Рішення

від 11.04.2024 по справі 752/14329/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/14329/22

Провадження № 2/752/851/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11.04.2024 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.,

при секретарі - Бєляєвої К.Д.,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача-1 - Овчіннікова А.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКСКАРД», керівника товариства з обмеженою відповідальності «МІКСКАРД» ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2022 року позивач ОСОБА_1 , звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКСКАРД», керівника товариства з обмеженою відповідальності ОСОБА_3 , про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 23 січня 2020 о 18:42:50 шахраями було викрадено номер його мобільного телефону, що дало їм можливість несанкціоновано у злочинний спосіб заволодіти окремими персональними даними позивача і тримати на його ім`я кредит ТОВ «Гоуфінгоу» в сумі 2000 грн. Позивач дізнався про зазначене 28.01.2020, коли номер його телефону, фахівцями ПрАТ «Київстар» було відновлено і він отримав sms- повідомлення від ТОВ «Гоуфінгоу» сплатити кредит. У той же день позивач звернувся до Печерського районного управління Національної поліції ГУ МВС України у м. Києві із заявою про шахрайські дії невстановлених осіб з ознаками злочину, який передбачений ст. 190 КК України. Справу було зареєстровано в ЄРДР 29.01.2020 за № 12020100060000397. 30.01.2020 позивач звернувся до директора ТОВ «Гоуфінгоу» з інформацією про те, що без необхідної перевірки кредит в сумі 2000 грн було видано шахраям і до виданого кредиту він ніякого відношення не має. Зазначив, що директор ТОВ «Гоуфінгоу» вирішила вибити з позивача гроші і залучила ТОВ «Мікскард» та інших, як колекторські компанії. Зауважує, що як наслідок бандитських дій, ОСОБА_1 11.03.2021 у передінсультному стані було госпіталізовано до неврологічного відділення госпіталю військово-медичного управління СБ України. Зауважує, що зухвалі, агресивні та злочинні дії з боку осіб, які називались представниками ТОВ «Гоуфінгоу» по відношенню до позивача, літньої людини, інваліда 2 групи, принижували його честь, гідність та ділову репутацію, призвели до того, що ОСОБА_1 пережив сильні душевні страждання, що привело до госпіталізації, тривалого порушення сну, істотного зниження настрою, переживання за безпеку рідних і близьких, цілісність майна, а також сталися негативні зміни в особистому житті, погіршились стосунки з близькими йому людьми.

Враховуючи викладене, просив зобов`язати відповідача-1 ТОВ «Мікскард» і відповідача-2 ОСОБА_3 сплатити матеріальні збитки та відшкодувати моральну шкоду у сумі 300000,00 грн; судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21.10.2022 року, відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Голосіївського районного суду від 12.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зокрема з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач-2 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлено в установленому законом порядку, свого представника до суду не направив.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що позивачу телефонували і казали про виплату кредиту, проте позивач кредит не брав. Пізніше дзвінки та sms-повідомленнями до ОСОБА_1 були 2-3 рази на тиждень з погрозами, щоб останній сплатив борг, це було протягом року.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши позивача, представника відповідача-1, свідка, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, всебічно та об`єктивно встановивши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до видів економічної діяльності, зокрема основного виду діяльності ТОВ «Мікскард» займається діяльністю телефонних центрів.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 11.08.2022 позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гоуфінгоу», третя особа: ОСОБА_5 про зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Гоуфінгоу» як донора інформації, звернутися до ТОВ «Українське бюро кредитних історій» з метою виключення кредитної історії інформації, у тому числі недостовірної щодо кредитних зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 23.01.2020 перед ТОВ «Гоуфінгоу». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гоуфінгоу» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 126 грн, моральну шкоду у сумі 25000 грн, а всього 25126 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гоуфінгоу» в дохід держави судовий збір 908,00 грн.

Частиною 4 статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач звернувся із заявою до Печерського УП ГУНП у м. Києві про шахрайські дії невстановлених осіб, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України. Кримінальне провадження зареєстровано 29.01.2020 року за № 12020100060000397, про що свідчить копія витягу з ЄРДР.

Згідно з листом начальника управління військово-медичного управління СБ України № 20/К-77/104/17 від 15.08.2023 надано інформацію стосовно перебування на медичному обліку у ВМЦ, СБУ, звернень за медичною допомогою, санаторно-курортного лікування ОСОБА_1 , що з 15.05.1974 по теперішній час останній перебуває на медичному обслуговуванні у ВМУ СБУ. В 2020-2021 роках перебували на стаціонарному лікуванні у Центральному госпіталі з 11.03.2020 по 19.03.2020 в неврологічному відділенні, з 16.09.2020 по 18.09.2020 в хірургічному відділенні.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронну комерцію» права та обов`язки покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції визначаються законодавством України, зокрема Законом України «Про захист прав споживачів». Покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції за обсягом своїх прав та обов`язків прирівнюється до споживача у разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями та у разі укладення договору на відстані відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Так, за загальним правилом зобов`язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. При цьому одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.

Законодавець указує на два випадки компенсації моральної шкоди - вони визначені умовами договору або випливають із положень законодавства (зокрема статті 4, 22 Закону про захист прав споживачів).

Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Тобто, статті 4 та 22 «Закону про захист прав споживачів» у чинній редакції прямо передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди у правовідносинах між споживачами та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.ст. 12, 13 ЦПК України).

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд, при розгляді даної цивільної справи, ураховує також і практику Європейського суд з прав людини, зокрема, рішення у справі у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) де ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).

У іншому рішенні, зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 посилається на зухвалі та агресивні дії саме ТОВ «Гоуфінгоу» протягом 2020-2021 років, на підтвердження чого позивачем надано до суду фото sms-повідомлень з його мобільного телефону.

Разом з цим, як вбачається з вказаних sms-повідомлень, йдеться про кредитні зобов`язання перед ТОВ «Гоуфінгоу», зокрема йдеться щодо посилання на інтернет-ресурс www.gofingo.ua, а відправником sms-повідомлень значиться gofingo.

Суд зауважує, що позивачем не надано доказів завдання ОСОБА_1 моральної шкоди саме ТОВ «Мікскард», зокрема не надано підтверджуючих фактів заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні. Крім того, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, щодо того, що саме відповідачем були заподіяні позивачу душевні страждання.

Враховуючи викладене, та те, що позивачем всупереч вищевказаним нормам цивільного процесуального права, належним чином не доведений факт заподіяння відповідачами шкоди, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювачів та вини останніх в її заподіянні, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКСКАРД», керівника товариства з обмеженою відповідальності «МІКСКАРД» ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної і моральної шкоди є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача не підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКСКАРД», керівника товариства з обмеженою відповідальності «МІКСКАРД» ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної і моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя Ю.Ю. Мазур