Ухвала

від 25.04.2024 по справі 757/15417/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15417/24-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року суддя Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім Масаві», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеренет Інвест» про визнання інформації недостовірною, зобов`язати видалити та спростувати інформацію, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулався до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім Масаві» (далі - відповідач 1, ТОВ «Видавничий дім Масаві»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеренет Інвест» (далі - відповідач 2, ТОВ «Інтеренет Інвест) про визнання інформації недостовірною, зобов`язати видалити та спростувати інформацію, відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.04.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме, конкретизувати зміст позовних вимог щодо кожного відповідача, а також сплатити судовий збір з урахуванням позовних вимог.

24.04.2024 року на адресу Печерського районного суду міста Києва від представника позивача - адвоката Луцишина Ю.М. надійшла заява про усунення недоліків в якій представник зазначає, що позовні вимоги даного позову адресуються до відповідача-1, однак в разі якщо оспорюваність статті не підтвердиться, то позовні вимоги будуть адресовані відповідачу-2. Крім цього, представник вказує про необхідність перевірки відомостей щодо розпорядника електронного ресурсу під час судового розгляду, вимоги позовної заяви адресовані відповідачу яким можуть бути один з наявних відповідачів.

Щодо сплати судового збору представник зазначає, що позовні вимоги 2 та 3 позовної заяви є похідними від вимоги 1, а отже позивачу слід сплатити судовий збір лише за дві немайнові вимоги та майнову вимогу щодо компенсації за завдану моральну шкоду. З урахуванням викладеного, представник вважає, що позивачем сплачено судовий збір в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, представник позивача просить прийняти заяву про усунення недоліків та відкрити провадження у справі.

Перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 та заяви про усунення недоліків, суддею встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.

За приписами п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Суд звертає увагу позивача на те, що прохальна частина позовної заяви має бути зрозумілою, чіткою, конкретною та не викликати двозначності.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Вимога п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України встановлює чіткі вимоги до змісту позовної заяви та визначає, що відповідна заява при наявності кількох відповідачів повинна містити зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Щодо посилання представника позивача на необхідність встановлення відомостей щодо розпорядника електронного ресурсу під час судового розгляду, що за своєю суттю є встановлення належного відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до позовної заяви, позивач зазначає, що з оспорюваної статті відсутня можливість встановити автора, а сторінки сайту не місять відомостей що підтверджують його власника. В свою чергу, згідно з відкритими відомостями ресурсу «Whois» ймовірним фактичним володільцем оскаржуваного електронного ресурсу є відповідач-1. Разом з цим, з урахуванням оренди доменного імені, фактичним власником може бути також відповідач-2. Таким чином, позивач зазначає, що з урахуванням встановлених обставин та позиції інших учасників справи, під час розгляду справи по суті, будуть надані уточнення позовних вимог щодо належного відповідача.

Суд роз`яснює позивачу необхідність на виконання п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України чітко сформувати позовні вимоги до належного відповідача, або при наявності кількох відповідачів повинна містити зміст позовних вимог щодо кожного з них.

В порушення визначеної норми позовна заява на момент відкриття провадження та розгляду справи по суті не може містити несформовані позовні вимоги щодо кожного з відповідачів.

Щодо неможливості позивачем самостійно встановити автора оспорюваної статті чи власника сайту, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Частиною 4 цієї ж статті визначено, що суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1-4 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

З урахуванням зазначеного суд наголошує, що позивач в разі неможливості зібрати необхідні докази може звернутись з відповідною заявою до суду.

Крім того, позивач не позбавлений права звернутись до відповідачів для уточнення зазначених відомостей в порядку досудового врегулювання спору.

Також, суд наголошує, що відповідно до ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача замінити відповідача, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.

Таким чином, суд не вбачає процесуальної необхідності невизначеності позовних вимог до належного відповідача на момент відкриття провадження у справі та його розгляду.

Щодо доводів представника позивача на рахунок сплати судового збору, відсутності обов`язку сплати судового збору за похідні позовні вимоги, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня - 3028 гривні.

Відповідно до пп. 1 та 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

1) позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з урахуванням ставок судового збору, позивачу необхідно сплатити судовий збір за три вимоги немайнового характеру (1 211,20 грн х 3 = 3 633,60 грн) та одну вимогу майнового характеру (1 відсоток від 180 417 грн = 1 804,17 грн), що у сумі складає 5 437,77 грн.

Відповідно до частини першої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21 зазначив, що: «Водночас, ані ЦПК України, ані Закон України «Про судовий збір» не містять норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об`єднує вимоги до кількох відповідачів в одному позові. Навпаки, підкреслюється, що судовий збір має бути сплачений за кожну немайнову вимогу окремо, якщо заявлено декілька немайнових вимог (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»). У разі протилежного тлумачення має місце одна вимога про виселення щодо чотирьох відповідачів, то це матиме наслідком наступне: у ситуації, коли позивач звертається до суду одразу до всіх відповідачів, він має сплатити судовий збір у меншому розмірі, аніж у випадку, якщо позови будуть пред`явлені окремо щодо різних співвідповідачів. Поряд із цим, національне законодавство не містить жодних інших випадків, коли б пільги щодо сплати судового збору пов`язувалися б із об`єднанням або роз`єднанням позовних вимог.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що з точки зору забезпечення правової визначеності для осіб, що опинилися в аналогічних правових ситуаціях, доцільно виходити зі сталості підходів та вважати самостійними вимоги щодо кожного із відповідачів.

Третій аргумент на користь позиції щодо необхідності врахування суб`єктного складу правовідносин при визначенні кількості вимог стосується ситуації, коли декілька позивачів пред`являють позов до одного відповідача. У такому випадку кожен із позивачів має сплатити судовий збір у розмірі, встановленому для немайнових вимог, адже відповідно до абзацу 2 частини сьомої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Отже, ситуація, за якої у випадку процесуальної співучасті залежно від наявності співпозивачів або співвідповідачів у справі застосовуються різні підходи у питаннях сплати судового збору, суперечить принципу рівності, який є одним з основних засад цивільного судочинства (пункт 2 частини третьої статті 2 ЦПК України).

При тлумаченні поняття «вимога» у цьому випадку має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Відтак, навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватися окремо.

Що стосується вимог про зняття відповідачів з реєстрації, то Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, кожна з цих вимог є самостійною похідною вимогою від вимоги про виселення кожного з відповідачів, яка підлягає сплаті судовим збором.»

Аналізуючи викладене, суд зазначає, що наявність похідних вимог позовної заяви не звільняють позивача від сплати за них судового збору, що узгоджується з позицією Верховного Суду.

Отже, позивачем недоліки, визначені ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.04.2024 року, не усунуто.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, а саме:

1)конкретизувати спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

2)доплатити судовий збір на суму 1 211,20 грн, а у разі зміни, доповнення позовних вимог до кожного відповідача з врахуванням таких змін, у відповідність до Закону України «Про судовий збір», на наступні реквізити:

Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс.р-н;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

Рахунок отримувача: UA228999980313181206000026007;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Код класифікації доходів бюджету: 220 30 101;

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Печерський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Згідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне продовжити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 127, 175, 177, 185, 260, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім Масаві», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеренет Інвест» про визнання інформації недостовірною, зобов`язати видалити та спростувати інформацію, відшкодування моральної шкоди.

Роз`яснити позивачу право протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду усунути виявлені недоліки, шляхом подання позовної заяви з додержанням вимог, встановлених ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 25.04.2024 року.

Суддя І.В. Григоренко