дозвільні документи на реконструкцію з метою узаконення подальшого наміру самовільного зайняття земельної ділянки та проведення фактично нового самовільного будівництва на ній, діючи групою осіб, здійснив самовільне нове будівництво капітальної одноповерхової споруди магазину загальною площею 66,5 м2 на самовільно зайнятій земельній ділянці розташованій в водоохоронній зоні моря, лиманів та зоні археологічного культурного шару, яка належить територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської за адресою: АДРЕСА_1 .

З урахуванням викладеного, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за сукупністю скоєного обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 197 1 КК України, тобто самовільному будівництві будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці розташованої в межах водоохоронної зони моря та лиманів, зоні охорони археологічного культурного шару, вчиненого групою осіб.

На підставі зібраних доказів слідчим за погодженням з прокурором 09.05.2024ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимому, повідомлено про підозруу вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 197 1 КК України, тобто самовільному будівництві будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці розташованої в межах водоохоронної зони моря та лиманів, зоні охорони археологічного культурного шару, вчиненого групою осіб.

Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази у зазначеному кримінальному провадженні достатніми для складання обвинувального акту, слідчий за дорученням прокурора 13.05.2024 повідомив сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового слідства.

Відповідні повідомлення 13.05.2024 надіслані на адресу місця проживання підозрюваного та на електронну адресу його захисника, а також сповіщені в телефонному режимі та відповідні повідомлення надіслані на мобільні месcеджери TELEGRAM, що у кримінальному провадженні розпочалось виконання вимог ст. 290 КПК України.

В подальшому було вручені підозрюваному ОСОБА_5 , його адвокату ОСОБА_4 повістки про виклик з метою виконання вимог ст.290 КПК України.

Письмовими повідомленням слідчого та прокурора увага адвоката ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_5 звернута на необхідність виконати вимоги ст. 290 КПК України, ознайомитись з матеріалами досудового розслідування та те, що стороною обвинувачення така можливість буде надана кожного робочого дня з 10:00 год по 18:00 год починаючи з 13.05.2024.

Проте, з 13.05.2024 по 20.05.2024 адвокат ОСОБА_4 , підозрюваний ОСОБА_5 прибули до Приморської окружної прокуратури м. Одеси для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування лише 16.05.2024.

У подальшому, 16.05.2024 підозрюваний ОСОБА_5 та ОСОБА_4 прибули до Приморської окружної прокуратури м. Одеси, яким надано всі матеріали кримінального провадження для ознайомлення без обмежень часу у кількості 8 томів, але підозрюваний разом із захисником ознайомились тільки з 1 по 30 сторінками 1 тому, про що складено заяву від захисника та підозрюваних.

У подальшому, 17.05.2024 підозрюваний ОСОБА_5 та ОСОБА_4 прибули до Приморської окружної прокуратури м. Одеси, яким надано всі матеріали кримінального провадження для ознайомлення, але підозрюваний разом із захисником ознайомились тільки з 31 по 90 сторінками 1 тому, про що складено заяву від захисника та підозрюваних.

У подальшому, 20.05.2024 підозрюваний ОСОБА_5 , та ОСОБА_4 прибули до Приморської окружної прокуратури м. Одеси, яким надано всі матеріали кримінального провадження для ознайомлення, але підозрюваний разом із захисником ознайомились тільки з 91 по 110 сторінками 1 тому, про що складено заяву від захисника та підозрюваних.

Так, сторона захисту систематично із підозрюваними ознайомлюється із матеріалами кримінального провадження не більше години на день, при цьому стороні захисту пропонувалось надати скан копії матеріалів досудового розслідування і передати їх стороні захисту, але вказану пропозиція була відхилена.

Крім того, стороною обвинувачення на стадії проведення досудового розслідування неодноразово розглядались клопотання сторони захисту щодо надання можливості ознайомитись із матеріалами кримінального провадження.

За результатами розгляду зазначених клопотанням стороні захисту надавалась можливість ознайомитись із матеріалами кримінального провадження починаючи з 22.04.2024.

Однак, із невідомих причин сторона захисту будь яким чином так і не скористалась наданим їй правом, а навпаки прибігла до свідомого затягування процесу ознайомлення із матеріалами досудового розслідування та за 29 днів фактично ознайомилась зі 110 сторінками 1 го тому, хоча кожен том нараховує близько 300 сторінок.

Процесуальна поведінка адвоката ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_5 свідчить про навмисне зволікання при ознайомленні з матеріалами досудового розслідування та виконання положень ст. 290 КПК України, чим затягує розумні строки досудового розслідування.

Вказані обставини є правовою підставою для застосування положень ч. 10 ст. 290 КПК України для визначення строку ознайомлення.

Сторона захисту, будучи вільною у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, правом на надання доказів, які б свідчили про поважні причини неприбуття або неможливість ознайомитись з матеріалами досудового розслідування не скористалася.

За таких обставин, у зв`язку зі зволіканням сторони захисту, а саме підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_4 щодо ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 42023163030000075 прокурор звернувся до слідчого судді з відповідним клопотанням та просить встановити підозрюваномута йогозахиснику строкдля ознайомленняз матеріаламизазначеного кримінального провадження.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити у повному обсязі.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, посилаючись на об`єктивну неможливість ознайомлення з матеріалами провадження.

Заслухавши учасників кримінального провадження, а також дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 290 КПК України після завершення досудового розслідування прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати, зокрема, стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування, з забезпеченням права робити копії або відображення матеріалів.

Сторони кримінального провадження зобов`язані письмово підтвердити протилежній стороні факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.

Право на ознайомлення з усіма матеріалами досудового розслідування гарантує реалізацію конституційного права підозрюваного на отримання інформації, зокрема, щодо суті пред`явленого обвинувачення та стану розгляду справи, а також забезпечує підозрюваному чи його захиснику можливість підготувати захист від пред`явленого обвинувачення.

Отже, право на ознайомлення із матеріалами досудового розслідування та право на отримання інформації про закінчення розслідування у кримінальному провадженні є складовими конституційного права на захист.

Водночас, ознайомлення підозрюваного чи його захисника з матеріалами досудового розслідування є елементом кримінального судочинства і його порядок відповідно до п. 14 ч. 1 ст.92 Конституції України визначається законами України.

Відтак, право на таке ознайомлення не є абсолютним, про що також зазначив Конституційний Суд України у рішенні по справі № 1-4/2012 про ознайомлення обвинуваченого і захисника з матеріалами кримінальної справи. Ознайомлення обвинуваченого чи його захисника з матеріалами справи в межах розумних строків відповідає завданням кримінального судочинства, визначеним у ст. 2 КПК України, що з одного боку забезпечує реалізацію прав і свобод людини і громадянина, а з іншого - вимагає від особи відповідальної поведінки, зумовленої законними потребами, інтересами інших осіб (зокрема, потерпілого) та суспільства в цілому.

Згідно зі ст. 290 КПК України у разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.

Конституційний Суд України вважав, що положення КГІК України щодо визначення сторонам строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження узгоджуються з практикою Європейського Суду з прав людини та з підпунктом «Ь» пункту 3 статті 6 Конвенції, відповідно до якого кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право мати час і можливості для підготовки свого захисту.

Так, Європейський Суд неодноразово зазначав, що право на захист не є абсолютним, а за змістом статті б Конвенції прийнятними є лише вкрай необхідні заходи, які обмежують право на захист (рішення від 23 квітня 1997 року у справі «Ван Мехелен та інші проти Нідерландів», від 25 вересня 2008 року у справі «Полуфакін і Чернишов проти Росії»). Як зауважив Європейський Суд, підпункт «Ь» пункту 3 статті 6 Конвенції гарантує обвинуваченому мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту", а це означає, що така підготовка охоплює все, що є „необхідним" для підготовки розгляду справи судом. Крім того, можливості, доступні кожному, хто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, мають включати ознайомлення для цілей підготовки свого захисту з результатами розслідувань, які проводилися протягом усього провадження у справі. Однак питання адекватності часу і можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «Корнєв і Каргіенко проти України»). Так, у рішенні від 18 лютого 2010 року у справі «Гаважук проти України» Європейський Суд визнав, що надана можливість обвинуваченого у вчиненні умисного вбивства при обтяжуючих обставинах і крадіжки ознайомитися з матеріалами справи протягом п`яти днів є достатнім часом у цій справі в розумінні підпункту „Ь" пункту 3 статті 6 Конвенції.

Кримінально-процесуальний кодекс України не містить поняття «затягування процесу ознайомлення з матеріалами кримінального провадження», зазначений інститут кримінального судочинства є оціночною категорією і в кожному разі, з огляду на зазначену практику Європейського Суду з прав людини, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та

неупередженого розслідування та судового розгляду.

Пунктом 21 ст. 7 КПК України встановлено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, до яких, зокрема, відносяться розумність строків.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.

Критерієм для визначення розумності строків кримінального провадження є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Разом з тим, ч. 5 ст. 28 КПК України визначено, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Слідчим суддею встановлено, що СВВП №5ОРУП №1ГУНП вОдеській областіздійснюється досудоверозслідування укримінальному провадженні№ 42023163030000075 заознаками кримінальнихправопорушень,передбачених ч.3ст.358,ч.4ст.197-1,ч.2ст.197-1 КК України, за фактом використання завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права на об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 А вчиненого за попередньою змовою групою осіб, а також за фактом самовільного проведення будівельних робіт із будівництва капітальної будівлі, які здійснені за рахунок самовільного зайняття земельної ділянки територіальної громади міста Одеси, яка розташована в межах водоохоронної зони моря за адресою: АДРЕСА_1 .

09.05.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимому, обґрунтовано повідомлено про підозруу вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 197 1 КК України, тобто самовільному будівництві будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці розташованої в межах водоохоронної зони моря та лиманів, зоні охорони археологічного культурного шару, вчиненого групою осіб.

13.05.2024 підозрюваному та його захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023163030000075 від 28.08.2023 та відкриття матеріалів досудового слідства відповідно до положень ст. 290 КПК України.

Зважаючи, що матеріали досудового розслідування відкриті ще з 13.05.2024, сторони також повідомлені 13.05.2024 про відкриття матеріалів кримінального провадження, проте підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_4 з 13.05.2024 по 20.05.2024 ознайомилися лише із 110 сторінками 1-го тому із 8 томів матеріалів кримінального провадження №42023163030000075слідчий суддя констатує зволікання сторони захисту при ознайомленні з матеріалами досудового розслідування.

З урахуванням обсягу матеріалів кримінального провадження, з якими необхідно ознайомитись, слідчий суддя встановлює строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 25.05.2024 включно, після спливу якого підозрюваний та його захисник будуть вважатися такими, що реалізували своє право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 110, 290, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудовогорозслідування в рамках кримінального провадження № 42023163030000075 від 28.08.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 358, ч.4 ст. 197-1, ч.2 ст. 197-1 КК України, задовольнити.

Встановити строк до 25 травня 2024 року включно, протягом якого підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 повинні ознайомитися з матеріалами кримінального провадження №42023163030000075 від 28.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 358, ч.4 ст. 197-1, ч.2 ст. 197-1 КК України.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 та його захиснику ОСОБА_4 , що після спливу вказаного строку, вони будуть вважатися такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1