Постанова

від 24.04.2024 по справі 487/1087/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

24.04.24

22-ц/812/648/24

Справа номер 487/1087/20 Головуючий суду першої інстанції Нікітін Д. Г.

Провадження номер 22-ц/812/648/24 Доповідач суду апеляційної інстанції Локтіонова О. В.

22-ц/812/673/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Локтіонової О. В.,

суддів Серебрякової Т. В., Ямкової О. О.,

із секретарем судового засідання Лівшенком О. С.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільнусправу заапеляційними скаргами ОСОБА_3 , яка подана через його представника ОСОБА_1 , та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на рішення Заводськогорайонного судум.Миколаєва від29лютого 2024року,ухваленео 10год 20хв підголовуваннямсудді Нікітіна Д. Г.у приміщенні суду у м. Миколаєві, за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 , про захист прав споживача, визнання частково недійсним договору добровільного страхування наземного транспорту та стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» про визнання недійсними пунктів 33.1, 33.3, 33.4 договору добровільного страхування наземного транспорту №307099а8зда від 17 жовтня 2018 року, укладеного між ним та ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування»; стягнення з відповідача заборгованості за зазначеним вище договором у сумі 3984 200,40 грн, яка складається з суми невиплаченого страхового відшкодування у сумі 1955 000 грн, пені у сумі 1955000 грн, трьох відсотків річних від простроченої суми у розмірі 44760,41 грн та інфляційних втрат у сумі 29440 грн.

У вересні2020року позивачподав заявупро збільшенняпозовних вимог,збільшивши своївимоги довідповідача вчастині стягненнязаборгованості до28896815,84грн,з яких:1955000грн суманевиплаченого страховоговідшкодування,26803050грн пеня заперіод з18.05.2019по 15.09.2020,73433,01грн тривідсотка річнихвід простроченоїсуми заперіод з18.05.2019по 15.09.2020та 65332,83грн інфляційнихвтрат за період з 01.09.2019 по 30.06.2020.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 17 жовтня 2018 року між ним та АТ «СК «АХА Страхування», правонаступником якого є ПрАТ «СК «АРКС», було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №307099а8зда на строк з 18 жовтня 2018 року по 17 жовтня 2019 року.

Об`єктом страхування виступав транспортний засіб ВМW моделі Х5, 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до п.13 Договору позивач виконав зобов`язання щодо сплати страхового платежу на користь АТ «СК «АХА Страхування» в сумі 79 177,50 грн.

02 листопада 2018 року у нічній час біля кафе «Мангал», розташованого у м. Херсоні, Острівське шосе, 32, невідомими особами було вчинено умисний підпал застрахованого автомобіля.

Позивач зазначав, що із автомобілем відбувся страховий випадок, передбачений п.25.2.3 договору страхування, про що було повідомлено органи поліції, власника та відповідача із забезпеченням доступу до автомобіля для огляду аварійним комісаром, направленим АТ «СК «АХА Страхування» для складання акту огляду транспортного засобу.

07 листопада 2018 року ОСОБА_4 у якості представника страхувальника звернулася до відповідача із заявою про страхову подію та виплату страхового відшкодування. ОСОБА_3 також звернувся до відповідача із заявою щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування від 27 листопада 2019 року із банківськими реквізитами для перерахування суми страхового відшкодування.

Проте страхувальник, порушуючи умови договору, своєчасно не прийняв рішення про виплату страхового відшкодування, хоча зобов`язаний був прийняти рішення 17 травня 2019 року.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно ухилився від виплати йому страхового відшкодування у зв`язку з настанням страхового випадку, чим порушив умови пунктів 26.4.1, 29.15 та 29.16 договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №307099а8зда від 17 жовтня 2018 року, а оспорюваними положеннями цього договору (пункти 33.1., 33.3., 33.4) істотно обмежується відповідальність страховика за невиконання зобов`язання у вигляді виплати страхового відшкодування, що відповідно до ст.16 та 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є несправедливим та є підставою для визнання їх недійсними.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив його позов задовольнити.

Позиція відповідача у суді першої інстанції

ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» проти задоволення позову заперечувало, вказуючи, що користуючись своїми правами, передбаченими пунктами 26.3.1., 26.3.3, 26.3.15, 26.3.17 договору, відповідач з метою перевірки обставин та причин настання заявленої ОСОБА_4 події, оглянув залишки знищеного вогнем транспортного засобу, заявленого як автомобіль BMW X5, державний номер НОМЕР_2 , та направив запити в компетентні органи та до організації-постачальника пристрою для запобігання викраденню транспортного засобу ТОВ «БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС Україна», а також офіційного дилера автомобілів БМВ в України ТОВ «АВТ Баварія».

Оскільки заявлений випадок не був визнаний страховим через порушення страхувальником умов договору, 02 березня 2020 року відповідачем було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Посилаючись на відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_3 , відповідач просив відмовити у його задоволенні.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 лютого 2024 року позов задоволено частково.

Визнано недійсними пункти 33.1., 33.3, 33.4 договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №307099а8зда від 17 жовтня 2018 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» та ОСОБА_3 .

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС»на користь ОСОБА_3 заборгованість за вказаним договором у загальній сумі 3997 040,23 грн, що складається із невиплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 1930 000 грн, пені у розмірі 1930 000 грн, 3% річних від простроченої суми у розмірі 72 542,87 грн та інфляційних нарахувань у розмірі 64 497,36 грн.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на користь ОСОБА_3 судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги в сумі 10 000 грн.

В іншій частині вимог відмовлено.

Задовольняючи позов в частині визнання недійсними пунктів 33.1., 33.3, 33.4 договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №307099а8зда від 17 жовтня 2018 року, суд виходив з того, що умови договору, передбачені цими пунктами, є несправедливими, оскільки істотно обмежують майнову відповідальність страховика за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача щодо стягнення страхового відшкодування та грошових сум, пов`язаних з відповідальністю страховика за порушення грошового зобов`язання, суд вважав, що виплата страхового відшкодування повинна здійснюватися за вирахуванням вартості утилізації автомобіля у сумі 25000 грн, враховуючи положення ст.551, 625 ЦК України та Закону України «Про захист прав споживачів».

Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

Не погодившись з рішенням суду в частині відмовлених позовних вимог, ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення його вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, зазначав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що страхове відшкодування підлягає стягненню за вирахуванням вартості утилізації автомобіля, що вплинуло на неправильне вирішення спору в частині стягнення інших нарахувань.

ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» також подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду в частині задоволених позовних вимог, просило рішення суду в цій частині скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач не довів своїх позовних вимог, а тому вони не могли бути задоволені.

Відповідач провів ґрунтовну перевірку обставин знищення вогнем застрахованого транспортного засобу і не встановив підстав для виплати страхового відшкодування через порушення страхувальником умов договору.

Узагальнені доводи та заперечення осіб, які подали відзиви на апеляційні скарги

ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу ПрАТ «Страхова компанія «АРКС», у якому зазначив, що рішення суду в частині задоволення позовних вимог є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» також подало відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_3 , у якому наголошувала на тому, що скарга позивача є необґрунтованою, а його позовні вимоги безпідставними.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 22 листопада 2017 року ОСОБА_3 є власником транспортного засобу марки ВМW, моделі Х5, тип-легковий універсал-В, 2017 року випуску, колір чорний, номер шасі НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Сервісна книжка автомобіля містить посилання тільки на номер шасі автомобіля, номер двигуна автомобіля відсутній. Однак у окремому вкладиші, який містить штамп ТОВ «Н АВТО», розташованому у м.Миколаєві, зазначено, що номер двигуна автомобіля 63329960 (т.4 а.с.83-86).

20серпня 2018року ОСОБА_3 видано наім`я ОСОБА_4 довіреність,яка посвідченаприватним нотаріусомМиколаївського міськогонотаріального округуМиколаївської областіГорбуровим К.Є.,відповідно доякої ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_4 представляти йогоінтереси ворганах МВС,органах тапідрозділах Національноїполіції України,органах нотаріату,органах страхування,СТО,автогаражних кооперативахта будь-якихінших компетентнихорганах,установах таорганізаціях незалежновід їхформ власності,підпорядкованості тагалузевої належності,пов`язані зексплуатацією тапродажем (орендою,позичкою)належного йомуна підставісвідоцтва прореєстрацію транспортногозасобу НОМЕР_3 ,виданого ТСЦ4841,зареєстрованого 22листопада 2017року,транспортного засобумарки ВМW,моделі Х5,тип-легковийуніверсал-В,2017року випуску,колір чорний,номер шасі НОМЕР_4 ,реєстраційний номер НОМЕР_1 . Для цього ОСОБА_3 надав ОСОБА_4 право керувати згаданим транспортним засобом, переобладнувати його (змінювати тип і модель вищевказаного транспортного засобу, колір, змінювати у встановленому порядку двигун, кузов, інші деталі), ремонтувати, проходити технічний огляд; знімати транспортний засіб з обліку в органах МВС, органах та підрозділах Національної поліції України, одержувати транзитні номери; визначати на власний розсуд місце стоянки транспортного засобу, подавати та одержувати необхідні довідки та документи, включаючи заяви, одержати дублікат реєстраційного документа в разі його втрати; підписувати договори цивільно-правового характеру щодо продажу та користування вищевказаним транспортним засобом, визначати на власний розсуд ціну та інші умови, одержувати належні за результатами згаданих правочинів грошові суми; у випадку спричинення вищевказаному транспортному засобу пошкодження іншими особами в результаті дорожньо-транспортної пригоди укладати, якщо в тому буде необхідність, договори про відшкодування заподіяної шкоди, одержувати по таким правочинам грошові суми у розмірах згідно із калькуляціями або домовленістю; надавати транспортний засіб для митного огляду, а також вчиняти всі інші юридично значимі дії, пов`язані з виконанням цієї довіреності.

17 жовтня 2018 року між ОСОБА_3 , від імені якого діяла ОСОБА_4 , та АТ «СК «АХА Страхування» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №307099а8зда на строк з 18 жовтня 2018 року по 17 жовтня 2019 року.

Об`єктом страхування виступав транспортний засіб ВМW моделі Х5, чорного кольору, номер шасі НОМЕР_4 , 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який має пристрій для запобігання викраденню: GPS система Беніш Гард Преміум та два комплекти ключів.

Загальна страхова сума визначена у розмірі 1955 000 грн, яка є еквівалентом 60 409,40 євро за офіційним курсом НБУ на дату, що передує даті укладення договору, сума страхового платежу 79 177,50 грн (пункти 11, 18 договору страхування).

Страховий платіж був сплачений позивачем у день укладення договору.

Рішенням Заводськогорайонного судум.Миколаєвавід 21січня 2021року,яке залишенобез змінсудами апеляційноїта касаційноїінстанцій, ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_3 про визнання договору страхування недійсним.

Ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 11 листопада 2022 року, залишеною без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 01 березня 2023 року, ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» відмовлено у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 21 січня 2021 року.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань та акту про пожежу Корабельного РВ м.Херсона ГУ ДСНС України у Херсонській області 02 листопада 2018 року орієнтовно о 01 год 56 хв у м. Херсоні, Острівське шосе, 32 виникла пожежа автомобіля.

02 листопада 2018 року ОСОБА_4 повідомлено страховика про страхову подію знищення транспортного засобу ВМW моделі Х5, 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок пожежі.

У цейже деньдо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань буловнесено повідомленняпро вчиненнякримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.194КК України(умиснезнищення абопошкодження майна). 16 лютого 2019 року кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Згідно з протоколом огляду транспортного засобу, складеного оцінювачем 09 листопада 2018 року, автомобіль повністю знищений пожежею, ідентифікувати його неможливо, оскільки знищені дублюючі таблиці з номером кузова (т.2 а.с.9).

29 листопада 2018 року на підставі акту прийому передачі ОСОБА_4 передала АТ «СК «АРКС» ключі від замку запалювання від застрахованого автомобіля у кількості двох штук.

04 грудня 2018 року АТ «СК «АРКС» звернулося до ТОВ «АВТ Баварія» з метою тестування ключів до замку запалення автомобіля ВМW моделі Х5, 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 для визначення їх належності вказаному автомобілю, зазначення часу останньої активації електронної системи транспортного засобу та блоку управління двигуном, зазначення показання одометра транспортного засобу та надання роздруківки результатів.

19 грудня 2018 року від ТОВ «АВТ Баварія Київ» надійшла відповідь за вих. № 281, якою АТ «СК «АРКС» повідомлено про те, що за результатами проведеної процедури зчитування даних з ключів замка запалювання у сервісному центрі ТОВ «АВТ Баварія Київ» були отримані технічні дані лише з одного ключа (дата запису ключа 07.08.2018 о 19:24). З іншого ключа дані зчитати не можливо.

На запит АТ «СК «АРКС» листом від 22 грудня 2018 року вих. № 147-18 ТОВ «БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС Україна» повідомило, що 16 жовтня 2018 року з електронної пошти страховика надійшла заявка про підключення транспортного засобу ВМW моделі Х5, реєстраційний номер НОМЕР_1 до системи супутникової автосигналізації Benish GPS, у якій був зазначений телефон клієнта Ірини (номер телефона відповідає номеру ОСОБА_4 , зазначеному нею у повідомленні про страхову подію). Компанія двічі зв`язувалася з клієнтом щодо встановлення сигналізації, однак, автомобіль для її встановлення наданий не був (т.1 а.с.168).

20 лютого 2019 року та 18 вересня 2020 року Одеським науково дослідним інститутом судових експертиз складені експертні висновки №19-396 та №20-4754 дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів.

Згідно з цими висновками для дослідження експерту були надані два автомобільні ключі типу ВМW 6805990-01. В пам`яті ключа 1 було виявлено коди команд технічного стану ТЗ, показники одометру тощо. Другий ключ мав значні електричні пошкодження електронної плати, що могли бути наслідком впливу струму зовнішньої високочастотної напруги. Дослідити інформацію в пам`яті ключа 2 було неможливим. Цим ключем неможна здійснити запуск двигуна автомобіля.

Листами вих. № 2186/12 ЦВ та вих. № 2187/12ЦВ від 12 березня 2019 року АТ «СК «АРКС» звернулося до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за детальними поясненнями щодо настання заявленої події.

В своїх поясненнях від 01 квітня 2019 року ОСОБА_4 зазначила, зокрема, що пристрій для запобігання викраденню супутникової системи GPS Benish Guard ТОВ «БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС Україна» на застрахований транспортний засіб не встановлювався, випадків пошкодження та/або втрати та/або виготовлення дублікатів ключів до цього транспортного засобу не було.

08 травня 2019 року ОСОБА_4 звернулася до АТ «СК «АРКС» з вимогою (претензією) про сплату страхового відшкодування.

Листами від 08 травня 2019 року вих. №3972/12 ЦВ, №3971/12 ЦВ та від 17 липня 2019 року №6239/18ЦВ страховик знов звернувся до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з прохання забезпечити особисту явку останнього до офісу АТ «СК «АРКС» для надання детальних пояснень.

В своїх поясненнях від 07 листопада 2019 року ОСОБА_3 повідомив, що будьяких випадків пошкодження транспортного засобу за період перебування у його власності не було, фактів втрати та/або пошкодження ключів до транспортного засобу також не було.

15 листопада 2019 року, 18 лютого 2020 року страховик звертався з листами до ОСОБА_3 про забезпечення явки його дружини ОСОБА_5 для дачі пояснень до офісу АТ «СК «АРКС».

28 листопада 2019 року ОСОБА_3 направив до АТ «СК «АРКС» заяву щодо напрямку виплати страхового відшкодування щодо заявленого випадку.

10 грудня 2019 року АТ «СК «АРКС» повідомило ОСОБА_3 про відстрочення складення страхового акту та прийняття рішення за заявленою подією до отримання необхідних документів, але не пізніше ніж до 02 березня 2020 року.

Листом від 02 березня 2020 року вих. № 1944/18ЦВ АТ «СК «АРКС» повідомило ОСОБА_3 , що з урахуванням встановлених страховиком обставин щодо неможливості ідентифікувати транспортний засіб, не встановлення пристрою для запобігання викраденню супутникової системи GPS Benish GUARD ТОВ «БЕНІШ ДЖІ ПІ ЕС Україна» на вказаний транспортний засіб, неможливості одним із ключів здійснити запуск двигуна вказаного автомобіля, АТ «СК «АРКС» заявлений випадок пошкодження транспортного засобу не може визнати страховим та відмовляє у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до висновку судового експерта Коваля І. М. №246/20 від 22 липня 2020 року, складеного на замовлення начальника відділу СОД УПР юридичного департаменту АТ «СК «АРКС», вартість відновлюваного ремонту пошкодженого пожежею автомобіля ВМW моделі Х5, 2017 року випуску, державний номер НОМЕР_1 станом на 02 листопада 2018 року становить 7174 842,87 грн. Вартість відновлюваного ремонту пошкодженого пожежею автомобіля на дату проведення експертизи становить 6957 385,86 грн. Вартість утилізації автомобіля станом на дату проведення експертизи становить 25000 грн (т.2 а.с.1-7).

З світлин деталей автомобілю (т.1 а.с.102, 158), які були надані суду ОСОБА_4 та представником відповідача, вбачається наявність обгорілого реєстраційного номеру « НОМЕР_1 » та номеру « НОМЕР_5 », який зазначений у вкладиші до сервісної книжки автомобіля як номер двигуна застрахованого автомобіля (т.4 а.с.83-86).

Позиція апеляційногосуду танормативно-правовеобґрунтування

Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, відзиви, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПрАТ «СК «АРКС» підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_3 ні, виходячи з наступного.

Щодо вимоги про визнання недійсними пунктів договору добровільного страхування

Стаття 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно достатті 6цього Кодексусторони євільними вукладенні договору,виборі контрагентата визначенніумов договоруз урахуваннямвимог цьогоКодексу,інших актівцивільного законодавства,звичаїв діловогообороту,вимог розумностіта справедливості.У договорахза участюфізичної особи споживачавраховуються вимогизаконодавства прозахист правспоживачів( стаття 627 ЦК України).

Згідно зстаттею 16Закону України«Про страхування» №85/96-ВР від 07.03.1996, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, відповідно до якої страховик бере на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Однією із істотних ознак договору страхування є визначення в ньому відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Статтею 6 цього Законупередбачено, що добровільне страхування це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цьогоЗакону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Статтею 17 Закону передбачено, що Правила страхування розробляютьсястраховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідноговиду страхування. Правила страхування повинні містити, в тому числі: строк та місце дії договору страхування; причини відмови у страховій виплаті або виплаті страхового відшкодування; умови припинення договору страхування; порядок вирішення спорів.

Відповідно до пункту 8.1.3Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №003 ПрАТ «СК «АХА Страхування» від 13.03.2009, у відповідності до яких укладено оспорюваний Договір, що зазначено в його змісті, страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами Договору страхування або законом.

Відповідно до статті 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно з ст.998 ЦК Українидоговір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частина 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Відповідно до статті 18 цього Закону продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Розділом 33 оспорюваного договору визначено відповідальність сторін.

У пунктах 33.1-33.5 договору передбачено, що страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені в розмірі 0,01% від суми несвоєчасно виплаченого страхового відшкодування за кожний робочий день прострочення здійснення страхового відшкодування.

Страхувальник несемайнову відповідальністьза несвоєчасневиконання грошовогозобов`язання (окрім зобов`язання посплаті страховогоплатежу) шляхомсплати страховикупені врозмірі 0,01%від суминесвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний робочий день прострочення виконання грошового зобов`язання.

Сторони домовилися, що в разі виникнення між ними судового спору щодо відмови у виплаті страхового відшкодування та/або визнання події страховим випадком та/або щодо розміру страхового відшкодування та/або щодо строків прийняття рішення страховиком по заявленій страхувальником події (у випадку, коли позов подано до суду до прийняття страховиком рішення за заявленою подією) на період з дати надходження позовної заяви до суду до вступу судового рішення в законну силу не нараховується пеня та інші санкції, передбачені чинним законодавством України (інфляційні нарахування, штрафи, 3% річних та інші) за неналежне виконання зобов`язань.

Сторони домовилися, що до правовідносин за цим договором застосовується виключно пеня, передбачена умовами договору та не застосовується неустойка (пеня), передбачена Законом України «Про захист прав споживачів» та іншими законами.

За невиконання або неналежне виконання інших зобов`язань, передбачених цим договором, сторони несуть відповідальність у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Посилаючись на недійсність пунктів 33.1, 33.3, 33.4 договору, позивач зазначав про їх несправедливість, оскільки вони звільняють відповідача від відповідальності за порушення зобов`язань. Проте, за вказаних обставин, відсутні підстави вважати, щовідповідальність страховика порівняно з відповідальністю страхувальникає істотно меншою.

Вказані положення оспорюваного договору свідчать, що сторони договору передбачили однакову відповідальність сторін за невиконання умов договору.

Отже, не можна стверджувати, що умови договору є несправедливими, тому що відсутній істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Сторони добровільно погодились на вказані умови договору та вільно підписали його. Крім цього, позивач не позбавлений був можливості ознайомитися із змістом договору, та із об`ємом відповідальності страховика, та в разі непогодження з окремими його умовами навести свої судження чи заперечення, запропонувати інші умови чи відмовитись від підписання цього договору. Однак цього не зробив.

Таким чином колегія суддів вважає, що позивачем не надано доказів порушення вимог статей 215, 203 ЦК України, з якими закон пов`язує можливість визнання договору чи його частин недійсними, при укладанні спірного договору.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25 травня 2020 року у справі №490/3410/17-ц, який відповідно до вимог ст.263 ЦПК України має враховуватися судом щодо застосування відповідних норм права.

За такого, на думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції про те, що оскаржувані умови оспорюваного договору є несправедливими, оскільки істотно обмежують майнову відповідальність страховика за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування, не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Щодо вимоги про стягнення страхового відшкодування та грошових сум, пов`язаних з відповідальністю страховика за порушення грошового зобов`язання

Згідно з частиною першою статті15, частиною першою статті16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Страхування є одним із засобів, покликаних мінімізувати ризики, пов`язані з можливим знищенням або пошкодженням такого майна. Економічне призначення майнового страхування полягає у відшкодуванні збитків, заподіяних внаслідок пошкодження чи знищення майна при настанні страхових випадків, визначених законодавством або обумовлених договором. Отже, мета такого страхування компенсування шкоди.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» №85/96-ВР від 07.03.1996, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 6 цього Законупередбачено, що добровільне страхування це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цьогоЗакону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Згідно зстаттею 16 Закону України «Про страхування» тастаттею 979 ЦК Українидоговір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, відповідно до якої страховик бере на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховий випадок цеподія,передбачена договоромстрахування абозаконодавством,яка відбуласяі знастанням якоївиникає обов`язокстраховика здійснитистрахову виплатустрахової суми(страховоговідшкодування)страхувальнику,застрахованій абоіншій третійособі.Яка самеподія визнаєтьсястраховим випадкоммає бутидетально зазначеноу договорістрахування (стаття8ЗаконуУкраїни «Про страхування»).

Згідно з п.25.2.3 договору до страхових випадків належить пошкодження або знищення (повна загибель) транспортного засобу внаслідок пожежі або вибуху.

Відповідно до вимог статті 21 вказаного Закону та п.26.2.3 договору страхувальник, серед іншого, зобов`язаний при укладанні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику. Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов`язки страхувальника.

Пункти 26.2.6, 26.2.7, 26.2.8 договору покладають на страхувальника обов`язок встановити та активувати пристрій для запобігання викраденню, вказаний у договорі. Використовувати (вмикати) пристрій для запобігання викраденню, вказаний в договорі при будь-якому, навіть короткотерміновому залишенні транспортного засобу. Ознайомити осіб, допущених до керування застрахованим транспортним засобом, у встановленому законом порядку та осіб, які мають право надати повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку, з умовами договору та Правил. Здійснювати всі необхідні, можливі та доречні дії щодо запобігання виникненню страхових випадків та зменшення їх наслідків.

Стаття 26Закону України«Про страхування»регламентує,що однієюз підставдля відмовистраховика уздійсненні страховихвиплат абострахового відшкодуванняє поданнястрахувальником свідомонеправдивих відомостейпро предметдоговору страхуванняабо профакт настаннястрахового випадку.Умовами договору страхування можуть бути передбачені і інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Відповідно до п.30.5.3 договору страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо страхувальник надав страховику неправдиву інформацію про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку та/або у разі надання страхувальником на запит страховика відомостей, які не відповідають дійсності, по фактах, що стосуються страхового випадку і його обставин.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування та грошових сум, пов`язаних з відповідальністю страховика за порушення грошового зобов`язання, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання страхового відшкодування, але у розмірі за вирахуванням вартості утилізації автомобіля у сумі 25000 грн, враховуючи положення ст.551, 625 ЦК України та Закону України «Про захист прав споживачів».

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, оскільки він не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , яка укладала договір від імені позивача за нотаріально посвідченою довіреністю, надала страховику неправдиву інформацію про об`єкт страхування, а саме, що об`єкт страхування обладнано системою супутникової автосигналізації Benish GPS.

Досліджені доказисвідчать,що страховакомпанія передукладанням договоруподала заявкуТОВ «БенішДжі ПіеС Україна»від імені ОСОБА_4 про встановленнявказаної автосигналізації. ОСОБА_4 автомобіль дляїї встановленняне надала.Укладаючи договір,достовірно знаючи,що застрахованийтранспортний засібне маєавтосигналізації,вона своїмпідписом засвідчиланаявність такоїсигналізації,таким чином, надавши страховику неправдиву інформацію про об`єкт страхування.

Вказане відповідно до вимог п.30.5.3 договору є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Посилання позивача на те, що відсутність автосигналізації не впливає на виплату страхового відшкодування внаслідок страхового випадку, яким є знищення транспортного засобу внаслідок пожежі, є хибним.

Так, у договорі добровільного страхування від 17.10.2018 є пункт 30.5.12, зміст якого говорить, що страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо збитки виникли у зв`язку з викраденням (п.25.2.1 договору), а застрахований транспортний засіб не був обладнаний пристроєм для запобігання викраденню, вказаним в розділі 5 договору, та/або якщо відповідний пристрій для запобігання викраденню не був активований.

Проте, цей договір має і пункт 30.5.3, за яким страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо страхувальник надав страховику неправдиву інформацію про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку та/або у разі надання страхувальником на запит страховика відомостей, які не відповідають дійсності, по фактах, що стосуються страхового випадку і його обставин.

У розділі 5 договору вказано, що об`єкт страхування має систему супутникової автосигналізації Benish GPS. ОСОБА_4 , ознайомившись із змістом договору, вказаної інформації не спростувала. Підписавши договір, вона засвідчила факт її встановлення.

Враховуючи викладене,у позивачавідсутні підставидля стягненнястрахового відшкодування,а,отже, і грошових сум, пов`язаних з відповідальністю страховика за порушення грошового зобов`язання.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вказане, колегія суддів доходить до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 .

Щодо судових витрат

Згідно із підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Стаття 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з вимогами ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 7, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги відповідача та відмову у задоволенні апеляційної скарги позивача, скасував оскаржуване рішення суду, відмовивши у задоволенні позовних вимог позивача, то наявні підстави для відшкодування відповідачу позивачем витрат, пов`язаних з проведенням експертиз, у сумі 8903,20 грн та компенсування відповідачу за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, витрат зі сплати судового збору у сумі 17 026,10 грн, понесених за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка подана через його представника ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 лютого 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 , про захист прав споживача, визнання частково недійсним договору добровільного страхування наземного транспорту та стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» витрати, пов`язані з проведенням експертиз, у сумі 8903,20 грн.

Компенсувати Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «АРКС» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, витрати зі сплати судового збору у сумі 17 026,10 грн, понесені за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді Т. В. Серебрякова

О. О. Ямкова

Повний текст постанови складено 26 квітня 2024 року.